Подарок для заёмщиков и поручителей УкрСиббанка

[Гранд Иншур]

В судебных процессах с УкрСиббанком я нашёл системное нарушение, которое банк допускает в отношении всех заёмщиков, дающее неплохие возможности защиты:

Пункт 7 или 8 (в зависимости от версии) кредитного договора УкрСиббанка - "Ответственность сторон", предусматривает, что в случае несвоевременной оплаты очередного платежа, банк начисляет на просроченную сумму процентную ставку, указанную в договоре, увеличенную на _____%. В большинстве договоров размер ставки не указан. В некоторых договорах фигурирует цифра 0,2%. А ещё в некоторых этого абзаца про увеличенную ставку вообще нет.

В реальности, банк абсолютно всем начисляет на сумму просроченного платежа, так называемые просроченные проценты в размере ставки по договору, увеличенной на 100%! Это видно в распечатках задолженности, которые банк прикладывает к искам (в суде) и даёт клиентам (в до судебном порядке). Смотреть нужно на таблицу начисления процентов - колонка называется "Процентна ставка прострочена".

Если им на это указать, они огрызаются, типа отправили письмо об увеличении ставки, заёмщику. На самом деле, условия договора позволяют банку менять основную ставку по кредиту (за пользование), а менять в одностороннем порядке "Ответственность сторон" условия договора не позволяют.

Обращаю ваше внимание, что повышенную ставку банк начисляет помимо пени, т.е. применяет двойную ответственность за одно нарушение (ст. 61 Конституции). Таким образом банк тихо "натягивает" всё наше население на достаточно существенные суммы...

Что это нам даёт:

1. Бурю гнева и благородной ярости, от ощущения подлого обмана хохлов французами (учитывая размер кредитного портфеля банка и долю просрочки в нём).

2. Возможность "отпустить" поручителей (п. 1 ст. 559 ГК).

3. Возможность уменьшить сумму долга перед банком за счёт списания незаконно начисленных процентов.

4. Возможность подать иск о расторжении договора в связи с нарушением его условий банком (ст. 615 ГК и ст. 651 ГК).

P.S. Чуть не забыл, - не забудьте попросить судью постановить частное определение на НБУ и прокуратуру по этому поводу! Оставьте свой след в истории банка!

[alexburko]

Такой же пункт есть в договорах по авто "Проминвестбанка".

[galinamax]

В судебных процессах с УкрСиббанком я нашёл системное нарушение, которое банк допускает в отношении всех заёмщиков, дающее неплохие возможности защиты:

Пункт 7 или 8 (в зависимости от версии) кредитного договора УкрСиббанка - "Ответственность сторон", предусматривает, что в случае несвоевременной оплаты очередного платежа, банк начисляет на просроченную сумму процентную ставку, указанную в договоре, увеличенную на _____%. В большинстве договоров размер ставки не указан. В некоторых договорах фигурирует цифра 0,2%. А ещё в некоторых этого абзаца про увеличенную ставку вообще нет.

В реальности, банк абсолютно всем начисляет на сумму просроченного платежа, так называемые просроченные проценты в размере ставки по договору, увеличенной на 100%! Это видно в распечатках задолженности, которые банк прикладывает к искам (в суде) и даёт клиентам (в до судебном порядке). Смотреть нужно на таблицу начисления процентов - колонка называется "Процентна ставка прострочена".

Если им нам это указать, они огрызаются, типа отправили письмо об увеличении ставки, заёмщику. На самом деле, условия договора позволяют банку менять основную ставку по кредиту (за пользование), а менять в одностороннем порядке "Ответственность сторон" условия договора не позволяют.

Обращаю ваше внимание, что повышенную ставку банк начисляет помимо пени, т.е. применяет двойную ответственность за одно нарушение (ст. 61 Конституции). Таким образом банк тихо "натягивает" всё наше население на достаточно существенные суммы...

Что это нам даёт:

1. Бурю гнева и благородной ярости, от ощущения подлого обмана хохлов французами (учитывая размер кредитного портфеля банка и долю просрочки в нём).

2. Возможность "отпустить" поручителей (п. 1 ст. 559 ГК).

3. Возможность уменьшить сумму долга перед банком за счёт списания незаконно начисленных процентов.

4. Возможность подать иск о расторжении договора в связи с нарушением его условий банком (ст. 615 ГК и ст. 651 ГК).

P.S. Чуть не забыл, - не забудьте попросить судью постановить частное определение на НБУ и прокуратуру по этому поводу! Оставьте свой след в истории банка!

