Вся активность

Этот поток обновляется автоматически     

  1. Последний час
  2. "Пеню" незаконно начисляют ликвидатор банка со своими подельниками. А Вы ее заплатили. Теперь они думают, что Вас можно доить до бесконечности. И пока будете платить, будут доить. Если же они обратятся в суд, то с момента окончания договора никаких процентов и неустоек не получат. Так что можете им предложить обратится в суд и больше ничего.
  3. Today
  4. https://forum.antiraid.com.ua/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=46006 в этой теме очень много страниц но перелопатив, можно понять что схема выдачи кредита с 2233 на кассу 1002 - незаконная. Плюс погашение на 2909, откройте план счетов постанова НБУ 280 и найдите.
  5. Добрый день,Спасибо за ответ.Не они нам вообще не дороги)Просто не понятно,кто пеню начисляет,если их нет,и что будет в итоге?
  6. Вчера
  7. В этот раз судьи Большой палаты решили не ходить к гадалке и не узнавать с какой же целью признается неправомерным решение департамента и действия предприятия по благоустройству демонтировавших МАФы. Суд пришел к выводу, что спор по делу не касается спора о праве, поскольку исковое заявление обосновывается доводами незаконности принятого Департаментом решения о демонтаже самовольно установленных элементов благоустройства. В свою очередь, именно суд административной юрисдикции проверяет принято решение субъекта властных полномочий, в частности на основании, в пределах полномочий и способом, которые определены Конституцией и законами Украины; с использованием полномочия с целью, с которой это полномочие предоставлено; обоснованно, то есть с учетом всех обстоятельств, имеющих значение для принятия решения (совершения действия).
  8. ПОСТАНОВА Іменем України 13 листопада 2018 року м. Київ Справа N 910/2145/18 Провадження N 12-223гс18 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючого судді Князєва В.С., судді-доповідача Бакуліної С.В., суддів Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М., представника позивача - Фрідмана О.О., представника відповідача (1) - Данилюк Л.В., представника відповідача (2) - Куценка О.В., розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 6 червня 2018 року (судді: Тарасенко К.В. - головуючий, Тищенко О.В., Іоннікова І.А.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24 квітня 2018 року (суддя Гулевець О.В.) у справі N 910/2145/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл" до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (1), Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (2) про визнання рішення та дій незаконними. 1. Короткий зміст і підстави позовних вимог 1.1. У лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент), Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Підприємство) про визнання незаконним та скасування рішення Департаменту, оформленого дорученням від 15 серпня 2017 року N 064-8522, в частині, що стосується демонтажу нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний 2-Б (торгівельного ряду з ролетів або кіосків на пров. Політехнічному 2-А); визнання незаконними дії Департаменту та Підприємства щодо демонтажу нежитлової будівлі площею 218,1 кв. м, що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б. 1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що рішення Департаменту, оформлене дорученням від 15 серпня 2017 року N 064-8522, та вчинення дій щодо демонтажу вищевказаної нежитлової будівлі порушує права власності позивача та суперечить чинному законодавству. 1.3. Як на правові підстави позову позивач посилається на статті 16, 21, 321, 393 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). 2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій 2.1. Господарський суд міста Києва ухвалою від 24 квітня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 6 червня 2018 року, закрив провадження у справі N 910/2145/18 на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). 2.2. Рішення судів умотивовано посиланням на те, що цей спір не належить до юрисдикції господарських судів, оскільки він виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно примусового демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою. 3. Вимоги касаційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів 3.1. 26 червня 2018 року Товариство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 6 червня 2018 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24 квітня 2018 року у справі N 910/2145/18, у якій просить вказані судові рішення скасувати, а справу направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду. 3.2. На обґрунтування касаційної скарги Товариство зазначило, що позивач звернувся до суду за захистом свого майнового права (права власності) на нежитлову будівлю, про знесення якої Департаментом прийнято оскаржуване рішення, а Підприємство за своєю організаційно-правовою формою є комунальним підприємством і не наділено владно-управлінськими функціями. 3.3. Скаржник вказує на те, що обраний ним спосіб захисту порушеного права визначено нормами приватного права, а саме статтями 16, 21 ЦК України та статтею 20 ГПК України, а відтак, цей спір належить до юрисдикції господарського, а не адміністративного суду. 3.4. З огляду на наведені вище доводи Товариства, на підставі частини шостої статті 302 ГПК України, справа була передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду. 4. Доводи інших учасників справи 4.1. У відзиві на касаційну скаргу Департамент зазначив, що спір у цій справі не пов'язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення самовільно встановлених елементів благоустрою та усунення порушень шляхом їх демонтажу. 4.2. Також зазначає, що дії Підприємства у сфері благоустрою населеного пункту здійснюються ним на виконання делегованих повноважень та вчиняються на підставі рішення Департаменту, а отже є похідними від рішення Департаменту. 5. Позиція Великої Палати Верховного Суду у справі 5.1. Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. 5.2. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України). 5.3. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом. 5.4. Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви N 29458/04 та N 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" (заява N 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року), висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". 5.5. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55 Конституції України та статті 5 КАС України у порядку адміністративного судочинства. 5.6. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. 5.7. Таким чином, визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах управлінських функцій. 5.8. Водночас за приписами пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. 5.9. Зі змісту оскаржуваного рішення Департаменту, оформленого дорученням від 15 серпня 2017 року N 064-8522, вбачається, що таке рішення стосується примусового демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою. 5.10. У той же, з рішення Департаменту не вбачається спору про належне позивачу право власності, оспорюваним рішенням наявність такого права не заперечується та таке рішення не приймалось у зв'язку із здійсненням господарської діяльності відповідачем. 5.11. При цьому позивачем не заявлено позовних вимог майнового характеру, а лише вимоги про визнання рішення та дій незаконними. 5.12. У свою чергу приписи статті 20 ГПК України не передбачають можливості оскарження рішення, прийнятого суб'єктом владних повноважень в процесі виконання ним владних управлінських функцій. 5.13. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що Закон України від 6 вересня 2005 року N 2807-IV "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закон N 2807-IV) є спеціальним законом, який визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини. 5.14. Згідно зі статтею 10 Закону N 2807-IV до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо. 5.15. У силу статті 12 Закону N 2807-IV суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни. 5.16. У відповідності до статті 34 Закону N 2807-IV правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила включають, зокрема, порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів. 5.17. Частиною першою статті 40 Закону N 2807-IV визначено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами. 5.18. Таким чином, Закон N 2807-IV наділяє повноваженням міські ради та їх виконавчі органи здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою міста Києва. 5.19. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, визначені Правилами благоустрою міста Києва (далі - Правила), які затверджені рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року N 1051/1051. 5.20. У розумінні Закону N 2807-IV дії з демонтажу є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту (демонтаж - роботи щодо відновлення території благоустрою). 5.21. Департамент є органом, що вживає заходи із демонтажу (пункт 13.3.2 Правил). 5.22. Відповідно до пункту 13.3.3 Правил рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом, районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі). 5.23. При цьому, згідно з Положенням про Департамент, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 січня 2011 року N 94, Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, з питань виконання функцій державної виконавчої влади - відповідним центральним органам державної виконавчої влади. 5.24. Пунктом 4 цього Положення визначено, що основними завданнями Департаменту є, зокрема, забезпечення реалізації державної політики у сфері благоустрою, цивільного захисту, охорони праці на території міста Києва; контроль за дотриманням вимог Закону N 2807-IV та Правил. 5.25. Відповідно до пункту 6 Положення, Департамент має право, зокрема, здійснювати в установленому порядку заходи щодо демонтажу та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених (встановлених) тимчасових споруд, малих архітектурних форм, елементів благоустрою, рекламних носіїв, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів у місті Києві тощо та давати доручення на їх демонтаж (пункт 6.7); давати в межах повноважень профільним структурним підрозділам районних в місті Києві державних адміністрацій з питань благоустрою, цивільного захисту, охорони праці та підпорядкованим комунальним підприємствам обов'язкові для виконання доручення та контролювати їх виконання (пункт 6.25). 5.26. З огляду на викладене вище, Департамент наділений контролюючими повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж та вживає заходи із демонтажу елементів благоустрою у відповідності з пунктами 13.3.2, 13.3.3 Правил. 5.27. Дії органів у сфері благоустрою населеного пункту здійснюються ними як суб'єктами владних повноважень та у чітко визначеному порядку, зокрема інспектором Підприємства виноситься припис з вимогою про усунення порушень, у випадку подальшого невиконання якого Департаментом приймається рішення про демонтаж. 5.28. Вказані дії є публічно-правовими, а тому звернення до суду з метою їх оскарження зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру й повинно розглядатись в порядку адміністративного судочинства. 5.29. Отже, приймаючи оскаржуване рішення, оформлене дорученням від 15 серпня 2017 року N 064-8522 про демонтаж нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний 2-Б (торгівельного ряду з ролетів або кіосків на пров. Політехнічному 2-А), Департамент діяв на виконання покладених на нього владних управлінських функцій, визначених Законом N 2807-IV та Правилами. 5.30. У свою чергу, відповідно до Статуту Підприємства, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21 лютого 2007 року N 167, метою діяльності Підприємства, зокрема, є здійснення заходів, які забезпечують дотримання юридичними та фізичними особами правил благоустрою у м. Києві, у тому числі, шляхом внесення приписів та складання протоколів про адміністративні правопорушення. 5.31. При цьому, відповідно до пункту 2.2. Статуту Підприємства, останнє підпорядковане Департаменту з питань, визначених чинним законодавством та цим Статутом. 5.32. Згідно з пунктом 3.2.6 Статуту, предметом діяльності Підприємства є демонтаж, перевезення та зберігання безхазяйного майна (кіосків, павільйонів, гаражів, рекламоносіїв, залишків будівельних матеріалів, автомобілів та ін.) та самовільно розміщених об'єктів, що порушують правила благоустрою міста. 5.33. Київська міська рада рішенням від 23 жовтня 2013 року N 246/9734 "Про міський благоустрій" затвердила, зокрема, Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва (далі - Положення), відповідно до пункту 1 якого головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва - посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори Комунального підприємства "Київблагоустрій" наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою міста Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою. Діяльність інспекторів контролює та координує головний інспектор з благоустрою міста Києва - начальник управління контролю за благоустроєм Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - головний інспектор). Організаційно-методичне керівництво діяльністю інспекторів та громадських інспекторів з благоустрою міста Києва здійснює Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). 5.34. Відповідно до пункту 2 зазначеного Положення головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням. 5.35 Згідно з пунктом 3 Положення головний інспектор та інспектори з благоустрою міста Києва: контролюють стан благоустрою міста Києва; здійснюють контроль за дотриманням Правил благоустрою міста Києва; здійснюють складання протоколів про порушення законодавства у сфері благоустрою; проводять рейди та перевірки; притягають винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою міста Києва; здійснюють профілактику правопорушень в сфері благоустрою міста Києва; виконують інші обов'язки відповідно до законодавства. 5.36 Права головного інспектора та інспектора з благоустрою міста Києва визначені у пункті 4 Положення, відповідно до якого останні мають право, зокрема: проводити рейди та перевірки територій та об'єктів міста Києва щодо стану їх благоустрою і додержання підприємствами, установами, організаціями, громадянами законодавства у сфері благоустрою населених пунктів; складати протоколи про порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів для притягнення винних до відповідальності; одержувати у встановленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності інформацію, документи і матеріали для виконання покладених на них завдань; здійснювати в межах своєї компетенції контроль за дотриманням законодавства в сфері благоустрою та населених пунктів. 5.37. Відповідно до пункту 5 цього Положення вимоги головного інспектора та інспектора з благоустрою міста Києва у межах виконання їх повноважень є обов'язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності. Вимоги головного інспектора є обов'язковими для виконання інспекторами з благоустрою міста Києва. 5.38. Таким чином, Київською міською державною адміністрацією були делеговані Підприємству публічно-владні управлінські функції в частині забезпечення благоустрою міста Києва, які були ним реалізовані при реалізації рішення Департаменту. 5.39. З урахуванням викладеного, виходячи з предмета спірних правовідносин, зважаючи на наявність у Підприємства у спірних правовідносинах визначальних ознак суб'єкта владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача з цим позовом), Велика Палата Верховного Суду зазначає про наявність у переданому на вирішення господарському суду спорі визначальних ознак публічно-правового спору, який належить розглядати в порядку адміністративної юрисдикції. 5.40. Посилання скаржника, в обґрунтування доводів про належність цього спору до юрисдикції господарського суду, на постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі N 554/1649/16-а та від 25 квітня 2018 року у справі N 495/2176/17, визнаються необґрунтованими з огляду на таке. 5.41. Так, предметом спору у справі N 554/1649/16-а були вимоги про скасування пунктів 10-10.1 рішення Виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 27 листопада 2007 року N 572 "Про оформлення права власності" щодо оформлення права приватної власності на нежитлову будівлю (приватний клуб) загальною площею 928,4 кв. м 5.42. Відповідно спір у зазначеній справі стосується права приватної власності на нежитлову будівлю (приватний клуб) та випливає з договірних відносин, тобто цивільного права. 5.43. Водночас, предметом спору у справі N 495/2176/17 є вимоги про: визнання протиправними дії Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області та Виконавчого комітету Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області щодо самовільного знесення малої архітектурної форми; зобов'язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном шляхом переукладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми; скасування рішення виконкому від 29 червня 2016 року N 167 "Про демонтаж самовільно встановлених тимчасових споруд, малих архітектурних форм, збірно-розбірних металевих гаражів та об'єктів зовнішньої реклами в смт Сергіївка". 5.44. Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній справі дійшла висновку, що орган місцевого самоврядування, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, відповідно до статті 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими він вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб'єктом земельних відносин. У цьому спорі учасники земельних відносин не підпорядковані один одному, а отже, суб'єкт владних повноважень - орган місцевого самоврядування владних управлінських функцій не здійснював. 5.45. Спір же у справі, що переглядається не стосується спору про право, оскільки позовна заява обґрунтовується доводами незаконності прийнятого Департаментом рішення від 15 серпня 2017 року про демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою. 5.46. У свою чергу, саме суд адміністративної юрисдикції перевіряє чи прийнято рішення суб'єкта владних повноважень, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). 5.47. За наведених обставин, скаржник невірно ототожнює зазначені справи, а тому, відповідно, вказані вище позиції Великої Палати Верховного Суду до справи N 910/2145/18 не можуть бути застосовані. 5.48. За змістом пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. 5.49. Отже, зважаючи на характер правовідносин у цій справі, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованих висновків про необхідність розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства, а відтак правомірно закрив провадження у справі N 910/2145/18. 5.50. За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду ПОСТАНОВИЛА: 1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 6 червня 2018 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24 квітня 2018 року у справі N 910/2145/18 - без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В.С. Князєв Суддя-доповідач С.В. Бакуліна Судді: В.В. Британчук Н.П. Лященко Д.А. Гудима О.Б. Прокопенко В.І. Данішевська Л.І. Рогач О.С. Золотніков І.В. Саприкіна О.Р. Кібенко О.М. Ситнік Л.М. Лобойко В.Ю. Уркевич
  9. Это наше решение. Нам удалось защитить права интеллектуальной собственности клиента. Сам подход истцов был довольно креативным и думаю уже использовался в различных спорах не раз. Судом решение было отменено в связи с процессуальными нарушениями. Суд указал, что принимая во внимание то, что судом первой инстанции не решен вопрос о составе участников судебного процесса, принятым решением решены вопросы о правах и интересах апеллянта, суд апелляционной инстанции пришел к выводу о наличии оснований для отмены решения суда первой инстанции с принятием нового решения об отказе в удовлетворении исковых требований.
