Рішення суду про відмову визнання недійсним договору комісії у вигляді заяви про переказ готівки від 11.09.2013

[сергей1972]

Сегодня получил полный текст решения об отказе признания договора комиссии в виде заявления на перевод наличных недействительным.

Решение:

http://radikal.ru/fp/5e03691d505445659c6488e9b496db73

http://radikal.ru/fp/e5b3bf2fe997451aa7fc5bfc7cc5150b

http://radikal.ru/fp/42cc4649949648d3a24d592ad5d4a6db

http://radikal.ru/fp/5b3574bbf50847ae9958e10421277f32

http://radikal.ru/fp/39ac95caae784ee1bdb86a73e4828d91

 

Возникают вопросы

Как правильно обосновать в апелляционной жалобе то, что суд неправильно квалифицировал право отношения возникшие по договору комиссии в виде заявления на перевод наличных?

Ведь императива указывающего на то, что Заявление на перевод наличных, - является самостоятельным правочином (сделкой) нет. 

У кого какие мысли?

 

 

 

 

 

[alexburko]

Заявление на  перевод наличных есть, фактически, документальным оформлением правоотношений по договору комиссии, возникших между клиентом (инициатором платежа) и банком (как исполнителем).

 

Договор комиссии является сделкой, в данном случае сам документ является ее письменной формой.

[НБ Украины]

Заявление на  перевод наличных есть, фактически, документальным оформлением правоотношений по договору комиссии, возникших между клиентом (инициатором платежа) и банком (как исполнителем).

 

Договор комиссии является сделкой, в данном случае сам документ является ее письменной формой.

№253/1126/13-ц

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29977530

Головуючий першої інстанції Марченко Н.Ю.

Категорія 27 Доповідач Зайцева С.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Маширо О.П.

Суддів: Баркова В.М., Зайцевої С.А.

при секретарі Риндіній Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Центрально - Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 07 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним договору комісії у вигляді заяви про переказ готівки,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Центрально - Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 07 лютого 2013 року відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним договору комісії у вигляді заяви про переказ готівки.

Не погодившись з ухвалою суду, відповідач ПАТ КБ « ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій просили скасувати ухвалу суду від 07 лютого 2013 року , посилаючись на порушення судом норм процесуального права .

У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк», що діє за довіреністю ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги. Позивач ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.312 ЦПК України ,розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Згідно вимог ч.2.ст.109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їх місцезнаходженням.

Стаття 110 ЦПК України регулює альтернативну підсудність та дає можливість позивачу за певними категоріями справ обирати між кількома судами.

Зокрема, відповідно до п.5. ст.110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Частиною 14 ст.110 ЦПК України передбачено ,що позивач має право на вибір між кількома судами ,яким згідно з цією статтею підсудна справа ,за винятком виключної підсудності ,встановленої статтею 114 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 05 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ « ПриватБанк» про визнання недійсним договору комісії у вигляді заяви про переказ готівки. У позовній заяві зазначає ,що позовна заява подається за місцем проживання позивача , відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства та Закону України « Про захист прав споживачів « (а.с.1-5). Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 07 лютого 2013 року відкрито провадження по цивільній справі за вказаним позовом ОСОБА_1 (а.с.12) .

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач звертається до суду за місцем свого проживання та ставить питання про захист його прав як споживача при виконанні договору комісії у вигляді заяви про переказ готівки . При цьому ,право на подання позову обгрунтоване тим, що спірні правовідносини виникли внаслідок надання фінансових послуг за договором комісії ,який за своєю правовою природою є різновидом договору на надання послуги, а тому суд відповідно до вимог закону обґрунтовано відкрив провадження по зазначеній справі .

Керуючись ст.ст. 307,312, 315 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відхилити.

Ухвалу Центрально - Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 07 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :

http://reyestr.court.gov.ua/Review/30448946

 

[ВАСИЛЬ]

ОСЬ МОЄ БАЧЕННЯ ЦІЄЇ ПРОБЛЕМИ: "

Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про падання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) падати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Та враховуючи вимоги ч. 1 ст. 1013 ЦК України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії і тільки якщо за договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи з звичайних цін за такі послуги (ч. 2 ст. 1013 ЦК України).

Виходячи із змісту заяви про переказ готівки № 1 від 07.04.2008 у сумі 240 доларів США, вона за своєю правовою природою є договором комісії, предметом якого є переказ іноземної валюти. За даним Договором, я (комітент) доручив, а «Відповідач» (ко­місіонер) взяв на себе зобов'язання, згідно до приписів ст.ст.901, 1011, 1013 ЦК України, за винагороду вчинити за мій рахунок переказ іноземної валюти, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 69 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України). На мою думку, банком було порушено низку вимог законодавства у сфері за хисту прав споживачів та банківської діяльності. В результаті я повернув банку усі позичені гроші, але залишився винним ще суму більше ніж позичав.

Так в моїй першій квитанції, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі за переказ готівки в валюті США від 07.04.2006 року про це чомусь зазначено що: «Платник Вовкотруб Анатолій Вікторович, Код  платника 2691006890 та Отримувач Вовкотруб Анатолій Вікторович, Код отримувача 2691006890, Дебет рахунку 10025800024902, Кредит рахунку 29091059069236», і не зазначений мій поточний рахунок і другі вимоги діючого законодавства.

Слід нагадати, що поточний рахунок – (current account) – вид банківського рахунка, який відкривається банками юридичним i фізичним особам на договірній основі для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Згідно «Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України 17.06.2004 № 280 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004 р. за № 918/9517 рахунок 2620 є рахунком на вимогу фізичної особи (тобто цей рахунок є поточним рахунком фізичної особи).

Але при аналізі бухгалтерської операції за заявою на переказ готівки вбачається, що готівкова іноземна валюта була зарахована не на поточний рахунок (2620), а на рахунок відмінного від поточного це 2909 Транзитний Рахунок, що є внутрішньобанківським обліковим рахунком у зв’язку з цим не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача, але на мій поточний рахунок переказ іноземної валюти у сумі 240 доларів США не поступив від 07.04.2008 року.

Вказаний договір комісії є недійсним з огляду на наступне:

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Таким чином, приписами даної правової норми визначено, що за відповідним договором банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок клієнта грошові кошти, що йому надходять та виконувати розпорядження про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка. При цьому, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта, встановлювати інші обмежування щодо розпорядження рахунком.

Відповідно преамбулі Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлює відповідальність суб'єктів переказу.

А згідно п. 21.1 ст. 21 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ініціювання переказу проводиться шляхом: 1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; 2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі; 3) подання ініціатором до відповідної установи - члена платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу; 4) використання держателем спеціального платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі; 5) подання отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні; 6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання.

Загальний порядок завершення переказу встановлений ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", згідно абз. 1 п. 30.1 якої переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.

Так згідно абз. 2 п. 22.6 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" обслуговуючий отримувача банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо), що містяться в розрахунковому документі, та зараховувати кошти на рахунок отримувача виключно у разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів для встановлення належного отримувача цих коштів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що тільки у разі неможливості встановлення належного отримувача коштів банк має право не зараховувати кошти цьому отримувачу, а повернути кошти платнику.

Проте, згідно п. 32.3.1 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. У противному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу. Одночасно банк-порушник зобов'язаний був після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення банку про здійснення помилкового переказу встановлюється Національним банком України. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що у випадку помилкового переказу коштів на рахунок неналежного отримувача, банк-порушник зобов'язаний за рахунок власних коштів переказати суму переказу належному отримувачу коштів та попередити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу, оскільки належний отримувач має право вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів та сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу.

Отже, як вже було зазначено, Відповідач зарахував суму переказу не на поточний рахунок належного отримувача, яким був Позивач, та в порушення приписів вищенаведених правових норм перерахував суму переказу  на Транзитний Рахунок № 29091059069236, чим порушив приписи вищенаведених правових норм.

Зі змісту ст. ст. 1067,1068 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами, що відповідають закону та банківським правилам. Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, у тому числі, банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на поточний рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, а клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Тому коректніше зазначити, що перерахування коштів здійснюється на поточний банківський рахунок – той, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України (підп. 7.1.2 ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні")"... 

 

[ВАСИЛЬ]

АЛЕ В МЕНЕ Є ПИТАННЯ ДО ВСІХ НА ЦЬОМУ ФОРУМІ :

 

ПО - ПЕРШЕ.В силу ч. 3 ст. 1012 ЦК України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну. Договір про надання кредиту, укладений між сторонами, не передбачає здійснення умов договору комісії  вартість наданих послуг та всі інші умови, необхідні для виконання, погоджені в договорі, додатках до нього, звітах комісіонера. За таких обставин є обґрунтованими та такими, що базуються на нормах чинного законодавства, висновки  щодо відсутності підстав стверджувати про те, що сторонами не погоджено істотні умови договору комісії.

 

ПО - ДРУГЕ. Як бути в цих відносинах з номою ч.3 ст. 1012 ЦК України. Як цю норму можна використати???
 ЦЕ ІСТОТНА УМОВА ДОГОВОРУ КОМІСІЇ!!!!

[сергей1972]

№253/1126/13-ц

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29977530

Головуючий першої інстанції Марченко Н.Ю.

Категорія 27 Доповідач Зайцева С.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Маширо О.П.

Суддів: Баркова В.М., Зайцевої С.А.

при секретарі Риндіній Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Центрально - Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 07 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним договору комісії у вигляді заяви про переказ готівки,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Центрально - Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 07 лютого 2013 року відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним договору комісії у вигляді заяви про переказ готівки.

Не погодившись з ухвалою суду, відповідач ПАТ КБ « ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій просили скасувати ухвалу суду від 07 лютого 2013 року , посилаючись на порушення судом норм процесуального права .

У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк», що діє за довіреністю ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги. Позивач ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.312 ЦПК України ,розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Згідно вимог ч.2.ст.109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їх місцезнаходженням.

Стаття 110 ЦПК України регулює альтернативну підсудність та дає можливість позивачу за певними категоріями справ обирати між кількома судами.

Зокрема, відповідно до п.5. ст.110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Частиною 14 ст.110 ЦПК України передбачено ,що позивач має право на вибір між кількома судами ,яким згідно з цією статтею підсудна справа ,за винятком виключної підсудності ,встановленої статтею 114 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 05 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ « ПриватБанк» про визнання недійсним договору комісії у вигляді заяви про переказ готівки. У позовній заяві зазначає ,що позовна заява подається за місцем проживання позивача , відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства та Закону України « Про захист прав споживачів « (а.с.1-5). Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 07 лютого 2013 року відкрито провадження по цивільній справі за вказаним позовом ОСОБА_1 (а.с.12) .

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач звертається до суду за місцем свого проживання та ставить питання про захист його прав як споживача при виконанні договору комісії у вигляді заяви про переказ готівки . При цьому ,право на подання позову обгрунтоване тим, що спірні правовідносини виникли внаслідок надання фінансових послуг за договором комісії ,який за своєю правовою природою є різновидом договору на надання послуги, а тому суд відповідно до вимог закону обґрунтовано відкрив провадження по зазначеній справі .

Керуючись ст.ст. 307,312, 315 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відхилити.

Ухвалу Центрально - Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 07 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :

http://reyestr.court.gov.ua/Review/30448946

 

Большое спасибо Уважаемый НБ Украины.

Как я мог забыть про это определение Апелляционного суда, ведь это определение как раз по этому делу.

Ув. НБ Украины, ответьте пожалуйста, получается что Апелляционный суд Донецкой области как раз таки и установил (естественно исследовав все обстоятельства дела) правильно возникшие спорные правоотношения по договору комиссии, который по  по своей правовой природе является разновидностью договора на оказание услуги?

Случайно не является ли определение Апелляционного суда Донецкой области в соответствии с ч. 3 ст.61 ГПК Украины установленным обстоятельством (преюдициальные факты)?

 

При цьому ,право на подання позову обгрунтоване тим, що спірні правовідносини виникли внаслідок надання фінансових послуг за договором комісії , який за своєю правовою природою є різновидом договору на надання послуги, а тому суд відповідно до вимог закону обґрунтовано відкрив провадження по зазначеній справі . 

[сергей1972]

Сегодняшние обыски в "Укрсоцбанке" проводились в рамках уголовного производства о присвоении и хищении имущества. Об этом сообщила пресс-служба Министерства внутренних дел Украины.

"В настоящее время следственные действия завершены, оформляются соответствующие протоколы... Осуществляется досудебное расследование в уголовном производстве, внесенном в Единый реестр досудебных расследований по факту присвоения определенными лицами имущества ОАО "Укрсоцбанк" и физического лица в особо крупных размерах (ч. 5 ст. 191 Уголовного кодекса Украины). Речь идет о десятках миллионов гривень", 0 сказано в сообщении. 

