Постановление БП-ВС о возможности суборендатора или третьего лица погашать арендные платежи


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

2 голоса

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ПОСТАНОВА
Іменем України

27 листопада 2018 року

м. Київ

Справа N 912/1385/17

Провадження N 12-201гс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В.С.,

судді-доповідача Рогач Л.І.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Салівонського С.П.,

учасники справи:

представник позивача - Татарко Д.А., Бардиш Є.М.,

представник відповідача - Надєєва О.О.,

розглянула касаційну скаргу Кіровоградської міської ради (далі - міськрада, скаржник, позивач) на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2017 року (судді Чимбар Л.О., Антонік С.Г., Березкіна О.В.) у справі N 912/1385/17 Господарського суду Кіровоградської області за позовом міськради до Приватного підприємства "Терра 2006" (далі - відповідач, ПП "Терра 2006") про розірвання договору.

Історія справи

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1.1. 16 травня 2017 року міськрада звернулась до господарського суду з позовом до ПП "Терра 2006", в якому просила розірвати договір оренди земельної ділянки від 29 травня 2015 року N 80, укладений між міськрадою та ПП "Терра 2006", а також стягнути з відповідача судові витрати.

1.2. Позивач вказав про порушення його прав, що полягало у свідомому невиконанні відповідачем погоджених сторонами умов договору оренди земельної ділянки від 29 травня 2015 року N 80, а саме систематичному невнесенні орендної плати, що є істотним порушенням умов договору та підставою для розірвання договору відповідно до вимог частини другої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 32 Закону України "Про оренду землі" (далі - ЗУ "Про оренду землі"). Окрім того, систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою припинення права користування земельною ділянкою відповідно до статті 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

1.3. Відповідач проти позовних вимог заперечив, вказав про безпідставність позову та недостовірність наведеної в позові інформації, оскільки фактів систематичної несплати відповідачем орендної плати за спірним договором позивач не довів. Водночас відповідач 19 серпня 2015 року уклав договір суборенди з Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Монблан" (далі - ОК "ЖБК "Монблан"), за умовами якого суборендар сплачував орендну плату за спільними для обох договорів реквізитами отримувачу - УДКСУ у м. Кіровограді. Крім того, відповідач сплатив 141273,46 грн заборгованості за договором оренди землі від 29 травня 2015 року N 80 відповідно до наявної у матеріалах справи копії квитанції від 13 квітня 2017 року.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 31 липня 2017 року (суддя Тимошевська В.В.) позов задовольнив повністю: розірвав договір оренди землі від 29 травня 2015 року N 80, укладений між міськрадою та ПП "Терра 2006"; стягнув з відповідача на користь позивача 1600,00 грн судового збору.

2.2. Місцевий суд, керуючись положеннями пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України щодо підстав припинення права користування земельною ділянкою, дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору, оскільки відповідач зобов'язання зі сплати орендних платежів систематично не виконував з моменту укладення договору та на момент звернення позивача до господарського суду, а доказами систематичної несплати ПП "Терра 2006" орендної плати за договором від 29 травня 2015 року N 80 є надані Кропивницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - Кропивницька ОДПІ) відомості в листах від 25 травня 2017 року та від 26 липня 2017 року про наявність податкової заборгованості, з урахуванням загальної заборгованості минулих років відповідача за усіма укладеними ним договорами оренди землі та нарахованої пені.

2.3. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2017 року рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31 липня 2017 року скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

2.4. Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції про належне підтвердження матеріалами справи систематичної несплати відповідачем орендної плати за договором, як підстави для розірвання договору оренди. Вказав, що в цих правовідносинах для задоволення вимог про розірвання договору позивачу слід довести наявність у сукупності двох умов: істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням, що не взяв до уваги суд першої інстанції.

2.5. Натомість матеріали справи підтверджують, що орендна плата за землю за спірним договором оренди регулярно надходила на рахунок позивача, зазначений у договорі оренди, від платників ОК "ЖБК "Монблан" та відповідача; на момент звернення з позовом про розірвання договору оренди від 29 травня 2015 року N 80 заборгованості за цим договором не існувало, навпаки мала місце переплата, а докази щодо податкової заборгованості та податкових зобов'язань відповідача з плати за землю містять лише загальну інформацію, разом з тим інформація про заборгованість з орендної плати саме за спірним договором - відсутня.

3. Вимоги касаційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

3.1 У листопаді 2017 року міськрада звернулась з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2017 року та залишити в силі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31 липня 2017 року у справі N 912/1385/17.

3.2. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: суд порушив вимоги пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України щодо порядку розподілу коштів, перерахованих на сплату заборгованості платника податків, не взяв до уваги довідку фіскального органу, як належний доказ підтвердження заборгованості з орендної плати та спрямування сплачених коштів в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів, який обліковувався за відповідачем за іншими договорами, та, натомість, прийняв як належний доказ у справі декларації зі сплати за договором суборенди.

3.3. Посилаючись до практики Верховного Суду України (постанова від 28 вересня 2016 року у справі N 6-977цс16) позивач вказав, що законодавчо визначеною підставою для розірвання договору оренди землі є систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, отже, суд апеляційної інстанції помилково скасував правильний висновок суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання договору оренди від 29 травня 2015 року N 80 у зв'язку із систематичною несплатою орендних платежів, не врахував положення пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України, приписи статей 15, 21, 24, частини першої статті 32 ЗУ "Про оренду землі".

4. Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду

4.1. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 26 лютого 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою міськради на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2017 року, призначив касаційну скаргу до розгляду та визначив строк для подання відзиву іншим учасникам справи.

4.2. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12 липня 2018 року справу разом із касаційною скаргою міськради на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2017 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

4.3. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав про необхідність відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 21 січня 2015 року у справі N 910/16306/13 у подібних правовідносинах, на який посилався суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення у цій справі, де Верховний Суд України підтримав позицію судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про розірвання договору оренди земельної ділянки, враховуючи погашення заборгованості з орендної плати на момент ухвалення судом рішення у справі.

4.4. Не погоджуючись з наведеним вище висновком Верховного Суду України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що визначальним для розірвання договору за наведених у позові обставин є встановлення обставин систематичної несплати орендної плати (вказана позиція викладена також у постанові Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року N 6-977цс16) і сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є вичерпною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, що орендар сплатив усю суму заборгованості з орендної плати за землю до моменту пред'явлення позову чи винесення рішення у справі. Аналогічного висновку дійшов також Верховний Суд у постанові від 2 травня 2018 року у справі N 925/549/17).

4.5. Разом з тим у постанові від 10 квітня 2018 року у справі N 921/383/15-г/17 Верховний Суд з урахуванням позиції, наведеної в постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі N 910/16306/13, підтримав висновок апеляційного суду про те, що відсутні підстави розірвання договору оренди земельної ділянки, оскільки підставою для таких вимог стали обставини несплати орендної плати, заборгованість за якою є погашеною.

4.6. Ураховуючи існування двох різних правових позицій та з метою вирішення цього питання для формування єдиної правозастосовної практики, касаційний суд дійшов висновку про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі приписів підпункту 7 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечив її доводи, вказав, що зміст касаційної скарги зводиться до переоцінки доказів. На думку відповідача, скаржник помилково вважає, що доказом неналежного виконання зобов'язання за спірним договором є листи Кропивницької ОДПІ, які підтверджують існування податкового боргу у відповідача за попередні періоди за іншими договорами та свідчать про неможливість відокремити або визначити податковий борг за договором оренди від 29 травня 2015 року N 80.

6. Фактичні обставини справи, встановлені судами

6.1. Місцевий господарський суд встановив, що 29 травня 2015 року міськрада (Орендодавець) та ПП "Терра 2006" (Орендар) уклали договір оренди землі N 80 (далі - Договір), за умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,8274 га, кадастровий номер 3510100000:36:304:0014, для будівництва багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель житлової та громадської забудови, розташовану в районі вулиць Кірова та Пролетарської в м. Кіровограді.

6.2. 4 червня 2015 року земельну ділянку передано у фактичне користування Орендарю за актом приймання-передачі. Право оренди земельної ділянки за Договором зареєстровано за ПП "Терра 2006" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується наданим до матеріалів справи витягом з реєстру. Строк дії Договору - 25 років.

6.3. За умовами Договору Орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату у грошовій формі в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у сумі 164052,12 грн у рік або 13671,01 грн на місяць згідно з розрахунком, що додається до Договору, починаючи з моменту підписання Договору (пункт 4.1.).

6.4. Пунктом 4.2 Договору сторони погодили, що кошти за оренду землі вносяться на р/р 33211812700002 в УДКСУ в м. Кіровограді, МФО 823016, ЄДРПОУ 38037409, отримувач - УДКСУ у м. Кіровограді, код платежу: 18010600.

6.5. Згідно з пунктом 4.3 Договору орендна плата вноситься Орендарем не пізніше 28-го числа кожного місяця, наступного за звітним.

6.6. Пунктом 4.4. Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної форми власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення, коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. У разі зміни коефіцієнтів індексації, індексів інфляції, визначених законодавством, Орендар самостійно розраховує (індексує) нормативну грошову оцінку земельної ділянки на момент сплати орендної плати без укладання додаткової угоди з Орендодавцем.

6.7. Податкове зобов'язання з орендної плати, визначене в податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Орендар на визначних у цьому розділі умовах може вносити орендну плату за майбутній період, але не більше ніж за один рік. Орендна плата справляється також у випадках, якщо Орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами цього Договору (пункти 4.5., 4.6. Договору).

6.8. Пунктом 10.1 договору оренди земельної ділянки N 80 від 29 травня 2015 року передбачено, зокрема, право орендаря передавати земельну ділянку в оренду (суборенду) іншим особам.

6.9. За відомостями, отриманими від органу фіскальної служби (листи Кропивницької ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 12 травня 2017 року N 94/9/11-23-12-03, від 15 травня 2017 року N 7680/10/11-23-12-03 та від 26 липня 2017 року), за наявними договорами оренди, в тому числі за договором оренди землі від 29 травня 2015 року N 80, з 2017 року по теперішній час (тобто на час надання інформації) не сплачено жодної копійки орендної плати, а податкова заборгованість станом на 24 травня 2017 року складає 242632,84 грн. ПП "Терра 2006" є тривалим боржником з орендної плати, а саме станом на 1 січня 2015 року за підприємством рахувалась податкова заборгованість у сумі 55846,28 грн. станом на 1 січня 2016 року - 160042,85 грн. станом на 1 січня 2017 року - 243980,21 грн та на останню звітну дату (30 червня 2017 року) - 256946,27 грн.; сплата у 2015 році склала 12548,28 грн. у 2016 році - 0,00 грн та у 2017 році - 182805,46 грн.

6.10. Разом з тим, за наданою інформацією, окрім договору від 29 травня 2015 року N 80 відповідач декларує грошове зобов'язання з орендної плати за іншими договорами оренди землі, які укладені з міськрадою, а земельна ділянка за спірним договором перебувала у користуванні до 2015 року. Таким чином, податковий борг, що рахувався станом на 1 січня 2015 року в сумі 55846,28 грн. виник також за рахунок задекларованої суми грошового зобов'язання з орендної плати за користування вищезазначеною земельною ділянкою, а спеціалісти ОДПІ не мають змоги визначити податковий борг з орендної плати за окремим договором. Також суд зробив висновок, що в силу приписів пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, навіть якщо ПП "Терра 2006" фактично спрямувало сплату за оренду земельної ділянки саме по договору від 29 травня 2015 року N 80, то в першу чергу цими коштами було погашено заборгованість минулих років, яка виникла щодо задекларованих та несплачених сум грошового зобов'язання за всіма договорами оренди землі, в тому числі й за договором від 29 травня 2015 року N 80. Виходячи з вищевикладеного, Кропивницька ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області надала інформацію по загальній заборгованості ПП "Терра 2006" з орендної плати за землю, яка станом на 30 червня 2017 року склала 256946,27 грн. у т. ч. пеня 56218,95 грн.

6.11. Таким чином, місцевий господарський суд вважав, що наявні матеріали справи, зокрема, надані Кропивницькою ОДПІ листами від 15 травня 2017 року та від 26 липня 2017 року відомості, є підтвердженням систематичної несплати ПП "Терра 2006" орендної плати за договором, що є підставою для його розірвання відповідно до приписів пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України.

