Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

36 голосов

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      32
    • Нет
      4
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      33
    • Нет
      3
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Я не исследовал детально правила проведения безналичных расчетов в иностранной валюте, это уже обсуждалось (не помню где, возможно в этой же теме, НБ Украины даже давал нормативку по СВИФТу на английском языке). Меня интересует первичный документ, который свидетельствует о перечислении безналичных долларов на текущий счет. Это иностранная валюта, простым ордером (2203-2620) тут обойтись нельзя, а... почему?

Мне нужна нормативка и человек спасен.

Постановление №82 не дает императива на СВИФТ и устанавливает правила выполнения платежных поручений в иностранной валюте. А почему именно платежных поручений? А если это внутрибанковская операция?

Может я ошибаюсь, но перечисление ин. валюты - невозможно!

Ин. валюта вносится или наличными или из-за рубежа.

В приложении файл с цитатами из этой темы по этому вопросу:

____________470________________________________.doc

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 6.4k
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Может я ошибаюсь, но перечисление ин. валюты - невозможно!

Ин. валюта вносится или наличными или из-за рубежа.

В приложении файл с цитатами из этой темы по этому вопросу:

ну откуда-то же зачисляется валюта на 2620....

и идет она с 2203, документ - мемориальный ордер, но нормативку не дам.... Еще летом подобный вопрос мучал, но направление сейчас показалось бесперспективным, вот я и перестала искать. Но подняла записи - там у меня ссылка на Декрет "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я не исследовал детально правила проведения безналичных расчетов в иностранной валюте, это уже обсуждалось (не помню где, возможно в этой же теме, НБ Украины даже давал нормативку по СВИФТу на английском языке). Меня интересует первичный документ, который свидетельствует о перечислении безналичных долларов на текущий счет. Это иностранная валюта, простым ордером (2203-2620) тут обойтись нельзя, а... почему?

Мне нужна нормативка и человек спасен.

Постановление №82 не дает императива на СВИФТ и устанавливает правила выполнения платежных поручений в иностранной валюте. А почему именно платежных поручений? А если это внутрибанковская операция?

ИМХО:

1) ин. валюта - как деньги иностранного государства - может быть внесена на клиентский счет в банке Украины, только если внести банкноты через кассу, или если они (доллары, ...) приходят по перечислению из-за рубежа.

2) все остальное - что бы нам (!) юристы не говорили в судах - это гривна. При перебрасывании из банка в банк - гривна. при движении внутри банка - гривна, между счетами - гривна и т.д.

3) доллар даже хранится на текущем (мультивалютном) счету в виде записи обязательства в гривне, с указанием на то, что это, типа, доллар - по курсу НБУ.

4) я так понимаю, что это имеет отношение к ФРС.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

ИМХО:

1) ин. валюта - как деньги иностранного государства - может быть внесена на клиентский счет в банке Украины, только если внести банкноты через кассу, или если они (доллары, ...) приходят по перечислению из-за рубежа.

2) все остальное - что бы нам (!) юристы не говорили в судах - это гривна. При перебрасывании из банка в банк - гривна. при движении внутри банка - гривна, между счетами - гривна и т.д.

3) доллар даже хранится на текущем (мультивалютном) счету в виде записи обязательства в гривне, с указанием на то, что это, типа, доллар - по курсу НБУ.

4) я так понимаю, что это имеет отношение к ФРС.

Нужна нормативка по первому пункту.

Сеата, с 2203 валюта идти не может, это учет задолженности, а не денег.

В выписках по 2203 банки в дебете показывают пустоту (это закономерно). Проводкой 2203-2620 банки отмечают перечисление средств на текущий счет при аналитике (в своем учете), но документы с такой проводкой - не первичка, это параллельное отображение движения средств. Доказательства в суде по данной операции, - это первичный документ, подтверждающий транзакцию, по своей сути - мем. ордер (внутренняя операция банка), но проводка там другая: в кредите 2620, а в дебете что?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Нужна нормативка по первому пункту.