В милиции добавили, что санкционированные судом обыски проводились в центральном офисе и филиале банка в Киеве "с целью отыскать документацию, подтверждающую факты совершения уголовного правонарушения".

Следствие по делу продолжается. 

Ранее сообщалось, что 20 сентября сотрудники МВД внепланово закрыли центральный офис "Укрсоцбанка" в Киеве в связи с проверкой. Обыск начался в 10:30 по постановлению Ленинского районного суда Донецка.

http://ru.tvi.ua/new/2013/09/20/obysk_ukrsocbanka_mvd_zayavlyaet_o_khischenii_desyatkov_millionov

[НБ Украины]

Большое спасибо Уважаемый НБ Украины.

Как я мог забыть про это определение Апелляционного суда, ведь это определение как раз по этому делу.

Ув. НБ Украины, ответьте пожалуйста, получается что Апелляционный суд Донецкой области как раз таки и установил (естественно исследовав все обстоятельства дела) правильно возникшие спорные правоотношения по договору комиссии, который по  по своей правовой природе является разновидностью договора на оказание услуги?

Случайно не является ли определение Апелляционного суда Донецкой области в соответствии с ч. 3 ст.61 ГПК Украины установленным обстоятельством (преюдициальные факты)?

 

При цьому ,право на подання позову обгрунтоване тим, що спірні правовідносини виникли внаслідок надання фінансових послуг за договором комісії , який за своєю правовою природою є різновидом договору на надання послуги, а тому суд відповідно до вимог закону обґрунтовано відкрив провадження по зазначеній справі . 

 

КОМІСІЙНІ ОПЕРАЦІЇ (commission business) – посередницькі операції, не пов’язані з наданням кредитів чи залученням коштів, які банки виконують за дорученням клієнтів відповідно до укладених договорів комісії за певну плату – комісійну винагороду.

При виконанні К.о. формально банк (комісіонер) стає агентом клієнта (комітентом). До К.о. належать обслуговування рахунків, здійснення переказів, приймання платежів, конвертація іноземної валюти, купівля-продаж цінних паперів, операції з готівкою тощо.

За виконання К.о. банки встановлюють комісійну винагороду, яка є платою, що стягується банком з клієнта за виконання певних банківських операцій за дорученням клієнта. Комісійна винагорода є одним із видів непроцентних доходів банків. Розмір і порядок стягнення комісійної винагороди банки встановлюють самостійно з урахуванням чинного законодавства на основі тарифів, затверджених рішенням правління банку, та відповідно до укладених з клієнтами договорів.

Джерело:

Арбузов С.Г. Банківська енциклопедія / С.Г. Арбузов, Ю.В. Колобов, В.І. Міщенко, С.В. Науменкова. –К.: Центр наукових досліджень Національного банку України: Знання, 2011. – 504 с. – (Інституційні засади розвитку банківської системи України).

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=123374&cat_id=123213

 

Енциклопедія всебічно відображує вітчизняний та зарубіжний досвід функціонування банківської системи та буде корисною науковцям, практикам, викладачам, аспірантам, студентам вищих навчальних закладів і всім, хто цікавиться особливостями розвитку фінансового сектору, зокрема його банківського сегменту.

 

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=113053&cat_id=55838

 

http://refbest.ru/wievjob.php?id=12064&page=1

[сергей1972]

КОМІСІЙНІ ОПЕРАЦІЇ (commission business) – посередницькі операції, не пов’язані з наданням кредитів чи залученням коштів, які банки виконують за дорученням клієнтів відповідно до укладених договорів комісії за певну плату – комісійну винагороду.

При виконанні К.о. формально банк (комісіонер) стає агентом клієнта (комітентом). До К.о. належать обслуговування рахунків, здійснення переказів, приймання платежів, конвертація іноземної валюти, купівля-продаж цінних паперів, операції з готівкою тощо.

За виконання К.о. банки встановлюють комісійну винагороду, яка є платою, що стягується банком з клієнта за виконання певних банківських операцій за дорученням клієнта. Комісійна винагорода є одним із видів непроцентних доходів банків. Розмір і порядок стягнення комісійної винагороди банки встановлюють самостійно з урахуванням чинного законодавства на основі тарифів, затверджених рішенням правління банку, та відповідно до укладених з клієнтами договорів.

Джерело:

Арбузов С.Г. Банківська енциклопедія / С.Г. Арбузов, Ю.В. Колобов, В.І. Міщенко, С.В. Науменкова. –К.: Центр наукових досліджень Національного банку України: Знання, 2011. – 504 с. – (Інституційні засади розвитку банківської системи України).

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=123374&cat_id=123213

 

Енциклопедія всебічно відображує вітчизняний та зарубіжний досвід функціонування банківської системи та буде корисною науковцям, практикам, викладачам, аспірантам, студентам вищих навчальних закладів і всім, хто цікавиться особливостями розвитку фінансового сектору, зокрема його банківського сегменту.

 

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=113053&cat_id=55838

 

http://refbest.ru/wievjob.php?id=12064&page=1

Большое спасибо.

Уважаемый НБ Украины, Вы как всегда попали в десятку!

Это именно то, чего возможно и не хватило для положительного исхода в этом деле.

Зато может помочь в апелляции.

Спасибо.

[centurion]

КОМІСІЙНІ ОПЕРАЦІЇ (commission business) – посередницькі операції, не пов’язані з наданням кредитів чи залученням коштів, які банки виконують за дорученням клієнтів відповідно до укладених договорів комісії за певну плату – комісійну винагороду.

При виконанні К.о. формально банк (комісіонер) стає агентом клієнта (комітентом). До К.о. належать обслуговування рахунків, здійснення переказів, приймання платежів, конвертація іноземної валюти, купівля-продаж цінних паперів, операції з готівкою тощо.

За виконання К.о. банки встановлюють комісійну винагороду, яка є платою, що стягується банком з клієнта за виконання певних банківських операцій за дорученням клієнта. Комісійна винагорода є одним із видів непроцентних доходів банків. Розмір і порядок стягнення комісійної винагороди банки встановлюють самостійно з урахуванням чинного законодавства на основі тарифів, затверджених рішенням правління банку, та відповідно до укладених з клієнтами договорів.

Джерело:

Арбузов С.Г. Банківська енциклопедія / С.Г. Арбузов, Ю.В. Колобов, В.І. Міщенко, С.В. Науменкова. –К.: Центр наукових досліджень Національного банку України: Знання, 2011. – 504 с. – (Інституційні засади розвитку банківської системи України).

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=123374&cat_id=123213

 

Енциклопедія всебічно відображує вітчизняний та зарубіжний досвід функціонування банківської системи та буде корисною науковцям, практикам, викладачам, аспірантам, студентам вищих навчальних закладів і всім, хто цікавиться особливостями розвитку фінансового сектору, зокрема його банківського сегменту.

 

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=113053&cat_id=55838

 

http://refbest.ru/wievjob.php?id=12064&page=1

Уважаемый НБ Украины, а как квалифицировать такое :

В кредитном договоре комиссия 0%. В додатке к договору указана единоразовая комиссия 35% от суммы выданного кредита, но график платежей составлен с учётом этой комиссии, т.е. заёмщик опять же её оплачивает при погашении, но уже с учётом начисленных процентов.

Кроме, как минимум, двойного взыскания, какие ещё нарушения допустил банк и нужен ли в этом случае договор комиссии ?

Заранее спасибо.

[centurion]

 

...

[сергей1972]

Уважаемый НБ Украины, а как квалифицировать такое :

В кредитном договоре комиссия 0%. В додатке к договору указана единоразовая комиссия 35% от суммы выданного кредита, но график платежей составлен с учётом этой комиссии, т.е. заёмщик опять же её оплачивает при погашении, но уже с учётом начисленных процентов.

Кроме, как минимум, двойного взыскания, какие ещё нарушения допустил банк и нужен ли в этом случае договор комиссии ?

Заранее спасибо.

Уважаемый centurion, прочитайте внимательно решение суда.

Попробуйте правильно квалифицировать право отношения, которые возникают при совершении операции связанной с переводом наличных (договор комиссии в выгляди заявления на перевод наличных).

Вы заказываете услугу (901) - принять у вас наличные и совершить перевод.

Если у вас приняли наличную иностранную валюту на аналитический счет банка, вы можете однозначно ответить, потребили ли вы данную услугу по договору комиссии в выгляди заявления на перевод наличных? 

Мне например с Божьей помощью и ценными советами Ув. НБ Украины, удалось в процессе отбить выпады юриста банка, относительно того, что заемщик взял чужие деньги в кредит со ссудного счета и обязан возвращает эти деньги на ссудный счет и именно поэтому наличие текущего счета в квитанции не обязательно (слова юриста банка почти до словно).

И еще, попробуйте ответить на вопрос, почему когда вы оплачиваете например судебный сбор (у банка остается заявление на перевод наличных, а у вас остается квитанция - второй экземпляр заявления) во всех без исключения банках, за совершение такой операции связанной с переводом наличных, необходимо заплатить банку комиссию (отдельная квитанция)?

Если у вас, принимали наличную иностранную валюту через операционную кассу банка не на текущий счет (337,174), то кто, и самое главное как распорядился вашими деньгами?

 

 

Судья Марченко уже разобралась с заявлением на выдачу налички.

 

Порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій у національній та іноземній валютах встановленіІнструкцією «Про касові операції в банках України», затвердженої Постановою Правління НБУ № 337 від 14.08.2003 року (далі - Інструкція), яка регулює взаємовідносини банків з територіальними управліннями Національного банку, іншими банками та клієнтами з цих питань. 

Згідно п. 2 розділу І вказаної Інструкції касові операції - операції, які здійснює банк, а саме: видача готівки, приймання її та обмін не придатних до обігу банкнот (монет) на придатні до обігу банкноти (монети), банкнот на монети, монет на банкноти, банкнот (монет) одного номіналу на банкноти (монети) іншого номіналу, вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет), валютно-обмінні операції та операції з банківськими металами. 

До касових операцій, які регламентуються цією Інструкцією, належать, зокрема, приймання готівки національної та іноземної валюти від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних і фізичних осіб або на відповідний рахунок банку (п. 3 розділу І Інструкції). 

Главою 1 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки, прибутково-видатковий касовий ордер, заява на видачу готівки, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, грошовий чек, а також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі. 

Цією Інструкцією визначені зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки. Бланки касових документів виготовляються згідно з їх зразками друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом.

...

Прибуткові, видаткові та прибутково-видаткові касові ордери, заяви на видачу готівки оформляються банком за допомогою технічних засобів із зазначенням номера примірника в правому верхньому кутку або виписуються з використанням копіювального або самокопіювального паперу. 

У разі використання САБ для оформлення касових документів та відповідно до порядку внутрішнього контролю банк визначає кількість підписів працівників банку, які оформляють, контролюють та виконують касову операцію. 

Банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати касові документи за касовими операціями та визначає систему контролю за їх здійсненням.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/33476008

Еще раз большое спасибо НБ Украины.

[НБ Украины]

Уважаемый НБ Украины, а как квалифицировать такое :

В кредитном договоре комиссия 0%. В додатке к договору указана единоразовая комиссия 35% от суммы выданного кредита, но график платежей составлен с учётом этой комиссии, т.е. заёмщик опять же её оплачивает при погашении, но уже с учётом начисленных процентов.

Кроме, как минимум, двойного взыскания, какие ещё нарушения допустил банк и нужен ли в этом случае договор комиссии ?

Заранее спасибо.

Вы никогда не задавали себе вопрос: «Что такое МФО?».

Расчеты в советской банковской системе осуществлялись по так называемым мемориальным ордерам - это нечто среднее между платежным поручением и платежным требованием. При этом банки работали друг с другом по так называемым межфилиальным оборотам (МФО), поскольку существовала единая система Госбанка СССР.

Часто наши украинские банки изучают практику российских банков (история одна). Поэтому и Вам необходимо изучать практику российских судов.

http://www.consultant.ru/law/review/698836.html

Вы всегда можете рассматривать кредитный договор как смешанный договор.

Условие об уплате 35% комисии в дополнении к кредитному договору каким образом сформулировано?

Каким образом сформулировано условие кредитного договора о уплате комисии в размере 0%?

 

[centurion]

Вы никогда не задавали себе вопрос: «Что такое МФО?».

Расчеты в советской банковской системе осуществлялись по так называемым мемориальным ордерам - это нечто среднее между платежным поручением и платежным требованием. При этом банки работали друг с другом по так называемым межфилиальным оборотам (МФО), поскольку существовала единая система Госбанка СССР.

Часто наши украинские банки изучают практику российских банков (история одна). Поэтому и Вам необходимо изучать практику российских судов.

http://www.consultant.ru/law/review/698836.html

Вы всегда можете рассматривать кредитный договор как смешанный договор.

Условие об уплате 35% комисии в дополнении к кредитному договору каким образом сформулировано?

Каким образом сформулировано условие кредитного договора о уплате комисии в размере 0%?

 

Комісія за здійснення операції по картці в термінальних пристроях - 35 %. В договоре и в положении о кредитовании к данной кредитной программе об этой комиссии ни слова. Везде комиссия 0 % и всё. Абсурд заключается ещё и в том, что такая комиссия по смыслу её названия должна сниматься по факту пользования терминалами, а не наперёд. А если учесть, что я ни разу не пользовался терминалом, а всё происходило через кассу, что подтверждается квитанциями, то получается абсурд в квадрате. 

Вопрос вот в чём: если взять за скобки нарушения зпп, какими ещё нормами надо руководствоваться для пересмотра совокупной стоимости кредита?

По поводу договора комиссии, я считаю, что он должен был заключаться, т.к. комиссия, и весьма существенная, указана в додатке, который является неотъемлемой частью самого договора. 

Что мне даст рассмотрение договора, как смешанного?

[Бонар]

Уважаемый centurion, прочитайте внимательно решение суда.

Попробуйте правильно квалифицировать право отношения, которые возникают при совершении операции связанной с переводом наличных (договор комиссии в выгляди заявления на перевод наличных).

Вы заказываете услугу (901) - принять у вас наличные и совершить перевод.

Если у вас приняли наличную иностранную валюту на аналитический счет банка, вы можете однозначно ответить, потребили ли вы данную услугу по договору комиссии в выгляди заявления на перевод наличных? 

Мне например с Божьей помощью и ценными советами Ув. НБ Украины, удалось в процессе отбить выпады юриста банка, относительно того, что заемщик взял чужие деньги в кредит со ссудного счета и обязан возвращает эти деньги на ссудный счет и именно поэтому наличие текущего счета в квитанции не обязательно (слова юриста банка почти до словно).

И еще, попробуйте ответить на вопрос, почему когда вы оплачиваете например судебный сбор (у банка остается заявление на перевод наличных, а у вас остается квитанция - второй экземпляр заявления) во всех без исключения банках, за совершение такой операции связанной с переводом наличных, необходимо заплатить банку комиссию (отдельная квитанция)?

Если у вас, принимали наличную иностранную валюту через операционную кассу банка не на текущий счет (337,174), то кто, и самое главное как распорядился вашими деньгами?

 

 

Судья Марченко уже разобралась с заявлением на выдачу налички.

 

Порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій у національній та іноземній валютах встановленіІнструкцією «Про касові операції в банках України», затвердженої Постановою Правління НБУ № 337 від 14.08.2003 року (далі - Інструкція), яка регулює взаємовідносини банків з територіальними управліннями Національного банку, іншими банками та клієнтами з цих питань. 

Згідно п. 2 розділу І вказаної Інструкції касові операції - операції, які здійснює банк, а саме: видача готівки, приймання її та обмін не придатних до обігу банкнот (монет) на придатні до обігу банкноти (монети), банкнот на монети, монет на банкноти, банкнот (монет) одного номіналу на банкноти (монети) іншого номіналу, вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет), валютно-обмінні операції та операції з банківськими металами. 

До касових операцій, які регламентуються цією Інструкцією, належать, зокрема, приймання готівки національної та іноземної валюти від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних і фізичних осіб або на відповідний рахунок банку (п. 3 розділу І Інструкції). 

Главою 1 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки, прибутково-видатковий касовий ордер, заява на видачу готівки, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, грошовий чек, а також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі. 

Цією Інструкцією визначені зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки. Бланки касових документів виготовляються згідно з їх зразками друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом.

...

Прибуткові, видаткові та прибутково-видаткові касові ордери, заяви на видачу готівки оформляються банком за допомогою технічних засобів із зазначенням номера примірника в правому верхньому кутку або виписуються з використанням копіювального або самокопіювального паперу. 

У разі використання САБ для оформлення касових документів та відповідно до порядку внутрішнього контролю банк визначає кількість підписів працівників банку, які оформляють, контролюють та виконують касову операцію. 

Банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати касові документи за касовими операціями та визначає систему контролю за їх здійсненням.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/33476008

Еще раз большое спасибо НБ Украины.

ну в п.4 Главі 3 не передбачено шо Заява на видачу готівки може бути підтвердженням отримання кредиту в іноземній валюті... по поводу  терміну правочин: я витребував внутрішні положення банку так там дуже гарно описується шо таке правочин - це будьякий документ... коротщше кажучи який встановлює або припиняє правовідносин між сторонами.. суддя як нам ене перебільшила  свої повноваження в частині тлумачення поняття .. не опускайте руки.

 

мої дороги:

"

Як встановлено в Постанові Верховного Суду України № 6-7ц11 від 21 березня 2011 року : “Щодо вимог пп. «в» п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують установлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті”.

    Згідно Постанови Правління Національного банку України від 17.07.2001 за N 275

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2001 р.за N 730/5921 в Додатку 10 до Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій вказано, що “Письмовий дозвіл не дійсний без додатка “. Це ж саме вказано в Постанові Правління Національного банку України 15.08.2011 N 281 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2011 р.за N 1054/19792 .

    Однак, як тепер мені стало відомо, Постанова Національного банку України від 27.09.1995 року №243, яка дозволяла та розяснювала суть банківських операцій зазначаених в Додатку до Письмового дозволу щодо надання кредитів в іноземній валюті не набрала чинності через те що незареєстрована в Міністерстві юстиції України- відсутній факт реєстраії: "Роз'яснення до ліцензії Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями... Ліцензія Національного банку України відповідно до того, що вказано в її тексті, може надавати право на здійснення таких операцій: … 6. Операції з залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку здійснюються з резидентами України: 6.1. Пасивні операції - створення валютних резервів в іноземній валюті (приймання депозитів в іноземній валюті, продаж за іноземну валюту цінних паперів, що емітовані резидентами України та номіновані у національній валюті (включаючи власні цінні папери банку)*, отримання позик в іноземній валюті від інших уповноважених банків); 6.2. Активні операції - використання створених резервів (надання позик в іноземній валюті, придбання за іноземну валюту цінних паперів, що номіновані у національній валюті*)._________ * З обмеженнями, що встановлені чинним законодавством України та нормативними актами Національного банку України.…"http://zakon.nau.ua/...818.6&nobreak=1 Дана Постанова була відмінена наступним актом, в 2009 році: "Постановою ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ 17.02.2009 N 79 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 березня 2009 р. за N 237/16253 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Правління Національного банку України

Відповідно до статті 56 Закону України "Про Національний банк України" та з метою приведення нормативно-правових актів Національного банку України до вимог пункту 2.33 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 N 34/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за N 381/10661, Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Правління Національного банку України згідно з переліком, що додається.

2. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

В.о. Голови А.В.Шаповалов " http://zakon.nau.ua/doc/?code=z0237-09

    Згідно Постанови НБУ № 492 від 12.11.2003р п. 7.12. На поточні рахунки в іноземній валюті фізичних осіб-резидентів зараховуються:... ”валюта, перерахована як кредит, позика, фінансова допомога відповідно до договору за умови отримання у випадках, визначених нормативно-правовими актами Національного банку, реєстраційного свідоцтва Національного банку щодо залучення кредитів, позик в іноземній валюті;» тільки від нерезидентів згідно Постанови НБУ № 110 від04.04.2005р . п.7.7. ..

    Згідно Постанови Правління НБУ № 281 від 10.08.2005, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за N 950/11230 : “25. Суб'єкти ринку не мають права проводити операції з валютними деривативами, а також операції в іноземній валюті з іншими похідними фінансовими інструментами, базовим активом яких є валютні цінності, курси валют, процентні ставки, індекси, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.»

    Як раніше зазначалось мною, Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” визначає в ст.1 , що : 5) фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;

    Як раніше наводилась цитата з Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” в Прикінцевих положеннях :п.5. :”До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом.». Законопроект № 22060 від 02 серпня 2012 року , який дозволяє послуги банкам згідно Закону України “Про банки та банківську діяльність” будуть визначені в статті 4. Однак, даний законопроект ще не прийнятий. Як зазначалось ранішіе про спеціальний статус Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” вказано в Постанові Верховного суду України від 18 липня 2012 року № 6-79цс12. Приклади вибіркової дії вже наводилось раніше в Ухвалі ВССУ від 12 грудня 2012 року № 6-44655св12.:”"Крім того, колегія суддів апеляційного суду вказувала на те, що у силу ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у якій перелічені послуги, що є фінансовими, указана діяльність відповідача на момент укладення договору до переліку не входить. "

    Це все означає, що законодавство не передбачало можливості надання кредитів в іноземній валюті на внутрішньому ринку України на споживчі цілі по теперішній час.."

 

Словами НБУ : "можливість зарахування кредитних коштів в іноземній валюті в межах України на споживчі цілі, передбачених законодавством України, на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента) не передбачена тобто недозволена".

Вищенаведене вказує на нікчемність типу рахунку 2203 та усіх “Заяв на видачу готівки”, які можуть посвідчувати за певних умов спірні правовідносини, що можуть виникнути внаслідок отримання фінансових послуг за договорами комісії, які за своєю правовою природою є різновидами договорів на надання послуг, але в даному випадку порушують публічний порядок визначений законодавством і повинні бути визнанні недійсними.

 

Згідно правил підписання в банку: "Документ - це будьякий правочин який вчиняється від імені банку., будьякий акт організаційно - розпорядчого характеру..., а також будьякі матеріали офіційного листування ....."

[Бонар]

Сергій переглянь.

[mississ]

Державний герб України

 

Р І Ш Е Н Н Я

 

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 

01 жовтня 2013 року Справа №607/13432/13-ц           Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

 

          головуючого - судді                              Вийванко О.М.,

 

                    при секретарі с/з                                    Жара М.Т.,                                

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Промислово інвестиційний банк» про визнання недійсним договору комісії у вигляді заяви на переказ готівки, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Промислово інвестиційний банк» про визнання недійсним договору комісії у вигляді заяви на переказ готівки. Посилаючись на те, що 29 листопада 2010 року, публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», який взяв на себе обов'язок перед ОСОБА_2, згідно заяви про переказ готівки № 24 від 29.11.2010 р. прийняти готівкову іноземну валюту у сумі 150 євро (еквівалент у гривнях 1 574,70) і зарахувати їх на її поточний рахунок. Виходячи із змісту заяви про переказ готівки №24 від 29.11.2010р. у сумі 150 євро, вона за своєю правовою природою є договором комісії, предметом якого є переказ іноземної валюти. За даним Договором, позивач (комітент) доручила, а «Відповідач» (комісіонер) взяв на себе зобов'язання, згідно до приписів ст.ст.901,1011, 1013 ЦК України, за винагороду вчинити за її рахунок переказ іноземної валюти, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 69 Цивільного кодексу України. Квитанція №24 від 29.11.2010р., що за своєю правовою природою є договором комісії, а так само є другим примірником (прибуткового касового документа), заяви на переказ готівки, яка оформляється згідно з касовими операціями. Договір комісії у вигляді заяви на переказ готівки №24 від 29.11.2010р. не містить усіх необхідних реквізитів, визначених п. 3 глави 2 розділу III «Інструкції про касові операції в банках України» №337 від 14.08.2003 р. Заява на переказ готівки фізична особа може внести готівку іноземної валюти до каси банку виключно для зарахування на її поточний рахунок. Іншого способу внесення готівки іноземної валюти за таким касовим документом - не існує. Рахунок 220300000000, що зазначений у договорі комісії у вигляді заяви на переказ готівки №24 від 29.11.2010 р., є внутрішньобанківським рахунком банку для обліку, що підтверджується вимогами Постанови НБУ № 280 від 17.06.2004 р., яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 р. за № 918/9517. Володільцем внутрішньобанківського рахунку 220300000000 є відповідач, позивач не є володільцем даного рахунку відповідно до ст. 1066 ЦК України. Рахунок 220300000000 не є банківським (поточним, клієнтським) рахунком ОСОБА_2 Вказаний рахунок призначений лише для внутрішньобанківського обліку, ці рахунки відкриваються банками для власних потреб і на власний розсуд і до зберігання коштів не мають жодного стосунку. Договір на обслуговування рахунка 220300000000 між банком та ОСОБА_2 не укладався, тому вказаний рахунок, - не є банківським (поточним) рахунком клієнта. Оскільки, як зазначалося вище, банк мав права на використання виключно поточних рахунків, то використання у договорі комісії №24 від 29.11.2010р. аналітичного внутрішньобанківського рахунка 220300000000 є грубим порушенням «Інструкції про касові операції в банках України» №337 від 14.08.2003 р. Слід зазначити, що у договорі комісії у вигляді заяви на переказ готівки № 1 від 17.07.2006 р., банк нібито зараховує на рахунок 220300000000, грошові кошти з літерним позначенням валюті EUR. Договір комісії у вигляді заяви на переказ готівки №24 від 29.11.2010 р. не відповідає вимогам чинних нормативних актів, тому що, не містить усіх необхідних обов'язкових реквізитів. Документальне оформлення філією «Відділення Промінвестбанк в м. Тернопіль» договору комісії, по якому, вона (комітент) доручила, а «Відповідач» (комісіонер) взяв на себе зобов'язання, за винагороду вчинити за її рахунок переказ іноземної валюти у сумі 150 євро, не відповідає вимогам чинних нормативних актів, оскільки приймати готівку іноземної валюти від фізичних осіб можна лише в разі відкриття їй поточного або депозитного (вкладного) рахунку або здійснення переказу без відкриття рахунку. Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач, як комісіонер, не виконав належним чином свої зобов'язання за договором комісії у вигляді заяви на переказ готівки № 24 від 29.11.2010 р. У зв'язку з вищенаведеним, позивач просить  визнати недійсним договір комісії між ПАТ «Промінвестбанк» і ОСОБА_2 у вигляді заяви на переказ готівки №24 від 29.11.2010р. на суму 150 євро.

 

Позивача у судовому засіданні подав заяву про розгляд справи у його відсутності,  позовні вимоги підтримає з мотивів, викладених у позовній заяві, та просить суд позов задовольнити.

 

Представник відповідача публічного акціонерного товариства комерційний банк «Промислово інвестиційний банк» у судове засідання не з'явився із невідомої суду причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки у судове засідання відповідач суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

 

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язанні повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суд про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

 

Приймаючи до уваги вимоги ч.4 ст.169 ЦПК України, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином і не з'явився у судове засідання без поважних причин, а тому, суд може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

 

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

 

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

 

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

 

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

 

Судом встановлено, що 29 листопада 2010 року публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», прийняло від ОСОБА_2 готівкою  іноземну валюту у сумі 150 євро, еквівалент у гривнях 1 574,70 грн., для її переказу на рахунок 220300000000, для часткового погашення кредиту згідно кредитного договору №03-2/855 від 10.12.2007 р., про що свідчить квитанція №24 від 29 листопада 2010 року.

 

Порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій у національній та іноземній валютах встановлені Інструкцією «Про касові операції в банках України», затвердженої Постановою Правління НБУ № 337 від 14.08.2003 року, надалі - Інструкція, яка регулює взаємовідносини банків з територіальними управліннями Національного банку, іншими банками та клієнтами з цих питань, яка була чинною на час прийняття коштів.

 

Згідно п. 2 розділу І вказаної Інструкції, касові операції - операції, які здійснює банк, а саме: видача готівки, приймання її та обмін не придатних до обігу банкнот (монет) на придатні до обігу банкноти (монети), банкнот на монети, монет на банкноти, банкнот (монет) одного номіналу на банкноти (монети) іншого номіналу, вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет), валютно-обмінні операції та операції з банківськими металами.

 

                              До касових операцій, які регламентуються цією Інструкцією, належать, зокрема, приймання готівки національної та іноземної валюти від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних і фізичних осіб або на відповідний рахунок банку (п. 3 розділу І Інструкції).

 

Згідно пунктів 1 глави І розділу III вказаної Інструкції, передбачено, що до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки (додаток 6), прибутково-видатковий касовий ордер (додаток 7), заява на видачу готівки (додаток 8), прибутковий касовий ордер (додаток 9), видатковий касовий ордер (додаток 10 ), грошовий чек (додаток 11), а також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі.

 

Також главою 1 розділу III вказаної Інструкції, передбачено, загальні вимоги до оформлення касових документів.

 

Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу III вказаної Інструкції, приймання готівки іноземної валюти від клієнтів здійснюється за такими прибутковими касовими документами: за заявою на переказ готівки: від юридичних осіб-резидентів та представництв-нерезидентів - для зарахування на власні поточні рахунки; від уповноваженого представника нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності - для зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком резиденту - суб'єкту підприємницької діяльності; від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказу без відкриття рахунку; за прибутковим касовим ордером - від працівників та клієнтів уповноваженого банку за внутрішньобанківськими операціями; за документами, установленими відповідною платіжною системою, від фізичних осіб - на відправлення переказу, який приймається в готівковій формі.

 

Пункт 8 глави 2 розділу III вищевказаної Інструкції передбачає, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

 

Пункт 9 глави 2 розділу III вищевказаної Інструкції передбачає, що у разі оформлення операції з приймання готівки для її переказу заявою на переказ готівки плату за банківські послуги банк приймає від клієнта за окремим касовим документом, оформленим банком (прибутковий касовий ордер чи заява на переказ готівки).

 

Судом з'ясовано, що публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», прийняло від ОСОБА_2 готівкою  іноземну валюту у сумі 150 євро, еквівалент у гривнях 1 574,70 грн., для її переказу на рахунок 220300000000, для часткового погашення кредиту, згідно кредитного договору №03-2/855 від 10.12.2007 р., даний рахунок 220300000000, згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджений постанова Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року № 280, відносить до операцій з клієнтами - довгострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам, про що було оформлено квитанцію № 24 від 29.11.2010 р., яка містить усі вказані реквізити.  

 

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.  

 

Відповідно до ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.  

 

          Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

 

          У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін   та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.   Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

 

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано другий примірник прибуткового касового документу - квитанція № 24 від 29.11.2010 р. про внесення готівки, доказів про укладення інших правочинів між сторонами, позивачем не було подано та не заявлено про них, зокрема договору про надання послуг, договору комісії, договору банківського рахунку, кредитного договору, а тому суд приходить до переконання, що прибутковий касовий документ - квитанція № 24 від 29.11.2010 р. про внесення готівки не є правочином чи договором комісії, а є лише окремим документом певної форми, що має юридичне значення, та не породжує самостійних прав чи обов'язків, і є тільки технічною фіксацією виконання умов договору (правочину), тобто документування особами своїх дій про реалізацію набутих прав і прийнятих обов'язків, також квитанція № 24 від 29.11.2010 р. про внесення готівки, яку позивач вважає договором комісії за своєю формою та правовою природою не відповідає визначеним цивільним законодавством загальним вимогам правочину, а тому не може бути визнана судом недійсною з підстав передбачених ст. 215 ЦК України.

 

За таких обставин, суд вважає, що у задоволені позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Промислово інвестиційний банк» про визнання недійсним договору комісії у вигляді заяви на переказ готівки, слід відмовити.

 

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212- 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст. ст. 3, 12, 16, 203, 215, 901, 1011 Цивільного кодексу України, суд, -    

 

В И Р І Ш И В:

 

У задоволені позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Промислово інвестиційний банк» про визнання недійсним договору комісії у вигляді заяви на переказ готівки, - відмовити.

 

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду, до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

 

          Головуючий - суддя                                                                      О.М.Вийванко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33928826

[mississ]

Невеликий коментар до викладеного рішення. 1 жовтня суд прийняв рішення про визнання договору комісії недійсним (перед тим запитавши, навіщо воно), а 7 жовтня (коли забирала рішення) суддя ПОМІНЯВ свою думку і прийняв протилежне рішення (мовляв не ображайтесь на мене, ну ось тут така справа і т.д.)! Звукозапис за 1 жовтня знищили і зробили так, ніби мене у засіданні не було...

 

А 3 жовтня в апеляції головуюча у складі колегії (2-є з яких свого часу залишили в силі рішення про стягнення коштів) прямо сказала, що немає сенсу опиратися на рішення по комісіїї, бо воно не вступило у законну силу, а сьогодні (сама ж ухвалила) не видала текст ухвали і через секретаря передала прийти під кінець тижня, перед тим уточнивши телефоном, чи готова ухвала))) А що її писати, якщо рішення першої інстанції залишенно без змін? Проблематично диск з текстом рішення в комп вставити?

 

Ось така в них кругова порука - один одного прикривають і ліплять незаконні рішення одне за одним. 

 

А в цілому скажу, що панікують судді від креативу позичальників - розгляд справ тягнуть місяцями, бо не знають, як обходити все далі розумніші аргументи... Позов по договору комісії - хороший шанс розвалити їхній моноліт....

[alexburko]

Ну, ситуація передбачувана... Бігав Вийванко в апеляцію, 100%...

[mississ]

Радше Гурзель Вийванка попросив про послугу, бо це рішення ламало цого раніше прийняту незаконну ухвалу) 

[Олег1964]

Невеликий коментар до викладеного рішення. 1 жовтня суд прийняв рішення про визнання договору комісії недійсним (перед тим запитавши, навіщо воно), а 7 жовтня (коли забирала рішення) суддя ПОМІНЯВ свою думку і прийняв протилежне рішення (мовляв не ображайтесь на мене, ну ось тут така справа і т.д.)! Звукозапис за 1 жовтня знищили і зробили так, ніби мене у засіданні не було...

 

А 3 жовтня в апеляції головуюча у складі колегії (2-є з яких свого часу залишили в силі рішення про стягнення коштів) прямо сказала, що немає сенсу опиратися на рішення по комісіїї, бо воно не вступило у законну силу, а сьогодні (сама ж ухвалила) не видала текст ухвали і через секретаря передала прийти під кінець тижня, перед тим уточнивши телефоном, чи готова ухвала))) А що її писати, якщо рішення першої інстанції залишенно без змін? Проблематично диск з текстом рішення в комп вставити?

 

Ось така в них кругова порука - один одного прикривають і ліплять незаконні рішення одне за одним. 

 

А в цілому скажу, що панікують судді від креативу позичальників - розгляд справ тягнуть місяцями, бо не знають, як обходити все далі розумніші аргументи... Позов по договору комісії - хороший шанс розвалити їхній моноліт....

Полный беспредел.

Диктофон может помочь в таком случае ?

[mississ]

Полный беспредел.

Диктофон может помочь в таком случае ?

Думаю, что нет, разве что прослушать записи в кругу друзей на досуге...

 

Даже в этом решении в мотивирочной части позов пидлягае до задоволення, а в резулятивной - отказать....

 

А в др.решении - в коротком его варианте присутствует ст.1056, а в полном ее нет, зато идет ссылка на 1054.

[Бонар]

1.   "було оформлено квитанцію № 24 від 29.11.2010 р., яка містить усі вказані реквізити. 
"..

     "а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ."

                усі реквізити  були?

2. ", позивачем не було подано та не заявлено про них, зокрема договору про надання послуг, договору комісії, договору банківського рахунку, кредитного договору,"

               позивачем не було подано та заявлено?

 

мені здається , що апеляційну скаргу все одно треба подавати... і там вже пальцем вказувати їм...

 

не опускайте руки.

[Олег1964]

Думаю, что нет, разве что прослушать записи в кругу друзей на досуге...

 

 

Запись можно выложить в интернет. Но это серьезная война, которая приведет к увольнению судьи. Но такая война Вам не нужна, потому что Вы юрист и Вам нужно работать.

 

 

 

Даже в этом решении в мотивирочной части позов пидлягае до задоволення, а в резулятивной - отказать....

 

А в др.решении - в коротком его варианте присутствует ст.1056, а в полном ее нет, зато идет ссылка на 1054.

Когда читал решение и дошел до "позов підлягає до задоволення" подумал вот это класс!

Беспредел.

[Бонар]

Запись можно выложить в интернет. Но это серьезная война, которая приведет к увольнению судьи. Но такая война Вам не нужна, потому что Вы юрист и Вам нужно работать.

 

 

Когда читал решение и дошел до "позов підлягає до задоволення" подумал вот это класс!

Беспредел.

все рівно, як НБ України давав цитати про т е що рішення має бути повним , справедливим, і відповідати закону- а тут проміжне рішення судді суперечить висновку кінцевому, значить, не відповідає закону по простому кажучи. апеляційну скаргу треба давати і не давати часу говорити другій стороні. якось так.