Решения 3-ох инстанций об отказе ТОВ Кредитные инициативы во взыскания тела кредита по кредитному договору с ЗАТ "АКИБ"

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/40429668

 

Державний герб України

Ухвала

іменем україни

        8 вересня 2014  рокум. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Висоцька В.С., розглянувши касаційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 1 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 липня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,                          

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 1 квітня

2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від

17 липня 2014 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором від 28 вересня 2007 року станом на 31 березня 2013 року: відсотки за кредитом у сумі 25 315,30 доларів США що за офіційним курсом НБУ становить 202 345,149 грн та судовий збір в розмірі 2 023,45 грн.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити  з    таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Із матеріалів касаційної скарги, ухвалених судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

                                    

у х в а л и в:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»  у відкритті касаційного провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних

і   кримінальних справ                                                                 В.С. Висоцька
 

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/39869668

 

Державний герб України

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МІСТА  КИЄВА

Справа №22-ц/796/6758/2014                                     Головуючий у 1 інстанції - Притула Н.Г.

м. Київ                                                                                       Доповідач - Борисова О.В.

                                                          

У Х В А Л А

І М Е Н Е М               У К Р А Ї Н И

17 липня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів:  Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: Мовчан О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - ГотіноїАнни Петрівни та представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4  на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 01 квітня 2014 року  по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 01 квітня 2014 року  позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором №1656 від 28 вересня 2007 року станом на 31 березня 2013 року: відсотки за кредитом в сумі 25315 доларів США 30центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 31 березня 2013 року становить 202345 грн. 19 коп. та судовий збір в розмірі 2023 грн. 45 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник позивача ТОВ «Кредитні ініціативи»  - Готіна А.П. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що суд ухвалив його з порушенням норм матеріального та процесуального права.  

Посилається на те, що судовий наказ по цивільній справі №2н-3734/2009 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованості за кредитним договором №1656 від 28 вересня 2007 року не пред'являвся до відповідної державної виконавчої служби для виконання, тобто по даному судовому наказу не проводилося жодне стягнення з ОСОБА_3

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог про стягнення заборгованості та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Посилається на те, що суд при постановленні рішення не взяв до уваги положення Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року №15-93, зокрема ст.5 Декрету, згідно з якої Національний Банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операції, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України».

Зазначає, що в судовому засідання першої інстанції представник позивача пояснив, що позивач ліцензії на здійснення валютних операцій не має, а тому у позивача не було підстав  відповідно до вищезаначених положень Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» нараховувати відсотки та стягувати кошти за зобов'язанням в іноземній валюті, оскільки такі дії є валютними операціями, а суд першої інстанції при постановленні рішення не взяв до уваги дані обставини, що призвело до неправильного вирішення справи та прийняття незаконного та необгрунтованого рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги позивача, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечувала.

В судовому засіданні представник відповідача доводи своєї апеляційної скарги  підтримав, проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що скарги не підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходив того, що первісний кредитор скористався своїм правом та звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу та заборгованість була стягнута за рішенням суду у формі судового наказу, яке набрало законної сили,  новий кредитор не позбавлений можливості пред'явити до виконання судовий наказ, а повторне стягнення заборгованості по тілу кредиту по даній справі буде подвійним стягненням.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.                                                                                                                                     

    Судом встановлено, що 28 вересня 2007 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_3 був укладений редитний договір №1656, згідно з яким банк надав ОСОБА_3 кредит у сумі 59400 доларів США строком до 27вересня 2027 року зі сплатою 12,9% річних на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язувався погасити заборгованість по кредиту та процентах перед банком відповідно до розробленого графіку погашення (п.2.1, 2.2, 2.3, 5.2.1 Договору).                                                                                                                                  

 

    Даний договір підписаний обома сторонами, що свідчить про те, що сторони погодились з його умовами.                                                                                                                 Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання перед позичальником та надав кошти відповідачу.                                                                             Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.                                                                                                         

 

Як вбачається з матеріалів справи,відповідач належним чином не виконував свої кредитні зобов'язання перед банком, а тому 28 вересня 2009 року Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 60037,64 доларів США, що по курсу НБУ станом на 12 серпня 2009 року становила 463994 грн. 90 коп. і складалася із: заборгованості за кредитом в сумі 53995 доларів США, простроченого кредиту в сумі 1731,50 доларів США, прострочених відсотків за користування кредитом в сумі 3996,20 доларів США, нарахованих відсотків з 1 по 12 серпня 2009 року в сумі 241,87 доларів США.                                                      Шевченківський районний суд м. Києва 31 серпня 2009 року видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 на користь «Акціонерно комерційного промислово-інвестиційного банку» заборгованості за кредитним договором №1656 від 28 вересня 2007 року у розмірі 463 994,90 грн. та судового збору.                                                                        17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір відступлення прав вимоги за яким первісний кредитор передав (відступив), а новий кредитор прийняв кредитний портфель та зобов'язався сплатити за нього первісному кредиторові грошову винагороду на умовах, визначених цим договором.                                                                          

 

Як вбачається з додатку 1 до договору про відступлення прав вимоги, позивачу було переуступлено вимоги за кредитним договором №1656 від 28 вересня 2007 року з кінцевим терміном погашення кредиту 27 вересня 2027 року, відсотковою ставкою 12,9%, основна непогашена строкова сума кредиту станом на 17 грудня 2012 становить 49747,50 доларів США, основна непогашена прострочена сума кредиту - 5939,00 доларів США та нараховані і несплачені відсотки станом на 17 грудня 2012 року становить 12595,04 доларів США, прострочені проценти в розмірі 14574,92 долари США.                                                      Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23 грудня 2011 року №14, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є с особливою формою рішення.                                                                 

 

  Оскільки первісний кредитор скористався своїм правом та звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу та заборгованість була стягнута за рішенням суду у формі судового наказу, який набрав законної сили, а  повторне стягнення заборгованості по тілу кредиту фактично буде подвійним стягненням, а тому суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 55685,50 доларів США, що по курсу НБУ станом на 31 березня 2013 року становить 445102,19 грн.                                                             

 

   Доводи апеляційної скарги представника позивача ТОВ «Кредитні ініціативи» - Готіної А.П. про те, що судовий наказ від 31 вересня 2009 року, виданий Шевченківський районним судом м.Києва по цивільній справі № 2н-3734/2009 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованості за кредитним договором №1656 від 28 вересня 2007 року не пред'являвся для виконання до відповідної виконавчої служби, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість по кредиту в повному обсязі колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього кодексу та згідно з ч.3 ст.95 ЦПК України судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.                 Подання судового наказу до виконання є правом стягувача, а не подання його  на виконання до виконавчої служби не є підставою для повторного стягнення суми заборгованості, яка була стягнута за судовим наказом.                                                     

 

   Доводи апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про те, що позивач не має права нараховувати відсотки та стягувати кошти за зобов'язанням відповідача в іноземній валюті так як у позивача не було ліцензії на здійснення валютних операції колегія суддів відхиляє, оскільки як вбачається із додатку до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ «Кредитні ініціативи» згідно з розпорядженням комісії від 18 вересня 2008 року № 1121 за реєстраційним номером 13102248, виданого Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг ТОВ «Кредитні ініціативи» має право здійснювати наступні фінансові послуги без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства: фінансовий лізинг; надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів; надання поручительств; надання гарантій, факторинг.                                                                                                                                                 17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір відступлення прав вимоги.                                                                                                                                          Ліцензія  на здійснення операцій з валютними цінностями необхідна при укладенні кредитного договору, а в даному випадку між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір відступлення права вимоги.                                                                                                                  ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» оформлюючи договір відступлення прав вимоги не обумовлювали ніяких змін, щодо обсягу прав і обов'язків, які за договорами перешли до нового кредитора, тож до останнього перешли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існувати на момент переходу цих прав, включаючи встановлені договором правила щодо валюти зобов'язання.                                                                                  

 

Тобто, належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.                             Рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального права, внаслідок чого підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляційних скаргах, не вбачається.                                                                                                                           На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - Готіної АнниПетрівни та представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 01 квітня 2014 року  залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:            

                            

Судді: