Нацфинуслуг указал на противозаконность передачи долгов физлиц по договору факторинга


Recommended Posts

Ростислав, так кому принимать валидол, нам или им ?

 

    Им не валидолом, им цианидовкой лечиться надо !

   

    Рецепт цианидовки для банкиров: 10 гр. цианистого калия на бутылку водки - лекарство от жадности. :D

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 530
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Дело в том, что  на такое сразу как всегда отреагирует НБУ и пришлёт опять какой-нибудь дозвол или письмо как это сделал по поводу валютных лицензий. Короче в нашей стране закон обратную силу ещё как имеет :))а так же народ имеет :))

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Подождите, еще не вечер их скоро ждет новый сюрприз, интересно, что тогда они запоют :)

 

Хочу забить золотой гвоздик в крышку гробика для Кредитинушек  :rolleyes:

 

(P.S. А "дохтор" говорит, что надо осиновый кол ;-)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я написал такое возражение на иск коллекторов.

 

                                                           

 

                           Додаток №2  до заперечення проти позову (в редакції 06.08.2013р.)

 

      Відповідач заперечує проти позову повністю з наступних  підстав.

У позивача ТОВ «.....» не виникло ніяких прав вимоги у відповідача .ПІБ   по нікчемному правочину Договору факторингу №1 від 12.12.2011р. укладеного між ТОВ «.....» та ПАТ «ХХХХбанк». Обґрунтування  цієї тези наступне:

     Об’єктом зазначеного договору факторингу є зокрема набуття фактором (ТОВ «........»)  права грошової вимоги по зобов’язаннях що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту №11279ХХХХХХ від 27.12.2007р. укладеного між  ПІБ. та ПАТ «ХХХбанк». Боргові зобов’язання виражені  в іноземній валюті, а саме в доларах США.

    Відповідно ч.1 ст 193 ЦКУ  «Валютні цінності»:

Види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюються законом.

    Таким законом є Декрет КМУ « Про систему валютного  регулювання та систему  валютного контролю»  від 19 лютого 1993 року N 15-93, в преамбулі якого зазначено:

Цей Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

    Відповідно  ст..1 Декрету КМУ « Про систему валютного  регулювання та систему  валютного контролю»  від 19 лютого 1993 року N 15-93

   1)"валютні цінності"- це зокрема:

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;

   2) "валютні операції"-це зокрема:

операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

     По змісту термінів, що використовуються в ст..1Декрету і перелік яких не є вичерпним, до валютних цінностей належать документи, що встановлюють боргові зобов’язання, виражені в іноземній валюті. Зокрема таким є кредитний договір в сукупності з документами, що підтверджують наявність заборгованості в іноземній валюті.

    Відповідно приписам ч.2 ст2, ст..5 Декрету КМУ « Про систему валютного  регулювання та систему  валютного контролю» для здійснення валютної операції сторонам необхідно отримати ліцензію НБУ— генеральну або індивідуальну. Враховуючи приписи ч.2 ст.178 ЦКУ  валютні цінності є об’єктом цивільних прав з обмеженою оборотоздатністю.

      Відповідно приписам ч.3 ст.91 ЦКУ цивільна правоздатність юридичної особи для здійснення діяльності, що потребує ліцензування, обмежена наявністю ліцензії з вказаними межами такої діяльності.

      В Постанові  № 9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року

«Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено:

18. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу — землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об’єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

      Відповідно приписам ст..4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" операція факторингу є фінансовую послугою. ТОВ «......» в договорі факторингу №1 від12.12.2011р. є фактором, тобто стороною, що надає фінансову послугу  факторингу іншій стороні. ТОВ «.........» є небанківською фінансовою установою.

      Відповідно приписам п.1.2  «Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій" (Постанова Правління НБУ, від 09.08.2002, № 297 ) :          п1.2. Небанківська фінансова установа, національний оператор поштового зв'язку має право здійснювати операції, передбачені статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо вони є валютними операціями тільки після отримання генеральної ліцензії згідно з пунктом 2 статті 5 Декрету. (Декрет КМУ « Про систему валютного  регулювання та систему  валютного контролю»  від 19 лютого 1993 року N 15-93)

       З відповіді Національного Банку України на запит відповідача випливає що позивач ТОВ «..........» станом на 01.07.2012р. не отримував ні генеральної, ні індивідуальної ліцензії на право здійснення валютних операцій.

