Постановление БП-ВС о возможности суда самостоятельно признать ликвидируемый банк и уполномоченное лицо одной и той же стороной в споре и закрыть производство

[ANTIRAID]

Постанова
Іменем України

20 червня 2018 року

м. Київ

справа N 761/7978/15-ц

провадження N 14-58цс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Ткачука О.С.,

суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Терра Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Терра Банк" Ірклієнка Юрія Петровича про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 червня 2016 року, постановлену суддею Макаренко І.О., та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: Лапчевської О.Ф., Махлай Л.Д., Слободянюк С.В.,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати дії публічного акціонерного товариства "Терра Банк" (далі - ПАТ "Терра Банк") зі скасування (видалення) банківської проводки за квитанцією від 07 серпня 2014 року на суму 1 200 доларів США за її вкладним рахунком протиправними, зобов'язати ПАТ "Терра Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб поновити раніше видалену банківську проводку за квитанцією від 07 серпня 2014 року на суму 1 200 доларів США; зобов'язати ПАТ "Терра Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) внести до Переліку вкладників та Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування вкладів відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", інформацію щодо обліку суми вкладу від 05 серпня 2014 року у розмірі 1 200 доларів США та відсотків, нарахованих на цю суму до дня запровадження тимчасової адміністрації.

Позов мотивовано тим, що 05 серпня 2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ "Терра Банк" було укладено договір банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті на суму 200 доларів США, з правом поповнення, на строк до 06 листопада 2014 року.

В подальшому вона неодноразово поповнювала вклад готівковими коштами на загальну суму 3 400 доларів США, зокрема: 05 серпня 2014 року на суму 1 тис. доларів США, 06 серпня 2014 року на 1 200 доларів США, 07 серпня 2014 року на 1 200 доларів США. 08 серпня 2014 року банк відмовив їй у зарахуванні на депозитний рахунок 1 200 доларів США.

Постановою Правління Національного банку України від 21 серпня 2014 року N 518 ПАТ "Терра Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних та рішенням від того ж числа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб запровадив у ПАТ "Терра Банк" тимчасову адміністрацію строком на три місяці до 22 листопада 2014 року та призначив уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ірклієнка І.П.

Ураховуючи викладене та те, що поповнення, здійснене нею 07 серпня 2014 року у розмірі 1 200 доларів США, не було внесено на депозитний рахунок, ОСОБА_3, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила задовольнити позов.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 червня 2016 року провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання включити позивача до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування вкладів відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України. Крім того, провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання вчинити дії, а саме: поновити видалену банківську проводку за квитанцією від 07 серпня 2014 року на суму 1 200 доларів США за вкладним рахунком ОСОБА_3 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі в частині зобов'язання включити позивача до переліку вкладників і реєстру вкладників, які мають право на відшкодування вкладів відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виходив із того, що спір у цій частині є публічно-правовим і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Разом із цим, закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання вчинити дії щодо скасування (видалення) банківської проводки, поновити раніше видалену проводку, суд першої інстанції виходив із положень п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 січня 2016 року вирішено спір між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 червня 2016 року залишено без змін.

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року, й повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що спір у справі щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внести інформацію у Перелік вкладників та до Реєстру вкладників виник з протиправних дій суб'єкта приватного права та містить ознаки цивільно-правового делікту, а тому підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Крім того, заявник послався на те, що спір у даній справі не тотожний справі N 761/24672/15.

10 квітня 2017 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ "Терра Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Терра Банк" Ірклієнка Ю.П. про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та зобов'язання включити у реєстр вкладників, які мають право на відшкодування вкладів відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року, яким ЦПК України викладений у новій редакції.

28 грудня 2017 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду отримав справу за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року.

30 січня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до п. 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України N 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Враховуючи те, що заявник оскаржує ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року з підстав порушення судом правил предметної юрисдикції, справа підлягає розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" та у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з &?в;…&gн; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &?а;…&?м;". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Стаття 124 Конституції України закріплює, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв'язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов'язано з процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15 ЦПК України (у редакції на час спірних правовідносин) суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно зі ст. 17 КАС України (у редакції на час спірних правовідносин) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

У цій справі спір частково стосується дій Фонду щодо невключення кредиторських вимог ОСОБА_3 до Переліку вкладників та Реєстру вкладників в період дії тимчасової адміністрації у ПАТ "Терра Банк".

Правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на відшкодування за рахунок коштів Фонду, щодо формування реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банку-боржника.

Учасниками цих правовідносин є виключно вкладники та Фонд, і саме в цих учасників виникають відповідні права та обов'язки.

Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих осіб, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону N 4452-VI вирішує виключно Фонд.

Так, згідно із ч. 1, 2 ст. 26 Закону N 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Нормами ст. 27 Закону N 4452-VI встановлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, а саме:

уповноважена особа Фонду складає перелік вкладниківта визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону (…) станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку;

уповноважена особа Фонду (…) формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

виконавча дирекція Фонду (…) затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

уповноважена особа Фонду (…) формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом (…).

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону N 4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що Фонд є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду в цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат, є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі N 813/6392/15 та у справі N 813/6392/15, від 13 червня 2018 року у справі N 820/12122/15.

Закриваючи провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України в частині зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування вкладів відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд першої інстанції врахував зазначені норми процесуального права і висновки Верховного Суду України та дійшов правильного висновку про те, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у частині позову ОСОБА_3 про зобов'язання поновити видалену банківську проводку за квитанцією від 07 серпня 2014 року на суму 1 200 доларів США на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України (у редакції на час спірних правовідносин) суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Необхідність застосування п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (ст. 223 ЦПК України).

