Определение ВССУ об отказе Кредитным инициативам во взыскании по договору со Сведбанком


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

2 голоса

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Державний герб України

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

23 квітня 2014 року

 

м. Київ

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

 

головуючого Гвоздика П.О.,суддів: Євграфової Є.П., Журавель В.І.,Завгородньої І.М., Ситнік О.М.,

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 19 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 19 грудня 2013 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулося до суду з даним позовом, зазначивши в його обґрунтування, що 13 вересня 2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 1907/0907/88-010, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 15000 доларів США строком до 12 вересня 2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5% річних.

 

28 листопада 2012 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» укладено договір факторингу № 15, відповідно до якого право вимоги за зобов'язаннями, які виникли у ОСОБА_5 за кредитним договором ПАТ «Сведбанк» відступило ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс».

 

Того ж дня між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, відповідно до якого право вимоги за зобов'язаннями, які виникли у ОСОБА_5 за кредитним договором відступлено ТОВ «Кредитні ініціативи».

 

Посилаючись на те, що відповідач неналежним чином виконувала зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом 1 квітня 2013 утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 9 841,92 доларів США, що еквівалентно 78 666 гривням 47 копійкам; по відсоткам у розмірі 1509,06 долари США, що в гривневому еквіваленті складає 12 061 гривню 92 копійки та пеня у розмірі 3 188 доларів США, що становить 25481 гривню 69 копійок, а всього 11 6201 гривню 08 копійок, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

 

Заочним рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 19 листопада 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 19 грудня 2013 року, позов задоволено.

 

Ухвалено стягнути з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 1907/0907/88-010 від 13 вересня 2007 року в сумі 116 210 гривень 08 копійок.

 

Вирішено питання про стягнення судового збору. 

 

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

 

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

 

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_5 не виконувала належним чином взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 1907/0907/88-010 від 13 вересня 2007 року, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Кредитні ініціативи». .

 

Проте з такими висновками судів погодитись не можна. 

 

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

 

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов᾽язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

 

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов᾽язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

 

Згідно зі ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

 

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

 

Наявне в матеріалах справи повідомлення банку про відступлення прав вимоги заборгованості за кредитним договором (а.с. 127) не містить інформацію про укладення 28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс», а потім між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» договору факторингу та даних про отримання відповідачем повідомлення про заміну кредитора, а тому висновок судів про те, що неповідомлення боржника про заміну кредитора в зобов'язанні не звільняє його від обов'язку виконати взяте зобов'язання є передчасним та таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

 

Вказана обставина має значення для вирішення справи, оскільки між правовими інститутами відступлення права вимоги (цесії) та факторингом є відмінності.

 

Так, цесія це сам факт заміни особи в зобов'язанні, що складається в силу укладення відповідної угоди купівлі-продажу, міни чи дарування прав, що випливають із зобов'язання.

 

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).

 

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до фінансових послуг належить операції з факторингу.

 

Статтею 21 вказаного Закону встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється щодо ринків фінансових послуг - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

 

Згідно з п. 13 Положення «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг», затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року, Нацкомфінпослуг у межах своїх повноважень на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає розпорядження, організовує і контролює їх виконання.

 

Так, відповідно до п.п.1.2 розпорядження № 231 від 3 квітня 2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2009 року за № 0373/16389 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг», до фінансової послуги факторингу віднесено - набуття права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників-суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення.

 

В порушення вказаних вимог закону суд першої інстанції не перевірив наявність у фактора прав на придбання права відступної вимоги до фізичної особи не суб'єкта господарювання, дійшовши передчасного висновку про наявність у ТОВ «Кредитні ініціативи» правових підстав для набуття прав кредитора.

 

Крім того, умовами кредитного договору визначено як обов'язок позичальника повернути кредит в строк до 12 вересня 2017 року, так і право вимоги банку на дострокове виконання зобов'язань із зміною термінів повернення кредиту.

 

Розглядаючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що 8 грудня 2011 року на адресу ОСОБА_5 направлено повідомлення про зміну умов кредитного договору, відповідно до якого строк виконання зобов'язань за кредитним договором настає на десятий календарний день з 8 грудня 2011 року, зі спливом (збігом) якого відповідач зобов'язаний достроково сплатити заборгованість за кредитним договором у повному обсязі, не перевіривши правомірність підстав для нарахування банком відсотків за користування кредитом як на строковий (діючий) договір.

 

Поряд з цим, судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України) та не перевірив чи поширюється вказана вимога у випадках зміни строку повернення кредиту.

 

Апеляційний суд, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції на вказані порушення уваги не звернув, в порушення ст. 303 ЦПК України залишив заочне рішення суду першої інстанції без змін.

 

За таких обставин, заочне рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

 

у х в а л и л а : 

 

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

 

Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 19 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 19 грудня 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий П.О. Гвоздик

Судді: Є.П. Євграфова

В.І. Журавель

І.М. Завгородня

О.М. Ситнік

 


Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ну просто фіантастика какакя-то, и про п.1.2. Розпорядження № 231 Нацкомфінпослуг (в редакции, которая действовала на момент подписания Договора факторинга) вспомнили !!!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 3 months later...

Друга перша вже є http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40267620

Спасибо, ждем окончательное решение ВССУ.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40267620

 

Державний герб України
    
 
Справа № 594/1074/13-ц
 
РІШЕННЯ
 
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
20 серпня 2014 року
 
Борщівський районний суд Тернопільської області
 
в складі: головуючого                 Денисової Т.С.
 
за участю секретаря                    Кушнір Т.І.
 
представника відповідача - адвоката ОСОБА_1
 
відповідача                                   ОСОБА_2
 
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
 
в с т а н о в и в :
 
Позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства 116210, 08 грн. заборгованості за кредитним договором від 13 вересня 2007 року № 1907/0907/88-010 та судові витрати.
 
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13 вересня 2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 1907/0907/88-010, згідно умов якого позичальник отримала кредит у сумі 15000 доларів США строком до 12 вересня 2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5 відсотків річних.
 
28 листопада 2012 року між акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено Договір факторингу № 15, відповідно до якого право вимоги за зобов»язаннями, які виникли у відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором ПАТ «Сведбанк» відступило ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс».
 
Того ж дня між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» також укладено договір факторингу,  згідно умов якого право вимоги за зобов»язаннями, які виникли у відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором відступлено ТОВ «Кредитні ініціативи».
 
Посилаючись на те, що відповідач неналежним чином виконувала зобов»язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 1 квітня 2013 року утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 9841,92 доларів США, що еквівалентно 78666, 47 грн., по відсоткам у розмірі 1509,06 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 12061, 92 грн., та пеня у розмірі 3188, 00 доларів США, що становить 25481,69 грн., а всього 116201, 08 грн., позивач просить стягнути суму заборгованості з відповідача на свою користь.  
 
Представник позивача за довіреністю Овчарук А.С. в судове засідання не прибув, подав письмову заяву, в якій просить розглядати справу без присутності представника позивача, на підставі наявних доказів та матеріалів. Також останнім від імені позивача подано письмове пояснення, в якому зазначає, що неповідомлення про заміну кредитора тягне наслідки для боржника лише у вигляді виконання зобов'язання не новому, а колишньому кредитору. Проте відповідач не проводив погашення ні ПАТ «Сведбанк», ні ТОВ «Кредитні ініціативи». Зазначає, що повідомлення від 8 грудня 2011 року, на яке звертає увагу суд касаційної інстанції, не було отримано позичальником та відсутні докази направлення, що унеможливлює застосування 30-денного строку як зазначено в п.3.9, п.3.10 кредитного договору.
 
Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнали, подали письмове заперечення, а також пояснили, що відповідачем не заперечуються обставини укладення із АКБ "ТАС-Комерцбанк" кредитного договору та отримання кредиту на суму 15000 доларів США на строк до 12 вересня 2017 року. Однак, відповідача, як боржника, не було повідомлено про переуступлення банком-кредитором права вимоги за кредитним договором від 13 вересня 2007 року, не надано реквізитів рахунків для сплати заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, будь-яких роз'яснень щодо подальшого виконання умов договорів відповідачу ніхто не надавав.
 
Звертають увагу на те, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що ПАТ «Сведбанк» дійсно було правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», в тому числі, і щодо прав і обов'язків за кредитним договором від 13 вересня 2007 року, а відтак мало право укладати договір факторингу від 28 листопада 2012 року з ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс».  
 
Посилаючись на вимоги договорів факторингу та ст.517 ЦК України, обоє вказують, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу щодо переходу до останнього права вимоги, а тому вважають ТОВ "Кредитні ініціативи" неналежним позивачем. Зокрема, позивачем не надано доказів зарахування коштів на рахунок Клієнта - ТОВ "ФК "Вектор плюс" відповідно до п.3.3 договору факторингу, що може стати підставою для визнання договору неукладеним, доказів передачі документації за п.4.1, 4.4 того ж договору з огляду на те, що усі оригінали документів знаходяться у неї.
 
Крім того, зазначають, що за умовами договору факторингу новий кредитор зобов'язувався надіслати письмові повідомлення про відступлення прав вимоги, однак цього не зробив, а тому боржник, відповідно до вимог ч.2 ст.517 ЦК має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу прав у зобов'язанні.
 
Відповідач не погоджується із сумою заборгованості, а позивач не довів існування саме такої суми заборгованості.
 
Беручи до уваги письмові пояснення позивача, вислухавши пояснення сторони відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
 
Між акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" та відповідачем ОСОБА_2 13 вересня 2007 року укладений кредитний договір №1907/0907/88-010 про надання кредиту на споживчі цілі у готівковій формі через касу банку у розмірі 15000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5% річних, на строк з 13 вересня 2007 року по 12 вересня 2017 року (п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 договору).
 
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 не заперечує факт укладення вищевказаного кредитного договору із акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк", отримання кредиту в сумі 15000 доларів США та, відповідно, існування договірних стосунків із акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк".
 
Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
 
У відповідності до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підстав яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
 
Належними, відповідно до ст.58 ЦПК України, є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
 
За ч.2 ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
 
Як вбачається з копій документів, долучених до позовної заяви, 28 листопада 2012 року за договором Факторингу № 15 публічне акціонерне товариством "Сведбанк", яке виступає правонаступником акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк", відступила факторинговій компанії "Вектор Плюс", а остання того ж дня теж за договором факторингу відступила  товариству з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", кожен свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить Банку на підставі документації.
 
Докази прав нового кредитора у зобов'язанні передбачені ст.517 ЦК України, згідно якої первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.  
 
За умовами договорів факторингу, п.2.1 договору, клієнт відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у реєстрі заборгованості боржників та у переліку кредитних договорів та договорів забезпечення, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації, а фактор, шляхом надання фінансової послуги клієнту, набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає клієнту за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому даним договором.
 
Відповідно до положень статей 1077,1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
 
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
 
Згідно зі ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
 
Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
 
Отже, внаслідок укладення вказаних вище договорів факторингу мала б відбутися заміна кредитора і ТОВ "Кредитні ініціативи", набувши статусу нового кредитора за договором 1907/0907/88-010 від 13 вересня 2007 року, мало б право звертатися до суду за захистом порушених прав.
 
Однак, позивач ТОВ "Кредитні ініціативи", звертаючись до суду із позовом, не надав суду усіх належних доказів набуття ним, як фактором, права на стягнення заборгованості саме за зобов'язаннями відповідача.
 
Так, позивачем на підтвердження права вимоги за кредитним договором № 1907/0907/88-010 від 13 вересня 2007 року не надано доказів на підтвердження того, що публічне акціонерне товариство «Сведбанк» дійсно було правонаступником акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк», зокрема, щодо прав і обов'язків за кредитним договором № 1907/0907/88-010 від 13 вересня 2007 року, а відтак мало право укладати договір факторингу від 28 листопада 2012 року з ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс».
 
Не надано позивачем належних доказів на підтвердження відступлення права вимоги за кредитним договором № 1907/0907/88-010 від 13 вересня 2007 року від ПАТ «Сведбанк» до ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та від ТОВ «ФК «Вектор Плюс» до ТОВ «Кредитні ініціативи».
 
Відсутні у справі і реєстри заборгованості боржників, переліки кредитних договорів та договорів забезпечення чи витяги з них щодо зобов'язань відповідача у справі.
 
Суд не бере до уваги як доказ витяг з додатку № 1 договору факторингу від 28 листопада 2012 року з наступних підстав.
 
