Определение ВССУ об отказе Кредитным инициативам в обращении взыскания на ипотеку по договору со Сведбанком

[у.zaporozhskiy]

Державний герб України

 

Ухвала

іменем україни

 

25 червня 2014 року

 

м. Київ

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

 

головуючого Кузнєцова В.О., 

суддів: Кадєтової О.В., Мостової Г.І., 

Мартинюка В.І., Остапчука Д.О.,- 

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 20 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 11 березня 2014 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

У серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні лінії» (далі - ТОВ «Кредитні лінії») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

 

В обґрунтування позову товариство зазначало, що 23 січня 2007 року між акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (далі - АКБ «ТАС-Комерцбанк»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (далі - ПАТ Сведбанк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 17 000 доларів США, зі сплатою 14% річних та з кінцевим терміном погашення до 22 січня 2012 року, у забезпечення належного виконання якого між банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, предметом якого є будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1.

 

Право вимоги за кредитним й іпотечним договорами 28 листопада 2012 року було відступлено товариству з обмеженою відповідальністю «Факторінгова компанія «Вектор Плюс» (далі - ТОВ «ФК «Вектор Плюс») та ТОВ «Кредитні ініціативи».

 

Через неналежне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного погашення кредиту виникла кредитна заборгованість, розмір якої станом на 1 квітня 2013 року складає 126 330 грн. 24 коп.

 

Посилаючись на викладене, ТОВ «Кредитні ініціативи» просило позов задовольнити й у рахунок погашення зазначеної кредитної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки - будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1.

 

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 20 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 11 березня 2014 року, позов ТОВ «Кредитні лінії» задоволено частково.

 

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 92 767 грн. 15 коп., яка складається з 74 269 грн. 60 коп. заборгованості за кредитом, 14 059 грн. 29 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 4 438 грн. 26 коп. пені, звернуто стягнення на предмет іпотеки - будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, на користь ТОВ «Кредитні лінії» шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеку на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, незалежним експертом, на стадії оцінки майна. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

 

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 20 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 11 березня 2014 року скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

 

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

 

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

 

Ухвалюючи рішення та задовольняючи частково позов ТОВ «Кредитні ініціативи», суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідачами належним чином не виконуються зобов'язання за кредитним та іпотечним договорами, унаслідок чого виникла кредитна заборгованість, право вимоги якої перейшло до позивача.

 

Проте з таким висновками судів повністю погодитися не можна.

 

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

 

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

 

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

 

Вказаним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають.

 

Судом установлено, що 23 січня 2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 17 000 доларів США, зі сплатою 14% річних та з кінцевим терміном погашення до 22 січня 2012 року.

 

У забезпечення належного виконання зобов'язань за вказаним договором, того ж дня між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, за умовами якого відповідачі передали в іпотеку банку належний їм на праві власності будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1.

 

28 листопада 2012 року ПАТ «Сведбанк», яке є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» уклали договір факторингу за № 15, у цей же день 28 листопада 2012 року ТОВ «ФК «Вектор Плюс» уклало договір факторингу з ТОВ «Кредитні ініціативи».

 

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

 

Відповідно до положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

 

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

 

Відповідно до положень ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

 

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

 

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

 

За правилами ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

 

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_3, ОСОБА_4 зазначали про те, що їх не було повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «Кредитні ініціативи» а також реквізити нових рахунків для сплати кредиту та відсотків, що в свою чергу унеможливило належне й своєчасне погашення кредиту.

 

Також відповідачі заперечували розмір кредитної заборгованості, надавши при цьому свій розрахунок.

 

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій на порушення вимог ст. 212-215, 303, 304, 315 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернули; заперечень відповідачів не перевірили; не дослідили укладені між ПАТ Сведбанк», ТОВ «ФК «Вектор Плюс» й ТОВ «Кредитні ініціативи» договори факторингу, зокрема додатки до них, в яких міститься інформація щодо боржників та кредитних договорів, за якими передано право вимоги, й, відповідно, не встановили, чи набув фактор права на стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки саме за зобов'язаннями ОСОБА_3 та ОСОБА_4

 

При цьому судами взагалі не встановлено дійсного розміру кредитної заборгованості, з урахуванням заперечень ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не досліджено документів первинної бухгалтерської документації й безпідставно відхилено клопотання відповідачів щодо призначення фінансово-економічної експертизи з цього приводу. Не перевірено судами належним чином і розрахунок пені.

 

Також не витребувано судами й не досліджено доказів щодо надання Національним банком України повноважень ТОВ «Кредитні ініціативи» на здійснення операцій з іноземною валютою, про що представником ОСОБА_3 було заявлено клопотання (а.с. 82).

 

Крім того, суд першої інстанції як на доказ наявності заборгованості у відповідачів посилається у рішенні на Реєстр заборгованостей боржників, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 190 - 193), однак зі змісту вказаної копії неможливо встановити хто саме з боржників має заборгованість перед позивачем та в якому розмірі, оскільки графи із зазначенням відповідних даних закреслені.

 

Таким чином, судами не перевірено, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення сторін, та якими доказами вони підтверджуються, не надано належної оцінки наявним доказам у справі.

 

Зазначене вище свідчить про неповне встановлення судами як першої, так і апеляційної інстанцій, фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

 

За таких обставин, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими, у зв'язку із чим, відповідно до ст.338 ЦПК України їх слід скасувати з передачею справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

 

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

 

у х в а л и л а :

 

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

 

Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 20 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 11 березня 2014 року скасувати.

 

Справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий В.О. Кузнєцов

Судді: О.В. Кадєтова

В.І. Мартинюк

Г.І. Мостова 

Д.О. Остапчук

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/39560322

[west11]

Если это уже тенденция, направленная привести в соответствие (читай в чувство ) факторинговые компани, то я аплодирую нашему ВССУ. Еще бы сделать акцент на незаконности переуступки прав требования на ипотеку по договору факторинга , -  цены бы ВССУ не было

[mississ]

Друга перша http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40922600

[ремикс]

Если это уже тенденция, направленная привести в соответствие (читай в чувство ) факторинговые компани, то я аплодирую нашему ВССУ. Еще бы сделать акцент на незаконности переуступки прав требования на ипотеку по договору факторинга , -  цены бы ВССУ не было

 

Нарешті наші зусилля знаходять своє відображення у рішеннях ВССУ. А  кредидитам поделом им!!!!!!!

[alexburko]

Друга перша http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40922600

Хитро.

[у.zaporozhskiy]

Друга перша http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40922600

Даже не знаю, положительно это или негативно.

По логике, обстоятельства, установленные определением ВССУ от 25.05.2014г. можно будет использовать в случае подачи Кредитинами нового иска.

[mississ]

Даже не знаю, положительно это или негативно.

По логике, обстоятельства, установленные определением ВССУ от 25.05.2014г. можно будет использовать в случае подачи Кредитинами нового иска.

Відколи це ВССУ може встановлювати факти, тим паче рішення скасовано? 

[у.zaporozhskiy]

Стаття 61. Підстави звільнення від доказування

1. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

 

 

Стаття 349. Законна сила рішення і ухвали суду касаційної інстанції

1. Рішення і ухвала суду касаційної інстанції набирають законної сили з моменту їх оголошення.

2. З моменту оголошення рішення або ухвали судом касаційної інстанції скасовані рішення та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу.

Кто отменял определение ВССУ?