Сеата, с 2203 валюта идти не может, это учет задолженности, а не денег.

рассказывают, что спокойно может. По идее, с 2909 должны идти.

В скайпе беседую с юристкой банка, жду нормативку. Пока то, на что она сослалась, говорит в нашу пользу)))

....... значит, так... из стана врага :lol: сообщили, что разницы нет (!!!!!!!) гривна или доллар, они используют в своей работе Постанову 22.

Да...., даже неинформативно и несерьезно как-то, ((( просто сообщаю, что мне рассказали юристы банка.

Ну что...... юристы ..... . Им все равно, гривна или доллар........ Зарплату в любом случае дадут......

Ну а я перечитываю вот это

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2346-14

и вот это

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0048-08

может, найду ответ там

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

это не есть прямой ответ "по теме", но очень интересный момент найден в Постанове №486 http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1402-04/page

4. Зарахування на поточні рахунки фізичних осіб - резидентів

переказів із-за кордону та подальша їх виплата з цих рахунків

здійснюються без обмежень за сумами.

5. Іноземна валюта, що переказана на користь фізичної

особи - резидента із-за кордону для одержання без відкриття

поточного рахунку, може бути:

а) виплачена одержувачу переказу готівкою в сумі, що не

перевищує 3000 доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій

іноземній валюті. Переказ у сумі, що перевищує цю норму,

зараховується на поточний рахунок одержувача переказу в сумі

переказу і виплачується йому з цього рахунку;

б) зарахована на поточний рахунок одержувача переказу в сумі

переказу.

Т.е. без открытия текущего счета больше 3 тык американских президентов не могли ваасче налом выдавать.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

это не есть прямой ответ "по теме", но очень интересный момент найден в Постанове №486 http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1402-04/page

4. Зарахування на поточні рахунки фізичних осіб - резидентів

переказів із-за кордону та подальша їх виплата з цих рахунків

здійснюються без обмежень за сумами.

5. Іноземна валюта, що переказана на користь фізичної

особи - резидента із-за кордону для одержання без відкриття

поточного рахунку, може бути:

а) виплачена одержувачу переказу готівкою в сумі, що не

перевищує 3000 доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій

іноземній валюті. Переказ у сумі, що перевищує цю норму,

зараховується на поточний рахунок одержувача переказу в сумі

переказу і виплачується йому з цього рахунку;

б) зарахована на поточний рахунок одержувача переказу в сумі

переказу.

Т.е. без открытия текущего счета больше 3 тык американских президентов не могли ваасче налом выдавать.

а то нічого , що "Втрата чинності від 12.02.2008"??

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

а то нічого , що "Втрата чинності від 12.02.2008"??

а нічого, бо кредитна вакханалія як раз і відбувалася з 2006 до 2008 р.

т.е. момент выдачи у многих происходил До 2008 г.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

ОТ ЦІКАВО:

ЦЕ НАСТУПНА ПОСТАНОВА:

Про затвердження Правил здійснення за межі

України та в Україні переказів фізичних осіб

за поточними валютними неторговельними операціями

та їх виплати в Україні та внесення змін

до деяких нормативно-правових актів

1.9. Переказ без відкриття рахунку в межах України для

виплати його готівкою без зарахування на поточний рахунок за

дорученням фізичної особи - резидента і нерезидента здійснюється

банком виключно в національній валюті.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0074-08/ed20071229

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Постанову 496 активно "пользуем" обращаясь в "чужой" банк с просьбой "перекинуть" валютных денег на счет 2233 или транзитник в банке "рога и копыта", в ответ "чужой" банк аккурат цитирует вышенаведенное положение постановы 496.

Касательно сумм, то Постанова 496 продолжает линию - (это было в редакции до 11.2012 г)

2.5. Іноземна валюта, переказана з-за кордону на користь фізичної особи - резидента і нерезидента для виплати готівкою без

відкриття рахунку, може бути виплачена одержувачу в один операційний (робочий) день у сумі, що не перевищує в еквіваленті

50 000 гривень. Якщо сума переказу (переказів), що надійшов (надійшли) в один операційний (робочий) день, перевищує в

еквіваленті 50 000 гривень, то банк такий переказ (перекази) у повній сумі зараховує на поточний рахунок в іноземній валюті отримувача.

