Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

36 голосов

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      32
    • Нет
      4
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      33
    • Нет
      3
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ага, на дорасследование. потом мент опять закрывает дело в связи с отсутствием состава преступления. вы обжалуете, прокуратура возвращают. У меня уже там 1.5 года 4 возврата. это у них карусель такая. радываться пока нечему.

по новому упку мент дело не закрывает это уже суд делает подавай регистрируй в реестре а после как я понял подается позов и дело расматривается в суде

уменя около 8-15 заяв закрыли было так что в неделю по 2 подавал ..щас жуду из суда повестку на расмотрение ..а в конце недели опять кипиш подниму для профилактики и паровозиком тех кто блокировал прохождение дела к расмотрению в суде ..вот так каждая заява с дополнением о ненадлежащем исполнении .. в результате снежный ком ..лавина

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 6.4k
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

по новому упку мент дело не закрывает это уже суд делает подавай регистрируй в реестре а после как я понял подается позов и дело расматривается в суде

уменя около 8-15 заяв закрыли было так что в неделю по 2 подавал ..щас жуду из суда повестку на расмотрение ..а в конце недели опять кипиш подниму для профилактики и паровозиком тех кто блокировал прохождение дела к расмотрению в суде ..вот так каждая заява с дополнением о ненадлежащем исполнении .. в результате снежный ком ..лавина

спасибо за совет. но как заявление написаное 1.5года назад перевести в плоскость рассмотрения по новому УПК? если напишу новое заявление, то там уже сроки давности прошли (более 5 лет) и его просто отфутболят.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

спасибо за совет. но как заявление написаное 1.5года назад перевести в плоскость рассмотрения по новому УПК? если напишу новое заявление, то там уже сроки давности прошли (более 5 лет) и его просто отфутболят.

заявления подаются хоть каж день !!!

просто повторяеш инцидент вызываеш ментов и все!!!

если вопрос с авто то вызываеш ментов и говориш что там стояла машина а шас ее нет ...или такого типа ...

главное сам инцидент повторить !!!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Итак, по поводу темы "договора комиссии".

Суть, как я ее понимаю, такова:

- Банки не желают "посмотреть в окно" и увидеть, что "за окном" бушует финансовый кризис. Даже американское правительство обязало ам. банки списать или заморозить проблемные кредиты.

- Наши банки действуют с точностью до "наоборот": вместо того, чтобы договариваться с заемщиками, банки массово требуют полного погашения, не взирая на отсутствие "оборотов" у клиентов по уже имеющимся обязательствам. При этом, не гнушаются привлекать и не отдавать депозиты, включать свое лобби и у Президента, и в Кабмине, и в Парламенте.

Когда же заемщики, в ответ на неадекватность поведения банков, в 2009-2011 годах, стали в массовом порядке добиваться недействительности кредитных договоров (на вполне законных основаниях) - как реакция на давление - как решение проблем в реальных условиях - банки "нашептали" Президенту, про "негодяйство" заемщиков, и, насколько я понимаю, В.Ф. воспользовался своим "телефонным правом" и дал команду по судам: принятие решений о недействительности кредитных договоров - пресечь!

- Схема запущена простая: получил бибику (хату), платил деньги, значит кредит выдан, а следовательно его нужно возвращать. Законность схем выдачи уже никого не интересует на этом фоне.

- Теперь в арсенале клиента банка из средств по "вразумлению" банков осталось:

а) дробить договора \ "отношения" на "блоки" и

б) размалывать каждый блок по отдельности, пока "пыль не останется".

Предлагается схема:

1) добиться признания недействительности \ ничтожности погашения КД.

2) добиться признания недействительности \ ничтожности выдачи КД.

3) добиться признания недействительности \ ничтожности отдельных пунктов КД.

4) добиться признания наличия обмана \ введения в заблуждение ("омани") \ шиканы в действих банка \ отдельных (ключевых) сотрудников банка.

5) подать заявление в банк на ничтожность КД.

6) добиться применения последствий ничтожного договора.

По пункту 1) - любыми способами необходимо опровергнуть получение банком от клиента долларов (гривен) в качестве погашения КД.

Так?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

(продолжение)

Есть ли смысл использовать

для доказательства невыплаты клиентом банка долларов по кредитному договору

только тему "договора комиссии"?

или

можно использовать другие обстоятельства, указывающие на то, что деньги, которые клиент банка вносил через кассу банка не шли на погашение кредита по КД, например, несоответствие оформляемых при внесении документов, требованиям НПА, в частности п. 3 главы 3 раздела 3 ПП НБУ 337:

3. Приймання готівки іноземної валюти від клієнтів

здійснюється за такими прибутковими касовими документами:

- за заявою на переказ готівки: від юридичних осіб-резидентів

та представництв-нерезидентів - для зарахування на власні поточні

рахунки; від уповноваженого представника нерезидента - суб'єкта

підприємницької діяльності - для зарахування на розподільчий

рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком резиденту -

суб'єкту підприємницької діяльності; від фізичних осіб - на

поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказу без відкриття

рахунку;

- за прибутковим касовим ордером - від працівників та клієнтів

уповноваженого банку за внутрішньобанківськими операціями;

{Абзац третій пункту 3 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з

Постановою Національного банку

N 2 ( z0065-07 ) від 11.01.2007 }

- за документами, установленими відповідною платіжною системою:

від фізичних осіб - на відправлення переказу, який приймається в

готівковій формі.

Таким образом, оформление банком получения долларов через "прибутковий касовий ордер" с выдачей на руки клиенту второй половины этого ордера - "квитанцыъ" говорит о том, что деньги банком принимались от клиентов по документам, несоответсвующим требованиям НПА, а потому - ничтожным.

