Решение Апелляционного суда АРК оставленное в силе ВССУГУД о взыскании задолженности с КС "УКФГ" не смотря на третейскую оговорку


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

3 голоса

  1. 1. ???????? ?? ?? ??????? ?????????????

    • ??
      3
    • ???
      0
    • ??????????? ????????
      0
  2. 2. ???????? ?? ?? ??????? ?????????

    • ??
      2
    • ???
      0
    • ??????????? ????????
      1


Recommended Posts

Справа №22-ц-15927

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року листопада місяця 11 дня

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Іващенко В.В.

Суддів Дяченко Л.О., Летягіної О.В.

При секретарі Вернігор О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група» про захист прав споживачів та стягнення заборгованості за договором за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група» в особі голови правління Абрамського М.В. на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

10.12.2009р. ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група» про захист прав споживачів та стягнення заборгованості за договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.03.2008р. між сторонами були укладені договори №КВ-01766\1903 та №КВ-01767\1903 про залучення внесків на депозитний рахунок до запитання, за умовами яких вин здійснив грошові внески на загальну суму 70000,00грн., строком на 18 місяців з дня укладення договору, тобто до 20.09.2009р., з нарахуванням 31,00% річних та їх виплатою в кінці терміну.

На звернення від 14.09.2009р., 23.09.2009р. та 11.11.2009р. про повернення коштів отримав відмову. Заборгованість складає з урахуванням індексу інфляції: по внесках – 70000грн., по сплаті відсотків – 32579,72грн.; 3% річних за період з 20.09.2009р. по 08.12.2009р. - 674,49грн.

П. 5.2. Договорів про вирішення усіх спорів в Третейському суді порушує права позивача на судовий захист, тому має бути визнаним недійсним.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 13 квітня 2010р. позов задоволений в частки стягнення з урахуванням індексу інфляції заборгованості по внесках, по сплаті процентів та 3% річних. В інший частини позову відмовлено.

В апеляційної скарзі апелянт ставить питання про скасування рішення суду та постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, мотивуючи тим, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.. Зокрема зазначає, що справу повинно було розглядати у Третейському суді на підставі п. 5.2. укладених з ОСОБА_5 договорів, оскільки цей пункт договорів судом не визнано недійсним, суд повинен був залишити позов без розгляду.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги в частини стягнення заборгованості по внесках і сплаті процентів з урахуванням індексу інфляції та стягнення 3% річних, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами дійсно 20.03.2008р. були укладені два договори відповідно № КВ-01766/1903 та № КВ-01767/1903 про залучення внесків на депозитний рахунок до запитання та здійснені позивачем грошові внески на загальну суму 70 000грн. до 20.09.2009р. із нарахуванням 31% річних з виплатою їх у кінці терміну, але на час звернення позивача з позовом до суду гроші повернені не були, тому вони підлягають поверненню на підставі ст. 625 ЦК України з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З такими висновками суду погоджується і колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам і матеріалам справи, правильно встановленим судом правовідносинам між сторонами, здійснені у відповідності з вимогами діючого законодавства і апелянтом не оскаржуються.

Але з висновками суду першої інстанції відносно відмови у задоволенні позову в частини визнання недійсними п. 5.2. вказаних вище договорів, укладених між позивачем і відповідачем, погодиться не можна, оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частини.

Згідно зі ст. 303 ч. 3 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно зі ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є, у частки, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, якій підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2008р. між кредитної спілкою «Українська кредитно-фінансова група» та ОСОБА_5 були укладені два договори №№ КВ-01766/1903 та КВ-01767/1903 про залучення внесків на депозитній рахунок до запитання.

Пунктами 5.2. передбачено, що спір, якій виникає з Договорів, або пов’язаний з ними, вирішується у письмовому порядку в постійно діючому третейському суді відповідно до його регламенту.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи громадянина захищаються судом.

Відповідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в України здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функції іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

На підставі ст. 15 ЦК України кожна особа має право за захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

На підставі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист права споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Виходячи з наведеного, пункт 5.2. укладених позивачем і відповідачем договорів, які оспорюються позивачем, нормам діючого законодавства не відповідають, тому їх не можна було визнавати дійсними.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних про визнання недійсними пунктів договорів підлягає скасуванню з ухваленням в цієї частині нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 303, 309, 316, 323, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група» в особі голови правління Абрамського М.В. відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2010 року в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_5 про визнання недійсним пунктів 5.2 договорів №КВ-01767/1903 та №КВ-01766/1903 від 20.03.2008р., укладених між Кредитною спілкою «Українська кредитно-фінансова група» та ОСОБА_5, скасувати з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

Визнати пункти 5.2 договорів №КВ-01767/1903 та №КВ-01766/1903 від 20.03.2008р., укладених між Кредитною спілкою «Українська кредитно-фінансова група» та ОСОБА_5, недійсними.

В іншій частині це рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12651967

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Это решение Сhe

Можно только еще раз его поздравить и активно использовать ст. 22 ЗУ о зпп, которой противоречат все третейские оговорки.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Это решение Сhe

Можно только еще раз его поздравить и активно использовать ст. 22 ЗУ о зпп, которой противоречат все третейские оговорки.

оно то все правильно, но слишком уж много накопилось, в том числе, и в судебной практике противоречивых моментов.

Европейский суд по правам человека считает отказ от услуг государственных судов правомерным, если такой отказ соответствовал воле человека. Конституционный же считает, что право на судебную защиту защищается также, как и право на защиту другими способами своих прав, обращаясь к третейскому суду. Но с другой стороны процессуальный закон нам прямо говорит, отказ от услуг государственного суда недействителен. :blink:

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 4 months later...

Могу добавить мнение ВССУ по этому решению:

"Із матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень".

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14402153

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2011 року

м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Мартинюк В.І. , розглянувши касаційну скаргу кредитної спілки “Українська кредитно-фінансова група” на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2010 року та рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада

2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до кредитної спілки “Українська кредитно-фінансова група” про захист прав споживачів та стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У грудні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до кредитної спілки “Українська кредитно-фінансова група” (далі – КС “Українська кредитно-фінансова група”), в якому просив стягнути з кредитної спілки на його користь заборгованість за депозитним договором.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з КС “Українська кредитно-фінансова група” на користь позивача з урахуванням індексу інфляції суми вкладів за договорами № КВ-01766\1903 та № КВ-01767\1903 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до запитання від 20 березня 2008 року та нараховані на внески проценти у розмірі 105 374 грн. 25 коп. та три процента річних у розмірі 674 грн. 49 коп. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2010 року рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2010 року скасовано в частині відмови в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним пунктів 5.2 договорів № КВ-01767/1903 та № КВ01766/1903 від 20 березня 2008 року, укладених між КС “Українська кредитно-фінансова група” та ОСОБА_2, позов у цій частині задоволено. Визнано пункти 5.2 договорів № КВ-01767/1903 та № КВ-01766/1903 від 20.03.2008р., укладених між КС “Українська кредитно-фінансова група” та ОСОБА_2, недійсними. У решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі КС “Українська кредитно-фінансова група” просить рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2010 року та рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2010 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити позовну заяву без розгляду.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити кредитній спілці “Українська кредитно-фінансова група” у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до кредитної спілки “Українська кредитно-фінансова група” про захист прав споживачів та стягнення заборгованості.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ В.І. Мартинюк

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14402153

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения