Leaderboard

  1. Bolt

    Bolt

    Пользователи


    • Points

      1,601

    • Content Count

      30,645


  2. ANTIRAID

    ANTIRAID

    Главные администраторы


    • Points

      411

    • Content Count

      11,028


  3. Лев

    Лев

    Пользователи


    • Points

      372

    • Content Count

      1,334


  4. Marina-NET

    Marina-NET

    Пользователи


    • Points

      210

    • Content Count

      436



Popular Content

Showing content with the highest reputation since 04/07/2019 in all areas

  1. 9 points
    Это наше дело. Надеюсь, что при новом рассмотрении суд все таки прочитает прямую норму Гражданского кодекса Украины, а именно ст. 266 ГК, которая гласит, что с истечением исковой давности к основному требованию считается, что исковая давность истекла и к дополнительному требованию (взыскание неустойки, наложение взыскания на заложенное имущество и т.д.). И прекратится ноу-хау безграмотных юристов считающих возможным существование акцессорных (обеспечительных мер) к основному обязательству без наличия такого обязательства. И вся эта чушь и правовой нигилизм созданный заведомо сознательно искаженным восприятием реальности будет устранен из украинской юриспруденции и правоприменения. Формула в гражданском праве всех стран и правовых систем была всегда одна: с прекращением основного обязательства прекращаются и обязательства его обеспечивающие. Именно это прямо и указано в Гражданском кодексе Украины и именно это и необходимо применять.
  2. 7 points
    Такая исполнительная надпись признается не подлежащей исполнению в судебном порядке
  3. 7 points
    Ничего это не значит, просто пугалка своеобразная...
  4. 6 points
    Ця постанова є яскравим прикладом повного провалу судової реформи та дуже низьким рівнем знань суддів Великої палати Верховного суду, не говорячи вже про можливу наявність умислу у перекручуванні фактів суддею Пророком. Відходячи від раніше сформованої позиції щодо безспірності заборгованості й зазначаючи, що наявність спору не є підтвердженням безспірності заборгованості, а для визнання виконавчого напису на нерухоме майно таким що не підлягає виконанню потрібно встановити: що її розмір не відповідає розміру зазначеному у виконавчому написі перевертає все з ніг на голову. Судячи з усього судді не розуміють різницю між позасудовим і судовим стягненням. Крім того, з метою залишення незаконних на мій погляд рішень у силі, суддя-доповідач забувся надати відповідь щодо підстав визнання таким що не підлягає виконанню виконавчий напис на рухоме майно у зв'язку з тим, що такий спосіб не був передбачений законодавством і з цього приводу також існує правовий висновок Верховного суду України.
  5. 6 points
    Не часто удается получить истинное удовольствие от судебной практики Верховного Суда, но вот нашлось такое решение : http://reyestr.court.gov.ua/Review/85805018 Обстоятельства дела таковы: ТОВ «Кей-Колект» выкупил у ПАТ «УкрСиббанк» право требования долга физлица по кредитному и ипотечному договорам, заключенным в 2006 году. "Хитрый" ТОВ «Кей-Колект» принял предмет ипотеки в собственность по цене, указанной в ипотечном договоре в гривнах (сумма оказалась небольшая), а остальную сумму задолженности, рассчитанную им самостоятельно в долларах США, аннулировал - простил. Уведомление о аннулировании - прощении долга ТОВ «Кей-Колект» направил заемщику-должнику и в налоговую службу по месту регистрации заемщика - с целью начисления такому заемщику налога на "дополнительное благо". Т.е., не желая платить налог на доход самостоятельно, кредитор решил переложить это бремя на заемщика. Заемщик оспорил порядок перехода прав собственности на предмет ипотеки в суде. Суд удовлетворил требования заемщика и признал регистрацию права собственности на недвижимое имущество (предмет ипотеки) за ТОВ «Кей-Колект» незаконной. Затем, заемщик обратился с иском в суд о прекращении ипотеки, в связи с прощением кредитором его долга по кредитному договору - предоставив письмо-уведомление ТОВ «Кей-Колект» о аннулировании - прощении должнику значительной суммы долга в долларах США. Суды первой и апелляционной инстанций исследовали письмо-уведомление ТОВ «Кей-Колект» о аннулировании - прощении долга заемщику по кредитному