      Підсумовуючи викладене Договір Факторингу №1 від 12.12.2011р. в частині відступлення прав вимоги по зобов’язаннях що виникли на підставі договору про надання  споживчого кредиту №11279ХХХХХХ від 27.12.2007р. (валютна операція з переходом прав власності на валютні цінності—борговий документ виражений в доларах США) є нікчемним, так як вчинений з порушенням правового режиму обмежених в обігу об’єктів цивільного права.(ст.. 228 ЦКУ, ч.18 Постанови  № 9 Пленуму Верховного Суду України від.6.листопада.2009.року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»)

Із змісту ч.5 Постанови  № 9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» випливає, що суд, встановивши під час розгляду справи, що угода, на яку сторони посилаються в обґрунтування своїх цивільних прав та обов’язків, є нікчемною, не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення її недійсності, а повинен дати оцінку таким доводам сторін.

    Відповідно приписам ч.2 ст.215 ЦКУ нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Відповідно приписам ч.1 ст 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Таким чином позивач не набув прав вимоги по зобов’язаннях відповідача, отже позов є безпідставним.

  На підставі ч.2 ст.215, ч.1 ст.216, ст..228, ч.3 ст.91, ч.2 ст.178 ЦКУ; ст.1, ч.2 ст.2, ст5 Декрету КМУ « Про систему валютного  регулювання та систему  валютного контролю»  від 19 лютого 1993 року N 15-93;  п.1.2  «Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій" (Постанова Правління НБУ, від 09.08.2002, № 297 ; ч.18 Постанови  № 9 Пленуму Верховного Суду України від.6.листопада.2009.року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»)

Прошу суд відмовити в задоволені позову.

 

07.08.2013 суд первой инстанции отказал коллекторам в удовлетворении иска, правда по другим основаниям. На следующей неделе получу решение на бумаге.      

 

 

 

нікчемний договір це договір недійсність якого встановлена законом. В данной ситуации ст.228 с моей точки зрения слабовата  для обоснования никчемности. Мне кажется правильно подавать иск на установления недийствительности договоров, особенно по валюте. Когда колекторы еще проценты насчитывают и получают платежи в валюте. У меня в деле так и есть, клиент не платит, а получили  иск от кредитинов, что месяц тому назад клиент каким то образом проплатил им процеты. Вот и налицо платёж в валюте.                                                    

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

   Как только банкиров пытаются вернуть в правовое поле, они тут же начинают угрожать коллапсом всей банковской системы Украины. Такая система заслуживает не только коллапса, в нее уже давно пора осиновый кол вбить.

 

МВС та Нацкомфінпослуг підписали Меморандум про взаємодію та співпрацю (ФОТО, ВІДЕО)

 

http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/875700;jsessionid=4DB79169FBCC58B586C6CFFEEF2D1FC3

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

     

 

 

 

нікчемний договір це договір недійсність якого встановлена законом. В данной ситуации ст.228 с моей точки зрения слабовата  для обоснования никчемности. Мне кажется правильно подавать иск на установления недийствительности договоров, особенно по валюте. Когда колекторы еще проценты насчитывают и получают платежи в валюте. У меня в деле так и есть, клиент не платит, а получили  иск от кредитинов, что месяц тому назад клиент каким то образом проплатил им процеты. Вот и налицо платёж в валюте.                                                    

 

Согласен из текста самой ст.228 ЦКУ эта позиция слабовата. НО!!! 

Прочитайте внимательно п.18 постанови пленуму ВСУ №9 от 2009г., и в преамбуле постанови сказано: 

 

З метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства при розгляді цивільних справ про визнання правочинів недійсними Пленум Верховного Суду України постановляє дати судам такі

роз"яснення:

 

18. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу — землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо.

 

Таким образом ВСУ прямо разьясняет судам, что правочини, що порушують правовий режим  обмежених в обігу об’єктів цивільного права   є в переліку  правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК  (выделенное из текста  из п.18 Постанови)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

   Как только банкиров пытаются вернуть в правовое поле, они тут же начинают угрожать коллапсом всей банковской системы Украины. Такая система заслуживает не только коллапса, в нее уже давно пора осиновый кол вбить.

 

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року Справа № 5011-71/14480-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мирошниченка С.В. (головуючий), Барицької Т.Л., Євсікова О.О.розглянув касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"на постановувід 10.12.2012

Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 5011-71/14480-2012господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "АвтоКрАз"доПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"простягнення грошових коштів у розмірі 100634571,02 грн.Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Білявського В.В.,

відповідача - Левківської Н.М., Годлевської С.Й.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.11.2012 (суддя Нечай О.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Зеленін В.О., судді Синиця О.Ф., Мальченко А.О.), позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 07.11.2012, постанову апеляційного суду від 10.12.2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Скарга мотивована тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з урахуванням такого.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 13.02.2008 сторонами був укладений договір про мультивалютну кредитну лінію № 1238м-08, згідно з умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, терміновості, платності та цільового використання.

Відповідно до п. 1.1.1. вказаного договору надання кредитних коштів буде здійснюватись окремими частинами (траншами) на умовах, визначених цим договором в межах відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості 60000000,00 грн., з оплатою за користування кредитними коштами, відповідно до п. 3.1. даного договору.

03.10.2008 сторонами було укладено кредитний договір № 1270-08, згідно з умовами якого банк надає позичальнику кредит в сумі 200000000,00 грн., а позичальник зобов'язується провернути отримані грошові кошти до 02.03.2010 та сплатити за користування кредитом відсотки відповідно до пункту 3.1. договору.

Судами також встановлено, що до вказаних двох договорів сторонами було укладено ряд додаткових угод, які стосувалися ліміту заборгованості за кредитним договором, строку користування кредитом, порядку та строків сплати відсотків та повернення кредиту, розміру відсоткової ставки за користування кредитом та інших умов.

30.04.2010 сторони підписали додаткову угоду до договору від 13.02.2008. Однак, при підписанні вказаної додаткової угоди позивач склав та підписав протокол розбіжностей, в якому засвідчив, що заперечуючи проти положень п. 1 додаткової угоди в редакції відповідача, підписав додаткову угоду за умови викладення п. 1 додаткової угоди в редакції позивача, яка, окрім внесення змін до пункту 3.4. договору (щодо порядку нарахування та сплати відсотків), передбачала доповнення договору про мультивалютну кредитну лінію № 1238м-08 від 13.02.2008 новим пунктом 3.8., який передбачає введення з 01 травня 2010 року спеціальної відсоткової ставки за користування кредитом в розмірі 1,0% річних. До того ж, протоколом розбіжностей визначено, що в період дії спеціальної ставки призупиняється дія будь-яких інших процентних ставок, встановлених договором № 1238м-08 від 13.02.2008, включаючи відсоткові ставки, передбачені пунктом 3.1. договору.

Також, 30.04.2010 сторони підписали додаткову угоду до договору від 03.10.2008. При підписанні цієї додаткової угоди позивач також склав протокол розбіжностей, в якому засвідчив, що заперечуючи проти положень пункту 1 додаткової угоди в редакції відповідача, підписав додаткову угоду за умови викладення п. 1 додаткової угоди в редакції позивача, яка, окрім внесення змін до пункту 3.4. (щодо порядку нарахування та сплати відсотків), передбачала доповнення договору новим пунктом 3.8., який передбачає введення з 01 травня 2010 року спеціальної відсоткової ставки в розмірі 1,0 річних. До того ж, протоколом розбіжностей визначено, що в період дії спеціальної ставки призупиняється дія будь-яких інших процентних ставок, встановлених договором, включаючи відсоткові ставки, передбачені пунктом 3.1. договору.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що позивачем як позичальником за зазначеними двома договорами здійснювалася оплата процентів за користування кредитними коштами в розмірі, що перевищував розмір діючої процентної ставки, введеної на підставі додаткових угод до кредитних договорів від 30.04.2010. У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача кошти, які отримані останнім з перевищенням розміру діючої відсоткової ставки.