За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.

Пред'являючи позов у даній справі, ОСОБА_3 посилалася на те, що вона 07 серпня 2014 року поповнила свій депозитний рахунок НОМЕР_1, відкритий у ПАТ "Терра Банк", на суму 1 200 доларів США, проте банк ці кошти на її рахунок не зарахував. Позивачка просила визнати дії ПАТ "Терра Банк" зі скасування (видалення) банківської проводки за квитанцією від 07 серпня 2014 року N 96834 на суму 1 200 доларів США за вкладним рахунком НОМЕР_1 протиправними та зобов'язати ПАТ "Терра Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб усунути порушення банківського обліку вкладу шляхом поновлення банківської проводки за квитанцією від 07 серпня 2014 року N 96834 на суму 1 200 доларів США за вкладним рахунком НОМЕР_1.

При цьому рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 січня 2016 року у справі N 761/24672/15-ц зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію та ліквідацію ПАТ "Терра Банк" усунути порушення бухгалтерського (банківського) обліку по договору банківської проводки за квитанцією від 07 серпня 2014 року N 96834 на суму 1 200 доларів США за вкладним рахунком ОСОБА_3 НОМЕР_1 (т. 1 а. с. 194-198). Отже, права ОСОБА_3 у цій частині вже поновлені судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У зазначеному рішенні суд вказав на те, що ОСОБА_3 посилалася на неправомірність дій ПАТ "Терра Банк" щодо незарахування на її вкладний рахунок 1 200 доларів США, які вона внесла 07 серпня 2014 року за квитанцією N 96834.

Таким чином, предмет та підстава позовів у даній справі та у справі N 761/24672/15-ц є тотожними.

Відповідачами у справі N 761/24672/15-ц були: уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію та ліквідацію ПАТ "Терра Банк" Ірклієнко Ю.П. та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, а у справі, що переглядається, крім зазначених відповідачів ОСОБА_3 вказала ПАТ "Терра Банк", яке на момент пред'явлення позову віднесено до неплатоспроможних та до якого введено тимчасову адміністрацію в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ірклієнка Ю.П.

Відповідно до положення ч. 5 ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Оскільки Фонд і уповноважена особа Фонду у спірних правовідносинах діють як представники ПАТ "Терра Банк", то і у справі N 761/24672/15-ц, і у даній справі відповідачем фактично є ПАТ "Терра Банк", а не Фонд або уповноважена особа Фонду.

Таким чином, на думку суду, згадка у позовній заяві про ПАТ "Терра Банк" не змінює предмету судового захисту у цій цивільній справі, а позовні вимоги у ній є тотожними тим, у яких судом вже ухвалювалося рішення раніше.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про тотожність позову у даній справі з поданим ОСОБА_3 позовом у справі N 761/24672/15-ц, за результатами розгляду якого ухвалено рішення від 26 січня 2016 року, та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України (у редакції на час спірних правовідносин) правильно закрив провадження у справі.

За правилами ч. 1 ст. 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки касаційна скарга заявника відхиляється, судові витрати, пов'язані з касаційним розглядом, покладаються на його рахунок.

Керуючись ст. ст. 410, 416 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року залишити без задоволення.

2. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року залишити без змін.

Постанова Великої Палати Верховний Суд набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.С. Ткачук

Судді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко

С.В. Бакуліна Н.П. Лященко

В.В. Британчук О.Б. Прокопенко

Д.А. Гудима Л.І. Рогач

В.І. Данішевська І.В. Саприкіна

О.С. Золотніков О.М. Ситнік

О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич

В.С. Князєв О.Г. Яновська

[ANTIRAID]

На мой взгляд, подобные решения свидетельствует о невозможности Большой палаты принимать законные и обоснованные решения. Столь вольная трактовка законодательства ведет к  полному уничтожению верховенства права. Суд довольно своеобразно протрактовал и сделал выводы относительно статуса сторон.

Суд указал, что поскольку Фонд и уполномоченное лицо Фонда в спорных правоотношениях действуют как представители ПАО "Терра Банк", то и в деле N 761/24672/15-ц, и по данному делу ответчиком фактически является ПАО "Терра Банк", а не Фонд или уполномоченное лицо фонда. Таким образом, по мнению суда, упоминание в исковом заявлении о ПАО "Терра Банк" не меняет предмета судебной защиты в этой гражданскому делу, а исковые требования в ней тождественны тем, в которых судом уже принималось решение ранее.

[0720]

моя справа

[ANTIRAID]

10 часов назад, 0720 сказал:

моя справа

Да, видел уже основное решение. Нужно бы жалобы в ВРП подать по этим гениям.

[0720]

7 hours ago, ANTIRAID said:

Да, видел уже основное решение. Нужно бы жалобы в ВРП подать по этим гениям.

а смысл?

и потом, вы видели не "основное" решение, а одно из побочных  , и оно даже еще не окончательное 

всего в этом споре пять дел, из них четыре гражданских и одно административное

а основное решение там в деле 761/11256/17   

 

[ANTIRAID]

49 минут назад, 0720 сказал:

а смысл?

и потом, вы видели не "основное" решение, а одно из побочных  , и оно даже еще не окончательное 

всего в этом споре пять дел, из них четыре гражданских и одно административное

а основное решение там в деле 761/11256/17   

 

взбодрить