а у меня такого пункта в договоре нет, но на просроченное тело мне начисляют 20,6 вместо 10,3 договорных. Что мне сначала сделать? написать письмо в банк с просьбой расшифровать эти цыфры или сразу писать протест? я сейчас не нахожусь в судебных отношениях? Я пока в ожидании.

[alexburko]

а у меня такого пункта в договоре нет, но на просроченное тело мне начисляют 20,6 вместо 10,3 договорных. Что мне сначала сделать? написать письмо в банк с просьбой расшифровать эти цыфры или сразу писать протест? я сейчас не нахожусь в судебных отношениях? Я пока в ожидании.

Возьмите на заметку пока. Потом на иск банка и выступите с требованием обоснования таких "калькуляций" и заявлением об отказе в удовлетворении иска в связи с необоснованностью. Важно на этапе иска банка к Вам влезть в войну именно с требованием обоснований каждого расчета задолженности. Пусть это для банка будет неожиданностью, а Вы этот конек уже знаете. Сможете контролировать ситуацию и тянуть время, это важно.

[sofi]

у ПУМБА тоже самое, проценты на просроченные проценты + пеня

[galinamax]

Возьмите на заметку пока. Потом на иск банка и выступите с требованием обоснования таких "калькуляций" и заявлением об отказе в удовлетворении иска в связи с необоснованностью. Важно на этапе иска банка к Вам влезть в войну именно с требованием обоснований каждого расчета задолженности. Пусть это для банка будет неожиданностью, а Вы этот конек уже знаете. Сможете контролировать ситуацию и тянуть время, это важно.

а я долго не платила по кредиту, а в прошлом месяце пошла 100 долларов понесла, получила распечатку задолженности а там, на все просроченные по телу суммы начислили 20, 6 годовых. Я перечитала договор , но кроме двойной учетной ставки НБУ ничего в договоре моем нет. Я подумала, наверно они меня за дуру считают и двойную учетную мне лепят как двойную кредитную. Я им письмо сочинила что пеня только в гривне и на гривневый эквивалент задолженности по курсу НБУ на день начисления и т.д. и т.п. но шла с работы и забыла отправить, домой письма принесла. Теперь вот думаю, отправлять в том виде как написала или нет? Как кто думает, отзовитесь, товарищи. Я в раздумьях. Надо ж как-то с банком обмениваться мыслями, а то я боюсь неожиданных ударов. Квартиру я сыну брала в Киеве, сама живу в маленьком городке и далеко от Киева, боюсь что без меня все может произойти и суд и все остальное, что за этим следует.

[Гранд Иншур]

Квартиру я сыну брала в Киеве, сама живу в маленьком городке и далеко от Киева, боюсь что без меня все может произойти и суд и все остальное, что за этим следует.

Не переживайте - в крайнем случае будет заочное решение... его легко снести. Но обязательно возьмите выписку начислений в банке и попросите, чтоб заверили (подпись, штамп отделения), чтоб потом не могли отвертеться.

И придерживайте пока - запасайтесь макулатуркой... она понадобится, если "дело дойдёт до драки".

[Гранд Иншур]

Такой же пункт есть в договорах по авто "Проминвестбанка".

У многих есть, но только УкрСиб этот пункт нарушает, начисляя вместо указанных (или НЕуказанных) процентов, двойную ставку.

[Йивгеней]

Сразу видно - человек "пашет" ))

[Vitaly]

Доброго дня, прошу поради в наступній ситуації.

Людина уклала з УкрСибанком "договір про надання споживчого кредиту з Правилами". Правила - це "Правила (договірні умови) споживчого кредитування позичальників АКІБ "УкрСиббанк", яких позичальнику для ознайомлення не надавали (немає їх і в переліку додатків до договору). При цьому в договорі зазначено, що Правила є невід'ємною частиною договору і що своїм підписом у договорі позичальник підтверджує, що він ознайомлений і згідний з цими Правилами. :angry:

Як з'ясувалося надалі, у Правилах є дуже цікаві пункти, наприклад щодо того, що на просрочену кредитну заборгованість нараховується збільшена удвічі процентна ставка, а також ними передбачена пеня (ні першого, ні другого в самому кредитному договорі немає).

Мене цікавить питання, чи хтось зустрічався вже на практиці з такими "договорами з правилами" і чи є перспектива для визнання цього договору недійсним (повністю або частково) з мотивів порушення ЗУ "Про захист прав споживачів" (нав'язування споживачу умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитись і т.п.)?

[Евгений 2010]

у меня в привате прописано 16 процентов,вслучае просрочки 32 процента годовых и пеня ,штрафы штрафы

[nameless]

Такой же пункт есть в договорах по авто "Проминвестбанка".

Ага, суд взыскал и повышенные, и пеню, и пофик что пеная больше чем за год, и пофик что повышенные % - двойная ответственность, да ёщё и в одностороннем порядке.

Нарушений как обычно масса, но все они тонут в каках суда.

[Antonina]

У меня тоже в Привате есть такой пункт, при этом банк ссылается, что двойная процентная ставка по кредиту и по ежемесячной комиссии за нарушение обязательств - это и есть неустойка согласно ст.549 ЦКУ....

Вот выдержка из моего иска (заседаний еще не было):

2. Щодо визнання п. 3.2 Кредитного договору недійсним:

Відповідно до п.3.2 Кредитного договору: «Согласно ст..549 ГК Украины, при нарушении Заемщиком обязательств по погашению Кредита, предусмотренных пп.1, 2.3.1, 2.3.2, 3.3 данного договора, заемщик уплачивает Банку проценты за пользование Кредитом в размере двойном от указанного в п.1.1, рассчитанные от суммы остатка непогашенной задолженности по Кредиту. Рассчитанные согласно этому пункту договора проценты уплачиваются Заемщиком отдельно сверх указанной в п.1.1 суммы ежемесячного платежа по Кредиту вместе с неуплаченным остатком предыдущего ежемесячного платежа.»

Згідно аб.2 п.3 ст..6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

В ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України вказано про те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Недодержання вказаного положення, а також пунктів другого, третього, п’ятого, шостого ст.203 Цивільного кодексу України є підставою для недійсності правочину (ст.215 Цивільного кодексу України).

Статтею 549 ЦК України, на яку є відсилка в п.3.2 Кредитного договору, зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) э грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

П.2 цієї ж статті зазначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або виконаного неналежно виконаного зобов’язання.

П.3 цієї ж статті зазначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Вказані норми чинного законодавства дають можливість зробити висновок, що п. 3.2 Кредитного договору суперечить нормам Закону, оскільки в ньому вказано, що боржник при порушенні зобов’язання повинен сплачувати подвійні відсотки по залишку кредиту, тобто здійснювати подвійну плату за користування кредитними коштами, та сплачувати подвійну комісію, яка розраховується від суми взятого кредиту.

Також хочу акцентувати увагу суду, що п.4.1 Кредитного договору також передбачена відповідальність позичальника за невиконання зобов’язань. Цей пункт не суперечить вимогам закону і має такий зміст: «При нарушении Заемщиком любого из обязательств, предусмотренных п.п.2.2.2, 2.2.3 данного Договора, банк имеет право начислить, а заемщик обязуется уплатить Банку пеню в размере 0,15 от суммы непогашенной задолженности за каждый день просрочки платежа».

Тобто п.3.2 та п.4.1 Кредитного договору передбачена подвійна відповідальність позичальника за невиконання зобов’язання, що не допускається згідно зі ст..61 Конституції України, в якій зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, положення п. 3.2 Кредитного договору суперечать імперативним нормам законодавства, а саме положенням ст.549 ЦК України та ст..61 Конституції України і тому повинні бути визнані недійсними.

[у.zaporozhskiy]

У меня тоже в Привате есть такой пункт, при этом банк ссылается, что двойная процентная ставка по кредиту и по ежемесячной комиссии за нарушение обязательств - это и есть неустойка согласно ст.549 ЦКУ....

Вот выдержка из моего иска (заседаний еще не было):

2. Щодо визнання п. 3.2 Кредитного договору недійсним:

Відповідно до п.3.2 Кредитного договору: «Согласно ст..549 ГК Украины, при нарушении Заемщиком обязательств по погашению Кредита, предусмотренных пп.1, 2.3.1, 2.3.2, 3.3 данного договора, заемщик уплачивает Банку проценты за пользование Кредитом в размере двойном от указанного в п.1.1, рассчитанные от суммы остатка непогашенной задолженности по Кредиту. Рассчитанные согласно этому пункту договора проценты уплачиваются Заемщиком отдельно сверх указанной в п.1.1 суммы ежемесячного платежа по Кредиту вместе с неуплаченным остатком предыдущего ежемесячного платежа.»