Плюс: наличие признаков обмана и введения в заблуждение.

Отсюда можно сделать вывод: деньги, вносимые в кассу банка, не учитывались как средства от осуществления кредитной деятельности в отношении физического лица - стороннего от банка лица - не предпринимателя - резидента в потребительских целях.

?

п.с. При этом, ничтожность правочина не требует его доказательства в суде, в силу его несоответствия закону - незаконности.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

... меня во всем этом смущает возможная формулировка судейского "фэ" (с вероятностью около 100%):

"проте дії позичальника, направлені на погашення оспорюваного кредиту (призначення платежу у недійсних заявах на переказ коштів), свідчать про його отримання Позичальником... Позов банку, - задовільнити..".

В остальном все бесспорно.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

... меня во всем этом смущает возможная формулировка судейского "фэ" (с вероятностью около 100%):

"проте дії позичальника, направлені на погашення оспорюваного кредиту (призначення платежу у недійсних заявах на переказ коштів), свідчать про його отримання Позичальником... Позов банку, - задовільнити..".

В остальном все бесспорно.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.

суддів: Ізмайлової Т.Л., Карпенко С.О.,

Мостової Г.І., Наумчука М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про стягнення безпідставно отриманих коштів за касаційною скаргою ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду м. Києва від 16 травня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що між ним та відповідачем 20 березня 2008 року укладений кредитний договір, за умовами якого банк зобов'язався надати кредит у сумі 700 000 доларів США, але він за отриманням вказаних коштів не звертався. Даний факт підтверджується рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2011 року, яким розірвано зазначений кредитний договір. Незважаючи на відсутність підстав щодо погашення заборгованості за кредитним договором, позивач здійснював платежі, а відповідач приймав кошти у погашення заборгованості, що підтверджується оригіналами квитанцій. Просив стягнути з відповідача 37 994 доларів США як безпідставно отримані кошти та 75 119,81 грн. процентів за користування ними.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на користь ОСОБА_3 безпідставно отримані кошти у сумі 37 994 доларів США, що в еквіваленті складає 302 952,75 грн.

У іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 16 травня 2012 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення апеляційного суду м. Києва від 16 травня 2012 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач кредитні кошти не отримував, але у погашення заборгованості за кредитним договором сплатив банку 37 994 доларів США, що складає 302 952,75 грн., які є безпідставно отриманим майном та повинні бути повернуті позивачеві за положеннями ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що належних і допустимих доказів про внесення коштів саме ним, позивач не надав. Крім того, суд не вбачав підстав для застосування ст. 1212 ЦК України як правової підстави позову, оскільки кошти сплачені позивачем відповідно до умов укладеного договору.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Судами встановлено, що 20 березня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір № 2709/0308/88-138, за умовами якого банк зобов'язався надати ОСОБА_3 700 000 доларів США.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2011 року, встановлено, що ОСОБА_3 грошові кошти від публічного акціонерного товариства «Сведбанк» у сумі 700 000 доларів США за кредитним договором від 20 березня 2008 року не отримував і розірвав зазначений договір.

Відповідно до п. 8. Глави 2 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337, після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем до суду першої інстанції в обґрунтування позовних вимог надано такі оригінали квитанцій: № U 1774 - 41 від 19 травня 2008 року; № U 1774 - 42 від 19 травня 2008 року; № U 1774 - 155 від 20 травня 2008 року; № U 1774 - 156 від 20 червня 2008 року; № U 1774 - 130 від 22 вересня 2008 року; № U 1774 - 131 від 22 вересня 2008 року, що є підтвердженням внесення позивачем готівки у відповідній платіжній системі.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно із ч. 2 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки з розірванням кредитного договору відпала підстава, на якій відповідачем було набуто майно позивача, тому все передане у такому випадку майно знаходиться у відповідача без достатньої правової підстави.

Отже, суд апеляційної інстанції, неправильно застосувавши норми матеріального права, безпідставно скасував рішення суду першої інстанції, ухвалене згідно із законом.

Ураховуючи викладене, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3, задовольнити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 16 травня 2012 року скасувати, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов Судді: Т.Л. Ізмайлова С.О. Карпенко Г.І. Мостова

М.І. Наумчук

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27192424

Справа № 2-581/12

РIШЕННЯ

IМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 рокуОболонський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Васалатія К.А.

при секретаріЯковлевій М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Сведбанк» про стягнення безпідставно отриманих коштів

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним як позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 2709/0308/88-138 та отримано від відповідача 700000 дол. США. але як пояснює позивач він жодного разу не звертався до відповідача за отриманням даних коштів. І даний факт підтверджується рішенням Дарницького р/с м. Києва від 24.11.2010 р., за яким було розірвано кредитний договір № 2709/0308/88-138 від 20.03.2008 р. між позивачем та відповідачем; розірвано іпотечний договір № 2709/0308/88-138-Z-1 від 12.03.2008 р., який був укладений між позивачем та відповідачем; розірвано іпотечний договір № 2709/0308/88-138-Z-2 від 12.03.2008 р., який укладено між позивачем та відповідачем; розірвано іпотечний договір № 2709/0308/88-138-Z-3 від 12.03.2008 р., який укладено між дружиною позивача ОСОБА_2 та відповідачем; розірвано іпотечний договір № 2709/0308/88-138-Z-4 від 12.03.2008 р., який укладено між позивачем та відповідачем. Дане рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22.03.2011 р.