Т.е.и в конце 2007 года не могли банки налом выдавать "переказы" в инвалюте на сумму несколько сот тыков долларовбезоткрытия счета текущего.

Далее наш "центровой банк" делает поправки: п. 2.5 исключен, но добавлено:

1.8. Виплата переказу (переказів), що надійшов (надійшли) в іноземній валюті з-за кордону на користь фізичної особи, у сумі, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 150 000 гривень за місяць, здійснюється в гривнях і зараховується на поточний рахунок отримувача переказу (переказів).

(этот пункт будет действовать 6 месяцев), но п.2.5. так и удалили насовсем

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Нужна нормативка по первому пункту.

Сеата, с 2203 валюта идти не может, это учет задолженности, а не денег.

В выписках по 2203 банки в дебете показывают пустоту (это закономерно). Проводкой 2203-2620 банки отмечают перечисление средств на текущий счет при аналитике (в своем учете), но документы с такой проводкой - не первичка, это параллельное отображение движения средств. Доказательства в суде по данной операции, - это первичный документ, подтверждающий транзакцию, по своей сути - мем. ордер (внутренняя операция банка), но проводка там другая: в кредите 2620, а в дебете что?

Дебет 2909- оттуда на текущие счета заходит купленная на межбанке и перечисленная из за кордона валюта.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вот еще нашла в Постанове 189 чиста конкретное определение, ЧТО такое первичный документ, на пидстави которого выключно и определяется размер и наличие задолженности.Может кому пригодится:

П О С Т А Н О В А

14.05.2003 N 189

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2003 р. за N 381/7702

Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу

первинний документ - документ, який містить обов'язкові реквізити [найменування особи (юридична або фізична), яка склала документ, найменування документа, дату і місце складання, зміст та обсяг операції, одиницю її виміру, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу - ініціатора здійснення операції; найменування одержувача коштів, номер(и) рахунку(ів)] та є підставою для відображення фінансової операції в системі автоматизації банку;

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Дебет 2909- оттуда на текущие счета заходит купленная на межбанке и перечисленная из за кордона валюта.

2909 - інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку.

Логично, но нормативка?! Императив бы...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

а я вот что нашла

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про платіжні системи та переказ коштів в Україні

1.19-1) меморіальний ордер - розрахунковий документ, який

складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо

списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських

операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів

Національного банку України;

значит ли это, что на рахунок денежку провожает совсем другой документ? и мы возвращаемся все-таки к сообщению № 4324

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Пожалуйста, кто знает, ткните носом в нормативку (обоснование или хотя бы тему форума), почему при проведении безналичных платежей в иностранной валюте между резидентами необходимо использовать корсчет за границей (через SWIFT).

Копаете не там , ордер мемориальный - внутрибанковский документ , проводки - смотреть положение об учетной политике банка , каждого конкретно , касательно безналичной валюты - это электронные записи , существуют только в электронном виде в виде записей на файлах (счетах) ,безналичный платеж может быть проведен только через сервер НБУ (ГРИВНА) или через международную платежную систему (СВИФТ) , или через клиринг , если банки-корреспонденты имеют у друг друга счета .

Кредит в валюте возможен только (как бред) , с корсчета в банке с территории США (требование Бретон-Вудских договоров),который открыт на имя украинского банка или его корреспондента , безналичная валюта через СВИФТ (электронный платеж ) списывается(перечисляется) на счет заемщика (только валютный),по факту зачисления денег на корсчет в пользу заемщика . он заемщик получает уведомление о зачислении безналичной валюты (запись на счете) ,после этого заемщик должен по своему усмотрению САМ определиться , что ему делать с записью , т.е. либо обналичить через кассу (заявка + кассовый ордер) либо перевести безнал другому получателю (платежка и только через СВИФТ ,т.к. владелец файла иностранный банк-корреспондент ) . Документацию нужно копать по направлению - международные безналичные перечисления , а не нормативка НБУ. найду выложу.

И еще корсчет украинского банка в иностранном банке это тоже электронная запись (безнал) , там кеша , т.е. нала нет , нал только м.б. у банков в кассе на украине , все остальное покупается у других баков . так вот . коррсчет укробанки имеет номер , а в платежке по СВИФТу нужно указать конкретного получателя денег и его идентификатор , т.е. номер записи ,принадлежащий Заемщику ( счет на основании договора заемщика с банком),если СВИФТ придет без указания номера или неправильного указания ,нужно делать запрос к отправителю для уточнения , но самое главное безнал - ЭТО ЗАПИСИ (ФАЙЛЫ) ,а не нал ,нал выдать с безнала напрямую нельзя ,т.к. безнал находится как запись за рубежом и владелец файловой системы тоже неризедент , а укробанка просто как банк-клиент(корреспондент) открыл там свой коррсчет( файл с записями) . Выдать нал с записи на прямую в кассе , физически находящейся вне украины , это бред . Нал только после проводки со счета через заявку на выдачу ,а потом в кассу .Проводка по счету в валюте (запись безнала) обязательно покажет движение валюты , если этого нет - черный нал

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Дебет 2909- оттуда на текущие счета заходит купленная на межбанке и перечисленная из за кордона валюта.

в торговле на межбанке участвуют 2600,2620, 2800,2900; 2909- тут ни при чем,имхо

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

И еще , но це фантастика сынку , все проводки есть у держателя файловой системы (инобанк) , можно написать письмо , с просьбой выдать распечатку движения денежных средств по корсчету укробанка , по конкретному эпизоду , но только писать нужно в ФБР (не смешно) ,т.к по амерским законам преступление совершено на территории США (физически сервер и запись на территории США),вот только не поламает ли это всю цехер-махерскую финсистему мира .

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

безналичный платеж может быть проведен только через сервер НБУ (ГРИВНА) или через международную платежную систему (СВИФТ) , или через клиринг , если банки-корреспонденты имеют у друг друга счета .

Нормативку на это утверждение, это все что нужно!!!!!

Факт невыдачи банком средств по кредитному договору будет доказан абсолютно, со всеми вытекающими последствиями.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Копаете не там , ордер мемориальный - внутрибанковский документ , проводки - смотреть положение об учетной политике банка , каждого конкретно , касательно безналичной валюты - это электронные записи , существуют только в электронном виде в виде записей на файлах (счетах) ,безналичный платеж может быть проведен только через сервер НБУ (ГРИВНА) или через международную платежную систему (СВИФТ) , или через клиринг , если банки-корреспонденты имеют у друг друга счета .

Кредит в валюте возможен только (как бред) , с корсчета в банке с территории США (требование Бретон-Вудских договоров),который открыт на имя украинского банка или его корреспондента , безналичная валюта через СВИФТ (электронный платеж ) списывается(перечисляется) на счет заемщика (только валютный),по факту зачисления денег на корсчет в пользу заемщика . он заемщик получает уведомление о зачислении безналичной валюты (запись на счете) ,после этого заемщик должен по своему усмотрению САМ определиться , что ему делать с записью , т.е. либо обналичить через кассу (заявка + кассовый ордер) либо перевести безнал другому получателю (платежка и только через СВИФТ ,т.к. владелец файла иностранный банк-корреспондент ) . Документацию нужно копать по направлению - международные безналичные перечисления , а не нормативка НБУ. найду выложу.

