Leaderboard

  1. Bolt

    Bolt

    Пользователи


    • Points

      215

    • Content Count

      28,301


  2. Лев

    Лев

    Пользователи


    • Points

      65

    • Content Count

      1,084


  3. ANTIRAID

    ANTIRAID

    Главные администраторы


    • Points

      52

    • Content Count

      10,320


  4. Pismoshnyi

    Pismoshnyi

    Пользователи


    • Points

      40

    • Content Count

      96



Popular Content

Showing content with the highest reputation since 06/18/2019 in all areas

  1. 6 points
    А мне вот интересно, если по тем же самым основаниям подать кассацию заёмщику, прокатит или сошлются на закон... Интересно если с заёмщика взявшего в банке (или не взявшего) 2000 грн., взыскивают 50000 грн. это имеет для него вынятковое значення... это как-то нарушает его майновые интересы... Нет слов...
  2. 5 points
    Это наше решение. Верховный суд прямо указал на неправомерность действий Приватбанка по блокированию и не возврату средств. К сожалению, таких случаев довольно много, однако НБУ на них закрывает глаза. Верховный суд отменил решения об отказе в удовлетворении требований о возврате средств и направил дело для продолжения рассмотрения в суд апелляционной инстанции. При это суд указал, что при апелляционном пересмотре данного дела суд апелляционной инстанции не проверил правомерности действий банка по блокированию карточных счетов в период с 2014 до 2017 года (открытых на имя истца), не исследовал, имели ли место со стороны банка нарушение требований законодательства, по результатам которых были заблокированы его карточные счета, должным образом не оценил длительную переписку сторон и обстоятельств признания банком невозможности перечисления средств, вследствие чего пришел к преждевременному выводу о возможности оставления без изменений решения местного суда об отказе во взыскании средств из мотивов непредставление банку распоряжение о перечислении средств на другой счет.
  3. 4 points
    Ещё лет шесть тому назад я в судах пытался доказать, что максимум на что может рассчитывать Прихватбанк со своими Условиями и правилами, только на возврат суммы которую он выдал, если докажет и этот факт, а то в некоторых заявлениях-анкетах даже сумы не указаны, и как безосновательно полученные сумы. Если условия не подписаны, значит и кредита нет......!!!!!!! Ведь все условия именно нам прописаны. И помню тогда такие удивлённые лица коллегии апелляционного хозяйственного суда в Днепре, "а как так......." типа деньги то надо возвращать, для них шок был.... Дело тогда при строгости выполнения сроков мы рассматривали почти девять месяцев в апелляшке, три коллегии поменялось, видимо Приват подсуетился, тогда таким жаренным запахло..... Ну слава БОГУ и этой коллегии БП ВС, пускай и шесть лет спустя, правда восторжествовала....
  4. 4 points
    Да это реально маразм) Люди уже даже можно сказать реально боятся своих телефонов)) Чего проще не брать трубку или просто выключить телефон. Нет, берут, еще и разговаривают... что за манера поведения...
  5. 4 points
    Пусть развлекаются, лишь бы не плакали, главное, чтобы Вы не замечали... Это может годами продолжаться, не переживайте...
  6. 4 points
    Здравствуйте! Считаю, что : изначально, оспаривая ухвалу суда, относительно продления срока действия исполнительного листа, или действий исполнителя по открытию производства по исполнению такого исполнительного листа, следует во всех процессуальных документах указывать на недопустимость применения к сторонам по данному ИЛ нормы "Переходных положений" ЗУ О исполнительном производстве. И вот когда все судебные инстанции в своих решениях по такому спору все же применят срок 3 года к старому исполнительному листу (норму о продлении его действия из "Переходных положений"), то можно смело обращаться в Конституционный суд о проверке законности указанных "новаций" ЗУ О исполнительном производстве, примененных к сторонам такого исполнительного производства.
  7. 4 points
    Ну когда гарант который вроде как юрист по диплому, читая закон удивляется написанному в нём и акцентирует внимание на какой-то фигне в преамбуле и типа "как вам" спрашивает у вообще ничего не понимающих в этом журналистов, шоумен блин, то ждать лучшего не придётся так точно... как бы не ухудшилось положение в законодательстве... я так понимаю "слуги" (ну те которые народные, которые будут теперь править нами и сочинять законы) вообще по ходу не понимают законов и не ориентируются в их предназначении...
  8. 4 points
    Практика такая, что единой практики нет. Одни ДВС принимают листы с продлением срока, есть такие которые отказывают. На моей практике закрывал пару производств, так и писал на начальника ДВС, что в листе четко указан срок к предъявлению - закрывали. Взыскатель обращался в суд. Одним продлевали, другим отказывали. В любом случае бороться нужно всегда. Кто не борется, тот уже сразу проиграл.
  9. 4 points
    Для одних закон, для других правильный закон...
  10. 4 points
    03.07 получил ответ от банка, сослались на п.1.5 кредитного договора, что 50000 франков заходили на счёт во франках, и таким образом договор был выполнен. Куда делись франки со счёта, и как они превратились в гривны на другом счёте - никак не разъясняется. Естественно, ответ меня не удовлетворил. Вызвал полицию. С собой имел только кредитный договор. Позже приехала оперативная группа, рассказал им, что уже проиграл суд, но, разобрался во всём сам, и уже после понял, что меня банк обманул, что франков никаких не было, и что готов это доказать, так как изучил нормативку НБУ, и вижу нарушения, и подлог, что банк предоставляет документы-которые не отображают действительности. Так, как у меня с собой не было всех бумаг, мне дали время, чтобы я всё подготовил, чем я располагаю, и уже со всем этим обратился в райотдел для подачи заявления. Готовлюсь, завтра иду.
  11. 4 points
    Использование исковой давности, в качестве единственного аргумента для отстаивания своей правоты, в подобного рода спорах, реально недостаточно.
  12. 4 points
    Все так, только вопрос не в институции ВСУ или ВС, а в правоприменении и в сути закона. ВС - те еще затейники в различном натягивании совы на глобус, поэтому риск есть... Значит, в случае чего, - выходить на Большую Палату... В помощь нам, - еще ст.88 Закона "О нотариате", императивом, ведь ИНН - тоже внесудебный способ. Кроме того, - згідно ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
  13. 4 points
    Здравствуйте! По моему мнению, сложность применения - пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" была заложена в самом тексте этого пункта еще на этапе подачи/прохождения/принятия соответствующего законопроекта (3161-IV в 2005 году), путем не определения законом самого понятия "строк давності" в контексте выражения "строк давності якого минув". Было это сделано намерено или в следствии юридической неграмотности инициаторов законопроекта (КМУ), профильных комитетов ВР и депутатов Украины я утверждать не берусь; только отмечу что на этапе прохождения этого законопроекта ни Главное научно-экспертное управление ни Главное юридическое управление ни сделали ни одного замечания к п.7 ст.11 ни упоминания о нем вообще. В результате просторечие "строк давності", включенное в законодательный акт внесло конфликт толкования этого выражения всеми заинтересованными сторонами и сложность его применения в судебных спорах, а также сделало напрасными все усилия по защите прав потребителей в этом направлении (если они были). Достаточно было дописать в законопроекте одно предложение, например : "строк давності - це строк у який кредитор має право задовольнити свої вимоги до споживача у позасудовий спосіб, визначений договором, та дорівнює строку позовної давності, визначеному Цивільним кодексом України" и п.7 ст.11 уже можно было бы однозначно применять на практике. В случае определенности "срока давности", потребитель мог бы смело заявлять о незаконности применения внесудебного удовлетворения требований кредитора после истечения трех лет от даты "нарушения" прав кредитора, которые он желает восстановить ; потребитель, также, мог бы в судебном порядке признать незаконными требования "Вимоги про усунення порущень іпотекодержателя", которая по ЗУ О ипотеке является обязательной и неотъемлемой частью внесудебного взыскания/отчуждения предмета ипотеки. Но у нас, увы, все делается либо через з-цу, либо в пользу экономически и политически более сильной стороны. Также, мне не известно почему за все прошедшее с декабря 2005 года время никто не обратился в КСУ с ходатайством официально разъяснить этот злосчастный п.7 ст.11, когда такое еще было возможно, до принятия новой редакции ЗУ О Конституционном суде (в 2017 г). ИМХО Относительно приведенного судебного решения: я считаю, что в ближайшее время коллекторы - "новые кредиторы", которые приобрели права требования по кредитным договорам за 1-3% от номинала попытаются организоваться и "взять реванш" в судах, активно стимулируя их на принятие решений в свою пользу толстыми портфелями с "аргументами", учитывая, что выгода с излишком покроет их затраты. ИМХО
  14. 4 points
    Для карточных у приматов "патентованная" фишка - удвоение процентов, перенос процентов в тело, двойные проценты на двойные проценты... взлетают почти вертикально, как ракета из подводной лодки...
  15. 4 points
    Да. В отзыве я указывал об отсутствии кредитного договора, отсутствии номера картсчета, отсутствии надлежащих доказательств движения денежных средств (непредоставление первичных документов и регистров бухгалтерского учета), тройную ответственность (пеня плюс штраф плюс удвоенные проценты), несоответствии фиксированной составляющей штрафа правовой природе неустойки, пропуске исковой давности. Апелляцию решили не подавать, дабы не провоцировать неправедный гнев апелляшек, галголящих ныне в малозначительных делах истину в последней инстанции...
  16. 4 points
    Вот это не совсем понятно: Заперечення відповідача. Позивачем не надано доказів про ознайомлення її саме з тією редакцією Умов та Правил надання банківських послуг, які діяли на дату укладення договору. Мотивувальна частина рішення. При цьому, як видно зі змісту заяви відповідача про відкриття кредитної лінії, згадані Умови та Правила були надані останній для ознайомлення у письмовому вигляді. Позивач не надав суду згадані Умови і Правила у редакції, в якій він надавав їх для ознайомлення відповідачу під час укладення договору, тому встановити, про що саме домовились сторони, крім умов, зазначених безпосередньо у заяві про відкриття кредитної лінії, зараз неможливо. До того ж, у згаданій заяві відповідач не брала на себе зобов`язання виконувати згадані Умови та Правила незалежно від редакції, у якій вони викладені. Вона погодилась лише на умови, викладені в згаданих Умовах і Правилах, які були надані їй у письмовому вигляді під час укладення договору. Виконувати змінені в майбутньому Умови та Правила вона не погоджувалась. ............................................................................ "Ничего не понимаю" (с) (м/ф "Следствие ведут Колобки") Печально, что судом были установлены гражданско-правовые отношения на основании одной лишь заявы-анкеты ((( Этимологически слово ""заявление" в данном случае подразумевает лишь желание получить что-либо.
  17. 4 points
    Да уж не так всё просто оказалось, а по идее могли согласно норм ЦПКУ отшить и всего делов то... Но задумка у них странная... и подозрительная...
  18. 3 points
    ... но если хоть раз заплатите, то тогда точно не отстанут и насчитывать будут регулярно и ещё больше...
  19. 3 points
    Именно. Потому я всегда и всем говорю: "поверьте, им нужны только деньги, как только покажите, что они ничего с вас не получат - сразу отстанут."
  20. 3 points
    А чаще они просто пишут сумму кредита как Вы сказали, вообще ни от чего не отталкиваясь...
  21. 3 points
    Это даже не прецедентное право, это фигня полная...
  22. 3 points
    А ведь правильно, согласен... До этого я ещё даже не додумался... Эта постанова намного всё усложнит... А уж учитывая приоритет в наших судах таких постанов ВП, то даже не сомневаюсь, что всё будет не очень хорошо... Ведь согласно практики Постановы ВПВС у нас стоят выше законов и кодексов...
  23. 3 points
    А если и было, то сколько и откуда его брать... Ведь сумма как правило всегда разная в заяве (если там она вообще есть) запрашиваемая... Полученная вообще непонятно чем подтверждённая... Но сумма тела в иске часто вообще другая... О доказательствах, чего она вдруг такая вообще непонятно как говорить с ними... Так откуда теперь суд будет брать сумму тела...
  24. 3 points
    Еще из этого постановления не совсем ясно, как быть с уже уплаченными процентами и пенями? Из их логики тогда следует, что нужно проводить перерасчет, и засчитывать уже уплаченные проценты в счет возврата тела. И тогда уже банк может быть должен... Ведь получается, они не могли насчитывать проценты с самого начала.
  25. 3 points
    Да именно всё так и есть... И так считают практически все судьи, за исключением единиц...
  26. 3 points
    ВОТ! Абсолютно с Вами согласен! Они из ничего пытаются сделать что-то.... И эта главная беда наших судов. Когда-то услышал от судьи фразу "ну как так может быть, что ничего не должны, если б были не должны, банк бы в суд не подал." То есть по их мнению, банк изначально прав. Неправ может быть только в сумме, и то редко.
  27. 3 points
    Вот именно, а как быть тому кто вообще ничего не брал...
  28. 3 points
    Ну если прямо додумывать, они идут к тому, чтобы сделать хотя бы "тело" вечным. Мол ну не уложились в 3 года с процентами и пенями, так хоть тело вернем. И их не интересует, что тело уже давно сгнило и разложилось, да и не ясно было ли тело....
  29. 3 points
    Кажется догадываюсь о чём Вы... Это Ваши деньги - Ваша зарплата, а не предприятия, поэтому они не имеют права распоряжаться ими, а распоряжаться ими имеете право только Вы... И поэтому только Вам решать в какой кошелёк класть свои деньги, а не бухгалтеру на предприятии... И поэтому Вы имеете право как уже писалось выше распорядиться таким образом и написать заявление, чтобы деньги перечисляли туда куда Вы укажете или же Вы можете изъявить желание получать их через кассу предприятия, а не через банк, на это Вы тоже имеете право... И не слушайте бухгалтера своего на предприятии, они много могут бреда рассказать по этому поводу, лишь бы не работать...
  30. 3 points
  31. 3 points
    Стаття 178. Відзив 4. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. 5. До відзиву додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
  32. 3 points
    Это наше решение. Суд указал со ссылкой на позицию Большой палаты, что право кредитодателя начислять предусмотренные договором проценты по кредиту прекращается по истечении определенного договором срока кредитования или в случае предъявления к заемщику требования согласно части второй статьи 1050 ГК Украины. В охранительных правоотношениях права и интересы истца обеспечены частью второй статьи 625 ГК Украины, которая регламентирует последствия просрочки исполнения денежного обязательства. После истечения срока действия кредитного договора, у истца отсутствовало право начислять проценты по кредиту, однако суд апелляционной инстанции не проверил должным образом предоставленный банком расчет в части начисления процентов за пользование кредитом по окончании его действия. Кроме того, возможность взыскания неустойки (пени, штрафа) ограничивается последними 12 месяцами перед обращением кредитора в суд, а начинается в пределах исковой давности по основным требованием со дня (месяца), из которого она начисляется. Однако суд все равно сделал еще один довольно сомнительный вывод, что выдача кредита может подтверждаться не квитанцией, а просто выпиской по личному счету.
  33. 3 points
    А вот это истинная правда... Сейчас такие хитромудрые стали... Новое поколение, законы вообще не в приоритете...
  34. 3 points
    ну так если взыскатель сам отозвал исполнительный лист, ни он ни ДВС не признали, что приняли его в работу с нарушениями! В таком случае нужно продолжать судится. И жать до конца. Взыскатель скорее всего переподаст. У меня на практике даже было, когда Приватбанку оказывали в одной ДВС по причине пропуска сроков, и они потом в другую подавали и там принимали! Сейчас сотрудники ДВС беспределят, как никогда раньше...
  35. 3 points
    Нет неправда... 3. Коллекторов вообще можно не бояться... Чего их бояться то... Кто Вас так запугал и что Вы вообще вкладываете в эти слова...
  36. 3 points
    Банк ничего не сообщал, это смс-ка... Это пугалка... Тот кто её писал, то даже не думал о том смысле, который Вы вложили в это...)) Автор этой смс-ки даже не предполагал, что так можно оказывается трактовать простую пустую пугалку...
  37. 3 points
    А зачем Вы это вообще пишите и зачем Вы это советуете и самое главное, зачем это нужно делать...??!! То есть Вы подталкиваете человека сделать роковую ошибку...? Тем более сами пишите, что это игра, ой стрёмно пишите...)
  38. 3 points
    В свое время я с этим абсурдом тоже боролся: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11824784 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13650357 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9530855 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/15276374 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36822666
  39. 3 points
    Охо,меня тоже так пугали...благо форум помог не сцикать ,итого живу уже год вот так .Доброе утро
  40. 3 points
    Это наше решение. Суд пришел к обоснованному выводу со ссылкой на постановления Верховного суда, что поскольку исполнительный документ был возвращен взыскателю без исполнения на основании его заявления, принимая во внимание то, что фактически средства не были ни стянуты, ни возвращены, коллегия судей считает, что постановление Главного государственного исполнителя Святошинского районного отдела государственной исполнительной службы города Главного территориального управления юстиции в городе Киеве Скуржинськои Н.М. о взыскании исполнительного сбора вынесено вопреки требованиям ст. 27 Закона № 1404-VІІІ. Также, из анализа вышеприведенных норм Закона № 1404-VІІІ следует, что обязательными условиями взыскания исполнительного сбора являются: 1) фактическое выполнение судебного решения; 2) принятие государственным исполнителем мер принудительного исполнения решений. Кроме того суд указал, что в постановлении об окончании исполнительного производства или возвращении исполнительного документа взыскателю исполнитель указывает результаты выполнения (сумму, которую фактически взыскано), а на исполнительном документе делает отметку о сумме взысканного исполнительского сбора тем самым законодатель подтверждает, что исполнительный сбор взимается только с фактически взысканной в пользу взыскателя суммы. Соответственно, поскольку основанием для открытия исполнительного производства было постановление о взыскании исполнительного сбора, которое является противоправным, то коллегия судей пришла к выводу о противоправности постановления ответчика об открытии исполнительного производства и соответственно постановления о наложении ареста.
  41. 3 points
    Вот, еще пример "пере-урегулирования" : увеличенные штрафы за нарушение ПДД следует доплатить по сегодняшними тарифам (за весь срок вождения авто) ; осужденных по тем статьям ККУ, по которым срок наказания был увеличен - изловить и заставить досидеть, по сегодняшним нормам ККУ.
  42. 3 points
    Может не всё ещё потеряно... https://forum.antiraid.com.ua/topic/9457-reshenie-apellyacionnogo-suda-kievskoy-oblasti-ob-otkaze-vieybi-banku-v-obraschenii-vzyskaniya-na-predmet-ipoteki-v-svyazi-s-propuskom-srokov-iskovoy-davnosti/?do=findComment&comment=225933 Судья Зайцев... Тот же самый который из новых открыл кассационное производство по Привату...
  43. 3 points
    Еще один мяч в те же ворота... http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82769298 Категорія справи № 159/2282/16-ц : не визначено. Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 03.07.2019. Оприлюднено: 03.07.2019. Номер судового провадження: 61-21272ск18 Постанова Іменем України 27 червня 2019 року м. Київ справа № 159/2282/16-ц провадження № 61-21272св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк», третя особа- приватний нотаріус Ковельського міського нотаріального округу - Козоріз Наталія Степанівна розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», третя особа - приватний нотаріус Ковельського міського нотаріального округу - Козоріз Наталія Степанівна, про визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження, за касаційною скаргою уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 11 травня 2017 року у складі судді Осіпук В. В., ВСТАНОВИВ: 1.Описова частина Короткий зміст позовних вимог У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просить визнати припиненим посвідчений приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Козоріз Н. С. за реєстровим номером 5658 іпотечний договір, укладений 22 червня 2008 року між позивачем та Публічним Акціонерним Товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк», банк), предметом якого є житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 583 кв. м, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться за цією ж адресою, цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування житлового будинку, яким забезпечувався кредитний договір укладений 22 вересня 2008 року між ПАТ «ВіЕйБі банк» та ОСОБА_2 ; здійснити реєстрацію припинення зазначеного договору іпотеки; зняти заборону відчуження зазначеного майна (реєстраційний номер обтяження 7953396 від 22 вересня 2008 року), внесену Приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Козоріз Н. С. на підставі вказаного іпотечного договору та вилучитивказаний запис з Державного реєстру заборон на відчуження майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. Про смерть позичальника позивач повідомила банк 24 жовтня 2014 року рекомендованим листом та 28 жовтня 2014 року заявою про видачу позивачеві, як іпотекодавцю, будинкової книги та правовстановлюючих документів на предмет іпотеки - житловий будинок, з метою зняття з реєстрації місця проживання померлого та оформлення пенсії по втраті годувальника. За погодженням комісії в справах дітей та молоді при виконавчому комітету Ковельської міської ради та на підставі рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради позивач подала до Ковельської державної нотаріальної контори, як законний представник, від імені та в інтересах неповнолітніх дітей, заяву про відмову від спадщини після смерті батька дітей ОСОБА_2 . Спадщина після смерті ОСОБА_2 залишилася неприйнятою. Ковельський міськрайонний суд Волинської області рішенням від 09 жовтня 2015 року, ухваленим у справі за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22 вересня 2008 року № 02/08-СМБ, у задоволенні позову банку відмовив з тих підстав, що зобов`язання позичальника ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором припинені у зв`язку зі смертю позичальника, оскільки спадщину після його смерті ніхто не прийняв. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання, договір іпотеки від 22 вересня 2008 року, укладений між позивачем та відповідачем на забезпечення належного виконання позичальником умов кредитного договору теж є припиненим. Оскільки відомості про припинення іпотеки, відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» підлягають державній реєстрації, позивач звернулася до приватного нотаріуса Ковельського нотаріального округу, який посвідчував договір іпотеки, з вимогою про зняття заборони відчуження з належного позивачеві нерухомого майна та внесення запису про припинення іпотеки в державний реєстр іпотек, однак нотаріус їй відмовив у вчиненні вказаної нотаріальної дії з тих підстав, що заінтересованою особою - банком, не подано відповідної заяви. ОСОБА_1 просила позов задовольнити. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ковельський міськрайонний суд Волинської області рішенням від 09 жовтня 2015 року (з урахуванням ухвали про виправлення описок від 11 жовтня 2016 року) позов задовольнив. Визнав припиненим посвідчений приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Козоріз Н. С. за реєстровим номером 5658 іпотечний договір, укладений 22 вересня 2008 року між позивачем та «ВіЕйБі банк», предметом якого є житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 229,8 кв. м, житловою площею 126,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 583 кв. м, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться за цією ж адресою, цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування житлового будинку, яким забезпечувався кредитний договір укладений 22 вересня 2008 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_2 Зобов`язав здійснити реєстрацію припинення вказаного договору іпотеки (номер запису житлового будинку 829750 від 22 вересня 2008 року, номер запису про іпотеку земельної ділянки 7953496 від 22 вересня 2008 року) та знятизаборону відчуження зазначеного майна (реєстраційний номер обтяження житлового будинку 8297850 від 22 вересня 2008 року, реєстраційний номер обтяження земельної ділянки 7953396 від 22 вересня 2008 року), вилучитивказаний запис з Державного реєстру заборон на відчуження майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вирішив питання про судові витрати у справі. Короткий зміст рішення апеляційного суду Апеляційний суд Волинської області ухвалою від 11 травня 2017 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М. А. на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2016 року відмовив. Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що заявник пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не надав належних та допустимих доказів поважності причин його пропуску. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї, їх узагальнені аргументи У касаційній скарзі, поданій 24 травня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 11 травня 2017 року, визнати поважною причину пропуску банком строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, та постановити ухвалу, якою поновити банку строк для подання апеляційної скарги на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2016 року. Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. Визнавши причину пропуску строку на апеляційне оскарження неповажною та відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд порушив статтю 55 Конституції Українита статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, чим позбавив банківську установу права на апеляційне оскарження рішення суду. На момент подання апеляційної скарги, діючим кошторисом банку було обмежено витрати банку зі сплати судового збору, що й стало причиною пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. 06 та 17 жовтня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення ОСОБА_1 на касаційну скаргу банку, мотивовані тим, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з дотриманням норм процесуального права. Наведені у касаційній скарзі підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, a безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року поновлено уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» строк на касаційне оскарження ухвали Апеляційного суду Волинської області від 11 травня 2017 року, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Ковельського міськрайонного суду Волинської області. Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах Є Верховний Суд. 24 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю. Фактичні обставини справи встановлені судом апеляційної інстанції Суд встановив, що 07 липня 2016 року банк вперше звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2016 року, разом із заявою про звільнення банку від сплати судового збору. Апеляційний суд Волинської області ухвалою від 27 липня 2016 року у задоволенні заяви ПАТ «ВіЕйБі Банк» про звільнення від сплати судового збору відмовив. Апеляційну скаргу залишив без руху з наданням строку для виконання її вимог, а саме сплати судового збору. Копію ухвали Апеляційного суду Волинської області від 27 липня 2016 року банк отримав 03 серпня 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У зв`язку з невиконанням вимог ухвали Апеляційний суд Волинської області ухвалою від 01 вересня 2016 року апеляційну скаргу банку визнав неподаною та повернув заявнику. 27 березня 2017 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» вдруге оскаржило вказане рішення в апеляційному порядку, з порушенням встановленого законом строку на його оскарження. Апеляційний суд Волинської області ухвалою від 06 квітня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «ВіЕйБі Банк», як таку, що подана з порушенням процесуального строку на оскарження рішення, залишив без руху та встановив строк тривалістю тридцять днів для звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення. На виконання вимог ухвали ПАТ «ВіЕйБі Банк» подало заяву про поновлення пропущеного ним строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що тривалий час у кошторисі банку були відсутні грошові кошти передбачені для сплати судового збору. 2. Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Згідно з частиною першою статті 294 ЦПК України (у чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції редакції) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Відповідно до частини третьої статті 297 ЦПК України (у чинній на час звернення банку з апеляційною скаргою редакції) апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Порушення пункту першого статті 6 Конвенції констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13. Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (пункт 46 рішення). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (заява N 3236/03). Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі «Пономарьов проти України» (заява N 3236/03). Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553\39 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342\95 «Брумареску проти Румунії» судом встановлено, що існує установча судова практика щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. При цьому необхідно враховувати, що десятиденний строк, що передбачений законом на подання апеляційної скарги має дисциплінувати учасників процесу у розумінні реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків. Суди користуючись своїми дискреційними повноваженнями при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження в будь-якому випадку повинні обґрунтувати підстави за яких вони поновлюють такий строк. Безпідставне та необґрунтоване поновлення строку на апеляційне оскарження є порушенням прав інших учасників справи та порушенням одного із фундаментальних принципів res judicata, - принципу остаточності рішення. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 757/9844/16-ц (касаційне провадження № 61-16497св18). Ураховуючи, що банк не надав належних та допустимих доказів поважності пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою відповідача через невиконання останнім вимог процесуального закону. Аргументи касаційної скарги щодо наявності поважних причин для подання апеляційної скарги із порушенням визначеного законом строку апеляційного оскарження спростовуються матеріалами справи та обґрунтованими висновками суду апеляційної інстанції. В силу частини першої статті 82 ЦПК України (у чинній на час оскарження рішення суду першої інстанції редакції) заявник не був позбавлений права та можливості на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 27 липня 2016 року подати заяву про відстрочення або розстрочення сплати судового збору разом з відповідними доказами, однак цього не зробив. Зазначені банком аргументи про неможливість сплати судового збору не містять підстав для скасування оскарженого судового рішення у даній справі, оскільки такі доводи не підтверджені зібраними у справі доказами. Згідно зі статтею 400 ЦПК України установлення фактичних обставин у справі, дослідження доказів і надання їм правової оцінки не належить до компетенції касаційного суду. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції без змін. Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» залишити без задоволення. Ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 11 травня 2017 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та осарженню не підлягає. Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. П. Курило
  44. 3 points
    А Верховный всё мочит и мочит.....
  45. 3 points
    Как это расчёта нет... Он с иском всегда у них идёт сразу... Про контрасчёт это ловушка для непонимающих... Этого делать никогда нельзя, это и есть признание всего на свете согласно закона и практики... Вот они и ловят на такие слова простачков...
  46. 3 points
    Решение неправильное. Похожую формулировку выписала одна из коллегий ВС в начале этого года, и похоже, что по этой скользкой тропинке начинают следовать суды на низах. Тут вопрос надо рассматривать под другим углом, - по субъектности сторон и материальному праву. Чтобы долго не умничать, приведу цитату с пояснений в одном конкретном деле. Сразу скажу, судья полностью согласился: внесудебное взыскание залога после истечения срока исковой давности, - запрещено специальным законом. "...договір про задоволення вимог іпотекодержателя (позасудове врегулювання) за своєю правовою природою є консенсуальним, а не реальним правочином. Крім того, сама назва цього правочину містить вказівку про те, що сторони домовляються про задоволення ВИМОГ іпотекодержателя за наявності певних обставин та у певний спосіб. Відтак, позасудовий спосіб врегулювання заборгованості, вчинений на підставі як застереження в договорі іпотеки, так і на підставі окремого договору, - є примусовим стягненням. Дану правову позицію повністю поділяє і Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі головуючого - Стрільчука В. А., суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Ступак О. В., Усика Г. І. (суддя-доповідач) у постанові ВС КЦС від 31 жовтня 2018р. у справі справа № 465/1310/17 (провадження № 61-29771 св 18), копія додається, де серед іншого зазначено: …Оскільки зазначена квартира є єдиним місцем проживання позивача та інших майнових поручителів, зазначене нерухоме житлове майно, як таке, що відповідає вимогам підпункту першого пункту першого Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуто (відчужено без згоди власника) протягом дії зазначеного Закону… …Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за наслідками прийняття приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А. М. рішення про проведення державної реєстрації права власності на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект», фактично відбулося примусове стягнення зазначеного майна без згоди власника, незважаючи на заборону, встановлену Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»… Позовна заява в даному випадку не містить посилань до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», але спільним та таким, що має істотне значення для даної справи є те, що Верховний суд прямо підтвердив правову позицію, за якою державна реєстрація в позасудовому порядку нерухомості на підставі іпотечного застереження в іпотечному договорі (чи на підставі окремого договору про позасудовий спосіб стягнення), - є примусовим. А відтак, - на вказаний вид стягнення поширюється імперативна норма п.7.ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», з огляду на суб’єктність сторін договору (банк і споживач) та зазначену раніше правову позицію ВСУ, викладену у справі №6-126цс13 від 20 листопада 2013 року, предметом якої був спір про стягнення заборгованості за споживчим кредитом після спливу позовної давності, де ВСУ зробив правовий висновок, відповідно до якого пункт 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв’язку з самою частиною 11 статті 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача, як слабшої сторони договору споживчого кредиту. Відтак, з огляду на вищенаведене, а також на відсутність будь-якого волевиявлення позичальника на добровільну передачу заставного майна в позасудовий спосіб (жодних актів приймання-передачі майна, чи листів про надання добровільної згоди на таку передачу не існує), твердження Відповідача про начебто доконаний факт добровільної передачі позичальником заставного майна в позасудовий спосіб, - є безпідставними та необґрунтованими. Слід окремо зауважити, що оскільки в момент укладення договору (19 червня 2008 року) кредит навіть не був виданий, відповідно позовна давність не виникала і не спливала, договір про позасудове врегулювання є консенсуальним, а жодних Актів прийому-передачі нерухомого майна чи інших угод, які б посвідчували волю боржника на фактичну передачу предмету іпотеки іпотекодержателю в рахунок погашення заборгованості на підставі вказаного Договору, - між сторонами не укладалось. ..." То есть для собственного понимания надо уяснить следующее: если после истечения срока исковой давности должник добровольно выполнил обязательство, - оно принимается, и должник не вправе требовать его обратно (норма материального права). Но ипотечная оговорка - часть консенсуального договора, добровольно должник ничего не передавал (договора или акта о непосредственной передачи ипотеки нет), посему действия кредитора - принудительные (постановление ВС). А такие действия в указанных обстоятельствах - прямо запрещены императивной нормой специального закона (ЗПС), учитывая, что ипотекодатель - потребитель финуслуг. О правилах правильного применения пункта 7 части 11 статьи 11 Закона Украины «Про захист прав споживачів» ВСУ высказался в своем приведенном выше Постановлении. Точка.
  47. 3 points
    и вдруг кому-то пригодится у правовій позиції Верховного Суду України (постанова від 21.05.2014 у справі № 6-45цс14) зазначено, що відсутність інформації у виконавчому документі щодо індивідуального ідентифікаційного коду боржника не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, адже державний виконавець наділений повноваженнями щодо можливості запитувати інформацію безоплатно від будь-яких органів.
  48. 2 points
    Так сказать, борьба за увеличение надоев приобретает новые формы.
  49. 2 points
    Положительной практики хватает и она доступна на форуме и в реестре судебных решений.
  50. 2 points
    А вообще апелляционная практика по этим спорам как последней инстанции так сильно разделилась... В Запорожье например печально, а в Харькове просто прекрасно... И так полярно примерно по всей стране...