Як вказує позивач, факт не отримання позивачем коштів підтверджується цивільним позовом про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином від 25.08.2009 р., який був поданий відповідачем ст. слідчому СУ ГУ МВС України в м. Києві Сміху В.В. У даному позові відповідач вказав, що позивач по даній справі коштів не отримував, але незважаючи на відсутність підстав щодо погашення заборгованості по кредитному договору позивач здійснював, а відповідач приймав кошти у погашення заборгованості, що підтверджується квитанціями:

№ U1774-41 від 19.05.2008 р. у сумі 6248 дол. США сплачених нарахованих відсотків;

№ U1774-42 від 19.05.2008 р. у сумі 5882 дол. США погашення заборгованості по кредиту;

№ U1774-155 від 20.06.2008 р. у сумі 7147 дол. США сплати нарахованих відсотків;

№ U1774-156 від 20.06.2008 р. у сумі 5882 дол. США погашення заборгованості по кредиту;

№ U1774-130 від 22.09.2008 р. у сумі 6953 дол. США сплати нарахованих відсотків;

№ U1774-131 від 22.09.2008 р. у сумі 5882 дол. США погашення заборгованості по кредиту.

Таким чином зі слів позивача, відповідач безпідставно отримав 37994 дол. США, що станом на 21.09.2011 р. в еквіваленті складає 302952,75 грн. Також позивач вважає, що відповідач зобовязаний повернути проценти за користування коштами у сумі 75119,81 грн., а тому позивач просить суд стягнути дану заборгованість із процентами та судові витрати.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали. При цьому позивач вказав, що протягом 2007-2008 р.р. він у відповідача отримав ще 4 кредити і весь час сплачував їх.

Представники відповідача у судове засідання зявились та надали суду клопотання, заяви та заперечення, що стосується не визнання ними позову у повному обємі, так як позивачем не доведено, що він не отримував дані кошти та не сплачував їх особисто.

Також представником відповідача ОСОБА_4 було подано до суду заяву про застосування строків позовної давності щодо даного позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено в судовому засіданні, 20.03.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 2709/0308/88-138 на отримання позивачем 700000 дол. США. у забезпечення вищевказаного договору також були укладені іпотечні договори, але як встановлено судом, дані кошти позивач не отримував.

І даний факт підтверджується рішенням Дарницького р/с м. Києва від 24.11.2010 р., за яким було розірвано кредитний договір № 2709/0308/88-138 від 20.03.2008 р. між позивачем та відповідачем; розірвано іпотечний договір № 2709/0308/88-138-Z-1 від 12.03.2008 р., який був укладений між позивачем та відповідачем; розірвано іпотечний договір № 2709/0308/88-138-Z-2 від 12.03.2008 р., який укладено між позивачем та відповідачем; розірвано іпотечний договір № 2709/0308/88-138-Z-3 від 12.03.2008 р., який укладено між дружиною позивача ОСОБА_2 та відповідачем; розірвано іпотечний договір № 2709/0308/88-138-Z-4 від 12.03.2008 р., який укладено між позивачем та відповідачем і дане рішення залишено було залишено без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22.03.2011 р.

Відповідно до положень ст. 61 ЦПК України: обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; обставини, визнані судом загальновідомими не потребують доказування; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як зясовано судом, у рамках кримінальної справи порушеної ст. слідчим СУ ГУ МВС України в м. Києві Сміхом В.В. відносно ОСОБА_5 відповідачем ПАТ «Сведбанк»поданий цивільний позов, в якому представник позивача (відповідач по даній справі) стверджує те, що ОСОБА_5 зловживаючи службовим становищем скоїла шахрайські дії щодо ОСОБА_1, підписавши замість нього документи на отримання кредитних коштів.

Тому посилання представників відповідача на те, що позивач сплачував дані кошти по квитанціям: № U1774-41 від 19.05.2008 р. у сумі 6248 дол. США сплачених нарахованих відсотків; № U1774-42 від 19.05.2008 р. у сумі 5882 дол. США погашення заборгованості по кредиту; № U1774-155 від 20.06.2008 р. у сумі 7147 дол. США сплати нарахованих відсотків; № U1774-156 від 20.06.2008 р. у сумі 5882 дол. США погашення заборгованості по кредиту; № U1774-130 від 22.09.2008 р. у сумі 6953 дол. США сплати нарахованих відсотків; № U1774-131 від 22.09.2008 р. у сумі 5882 дол. США погашення заборгованості по кредиту є хибним, так як даний факт також спростовується і квитанціями, які були надані позивачем в оригіналі (ксерокопії даних квитанцій а.с. 18-20) і ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22.03.2011 р., в якій вже було встановлено, і посилання відповідача на проведення ним експертизи по даному факту і відсутність отриманих коштів позивачем.

Ст. 1212 ЦК України передбачено, що «Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події».

При цьому у відповідності до ст. 1213 ЦК України «Набувач зобовязаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі».

Щодо клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про застосування строків позовної давності щодо даного позову то суд вважає, що у даному випадку позивачем не пропущено строк позовної давності, так як він є ініціатором порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ст. 190, 200 КК України і у рамках даної справи 25.08.2009 р. виявив цивільний позов банку, в якому банк визнав, що позивач не отримував грошові кошти. При цьому банку було відомо, що 06.01.2010 р. Шевченківським р/с м. Києва було розкрито банківську таємницю що надало можливість позивачу зясувати дійсний стан його банківських рахунків.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення безпідставно набутих грошових коштів підлягають задоволенню у сумі 37994 дол. США, що в еквіваленті складає 302952,75 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 75119,81 грн. процентів за користування чужими коштами на підставі ч. 2 ст. 1061 ЦК України яка передбачає, що «банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором»є хибним, так як в даному випадку позивач не є вкладником даного банку і не може витребовувати

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 10, 15, ст. 23, 60, 61, 195, ст. 208, 209, ст. 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Сведбанк»на користь ОСОБА_1 безпідставно отриманих коштів у сумі 37994 дол. США, що в еквіваленті складає 302952,75 грн. та судові витрати у розмірі 1820 грн.

