Определение ВССУ об отмене решения апелляционного суда г. Киева об удовлетворении требований ТОВ "Кредитные инициативы"

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/43266766

 

Державний герб України

У х в а л а

ІМенем УКраїни

11 березня 2015 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого        Кузнєцова В.О.,

суддів:                   Мартинюка В.І.,    Мостової Г.І.,                                        

Наумчука М.І.,       Олійник А.С.,

розглянувши цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промисловий банк», треті особи: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національний Банк України, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів, про визнання частково недійсним договору про відступлення права вимоги, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року,

в с т а н о в и л а:

ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з указаним позовом. Зазначало, що 21 червня 2006 pоку між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 10479-к, відповідно до умов якого останній надано кредит у розмірі 45 000 доларів США. 17 грудня 2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» укладено договір відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого банк відступив позивачу право вимоги за кредитними договорами, в т.ч. і за кредитним договором від 21 червня 2006 pоку. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, просило задовольнити позов.

ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом, в якому просила визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року, укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи», у частині відступлення права вимоги, що виникла за договором про іпотечний кредит № 10479-к від 21 червня 2006 року, обґрунтовуючи його тим, що боргові зобов'язання у вказаному договорі виражені в іноземній валюті, - в доларах США, a у ТОВ «Кредитні Ініціативи» відсутня ліцензія на здійснення операцій з іноземною валютою, у зв'язку з чим, позивач не має права на отримання грошових коштів в іноземній валюті і до нього не могло перейти право вимоги таких коштів.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 червня 2014 року в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року рішення першої інстанції у частині  відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» скасовано, ухвалено у цій частині нове рішення, яким позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за договором кредиту № 10479-к від 21 червня 2006 року станом на 31 серпня 2013 року у розмірі 417 847 грн 42 коп., що за курсом НБУ на цей день складає 52 276, 67 доларів США. Вирішено питання про стягнення судових витрат. У іншій частині рішення районного залишено без змін.

ОСОБА_3 звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає  частковому задоволенню.

Судами встановлено, що 21 червня 2006 pоку між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 10479-к, відповідно до умов якого останній надано кредит у розмірі 45 000 доларів США.

17 грудня 2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» укладено договір відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого банк відступив позивачу право вимоги і за кредитним договором від 21 червня 2006 pоку.

Скасовуючи рішення суду першої  у частині відмови у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» та ухвалюючи у цій частині нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що у ОСОБА_3 існує заборгованість за кредитним договором у розмірі 417847 грн 42 коп., яку вона зобов'язана погасити.  

Однак повністю з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Заперечуючи проти позову ТОВ "Кредитні ініціативи" ОСОБА_3 посилалась на зроблений нею розрахунок здійснення платежів згідно графіку наведеного у додатку № 1 до договору № 10479-к від 21 червня 2006 року на підтвердження якого надала документи про їх проведення та зазначила про помилковість визначення заборгованості у складеному позивачем розрахунку на спростування якого склала порівняльну таблицю.  

Відповідно до статті 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо за своїм внутрішнім переконанням. Результати оцінки доказів відображаються в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Однак, поклавши в основу висновку щодо розміру заборгованості наданий позивачем розрахунок, апеляційний суд не навів мотивів відхилення доводів ОСОБА_3 на спростування розміру боргу виходячи із складеної нею порівняльної таблиці (т. 3 а. с. 207) та наданих нею квитанцій                                       (т. 3 а. с. 152-203).

Крім того, перевіряючи законність рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 червня 2014 року за апеляційною скаргою ТОВ "Кредитні ініціативи", яка була подана з пропущенням строку на його оскарження, апеляційний суд не звернув уваги, що ухвалою від 7 серпня 2014 року останньому було поновлено строк на апеляційне оскарження не цього рішення, а ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 12 травня 2014 року.

Без вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження або ж виправлення описки в ухвалі апеляційного суду м. Києва від 7 серпня 2014 року щодо судового рішення відносно оскарження якого поновлено строк на апеляційне оскарження, у разі, якщо таку було допущено, розгляд апеляційної скарги неможливий.

Вказані порушення норм процесуального права (ст. ст. 10, 60, 179, 212 ЦПК України) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, в зв'язку з чим рішення апеляційного суду у частині вирішення позову ТОВ "Кредитні ініціативи" не може вважатись законним і обґрунтованим та в силу ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до цього суду.

В іншій частині рішення апеляційного суду не оскаржується, тому його законність не перевіряється.  

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року у частині вирішення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» скасувати, справу передати в цій частині на новий розгляд до цього суду.

В іншій частині рішення апеляційного суду залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов  Судді:В.І. Мартинюк   Г.І. Мостова    М.І. Наумчук  А.С. Олійник