И еще корсчет украинского банка в иностранном банке это тоже электронная запись (безнал) , там кеша , т.е. нала нет , нал только м.б. у банков в кассе на украине , все остальное покупается у других баков . так вот . коррсчет укробанки имеет номер , а в платежке по СВИФТу нужно указать конкретного получателя денег и его идентификатор , т.е. номер записи ,принадлежащий Заемщику ( счет на основании договора заемщика с банком),если СВИФТ придет без указания номера или неправильного указания ,нужно делать запрос к отправителю для уточнения , но самое главное безнал - ЭТО ЗАПИСИ (ФАЙЛЫ) ,а не нал ,нал выдать с безнала напрямую нельзя ,т.к. безнал находится как запись за рубежом и владелец файловой системы тоже неризедент , а укробанка просто как банк-клиент(корреспондент) открыл там свой коррсчет( файл с записями) . Выдать нал с записи на прямую в кассе , физически находящейся вне украины , это бред . Нал только после проводки со счета через заявку на выдачу ,а потом в кассу .Проводка по счету в валюте (запись безнала) обязательно покажет движение валюты , если этого нет - черный нал

yes

и начало этому в Декрете ст1.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

в торговле на межбанке участвуют 2600,2620, 2800,2900; 2909- тут ни при чем,имхо

Все правильно, но торговля на межбанке происходит позже, после зачисления безналичной валюты на текущий счет. А нас интересует именно операция по этому зачислению: счет дебета и форма документа.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Нормативку на это утверждение, это все что нужно!!!!!

Факт невыдачи банком средств по кредитному договору будет доказан абсолютно, со всеми вытекающими последствиями.

Согласен :)

Только судью, который сочтет эти доказательства исчерпывающими, найдут в лесу самозастрелившимся и подпалившимся :)

А апелляция напишет "Суд першої інстанції недостатньо вівчив докази, прийняв недоведені факти як доведені, чим порушив блаблабла...Рішення суду першої інстанції скасувати. Натомість ухвалити нове рішення, яким дозволити банку забрати позичальника у довічне рабство! "

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Согласен :)

Только судью, который сочтет эти доказательства исчерпывающими, найдут в лесу самозастрелившимся и подпалившимся :)

А апелляция напишет "Суд першої інстанції недостатньо вівчив докази, прийняв недоведені факти як доведені, чим порушив блаблабла...Рішення суду першої інстанції скасувати. Натомість ухвалити нове рішення, яким дозволити банку забрати позичальника у довічне рабство! "

Не согласен. Все судейские пути-дорожки изучены. Принятие выполнением применить не дадим, нет у банка доказательств этого выполнения. Других лазеек нет, - везде императив. А судье подскажем, что квалифицировать правоотношения нужно диспозитивно, а не так: "Заемщик? Должен."

Опасность беспредела есть, конечно, но не даем мы судьям в последнее время таких "подарков"..;)

Все переводится в материальную плоскость, а не в пресловутое "не мав права видавати валютні кредити".

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Не согласен. Все судейские пути-дорожки изучены. Принятие выполнением применить не дадим, нет у банка доказательств этого выполнения. Других лазеек нет, - везде императив. А судье подскажем, что квалифицировать правоотношения нужно диспозитивно, а не так: "Заемщик? Должен."

Опасность беспредела есть, конечно, но не даем мы судьям в последнее время таких "подарков"..;)

Все переводится в материальную плоскость, а не в пресловутое "не мав права видавати валютні кредити".

http://antiraid.com.ua/news/16275-prokuror...nost-sudej.html
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я не исследовал детально правила проведения безналичных расчетов в иностранной валюте, это уже обсуждалось (не помню где, возможно в этой же теме, НБ Украины даже давал нормативку по СВИФТу на английском языке). Меня интересует первичный документ, который свидетельствует о перечислении безналичных долларов на текущий счет. Это иностранная валюта, простым ордером (2203-2620) тут обойтись нельзя, а... почему?

Мне нужна нормативка и человек спасен.

Постановление №82 не дает императива на СВИФТ и устанавливает правила выполнения платежных поручений в иностранной валюте. А почему именно платежных поручений? А если это внутрибанковская операция?

внутрибанковская платежная система -гривня -зу о платежных системах

Постановление №82 не дает императива на СВИФТ и устанавливает правила выполнения платежных поручений в иностранной валюте. А почему именно платежных поручений? А если это внутрибанковская операция?

1. Загальні положення

1.1. Це Положення встановлює загальні вимоги Національного банку України (далі - Національний банк) до оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах для здійснення транскордонних переказів (крім банківських металів) і переказів у межах України, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ (далі - уповноважені банки) та порядку їх виконання, а також порядку зарахування коштів в іноземній валюті або банківських металів на рахунки бенефіціарів та банків.

или Вы ищите: зарахування кредитів від резидентів резидентам в іноземній валюті? :rolleyes:

я думаю, такой вариант искать бесполезно, т.к. такого кредита быть не могло, операция проходит в украине, между резидентами, кредит=денежные средства=гривна, 1054ЦКУ, 99КУ, 192ЦКУ,32, 35 ЗУ о НБУ,

ну кто сказал что денсредства украины - любая чужинская валюта?

поэтому и лепят Позыку, т.к. можно позыку и банковской мебелью давать. а переход от банка к заемщику позыкииз рук в руки - акт приема передачи, тобишь Заява на выдачу налички ,как расписка в получении.

но если наличка выдана со счета владельца - перехода права собственности НЕТ.

а как банке доказать что он наличный доллар на ваш счет загнал? сам в кассу должен в очередь стать.

Д-т1001 платнык - банк :rolleyes:

вот "враг" рассказывает, как они по 22Постанове проводят платежи в инвалюте по внитридержавным системам

в гривне. И это вранье. Так как , если валюта присутствует, то есть вносится на счет клиента в инвалюте (2600, 2620), на что у банки и есть Лицензия (на открытие и ведение счетов в инвалюте), то для того чтобы перечислить на другой счет в банке (в том же) от вас потребуется платеж. поручение в инвавалюте.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Не согласен. Все судейские пути-дорожки изучены. Принятие выполнением применить не дадим, нет у банка доказательств этого выполнения. Других лазеек нет, - везде императив. А судье подскажем, что квалифицировать правоотношения нужно диспозитивно, а не так: "Заемщик? Должен."

Опасность беспредела есть, конечно, но не даем мы судьям в последнее время таких "подарков".. ;)

Все переводится в материальную плоскость1, а не в пресловутое "не мав права видавати валютні кредити2".

1

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, а саме: меморіальні валютні ордери №4744 від 11.06.2008, №4746 від 11.06.2008, № 5581 від 25.06.2008, № 5664 від 25.06.2008, № 6424 від 07.07.2008, № 6432 від 07.07.2008, № 7338 від 18.07.2008, № 7344 від 18.07.2008, меморіальні ордери № 14864 від 11.06.2008, № 17216 від 25.06.2008, № 19590 від 07.07.2008, № 21922 від 18.07.2008, зави про продаж іноземної валюти № 1 від 11.06.2008, № 1 від 24.06.2008, № 3 від 07.07.2008, №5 від 17.07.2008, Банк надав, а позичальник прийняв кредитні кошти у сумі 205 900,00 доларів США.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25890656

25.06.2008 р. Банк прийняв заяву №1 Позичальника про продаж іноземної валюти, якою TOB «Н20»зобов'язало Банк здійснити продаж іноземної валюти в сумі 85000 доларів США та зарахувати її гривневий еквівалент на поточний рахунок та надало Банку право утримати комісійну винагороду з коштів, отриманих від продажу іноземної валюти.

Згідно зазначеної заявки грошові кошти в сумі 85000 доларів США були списані з поточного рахунку Позичальника для продажу, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 5664.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24537758

25.06.2008 р. Банком на підставі заяви №1 про продаж іноземної заяви (надалі -"Заява") було здійснено операцію з продажу іноземної валюти у розмірі 85 000,00 доларів США шляхом списання таких коштів з рахунку Товариства та зарахування їх гривневого еквіваленту на рахунок Товариства.

Спір у справі стосується дійсності правочину, оформленого Заявою, оскільки позивач вказує на те, що така Заява ним не підписувалася і не подавалася до Банку.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із абз. 1, 2, 3 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Тобто, з огляду на викладене, при розгляді спору щодо визнання правочину недійсним, суд повинен встановити чи був такий правочин укладений.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Виходячи із змісту Заяви вона за своєю правовою природою є правочином комісії, предметом якого є продаж іноземної валюти, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 69 Цивільного кодексу України з урахуванням Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. № 281, та Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.03.2003 р. № 82.

Аналогічний висновок міститься в постанові Вищого господарського суду України від 23.05.2012 р. у справі №5008/1042/2011.

Згідно із п. 1.6 Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.03.2003 р. № 82, платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах, заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів виписуються не менше ніж у двох примірниках з використанням технічних засобів або заповнюються від руки ручкою з чорним або синім чорнилом та обов'язково мають бути засвідчені підписами відповідальних осіб та відбитком печатки клієнта (крім фізичних осіб, які її не мають) на першому примірнику. Під час підписування не дозволяється використовувати факсиміле, а також робити будь-які виправлення.

Відповідно до п. 3.1 Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.03.2003 р. № 82, заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів заповнюються українською мовою.

Пунктом 3.4 Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.03.2003 р. № 82, встановлено, що заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів обов'язково мають містити такі реквізити: найменування та місцезнаходження уповноваженого банку, що обслуговує клієнта; код заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів відповідно до Державного класифікатора управлінської документації, затвердженого наказом Держстандарту України від 31.12.98 N 1024; назву документа - "Заява про продаж іноземної валюти" або "Заява про продаж іноземної валюти або банківських металів"; дату складання заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами); повну або скорочену назву клієнта, що збігається з назвою, яка заявлена ним у картці зі зразками підписів і відбитком печатки, місцезнаходження, номер телефону/факсу (для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові); номер рахунку в іноземній валюті або банківських металах, з якого клієнт доручає здійснити продаж іноземної валюти або банківських металів, найменування та код уповноваженого банку, що його обслуговує, у якому відкрито цей рахунок (для фізичної особи, яка не займається підприємницькою діяльністю, цей реквізит може не заповнюватися); назву іноземної валюти або виду банківського металу, що продається, словами та цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора; суму продажу іноземної валюти цифрами у разі продажу банківських металів зазначається маса банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою); мінімальний курс продажу (можливе зазначення "за курсом уповноваженого банку"); гривневий еквівалент іноземної валюти або банківських металів, що доручається продати відповідно до встановленого в заяві курсу (не заповнюється під час продажу іноземної валюти або банківських металів за курсом уповноваженого банку, що обслуговує клієнта); номер поточного рахунку в гривнях, на який потрібно зарахувати гривневий еквівалент проданої іноземної валюти або банківських металів, найменування і код уповноваженого банку, у якому відкрито цей рахунок; відбиток печатки та підписи відповідальних осіб клієнта, які заявлені ним у картці зі зразками підписів та відбитком печатки (для фізичної особи, яка її не має, проставляється лише її підпис).

З огляду на викладені положення вбачається, що заява про продаж іноземної валюти вчиняється в письмовій формі, має бути заповнена українською мовою та обов'язково містити підпис повноважного представника та відтиск печатки клієнта.

В той же час, із тексту Заяви вбачається, що реквізити клієнта (назва та місцезнаходження) заповненні російською мовою, а сама Заява не містить підпису повноважного представника та відтиск печатки Товариства, що свідчить про її невідповідність вимогам п.п. 1.6, 3.1, 3.4 Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.03.2003 р. № 82.

З огляду на викладене та враховуючи, що Заява не відповідає вимогам п.п. 1.6, 3.1, 3.4 Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.03.2003 р. № 82, щодо форми та змісту, передбачених для даного виду документів, то підстави вважати її вчиненою відсутні.

Посилання відповідача на можливість в силу умов укладеного між сторонами договору №163 від 27.12.2007 р. та приписів п.п. 1.7, 4.5 Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.03.2003 р. № 82, подання Заяви в електронному вигляді судом відхиляється з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.7 Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.03.2003 р. № 82, платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах, заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів можуть бути оформлені та подаватися клієнтом до уповноваженого банку як на паперових носіях, так і у формі електронних розрахункових документів засобами програмно-технічного комплексу "клієнт-банк" (якщо це визначено в договорі банківського рахунку або в окремій угоді з клієнтом). Платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах, заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів можуть подаватися до уповноваженого банку у формі електронних розрахункових документів лише у випадках, зазначених у пункті 4.5 цього Положення.

Згідно із п. 4.5 Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.03.2003 р. № 82, платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах, заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів надсилаються клієнтом до уповноваженого банку, що його обслуговує, в електронному вигляді лише в разі, зокрема, продажу іноземної валюти або банківських металів на МВРУ.

З огляду на викладені положення вбачається, що подання заяви про продаж іноземної валюти в електронному вигляді можливе лише у випадку продажу іноземної валюти на МВРУ та погодження такого виду передачі документів в положеннях відповідного договору.

Із матеріалів справи вбачається, що розрахункове обслуговування Банком Товариства шляхом здійснення електронних платежів було погоджено укладеним між сторонами договором №163 про розрахункове обслуговування шляхом здійснення електронних платежів від 27.12.2007 р., відповідно до п. 1.1 якого Банк надає клієнту можливість застосовувати програмно-технічний комплекс "Клієнт-Інтернет-Банк", який забезпечує зв'язок клієнта з програмно-технічними засобами Банку і за допомогою якого клієнт може створювати, шифрувати та відправляти Банку електронні розрахункові документи для здійснення платежів зі своїх рахунків у Банку, одержувати від Банку електронні банківські виписки зі своїх рахунків та іншу довідкову інформацію в електронному вигляді.

Тобто, в умовах наведеного договору сторонами було погоджено порядок електронного передання лише розрахункових документів.

Згідно із п. 1.35 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Отже, договір №163 про розрахункове обслуговування шляхом здійснення електронних платежів від 27.12.2007 р. регулює лише порядок передачі документів щодо переказу коштів з рахунка платника на рахунок отримувача, в той час, як заява про продаж іноземної валюти, за своєю правовою природою, не відносить до таких документів.

Доказів існування будь-яких інших правочинів, які б передбачали можливість електронної передачі заяв про продаж іноземної валюти, сторонами не надано, а відтак, підстави з якими приписи п. 1.7 Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.03.2003 р. № 82, передбачають можливість передачі клієнтом заяви про продаж іноземною валюти в електронному вигляді відсутні.

Згідно із абз. 4 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27540747

Кошти, отримані після продажу валюти, були зараховані на поточний рахунок Позичальника (за вирахуванням комісії Банку) в сумі 49 688,47 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 21922 від 18.07.2008 р.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24537758

Судом встановлено, що правочин, який позивач вважає нікчемним та просить суд застосувати до нього наслідки недійсності, було вчинено 18.07.2008 р., що підтверджується меморіальним ордером № 21922.

Як вбачається з ч. 3 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

Оскільки позовними вимогами є застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину в сумі 49 668,47 грн., до даних правовідносин застосовується ч. 2 ст. 261 Цивільного кодексу України в частині застосування строку позовної давності.

Судом встановлено, що між сторонами існували договірні відносини, в рамках яких було здійснено фінансову операцію, яка підтверджується меморіальним ордером № 21922 від 18.07.2008 р.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27862633

http://reyestr.court.gov.ua/Review/26527899

Чим відрізняється автокредитування або іпотечне кредитування іноземною валютою, коли було лише реальне перерахування безготівкової гривні на поточний рахунок продавця відповідно до договору купівлі-продажу?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=63421 сообщение #4272 5.12.2012 10:49

2

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=63679 сообщение #4309 12.12.2012 17:50

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...