Сукупності встановлених у справі обставин суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 11, 509, 525, 526, 629, 1054, 1212 ЦК України, ст.ст. 173, 181, 193, 334 ГК України, ст.ст. 2, 47, 49, 53 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", дійшли правильного висновку щодо задоволення позовних вимог. При цьому, суди правомірно зазначили про обов'язковість укладення кредитних договорів на підставі закону та застосування у даному випадку спеціального порядку погодження розбіжностей до умов таких договорів. У зв'язку з тим, що відповідач не передав розбіжності щодо додаткових угод до кредитних договорів до суду у двадцятиденний строк, то пропозиції позивача вважаються прийнятими, а додаткові угоди від 30.04.2010 до вказаних договорів є укладеними в редакції позивача на підставі положень ч. 7 ст. 181 ГК України.

Таким чином, незважаючи на те, що додатковими угодами від 30.04.2010 до договорів були внесені зміни, якими встановлена спеціальна ставка за користування кредитними коштами в розмірі 1% річних, позивачем з 01.05.2010 по 31.08.2012 сплачувались, а відповідачем отримувались від позивача грошові кошти в розмірі, який перевищує розмір обумовленої сторонами спеціальної ставки.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на невідповідність спеціальної ставки, встановленої пунктом 3.8. договору про мультивалютну кредитну лінію № 1238м-08 від 18.02.2008 та кредитного договору № 1270-08 від 03.10.2008 (в редакції додаткових угод від 30.04.2010) рівню собівартості банківських послуг відповідача, було досліджено судами попередній інстанцій і правомірно не взято до уваги з огляду на те, що вказані обставини не можуть бути підставою для невиконання договірних зобов'язань між сторонами.

Таким чином, доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та фактично зводяться до необхідності переоцінки досліджених судами доказів та встановлених обставин, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 1117 ГПК України при здійсненні у касаційному порядку перегляду судових рішень не допускається.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 у справі № 5011-71/14480-2012 залишити без змін.

Суддя С. Мирошниченко

Суддя Т. Барицька

Суддя О. Євсіков

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31728070

Публічне акціонерне товариство «АвтоКрАз» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення грошових коштів в розмірі 100 634 571,02 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.11.2012 у справі № 5011-71/14480-2012 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на користь Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" грошові кошти в розмірі 11 222 613, 92 російських рублів, що становить 2 865 582,24 грн. згідно офіційного курсу НБУ гривні до російського рубля станом на 25.10.2012 р.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на користь Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" грошові кошти в розмірі 156 907,35 Євро, що становить 1 623 134,52 грн. згідно офіційного курсу НБУ гривні до Євро станом на 25.10.2012 р.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на користь Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" грошові кошти в розмірі 59 402 490,03 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на користь Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" грошові кошти в розмірі 4 596 942,85 доларів США, що становить 36 743 364,23 грн. згідно офіційного курсу НБУ гривні до долара США станом на 25.10.2012 р.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на користь Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" витрати по сплаті судового збору в розмірі 64 380,00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень).

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27990854

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27438956

"АвтоКрАЗ" входит в состав финансово-промышленной группы "Финансы и Кредит" подконтрольной украинскому бизнесмену Константину Жеваго.

http://www.companion.ua/articles/content?id=235852

Кредит под 1% или коллапс банковской системы в отдельно взятом банке?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Хочу забить золотой гвоздик в крышку гробика для Кредитинушек  :rolleyes:

 

(P.S. А "дохтор" говорит, что надо осиновый кол ;-)

:P можно еще серебрянную пульку и расстрелять всю обойму  B)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вот еще одна статья:

 

http://www.depo.ua/ru/delovaja-stolica/2013_ds/avgust_2013ds/31-32-637-638/109956.htm

 

Только когда уже о моих "зверушках" новелла в прессе выйдет?  (((( в печальке  :(  :(  :(

 

Население оградили от факторинга Отечественным факторинговым компаниям запретят работать с купленными у банков кредитами физлиц

 

13 Августа 2013 12:00 Автор: Елена ЛЫСЕНКО ("Деловая столица31-32 (637-638) 12.08.2013)

Факторинговым компаниям собираются ограничить сферу деятельности. Чиновники заметили тягу подопечных к обслуживанию населения и решили положить ей конец. Компании хотят вернуть к их основной работе — обслуживанию субъектов хозяйствования.

Неделю назад Нацфинуслуг в письме №3772/16-12 указал, что факторинговые компании не имеют права перекупать долги физлиц и могут работать исключительно с задолженностью юрлиц.

"Фактически данное письмо является ответом на обращение физического лица (Александра Ребрикова), в котором дается разъяснение, какие именно операции являются факторингом. Письмо — не нормативно-правовой акт и не является актом толкования законодательства", — уточнил старший юрист юркомпании "Морис Груп" Андрей Баланчук.

В то же время, как стало известно "ДС", проверяющие небанковского регулятора с конца июля развернули инспекции в отечественных факторинговых компаниях. И уже в начале осени чиновники собираются утвердить решение об официальном запрете на перекупку компаниями долгов физлиц и дальнейшую работу с ними.

fa32_1.jpgДеятельность факторинговых компаний (одного из вида финансовых компаний, регулируемых Нацфинуслуг) давно вызывала недовольство властей.

Ведь, несмотря на удвоение их количества за последние несколько лет (до почти 130), рынок классического факторинга в Украине по-прежнему развивается крайне медленно — им занимаются лишь 10% украинских факторинговых компаний.

Они предоставляют гарантии по поставке и оплате товаров поставщика и покупателя товаров. Большинство же ударились в долговой бизнес: за гроши скупают у банков проблемную задолженность физических и юридических лиц и либо перепродают ее, либо через суды добиваются взыскания долгов.

Деньги черпают из двух ключевых источников: собственных капиталов компаний и заемных средств (преимущественно банковских кредитов).

"Некоторые банки проводят крупномасштабные факторинговые операции по продаже кредитных долгов своим факторинговым компаниям (с дисконтами 80–90%. — "ДС") с технической целью: очистить свой баланс от негативно классифицируемых кредитов. Иногда тут же происходит перепродажа "проблемки" другим факторинговым компаниями или реализация ее на биржах. Разумеется, новые сделки происходят уже с меньшим дисконтом — 30–60% стоимости. Так компании получают немалую прибыль", — рассказал "ДС" директор департамента реструктуризации активов банка "Хрещатик" Александр Тимченко.

Работая с долгами, факторинговые компании зарабатывают не только на дисконтах, но еще и на комиссионных (2–10% объема), так что в итоге их доходы могут достигать 50–60% купленных портфелей.

Эти показатели несопоставимы с доходностью от операций классического факторинга: она колеблется в рамках 27–36%. Так что нежелание финансистов заниматься своим прямым бизнесом вполне понятно. Другое дело, что такое положение дел не устраивает чиновников, которые решили с этим бороться.

"Факторинговым компаниям оставят право работать с долгами компаний, но, скорее всего, наложат табу на операции с активами физлиц. Взыскивать и торговать задолженностями населения смогут лишь банки и коллекторы", — сказали "ДС" в Нацфинуслуг.

Мнения юристов разделились. Некоторые их них, ссылаясь на письмо Нацфинуслуг №3772/16-12, утверждают, что заемщики получили все основания, чтобы не платить по кредитам. "Клиенты уже имеют полное право не исполнять условия кредитных договоров в пользу факторинговых компаний в связи с недействительностью договоров факторинга, по которым их задолженность была передана третьим лицам", — заверил "ДС" старший партнер адвокатской компании "Кравец и Партнеры" Ростислав Кравец.

Правда, большинство адвокатов все же считают, что стоит дождаться публикации решения Нацфинуслуг, ограничивающего деятельность факторинговых компаний. Как только оно появится, у последних останется немного вариантов.

"Они смогут перепродать кредиты или же добиться частичного или полного их погашения. А также реализовать имущественные активы, которыми эти самые кредиты были обеспечены", — объяснил "ДС" Александр Тимченко.

Если официальный запрет на работу факторинговых компаний с долгами населения, как ожидается, появится в сентябре-октябре 2013 г., то первые перепродажи портфелей состоятся еще в этом году. Причем объемы сделок будут достигать миллиардов гривень.

Если объем операций классического факторинга по итогам 2012 г. финансисты оценивают 3,2–3,5 млрд грн., то портфель проблемных кредитов, оказавшихся на обслуживании у факторинговых компаний, в 10,8–11,5 млрд грн.

Справка

Факторинг (factoring от англ. factor — посредник, торговый агент) — это комплекс услуг для производителей и поставщиков, ведущих торговую деятельность на условиях отсрочки платежа. Обычно в операции факторинга участвуют три лица: фактор (факторинговая компания или банк) — покупатель требования, поставщик товара (кредитор) и покупатель товара (дебитор).

Основной деятельностью факторинговой компании является кредитование поставщиков путем выкупа краткосрочной дебиторской задолженности, как правило, не превышающей 180 дней.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 на такое сразу как всегда отреагирует НБУ и пришлёт опять какой-нибудь дозвол или письмо как это сделал по поводу валютных лицензий.

Напомните, это о чем?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А если подробнее взглянуть на эти договора факторинга. 

Один из банком заключал договора факторинга через 5 месяцев после выдачи кредита в 2007 г.

Все это время кредит платился в срок, а 1-я просрочка  образовалась лишь в янв. 2009 г. 

 

Думаю, что без сущестования просрочки на момент заключения дог. факторинга  нельзя его заключить  всего лишь после 5 месяцев после выдачи кредита. 

Жду умных мыслей. Спасибо.    

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А если подробнее взглянуть на эти договора факторинга. 

Один из банком заключал договора факторинга через 5 месяцев после выдачи кредита в 2007 г.

Все это время кредит платился в срок, а 1-я просрочка  образовалась лишь в янв. 2009 г. 

 

Думаю, что без сущестования просрочки на момент заключения дог. факторинга  нельзя его заключить  всего лишь после 5 месяцев после выдачи кредита. 

Жду умных мыслей. Спасибо.    

Можно, наличие или отсутствие долга здесь не помеха. Только вот задолженность физлица передать не могли ни в одном, ни в другом случае.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Нет, у них была переуступка и покупка портфеля. Прямо про факторинг не написано, однако из природы покупки портфеля это является факторингом, поэтому все может быть :)

 

В данном случае договор об уступке права требования и покупке кредитного портфеля физических лиц между ТОВ "ОТП факторинг" и ПАТ "ОТП банк" является договором факторинга.

Значит противоречит указанному распоряжению, а значит на основании ч. 1 ст. 203 ЦК Украины должен быть признан недействительным.

Ход мыслей верный?

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

Я написал такое возражение на иск коллекторов.

 

                                                           

 

                           Додаток №2  до заперечення проти позову (в редакції 06.08.2013р.)

 

      Відповідач заперечує проти позову повністю з наступних  підстав.

У позивача ТОВ «.....» не виникло ніяких прав вимоги у відповідача .ПІБ   по нікчемному правочину Договору факторингу №1 від 12.12.2011р. укладеного між ТОВ «.....» та ПАТ «ХХХХбанк». Обґрунтування  цієї тези наступне:

     Об’єктом зазначеного договору факторингу є зокрема набуття фактором (ТОВ «........»)  права грошової вимоги по зобов’язаннях що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту №11279ХХХХХХ від 27.12.2007р. укладеного між  ПІБ. та ПАТ «ХХХбанк». Боргові зобов’язання виражені  в іноземній валюті, а саме в доларах США.

    Відповідно ч.1 ст 193 ЦКУ  «Валютні цінності»:

Види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюються законом.

    Таким законом є Декрет КМУ « Про систему валютного  регулювання та систему  валютного контролю»  від 19 лютого 1993 року N 15-93, в преамбулі якого зазначено:

Цей Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

    Відповідно  ст..1 Декрету КМУ « Про систему валютного  регулювання та систему  валютного контролю»  від 19 лютого 1993 року N 15-93

   1)"валютні цінності"- це зокрема:

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;

   2) "валютні операції"-це зокрема:

операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

     По змісту термінів, що використовуються в ст..1Декрету і перелік яких не є вичерпним, до валютних цінностей належать документи, що встановлюють боргові зобов’язання, виражені в іноземній валюті. Зокрема таким є кредитний договір в сукупності з документами, що підтверджують наявність заборгованості в іноземній валюті.