Відповідно до копії договору факторингу № 15 від 28 листопада 2012 року, додатками договору є, додатки №№ 1-А, 1-Б, 2,3,4,5,6,7,8 та 9. До позовної заяви позивачем долучено витяг з додатку № 1 "перелік кредитних договорів", - такого додатку в договорі факторингу не вбачається.
 
Відповідач ОСОБА_2 не одержала від фактора належного письмового повідомлення про відступлення ТОВ «Кредитні ініціативи» права грошової вимоги, де повинна була бути визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
 
За таких обставин, суд вважає, що боржник був позбавлений права вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. При цьому, слід врахувати, що відповідач не мав можливості і здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку, оскільки Борщівське відділення ПАТ "Сведбанк" припинило свою діяльність, рахунки закриті.  
 
Суд в ході розгляду спору по суті задовольнив клопотання відповідача, в порядку ст.169 ЦПК України, зобов'язав позивача забезпечити явку в судове засідання свого представника для дачі особистих пояснень, в тому числі, з приводу наявності у позивача законних прав на звернення до суду.  
 
Однак позивач проігнорував виконання ухвали суду, чим позбавив суд можливості належним чином перевірити чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а тому суд не може надати належної оцінки наявним доказам у справі.
 
Окрім того, позивачем не враховано вимоги постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, зокрема п.5, за яким позовна заява про вирішення спору, що виникає з кредитних правовідносин, за формою і змістом повинна відповідати загальним правилам, встановленим статтею 119 ЦПК, а залежно від предмета та підстави позову - і вимогам, які містяться у спеціальному законодавстві.
 
Суд був позбавлений можливості врегулювати будь-яке питання, що виникало в ході розгляду спору, у зв'язку з неявкою представника позивача у судові засідання.    
 
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог відмовити за недоведеністю.
 
Керуючись ст.ст.526,638,1054,1077,1078,1081 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.10,11,60,212,213,218 ЦПК України,  суд
 
в и р і ш и в :
 
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
 
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
 
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Борщівський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом того ж строку з дня отримання копії цього рішення.  
 
Головуючий: підпис
 
З оригіналом згідно
 
Суддя Борщівського районного суду                                                   Денисова  Т.С.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

додатки №№ 1-А, 1-Б, не знал, что додатка под названием № 1 вообще нет в договоре.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

додатки №№ 1-А, 1-Б, не знал, что додатка под названием № 1 вообще нет в договоре.

В мене в Апеляцію подали ці додатки саме  1-Б та 7 А. В першій інстанції не подавали, навіть не згадували. Тепер не знаю як бути - всю мою стратегію ламають. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В мене в Апеляцію подали ці додатки саме  1-Б та 7 А. В першій інстанції не подавали, навіть не згадували. Тепер не знаю як бути - всю мою стратегію ламають. 

Можете на почту или сюда сбросить эти додатки?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Як відправити на пошту?

Почта в профиле

[email protected]

Жду.

Заранее спасибо.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 weeks later...

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41423229

 

Державний герб України

    

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 594/1074/13-цГоловуючий у 1-й інстанції  Денисова Т.С. Провадження № 22-ц/789/1154/14 Доповідач - Ходоровський М.В.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 листопада 2014 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ходоровського М.В.

суддів -  Фащевська  Н. Є., Щавурська  Н. Б.,

при секретарі - Парандюк  Ю.Б.

з участю -  ОСОБА_1 представника ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 20 серпня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИЛА:

          У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи"(далі ТОВ "Кредитні ініціативи")  звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення на користь товариства 116210, 08 грн. заборгованості за кредитним договором від 13 вересня 2007 року № 1907/0907/88-010.

          Позивач зазначив, що 13 вересня 2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1907/0907/88-010, згідно умов якого позичальник отримала кредит у сумі 15000 доларів США строком до 12 вересня 2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5 відсотків річних.

           28 листопада 2012 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено Договір факторингу № 15, відповідно до якого право вимоги за зобов'язаннями, які виникли у відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором ПАТ «Сведбанк» відступило TOB «Факторингова компанія «Вектор Плюс».

          Того ж дня між TOB «ФК «Вектор Плюс» та TOB «Кредитні ініціативи»  укладено договір факторингу, згідно умов якого право вимоги за зобов'язаннями, які виникли у відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором відступлено TOB «Кредитні ініціативи».

          Посилаючись на те, що відповідач неналежним чином виконувала зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 1 квітня 2013 року утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 9841,92 доларів США, що еквівалентно 78666,47 грн., по відсоткам у розмірі 1509,06 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 12061,92 грн., та пеня у розмірі 3188,00 доларів США, що становить 25481,69 грн., а всього 116201,08 грн., позивач просив його вимоги задовольнити.

          Рішенням Борщівського районного суду від 20 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

          В апеляційній скарзі ТОВ "Кредитні ініціативи" просить скасувати  рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на те, що суд доводи сторін належним чином не перевірив, не встановив фактичні обставини по справі та дійшов передчасного висновку про відмову у позові з підстав ненадання боржнику належних доказів про заміну кредитора у зобов"язаннях.

          У судове засідання представник апелянта ТОВ "Кредитні ініціативи"не з"явився.

          У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 та її представник заперечили відносно апеляційної скарги та пояснили, що рішення суду винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними. ОСОБА_3 визнає існування кредитного договору між нею та АКБ «ТАС-Комерцбанк», однак її не було повідомлено про переуступлення банком - кредитором права вимоги за кредитним договором від 13 вересня 2007 року, не надано реквізитів рахунків для сплати заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитними коштами.

          Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників апеляційного розгляду справи, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

          Судом встановлено, що між акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_1 13 вересня 2007 року укладений кредитний договір №1907/0907/88-010 про надання кредиту на споживчі цілі у готівковій формі через касу банку у розмірі 15000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5% річних, на строк з 13 вересня 2007 року по 12 вересня 2017 року (п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 договору).

          Відповідно до матеріалів справи 28 листопада 2012 року за договором Факторингу № 15 публічне акціонерне товариство "Сведбанк", яке виступає правонаступником акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк", відступило факторинговій компанії "Вектор Плюс", а остання того ж дня теж за договором факторингу відступила товариству з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", кожен свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у реєстрі заборгованості боржників.

          Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач TOB "Кредитні ініціативи" не надав суду усіх належних доказів набуття ним, як фактором, права на стягнення заборгованості саме за зобов'язаннями відповідачки ОСОБА_1; остання не одержала від фактора належного письмового повідомлення про відступлення TOB «Кредитні ініціативи» права грошової вимоги, де повинна була бути визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж; боржник була позбавлена права вимагати від фактора надання їй в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

          З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.


          За вимогами ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.          

          За умовами договорів факторингу, п.2.1 клієнт відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у реєстрі заборгованості боржників та у переліку кредитних договорів та договорів забезпечення, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації, а фактор, шляхом надання фінансової послуги клієнту, набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає клієнту за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому даним договором.

          Відповідно до положень статей 1077,1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

          Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

          Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

          Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

          Як вбачається із матеріалів справи позивачем не надано належних доказів на підтвердження відступлення права вимоги за кредитним договором № 1907/0907/88-010 від 13 вересня 2007 року від ПАТ «Сведбанк» до TOB «ФК «Вектор Плюс» та від TOB «ФК «Вектор Плюс» до TOB «Кредитні ініціативи». Зокрема у справі відсутні Реєстри Заборгованості Боржників, переліки кредитних договорів та договорів забезпечення чи витяги з них щодо зобов'язань відповідачки у справі.

          Відповідно до матеріалів справи позивач також під час розгляду справи не надав суду доказів про надіслання відповідачці повідомлення про відступлення TOB «Кредитні ініціативи» права вимоги за кредитним договором № 1907/0907/88-010 від 13 вересня 2007 року та реквізитів для сплати заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитними коштами.

          Згідно ч.2 ст.517 ЦК України Боржник має право не виконувати свого обов"язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов"язанні.

          Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні вимог позивача.

          Рішення суду є законним, обгрунтованим, підстав для його скасування, з мотивів наведених у скарзі колегія суддів не вбачає.  

Керуючись ст.ст.  307, 308, 315 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи»- відхилити.

          Рішення Борщівського районного суду від 20 серпня 2014 року залишити без змін.


Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Ходоровський
 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Интересное определение ВССУ, хотя и отправили на новое рассмотрение в апелляционный суд, но ВССУ указал, что необходимо истребовать оригинал додатку № 1: http://reyestr.court.gov.ua/Review/40698080

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...