В іншій частині позову відмовити

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯК.А. Васалатій

23.02.2012 Справа № 2-581/12

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21615975

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа №22ц-2690/3742/11

Головуючий у1-й інстанції Цимбал І.К.

Доповідач Желепа О.В.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2011 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Панченка М.М., Кабанченко О.А.

при секретарі Мившук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Сведбанк» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про розірвання кредитного договору та договору іпотеки,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 листопада 2010 року розірвано кредитний договір від 20.03.2008 року № 2709/0308/88-138 укладений між ОСОБА_3 та ВАТ «Сведбанк».

Розірвано іпотечні договори № 27009/0308/88-138-Z-1 , № 27009/0308/88-138-Z-2 та № 27009/0308/88-138-Z-4 від 20.03.2008 року, укладені між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3, а також договір № 27009/0308/88-138-Z-3, укладений між Ват «Сведбанк» та ОСОБА_4

Стягнуто з відповідача на користь позивачів понесені ними судові витрати.

Не погодившись з таким вирішенням спору, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просив про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В скарзі представник посилається на те, що судом були порушені норми процесуального права та не повно встановлені обставини справи, які мають значення для її вирішення. Так, суд не вірно застосував ст. 201 ЦПК України та безпідставно відхилено їх клопотання про зупинення провадження в даній справі до розгляду судом кримінальної справи, при вирішенні якої будуть встановлені обставини, щодо отримання чи не отримання позивачем ОСОБА_3 коштів від банку. Також суд допустив порушення при прийнятті від позивачів заяви про зменшення позовних вимог. Також суд неналежно оцінив докази надані позивачем на підтвердження заявлених ним вимог, а саме ксерокопію висновку експертизи, яка проводилась в кримінальній справі.

В апеляційному суді представник відповідача доводи скарги підтримав.

Представник позивачів проти доводів скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення осіб, що з ?явились до суду, зясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того на, що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України за кредитним договором банк зобов ?язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов ?язується повернути кредит та сплатити проценти.

Задовольняючи позов суд першої інстанції вважав встановленими такі обставини.

20.03.2008 року укладений кредитний договір № 2709/0308/88-138 між ОСОБА_3 та ВАТ «Сведбанк», відповідно до умов якого ОСОБА_3 повинен був отримати від банку грошові кошти в сумі 700000 доларів США.

В забезпечення виконання вказаного договору були укладені іпотечні договори № 27009/0308/88-138-Z-1 , № 27009/0308/88-138-Z-2 та № 27009/0308/88-138-Z-4 від 20.03.2008 року, укладені між ВАТ «Сведбанком» та ОСОБА_3, а також догові № 27009/0308/88-138-Z-3, укладений між ВАТ «Сведбанком» та ОСОБА_4

Відповідно до умов кредитного договору він вступає в дію з моменту його підписання.

Судом було встановлено, що за вищевказаним кредитним договором ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 700000 доларів США не отримував.

Вказані обставини були встановлені на підставі, долучених до позовної заяви доказів, а саме цивільного позову, поданого банком в кримінальній справі , в тексті якого зазначено, що ОСОБА_3 кошти за спірним кредитним договором не отримував, а також на підставі висновку експертизи проведеної в кримінальній справі, відповідно до якого підпис на заяві про отримання коштів в сумі 700000 доларів США ОСОБА_3 не належить.

Ненадання позивачу банком грошових коштів є істотною обставиною, яка відповідно до ст.. 651 ЦК України є підставою для розірвання такого договору.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, доведені.

Висновки суду щодо підстав для задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що суд безпідставно не зупинив провадження в справі до вирішення кримінальної справи, при розгляді якої можуть бути встановлені обставини отримання , чи не отримання позивачем грошових коштів, не приймаються апеляційним судом, так як суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість завершення розгляду даної справи до вирішення кримінальної справи.

Доводи скарги про те, що суд в якості доказу прийняв ксерокопію висновку експертизи з кримінальної справи також на правильність постановленого рішення не впливають, тому, що представник банку не заперечував в апеляційному суді, що наявна в даній справі ксерокопія висновку є аналогічна документу, який знаходиться в кримінальній справі, і відомості викладені у ксерокопії висновку є такими ж як і в його оригіналі. Крім того, суд першої інстанції правильно врахував, що в цивільному позові в кримінальній справі, представником банку було зазначено, що ОСОБА_3 кошти за договором не отримав.

Інші доводи апеляційної скарги , вищенаведені висновки суду не спростовують.

Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Суд при винесенні рішення правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу .

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/15952467

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

У Х В А Л А

Судами встановлено, що 20 березня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір № 2709/0308/88-138, за умовами якого банк зобов'язався надати ОСОБА_3 700 000 доларів США.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2011 року, встановлено, що ОСОБА_3 грошові кошти від публічного акціонерного товариства «Сведбанк» у сумі 700 000 доларів США за кредитним договором від 20 березня 2008 року не отримував і розірвав зазначений договір.

Відповідно до п. 8. Глави 2 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337, після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем до суду першої інстанції в обґрунтування позовних вимог надано такі оригінали квитанцій: № U 1774 - 41 від 19 травня 2008 року; № U 1774 - 42 від 19 травня 2008 року; № U 1774 - 155 від 20 травня 2008 року; № U 1774 - 156 від 20 червня 2008 року; № U 1774 - 130 від 22 вересня 2008 року; № U 1774 - 131 від 22 вересня 2008 року, що є підтвердженням внесення позивачем готівки у відповідній платіжній системі.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

А почему заёмщик платил, коль кредит не получал? ;)
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

... меня во всем этом смущает возможная формулировка судейского "фэ" (с вероятностью около 100%):

"проте дії позичальника, направлені на погашення оспорюваного кредиту (призначення платежу у недійсних заявах на переказ коштів), свідчать про його отримання Позичальником... Позов банку, - задовільнити..".

100%

Я снова с вопросом.

1. Какую квитанцию "приговорить"? 2203 или 2909?

2. За какой период? Видимо, чтобы не напороться на ходатайство банка о применения судом срока исковой давности, нужно брать квитанцию не более, чем 3 годичной давности.

3. Как обойти пункт КД, где написано, что погашение заемщик должен производить на счет 2909 и 2203?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А почему заёмщик платил, коль кредит не получал? ;)

виконував взяті на себе зобовязання)))

гипотетически: заемщик в кассе получил гривну, но кредит то в долларах, поэтому заявку на выдачу налички вообще не подавал (банк не сделал, по внутришним положенням)) а когда дело до суда дошло, банк принес заяву, которую сам склепав. вот и поехали дальше)))

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

... меня во всем этом смущает возможная формулировка судейского "фэ" (с вероятностью около 100%):

"проте дії позичальника, направлені на погашення оспорюваного кредиту (призначення платежу у недійсних заявах на переказ коштів), свідчать про його отримання Позичальником... Позов банку, - задовільнити..".

В остальном все бесспорно.

А неполучение долларов будет по отдельному иску, который к кредитным отношениям дела не имеет.

Один из пунктов иска: законность получения банком долларов по ордеру-квитанции. Все! :rolleyes:

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

виконував взяті на себе зобовязання)))

гипотетически: заемщик в кассе получил гривну, но кредит то в долларах, поэтому заявку на выдачу налички вообще не подавал (банк не сделал, по внутришним положенням)) а когда дело до суда дошло, банк принес заяву, которую сам склепав. вот и поехали дальше)))

Как линию поведения в суде я понимаю. А если подойти индивидуально с точки зрения самого заёмщика?
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Так же как и с договорами комиссии - рассматриваются конкретные правоотношения:

- доллары отдал-взял.

- какие документы подтверждают факт отдачи-получения.

а на каких основаниях - за рамками иска.

Банк согласно упомянутого пункта ПП НБУ 337 должен был в отношении к физ. лицу - резиденту - непредпринимателю - лицу, не являющемуся сотрудником банка применить пункт: принять за заявою на переказ готівки. И это - единственная законная форма для данного правочина между данными лицами. Другая форма - незаконная, а, следовательно, - ничтожная.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

100%

Я снова с вопросом.

1. Какую квитанцию "приговорить"? 2203 или 2909?

2. За какой период?1Видимо, чтобы не напороться на ходатайство банка о применения судом срока исковой давности, нужно брать квитанцию не более, чем 3 годичной давности.

3. Как обойти пункт КД, где написано, что погашение заемщик должен производить на счет 2909 и 2203?2

1. Идеальный вариант: период с 22 августа 2011 до 27 января 2012 года. Одновременно использовать п.2.3 и п.2.6 раздела IV «Инструкции о ведении кассовых операций в банках Украины».

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління Національного банку України 01.06.2011 N 174

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 червня 2011 р. за N 790/19528

ІНСТРУКЦІЯ

про ведення касових операцій банками в Україні

IV. Касові операції банків (філій, відділень) з клієнтами

2. Приймання готівки

2.6. Погашення клієнтом кредиту в іноземній валюті готівкою іноземної валюти здійснюється банком (філією, відділенням) із використанням поточного рахунку цього клієнта відповідно до укладених між ними договорів.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0790-11/ed20110601/page

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22.12.2011 № 465

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 р. за № 20/20333

Про внесення змін до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні

Відповідно до статей 7, 33 Закону України "Про Національний банк України" та з метою вдосконалення організації касової роботи банками в Україні Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Унести до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 № 174, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.06.2011 за № 790/19528 (зі змінами), такі зміни:

1.1. У розділі IV:

пункт 2.6 глави 2 виключити.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0020-12/ed20120127

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=45087 сообщение #2245 19.1.2012

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=40968 сообщение #1862 4.11.2011 13:44

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=38571 сообщение #1250 11.9.2011 13:45

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=38511 сообщение #1238 9.9.2011 22:19

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=38869 сообщение #1331 20.9.2011 8:04

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=38859 сообщение #1327 19.9.2011 20:14

2. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=45094  сообщение #2249 19.1.2012 22:38 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Прежде всего, большое уважение и признательность всем мэтрам ветки. Читаю вас уже неделю с самого начала. Детективы отдыхают! У вас есть свой Холмс, Ватсон, и даже дамы, которые, с присущими эмоциями, но так украшают дискуссию...

По сути: как у всех, в 2008 году, евро, позичковый 2202 указан прямо в договоре, выдали налом по заяве, возврат туда-же, на позичковый по квитанции, формулировка супер: ПРИЙННЯТО ГОТІВ. ІН.ВАЛЮТИ ВІД ФІЗОСІБ ДЛЯ ЗАРАХ, НА ЇХ (!) РАХУНКИ ПОГАШЕННЯ КРЕДИТУ ЗГ.КРЕД,ДОГО,№_

ВОПРОС к Ал.Бурко : Как правильно поставить вопрос судье про недействительность договора, чтобы вынудить его установить факт неукладености.