    Відповідно приписам ч.2 ст2, ст..5 Декрету КМУ « Про систему валютного  регулювання та систему  валютного контролю» для здійснення валютної операції сторонам необхідно отримати ліцензію НБУ— генеральну або індивідуальну. Враховуючи приписи ч.2 ст.178 ЦКУ  валютні цінності є об’єктом цивільних прав з обмеженою оборотоздатністю.

      Відповідно приписам ч.3 ст.91 ЦКУ цивільна правоздатність юридичної особи для здійснення діяльності, що потребує ліцензування, обмежена наявністю ліцензії з вказаними межами такої діяльності.

      В Постанові  № 9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року

«Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено:

18. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу — землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об’єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

      Відповідно приписам ст..4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" операція факторингу є фінансовую послугою. ТОВ «......» в договорі факторингу №1 від12.12.2011р. є фактором, тобто стороною, що надає фінансову послугу  факторингу іншій стороні. ТОВ «.........» є небанківською фінансовою установою.

      Відповідно приписам п.1.2  «Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій" (Постанова Правління НБУ, від 09.08.2002, № 297 ) :          п1.2. Небанківська фінансова установа, національний оператор поштового зв'язку має право здійснювати операції, передбачені статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо вони є валютними операціями тільки після отримання генеральної ліцензії згідно з пунктом 2 статті 5 Декрету. (Декрет КМУ « Про систему валютного  регулювання та систему  валютного контролю»  від 19 лютого 1993 року N 15-93)

       З відповіді Національного Банку України на запит відповідача випливає що позивач ТОВ «..........» станом на 01.07.2012р. не отримував ні генеральної, ні індивідуальної ліцензії на право здійснення валютних операцій.

      Підсумовуючи викладене Договір Факторингу №1 від 12.12.2011р. в частині відступлення прав вимоги по зобов’язаннях що виникли на підставі договору про надання  споживчого кредиту №11279ХХХХХХ від 27.12.2007р. (валютна операція з переходом прав власності на валютні цінності—борговий документ виражений в доларах США) є нікчемним, так як вчинений з порушенням правового режиму обмежених в обігу об’єктів цивільного права.(ст.. 228 ЦКУ, ч.18 Постанови  № 9 Пленуму Верховного Суду України від.6.листопада.2009.року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»)

Із змісту ч.5 Постанови  № 9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» випливає, що суд, встановивши під час розгляду справи, що угода, на яку сторони посилаються в обґрунтування своїх цивільних прав та обов’язків, є нікчемною, не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення її недійсності, а повинен дати оцінку таким доводам сторін.

    Відповідно приписам ч.2 ст.215 ЦКУ нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Відповідно приписам ч.1 ст 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Таким чином позивач не набув прав вимоги по зобов’язаннях відповідача, отже позов є безпідставним.

  На підставі ч.2 ст.215, ч.1 ст.216, ст..228, ч.3 ст.91, ч.2 ст.178 ЦКУ; ст.1, ч.2 ст.2, ст5 Декрету КМУ « Про систему валютного  регулювання та систему  валютного контролю»  від 19 лютого 1993 року N 15-93;  п.1.2  «Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій" (Постанова Правління НБУ, від 09.08.2002, № 297 ; ч.18 Постанови  № 9 Пленуму Верховного Суду України від.6.листопада.2009.року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»)

Прошу суд відмовити в задоволені позову.

 

07.08.2013 суд первой инстанции отказал коллекторам в удовлетворении иска, правда по другим основаниям. На следующей неделе получу решение на бумаге.      

 

 

 

                                             

нікчемний договір це договір недійсність якого встановлена законом. В данной ситуации ст.228 с моей точки зрения слабовата  для обоснования никчемности. Мне кажется правильно подавать иск на установления недийствительности договоров, особенно по валюте. Когда колекторы еще проценты насчитывают и получают платежи в валюте. У меня в деле так и есть, клиент не платит, а получили  иск от кредитинов, что месяц тому назад клиент каким то образом проплатил им процеты. Вот и налицо платёж в валюте.    

 

Абсолютно с Вами согласен, нужно подавать отдельный или встречный иск и в рамках него ссылаться на нарушения распоряжения и ч. 1 ст. 203 ЦК.

Интересует вопрос по ОТП факторингу уже кто-то подавал иск о признании договора недействительным?

и как результаты?

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вот собираюсь подавать по факторингу

В возражениях коллекторов можете нарваться на квалификацию договора, как договора цессии, имейте это ввиду.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В возражениях коллекторов можете нарваться на квалификацию договора, как договора цессии, имейте это ввиду.

тогда необходим анализ договора на фиктивность. сторони сокрыли действительные намерения сделки.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

тогда необходим анализ договора на фиктивность. сторони сокрыли действительные намерения сделки.

Это будет сложно, так как грань между цессией и факторингом крайне ничтожная, до сих пор в юридическом сообществе квалификация отличается и по этому вопросу ведутся жаркие споры. 

 

А тут еще фиктивность доказать... Как вариант, - мнимость (Вы ведь это имели ввиду?).

 

Но пробовать надо: хорошие подкованные юристы есть у одной коллекторской шабашки из тысячи.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Это будет сложно, так как грань между цессией и факторингом крайне ничтожная, до сих пор в юридическом сообществе квалификация отличается и по этому вопросу ведутся жаркие споры. 

 

А тут еще фиктивность доказать... Как вариант, - мнимость (Вы ведь это имели ввиду?).

 

Но пробовать надо: хорошие подкованные юристы есть у одной коллекторской шабашки из тысячи.

А для этого нужно видеть весь объём договора, особенно внимание обращать на приложения. Если будет видно, что переуступка была за плату и требования возможны в будущем, то 100 % факторинг. А полный объём договора можно истребовать только через суд. До конца спорным остаётся и переуступка общим портфелем или по каждому договору отдельно. И что примечательно, ст. 1083 ЦК запрещает дальнейшую переуступку фактором, правда, если иное не предусмотрено договором. А поскольку, в лучшем случае, для ознакомления могут предоставить только первую и последнюю страницы договора уступки/факторинга, то , опять же, остаётся суд. Сейчас бы неплохо было Минсдох завалить заявами о таких сделках, т.к. Минсдох взялся за банко-коллекторов. Только нужно основание в виде обязательной регистрации таких договоров. Где-то попадалось ссылка об этом, но там, по-моему речь шла только о сделке между банками.

С Примоколлект проще - они прямо указывают, что договор заключён согласно главы 73 ЦК. Вот и катаю на них телегу в Нацкомфинуслуг.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Это будет сложно, так как грань между цессией и факторингом крайне ничтожная, до сих пор в юридическом сообществе квалификация отличается и по этому вопросу ведутся жаркие споры. 

 

А тут еще фиктивность доказать... Как вариант, - мнимость (Вы ведь это имели ввиду?).

 

Но пробовать надо: хорошие подкованные юристы есть у одной коллекторской шабашки из тысячи.

Alex, погодите, а в другом письме контретно о Кредитинах Нацком не упоминал ваасче слова "факторинг": напысав, что видступлення права вымогы з майбутним правом вымогы по отношению к физю лицам есть нарушение.

А в содерджании договора: товарисчи указывают, что хотят не просто сумму денег, а и майбутню вымогу.

 

И они могут называть свои договора,, хоть договором по оказании парикмахерских услуг, хоть по утилизации мусора - все равно это факторинг.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Alex, погодите, а в другом письме контретно о Кредитинах Нацком не упоминал ваасче слова "факторинг": напысав, что видступлення права вымогы з майбутним правом вымогы по отношению к физю лицам есть нарушение.

А в содерджании договора: товарисчи указывают, что хотят не просто сумму денег, а и майбутню вымогу.

 

И они могут называть свои договора,, хоть договором по оказании парикмахерских услуг, хоть по утилизации мусора - все равно это факторинг.

Ув. Siringa, распоряжение и письмо, мягко говоря, разные категории.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения