Leaderboard

  1. Bolt

    Bolt

    Пользователи


    • Points

      30

    • Content Count

      30,645


  2. yafet

    yafet

    Пользователи


    • Points

      13

    • Content Count

      630


  3. Лев

    Лев

    Пользователи


    • Points

      12

    • Content Count

      1,334


  4. ANTIRAID

    ANTIRAID

    Главные администраторы


    • Points

      10

    • Content Count

      11,028



Popular Content

Showing content with the highest reputation since 03/06/2020 in all areas

  1. 3 points
    Постанова Іменем України 19 лютого 2020 року м. Київ справа № 757/21623/15-ц провадження № 61-38423св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Кузнєцова В. О., суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю., учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», відповідач - ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бабенка Сергія Сергійовича на постанову Апеляційного суду міста Києва від 24 травня 2018 рокуу складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Соколової В. В., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог, заперечень на позов і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій. У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 07 серпня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - ЗАТ «ОТП Банк»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк»), та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ML-005/107/2007 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 274 050 доларів США зі сплатою плаваючої процентної ставки, що складається з фіксованого відсотка в розмірі 5,99 % річних та FIDR, на строк до 07 серпня 2022 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 07 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № PCL-005/107/2007 (далі - Іпотечний договір), за умовами якого відповідач передав в іпотеку банку належну йому квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 90,70 кв. м. 05 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким банк передав йому право вимоги, зокрема за вказаними Кредитним договором та Іпотечним договором. Позичальник не виконував належним чином зобов`язань за Кредитним договором, тому заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 30 серпня 2012 року у справі № 2-1240/2011, яке змінено рішенням Апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2013 року, було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість в розмірі 6 747 758,40 грн. Проте ОСОБА_2 не виконував зазначені судові рішення, внаслідок чого утворилася заборгованість за Кредитним договором, яка станом на 15 червня 2015 року складає 345 096,51 доларів США, що еквівалентно 7 267 328,39 грн, та пеня за прострочення виконання зобов`язань - 26 525 748,60 грн. Враховуючи викладене, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просило в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором в розмірі 33 793 076,99 грн звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. В запереченні на позовну заяву представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 зазначив, що 07 червня 2011 року позивач пред`явив досудову вимогу про погашення заборгованості за Кредитним договором, внаслідок чого змінив строк виконання основного зобов`язання, однак з позовом звернувся лише 16 червня 2015 року, тобто зі спливом позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Позивачем неправильно здійснено розрахунок заборгованості за Кредитним договором, її розмір є необґрунтованим і недоведеним. В позовній заяві не зазначено всіх складових заборгованості, що підлягає сплаті іпотекодержателю, та не вказано початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Крім того, умова пункту 4.1.1 Кредитного договору щодо сплати позичальником на користь банку пені в розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаних зобов`язань за кожен день прострочення, суперечить засадам рівності учасників цивільних відносин та є нікчемною. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 31 березня 2016 року у складі судді Цокол Л. І. в задоволенні позову відмовлено. Рішення місцевого суду мотивоване тим, що звернувшись до суду з цим позовом у червні 2015 року, позивач пропустив позовну давність, перебіг якої розпочався 23 червня 2011 року, коли ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направило ОСОБА_2 (позичальнику) і ОСОБА_1 (майновому поручителю) вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором. Доказів переривання позовної давності позивачем не надано. Справа розглядалася судом апеляційної інстанції неодноразово. Останньою постановою Апеляційного суду міста Києва від 24 травня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково, рішення Печерського районного суду міста Києва від 31 березня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № ML-005/107/2007 від 07 серпня 2007 року, укладеним між ним та ЗАТ «ОТП Банк», в сумі 2 758 183,86 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 2 139 677,93 грн; заборгованості за відсотками за користування кредитом - 618 505,93 грн, що стягнуті заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 30 серпня 2012 року, яке змінено рішенням Апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2013 року, та суми пені в розмірі 3 000 000 грн за період з 15 червня 2014 року по 15 червня 2015 року, звернено стягнення на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів, встановлено початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в рахунок відшкодування судових витрат 833,22 грн. Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що наявність судового рішення про стягнення заборгованості на користь кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін, не звільняє боржника і поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє права кредитора на отримання штрафних санкцій і права звернути стягнення на предмет іпотеки. Оскільки ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором у лютому 2011 року, а судове рішення про стягнення заборгованості та пені набрало законної сили 28 лютого 2013 року, то висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем позовної давності є помилковим. При визначенні розміру заборгованості, на погашення якої звертається стягнення на предмет іпотеки, суд врахував позицію позивача, який просив стягнути пеню в розмірі 26 525 748,60 грн за період з 15 червня 2014 року по 15 червня 2015 року, тому, на підставі частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), дійшов висновку про зменшення розміру пені до 3 000 000 грн. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги. У червні 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бабенко С. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Апеляційного суду міста Києва від 24 травня 2018 року, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 31 березня 2016 року - залишити без змін. Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову у зв`язку з пропуском позовної давності та ухвалив рішення, яке відповідає встановленим обставинам справи, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд неповно з`ясував обставини справи, не дослідив у повному обсязі доказів іне звернув уваги на те, що 07 червня 2011 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направило ОСОБА_2 та ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення заборгованості за Кредитним договором, в якій вимагало протягом тридцятиденного строку сплатити заборгованість. Зазначена досудова вимога не була виконана, тому право позивача вважається порушеним з 07 липня 2011 року і з цього часу починається перебіг позовної давності. Таким чином, звернувшись 16 червня 2015 року до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач пропустив позовну давність. Крім того, наданий позивачем розрахунок заборгованості за Кредитним договором, є необґрунтованим, не підтверджений належними доказами. Ухвалюючи рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, апеляційний суд не врахував вимог статті 39 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV) і не зазначив усіх необхідних складових, передбачених цією нормою, зокрема початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної відповідно до частини шостої статті 38 Закону № 898-IV. Рух справи в суді касаційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 24 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в цій справі, витребувано її матеріали з Печерського районного суду міста Києва та зупинено виконання постанови Апеляційного суду міста Києва від 24 травня 2018 року до закінчення касаційного провадження у справі. 16 серпня 2018 року справа № 757/21623/15-ц надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду. Позиція Верховного Суду. Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України). Згідно з частиною першою статті 367, частиною першою статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України). Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Судами встановлено, що 07 серпня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 274 050 доларів США зі сплатою плаваючої процентної ставки, що складається з фіксованого відсотка в розмірі 5,99 % річних та FIDR, на строк до 07 серпня 2022 року. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша статті 546 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Відповідно до статті 1 Закону № 898-IV іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 07 серпня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір, за умовами якого відповідач передав в іпотеку банку належну йому квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 90,70 кв. м. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. 26 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір відступлення права вимоги від 26 листопада 2010 року, відповідно до яких ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги, в тому числі й за Кредитним договором та Іпотечним договором. У справі, яка переглядається, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просило в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором в розмірі 33 793 076,99 грн звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону № 898-IV). Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 898-IV за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Частинами першою, третьою статті 33 Закону № 898-IV передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Отже, законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання. Згідно з пунктом 2.1 Іпотечного договору сторони узгодили, що іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо сплати боржником кожного і всіх його платіжних зобов`язань за Кредитним договором у розмірі, валюті, у строк та в порядку, які встановлені в Кредитному договорі, з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом терміну дії. Умовами Кредитного договору сторонами погоджено дату остаточного повернення кредиту - 07 серпня 2022 року. Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Умовами пункту 1.9 частини № 2 Кредитного договору передбачено дострокове виконання боргових зобов`язань за ініціативою банку та розірвання цього договору. За змістом пункту 1.9.1 частини № 2 Кредитного договору, незважаючи на інші положення цього договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов`язань за цим договором та/або умов договору іпотеки. При цьому виконання боргових зобов`язань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги. (т.1 а.с.187) У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за Кредитним договором в лютому 2011 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому, з урахуванням збільшення у 2012 році позовних вимог, просило стягнути з боржника на свою користь 12 853 136,80 грн заборгованості за Кредитним договором та 2 480 741,16 грн заборгованості за кредитним договором № МL-005/041/2008, укладеним 14 березня 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ «ОТП Банк». (т.1 а.с.31-34) Крім того, 23 червня 2011 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направило ОСОБА_2 та ОСОБА_1 досудові вимоги від 07 червня 2011 року № 10774 та № 10775 відповідно, за змістом яких на підставі пункту 1.9 Кредитного договору вимагало протягом 30 календарних днів з дати отримання вимоги достроково виконати боргові зобов`язання за Кредитним договором в повному обсязі шляхом сплати на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 267 710,72 доларів США залишку за заборгованості за кредитом та 77 385,79 доларів США - відсотків за користування кредитом. (т.1 а.с.122, 176) Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 30 серпня 2012 року у справі № 2-1240/2011 позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 2 758 183,86 грн, заборгованості за Кредитним договором та 10 094 952,94 грн - пені за прострочення виконання зобов`язань за цим договором, 487 754,54 грн - заборгованості за кредитним договором від 14 березня 2008 року № МL-005/041/2008 та 1 992 986,62 грн - пені за прострочення виконання зобов`язань за цим договором, 1 700 грн - витрат на сплату судового збору, 120 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 15 335 697,96 грн. (т.1 а.с.31-32) Рішенням Апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2013 року у справі № 2-1240/2011 заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 30 серпня 2012 року було змінено в частині стягнення пені. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна»3 000 000 грн пені за прострочення виконання зобов`язань за Кредитним договором та 500 000 грн - пені за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором від 14 березня 2008 року № МL-005/041/2008. В решті рішення залишено без змін. (т.1 а.с.33-34) Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Згідно з частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). У запереченні на позовну заяву, поданому до суду першої інстанції 31 березня 2016 року, представник відповідача ОСОБА_1 - Пушок С. В. просив застосувати позовну давність до позовної вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про звернення стягнення на предмет іпотеки. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги. Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що звернувшись до суду з цим позовом у червні 2015 року, позивач пропустив позовну давність, та правильно відмовив у задоволенні позову з цієї підстави. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з обґрунтованості позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором. При цьому твердження апеляційного суду про помилковість висновку суду першої інстанції про пропуск позовної давності, оскільки рішення про стягнення заборгованості та пені набрало законної сили 28 лютого 2013 року, є безпідставним з огляду на таке. Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 30 серпня 2012 року та рішенням Апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2013 року у справі № 2-1240/2011 було встановлено, що на підставі пункту 1.9 Кредитного договору 23 червня 2011 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направило ОСОБА_2 та ОСОБА_1 досудові вимоги від 07 червня 2011 року про дострокове виконання боргових зобов`язань за Кредитним договором в повному обсязі. Пред`явивши зазначені вимоги, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов Кредитного договору змінив строк виконання основного зобов`язання. Право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло у кредитора у зв`язку з невиконанням боржником вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі. При цьому таке право згідно з умовами укладеного договору виникло через тридцять календарних днів з дня одержання позичальником відповідної вимоги та за умови її невиконання. У справі, яка переглядається, позивач міг пред`явити позов до іпотекодавця протягом трьох років, починаючи від дня невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання (тридцять перший день після отримання вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі). Таким чином, пред`явивши 23 червня 2011 року боржнику і поручителю досудові вимоги про дострокове повернення всього боргу за Кредитним договором та посилавшись на пункт 1.9 Кредитного договору, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» вимагало достроково, протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання вимоги, виконати всі боргові зобов`язання в повному обсязі, чим змінило строк виконання основного зобов`язання. Позивач міг пред`явити позов до іпотекодавця, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання протягом трьох років, проте з позовом до суду звернувся лише в червні 2015 року, тобто зі спливом позовної давності. Доводи ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про те, що позовна давність щодо вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки перервалася ухваленням рішення Апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2013 року у справі № 2-1240/2011, є безпідставними з огляду на таке. Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення Європейського суду з прав людини від 20 грудня 2007 року за заявою № 23890/02 у справі «Фінікарідов проти Кіпру»). З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов`язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою. Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду за вирішенням наявного між сторонами спору. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі і переривається перебіг позовної давності. За змістом статті 264 ЦК України переривання позовної давності передбачає наявність двох строків - до переривання та після нього. Новий строк починає перебіг безпосередньо з того моменту, коли перервався первісний. Підстави переривання позовної давності є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають. Однією з підстав переривання позовної давності є пред`явлення особою позову до одного із боржників. Позовна давність переривається пред`явленням особою позову, а не постановленням судом судового рішення. Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 522/31199/13-ц (провадження 61-3872св18), від 10 жовтня 2019 року у справі № 357/9126/17-ц (провадження № 61-36495св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 148/1923/16-ц (провадження № 61-21009св18). За таких обставин, звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості у лютому 2011 року, який розглянутий судом по суті, позивач перервав позовну давність у спорі з відповідачем щодо стягнення кредитної заборгованості. Тому при зверненні до суду у червні 2015 року, тобто більш ніж через три роки після зміни строку виконання основного зобов`язання, з позовом в цій справі шляхом пред`явлення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» пропустило позовну давність. З огляду на викладене, апеляційний суд не спростував належним чином обставин, встановлених місцевим судом, неправильно застосував до спірних правовідносин вищенаведені норми матеріального права, у зв`язку з чим безпідставно скасував судове рішення про відмову в задоволенні позову, яке відповідало закону. Відповідно до статті 413 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону, то постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених статтею 413 ЦПК України. Згідно з частиною першою статі 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. За подання касаційної скарги ОСОБА_1 сплатив 487,20 грн судового збору, які підлягають стягненню з позивача на його корить. Керуючись статтями 141, 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бабенка Сергія Сергійовича задовольнити. Постанову Апеляційного суду міста Києва від 24 травня 2018 року скасувати, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 31 березня 2016 року залишити в силі. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_1 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп. судових витрат, понесених на сплату судового збору за подання касаційної скарги. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. О. Кузнєцов Судді: В. С. Жданова С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов Джерело: ЄДРСР 87857531
  2. 3 points
    Це наша справа. Нарешті Верховний суд зробив законний та логічний висновок, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону № 898-IV). Звернувшись до суду з позовом до про стягнення кредитної заборгованості у лютому 2011 року, який розглянутий судом по суті, позивач перервав позовну давність у спорі з відповідачем щодо стягнення кредитної заборгованості. Тому при зверненні до суду у червні 2015 року, тобто більш ніж через три роки після зміни строку виконання основного зобов`язання, з позовом в цій справі шляхом пред`явлення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» пропустило позовну давність.
  3. 2 points
    Да то вообще не проблема... Никто даже и не вспомнит... Всё прекратится в один день...))
  4. 2 points
  5. 2 points
  6. 2 points
    Знов за рибу гроші. Вже ж ніби то всім ясно, що судовий збір в таких справах заявником не сплачується. Після того, як по Україні вже відкрито без сплати судового збору біля 45 справ. Харків. 23 березня 2020 року. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88386210 Залишити заяву Фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність без руху. Надати ОСОБА_1 для усунення недоліків строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність без руху, а саме: ... - надати докази сплати судового збору в сумі 21 020,00 грн.
  7. 2 points
    Подозреваю, что головняков будет масса поскольку закон выписан коряво + не уверен, что все нпа приведут в соответствие....
  8. 2 points
    Практика. Найкоротша судова процедура в справі про неплатоспроможність фізичної особи - 57 днів. Не встигли навіть освоїти проавансовані заявником витрати арбітражного керуючого. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88245266
  9. 2 points
    Помало доходимо до суті в справах, по яких кредиторські вимоги заявлені вчасно. Ця ухвала про розгляд судом кредиторських вимог: частина визнана по преюдиції, цікавий розгляд про суми вимог в співвідношенні з вартістю іпотеки, Приватбанку повністю відмовлено через дефект договору, а в частині боргу по тілу - за строком позовної давності. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88211522
  10. 2 points
    Браво! ЗАВЕРШЕНА справа. При цьому завершена з найідеальнішими з можливих наслідками для боржника. 2. Визнати такими, що погашені, вимоги конкурсних кредиторів до ОСОБА_1 , які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88171789 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua У Х В А Л А "12" березня 2020 р. справа № 926/2914-б/19 Суддя Господарського суду Чернівецької області Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 926/2914-б/19 за заявою ОСОБА_1 , м. Новоселиця Чернівецької області, про неплатоспроможність фізичної особи, за участю секретаря судового засідання Боднарчука В.В., представників сторін: боржника Рущука Г.І., керуючого реструктуризацією Мудрика І.В., В С Т А Н О В И В: Ухвалою від 16.01.2020 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за його заявою, введено процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражного керуючого Мудрика І.В., розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 12.03.2020. Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 17.01.2020, № публікації 64460. Ухвалою від 02.03.2020 задоволено клопотання керуючого реструктуризацією Мудрика І.В. про участь у попередньому засіданні 12.03.2020 в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручено Західному апеляційному господарському суду. Іншою ухвалою від 02.03.2020 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Фінансова Компанія "Довіра та Гарантія" про участь представника у попередньому засіданні 12.03.2020 в режимі відеоконференції з тих підстав, що дана особа не набула статусу учасника справи про неплатоспроможність (ані реального, ані потенційного). За період від дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 до дати попереднього засідання 12.03.2020 від керуючого реструктуризацією Мудрика І.В. на виконання вимог ухвали від 16.01.2020 надійшли поточні звіти від 14.02.2020 та від 12.02.2020 з додатками, звіт від 29.02.2020 про результати перевірки декларацій ОСОБА_1 з додатками та доповненням від 04.03.2020, звіт від 28.02.2020 про результати інвентаризації майна ОСОБА_1 з додатками. У попередньому засіданні 12.03.2020 керуючий реструктуризацією Мудрик І.В. пояснив, що здійснив усі заходи для виявлення, складання опису майна боржника (проведення інвентаризації) та визначення його вартості, провів перевірку декларацій боржника про майновий стан, зробив запити та отримав відповіді від органів і установ, які здійснюють облік прав на різні види майна, стосовно ОСОБА_1 та членів його сім`ї, за матеріалами справи та відповідно до ухвали суду від 16.01.2020 визнав кредиторські вимоги ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" до боржника, про що надіслав названому кредитору відповідне повідомлення. При цьому, керуючий реструктуризацією Мудрик І.В. повідомив суду, що до нього не надходило жодних заяв від кредиторів з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 Боржник ОСОБА_1 у попередньому засіданні 12.03.2020 пояснив, що заяви кредиторів з грошовими вимогами до нього також не надходили. Заслухавши пояснення учасників попереднього засідання, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне. Після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ухвалою від 16.01.2020 керуючим реструктуризацією Мудриком І.В. виконано передбачені Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) заходи з виявлення та опису майна боржника, перевірки поданих боржником декларацій, про що суду подано детальні звіти. За змістом частин 1, 2 статті 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Дана норма є відсилочною до норми статті 45 КУзПБ, якою визначено порядок виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника. Відповідно до частини 1 статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Стаття 1 КУзПБ визначає кредитора як юридичну або фізичну особу, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника. Конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника (абзац 13 статті 1 КУзПБ). Статтею 113 КУзПБ унормовано, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника-фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (Книга четверта. Відновлення платоспроможності фізичної особи - суд). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 120 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом. Таким чином, системний аналіз наведених норм КУзПБ свідчить про те, що у справі про неплатоспроможність фізичної особи конкурсними кредиторами є ті особи, які подали до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника і вимоги яких визнані судом. При цьому, такі заяви повинні відповідати вимогам частини 3 статті 45 КУзПБ, бути оплачені судовим збором за встановленою ставкою та розглянуті господарським судом з винесенням судового рішення (у вигляді ухвали попереднього засідання) щодо розміру вимог, які визнаються та/чи відхиляються судом. Як свідчать матеріали справи, після офіційного оприлюднення 17.01.2020 оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 до дня проведення попереднього засідання 12.03.2020 жодних заяв від кредиторів з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 до господарського суду не надходили. Не надходили такі заяви також до керуючого реструктуризацією Мудрика І.В. і боржника ОСОБА_1 . Керуючий реструктуризацією Мудрик І.В. пояснив суду, що на підставі ухвали суду від 16.01.2020 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 направив повідомлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 150700,57 доларів США (т.с.1, а.с. 247). У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Частинами 1, 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу унормовано, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (на даний час Кодекс України з питань банкрутства - суд), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Приписами частин 1 і 2 статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Боржник ОСОБА_1 скористався своїх правом звернутися до господарського суду із заявою про неплатоспроможність, вказавши про неможливість сплатити заборгованість за кредитним договором з АППБ "Аваль", вимоги за яким у подальшому були відступлені Товариству з обмеженою відповідальністю "ФК "Довіра та Гарантія". За змістом статті 116 КУзПБ боржник у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність викладає, зокрема, обставини, що стали підставою для звернення до суду, а також додає конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором. Встановивши у підготовчому засіданні 16.01.2020, що боржник визнає заборгованість за кредитом перед ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", розмір якої становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, та що з 2008 року ОСОБА_1 припинив погашення кредиту, суд дійшов висновку про наявність передбачених пунктами 1, 2 частини 2 статті 115 КУзПБ підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність останнього. Однак, висновків про дійсний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", яку належить визнати в справі про неплатоспроможність, включити до реєстру вимог кредиторів та задовольняти в установленому КУзПБ порядку, суд не робив, безпосередньо вимоги кредитора ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" не були предметом розгляду в судовому засіданні 16.01.2020, їх розмір суд не встановлював і не визнавав. У цьому контексті зазначені в ухвалі від 16.01.2020 міркування суду щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" не мають сили преюдиції та не надають підстав для визнання грошових вимог зазначеної особи як кредитора у справі про неплатоспроможність в розумінні ст.ст. 1, 45, 122 КУзПБ без його звернення з відповідною заявою з вимогами до боржника. Визнання судом вимог кредитора без його звернення до господарського суду є порушенням принципу належного урядування, норм Конституції України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства. Так, частиною 2 статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З матеріалів справи вбачається також наявність виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 8500,00 грн. за порушення митних правил, стягувач Чернівецька митниця ДФС (т.с. 1, а.с. 41-44). Однак, заяви з грошовими вимогами до ОСОБА_1 від Чернівецької митниці ДФС у справі про неплатоспроможність до господарського суду також не надходило. Відтак, суд констатує, що після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 станом на дату проведення попереднього засідання до боржника не висунуто вимог. Зазначені обставини унеможливлюють подальше провадження у справі про неплатоспроможність боржника, оскільки КУзПБ не передбачає можливості здійснювати процедури банкрутства стосовно особи, до якої не висунуто вимог кредиторів. Враховуючи наведене, суд відхиляє доводи керуючого реструктуризацією Мудрика І.В., що вимоги ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" визнані боржником, тому існують підстави для визнання цих вимог судом та здійснення подальшого провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а припинення провадження у справі буде порушенням прав кредитора. З цього приводу суд ще раз зазначає, що ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" не звернулося до господарського суду в установленому порядку за захистом свого права як кредитора у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , тому захист такого права в судовому порядку в даній справі відбутися не може. Сам же боржник ОСОБА_1 у вирішенні питання про наявність підстав для подальшого провадження у справі поклався на розсуд суду. Слід зазначити, що Книга четверта КУзПБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" містить особливі підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Так, відповідно до частини 7 статті 123 КУзПБ суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо: 1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї; 2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами; 3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю; 4) боржник не має фінансових можливостей виплачувати заборгованість за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим квартирою або житловим будинком, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, на умовах, передбачених цим Кодексом. Суд також може закрити провадження у справі про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника (ч. 11 ст. 126 КУзПБ). Також передбачено можливість закриття провадження у справі про неплатоспроможність за клопотанням кредиторів у разі порушення боржником плану реструктуризації боргів (ч. 3 ст. 128 КУзПБ), за результатами розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів (ч. 3 ст. 129 КУзПБ). За змістом частини 1 статті 134 КУзПБ провадження у справі закривається при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів. Таким чином, Книгою четвертою КУзПБ не врегульовано ситуацію, коли після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність кредиторами не висунуто вимог до боржника. Натомість, пунктом 6 частини 1 статті 90 КУзПБ передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство юридичної особи, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог. У такій же ситуації стосовно фізичної особи, на переконання суду, подальше провадження у справі про неплатоспроможність, також є неможливим, тому його належить закрити. Так, у пункті 35 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212- VІ) зазначено, що передбачені Законом підстави припинення провадження у справі про банкрутство можуть бути поділені на дві групи. До першої з них належать ті, що зумовлені наявністю обставин, які перешкоджають подальшому провадженню у справі (пункти 1-3, 8-11 частини першої статті 83 Закону), а до другої - підстави, пов`язані із застосуванням до боржника процедур банкрутства (пункти 4-7 частини першої цієї ж статті). Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство не висунуто вимог. Тобто, дана підстава аналогічна передбаченій пунктом 6 частини 1 статті 90 КУзПБ і застосовується тоді, коли існують обставини, які перешкоджають подальшому провадженню у справі - відсутність висунутих до боржника вимог. Визначаючи підставу для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 , суд виходить з того, що КУзПБ не встановлено вичерпних підстав для закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а пунктом 6 частини 1 статті 90 КУзПБ передбачено підставу для закриття провадження у справі про банкрутство саме юридичної особи. Відповідні норми КУзПБ про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є процесуальними і повинні застосовуватися, зокрема, у відповідності до частини 3 статті 3 ГПК України, якою передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відтак, оскільки відсутність висунутих до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вимог кредиторів унеможливлює подальше провадження у справі, а КУзПБ не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи в такому випадку, проте не визначає й вичерпного переліку підстав для закриття провадження, суд доходить висновку, що провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 належить закрити згідно з пунктом 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України - спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Частиною 4 статті 90 КУзПБ передбачено що у випадках, передбачених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Конституцією України, яка є найвищим законодавчим актом прямої дії, проголошено принципи верховенства права та рівності всіх перед законом (статті 8, 21, 24). Положеннями статей 2, 7 Господарського процесуального кодексу України серед основних засад (принципів) господарського судочинства визначено верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, зокрема, рівність фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. З урахуванням наведених положень Конституції України і ГПК України, суд доходить висновку, що у випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у зв`язку з тим, що до боржника не висунуто вимог, за аналогією з нормою частини 4 статті 90 КУзПБ вимоги конкурсних кредиторів боржника-фізичної особи, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, мають бути визнані погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню. Підсумовуючи, суд за результатами розгляду справи у попередньому засіданні констатує про відсутність заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника та закриває в зв`язку з цим провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 45, ч. 6 ст. 90, ст.ст. 122, 134 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 20, п. 1 ч. 1 ст. 231, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд У Х В А Л И В : 1. Закрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ). 2. Визнати такими, що погашені, вимоги конкурсних кредиторів до ОСОБА_1 , які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк. 3. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією Мудрика І.В. 4. Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 , арбітражному керуючому Мудрику І.В., ГУ ДПС у Чернівецькій області, Новоселицькому районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", державному органу з питань банкрутства. Порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції у письмовій формі. У судовому засіданні 12.03.2020 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст підписано 13 березня 2020. Суддя Т.І. Ковальчук
  11. 2 points
  12. 2 points
    Абсолютно верно...! Лучше и не скажешь...)
  13. 2 points
    Ну да)Люди в голове поэтому поводу создают целое пространство с данной ситуацией, а потом ночами не спят и сутками напролет решают в голове у себя выдуманные проблемы) Самое интересное,что решается это всё в голове,а вокруг и травка зеленеет и солнышко блестит,но все это не для нас и не про нас)))
  14. 1 point
    Ну, да, маску на ходу не выстираешь...
  15. 1 point
    Например, общественный сортир. Там независимо от количества мест третий и все следующие - лишние и должны, соблюдая дистанцию, ждать...
  16. 1 point
    Будут гадать на спичках... Это надо же так нашей горе-власти бояться выступлений народных, прям, животным страхом...
  17. 1 point
    Сейчас вот навеяло: с 06.04 запрещено находиться более 2-х человек. Как полицейские будут выяснять кто третий лишний?
  18. 1 point
    По нефтяным разборкам трудно сходу сделать точные выводы и сейчас непонятно кто с кем договорился. Однако, если это короткая игра по времени, то одной из договорившейся сторон точно Россия, пока позволяет золотовалютный запас, а если игра вдолгую, то очевидно, что американцы с саудитами. Тем не менее, сегодня прекратила своё существование одна из компаний США, добывавшая сланцевую нефть.
  19. 1 point
  20. 1 point
    Перша, з розпочатих вже по КУПБ, повна процедура, в якій заявник визнаний банкрутом. Визнати фізичну особу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) банкрутом. Ввести процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88502358
  21. 1 point
  22. 1 point
    По моему он уже вышел за рамки предмета и процесса...
  23. 1 point
    Тяжело, что то посоветовать, особенно если не понять, чего Вы куда подавали. что где было, что Вы просили и чего Вы вообще хотите в итоге...
  24. 1 point
    Велика палата погодилась з судами нижчих інстанцій, які зазначили, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник внаслідок неприйняття Міськрадою рішення щодо добровільної передачі у комунальну власність пошкодженого житла позивачки, яке належить їй на праві приватної власності. У цих правовідносинах відповідач діє як суб`єкт приватноправових відносин, оскільки захисту підлягає порушене цивільне право, а відтак спір у цій справі не є публічно-правовим. Суди зазначили, що цей спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства. При цьому це саме владні функції, які не виконуються. Це чергове підтвердження необхідності ліквідації адміністративної юрисдикції.
  25. 1 point
    Це наша справа. Суд зазначив, що аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що по справі відсутні належні докази можливого нанесення реальних збитків, які можуть бути спричинені відповідачам в наслідок забезпечення позову. Крім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення. Враховуючи, що обраний позивачкою спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачам чи третім особам, й відсутні обставини, визначені частиною 3 статі 154 ЦПК України, для застосування зустрічного забезпечення, законних підстав для застосування такого зустрічного забезпечення не вбачається.
  26. 1 point
  27. 1 point
    если Вы не присутствовали при оглашении решения, и решение суда до сегодняшнего дня не получали, то срок на жалобу можно обновить, идите в суд получайте решение и в зависимости от решения "заочное" - в течении 20 дней подать заявление в суд первой инстанции на пересмотр заочного решения и обычное в течении 30 -дней на обжалование в апелляционный суд и главное обязательно необходимо указать и там и там ходатайство на обновления срока.
  28. 1 point
  29. 1 point
    угу))) завтра напишу заяву, пусть развлекаются)))
  30. 1 point
    Самостоятельно это инициировать может только сама судья или Вы...
  31. 1 point
    Да Вы можете в любое время подать заяву об ознакомлении с материалами дела и всё увидеть и сфотографировать...
  32. 1 point
    Только неустойка. Проценты оплатите после окончания форс-мажора.
  33. 1 point
    На мій погляд аргументація цієї постанови може буде покладено в основу зменшення суддям посадового окладу та пенсійного забезпечення. Яскравий приклад беззаконня, на мій погляд, та відсутності будь-якої можливості захисти порушене право в Україні. Велика палата зазначила, що згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 5207-VI прямою дискримінацією є ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Таке поводження за змістом пункту 2 частини першої статті 1 цього ж Закону може полягати, в тому числі, в обмеженні у визнанні, реалізації або користуванні правами й свободами у будь-якій формі. Це черговий приклад вибіркового застосування законодавства. Особам яки попали в Велику палату відомо про рішення ЄСПЛ від 09.01.2020 у справі «Філозофенко проти України» де зокрема суд зазначив, що в згаданому рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) він встановив, що бездіяльність держави, тобто не визначення розміру підвищення до пенсії, яка мала виплачуватися заявникам у період з квітня до грудня 2006 року, становила втручання в їхні права за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Сором і ганьба.
  34. 1 point
    так сформулировал тупо...
  35. 1 point
    Для тих, хто слідкує за розвитком судової практики банкрутства фізосіб. Найдалі від старту в процедурі на сьогодні, напевно, ця справа. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88049938 По тексту ухвали в справі виникли перепони через несприйняття мораторію державною виконавчою службою. ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128 УХВАЛА 03.03.2020 р. Справа № 914/2514/19 Господарський суд Львівської області ... ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Львівської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в порядку ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства. Ухвалою суду від 21.12.2019 р. (після усунення заявником недоліків на виконання ухвали суду від 09.12.2019 р. про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху) заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду; підготовче засідання суду призначено на 15.01.2020 р.; арбітражним керуючим, визначеним автоматизованою системою Солдаткіну Ігорю В`ячеславовичу, Кушніруку Олександру Леоновичу, Сашину Олександру Андрійовичу запропоновано надати суду заяву на участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства. Ухвалою суду від 15.01.2020 р. відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією Тонишевої Ірини Олександрівни арбітражного керуючого Солдаткіна Ігоря В`ячеславовича. В задоволенні заяв арбітражних керуючих Сашина О.А. та Мудрика І.В. про участь у справі відмовлено. Попереднє засідання суду призначено на 03.03.2020 р. Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 16.01.2020 р. за №64451. 03.02.2020 р. та 07.02.2020 р. від ПАТ КБ «Приватбанк» на адресу суду надійшли довідки від 30.01.2020 р. №20.1.0.0.0/7-100130/3070 з даними про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банку відкриті два депозитних рахунки із нульовим залишком на рахунку, два карткових рахунки із залишком коштів в розмірі 14 005,59 грн. та один рахунок приватного підприємця із нульовим залишком на рахунку. 04.02.2020 р. від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшов лист від 27.01.2020 р. №0.14-2936/0/15-20-Вих про неможливість виконати ухвалу суду від 15.01.2020 р. щодо перетинання державного кордону України протягом трьох років боржником та членами його сім`ї, оскільки не зазначено всіх обов`язкових реквізитів. У відповідь на вказаний лист суд листом від 24.02.2020 р. №914/2514/19/1/20 надіслав на адресу Державної прикордонної служби наявні в матеріалах справи реквізити боржника та членів його сім`ї. 14.02.2020 р. на адресу суду від Головного управління ДПС у Львівській області надійшла заява з додатками про визнання кредиторських вимог на суму 273 823 грн. 03 коп. Ухвалою суду від 24.02.2020 р. (у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді ОСОБА_2 перевірку заяви її відповідності Кодексу України з процедур банкрутства здійснено в день виходу на роботу судді 24.02.2020 р.) повідомлено заявника, що до заяви не додано доказів сплати судового збору та надано строк для учення недоліків. 17.02.2020 р. від Державної податкової служби України на адресу суду надійшов лист від 11.02.2020 р. №1441/5/99-00-08-02-03-05 з інформацією про те, що ОСОБА_1 з 02.03.2007 р. перебувала на обліку як фізична особа підприємець та 12.12.2019 р. припинила підприємницьку діяльність (за рішенням засновників (учасника) або уповноваженого органу), та про те, що ОСОБА_1 задекларовано доходи за 2016 р., 2017 р. та 2018 р. Станом на 06.02.2020 р. декларацій про майновий стан і доходи за період 2016-2019 роки фізичною особою не подавались. 17.02.2020 р. на електронну адресу суду надійшов Звіт керуючого реструктуризацією станом на 14.02.2020 р. №02-01/2141 з додатками (підписаний ЕЦП), в якому зазначено, що на дату складання звіту вимоги кредиторів на адресу керуючого реструктуризацією не надходили. За даними боржника єдиним кредитором є ГУ ДПС у Львівській області у зв`язку з чим 31.01.2020 р. керуючий направив кредитору ухвалу суду про дату, час та місце попереднього засідання. Також на вимогу керуючого реструктуризацією щодо пред`явлення майна для проведення опису, ОСОБА_1 повідомила, що нерухомого майна, транспортних засобів, побутової техніки, іншого коштовного майна немає; проживає у батьків з сином ОСОБА_3 ; за місцем проживання меблі, побутова техніка, інше подібне майно належать її батькам. Одночасно поступила заява батьків ОСОБА_1 - гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 , що проживають в АДРЕСА_2 , якою вони заявляють, що нерухоме та рухоме майно за адресою реєстрації ОСОБА_1 належить їм на праві приватної власності. Як зазначено у звіті, цінних речей що можуть бути включені в ліквідаційну масу при проведенні опису не виявлено. Згідно опису майна ОСОБА_1 , проведеного за місцем проживання (реєстрації) ОСОБА_6 - АДРЕСА_2 , до нього включено запаси продуктів харчування (овочі), оціночна ринкова вартість яких становить 3550,00 грн. Також керуючим реструктуризацією отримано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 11.02.2020 р. №Р24395, із даними про публічне обтяження арешт всього рухомого майна боржника, обтяжувач: Шевченківський РВДВС м. Київ, та Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо від 11.02.2020 р. №199849787, із записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження арешт всього нерухомого майна боржника, обтяжувач: Шевченківський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, інші відомості відсутні. Також керуючим реструктуризацією направлено ряд запитів в органи та організації щодо реєстрації майна за боржником, на які на дату складання звіту надійшов лист від Головного управління Держпраці у Львівській області від 13.02.2020 р. №1794 /1/09-09 про те, що за фізичною особою ОСОБА_1 не зареєстровано великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів. Відповіді на інші запити ще не поступали (запити з доказами надіслання та лист-відповідь, додаються). Окрім цього у звіті зазначено, що за даними автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП), Яворівський РВ ДВС ЗМУ МЮ відкрив 28.01.2020 р. виконавче провадження №АСВП 61086741 про стягнення з боржника податкового боргу, стягувач - Головне управління ДПС у Львівській області. Також, як слідує з наданого боржником повідомлення ПАТ «Приватбанк», в порушення вимог Кодексу України з процедур банкрутства, після відкриття справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, Яворівський РВ ДВС наклав арешт на рахунки боржника. У зв`язку з вищевказаним ВДВС подана вимога припинити виконавчі дії щодо стягнення з гр. ОСОБА_1 суми податкового боргу, скасувати арешти коштів на її рахунках, накладені після відкриття справи про неплатоспроможність. 21.02.2020 р. на адресу суду надійшов лист від Державної митної служби України від 07.02.2020 р. №23-23/23-04-01/7.19/32 про те, що інформація щодо митного оформлення товарів громадянкою України ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 р. по 03.02.2020 р. не виявлена. 24.02.2020 р. від боржника на адресу суду надійшло клопотання від 18.02.2020 р. про зняття (скасування) арештів, накладених на картковий рахунок боржника - ОСОБА_1 . До клопотання додано копію Результатів пошуку виконавчих проваджень в АСВП станом на 17.02.2020 р., виписку ПАТ КБ «Приватбанк» по картковому рахунку за період 14.02.2019 р. - 30.01.2020 р., копію постанови Шевченківського РВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві про арешт коштів боржника ВП №56120314 від 10.04.2018 р. 25.02.2020 р. від керуючого реструктуризацією на адресу суду надійшов лист (клопотання) від 21.02.2020 р. №02-01/2153, в якому посилаючись на ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства керуючий реструктуризацією просить перерахувати на його користь (реквізити відображено) основну грошову винагороду у розмірі 5 255,00 грн. за січень 2020 року у справі №914/2514/19 про неплатоспроможність боржника Тонишевої І.О ОСОБА_7 (довідка банку з реквізитами додається). 28.02.2020 р. від керуючого реструктуризацією на адресу суду надійшов звіт від 28.02.2020 р. № 02-01/2162 про результати перевірки декларації боржника ОСОБА_8 , в якому зазначено, що станом на день подання звіту, майна ОСОБА_1 , яке не відображене в поданих суду деклараціях, не виявлено. За даними ДРРПНМ нерухоме майно за боржником не зареєстроване; за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна не визначено конкретного майна боржника, яке перебуває в заставі; за даними Головного управління «Держпраці» у Львівській області, Львівського БТІ та ЕО, Головного управління «Держгеокадастру» у Львівській області, дані про реєстрацію майна за боржником відсутні. За даними Регіонального відділення ФДМ України, ОСОБА_6 не виступала стороною в договорах купівлі - продажу об`єктів державної власності; за даними ТСЦ № 4647 Регіонального сервісного центру МВС у Львівській області, станом 12.02.2020 року за ОСОБА_9 О ОСОБА_7 зареєстрованого автотранспорту не рахується, відповідно до Єдиного державного реєстру МВС України, згідно баз даних ДАІ-2000 та НАІС ДДАІ, 27.08.2011 року за ОСОБА_1 був зареєстрований автомобіль CITROEN BERLINGO, 2011 р.в., який 26.12.2017 року знято з обліку. Вказані дані відповідають даним, внесеним до поданих в суд декларацій. Також, у звіті зазначено, що за результатами проведення опису майна ОСОБА_6 , не виявлено майна, що підлягало включенню до поданих в суд декларацій. Дані про залишки коштів на рахунках ОСОБА_6 , банком не надані. Відповідно до наданих Тонишевою І.О. довідок ПАТ «Приватбанк», станом на 27.02.2020р. залишок коштів на картковому рахунку IBAN НОМЕР_2 , платіжна карта НОМЕР_3 *3568 становить 15643,99 грн. В матеріалах справи наявні дані про використання вказаного рахунку для отримання допомоги (соц. виплати) на дитину, арешту та списання коштів 24.05.2019 р. (Заява ОСОБА_1 ). Державна податкова служба України у межах компетенції повідомила про задекларовані ОСОБА_1 доходи за 2016 рік сума одержаного доходу - 290 159,20 грн., сума чистого оподатковуваного доходу - 133 791,00 грн.; за 2017 рік сума одержаного доходу - 262 280,00 грн., сума чистого оподатковуваного доходу - 56 159,19 грн.; за 2018 рік сума одержаного доходу оподатковуваного доходу - 205,17 гривень. Вказані дані відповідають даним внесеним до поданих в суд декларацій. Також до поданих в суд декларацій включені доходи від продажу автомобіля CITROEN BERLINGO, 2011 р.в. в сумі 140000,00 грн. Відображений в деклараціях дохід не уявляється заниженим. Таким чином, в результаті перевірки декларацій боржника ОСОБА_1 , поданих в суд, недостовірних даних не виявлено. Також 28.02.2020 р. на адресу суду надійшло клопотання від 28.02.2020 р.№ 02-01/2161 про долучення до матеріалів справи повідомлення про результати розгляду заяви ГУ ДПС у Львівській області про визнання конкурсних кредиторських вимог від 12.02.2020 р. з доказами надіслання, в якому зазначено, що вимоги ГУ ДПС у Львівській області визнаються повністю в розмірі 273 823,03 грн., які підлягають визнанню в наступній черговості: 242 468,40 грн. (заборгованість по ЄСВ) - в першу чергу, 23 443,83 грн. (заборгованість з ПДВ, ПДФО, військовому збору) - в другу чергу, 7910,80 грн. (пеня) - в третю чергу. 02.03.2020 р. керуючий реструктуризацією надіслав на електронну адресу суду звіт №02-01/2166 від 28.02.2020 р. з додатками (підписаний ЕЦП), в якому в додаток до викладеного в попередніх звітах зазначено, що оскільки ФОП Тонишева І.О. перебувала на обліку в ГУ ДПС у м. Києві, керуючий реструктуризації направив останньому запит щодо наявності (відсутності) боргу по сплаті податків та зборів боржником. Інших заяв з грошовими вимогами не надходило. За даними обліку боржник немає заборгованості щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, заборгованості зі сплати заробітної плати найманим працівникам, заборгованості перед банками та іншими кредитним установами, а також зобов`язань забезпечених заставою майна. На запит керуючого реструктуризацією Яворівська ДПІ Городоцького управління ГУ ДПС у Львівській області листом від 12.02.2020 №6940/10/52.12-13 повідомила, що 12.12.2019 р. на підставі даних державного реєстратора про анулювання присвоєно платнику стан 11 (припинено але не знято з обліку), та надала довідку про відкриті в банках рахунки ОСОБА_1 , згідно якого у боржника наявний рахунок в Київському ГРУ АТ КБ «Приватбанк» м. Київ № НОМЕР_4 , інші рахунки закрито, а також копію податкової декларації про майновий стан і доходи боржника. В судовому засіданні 03.03.2020 р. боржник підтримала своє клопотання про скасування арештів, накладених на рахунок, кошти на якому є виплатами соціальної допомоги на дитину, підтримала, просила клопотання задоволити. Представник керуючого реструктуризацією в судовому засідання надав пояснення по звітах, проти клопотання боржника про скасування арештів не заперечив. Розглянувши клопотання боржника від 18.02.2020 р. про зняття (скасування) арештів, накладених на картковий рахунок боржника - ОСОБА_1 , оцінивши додані до нього докази, врахувавши думку представника керуючого реструктуризацією, суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне. Як зазначено у клопотанні та підтверджується доданими до нього документами, Шевченківським РВДВС у м. Києві відкрито виконавче провадження ВП №56120314 від 05.04.2018 р. зі стягнення з боржника суми податкового боргу в розмірі 290 321,53 грн., в межах якого винесено постанову про арешт коштів боржника від 10.04.2018 р., якою накладено арешти на грошові кошти, що містяться на рахунках Філія «Київське головне регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк» (постанова додається). Після відкриття справи про неплатоспроможність та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а саме 28.01.2020 р. Яворівським РВДВС ЗМУ МЮ (м.Львів) відкрито виконавче провадження ВП № 61086741 зі стягнення з боржника суми податкового боргу, що підтверджується, отриманим з Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 17.02.2020 р., Результатом пошуку виконавчих проваджень в АСВП з відповідними записами. Вказаними виконавчими провадженнями накладені арешти на рахунки боржника, в тому числі на картковий картковий рахунок, картка НОМЕР_5 ПАТ КБ «ПриватБанк», який використовується для отримання соціальних виплат на сина боржника - ОСОБА_10 , 2015 р. народження та з якого, при цьому раніше відбулося стягнення ДВС коштів, що підтверджується випискою по картці ПАТ КБ «Приватбанк» з інформацією про виплату соціальної допомоги, та списання з карткового рахунку коштів. Відтак, оскільки арешт накладено на картковий рахунок, який використовується для отримання соціальних витрат на сина ОСОБА_1 і вона не може отримати виплати призначені дитині, посилаючись на ч. 2 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства боржник просить зняти (скасувати) всі арешти, накладені на картковий рахунок платіжна картка НОМЕР_5 ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, що належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Відповідно 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду. Зважаючи на викладене в клопотанні, беручи до уваги, що арешт накладено на картковий рахунок, який використовується для отримання соціальних витрат на сина ОСОБА_1 і такий арешт перешкоджає в отриманні виплат, призначених дитині, суд дійшов висновку про задоволення клопотання боржника та скасування (зняття) арештів, накладених на такий рахунок. Також, в судовому засіданні 03.03.2020 р. розглянуто клопотання керуючого реструктуризацією від 21.02.2020 р. №02-01/2153 щодо оплати основної грошової винагороди у розмірі 5 255,00 грн. за січень 2020 р., за результатами розгляду якого винесено відповідну ухвалу. З огляду на все вищенаведене, та враховуючи що заяву яка надійшла з грошовими вимогами до боржника, судом не розглянуто у зв`язку із наданням заявнику строку для усунення її недоліків, керуючись ст. 2, 113, 120, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 12, 216, 234, 235 ГПК України, суд - УХВАЛИВ: 1. Скасувати всі арешти, накладені на картковий рахунок платіжна картка НОМЕР_5 ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, що належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ...
  36. 1 point
    Про "профі" в питанні банкрутства фізосіб ще рано говорити. Практика тільки почала напрацьовуватись. Задавав це питання на семінарі з розробниками кодексу. Була відповідь, що можна пробувати припиняти зобовязання поручителів в процедурі банкрутства боржника, але шанси слабопрогнозовані, оскільки швидше за все буде задіяна вже існуюча практика: якщо є судове рішення про стягнення з поручителя до моменту "ліквідації" боржника, то судове рішення має бути виконане. По суті це одне й те ж грошове зобовязання в позичальника і поручителя, тому мало б припинятись одночасно у всіх солідарних боржників. Практика покаже. Між іншим. Асоціація правників започаткувала проект з питань неплатоспроможності фізосіб. Повідомляють, що будуть консультувати безкоштовно. https://uba.ua/ukr/projects/75/
  37. 1 point
    Приветствую всех , прошу подсказки у профи. Старый кредит под свою недвигу , платежи были до 2008 , в 2010 проиграна кассация и вступило в силу ИП , висит в базах : я (заёмщик) и жена (поручитель) . Долго ждал закона о банкротстве но пока ещё подожду уменьшения или отмены финансового порога при подаче на банкротство , ибо - богатый банкрот = нелогично , должно что-то поменяться ) Вопрос в следующем : нам нужно делать 2 отдельные подачи на банкротство либо (даже не надеюсь)) банкротить только основного заёмщика (меня) ? Без банкротства : таки буду должен вечно ? Несколько лет назад задавал такой вопрос : может что изменилось ... Имущества , полезных ископаемых не имеем , всё давно у родных , хотя неудобств масса (
  38. 1 point
    По какому определению? Вами придуманному? Вы, никак, своей "властью" отменили ст.ст. 257, 267 ГКУ? Или запретили ответчику подавать заявление о применении исковой давности?..
  39. 1 point
  40. 1 point
    Развлекаетесь...)) Но проблемы Ваши за Вас никто просто так не решит...
  41. 1 point
    здесь вообще не должно быть никакой исковой давности, инфляция и 3% годовых по статье 625 применяются ко всему сроку просрочки денежного обязательства, поскольку речь идёт не о бездействии истца по защите своего права, а бездействии ответчика при исполнении обязательств а "обратный отсчёт" исковой давности применял ещё ВСУ в делах о неустойке
  42. 1 point
    Это наше дело. Суд первой инстанции правомерно удовлетворил нашу жалобу, что подтверди и апелляционный суд. Основанием для удовлетворения жалобы стало пропуск Альфа-банком срока для предъявления указанного в самом исполнительном листе, после возврата исполнительного листа и новой подачи его с пропуском указанного срока.
  43. 1 point
    Срок действия и блокировка - разные вещи. Карта может быть временно заблокирована.
  44. 1 point
    Да это бред... Она рассчитана полностью на наших людей... Шансов у них 99% на успех и только 1% который борется с этим и в этом случае шанса не оставляет им...
  45. 1 point
  46. 1 point
    Ну конечно, а разве есть какие-то варианты...)
  47. 1 point
    Да не переживайте... Забыли так забыли... Зачем Вам их сообщения... Соскучились за пугалками ихними...))
  48. 1 point
    Получается ещё как... С нашими людьми это запросто... В основном 99% платят и плачут... плачут и платят... 1% усиленно борется и всегда побеждает, так как там законы все подряд нарушаются всеми на всех этапах...
  49. 1 point
  50. 1 point
    Здесь нужно больше бояться звонящим "ездунам". Рано или поздно найдется хакер, который вычислит их местонахождение по геолокации или иным способом...