6.12. З огляду на викладене, господарський суд також відхилив розрахунок відповідача за Договором, який надано до матеріалів справи, оскільки його здійснено без врахування визначеного нормами Податкового кодексу України порядку розподілу коштів.

6.13. Натомість, переглядаючи справу в повному обсязі, суд апеляційної інстанції, взяв до уваги, що 19 серпня 2015 року ПП "Терра 2006" (орендар) та ОК "ЖБК "Монблан" (суборендар) уклали договір суборенди земельної ділянки в районі вулиць Кірова та Пролетарської в м. Кіровограді; кадастровий номер 3510100000:36:304:0014.

6.14. Згідно з пунктом 4.1 договору суборенди орендна плата вноситься суборендарем у грошовій формі та розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у сумі 164052,12 грн у рік або 13671,01 грн на місяць, а пунктом 4.2 договору суборенди передбачено, що кошти за суборенду вносяться на р/р 33211812700002 в УДКСУ в м. Кіровограді, МФО 823016, ЄДРПОУ 38037409, отримувач УДКСУ у м. Кіровограді, код платежу: 18010600.

6.15. За наданим позивачем розрахунком до оплати відповідачем за Договором належали 393081,64 грн. а наданими відповідачем та взятими до уваги судом апеляційної інстанції доказами підтверджено, що за період з 29 травня 2015 року до дати звернення позивача до суду (16 травня 2017 року) за оренду спірної земельної ділянки було сплачено 410868,46 грн. Тобто, на час звернення до суду з позовом про розірвання договору оренди, заборгованість не існувала, а мала місце переплата.

6.16. Відтак, істотне порушення умов договору, на яке послався позивач як на підставу позову, на думку апеляційного суду, відсутнє, що й зумовлює відсутність обставин, необхідних для його розірвання.

7. Щодо подібності правовідносин та застосування норми права у цих правовідносинах Верховним Судом України та Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.

7.1. За приписами пункту 7 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

7.2. У справі N 910/16306/13, від висновків у якій вважає за необхідне відступити Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, прокурор звернувся до суду з позовом про розірвання договору з підстав використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та допущеної орендарем заборгованості з орендної плати, посилаючись на умови договору та на приписи статті 14 Конституції України, статей 1, 93, 124 ЗК України, статті 2 Закону України "Про охорону земель", статей 1, 2,6,13,15,18, 24, 25, 31, 32 ЗУ "Про оренду землі", статей 626, 631 ЦК України.

7.3. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 21 січня 2015 року року у справі N 910/16306/13, Верховний Суд України, проаналізувавши застосування судами у цій справі частини першої статті 32 ЗУ "Про оренду землі", частини другої статті 651 ЦК України, вказав, що підставою для розірвання договору є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням, а не той факт, що будівельні роботи не розпочато. Також заборгованість, як підстава для розірвання договору, на час ухвалення судового рішення відсутня, і вказана обставина не заперечується ні прокурором, ні позивачем.

7.4. У справі, яка розглядається, позивач послався на невиконання відповідачем погоджених сторонами умов договору оренди земельної ділянки, а саме систематичне невнесення орендної плати, що є істотним порушенням умов договору та підставою для розірвання договору відповідно до частини другої статті 651 ЦК України, статті 32 ЗУ "Про оренду землі".

7.5. Таким чином, правовідносини у цих справах не є подібними.

7.6. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, вважав необхідним, натомість, застосовувати у правовідносинах щодо розірвання договору оренди з підстав заборгованості орендаря з орендної плати положення пункту "д" частин першої статті 141 ЗК України, вважаючи, що факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки орендарем щодо сплати орендної плати є вичерпною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість чи ні, і той факт, що орендар сплатив усю суму заборгованості до моменту пред'явлення позову не має правового значення. Вказана правова позиція була також викладена у постанові Верховного Суду від 2 травня 2018 року у справі N 925/549/17.

8.Мотиви, з яких виходить Велика Палата Верховного Суду, та застосовані нею положення законодавства

8.1. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

8.2. Частиною першою статті 2 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

8.3. За приписами статті 1 ЗУ "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

8.4. Відповідно до статті 13 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

8.5. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 ЗУ "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

8.6. Положеннями статей 24, 25 ЗУ "Про оренду землі" визначено права та обов'язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

8.7. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

8.8. Частиною першою статті 32 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

8.9. Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

8.10. Разом з тим за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

8.11. Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

8.12. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі N 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі N 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає.

8.13. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

8.14. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

8.15. Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано застосував у спірних правовідносинах приписи частини другої статті 651 ЦК України та з'ясував суттєві обставини цієї справи як щодо наявності факту порушення відповідачем умов договору, так і щодо наявності критерію істотності цього порушення договору.

8.16. Згідно зі статтею 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

8.17. Суд апеляційної інстанції дослідив обставини справи та встановив, що, відповідно до умов укладеного відповідачем та ОК "ЖБК "Монблан" договору суборенди, зобов'язання щодо сплати орендної плати за земельну ділянку в районі вулиць Кірова та Пролетарської в м. Кіровограді за узгодженням сторін було покладено на ОК "ЖБК "Монблан"; платниками за оренду земельної ділянки в районі вулиць Кірова та Пролетарської в м. Кіровограді в період 2015-2017 роки були дві особи: ПП "Терра 2006" та ОК "ЖБК "Монблан"; разом за період з моменту укладення спірного договору до дати звернення позивача до суду (16 травня 2017 року) було сплачено 410868,46 грн на розрахунковий рахунок, вказаний як у договорі оренди, так і у договорі суборенди, укладеному платниками.

8.18. Отже, на момент подання міськрадою позову про розірвання договору оренди N 80 від 29 травня 2015 року заборгованості з орендної плати за цим договором не існувало, а навпаки, враховуючи наданий позивачем розрахунок, мала місце переплата.

8.19. Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції положень пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України щодо порядку розподілу коштів, перерахованих на сплату заборгованості платника податків, оскільки спірні правовідносини склалися саме між орендодавцем та орендарем у межах виконання договору оренди земельної ділянки і їх правове регулювання здійснюється відповідно до статті 2 ЗУ "Про оренду землі".

8.20. Отже, ураховуючи викладене, відсутні обставини, які б свідчили про неможливість досягнення позивачем як стороною договору оренди мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір, тобто не вбачається істотного порушення умов договору оренди.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. Частиною першою статті 309 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.3. Оскільки апеляційним господарським судом повно і всебічно досліджено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми права, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, як таку, що є законною і обґрунтованою, ухваленою з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

10.Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду

10.1. Щодо необхідності відступити від правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові N 910/16306/13 від 21 січня 2015 року, слід зазначити, що, виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

10.2. Відтак, Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі N 910/16306/13 та зміст судових рішень та суть спору у цій справі, вважає, що відсутні підстави для відступу від правової позиції, викладеної у вказаній постанові Верховного Суду України.

Керуючись статтями 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Кіровоградської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2017 року у справі N 912/1385/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.С. Князєв Суддя-доповідач Л.І. Рогач Судді: Н.О. Антонюк Н.П. Лященко С.В. Бакуліна О.Б. Прокопенко В.В. Британчук І.В. Саприкіна Д.А. Гудима О.М. Ситнік В.І. Данішевська О.С. Ткачук О.С. Золотніков В.Ю. Уркевич О.Р. Кібенко О.Г. Яновська Л.М. Лобойко

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Большая палата, на мой взгляд, правомерно согласилась с судом апелляционной инстанции отказавшим в расторжении договора и указала на отсутствие необходимости отступить от правовой позиции, высказанной Верховным Судом Украины в постановлении N 910/16306/13 от 21 января 2015 года, исходя из системного анализа приведенных положений законодательства и учитывая, что к отношениям, связанным с арендой земли применяются также положения ГК Украины, в связи с чем следует сделать вывод, что при решении судом вопроса о расторжении договора аренды земли при обстоятельствах систематического невнесения арендной платы, применению также подлежат положения части второй статьи 651 ГК Украины.

Следовательно, Большая Палата, проанализировав правовую позицию, изложенную в постановлении Верховного Суда Украины от 21 января 2015 по делу N 910/16306/13 и содержание судебных решений и суть спора в этом деле, считает, что отсутствуют основания для отступления от правовой позиции, изложенной в указанном постановлении Верховного Суда Украины.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...