Згідно аб.2 п.3 ст..6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

В ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України вказано про те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Недодержання вказаного положення, а також пунктів другого, третього, п’ятого, шостого ст.203 Цивільного кодексу України є підставою для недійсності правочину (ст.215 Цивільного кодексу України).

Статтею 549 ЦК України, на яку є відсилка в п.3.2 Кредитного договору, зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) э грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

П.2 цієї ж статті зазначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або виконаного неналежно виконаного зобов’язання.

П.3 цієї ж статті зазначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Вказані норми чинного законодавства дають можливість зробити висновок, що п. 3.2 Кредитного договору суперечить нормам Закону, оскільки в ньому вказано, що боржник при порушенні зобов’язання повинен сплачувати подвійні відсотки по залишку кредиту, тобто здійснювати подвійну плату за користування кредитними коштами, та сплачувати подвійну комісію, яка розраховується від суми взятого кредиту.

Також хочу акцентувати увагу суду, що п.4.1 Кредитного договору також передбачена відповідальність позичальника за невиконання зобов’язань. Цей пункт не суперечить вимогам закону і має такий зміст: «При нарушении Заемщиком любого из обязательств, предусмотренных п.п.2.2.2, 2.2.3 данного Договора, банк имеет право начислить, а заемщик обязуется уплатить Банку пеню в размере 0,15 от суммы непогашенной задолженности за каждый день просрочки платежа».

Тобто п.3.2 та п.4.1 Кредитного договору передбачена подвійна відповідальність позичальника за невиконання зобов’язання, що не допускається згідно зі ст..61 Конституції України, в якій зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, положення п. 3.2 Кредитного договору суперечать імперативним нормам законодавства, а саме положенням ст.549 ЦК України та ст..61 Конституції України і тому повинні бути визнані недійсними.

Я пойду дальше

Стаття 92. Виключно законами України визначаються:

22) засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Условия о двойных процентах как виде ответственности противоречат конституционному порядку и поэтому ничтожны

Доброго дня, прошу поради в наступній ситуації.

Людина уклала з УкрСибанком "договір про надання споживчого кредиту з Правилами". Правила - це "Правила (договірні умови) споживчого кредитування позичальників АКІБ "УкрСиббанк", яких позичальнику для ознайомлення не надавали (немає їх і в переліку додатків до договору). При цьому в договорі зазначено, що Правила є невід'ємною частиною договору і що своїм підписом у договорі позичальник підтверджує, що він ознайомлений і згідний з цими Правилами. :angry:

Як з'ясувалося надалі, у Правилах є дуже цікаві пункти, наприклад щодо того, що на просрочену кредитну заборгованість нараховується збільшена удвічі процентна ставка, а також ними передбачена пеня (ні першого, ні другого в самому кредитному договорі немає).

Мене цікавить питання, чи хтось зустрічався вже на практиці з такими "договорами з правилами" і чи є перспектива для визнання цього договору недійсним (повністю або частково) з мотивів порушення ЗУ "Про захист прав споживачів" (нав'язування споживачу умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитись і т.п.)?

На форумі є позитивні рішення з цього питання.

Але дуже невпевнено виглядає твердження, що на кожній сторінці Правил має стояти підпис позичальника, коли він начебто погодився на такі умови підписавшись у пункті про них

але треба пробувати.

[Lada]

Вот нашла в комментариях к ст. 625 ГК:

Частина 2 коментованої статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.

По-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

По-друге, коментована стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних, передбачені коментованою статтею, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Таку позицію займає і судова практика (див. напр., постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19 серпня 2003 року).

Крім особливих форм відповідальності, передбачених коментованою статтею, в разі прострочення грошових зобов'язань часто застосовується така форма відповідальності, як пеня (див. коментар до ст. 549 ЦК). Щодо грошових зобов'язань законодавство містить обмеження максимального розміру пені, який може бути стягнений в разі прострочення. Так відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені... обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Тобто навіть в разі, якщо сторони в договорі передбачили більший розмір пені, стягненню підлягатиме пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. В свою чергу Господарський кодекс України (ч. 6 ст. 231) передбачає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Тобто фактично Господарським кодексом встановлена законна неустойка за порушення грошових господарських зобов'язань. Облікова ставка Національного банку України визначається як виражена у відсотках плата, що береться Національним банком України за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настання строку платежу по них і утримується з номінальної суми векселя. Облікова ставка є найнижчою серед ставок рефінансування і є орієнтиром ціни на гроші (ст. 1 Закону України "Про Національний банк України").

[Lada]

У нас кредитном договоре с Укрсибом указано так в пункте - "плата за кредит":

"за користування кред. коштами понад встановлений термін банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі вдвічі зібльшеному від ставки,вказаної в п3.1."

Уважаемый Гранд Иншур, как я понимаю в нашем случае нельзя говорить о том,чтобы освободить поручителя по п.1 ст 559 ГК?

[Vitaly]

На форумі є позитивні рішення з цього питання.

Але дуже невпевнено виглядає твердження, що на кожній сторінці Правил має стояти підпис позичальника, коли він начебто погодився на такі умови підписавшись у пункті про них

але треба пробувати.

Дайте будь-ласка посилання на будь-яке таке позитивне рішення, щось не можу знайти.

Доречі я не стверджував, що на кожній сторінці Правил має стояти підпис позичальника. В моєму випадку позичальник взагалі в очі не бачив цих правил і не розписувався на них жодного разу (а коли запитав, то йому сказали що це "чиста формальність"). Проте банк заявляє, що підпис і не потрібен, тому що "позичальник автоматично погодився з Правилами, підписавши договір". У самих Правилах говориться, що вони "не підлягають додатковому підписанню та/або візуванню Сторонами" і "є загальнодоступними, розміщуються на сайті Банку, на дошках об'яв у відділеннях Банку та надруковані в газеті "Голос України".

Якими можуть бути контраргументи позичальника?

[alexburko]

Дайте будь-ласка посилання на будь-яке таке позитивне рішення, щось не можу знайти.

Доречі я не стверджував, що на кожній сторінці Правил має стояти підпис позичальника. В моєму випадку позичальник взагалі в очі не бачив цих правил і не розписувався на них жодного разу (а коли запитав, то йому сказали що це "чиста формальність"). Проте банк заявляє, що підпис і не потрібен, тому що "позичальник автоматично погодився з Правилами, підписавши договір". У самих Правилах говориться, що вони "не підлягають додатковому підписанню та/або візуванню Сторонами" і "є загальнодоступними, розміщуються на сайті Банку, на дошках об'яв у відділеннях Банку та надруковані в газеті "Голос України".

Якими можуть бути контраргументи позичальника?

Постанова НБУ №168 від 10 травня 2007р. Вичерпно.

[Гранд Иншур]

У нас кредитном договоре с Укрсибом указано так в пункте - "плата за кредит":

"за користування кред. коштами понад встановлений термін банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі вдвічі зібльшеному від ставки,вказаної в п3.1."

Уважаемый Гранд Иншур, как я понимаю в нашем случае нельзя говорить о том,чтобы освободить поручителя по п.1 ст 559 ГК?

Вроде как нельзя...

Говорить о возможности или невозможности можно будет только в комплексе оценивая исковые материалы банка. Помимо этого, принимайте во внимание, что практически любая реструктуризация (если была) увеличивает размер обязательства. Также принимайте во внимание, что примерно в 50% случаев судебно-экономическая экспертиза условий договора и начислений банка покажет, что обязательство было увеличено (пусть даже за счёт ошибок округления). Вам достаточно доказать, что обязательство увеличено банком на 1 доллар, чтоб отпустить поручителя.

[Lada]

Вроде как нельзя...

Говорить о возможности или невозможности можно будет только в комплексе оценивая исковые материалы банка. Помимо этого, принимайте во внимание, что практически любая реструктуризация (если была) увеличивает размер обязательства. Также принимайте во внимание, что примерно в 50% случаев судебно-экономическая экспертиза условий договора и начислений банка покажет, что обязательство было увеличено (пусть даже за счёт ошибок округления). Вам достаточно доказать, что обязательство увеличено банком на 1 доллар, чтоб отпустить поручителя.

Но, в случае ошибок в начислениях, банк ведь может сказать,что это чисто техническая ошибка, и исправить ее.

[Гранд Иншур]

Но, в случае ошибок в начислениях, банк ведь может сказать,что это чисто техническая ошибка, и исправить ее.

Во-первых исправить компьютер не позволит - он у них считает за всех. Во-вторых, ошибаться нужно "на чужой карман, а не на свой" - при таких раскладах можно сказать, что подписание договора заёмщиком тоже было ошибкой...

[у.zaporozhskiy]

Дайте будь-ласка посилання на будь-яке таке позитивне рішення, щось не можу знайти.

Доречі я не стверджував, що на кожній сторінці Правил має стояти підпис позичальника. В моєму випадку позичальник взагалі в очі не бачив цих правил і не розписувався на них жодного разу (а коли запитав, то йому сказали що це "чиста формальність"). Проте банк заявляє, що підпис і не потрібен, тому що "позичальник автоматично погодився з Правилами, підписавши договір". У самих Правилах говориться, що вони "не підлягають додатковому підписанню та/або візуванню Сторонами" і "є загальнодоступними, розміщуються на сайті Банку, на дошках об'яв у відділеннях Банку та надруковані в газеті "Голос України".

Якими можуть бути контраргументи позичальника?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1423

[Julia80]

Во-первых исправить компьютер не позволит - он у них считает за всех. Во-вторых, ошибаться нужно "на чужой карман, а не на свой" - при таких раскладах можно сказать, что подписание договора заёмщиком тоже было ошибкой...

А возможна ошибка в расчете в пользу заемщика? Я так понимаю, что техническая, но очень серьезная - банк в графе погашения указал приличную сумму, а в графе долг - не отразил это, оставив фактическую сумму долга. Но если смотреть только на колонку погашения - кредит фактически погашен. Может ли суд это принять и как это можно использовать в суде, так чтобы банк не мог исправить? после окончания предварительного заседания, когда нельзя уже подавать доказательства?

[Julia80]

В судебных процессах с УкрСиббанком я нашёл системное нарушение, которое банк допускает в отношении всех заёмщиков, дающее неплохие возможности защиты:

Пункт 7 или 8 (в зависимости от версии) кредитного договора УкрСиббанка - "Ответственность сторон", предусматривает, что в случае несвоевременной оплаты очередного платежа, банк начисляет на просроченную сумму процентную ставку, указанную в договоре, увеличенную на _____%. В большинстве договоров размер ставки не указан. В некоторых договорах фигурирует цифра 0,2%. А ещё в некоторых этого абзаца про увеличенную ставку вообще нет.

В реальности, банк абсолютно всем начисляет на сумму просроченного платежа, так называемые просроченные проценты в размере ставки по договору, увеличенной на 100%! Это видно в распечатках задолженности, которые банк прикладывает к искам (в суде) и даёт клиентам (в до судебном порядке). Смотреть нужно на таблицу начисления процентов - колонка называется "Процентна ставка прострочена".

Если им на это указать, они огрызаются, типа отправили письмо об увеличении ставки, заёмщику. На самом деле, условия договора позволяют банку менять основную ставку по кредиту (за пользование), а менять в одностороннем порядке "Ответственность сторон" условия договора не позволяют.

Обращаю ваше внимание, что повышенную ставку банк начисляет помимо пени, т.е. применяет двойную ответственность за одно нарушение (ст. 61 Конституции). Таким образом банк тихо "натягивает" всё наше население на достаточно существенные суммы...

Что это нам даёт:

1. Бурю гнева и благородной ярости, от ощущения подлого обмана хохлов французами (учитывая размер кредитного портфеля банка и долю просрочки в нём).

2. Возможность "отпустить" поручителей (п. 1 ст. 559 ГК).

3. Возможность уменьшить сумму долга перед банком за счёт списания незаконно начисленных процентов.

4. Возможность подать иск о расторжении договора в связи с нарушением его условий банком (ст. 615 ГК и ст. 651 ГК).

P.S. Чуть не забыл, - не забудьте попросить судью постановить частное определение на НБУ и прокуратуру по этому поводу! Оставьте свой след в истории банка!

[/quote

А если такого положения в КД нет, но банк при расчете считает как двойную ставку - єто же нарушение? Надо требовать перерасчета?

[Гранд Иншур]

А если такого положения в КД нет, но банк при расчете считает как двойную ставку - єто же нарушение? Надо требовать перерасчета?

Несомненно, это указано... Но, помимо перерасчёта:

1. Бурю гнева и благородной ярости, от ощущения подлого обмана хохлов французами (учитывая размер кредитного портфеля банка и долю просрочки в нём).

2. Возможность "отпустить" поручителей (п. 1 ст. 559 ГК).

3. Возможность уменьшить сумму долга перед банком за счёт списания незаконно начисленных процентов.

4. Возможность подать иск о расторжении договора в связи с нарушением его условий банком (ст. 615 ГК и ст. 651 ГК).

P.S. Чуть не забыл, - не забудьте попросить судью постановить частное определение на НБУ и прокуратуру по этому поводу! Оставьте свой след в истории банка!

Желательно просить не банк, а суд - чтоб повесить на него судебные издержки и расходы на адвоката, а заодно пополнить доблестный список решений в пользу заёмщиков!