ВСУ рассмотрит вопрос выдачи валютных кредитов без индивидуальной валютной лицензии


Recommended Posts

Декрет регулирует узкий сектор общественных отношений - специальный (административный) режим оборота таких объектов гражданских прав, как - валютные ценности.

Одним из принципов формирования системы объективного права таких "нормативистских" правовых систем как наша, является принцип исключения прямого конфликта специального нормативного акта общему. Не может специальный нормативный акт противоречить общему, так как его служебная функция - уточнение и развитие (дифференциация) механизма регулирования. Обращение к этому принципу я не однократно встречал в решениях украинского КС.

Гражданский кодекс формализует правовой механизм регулирования общественных отношений, опосредующих гражданский оборот (в том числе и торговый оборот - движение как самих объектов прав, так и трансформацию этих прав), и априори - не может иной специальный акт изменять юридическое содержание категории, имеющей легальную дефиницию в этом кодифицированном акте, в том числе и содержание таких видов категории "объект права" как "денежные средства" и "валютные ценности".

Валютные ценности в нашем внутреннем торговом обороте могут быть только предметом сделки, но никак не средством расчета, а использование "валютных ценностей" в качестве "мерила - эквивалента обмена" никак не делает их средством расчета и не наделяет юридическим содержанием, соответствующим иной разновидности объектов гражданских прав - "денежные средства".

Декрет является механизмом трансформации "предмета сделки" в "средство расчета", и наоборот, который имеет одну направленность - область регулирования нормами международного финансового права, опосредующими международный коммерческий оборот.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 247
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Top Posters In This Topic

Posted Images

Здорово пишите!!! есть о чем подумать!?

Во первых Вы считаете ДКМУ "О валютном регулировании и валютном регулировании" и ЗУ "О банках и банковской деятельности" определяете как специальные законы, после этого делаете очень интересный вывод, об отсутствии коллизий между нормами этих законов. Не очень понятно, особенно если Вы так красноречиво обосновываете, что и тот и другой регулируют обращение валютных ценностей.

Во вторых - по части нарушений со стороны регулятора НБУ, эти вопросы к регулятору и законодателю.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Декрет регулирует узкий сектор общественных отношений - специальный (административный) режим оборота таких объектов гражданских прав, как - валютные ценности.

Одним из принципов формирования системы объективного права таких "нормативистских" правовых систем как наша, является принцип исключения прямого конфликта специального нормативного акта общему. Не может специальный нормативный акт противоречить общему, так как его служебная функция - уточнение и развитие (дифференциация) механизма регулирования. Обращение к этому принципу я не однократно встречал в решениях украинского КС.

Гражданский кодекс формализует правовой механизм регулирования общественных отношений, опосредующих гражданский оборот (в том числе и торговый оборот - движение как самих объектов прав, так и трансформацию этих прав), и априори - не может иной специальный акт изменять юридическое содержание категории, имеющей легальную дефиницию в этом кодифицированном акте, в том числе и содержание таких видов категории "объект права" как "денежные средства" и "валютные ценности".

Валютные ценности в нашем внутреннем торговом обороте могут быть только предметом сделки, но никак не средством расчета, а использование "валютных ценностей" в качестве "мерила - эквивалента обмена" никак не делает их средством расчета и не наделяет юридическим содержанием, соответствующим иной разновидности объектов гражданских прав - "денежные средства".

Декрет является механизмом трансформации "предмета сделки" в "средство расчета", и наоборот, который имеет одну направленность - область регулирования нормами международного финансового права, опосредующими международный коммерческий оборот.

Но этот узкий спектр правоотношений в тоже время регулирует и ЗУ "О банках и банковской деятельности" и регулирует не совсем так как Декрет. Может или не может специальный закон противоречить принципам общего закона, подход конечно очень интересный! Но ЗУ "О банках и банковской деятельности" ему и не противоречит, он просто устанавливает, специальный режим лицензирования, отличный от Декрета и основанный на совершенно иных лицензиях.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Когда Вы честно ответите на эти вопросы, Вам станет все понятно.

«Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.»

З цього виникає незрозумілість.

Чи є вищезазначена норма, також норма ст..2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» дозвільна або забороняюча застосування іноземної та навіть національної валюти?

Чи повинен суд розглядати термін «Кошти» та/або «Гроши» виключно як кошти або гроші в Україні, так як справи, що розглядаються передбачають судові спори між резидентами України на території України?

Чи дозволяє окремо банківська ліцензія проводити будь-які валютні операції (операції з валютними цінностями)?

Незрозумілим також визначення , посилання на на п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 р. № 483 .

Дійсно, це Положення передбачає використання іноземної валюти як засобу платежу без отримання індивідуальної ліцензії, але я вважаю, що застосування цієї норми у разі не вірного її сприйняття (тлумачення, висновку тощо) може привести до протиріччя з іншим чинним законодавством та самому цьому Положенню, воно не підлягає застосуванню, принаймні в цьому тлумаченні :

По-перше, норма пункту 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти та території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 року № 483 в частині, яка дозволяє використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк, суперечить вимогам Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який має силу закону, що регулюють питання отримання індивідуальних ліцензій на здійснення разових валютних операцій, що, в силу приписів Закону України «Про Національний банк України» та/або відповідно до конкуренції норм права щодо застосування нормативно-правових актів вищої юридичної сили є неприпустимим.

По-друге, приписи п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 № 483 суперечать власне іншим вимогам цього ж Положення.

Так, у відповідності з п. 1.10 Положення, одержання ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії. Це дозволяє зробити єдиний правильний висновок, що хоча б у однієї із сторін за договором повинна бути індивідуальна ліцензія на використання іноземної валюти як засобу платежу.

По-третє, вищезазначене Положення містить приписи, що не стосуються фізичної особи. П 1.2. Положення регламентує порядок та умови видачі Національним банком України (далі - Національний банк) резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу. За своїми зобов’язаннями позичальники переважно виконували платежі виключно готівкою. Тому це Положення не підлягає застосуванню при конкретних кредитних договорів;

В-четвертих, припис п.1.5. Положення містить також : «ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями».

Тобто застосування цієї норми можливо лише за тими операціями, на які НБУ надав банківську ліцензію та письмовий дозвіл. Таким чином, в банківської ліцензії та/або в письмовому дозволі на здійснення операції з валютними цінностями повинна бути передбачена необхідність використання іноземної валюти як засобу платежу та цей платіж повинен бути виключно безготівковим (п.1.2 Положення). Позичальник за своїми зобов’язаннями виконував платежі готівкою, зазначена банківська ліцензія та дозвіл не містять відповідного припису (дозволу) в якому прямо чи непрямо передбачені як необхідні розрахунки між резидентами на території України в готівкової формі іноземною валютою у виконання будь-яких зобов’язань, ці приписи не містять навіть дозволу щодо кредитування в іноземній валюті.

По-п’яте, припис п.1.5. Положення НБУ протирічить власне іншій Постанові НБУ: Відповідно до ст. 2 Постанови НБУ № 119 від 26.03.1998р. «Про затвердження правил використання готівкової іноземної валюти на території України», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 15.04.1998 р. № 245/2685 (втратила чинність на підставі Постанови НБУ №200 від 30.05.2007р.), використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу або як застави дозволяється у разі відсутності в фізичних осіб – нерезидентів або резидентів, а також повноважних представників юридичної особи нерезидента – суб’єкта підприємницької діяльності коштів у грошовій одиниці України і неможливості здійснення валютно-обмінної операції через пункт обміну іноземної валюти в таких випадках:

п.2.1 – на територіях митниць;

п.2.2 – на територіях вокзалів, аеропортів та портів;

п.2.3 – використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу дозволяється у разі надання суб’єктами підприємницької діяльності готельних послуг фізичним особам нерезидентам з оплатою в іноземній валюті, у тому числі зі застосуванням дорожніх чеків міжнародних платіжних систем у вільно конвертованій валюті.