  10. Державний герб України ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 листопада 2018 року м. Київ Справа № 760/3491/18 провадження: 22-ц/824/395/2018 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В., за участю секретаря судового засідання -Станішевської Б.В. сторони: позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_3», позивач - ОСОБА_2 відповідач - ОСОБА_3, відповідач - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, відповідач - Державна служба інтелектуальної власності України розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка не приймала участі у справі - ОСОБА_4 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 травня 2018 року, ухвалене у складі судді Букіної О.М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_3», ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної служби інтелектуальної власності України про припинення порушень прав інтелектуальної власності, визнання торгівельної марки добре відомою в Україні та зобов'язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : У лютому 2018 року позивачі ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної служби інтелектуальної власності України про припинення порушень прав інтелектуальної власності, визнання торгівельної марки добре відомою в Україні та зобов'язання вчинити дії. При зверненні до суду позивачі посилалися на положення ст.ст. 6, 16, 19, 20, 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ст. 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності, п. 1, 2, Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. Позивачі зазначили, що позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» має бути визнане судом добре відомим знаком для товарів 11 класу МКТП: «конвектори (обігрівачі); нагрівальні елементи; нагрівальні пластини; нагрівальні мати електричні; обігрівальні плити; обігрівальні панелі; обігрівальні панелі керамічні; обігрівачі (опалювальні апарати); обігрівачі (опалювальні апарати) настінні; обігрівачі електричні; обігрівачі інфрачервоні; інфрачервоні панелі (обігрівачі); опалювальне устаткування; опалювальні апарати електричні» станом на 17 травня 2016 року з підстав передбачених ст. 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг». Свої вимоги обґрунтовували тим, що ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» отримало свою назву у 2017 році, а до цього часу було відоме на ринку електрообігрівачів як ТОВ «Артхауз трейд», яке утворилося у 2010 році, з метою здійснення повномасштабного виробництва електропанелей «ІНФОРМАЦІЯ_1», спрямованих на економію електроенергії. З 2010 року робота позивачів постійно направлена на поліпшення конструкцій і дизайну обігрівачів: лінійка продукції під торговельною маркою «ІНФОРМАЦІЯ_1» налічує вже понад 30 приладів різних типів, потужностей і кольорів. Як результат, все більше державних компаній і проектних бюро закладають обігрівачі «ІНФОРМАЦІЯ_1» в якості основного автономного опалення в різні проекти. Керамічні панелі «ІНФОРМАЦІЯ_1» успішно обігрівають приватні будинки і квартири, садки, фітнес центри. Позивачі зазначали, що ОСОБА_2 є одним із засновників та безпосереднім директором ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» (ТОВ «Артхауз трейд»), тобто особою, що здійснює безпосередній вплив на господарську діяльність підприємства. На ім'я ОСОБА_2 зареєстровані знаки для товарів і послуг: «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 25 листопада 2015 року, який зареєстрований для послуг 35, 37 класів МКТП; «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 10 травня 2017 року, який зареєстрований для товарів 11 класу МКТП, та які на підставі Ліцензійного договору № 261115 від 26 листопада 2015 року про передачу у використання невиключних прав на знаки для товарів і послуг та додаткових угод № 1 від 26 листопада 2015 року, № 2 від 11 травня 2017 року до нього, активно використовує ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» в своїй господарській діяльності. На ім'я ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» зареєстрований промисловий зразок «Етикетка ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України № 32715 від 10 серпня 2016 року. На думку позивачів, саме через інтенсивне та тривале використання ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» на території України позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» при маркуванні продукції власного виробництва - товарів 11 класу МКТП, зазначене позначення стало добре відомим в України по відношенню до ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» та ОСОБА_2 У зв'язку із зазначеним, вважали, що позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» підпадає під вимоги ст. 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» та відповідає таким факторам як: тривалість, обсяг та географічний район використання знака, а також тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування знака, включаючи рекламування та представлення на виставках товарів, щодо яких знак застосовувався. Обґрунтовуючи право на звернення до суду за захистом своїх прав, позивачі зазначили, що 24 січня 2018 року на адресу ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» надійшов лист від ОСОБА_5, яким останній запропонував ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» переуступити за плату свої права заявника на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2 за заявкою №m2017 29180 з пріоритетом від 22 грудня 2017 року у відношенні товарів 11 класу МКТП. Вважають, що ОСОБА_3 навмисно зловживає наданими йому правами заявника за заявкою №m2017 29180 з пріоритетом від 22 грудня 2017 року, фактично змушуючи підприємство придбати права на отримання свідоцтва України на знак для товарів і послуг за зазначеною заявкою та вбачають в таких діях порушення свого законного права та інтересу на використання позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» в їх господарській діяльності. На їх думку, позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2 здатне викликати змішування з товарами, що виготовляються позивачами під добре відомим знаком «ІНФОРМАЦІЯ_1». Крім того, позивачі посилалися на положення п.4 ст.25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», згідно з якими правова охорона добре відомого знака поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні, якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між ними та власником добре відомого знака і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням. Рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 17 травня частково задоволені позовні вимоги ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної служби інтелектуальної власності України про припинення порушень прав інтелектуальної власності, визнання торгівельної марки добре відомою в Україні та зобов'язання вчинити дії. Визнано на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_3» та ОСОБА_2 позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» добре відомим знаком в Україні на дату - 17 травня 2016 року для товарів 11 класу МКТП: «конвектори (обігрівачі); нагрівальні елементи; нагрівальні пластини; нагрівальні мати електричні; обігрівальні плити; обігрівальні панелі; обігрівальні панелі керамічні; обігрівачі (опалювальні апарати); обігрівачі (опалювальні апарати) настінні; обігрівачі електричні; обігрівачі інфрачервоні; інфрачервоні панелі (обігрівачі); опалювальне устаткування; опалювальні апарати електричні». Зобов'язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України опублікувати в офіційному Бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» добре відомим знаком в Україні відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_3» та ОСОБА_2 на дату - 17 травня 2016 року для товарів 11 класу МКТП: «конвектори (обігрівачі); нагрівальні елементи; нагрівальні пластини; нагрівальні мати електричні; обігрівальні плити; обігрівальні панелі; обігрівальні панелі керамічні; обігрівачі (опалювальні апарати); обігрівачі (опалювальні апарати) настінні; обігрівачі електричні; обігрівачі інфрачервоні; інфрачервоні панелі (обігрівачі); опалювальне устаткування; опалювальні апарати електричні». Зобов'язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розмістити на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в електронній базі даних «Відомості про добре відомі знаки в Україні» відомості про визнання позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» добре відомим знаком в Україні відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_3» та ОСОБА_2 на дату - 17 травня 2016 року для товарів 11 класу МКТП: «конвектори (обігрівачі); нагрівальні елементи; нагрівальні пластини; нагрівальні мати електричні; обігрівальні плити; обігрівальні панелі; обігрівальні панелі керамічні; обігрівачі (опалювальні апарати); обігрівачі (опалювальні апарати) настінні; обігрівачі електричні; обігрівачі інфрачервоні; інфрачервоні панелі (обігрівачі); опалювальне устаткування; опалювальні апарати електричні». Зобов'язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відхилити реєстрацію знака для товарів і послуг за заявкою №m2017 29180 від 22 грудня 2017 року на ім'я ОСОБА_3 В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Не погоджуючись з таким рішенням, особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_6, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В апеляційній скарзі послався на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи, суд визнав встановленими недоведені обставини, висновки суду не відповідають обставинам справи. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 зазначала, що ОСОБА_4 є власником зареєстрованих в Україні знаків для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_3» за свідоцтвом НОМЕР_6, дата подання заявки 21 серпня 2014 року (початок дії охорони знаку),дата реєстрації -12 січня 2016 року; «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом НОМЕР_3, дата подання заявки 10 грудня 2015 року (початок дії охорони знаку), дата реєстрації 10 травня 2017 року. Права на знаки за свідоцтвами № НОМЕР_5, № НОМЕР_4 були придбані ОСОБА_4 на підставі договору, укладеного з ОСОБА_7 Враховуючи наявність охоронних документів (свідоцтв, патентів), тривалість використання знаку «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_3», факт виникнення даної назви, вважає, що поняття «добре відомий знак» можливо застосовувати до ОСОБА_4, якому наразі належать права інтелектуальної власності на позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_3», але аж ніяк не до позивачів у даній справі, які почали використовувати даний знак в розрізі бізнес- відносин з ПП ОСОБА_13. Саме ОСОБА_7 було вигадано даний знак, і він його почав використовувати задовго до того, як це неправомірно почали робити позивачі ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» та ОСОБА_2. В апеляційні скарзі представник ОСОБА_4 зазначав, що на думку апелянта, обставини спору між ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були штучно створені з метою отримання рішення суду щодо визнання знаку «ІНФОРМАЦІЯ_3» добре відомим щодо позивачів, оскільки, дата, на яку просять визнати добре відомий знак - 17 травня 2016 року, збігається в часі з датою розірвання Ліцензійного договору - 15 травня 2016 року, попередньо укладеного між ОСОБА_7 та ТОВ Артхауз Трейд». Крім того, посилався на те, що позивачі просять суд визнати даний знак добре відомим саме щодо частини товарів 11 класу: «конвектори (обігрівачі); нагрівальні елементи; нагрівальні пластини; нагрівальні мати електричні; обігрівальні плити; обігрівальні панелі; обігрівальні панелі керамічні; обігрівачі (опалювальні апарати); обігрівачі (опалювальні апарати) настінні; обігрівачі електричні; обігрівачі інфрачервоні; інфрачервоні панелі (обігрівачі); опалювальне устаткування; опалювальні апарати електричні», тобто, саме тієї частини товарів, яка була виключена із заявки ОСОБА_2 від 31 серпня 2015 року на підставі висновку від 23 березня 2017 року. Вважає, що за допомогою даного позову, позивачі мають на меті отримати рішення суду, яке б дозволило їм отримати правову охорону знаку на ту частину товарів 11 класу, на яку їм було відмовлено у видачі свідоцтва. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачів ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» та ОСОБА_2 - ОСОБА_8 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін. Зазначав, що ОСОБА_4 фактично отримав всі права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг «ТЕПЛОКЕРАМІКА» за свідоцтвом України № НОМЕР_5 лише 25 травня 2017 року, відомості про реєстрацію знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_4 були опубліковані в офіційному бюлетені «Промислова власність» 10 травня 2017 року, і саме з цієї дати ОСОБА_4 набув прав на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_3, а тому відсутні підстави вважати, що рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 17 травня 2018 року порушує та впливає на права, інтереси та обов'язки ОСОБА_4 Посилання в апеляційній скарзі на події, пов'язані з ОСОБА_7 не можуть бути враховані судом, оскільки ОСОБА_4 не наділений повноваженнями представляти ОСОБА_7 Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 5 липня 2018 року відкрито апеляційне провадження. Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 9 липня 2018 року справу призначено до розгляду в судове засідання. Ухвалою Київського апеляційного суду від 8 жовтня 2018 року визначено дату судового засідання. В судовому засіданні ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити. Представник Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - ОСОБА_9 підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити. Представник позивачів ОСОБА_8 заперечував проти доводів апеляційної скарги, після оголошеної у розгляді справи перерви в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, в судове засідання не з'явився відповідач ОСОБА_3, подав до суду 26 жовтня 2018 року відзив на апеляційну скаргу, в якому просив розглядати справу без його участі (т.6 а.с.216-217). Від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_10, яка не була допущена до участі в справі у зв'язку з відсутністю документа, що підтверджує повноваження представника на участь у справі, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Вислухавши думку учасників справи, суд вважав за можливе закінчувати розгляд справи у відсутність осіб, які не з'явилися в судове засідання. Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом установлено, що ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» (попередня назва ТОВ «Артхауз трейд») було утворене в 2010 році з метою здійснення повномасштабного виробництва електропанелей «ІНФОРМАЦІЯ_1», спрямованих на економію електроенергії. ОСОБА_2 є одним із засновників та безпосереднім директором ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», тобто особою, що здійснює безпосередній вплив на господарську діяльність цього підприємства. На ім'я ОСОБА_2 зареєстровано знаки для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 25 листопада 2015 року, який зареєстрований для послуг 35, 37 класів МКТП; «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 10 травня 2017 року, який зареєстрований для товарів 11 класу МКТП, та які, на підставі Ліцензійного договору № 261115 від 26 листопада 2015 року про передачу у використання невиключних прав на знаки для товарів і послуг та додаткових угод № 1 від 26 листопада 2015 року, № 2 від 11 травня 2017 року до нього, активно використовує ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» в своїй господарській діяльності. До того ж, на ім'я ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» зареєстровано промисловий зразок «Етикетка «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України № 32715 від 10 серпня 2016 року. Крім того, судом установлено, що торговельна марка «ІНФОРМАЦІЯ_1» є добро відомим знаком в Україні станом на 17 травня 2016 року для товарів 11 класу МКТП: «конвектори (обігрівачі); нагрівальна елементи; нагрівальні пластини; нагрівальні мати електричні; обігрівальні плити; обігрівальні панелі; обігрівальні панелі керамічні; обігрівачі (опалювальні апарати); обігрівачі (опалювальні апарати) настінні; обігрівачі електричні; обігрівачі інфрачервоні; інфрачервоні панелі (обігрівачі); опалювальне устаткування; опалювальні апарати електричні». 24 січня 2018 року на адресу ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» надійшов лист від ОСОБА_3, яким останній запропонував ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» переуступити за плату свої права заявника на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2 за заявою №m2017 29180 з пріоритетом від 22 грудня 2017 року у відношенні товарів 11 класу МКТП: «Устаткування для нагрівання; устаткування для нагрівання повітря; акумулятори тепла; електронагрівні килими; електричні лампи; кухонні нагрівачі; конвектори (обігрівачі); нагрівальні елементи; нагрівальні пластини; нагрівачі повітря; нагрівальні мати електричні; обігрівачі (опалювальні апарати); обігрівачі (опалювальні апарати) настінні; обігрівачі електричні; обігрівачі інфрачервоні; інфрачервоні панелі (обігрівачі); опалювальне устаткування; опалювальні апарати калорифери); опалювальні апарати електричні; печі (опалювальні апарати); радіатори (обігрівальні); радіатори електричні; регенератори тепла; сонячні печі; устаткування для нагрівання підлоги». Відповідно до висновку експерта № 134 за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності, наданого кваліфікованим експертом ОСОБА_11, надані на дослідження матеріали містять відомості про такі фактори, як тривалість, обсяг та географічний район використання знака, а також тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування знака, включаючи рекламування та представлення на виставках товарів, щодо яких знак застосовується, сукупність яких вказує на те, що станом на 17 травня 2016 року словесне позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» стало добре відомим в Україні знаком Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_3» та ОСОБА_2 відносно товарів 11 класу МКТП: «конвектори (обігрівачі); нагрівальна елементи; нагрівальні пластини; нагрівальні мати електричні; обігрівальні плити; обігрівальні панелі; обігрівальні панелі керамічні; обігрівачі (опалювальні апарати); обігрівачі (опалювальні апарати) настінні; обігрівачі електричні; обігрівачі інфрачервоні; інфрачервоні панелі (обігрівачі); опалювальне устаткування; опалювальні апарати електричні». Крім того, за висновком експерта наведені в заявці №m2017 29180 від 22 грудня 2017 року товари 11 класу МКТП, є такими самими або спорідненими з товарами, щодо яких позивачами використовується позначення «ІНФОРМАЦІЯ_3». Також експертом встановлено наявність між позначеннями добре відомими знаком «ІНФОРМАЦІЯ_3» і заявленого на реєстрацію позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2 звукової та смислової схожості, що обумовлює наявність між ними схожості до ступеню сплутування. Також експертом ОСОБА_11 був проведений аналіз звукової (фонетично), графічної (візуальної) та смислової (сомантичної) схожості добре відомого знака «ІНФОРМАЦІЯ_1» і заявленого на реєстрацію позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановлено наявність між даними позначеннями «звукової та смислової схожості, що обумовлює наявність між ними схожості до ступеню сплутування. Позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2 за заявкою №m2017 29180 від 22 грудня 2017 року є таким, що може вводити в оману споживачів щодо особи, яка виробляє вказані в заявці товари 11 класу МКТП. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги позивачів щодо добре відомості торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» в Україні станом на 17 травня 2016 року для товарів 11 класу МКТП: «конвектори (обігрівачі); нагрівальна елементи; нагрівальні пластини; нагрівальні мати електричні; обігрівальні плити; обігрівальні панелі; обігрівальні панелі керамічні; обігрівачі (опалювальні апарати); обігрівачі (опалювальні апарати) настінні; обігрівачі електричні; обігрівачі інфрачервоні; інфрачервоні панелі (обігрівачі); опалювальне устаткування; опалювальні апарати електричні» є доведеними, а дії відповідача ОСОБА_3 щодо подання заявки до ДП «Укрпатент» №m 2017 29180 про реєстрацію знака для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_1» від 22 грудня 2017 року та пропозиції ОСОБА_3 товариству «ІНФОРМАЦІЯ_3» переуступити за плату свої права заявника порушують права позивачів на позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1», як добре відомої в Україні марки для товарів 11 класу МКТП. Проте, погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки до таких висновків суд дійшов з порушенням норм процесуального права. Відповідно до п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та(або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Як убачається з наданих ОСОБА_4 до апеляційної скарги документів, ОСОБА_4 є власником зареєстрованих в Україні знаків для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_3 за свідоцтвом № НОМЕР_5, дата подання заявки 21 серпня 2014 року (початок дії охорони знака), дата реєстрації -12 січня 2016 року; рішення Державної служби інтелектуальної власності від 5 травня 2017 року, реєстраційний номер НОМЕР_7; ІНФОРМАЦІЯ_1 за свідоцтвом № НОМЕР_4, дата подання заявки 10 грудня 2015 року (початок дії охорони знаку), дата реєстрації 10 травня 2017 року, дата реєстрації 10 травня 2017 року. У серпні 2016 року ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_7 права на знаки за свідоцтвами № НОМЕР_5, НОМЕР_4. ОСОБА_7 був власником зареєстрованого в Україні комбінованого знака «ІНФОРМАЦІЯ_3» за свідоцтвом України № НОМЕР_5 (дата подання заявки 21 серпня 2014 року, дата публікації 12 січня 2016 року), зареєстрованого для товарів 11 класу МКТП, зокрема, конвектори (обігрівачі); нагрівальні елементи; нагрівальні пластини; обігрівальні плити; обігрівальні панелі; обігрівачі (опалювальні апарати); обігрівачі (опалювальні апарати) настінні; обігрівачі інфрачервоні; інфрачервоні панелі (обігрівачі); опалювальне устаткування; опалювальні апарати електричні. Крім того, ОСОБА_7 був заявником заявленого на реєстрацію в Україні комбінованого позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» за заявкою №m201522717, дата подання 10 грудня 2015 року, для товарів 11 класу МКТП, зокрема, конвектори (обігрівачі); нагрівальні елементи; нагрівальні пластини; нагрівальні мати електричні; обігрівальні плити; обігрівальні панелі; обігрівачі (опалювальні апарати); обігрівачі (опалювальні апарати) настінні; обігрівачі електричні; обігрівачі інфрачервоні; інфрачервоні панелі (обігрівачі); опалювальне устаткування; опалювальні апарати електричні. Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Звертаючись до суду з позовом, позивачі просили визнати на ім'я ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3» та ОСОБА_2 позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» добре відомим знаком в Україні на дату - 17 травня 2016 року для товарів 11 класу МКТП: «конвектори (обігрівачі); нагрівальні елементи; нагрівальні пластини; нагрівальні мати електричні; обігрівальні плити; обігрівальні панелі; обігрівальні панелі керамічні; обігрівачі (опалювальні апарати); обігрівачі (опалювальні апарати) настінні; обігрівачі електричні; обігрівачі інфрачервоні; інфрачервоні панелі (обігрівачі); опалювальне устаткування; опалювальні апарати електричні». Отже, позивачі просили визнати позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» добре відомим знаком в Україні для товарів 11 класу МКТП, щодо яких ОСОБА_7 10 грудня 2015 року було подано заявку на реєстрацію комбінованого позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1»,в подальшому право на яке набув ОСОБА_4 Крім того, ОСОБА_4 є власником зареєстрованого в Україні комбінованого знака «ІНФОРМАЦІЯ_3» за свідоцтвом України № НОМЕР_5, зареєстрованого для тих же товарів 11 класу МКТП. Викладене дає підстави стверджувати, що суд першої інстанції, не залучивши до участі в справі ОСОБА_4 вирішив питання про права та інтересів останнього, що випливають із свідоцтв України на знак для товарів і послуг № № НОМЕР_5, НОМЕР_4. Сама по собі заміна власника свідоцтва ОСОБА_7 його правонаступником ОСОБА_4 вже після 17 травня 2016 року, дату, станом на яку суд визнав на ім'я позивачів позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» добре відомим знаком в Україні, не дає підстав уважати, що цим рішенням не вирішені питання про права та інтереси ОСОБА_4 З огляду на наведене, та зважаючи на те, що судом першої інстанції не вирішено питання про склад учасників судового процесу, ухваленим рішенням вирішенні питання про права та інтереси ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги в частині, що стосуються обґрунтованості та доведеності позовних вимог, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки справу судом першої інстанції вирішено без залучення осіб, прав та інтересів яких стосується спір. Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, яка не приймала участі у справі - ОСОБА_4 - задовольнити. Рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 17 травня 2018 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_3», ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної служби інтелектуальної власності України про припинення порушень прав інтелектуальної власності, визнання торгівельної марки добре відомою в Україні та зобов'язання вчинити дії, - відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повна постанова складена 6 грудня 2018 року. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Н.В. Поліщук В.В. Соколова http://reyestr.court.gov.ua/Review/78375768
  11. Вопрос: Хочу закрыть один из займов- Е-CASH,в котором небольшая сумма и проценты. Брала 1500,сейчас спустя полгода насчитали 4000. Если заплачу 4000,гарантий нет, что отстанут? Кто-то закрывал после просрочки большой? Больше не трогали. Какой -то документ требовать глупо. Это просто один, который я реально могу сейчас заплатить. Остальные пусть как хотят, там суммы уже астрономические.
  12. Задумайтесь, какое количество населения ввели в долги. Есть несколько вариантов бороться с ними. Один из самых эффективных Это нападение. Например собираете 10-20 крепкого телосложения единомышленников парней. В каждом городе. (Таких же должников) Дальше на работу по взысканию (коллцентр) внедряете человека на собеседование, находите потенциальную жертву. Где живет адрес и т.д и так в десяток разных МФО В один прекрасный день всем сильно навредить. Я думаю есть за что ))навести большой шум. И так раз месяц наносить жесткий удар. Люди будут бояться идти работать в коллцентр и подобные места. Работают там жалкие бедолаги которые по тексту одно и тоже бурчат. Вот вырвать им языки и спалить пару мафов, может и власть обратит внимание. С волками жить, по волчьи выть. Я не против отдать долг, но с небольшим % а не хотят пусть в суд решит сколько я должен.
  13. Кода. Сегодня апелляционную жалобу банка отклонено, решение первой инстанции оставлено в силе. Бодались три часа... Было объективно сложно, не по сути дела, а выковыривание судейских приемчиков. Не уперлись бы - снесли бы решение в первом же заседании. ГПК - очень познавательная книжка, можно горы свернуть, умеючи Хороший конец дня, устал.
  14. Добрий, а какую работу с родствениками провели что сказали им?

  15. Катя спасибо, больше доставать не буду, тем более все понятно уже. Я одна, хоть ето и не докажешь. Спасибо Всем кто терпел до последнего. Тем более, у меня и не миллионы Bolt все равно спасибо
  16. Это ты кого уродами назвал? Посмотрина себя. Если человек переживает, то он урод? Не надо предлагать, говори за себя. А мне миллионные долги и не нужны,мне хватает этих. И Танйа, профессора, это просто для красоты, я одна, думайте что хотите, много меня или нет.Достали
  17. Кредиту 365-270, Ваша готивочка это говорила про милицию-тело кредита 950, просрочка по процентам-505. Кредит плюс-тело 1500, просрочка 1200. Кредит ап-тело 1200, просрочка 2500, тогда еще говорили будут подавать в суд. Милоан-500, Кеш ми-650. Манивео брала 1400, срок до 18,12,2018. В кф юа читала страсти творяться. Конечно не миллионы
  18. Очень интересный вопрос. И меня ещё интересует "можно ли считать такое заявление согласием на передачу в ипотеку" при условии, что недвижимое имущество было приобретено одним из супругов (заемщиком) до вступления в брак? ПС. Ведь вторая половина к этой недвижимости, передаваемой в ипотеку (в свете последних решений ВС о совместной собственности супругов), не имеет никакого отношения. Т.е. заявление о согласии, по большому счету "филькина грамота", которой прикрывает свой зад нотариус в компании с кредитором.
  19. перезвонить и узнать, сомневаюсь, что там вообще работает Денис Владимирович. Только звоните именно в указанный райотдел, а не по указанному номеру
  20. Добрый день! Помогите! У меня таже история с кредитом, Кредиткасса и Манивео,взяла,не смогла вертуть... Уже месяца три прошло, приходят письма на почту, смс шлют, звонят...Я поставила блокиратор теперь ко мне коллектора не дозвонятся...Но сегодня звонит начальник, мол тебя ищут из Шевченковского райотдела полиции г. Киева за мошенничество, дал номер 0633778391 Денис Владимирович какой-то. Что мне делать?
  21. Интересует такой момент. Существует нотариально заверенное заявление совладельца(ицы). Текст такой..." я ...такая-то даю согласие своему мужу на заключение договора ипотеки о приобретении такого-то недвижимого имущества.." Можно ли считать такое заявление согласием на передачу в ипотеку при условии, что договор ипотеки, собственно как и сама ипотека не является договором приобретения, а является обеспечением договора приобретения, например кредитного договора, договора займа? Выражаем свои мнения, не стесняемся...
  22. Вот публицистика по теме ЭЦП, доходчиво: https://dou.ua/forums/topic/8609/
  23. Там возникает вопрос к юристу банка, который обычно на расслабоне, мол, мне такое дали, а кто дал, - бегите/ищите: а что же ты, голубь, своей подписью "Згідно з оригіналом" засвидетельствовал: ты же оригинала не видел? А за обман суда (читаем ЦПК и УК)... Голубь обычно начинает... тупо гадить. Прикольно смотреть, жаль что с попкорном в суд не пускают....
  24. ЭЦП может быть, его видно. Подлинность подлежит заверению администратором ЭЦП или нотариусом, это по закону. Швабра - отрезвляющее ходатайство (по примеру вышеизложенного) или заявление о преступлении в полицию.
  25. Абсолютно верно... Так как его там быть просто не может... На то он и ЭЦП... А так называемые копии у них почему то всегда бумажные...)) А что такое швабра...)))
  1. Загрузить ещё