Неукладеность выходит по существенным условиям.

По моему, это троянский конь, значение которого история еще не оценила. Но как "запустить" ? Тут нельзя ошибиться, откажет просто, "как-нибудь" и все..

Извините, если вопрос глупый...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

...

По моему, это троянский конь, значение которого история еще не оценила. Но как "запустить" ? Тут нельзя ошибиться, откажет просто, "как-нибудь" и все..

Извините, если вопрос глупый...

Извините, что вмешиваюсь, по-моему, вкратце примерно так:

Авраам родил Исаака.

Исаак родил Иакова.

...

(извините, не удержался от шутки :D )

УДАЧИ!!!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Прежде всего, большое уважение и признательность всем мэтрам ветки. Читаю вас уже неделю с самого начала. Детективы отдыхают! У вас есть свой Холмс, Ватсон, и даже дамы, которые, с присущими эмоциями, но так украшают дискуссию...

По сути: как у всех, в 2008 году, евро, позичковый 2202 указан прямо в договоре, выдали налом по заяве, возврат туда-же, на позичковый по квитанции, формулировка супер: ПРИЙННЯТО ГОТІВ. ІН.ВАЛЮТИ ВІД ФІЗОСІБ ДЛЯ ЗАРАХ, НА ЇХ (!) РАХУНКИ ПОГАШЕННЯ КРЕДИТУ ЗГ.КРЕД,ДОГО,№_

ВОПРОС к Ал.Бурко : Как правильно поставить вопрос судье про недействительность договора, чтобы вынудить его установить факт неукладености.

Неукладеность выходит по существенным условиям.

По моему, это троянский конь, значение которого история еще не оценила. Но как "запустить" ? Тут нельзя ошибиться, откажет просто, "как-нибудь" и все..

Извините, если вопрос глупый...

Подавать иск о недействительности кредитного договора, в нем отдельным пунктом указать на незаключенность. Судья должен дать оценку доводам.

В иске о недействительности тогда откажут, но из-за незаключенности.

А почему Ваш договор не заключен? Вы не договорились по какому то существенному условию?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Относительно "неукладености" моего кредитного договора,

отсутствуют:

- детальный совокупный "розпис" стоимости ( есть только сумма в евро,процентная ставка, метод начисления процентов, нет графиков погашения, процентов в денежном выражении);

-цель кредитования ( указано только -банк обязуется надати споживчий кредит готивкою у суми...)

- виды обеспечения ( договор залога отдельный и о нем в кред. договоре не упоминается)

- дата выдачи (ее просто нет и все)

- порядок погашения.

Этого достаточно? Убедительно?

Еще, в договоре указано : банк обязуется "відкрити позичальнику позичковий рахунок №2202..", надати кредит готівкою.

Если я правильно понимаю, такой способ выдачи кредита для банка был прямым нарушением лицензионных условий, следовательно - никчемным.

Это вроде проще доказывать, чем ненадлалежащий вид "заявы на выдачу готивки", правильно?

Мне бы хватило пока признать договор недействительным, лучше незаключенным, вывести по ст.548 ЦК залог, а там пусть попрыгают, они у меня "ликвидаторы", не очень резвые.

Еще интересное, проценты банк почему-то зачислял по заяве на 2620, об открытии которого я ни сном ни духом.., а потом уже мемориальным на 2208 или 2209. А вот само тело и выдавал с 2202 и туда-же за заявой зачислял.

Но, мое личное мнение, что очень трудно будет убедить суд не воспринимать эти заявы как расписки в получении денег.

Пробовать,конечно надо, хоть получить удовольствие от взрыва ихних мозгов, но думаю, они просто из лени вникать проигнорируют и напишут - суд сприймає критично.

Кто-то здесь правильно заметил, что мы боремся не с банком, а с судом, а им надо что-то простое, бетонное , а оно у каждого свое...

Еще раз большое спасибо за ответы.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Относительно "неукладености" моего кредитного договора,

отсутствуют:

- детальный совокупный "розпис" стоимости ( есть только сумма в евро,процентная ставка, метод начисления процентов, нет графиков погашения, процентов в денежном выражении);

-цель кредитования ( указано только -банк обязуется надати споживчий кредит готивкою у суми...)

- виды обеспечения ( договор залога отдельный и о нем в кред. договоре не упоминается)

- дата выдачи (ее просто нет и все)

- порядок погашения.

Этого достаточно? Убедительно?

Еще, в договоре указано : банк обязуется "відкрити позичальнику позичковий рахунок №2202..", надати кредит готівкою.

Если я правильно понимаю, такой способ выдачи кредита для банка был прямым нарушением лицензионных условий, следовательно - никчемным.

Это вроде проще доказывать, чем ненадлалежащий вид "заявы на выдачу готивки", правильно?

Мне бы хватило пока признать договор недействительным, лучше незаключенным, вывести по ст.548 ЦК залог, а там пусть попрыгают, они у меня "ликвидаторы", не очень резвые.

Еще интересное, проценты банк почему-то зачислял по заяве на 2620, об открытии которого я ни сном ни духом.., а потом уже мемориальным на 2208 или 2209. А вот само тело и выдавал с 2202 и туда-же за заявой зачислял.

Но, мое личное мнение, что очень трудно будет убедить суд не воспринимать эти заявы как расписки в получении денег.