п.2.4 – використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу у випадках, що не передбачені цією главою, а також застави дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії НБУ.

Тобто при розгляді справ, що стосуються кредитних відносин, що виникли до 30.05.2007р. ця Постанова застосуванню підлягає.

ВЫВОД:

1. Чи дозволено банку заздалегідь передбачати в умовах кредитного договору сплату за ним, за зобов’язанням, використання іноземної валюти як засіб платежу за цим зобов’язанням в іноземної валюті між резидентами на території України?

2. Які саме дозвільні документи дозволяють банку робити вищезазначене?

3. Чи дозволено використовувати іноземну валюту при сплаті процентів або інших вартісних елементів за банківським кредитом між резидентами на території України?

4. Який саме закон передбачає ПОРЯДОК, ВИПАДОК та УМОВИ використання іноземної валюти на території України між резидентами?

5. Чи є ст.. 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» дозвільна щодо використання іноземної валюти як засіб платежу при кредитних відносинах між резидентами на території України?

6. Який саме пункт з переліку дозвільних операцій з валютними цінностями ототожнюється як кредитування резидентів резидентом на території України в іноземної валюті та виконання за цим кредитним зобов’язанням в іноземної валюті, використання іноземної валюти як засіб платежу за цим зобов’язанням?

7. Чи стосується п.п. «Г» п.4. ст.. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» виконання зобов’язання за кредитним договором в іноземної валюті, сплати процентів за ним, сплати інших вартісних елементів кредиту?

8. Чи дозволено на підставі Банківської ліцензії, що була надана банком виконувати будь-які операції з валютними цінностями?

9. Яким саме пунктом Додатку до Дозволу дозволено кредитування резидентів резидентом на території України в іноземної валюті та виконання за цим кредитним зобов’язанням в іноземної валюті, використання іноземної валюти як засіб платежу за цим зобов’язанням?

10. Чи стосується Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу правостосунків, що виникли між Позивачем та Відповідачем?

11. Чи існувала у Відповідача Генеральна ліцензія на час вчинення правочину? Чи було це встановлено судом?

Очень интересные вопросы.

Пока дам ответ только на один ст. 2, ЗУ "О банках и банковской деятельности" не разрешающая и не запрещающая, ст. 2 - определяет термины использующиеся в Законе.

На остальные дам ответы завтра.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

та блин, решение Шевченковского я читал а вот ВСУ хотелось бы посмотреть
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А я и не Вам писал. А если на то пошло, попробуйте сам шире посмотреть! Обоснования пожалуйста, в ответ ругань!?!?

Ответьте на эти вопросы Антибанка, тогда можно продолжать общение.

1. Чи дозволено банку заздалегідь передбачати в умовах кредитного договору сплату за ним, за зобов’язанням, використання іноземної валюти як засіб платежу за цим зобов’язанням в іноземної валюті між резидентами на території України?

2. Які саме дозвільні документи дозволяють банку робити вищезазначене?

3. Чи дозволено використовувати іноземну валюту при сплаті процентів або інших вартісних елементів за банківським кредитом між резидентами на території України?

4. Який саме закон передбачає ПОРЯДОК, ВИПАДОК та УМОВИ використання іноземної валюти на території України між резидентами?

5. Чи є ст.. 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» дозвільна щодо використання іноземної валюти як засіб платежу при кредитних відносинах між резидентами на території України?

6. Який саме пункт з переліку дозвільних операцій з валютними цінностями ототожнюється як кредитування резидентів резидентом на території України в іноземної валюті та виконання за цим кредитним зобов’язанням в іноземної валюті, використання іноземної валюти як засіб платежу за цим зобов’язанням?

7. Чи стосується п.п. «Г» п.4. ст.. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» виконання зобов’язання за кредитним договором в іноземної валюті, сплати процентів за ним, сплати інших вартісних елементів кредиту?

8. Чи дозволено на підставі Банківської ліцензії, що була надана банком виконувати будь-які операції з валютними цінностями?

9. Яким саме пунктом Додатку до Дозволу дозволено кредитування резидентів резидентом на території України в іноземної валюті та виконання за цим кредитним зобов’язанням в іноземної валюті, використання іноземної валюти як засіб платежу за цим зобов’язанням?

10. Чи стосується Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу правостосунків, що виникли між Позивачем та Відповідачем?

11. Чи існувала у Відповідача Генеральна ліцензія на час вчинення правочину? Чи було це встановлено судом?

У меня самый Важный вопрос в этом ключе, какой закон позволяет Кредитовать в иностранной валюте по сделке между двумя резидетами и какой закон именно закон возвращать валюту и тем более оплачивать проценты в ней по сделке между двумя резидентами?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Декрет есть нпа исполнительного органа власти(КМУ) и с самого начала его появления на свет предусматривался, как временный нпа

регулирующий правотношения, которые возникают при обращении иностранной валюты на територии нашего государства до момента

вступления в силу основного Закона ЦКУ ГКУ и других законов. До вступление в силу ЦКУ и ГКУ Кабмин должен был убрать нах.. Декрет,

либо внести в него изменения дабы не создавать колизий. На данный момент, Декрет - не что иное, как юридический рудимент.

Это можно доказать следующим:

Какой же Рудимент?(((

если я не ошибаюсь согласно ЗАКОН УКРАЇНИ

Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів

України повноважень видавати декрети в сфері

законодавчого регулювання

Закон введено в дію з дня опублікування - 24 листопада 1992 року

(згідно з Постановою Верховної Ради України

від 18 листопада 1992 року N 2796a-XII)

Із змінами і доповненнями, внесеними

Законом України

від 19 грудня 1992 року N 2886-XII

(Законом України від 19 грудня 1992 року N 2886-XII

цей Закон викладено у новій редакції)

З метою оперативного вирішення питань, пов'язаних із здійсненням ринкової реформи, Верховна Рада України постановляє:

Делегувати Кабінету Міністрів України тимчасово, строком до 21 травня 1993 року, повноваження видавати декрети в сфері законодавчого регулювання з питань, передбачених пунктом 13 статті 97 Конституції України, щодо відносин власності, підприємницької діяльності, соціального і культурного розвитку, державної митної, науково-технічної політики, кредитно-фінансової системи, оподаткування, державної політики оплати праці і ціноутворення.

Президент України

Л. КРАВЧУК

м. Київ

18 листопада 1992 року

N 2796-XII

Этот Декрет имеет силу закона.

Поэтому с Принятием ЦКУ и ГКУ нужно было внести в него изменения и написать, что на кредитование резидентов в Украине нужна индивидуальная лицензия.

Или внести изменения и указать, что кредитовать в иностранной валюте можно даже без лицензии.

Тогда бы у нас был и случай, и порядок, и условия предусмотренные законом, когда можно было бы кредитовать в иностранной валюте и это было бы допущено такими изменениями.

Но так как их никто не внес, то вышел Бардак, на котором заработали высокопоставленные чиновники и банки, а населеление в дыре.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Но этот узкий спектр правоотношений в тоже время регулирует и ЗУ "О банках и банковской деятельности" и регулирует не совсем так как Декрет. Может или не может специальный закон противоречить принципам общего закона, подход конечно очень интересный! Но ЗУ "О банках и банковской деятельности" ему и не противоречит, он просто устанавливает, специальный режим лицензирования, отличный от Декрета и основанный на совершенно иных лицензиях.

Вопрос в том, что специальный Закон о б и б.д. протеворечит ЦК.

я не вижу нормы в этом законе, которая разрешает кредитовать резидентов в иностранной валюте.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

По- ходу Ваше удивление не имеет никаких оснований. Объясню почему:

А почему банк не смог предоставить другие копии решений?

Да потому что он не был в них стороной по делу.

Попробуйте получить соответствующую заверенную копию какого-нибудь решения, где вы не участвовали.

Может и можно, но тяжелее, долго объяснять судам о такой необходимости и это потеря время, а значит и пропуск процессуальных сроков. :rolleyes:

По-моему, не очень убедительно. Если для банков получение такого решения является общей целью ( звучали даже предположения покупки нужного вердикта вскладчину), в чём сложность получения заверенных копий решений от других банков, если они есть?
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

По-моему, не очень убедительно. Если для банков получение такого решения является общей целью ( звучали даже предположения покупки нужного вердикта вскладчину), в чём сложность получения заверенных копий решений от других банков, если они есть?

Да, могут, но для этого должно налажено очень тесное взаимодействие, чтобы в коротко сжатые сроки получить эти решения.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

ну какой закон еще нужен, чтобы на пять законов в которых говорится о единственно законном средстве платежа - гривне, что согласно КУ гривна является -мерой стоимости, средством платежа и оборота (+зу про нбу) - указать что доллар, выданый банками резидентами заемщикам резидентам для кредитных операций (оборот) с резидентами - НЕ ЕСТЬ тем самым средством платежа и оборота., что закон одинаков для всех и банки в данном случае не исключение; Нет у них лицензии зарабатывать в украине валюту на финуслугах предоставляемых резидентам на территории.

Законодательство (КУ,ЦКУ,ГКУ и Декрет, зу про нбу,зу о платежных системах, ЗУ о финасовых услугах, зу для потребителей) в даном случае достаточно ясно указывает какая валюта (национальная) может участвовать в обороте.

ПРосто банки все зак-во имели ввиду, а при поддержке нбу проводили деятельность противоречащую закону и не предусмотренную в их же лицензиях и дозволах.

Ну рыдать уже от всего этого хочется!, когда рожа крива, а зеркало винят.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Возможны такие варианты развития событий:1).После принятия 1-го решения ВССУ(условно в пользу заёмщиков)

вырисовывалась тенденция давления на банки с иностранным капиталом (кроме российских) с последующим выдавливанием их с финансового рынка Украины.Для начала-это судебное давление, впоследствии-кабминовское,ну и на крайний случай-президентское.Для чего?Ответ прост-создание своих,на 100%"ручных",отечественных банков.Но нужно это сделать аккуратно.Поэтому и окончательное решение по валютным кредитам постепенно выталкивается наверх и,следуя вышеописанному,ВСУ принимает решение против банков с достаточно твёрдой аргументацией.Вот и вам яркий пример показной демократии.Если решение будет другое,то это не будет соответствовать нынешнему имиджу действующей власти,где всё "чинно и благородно" и нет места противоречиям во всех структурах власти.Краха в финансовой сфере не будет,т.к."свято место пусто не бывает",тем более долго,а временными банками,как раз и будут российские,которые впоследствии примут правила игры украинской власти.Рейтинг Президента накануне парламентских выборов стремительно растёт.И не в интересах заёмщиков тут дело,а интересы их,как один из инструментов.

2).ВСУ принимает решение против заёмщиков.В СМИ начинается массовая заказная критика этого решения,якобы создются массово правозащитные организации,вообщем, шум.Якобы шквалом приходят письма Президенту.И тут в процесс вмешивается гарант Конституции,который с помощью КСУ или другим способом добивается отмены решения ВСУ.Рейтинг взлетает ещё выше.

P.S.Это сугубо моё личное мнение,в которм я попытался проанализировать последние события.Главное,чтобы нам,заёмщикам,(не мошенникам от взятия кредитов)было комфортно.

Анализ вполне резонный. Поверить в реальное противостояние ВССГУД и ВСУ крайне сложно. Если нужен был заказной вердикт ВСУ в пользу банков, зачем нужно было подставлять новосозданный ВССГУД? Странно...
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Если не ошибаюсь, то решения всех трех инстанций по этому делу однозначные. О какой же тогда судебной системе будет идти речь, если ВСУ это решение отменит?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Анализ вполне резонный. Поверить в реальное противостояние ВССГУД и ВСУ крайне сложно. Если нужен был заказной вердикт ВСУ в пользу банков, зачем нужно было подставлять новосозданный ВССГУД? Странно...

по полочкам

на решение dcce повлияло то что вопрос касался человека негда работающем в адм и связан со службами сб.

человеческий фактор -судьи решили отписатся (чем чорт не шутит,не рискнули прикрыть ,власть не вечна решили не рисковать своим будующим),ну а система не смогла своевременно вмешатся чтобы примерить стороны .своего рода влияние хаоса на систему

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

по полочкам

на решение dcce повлияло то что вопрос касался человека негда работающем в адм и связан со службами сб.

человеческий фактор -судьи решили отписатся (чем чорт не шутит,не рискнули прикрыть ,власть не вечна решили не рисковать своим будующим),ну а система не смогла своевременно вмешатся чтобы примерить стороны .своего рода влияние хаоса на систему

Если Вы точно знаете сторону в этом иске, то тут получается влияние подсистемы на систему :lol:

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Если Вы точно знаете сторону в этом иске, то тут получается влияние подсистемы на систему :lol:

гдето в веточках открувался вопрос этого кредита ,эсли я правильно понял то это был кредит на квартиру для сына а отец был поручителем и на данный момент в отставке ,то есть что рычаги влияния остались а сдерживающих причин для их задействования НЕТ . здесь как раз фактор ХАОСА который сама же система и порождает в связи стем что не отлажен механизм урегилирования . это уже надо расматривать на более высоком уровне .

сама система это в конечном результате замкнутый цикл !! тоесть в нутри системы заложен хаос как стимул для совершенству . сам хаос реорганизуется в звено которое и порождает подсистему (следующий виток).

Все упирается в то как мы сможем повлиять на возникший хаос в системе для решения вопроса в свою пользу.

Приэтом не забываю что мы не выйдем из более крупной системы .

все взаимо завязано и каждый есть его составляющим

наше влияние может иметь реальный результат только при условии блокирования поступления пищи общей системе.

при этом вопрос решится как в нашу пользу так и возникнет иной подход к поступлению пищи для той системы в которой мы находимся.

Не забывайте что есть регулятор системы КОНСТИТУЦИЯ и вопрос надо расматривать в плоскости почему она не работает и кто этому помеха . породив хаос в подсистеме получения пищи система вынуждена будет решить вопрос о возникновении хаоса в подсистеме исполнения Конституции :P

во как все заворачивается

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

по полочкам

на решение dcce повлияло то что вопрос касался человека негда работающем в адм и связан со службами сб.

человеческий фактор -судьи решили отписатся (чем чорт не шутит,не рискнули прикрыть ,власть не вечна решили не рисковать своим будующим),ну а система не смогла своевременно вмешатся чтобы примерить стороны .своего рода влияние хаоса на систему

Это ваше предположение, не более того. Мне эта ситуация не кажется такой примитивной. Хотя единственное, что нам остаётся - коротать время в словопрениях в ожидании развязки.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Если не ошибаюсь, то решения всех трех инстанций по этому делу однозначные. О какой же тогда судебной системе будет идти речь, если ВСУ это решение отменит?

Причём, заметте, опальный ВСУ.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

по тв URB показали

вопрос индивидуалки !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

http://ubr.ua/finances/banking-sector/nede...graet-sud-77241

Кто-то уже выкладывал пару дней назад текстовую версию этого сюжета...

Я одного не понял: с чего тот шльома взял, что имущество не вывести при признании договора недействительным?...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Если признан недействительным основной договор (обязательство), то и соглашения по его обеспечению (договор залога, ипотеки) так же признаются недействительными.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения