Leaderboard

  1. Bolt

    Bolt

    Пользователи


    • Points

      73

    • Content Count

      29,273


  2. ANTIRAID

    ANTIRAID

    Главные администраторы


    • Points

      44

    • Content Count

      10,621


  3. Лев

    Лев

    Пользователи


    • Points

      28

    • Content Count

      1,246


  4. Obelix

    Obelix

    Пользователи


    • Points

      4

    • Content Count

      3,844



Popular Content

Showing content with the highest reputation since 10/21/2019 in all areas

  1. 3 points
    Одно радует, что в перерывах от кнопкодавства они бьют морды друг другу, занимаются рукоблудием, заказывают по интернету "анал-табу". Может, все-таки доизвращаются до досрочных выборов...
  2. 3 points
    Добрый день. Данная Постнова ВП ВС по моему делу. Веду его с 2014 и по сегодняшний день. Правовая позиция не совсем нова, но свежа и актуальна. Хотя и о праве собственности через решение суда и о праве продажи через решение суда, я писал в с 2013 года, когда только банки начали заявлять подобные требования. Аж вот... в 2016 услышали о правое собственности, в 2019 - о праве продажи ))) Это дело интересно тем, как я пользовался ситуативными и актуальными (на тот момент) правовыми позициями ВСУ. Сначала банк получил отказ по мораторию, потом получил отказ по отсутствию оценки... через время позиция ВСУ менялась на прямо противоположною, но время уходило и очередной бой был выигран. И то хорошо. Правовая "визначенність" та "табільність судової влади" мне напоминает ледоход в марте на реке. Тут как прыгать по льдинам - только успел опереться, она тут же уходит из под ног, но дает возможность перепрыгнуть на другую ) И так далее до самого берега )) Но в нашем случае берег оказался островом и сейчас мы дальше гребем )) Так что продолжение следует ))) Если будет интересно - пишите, расскажу )
  3. 2 points
    Ну наконец-то... А то я уже заволновался, не ша шутку...)) Есть сдвиги... 12.11.2019 Вручено висновок Конституційного Суду http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=1013&skl=10
  4. 2 points
    Кассационную жалобу... Если дело касается нарушения подсудности и Вы говорите именно об этом акценте, то по сути ничего рассматриваться не будет в случае когда БПВС согласится с такой позицией... Но если не согласится, то тогда будут рассматривать по сути Вашу кассационную жалобу... Конечно можно, это Ваше право... Да будет без вызова скорее всего, если только не решат сами вызвать стороны, но это шанс 1 на 10000000... Нет, нельзя, как Вы сможете присутствовать...
  5. 2 points
    ВС/КЦС: Витяги з Умов надання споживчого кредиту, з Умов та Правил надання банківських послуг, розміщені на сайті банка, що не визнаються позивачем та не містять його підпису,не можна розцінювати як частину договорів (ВС/КЦС, № 285/3013/16,11.09.19) Фабула судового акта: 24 березня 2008 року між позивачем (клієнт Банка) та акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (відповідач, Банк) був укладений договір про отримання кредиту в розмірі 250 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. На виконання умов договору, банк відкрив картковий рахунок з кредитним лімітом 250 грн, який в подальшому було збільшено до 4 860 грн. 08 вересня 2015 року позивач підписав оновлену анкету-заяву про приєднання до Умов та правил банківських послуг, пунктом 1.1.3.1.6 яких визначено, що клієнт доручає банку списувати кошти з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, в межах сум, що підлягають сплаті банку за договором, у разі настання термінів платежів, а також списувати кошти з картрахунка у разі настання термінів платежів за іншими договорами клієнта у розмірах, визначених цими договорами (договірне списання), у межах платіжного ліміту рахунку. Рішенням міськрайонного суду від 29 квітня 2015 року позов Банка про стягнення заборгованості за кредитним договором був задоволений, - стягнуто з клиєнта 18 259, 08 грн, але рішенням апеляційного суду від 03 вересня 2015 року наведене судове рішення скасовано та ухвалено нове - про відмову у задоволенні вимог Банка за спливом позовної давності. Втім, Банк, виходячи з домовленості сторін про можливість договірного списання коштів з усіх відкритих в банку рахунків клієнта, вдався до такого списання з банківського рахунку позивача для погашення заборгованості за кредитом, що і стало підставою позову клієнта Банка. Відмовляючи у задоволенні позову, суд вважав встановленим, що під час отримання кредиту, позичальник підтвердив свою згоду на те, що Заява клієнта Банка, разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується його підписом на цій заяві. Доводи позивача при оскарженні вказаних судових рішень у суді касаційної інстанції зводились, зокрема, до того, що оскільки рішенням апеляційного суду Банку було відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом у зв`язку з пропуском строку позовної давності, договірне списання коштів Банком є протиправним. Позивач також зазначав, що судами не було застосовано до спірних правовідносин положення Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до яких кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду касаційну скаргу позивача задовольнити частково, - скасував негативні для останнього рішення судів першої та апеляційної інстанції; визнав протиправними дії акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (відповідач, Банк) щодо списання коштів з банківського рахунку позивача; стягнув з відповідача на користь позивача 31 417, 81 грн безпідставно списаних коштів з банківського рахунку. Не можна сказати, що ВС/КЦС виразив свою чітку згоду з доводами позивача в частині спливу строку позовної давності для здійснення договірного списання коштів Банком, разом з цим він ретельно проаналізував суть договору приєднання, бінківські умови надання споживчого кредиту фізичним особам, умови та правила банківських послуг, що діяли в Банку. Суд, зокрема, зазначив, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані позивачу Умови надання споживчого кредиту фізичним особам та Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заявах клієнта Банка умов щодо права Банку, в тому числі на договірне списання, надані банком витяги з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Колегія суддів вважає, що витяги з Умов надання споживчого кредиту фізичним особам та з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/pages/70/, які містяться в матеріалах даної справи, не визнаються позивачем та не містять його підпису, а тому їх не можна розцінювати як частину договорів, укладених між сторонами 24 березня 2008 року та 08 вересня 2015 року, шляхом підписання відповідних заяв. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді права та обов`язки сторін за договором, інші ніж передбачені заявою позичальника та анкетою-заявою. ВС/КЦС також вказав, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору позивача з Банком, останній дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та/або надання банківських послуг та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими Банк. Аналізуйте судовий акт: Доводи про те, що кредитний ліміт встановлений на платіжну карту відповідача після досягнення повноліття не мають значення, оскільки сам договір був укладений до набуття клієнтом повної цивільної дієздатності (№ 289/1996/16-ц, 12.04.18) Банківські Умови надання споживчого кредиту фізичним особам не є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника (Апеляційний суд м. Києва, справа № 755/10267/16-ц, 22.03.17) Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними (ВСКЦС, справа № 444/484/15-ц, 12.12.18) Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги ( справа №2-2442/12 від 30.11.2018 р.) Постанова Іменем України 11 вересня 2019 року м . Київ справа № 285/3013/16 провадження № 61-36001св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В., суддів : Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В. (суддя-доповідач), учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області, у складі судді - Помогаєва А. В., від 05 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області, у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Миніч Т. І., Коломієць Я. В., від 01 серпня 2017 року, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог В жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), про захист прав споживача, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що між ним та АТ КБ «ПриватБанк» у квітні 2016 року укладено договір про надання банківських послуг та видано зарплатну картку № НОМЕР_1 . Під час користування послугами банку він виявив безпідставне списання коштів на погашення простроченої заборгованості за кредитним договором від 24 березня 2008 року. Вважав такі дії відповідача протиправними, оскільки рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 03 вересня2013 року по справі № 285/6210/13 банку відмовлено у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитом, у зв`язку з пропуском строку позовної давності. Стверджував, що відповідач в порушення норм Конституції України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» з власної ініціативи безпідставно списав грошові кошти з належного йому карткового рахунку. Посилаючись на вказані обставини, з урахуванням поданих 22 лютого 2017 року уточнень, позивач просив суд: - визнати неправомірними дії АТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення коштів, які надходили (зараховувались) на платіжну картку № НОМЕР_1 , видану на його ім`я; - припинити неправомірні дії відповідача, а саме здійснення будь-яких або в будь-який спосіб стягнення коштів, які будуть надходити (зараховуватись) на його зарплатну картку; - стягнути з відповідача на його користь суму заробітної плати в розмірі 31 471, 81 грн, яка незаконно була списана з його картки. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 квітня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав дозвіл на договірне списання коштів з карткового рахунку, в тому числі, і під час підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» від 08 вересня 2015 року. За таких обставин, суд дійшов висновку, що списання коштів відповідачем з рахунку позивача є договірним, що відповідає нормам статей 1066, 1068, 1071 ЦК України, пункту 6.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22. Доводи позивача про неправомірність стягнення відповідачем заборгованості за кредитом, у зв`язку зі спливом строку позовної давності суд визнав необґрунтованими. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 01 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Новоград -Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 квітня 2017 року залишено без змін. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів встановлено, що під час укладення договору із банком ОСОБА_1 був ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», Тарифами банку, та своїм підписом підтвердив факт отримання повної інформації щодо умов кредитування, якими передбачено згоду на списання банком коштів з його рахунків (договірне списання). Сплив позовної давності, як підставу для припинення зобов`язання норми глави 50 «Припинення зобов`язання» ЦК України не передбачають. Короткий зміст вимог касаційної скарг У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи № 285/3013/16-ц із суду першої інстанції. Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»(далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду. 20 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 285/3013/16-ц передано судді-доповідачеві. Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій, що списання коштів відповідачем з належного йому карткового рахунку є договірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. Суди не досліджували змісту заяв-анкет від 08 вересня 2015 року та договору про відкриття зарплатного банківського рахунку від 26 квітня 2016 року на їх відповідність пункту 6.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» № 22 від 21 січня 2004 року та статті 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Судами не надано належної оцінки, що в зазначених заявах-анкетах, мають бути зазначені обставини, за яких банк має право здійснити договірне списання; найменування отримувача та банку отримувача; реквізити рахунка, з якого має здійснюватися списання; реквізити договору між платником та отримувачем (за наявністю договору), що передбачає право отримувача на договірне списання; перелік документів, що мають бути представлені отримувачем в обслуговуючий платника банк тощо. Судами не було застосовано до спірних правовідносин положення пункту 7 частини одинадцятої 11 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якого кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Учасниками справи відзив (заперечення) на касаційну скаргу не подані Фактичні обставини справи, встановлені судами Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 березня 2008 року між позивачем та АТ КБ «ПриватБанк» укладено договір про отримання кредиту в розмірі 250 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. На виконання умов договору, банк відкрив картковий рахунок № НОМЕР_2 з кредитним лімітом 250 грн, який в подальшому було збільшено до 4 860 грн. Суди вважали встановленим, що під час отримання кредиту, позичальник підтвердив свою згоду на те, що заява, разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується його підписом на заяві. 08 вересня 2015 року позивач підписав оновлену анкету-заяву про приєднання до Умов та правил банківських послуг, пунктом 1.1.3.1.6 яких визначено, що клієнт доручає банку списувати кошти з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, в межах сум, що підлягають сплаті банку за договором, у разі настання термінів платежів, а також списувати кошти з картрахунка у разі настання термінів платежів за іншими договорами клієнта у розмірах, визначених цими договорами (договірне списання), у межах платіжного ліміту рахунку. Пунктом 1.1.3.2.12 Умов визначено право банку проводити договірне списання з усіх відкритих в банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб за кредитами, в яких клієнт є поручителем, а також будь-якої іншої заборгованості, яка виникла у клієнта. Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 29 квітня 2015 року позов АТ КБ «Приватбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 18 259, 08 грн заборгованості за кредитним договором від 24 березня 2008 року. Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 03 вересня 2015 року рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 29 квітня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні вимог АТ КБ «ПриватБанк» за спливом позовної давності. Із банківського рахунку позивача АТ КБ «ПриватБанк» проводило списання грошових коштів для погашення заборгованості за кредитом. Позиція Верховного Суду Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до статті 213 ЦПК України 2004 року рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною першою статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка. Відповідно до частини третьої статті 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Підстави для списання грошових коштів з рахунку визначені ст. 1071 ЦК України, відповідно до якої банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом. Відповідно до пункту 1.38 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів» у цьому Законі наведені нижче терміни та поняття вживаються в такому значенні списання договірне - списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом, або згідно з умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Згідно з пунктом 26.1 статті 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів» платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб. Згідно з пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі - Інструкція від 21 січня 2004 року), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції. Банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг (пункт 6.1 Інструкції від 21 січня 2004 року). Договір має містити інформацію, яка потрібна для належного виконання банком доручення платника, зокрема: - умови, за якими банк повинен здійснити (здійснювати) договірне списання; - номер рахунку платника, з якого має здійснюватися договірне списання; - назву отримувача; - номер і дату договору з отримувачем, яким передбачене право отримувача на договірне списання коштів з рахунку платника; - перелік документів, які отримувач має надати банку, що обслуговує платника (якщо вони передбачені в договорі) (пункт 6.4 Інструкції від 21 січня 2004 року). Якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника. Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер, дату договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання (пункт 6.5 Інструкції від 21 січня 2004 року). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що АТ КБ «Приватбанк» неправомірно (без його розпорядження та згоди) списало з належного йому банківського рахунку грошові кошти в загальному розмірі 31 471, 81 грн. У заяві ОСОБА_1 від 24 березня 2008 року (а.с. 25-26) та анкеті -заяві ОСОБА_1 від 08 вересня 2015 року відсутні умови про те, що він доручає банку проводити договірне списання з усіх відкритих в Банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості. Відповідач , обґрунтовуючи свої заперечення, посилався на витяги з Умов надання споживчого кредиту фізичним особам та Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщених на сайті: https://privatbank.ua/terms/pages/70/, як невід`ємних частини, укладених між сторонами договорів. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги з Умов розумів позивач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи відповідні заяви, а також те, що вказані документи на момент укладення між сторонами правочинів містили умови, зокрема й щодо права банку здійснювати договірне списання грошових коштів з усіх рахунків ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року в справі № 6-16цс15. Касаційний суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (24 березня 2008 року, 08 вересня 2015 року) до моменту здійснення списання коштів з рахунку позивача (період з листопада 2016 року по січень 2017 року), звернення до суду із вказаним позовом (у жовтні 2017 року), тобто банк міг додати, як до своєї позовної заяви, так і до заперечень на позов ОСОБА_1 витяги з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для нього. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані позивачу Умови надання споживчого кредиту фізичним особам та Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заявах ОСОБА_1 умов щодо права Банку, в тому числі на договірне списання, надані банком витяги з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. При цьому, згідно з частиною четвертою статті 60 ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях. Колегія суддів вважає, що витяги з Умов надання споживчого кредиту фізичним особам та з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/pages/70/, які містяться в матеріалах даної справи, не визнаються позивачем та не містять його підпису, а тому їх не можна розцінювати як частину договорів, укладених між сторонами 24 березня 2008 року та 08 вересня 2015 року, шляхом підписання відповідних заяв. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді права та обов`язки сторін за договором, інші ніж передбачені заявою позичальника та анкетою-заявою. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. В даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII). Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договорів з ОСОБА_1 . АТ КБ «ПриватБанк» дотрималось вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та/або надання банківських послуг та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими Банк. Подібні висновки про застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19). Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, неправильно застосував положення статей 626, 628, 638, 1055, 1066, 1071 ЦК України, статті 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», що призвело до неправильного вирішення справи, а це відповідно до статті 411 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень. З урахуванням зазначеного колегія суддів дійшла висновку про безпідставне списання відповідачем коштів із карткового рахунку ОСОБА_1 в загальному розмірі 31 417, 81 грн та невідповідність дій відповідача в цій частині вимогам закону та умовам укладеного договору, що в силу положень статті 1073 ЦК України покладає на АТ КБ «Приватбанк» обов`язок негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта. Тому, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню. Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України. Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини. Вимога ОСОБА_1 заборонити АТ КБ «ПриватБанк» вчиняти певні дії, а саме здійснювати будь-яке, або в будь-який спосіб стягнення коштів, які будуть надходити (зараховуватись) на картковий рахунок позивача, в майбутньому не може бути задоволена, оскільки така вимога ґрунтується на припущеннях про події, які можуть не настати. Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про скасування рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення позовних вимог про визнання дій протиправними та стягнення безпідставно списаних коштів з банківського рахунку та ухвалення в цій частині нового рішення. Керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської від 05 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 01 серпня 2017 рокускасувати. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправними дії акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» щодо списання коштів з банківського рахунку ОСОБА_1 . Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 31 417, 81 грн безпідставно списаних коштів з банківського рахунку. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зобов`язання припинити дії відмовити. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович ссылка
  6. 2 points
    Никак, стыдно мотивировать удовлетворение приватбанковских заявок-хотелок...
  7. 2 points
    В переходных положениях закона об изменении ЦК прямо указано, что изменения действуют на все существующие на то время правоотношения. Видел такие решения. По идее нужно признавать такие переходные положения неконституционными. Но разве это кого-то сегодня интересует....
  8. 2 points
    Суд со ссылкой на практику ЕСПЧ и указанием, на то, что максимальная сумма отчислений с пенсии не может превышать 20% отменил постановление об аресте средств на счете истца, куда ему выплачивается пенсия, осуществленного в рамках исполнительного производства о взыскании средств по исполнительной надписи нотариуса. Суд указал, что согласно правовой позиции Европейского суда по правам человека в решении по делу «Хонякина против Грузии» № 17767/08 от 19 июня 2012 года, право на социальные выплаты является имущественным правом, предусмотренным статьей 1 Протокола Конвенции о защите прав и основных свобод, и уменьшение размера или прекращение выплаты должным образом установленной социальной помощи может составлять вмешательства в право собственности.
  9. 1 point
    Державний герб України УХВАЛА 05 листопада 2019 року Київ справа №826/2251/16 адміністративне провадження №К/9901/29888/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2019 у справі № 826/2251/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: 29.10.2019 до суду касаційної інстанції надійшла вказана касаційна скарга. Суддею - доповідачем, при вивченні матеріалів касаційної скарги, було встановлено наступне. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника. Частиною восьмою статті 59 КАС України встановлено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що наявність документів у справі, що підтверджують повноваження представника у розумінні статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, яка звільняє його від обов`язку в суді касаційної інстанції підтверджувати свої повноваження, слід розуміти таким чином: при вирішенні питання про відкриття провадження суд касаційної інстанції повинен мати документи надані (приєднані) представником, які б без сумніву свідчили про наявність у нього повноважень подавати і підписувати касаційну скаргу. Враховуючи те, що касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, а питання про витребування справи суд вирішує за наслідками відкриття касаційного провадження, представник зобов`язаний додавати документ на підтвердження своїх повноважень незалежно від наявності такого документа в матеріалах справи. Отже, учасник справи має право на звернення до суду касаційної інстанції через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку. Касаційну скаргу від імені Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича підписано представником за довіреністю ОСОБА_3 . До касаційної скарги долучено довіреність на ім`я ОСОБА_3 , видану Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадировим Владиславом Володимировичем, проте не додано жодних документів на підтвердження повноважень останнього на представництво інтересів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Тобто, в матеріалах касаційної скарги відсутній будь-який документ, який би підтверджував рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб реалізувати своє право на касаційне оскарження судових рішень через представника та, відповідно, обсяг повноважень, наданий цьому представнику. Пунктом 1 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Таким чином, оскільки на момент подання касаційної скарги в суді касаційної інстанції відсутні підтвердження повноважень представника на її подання, касаційна скарга піддягає поверненню особі, яка її подала. На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 332 КАС України, УХВАЛИВ : Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2019 у справі № 826/2251/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. ........................... С.Г. Стеценко, Суддя Верховного Суду http://reyestr.court.gov.ua/Review/85412061
  10. 1 point
    Ну если дорого, то дешевле жить без зарплаты...) Смотря что на исполнении находится и где...
  11. 1 point
    Сказали, что Вольф или что гос исполнитель, зачем ехать сказали к госисполнителю... Что он может решить...)
  12. 1 point
    Ну так проверьте сами сейчас, зачем гадать... https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors
  13. 1 point
    Да уж болото, есть болото...) Без обид, но это в прямом смысле географический факт, местность болотистая у Вас, торфяники...
  14. 1 point
    Не приходилось... Это местный Ваш, поэтому я думаю у него не такой большой ореол распространения его деятельности, как у некоторых вольфов... поэтому мало людей с ним пересекалось... Может Ваш климат такой всеобщей безнаказанности и немотивированности на него действует...)
  15. 1 point
    Вы не перестаёте удивлять, где Вы их находите...)) И это ноябрь месяц уже этого года, Вы обратили внимание когда писать нечего они вообще ничего не пишут... Уже ни слова про Условия и правила...)) Когда нет возможности ссылаться уже на эти бесконечные пункты Условий и правил, то и писать уже нечего в решении, а очень хочется вынести решение...))
  16. 1 point
    Бывает временно, бывает постоянно... Но это именно как Лев и говорит, к сроку действия отношения не имеет... Тут самое время говорить о досрочном прекращении договора банком...
  17. 1 point
    Наверное, придется забрать свои слова обратно... Нашел немотивашку в другом суде: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85596692
  18. 1 point
    Если наш удивительный парламент примет закон № 2314, то окончательно закрепится приоритет прецедентно-заказного права над законом. И расширятся возможности ВС для отказа в открытии кассационного производства. А в том, что примет, я ничуть не сомневаюсь...
  19. 1 point
    Это решение должно занять первое место в списке самых циничных и незаконных решений, а также примером того, как можно обосновать что угодно. Я понимаю почему его не стала готовить судья-докладчик, а судя по всему готовил даже не тот судья который указан, а чей-то довольно грамотный помощник. Фактически тут Большая палата отработала свои космические и не оправданные зарплаты. Большая палата пришла к заключению: 1. Иски по защите земель со специальным статусом не имеют сроков исковой давности. И фактически являются негаторными, а не виндикационными. 2. Прокурорам разрешено одновременно менять предмет и основания, а судьи должны это трактовать как возможность самого суда принять решение вне исковых требований. 3. Это решение является примером возможности как угодно трактовать условия решений и их похожести. 4. Суды могут в своей практике применять решения ЕСПЧ не переведенные на украинский язык. 5. Пострадавший хоть и имеет права заявить требования о компенсации изъятого участка, но суд не может его удовлетворить т.к. пострадавший не мог не знать о нарушении Закона. 6. При удовлетворении иска изымается только участок, а дом на нем построенный и введенный в эксплуатацию, так и остается в собственности пострадавшего и его права на проживание в нем не нарушено. Я вот не знаю какие еще аргументы нужны для ликвидации Верховного суда и отмене механизмов фильтрации дел для кассации. Даже в этом деле судьи Верховного суда и Большой палаты Верховного суда по разному трактуют одни и теже решения и правоотношения. Это уже полный финиш.
  20. 1 point
    Совершенно верно. Так-же как и бухгалтер. Особенно сейчас с менящимся налоговым законодательством.
  21. 1 point
    Так получается Ваш суд не так уж плох...
  22. 1 point
    Всегда пожалуйста... Собственно говоря тут тоже именно по той же самой причине подавать надо в админсуд, так как этот исполнительный документ выдан не судом...
  23. 1 point
  24. 1 point
  25. 1 point
  26. 1 point
    Особенно то которое создаёт монополии и условия для их образования...
  27. 1 point
    как, фактически, и само государство...
  28. 1 point
    Возможно и не проблема... Доехал по электронке...)) И не стоит это сравнивать с реестром судебных решений, так как ВРУ напрямую вносит сведения на свой сайт, а в реестр судебных решений суд решения не напрямую вносит, а решения попадают через модератора, который их проверить должен, и только после модерации разместить в реестре...
  29. 1 point
    Да то Бог, надеются все только на это... Но Вы ведь сами видите, что ВРУ уже 10 дней не замечает этого вывода КСУ и не светит его чего-то... типа его и нет вовсе... Хотя обычно у них там отображается всё моментально...
  30. 1 point
  31. 1 point
  32. 1 point
    1. Да... 2. В каком случае...? Вы должны делать, то что считаете необходимым и то что предусмотрено ЦПКУ и на что имеете право, и не стоит рассуждать о полезности и бесполезности, это лишнее и очень мешает, особенно в суде...
  33. 1 point
    Большая плата в очередной раз указала, что в связи с тем, что в этом деле истец оспаривает решение Наблюдательного совета по его отстранения от исполнения полномочий директора этот спор не является трудовым, а касается управления деятельностью юридического лица. В соответствии с пунктом 3 части первой статьи 20 ХПК Украины хозяйственные суды рассматривают дела по спорам, которые возникают из корпоративных отношений, в том числе в спорах между участниками (учредителями, акционерами, членами) юридического лица или между юридическим лицом и его участником (учредителем, акционером, членом), в том числе участником, который выбыл, связанные с созданием, деятельностью, управлением или прекращением деятельности такого юридического лица, кроме трудовых споров. Итак, споры, связанные с созданием, деятельностью, управлением или прекращением деятельности юридического лица, являются корпоративными в понимании пункта 3 части первой статьи 20 ХПК Украины независимо от того, является ли истец акционером (участником) юридического лица, и должны рассматриваться по правилам ХПК Украины. Поскольку исковые требования о совершении органом местного самоуправления соответствующих регистрационных действий являются производными от спора о признании недействительным решения Наблюдательного совета, рассмотрение требований об отмене / обновления записи о внесении изменений в сведения о юридическом лице, а также решения вопроса о принадлежности (эффективность) выбранного истцом способа защиты в части этих требований, также относится к юрисдикции хозяйственного суда.
  34. 1 point
    Я ответил Вашему партнеру по парному танцу...
  35. 1 point
    Зато могут появиться реальные слезы у тех, кто поведется на Ваши советы...
  36. 1 point
    Не будучи пессимистом, я, тем не менее, "Ему" все равно не верю. За полгода царствования "Он" не сделал для народа ничего хорошего, только плохое...
  37. 1 point
    Правильно сделали, что решили так поступить... Вас не должно беспокоить сейчас какие там их действия, Вы просто должны выжидать, а о своих действиях пусть они сами беспокоятся... Пусть звонят, пусть угрожают... Вы главное не обращайте внимание или обратитесь в полицию... А какая разница, понаблюдайте увидим... Возможно обратятся... Когда то вопрос не по адресу, этого даже они сами не знают... Может быть вообще не обратятся, может быть через год, может быть через пять лет... Какая разница вот Вам от этого и сейчас... Вы всё правильно сделали, сделали свой ход и перестали их кормить... Теперь их ход и Вам надо только ждать, чтобы потом правильно ответить им...
  38. 1 point
    Ну да, для того, чтобы установить правоотношения, признать долг и прервать исковую давность... Всё логично... Правильные советы...))
  39. 1 point
    Зачем? Чтобы в дальнейшем манивеи еще больше начисляли?..
  40. 1 point
    Большая палата указала, что апелляционный суд не учел, что суд первой инстанции сослался на возможность уменьшения размера неустойки не в связи с тем, что этот размер превышает размер задолженности, а при наличии других обстоятельств, имеющих существенное значение. Такими обстоятельствами суд первой инстанции посчитал поведение кредитора и имущественное положение заемщика и поручителей. Наличие этих обстоятельств судом апелляционной инстанции не опровергнуто.
  41. 1 point
    Решение просто огонь)
  42. 1 point
    Да ладно там Нацбанк, но ведь и судьи на это смотрят и типа не видят и не понимают, вот где проблема...
  43. 1 point
    Да ладно... )) Телефон читает мысли...))
  44. 1 point
    Это не я))) телефон.... предатель))))
  45. 1 point
    У меня тут другая тема... Противоположная теме "Меня несколько достал Приват"... Как быть... Как достать Приват... Приват подал в суд... Полгода мозги парили... Потом поняли, что шансов у них со мной бороться нет совсем... и просто решили не ходить... две неявки и позов естественно суд оставляет без розгляду... Вроде ничего плохого, но зачем им оставлять шанс... У меня были планы исключительно только на отказ в позове... Может быть подать теперь на них в суд (типа признание отсутствия долга), но с каким предлогом... КАК ДОСТАТЬ ПРИВАТ...
  46. 1 point
    Это наше дело. Суд удовлетворил иск и отменил постановление частного исполнителя о взыскании затрат исполнительного производства и изменений к этому постановлению, исходя из того, что в нарушение норм, установленных приказом Министерства юстиции Украины от 29 сентября 2016 № 2830/5, зарегистрированным в Министерстве юстиции Украины 30 сентября 2016 под № 1300/29430, которым утверждены виды и размеры расходов исполнительного производства, ответчиком не представлено ни одного доказательства относительно вида и размера расходов на сумму 1069,00 грн., которые частный исполнитель обжалуемым постановлением решил взыскать с истца. Кроме того, суд указал, на административную юрисдикцию таких споров исходя из прямых норм ч.2 ст.74 Закона Украины «Об исполнительном производстве».
  47. 1 point
    И для этого специально зарегистрировался, написал через минуту, ещё через минуту вышел и больше с тех пор не появлялся... )))
  48. 0 points
    ....какой подарок и причем здесь т.н. монополия?
  49. 0 points
    Человек спросил, я ответил. А зачем, это совсем другой вопрос.
  50. 0 points