Пробовать,конечно надо, хоть получить удовольствие от взрыва ихних мозгов, но думаю, они просто из лени вникать проигнорируют и напишут - суд сприймає критично.

Кто-то здесь правильно заметил, что мы боремся не с банком, а с судом, а им надо что-то простое, бетонное , а оно у каждого свое...

Еще раз большое спасибо за ответы.

Какой у вас банк?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Прежде всего, большое уважение и признательность всем мэтрам ветки. Читаю вас уже неделю с самого начала. Детективы отдыхают! У вас есть свой Холмс, Ватсон, и даже дамы, которые, с присущими эмоциями, но так украшают дискуссию...

По сути: как у всех, в 2008 году, евро, позичковый 2202 указан прямо в договоре, выдали налом по заяве, возврат туда-же, на позичковый по квитанции, формулировка супер: ПРИЙННЯТО ГОТІВ. ІН.ВАЛЮТИ ВІД ФІЗОСІБ ДЛЯ ЗАРАХ, НА ЇХ (!) РАХУНКИ ПОГАШЕННЯ КРЕДИТУ ЗГ.КРЕД,ДОГО,№_

ВОПРОС к Ал.Бурко : Как правильно поставить вопрос судье про недействительность договора, чтобы вынудить его установить факт неукладености.

Неукладеность выходит по существенным условиям.

По моему, это троянский конь, значение которого история еще не оценила. Но как "запустить" ? Тут нельзя ошибиться, откажет просто, "как-нибудь" и все..

Извините, если вопрос глупый...

За допомогою інформаційних технологій здійснюється не тільки відмивання, а й утворення (або "намивання") фіктивних безготівкових коштів та інші фінансові злочини.

Суб'єктами скоєння зловживання з використанням електронних мереж та інформаційних технологій є як самі учасники-співробітники фінансово-господарських структур, так і сторонні особи, що не працюють у підприємницьких чи банківських структурах. Зловмисників у сфері інформаційних технологій називають "хакерами", "фрікерами", "крекерами", "кардерами". Суб'єкти комп'ютерних правопорушень у більшості випадків працюють самостійно, за власною ініціативою, але не виключається і їх змова з окремими працівниками кредитно-фінансових установ.

Встановити достовірні масштаби випадків, пов'язаних із діяльністю комп'ютерних зловмисників, які використовують інформаційні технології, досить складно. Перш за все, це пояснюється невеликою кількістю фактів таких порушень, оскільки не кожна компанія чи банк бажає повідомляти про них, бо вони свідчать про недосконалість їх служб безпеки. Однак комп'ютерні системи залишаються слабозахищеними від несанкціонованого втручання ззовні. Пошкодити кабель, розшифрувати пароль, змінити атрибути файлів, навмисно пошкодити або взагалі знищити зашифрований файл замінити цифри бухгалтерського обліку ? усе це для досвідчених комп'ютерних зловмисників нескладно.

Найбільш небезпечні способи комп'ютерних злочинів та незаконних капіталоутворюючих фіктивних операцій, що здійснюються з використанням комп'ютерної техніки та електронних мереж:

- незаконна емісія фіктивних безготівкових коштів, які можуть утворюватись і випускатися в обіг під виглядом будь-яких безготівкових форм розрахунків з використанням сучасних інформаційних технологій і електронних мереж зв'язку;

- несанкціонований доступ до комп'ютерної мережі банків шляхом втручання в їх роботу і вчинення шахрайств, зловживання службовим становищем, підроблення документів;

- використання банківсько-кредитних технологій та комп'ютерних інформаційних технологій для незаконного переведення через електронну систему платежів з використанням рахунків у Національному банку України до комерційних банків в Україні та за кордоном;

- втручання в електрону банківську систему з метою крадіжки грошей із застосуванням електронних платежів, у тому числі за допомогою кредитних та дебіторських карток, та інші.

Перший спосіб незаконна емісії або "намивання" і випуску в платіжний обіг фіктивних безготівкових коштів полягає у програмному моделюванні під умовною назвою "Повітряний змій". Така програма застосовується зловмисниками для впровадження в платіжний обіг незабезпечених, тобто фактично фальшивих, платіжних документів і утворених за їх допомогою фіктивних безготівкових коштів, а також автоматичного перерахування таких незабезпечених сум банківськими каналами електронного зв'язку на рахунки емітента-зловмисника або його співучасників у "намиванні" фіктивних безготівкових коштів.

У процесі таких трансакцій утворені (або "намиті") й емітовані в платіжний обіг відмиті суми фіктивних безготівкових коштів переміщуються з одного рахунка на інший, постійно збільшуючись за розміром, і врешті-решт зловмисники знімають їх у найбільш підходящому банку або використовують у розрахункових чи інших найбільш безпечних операціях.

Незаконні способи використання "намитих" безготівкових коштів:

- придбання реальних матеріальних цінностей;

- вкладення в ціні папери;

- конвертація фіктивних безготівкових грошей у вітчизняну готівку чи готівкову або безготівкову вільноконвертовану валюту.

http://nc.nusta.com.ua/Kyrsi%202009/tezi/i..._Moskalenko.htm

Акумуляція тіньових капіталів інвестування реальних коштів незаконного походження і намитих (фіктивних) коштів у легальні, псевдолегальні чи нелегальні схеми цивільного обороту з метою отримання частки очищених прибутків у вигляді дивідендів, процентів, акцій підприємств, прибутку від реалізації спільно виготовленої або придбаної продукції та ін., а також отримання додаткових фіктивних коштів.

Примітка. Акумуляція фіктивних намитих безготівкових коштів продукує такі ж самі фіктивні безготівкові кошти у вигляді дивідендів чи інших доходів.

Відмивання тіньових капіталів вчинення будь-яких дій власниками реальних коштів незаконного походження чи фіктивних (намитих) коштів, отриманих за рахунок емісії фіктивних фінансових засобів, а також дії чи бездіяльність працівників кредитно-фінансових установ, інших субєктів фінансово-господарських інститутів, органів нотаріату, реєстраційних та інших організацій, спрямованих на приховування джерел походження капіталів або ініціаторів і співучасників їх здобуття, акумуляції, намивання, відмивання, легалізації. Тобто це складова частина процесу легалізації тіньових капіталів, зокрема їх впровадження в легальну економіку з метою використання як законних у легальних або тіньових схемах підприємницької діяльності, розрахункових та кредитних операціях, вкладання в рухоме і нерухоме майно.

Намивання тіньових капіталів незаконні емісії, тобто утворення та випуск у платіжний обіг фіктивних грошових коштів чи інших платіжних, гарантійних, боргових засобів шляхом використання паперових, пластикових чи електронних фінансових інструментів, випущених (емітованих) у платіжний обіг за допомогою банківських електронних мереж звязку або іншим способом.

Прикладом намивання тіньових капіталів можуть бути незаконні емісії фіктивних безготівкових грошових коштів або фіктивних чеків, дружніх, зустрічних, бронзових чи дутих векселів, інших фіктивних цінних паперів. До таких належать також фіктивні боргові зобовязання, фіктивні гарантії, страхові поліси, що використовуються як засоби різних видів гарантій застави, закладу, платежу на ринку цінних паперів. У зміст терміну намивання тіньових капіталів також включаються інвестиційно-акумуляційні операції з додатковими фіктивними коштами, оскільки в їх основі лежить не просто відмивання незаконних, але за своєю природою реальних капіталів, а й інфляційне, фіктивне за своїм характером (намивання) збільшення загальної маси платіжних ресурсів за рахунок впровадження у фінансово-господарську систему країни фіктивних фінансових засобів.

http://txt.rushkolnik.ru/docs/index-12702.html?page=22

Чим відрізняється автокредитування або іпотечне кредитування іноземною валютою, коли було лише реальне перерахування безготівкової гривні на поточний рахунок продавця відповідно до договору купівлі-продажу?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=63848 сообщение #4351 15.12.2012 18:24

Иные "троянские кони" могут появиться и у нас - http://antiraid.com.ua/news/17074-chto-skr...kih-bankov.html

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Уважаемый НБ Украины без устали трудится над мотивацией сознательных заемщиков, желающих чуть-чуть наказать неаакуратный банчок..

БЛАГОДАРСТВУЕМ! :D

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Добрый день! И снова прошу помощи клуба. ЛЕтом 2011 г. ПИБ подавал на меня иск подавал, да так и не выподавался: попросил залышыть без розгляду. Осенью 2012 г. еще раз ПИБ через ККГ подал в суд, через 4 месяца продал меня ТОВ "Кредитины" и еще через полтора месяца Кредитины пришли -и снова попросили оставить иск бэз розгляду.

Шо та миня эт уже малость парит;-))) Придёть осень 2013 г. и уже у ТОВ Кредитинов наступит сезонное обострение? (Мы, канеш, попытаемся и дальше бить врагов-супостатов).

Но прикол в том. что ипотек-то мой на почившем отделении Проминвестбанка числиццо: именно оно, покойное еще с лета 2011 г., является ипотекотрымателем.

Нотариус говорит, что без меня, т.е.без подписанного мной доп. соглашения к ипотечному договору изменения внести в особу ипотекотрымателя не представляется возможным. Т.е. не быть тут ТОВ "Кредитины" Ипотекодержателем.

Какие перспективы и пути признания Договора ипотеки прекращенным, недействительным и т.п.?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Добрый день! И снова прошу помощи клуба. ЛЕтом 2011 г. ПИБ подавал на меня иск подавал, да так и не выподавался: попросил залышыть без розгляду. Осенью 2012 г. еще раз ПИБ через ККГ подал в суд, через 4 месяца продал меня ТОВ "Кредитины" и еще через полтора месяца Кредитины пришли -и снова попросили оставить иск бэз розгляду.

Шо та миня эт уже малость парит;-))) Придёть осень 2013 г. и уже у ТОВ Кредитинов наступит сезонное обострение? (Мы, канеш, попытаемся и дальше бить врагов-супостатов).

Но прикол в том. что ипотек-то мой на почившем отделении Проминвестбанка числиццо: именно оно, покойное еще с лета 2011 г., является ипотекотрымателем.

Нотариус говорит, что без меня, т.е.без подписанного мной доп. соглашения к ипотечному договору изменения внести в особу ипотекотрымателя не представляется возможным. Т.е. не быть тут ТОВ "Кредитины" Ипотекодержателем.

Какие перспективы и пути признания Договора ипотеки прекращенным, недействительным и т.п.?

Странное заявление нотариуса... Передадут право требования по договору ипотеки и зарегистрируют это у нотариуса, делов то... У меня в практике такое есть, - почивший банк еще до своей ликвидации передал право требования по договору ипотеки факторинговой компании, все в рамках... Факторы преспокойно взыскивали ипотеки и взыскивают себе дальше.

Коллизия :)

"Інструкція щодо вчинення нотаріальних дій":

"...підставою для вилучення запису з реєстру іпотек є письмова заява іпотекодержателя або судове рішення про визнання іпотечного договору недійсним, що вступило в законну силу..."

Остается смотреть срок действия ипотечного договора...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...