Квитанція про сплату судового збору, яка не містить інформації про номер справи та дату прийняття судового акта, що оскаржується, не є належним доказом сплати судового збору (ВС/КГС, № 910/4557/18,13.02.20)

[Bolt]

ВС/КГС: Квитанція про сплату судового збору, яка не містить інформації про номер справи та дату прийняття судового акта, що оскаржується, не є належним доказом сплати судового збору (ВС/КГС, № 910/4557/18,13.02.20)

 

Фабула судового акта: Ухвалою господарського суду було задоволено подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - Спільного українсько-німецького підприємства (ТОВ), - останнього тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України до виконання зобов`язань, покладених відповідним наказом господарського суду про стягнення з ТОВ на користь кредитора заборгованості в сумі 2 377603,04 грн.

Апеляційним господарським судом апеляційну скаргу вказаного керівника боржника (скаржник) на ухвалу господарського суду залишено без руху для усунення скаржником її недоліків, а саме подання (надсилання) до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали доказів на підтвердження направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів іншим учасникам справи (відповідачу) листом з описом вкладення, а також заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших причин пропуску такого строку та доказів на їх підтвердження, а також оригіналу платіжного доручення на підтвердження факту сплати судового збору за подання апеляційної скарги у передбаченому законом порядку та розмірі. Зокрема, суд апеляційної інстанції вказав, що апелянтом до апеляційної скарги додано дублікат квитанції про сплату 1 921, 00 грн. судового збору з призначенням платежу дослівно: «Судовий збір, (Державна судова адміністрація України, 050); ОСОБА_1 ", в той час, як вірним призначенням платежу є номер справи та орган, в межах якої подається відповідна скарга, за яку сплачується судовий збір, та дата судового акта, що оскаржується».

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати зазначену ухвалу та винести нове рішення, згідно якого зобов`язати апеляційний господарський суд прийняти апеляційну скаргу до провадження. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник вказує, що при першочерговому зверненні апелянта з апеляційною скаргою ним «було прикріплено до скарги читабельний оригінал цієї квитанції про сплату судового збору, який містив такі ж самі дані, як і банківська виписка, яка була надана останній раз, проте при першочерговому зверненні суд не зробив зауваження, що квитанція не відповідає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, ані при залишенні скарги без руху, ані коли повертав її, а отже суд погодився з правильністю платіжного документа, який надавався».

Крім того, скаржник вважає, що платіжний документ, який додається до процесуального документу, вже дає підстави встановити, за що було сплачено судовий збір, по якій справі та в який орган, й після його зарахування перестає діяти, а тому не може бути використаний з іншим призначенням. На думку скаржника, причина відмови у прийнятті скарги є надмірним формалізмом, через який апелянт не може відновити свої порушені права та інтереси.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду скаргу відхилив, залишивши без змін судове рішення і при цьому зазначив наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 згаданого Закону).

Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладено в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, який обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Згідно з додатками 2, 8 до Інструкції одним із реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу», який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Положеннями п. 3.8. Інструкції визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, які зазначено в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта, що оскаржується.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі № 914/1542/17, від 16.01.2019 у справі № 905/1057/18, від 10.05.2018 у справі № 613/372/16-ц, та ухвалах Верховного Суду від 26.03.2018 у справі № 907/892/15, від 16.04.2018 у справі № 922/3137/17, від 20.04.2018 у справі № 910/12031/17, від 21.02.2019 у справі № 910/8880/18.

 

Аналізуйте судовий акт: Залишивши касаційну скаргу без руху, нагадав що до скарги додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, скріплений банківською печаткою (ВС/КЦС, справа № 757/7529/17-ц, 29.10.18)

Сплата судового збору онлайн на сторінці електронного кабінету клієнта банку відповідає вимогам закону, тому надана суду квитанція про сплату судового збору є підтвердженням його оплати (ВС/КЦС,справа № 522/21326/16-ц, 24.04.19)

Скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення її від сплати судового збору (справа № 754/4275/16-ц 08.11.2017)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/4557/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 (головуючий суддя: Дикунська С.Я., судді: Тарасенко К.В., Мальченко А.О.)

за поданням приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельниченка Олега Володимировича

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника юридичної особи

за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

до Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Лобер Гмбх"

про стягнення 2 579 320,84 грн.

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

ВСТАНОВИВ :

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 у справі № 910/4557/18 подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельниченка Олега Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Лобер Гмбх" за наказом Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 у справі № 910/4557/18 задоволено.

Тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України - керівника Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Лобер Гмбх" ОСОБА_1 , до виконання зобов`язань, покладених наказом Господарського суду міста Києва № 910/4557/18 від 18.07.2018 про стягнення зі Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Лобер Гмбх" на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" 2 377603,04 грн. - заборгованість по капіталу, 45551,31 грн. - заборгованість за процентами, 46448,42 грн. - проценти за неправомірне користування кредитом, 109717,66 грн. - пені та 38689,81 грн. судового збору.

1.2. Не погоджуючись із вказаною ухвалою ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 у справі № 910/4557/18.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 у справі № 910/4557/18 залишено без руху для усунення скаржником її недоліків, а саме подання (надсилання) до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали доказів на підтвердження направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів іншим учасникам справи (відповідачу) листом з описом вкладення, а також заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших причин пропуску такого строку та доказів на їх підтвердження, а також оригіналу платіжного доручення на підтвердження факту сплати судового збору за подання апеляційної скарги у передбаченому законом порядку та розмірі .

2.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі №910/4557/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 у справі № 910/4557/18 та додані до неї матеріали повернуто без розгляду.

3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

3.1. 23.12.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 910/4557/18 безпосередньо до Касаційного господарського суду.

3.2. Витягом з протоколу передачі касаційної скарги раніше визначеному складу суду від 08.01.2020 у справі №910/4557/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

3.3. Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

3.4. Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 05.02.2020.

3.5. Відзивів на касаційну скаргу учасниками справи до Верховного Суду не подано.

4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

4.1. У касаційній скарзі ОСОБА_1 (скаржник) просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 та винести нове рішення, згідно якого зобов`язати Північний апеляційний господарський суд прийняти апеляційну скаргу до провадження.

4.2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вказує, що при першочерговому зверненні апелянта з апеляційною скаргою від 07.06.19 ним було прикріплено до скарги читабельний оригінал цієї квитанції про сплату судового збору, який містив такі ж самі дані, як і банківська виписка, яка була надана останній раз, проте при першочерговому зверненні суд не зробив зауваження, що квитанція не відповідає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, ані при залишенні скарги без руху, ані коли повертав її, а отже суд погодився з правильністю платіжного документа, який надавався.

Крім того, ОСОБА_1 вважає, що платіжний документ, який додається до процесуального документу, вже дає підстави встановити, за що було сплачено судовий збір, по якій справі та в який орган, й після його зарахування перестає діяти, а тому не може бути використаний з іншим призначенням.

На думку скаржника, причина відмови у прийнятті скарги є надмірним формалізмом, через який апелянт не може відновити свої порушені права та інтереси.

5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

5.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 у справі № 910/4557/18 залишено без руху для усунення скаржником її недоліків, а саме подання (надсилання) до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали доказів на підтвердження направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів іншим учасникам справи (відповідачу) листом з описом вкладення, а також заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших причин пропуску такого строку та доказів на їх підтвердження, а також оригіналу платіжного доручення на підтвердження факту сплати судового збору за подання апеляційної скарги у передбаченому законом порядку та розмірі .

При цьому, судом, зокрема, встановлено, що квитанція про судовий збір, яку апелянтом додано до апеляційної скарги, є нечитабельною, з її тексту неможливо встановити реквізити, суму судового збору та правильність його сплати при поданні апеляційної скарги ОСОБА_1

5.2. 09.12.2019 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, в якій подано докази направлення апеляційної скарги відповідачу, конверт від ухвали від 20.11.2019 з роздруківкою сайту ПАТ "УКРПОШТА" про рух листа та копію читабельної банківської виписки про сплату судового збору 10.06.2019.

5.3. Суд апеляційної інстанції вказав, що апелянтом до апеляційної скарги додано дублікат квитанції № 0.0.1376722370.1 (код квитанції 1621-5473-9817-5758) від 10.06.2019 про сплату 1 921, 00 грн. судового збору з призначенням платежу дослівно: "Судовий збір, (Державна судова адміністрація України, 050); ОСОБА_1 ", в той час, як вірним призначенням платежу є номер справи та орган, в межах якої подається відповідна скарга, за яку сплачується судовий збір, та дата судового акта, що оскаржується.

При цьому, станом на 09.12.2019 (більше ніж через 25 днів після подання заяви про усунення недоліків) скаржником не надано суду жодних доказів звернення до банку із заявою про зміну призначення платежу щодо зарахування вказаних коштів, тобто не надано належним чином оформленого доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

6. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

6.1. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 вимог ухвали Північного господарського суду від 20.11.2019 у справі 910/4557/18 щодо усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, неподанням до Північного апеляційного господарського суду належним чином оформленого доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у даній справі, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вищезгадана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду й підлягає поверненню.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Відповідно до ч.ч.1,3 ст.304 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):

"1. Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

3. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції."

7.2. Згідно зі ст.300 ГПК:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

7.3. Відповідно до п.2 ч.3 ст.258 ГПК до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з ч.2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

7.4. Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 згаданого Закону).

Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладено в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, який обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Згідно з додатками 2, 8 до Інструкції одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Положеннями п. 3.8. Інструкції визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, які зазначено в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта, що оскаржується.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі №914/1542/17, від 16.01.2019 у справі №905/1057/18, від 10.05.2018 у справі №613/372/16-ц, та ухвалах Верховного Суду від 26.03.2018 у справі №907/892/15, від 16.04.2018 у справі №922/3137/17, від 20.04.2018 у справі №910/12031/17, від 21.02.2019 у справі №910/8880/18.

7.5. Залишаючи апеляційну скаргу без руху ухвалою від 20.11.2019 суд апеляційної інстанції, зокрема, встановив, що квитанція про судовий збір, яку апелянтом додано до апеляційної скарги, є нечитабельною, з її тексту неможливо встановити реквізити, суму судового збору та правильність його сплати при поданні апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Апелянту було надано строк на усунення, в тому числі вказаного недоліку, а саме подання (надсилання) до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали оригіналу платіжного доручення на підтвердження факту сплати судового збору за подання апеляційної скарги у передбаченому законом порядку та розмірі .

7.6. 09.12.2019 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, в якій подано докази направлення апеляційної скарги відповідачу, конверт від ухвали від 20.11.2019 з роздруківкою сайту ПАТ "УКРПОШТА" про рух листа та копію читабельної банківської виписки про сплату судового збору 10.06.2019.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, апелянтом до апеляційної скарги додано дублікат квитанції № 0.0.1376722370.1 (код квитанції 1621-5473-9817-5758) від 10.06.2019 про сплату 1 921, 00 грн. судового збору з призначенням платежу дослівно: "Судовий збір, (Державна судова адміністрація України, 050); ОСОБА_1 ", в той час, як вірним призначенням платежу є номер справи та орган в межах якої подається відповідна скарга, за яку сплачується судовий збір та дата судового акта, що оскаржується.

Таким чином до апеляційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору, яка не містить обов`язкових реквізитів, у зв`язку з чим дана квитанція не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку, оскільки не містить інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дату прийняття судового акта, що оскаржується, з огляду на що, з останньої не вбачається яка саме апеляційна скарга оплачується судовим збором.

7.7. Згідно з ч.4 ст.174 ГПК, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що неусунення будь-якого з недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений в ухвалі апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, має наслідком повернення апеляційної скарги.

7.8. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 вимог ухвали Північного господарського суду від 20.11.2019 у справі 910/4557/18 щодо усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, неподанням до Північного апеляційного господарського суду належним чином оформленого доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у даній справі, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що вищезгадана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду й підлягає поверненню апеляційним судом.

Зазначене свідчить, що причиною повернення скарги є не надмірний формалізм апеляційного суду, як зазначає скаржник, а невиконання саме скаржником приписів вищевказаних нормативно-правових документів та його відповідне відношення до підготовки документів, що надаються суду.

7.9. Посилання скаржника, що при першочерговому зверненні апелянта з апеляційною скаргою від 07.06.19 ним було прикріплено до скарги читабельний оригінал цієї квитанції про сплату судового збору, який містив такі ж самі дані, як і банківська виписка, яка була надана останній раз, проте при першочерговому зверненні суд не зробив зауваження, що квитанція не відповідає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, ані при залишенні скарги без руху, ані коли повертав її, а отже суд погодився з правильністю платіжного документа, який надавався, колегія суддів касаційного суду відхиляє з наступних підстав.

В силу положень ст.260 ГПК, розгляду та перевірці на предмет дотримання вимог господарсько-процесуального законодавства при подачі підлягає саме певна окрема апеляційна скарга та додані саме до неї документи.

Оскільки в даному випадку скаржником була заново подана апеляційна скарга з відповідним пакетом документів, апеляційний суд вірно перевіряв саме цю апеляційну скаргу та додані саме до неї документи, при тому, що попередня апеляційна скарга також була повернута скаржнику, а відповідно до ч.8 ст.260 ГПК, скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

7.10. Відповідно до ч.1 ст. 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих та переконливих доводів щодо неправильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

8. Висновки Верховного Суду

8.1. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

8.2. На підставі викладеного, суд доходить висновку, що касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 910/4557/18 залишити без змін.

8.3. У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись ч.13 ст.8, ст.ст.129, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 910/4557/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 910/4557/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський

ссылка

[Лев]

Это даже не правовой пуризм, а форменный идиотизм...