договору и согласились с истцом-заемщиком, что его обязательства по основному обязательству прекращены полностью путем прощения, а как следствие - признали прекращенным договор ипотеки. ТОВ «Кей-Колект» обжаловал такие судебные решения, настаивая, что долг был прощен по ошибке, не уполномоченным сотрудником компании и в связи с принятием в собственность кредитором предмета ипотеки. Верховный суд отказал в удовлетворении кассационной жалобы ТОВ «Кей-Колект» полностью. ВС констатировал, что "прощение долга" - односторонний договор, составлен кредитором письменно, четко выражает волю кредитора, соответствует нормам ЦКУ и ни как не связывается с действиями кредитора по взысканию предмета ипотеки во внесудебном порядке. Наслаждайтесь : ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 жовтня 2019 року м. Київ справа № 686/5252/17 провадження № 61-27666 св 18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року в складі судді Карплюка О. І. та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року в складі колегії суддів Костенка А. М., Гринчука Р. С., Грох Л. М., ВСТАНОВИВ : Описова частина Короткий зміст позовних вимог У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом, в якому просила припинити обтяження нерухомого майна - будинку по АДРЕСА_1 , який на праві власності належить позивачеві, номер запису про обтяження 10584580 від 07 грудня 2006 року. В обґрунтування позовних вимог послалася на те, що вказане обтяження накладене на належне їй нерухоме майно на підставі договору іпотеки від 07 грудня 2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» на забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором № 11089485000 від 05 грудня 2006 року. У грудні 2015 року на адресу позивача від ТОВ «Кей-Колект», яке згідно договору факторингу від 12 грудня 2011 року набуло від ПАТ «УкрСиббанк» право вимоги до ОСОБА_1 , надійшло повідомлення про анулювання боргу позивача за кредитним договором № 11089485000. У зв'язку з прощенням кредитором боргу позивач вважала припиненим основне кредитне зобов`язання та зобов`язання за договором іпотеки, з огляду на що просила припинити обтяження належної їй квартири. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Кей-Колект» задоволено, припинено обтяження нерухомого майна - будинку по АДРЕСА_1 , який на праві власності належить позивачеві, номер запису про обтяження 10584580 від 07 грудня 2006 року. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для зняття обтяження з належної позивачеві квартири у зв`язку з припиненням іпотеки внаслідок прощення (анулювання) кредитором боргу ОСОБА_1 за основним зобов`язанням. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року апеляційна скарга відповідача відхилена, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року залишене без змін як ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції У серпні 2017 року ТОВ «Кей-Колект» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року, в якій відповідач просив скасувати зазначені судові рішення, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі та зупинено виконання оскаржуваних судових рішень. На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України дана справа передана до Верховного Суду. Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Відповідач в касаційній скарзі послався на те, що суди не з`ясували чи дійсно мало місце припинення кредитного та іпотечного зобов`язань позивача перед ТОВ «Кей-Колект», враховуючи, що прощення боргу було здійснене у зв`язку з позасудовим зверненням стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-Колект», однак указане рішення державного реєстратора в подальшому було скасоване судом. Крім того зазначав, що суди не перевірили повноважень осіб, якими було прийняте рішення про анулювання боргу ОСОБА_1 . Заперечення/відзив на касаційну скаргу Заперечення/відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду не надходили. Фактичні обставини справи, встановлені судами Суди встановили, що 05 грудня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11089485000, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 43 970 доларів США зі сплатою 12,3 % річних з кінцевим терміном поверненням кредиту 05 грудня 2017 року. 07 грудня 2006 року з метою забезпечення виконання позичальником кредитних зобов`язань між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1 . На підставі указаного договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 07 грудня 2006 року зареєстроване обтяження на предмет іпотеки у вигляді заборони відчуження нерухомого майна. 12 грудня 2011 року між АКІБ «УкрСиббанк» (клієнт) та ТОВ «Кей-Колект» (фактор) укладений договір факторингу та договір відступлення права вимоги, за умовами яких банк відступив фактору своє право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту № 11089485000 від 05 грудня 2006 та договором іпотеки від 07 грудня 2006 року. 14 серпня 2015 року ТОВ «Кей-Колект» прийняло рішення про анулювання (прощення) заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 11089485000, яка станом на 28 липня 2015 року складала 52 720 доларів США, що підтверджується повідомленням про анулювання боргу, яке ТОВ «Кей-Колект» направило ОСОБА_1 25 листопада 2015 року. Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення судів попередніх інстанцій відповідають зазначеним вимогам закону. Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно зі статтею 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. За положеннями статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, з урахуванням наведених норм та на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для припинення обтяження нерухомого майна, враховуючи припинення зобов`язання, на підставі якого воно було накладене. Погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, колегія суддів керується тим, що прощення(анулювання) боргу - це односторонній правочин, який вчиняє кредитор та який не потребує дій на його виконання. Правочин, спрямований на припинення зобов`язання прощенням боргу, слід вважати вчиненим в момент отримання боржником письмової заяви кредитора про прощення боргу. Отже, суди правильно встановили, що кредитне та іпотечне зобов`язання ОСОБА_1 перед ТОВ «Кей-Колект» є припиненими з моменту отримання позичальником повідомлення ТОВ «Кей-Колект» про анулювання боргу. Суд апеляційної інстанції надав належну правову оцінку доводам ТОВ «Кей-Колект» відносно того, що кредитор анулював борг з підстав звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності, однак рішенням суду реєстрація права власності на предмет іпотеки за кредитором була скасована, зазначивши, що вказані доводи не спростовують рішення кредитора про прощення боргу ОСОБА_1 , яке в позасудовому чи судовому порядку скасовано не було й залишається чинним. Суди обґрунтовано виходили з того, що рішення про анулювання боргу прийнято кредитором добровільно, а при прийнятті такого рішення він мав враховувати всі ризики, пов`язані з його прийняттям. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що рішення про прощення (анулювання) боргу ОСОБА_1 було прийняте саме у зв`язку із задоволенням вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Доводи касаційної скарги про те, що суди не перевірили повноваження осіб, якими прийняте рішення про анулювання боргу, підлягають відхиленню, оскільки повідомлення про анулювання боргу підписане генеральним директором ТОВ «Кей-Колект» Шалай А. В., яка згідно статуту відповідача є його керівником і підписантом. Інші доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду - без змін. Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, ПОСТАНОВИВ : Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року залишити без змін. Поновити виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року та ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: Н. О. Антоненко В. І. Журавель М. М. Русинчук
  6. 6 points
    Иногда даже не знаешь, как лучше, чтобы они трогали что-то или лучше вообще чтобы оставили в покое законы... У нас почему то получается, что любое улучшение приводит к ухудшению... У нас сейчас по абсолютно одинаковым искам выносятся совершенно разные решения в зависимости от времени их вынесения, какая-то лотерея, кому как повезёт... Результат рассмотрения дела зависит от временного периода в который оно было рассмотрено, это полнейший абсурд...
  7. 6 points
    А мне вот интересно, если по тем же самым основаниям подать кассацию заёмщику, прокатит или сошлются на закон... Интересно если с заёмщика взявшего в банке (или не взявшего) 2000 грн., взыскивают 50000 грн. это имеет для него вынятковое значення... это как-то нарушает его майновые интересы... Нет слов...
  8. 6 points
    Это наше решение. Верховный суд прямо указал на неправомерность действий Приватбанка по блокированию и не возврату средств. К сожалению, таких случаев довольно много, однако НБУ на них закрывает глаза. Верховный суд отменил решения об отказе в удовлетворении требований о возврате средств и направил дело для продолжения рассмотрения в суд апелляционной инстанции. При это суд указал, что при апелляционном пересмотре данного дела суд апелляционной инстанции не проверил правомерности действий банка по блокированию карточных счетов в период с 2014 до 2017 года (открытых на имя истца), не исследовал, имели ли место со стороны банка нарушение требований законодательства, по результатам которых были заблокированы его карточные счета, должным образом не оценил длительную переписку сторон и обстоятельств признания банком невозможности перечисления средств, вследствие чего пришел к преждевременному выводу о возможности оставления без изменений решения местного суда об отказе во взыскании средств из мотивов непредставление банку распоряжение о перечислении средств на другой счет.
  9. 6 points
    Нет, но если такое случится, то тогда мы его привлечём к участию... Не понимаю о чём Вы, поконкретнее... Механизм простой, подали заяву нотариусу, получили ИНН и отнесли исполнителю, которых тоже не много в теме, типа Вольф... Сроки неважны вообще для них на этой стадии... Сроки и их соблюдение, то потом будет наша забота... Никаким и никогда Вас об этом не известят... Вы скорее всего об этом узнаете, когда исполнитель направит Вам на работу постанову о взыскании с зарплаты... Смотря как начнёт действовать исполнитель, тогда надо признавать его действия незаконными и отменять ИП... Но в любом случае ИНН надо будет признавать не подлежащей исполнению, надо будет подавать по этому поводу иск к банку... Заранее всегда пожалуйста...)
  10. 6 points
    Вообще конечно нереально, нотариусы такие надписи на практике не делают как правило вообще... Но!, Кроме двух-трёх нотариусов в стране, которым вообще никакие документы как правило ненужны, ни на бумаге, ни без бумаги, им главное другое...
  11. 6 points
  12. 6 points
    Не знаю почему прятали . Решение я разместил давно уже. Но на протяжении всего рассмотрения дела на меня и А.Гумирова очень "давили" . Приватбанк и Альфа Банк потратили огромные ресурсы. Каждый Банк нанял по адвокатской фирме ,которые работали против нас. Относительно меня за заявление Приватбанка (сфабрикованным) было открыто криминальное провадження .Банк заявлял ,что я дал недостоверные данные суду ,что у меня не кредита в банке и т.д. Когда эта версия отпала ,то была другая о том ,что я суду дал поддельные документы . Но и эта версия отпала у них. Еще сильнее пресовали Гумирова . Банкиры цеплялись за все до последнего . При этом КМУ (их представитель) в судах даже не мог обосновать зачем нужна эта Постанова ,как она принималась. Ответ был простой до ужаса: А так ,говорит ,принесли Яценюку эту Потстанову ,он и подписал неглядя. В судах КМУ вообще не сопротивлялся . Писали для них все жалобы Банкиры . На удивление мы выиграли И слава богу ,есть еще думающие судьи .
  13. 6 points
    Довольно странно, что не обратили внимания на то, что уже было решение суда от 2011 года, которым взыскали предмет залога. Как по мне то от этого события нужно плясать, а не окончания договора в 2012....
  14. 5 points
    Наконец-то Большая палата уже прямо указала на незаконность перерегистраций права собственности на единственное жилье граждан находящееся в ипотеке у банков по валютным кредитам во время действия моратория. Кроме того суд еще раз подтвердил надуманность проблемы юрисдикции и даже не направил истца в апелляцию оспаривать отказ в рассмотрении дела судом гражданской юрисдикции, как это делал ранее. Таким образом еще раз доказав, что по сути правильно может решить спор и суд административной юрисдикции. В частности суд указал, что квартира, которая имеет общую площадь 47,40 кв. м и используемая в качестве места постоянного проживания истцом, не может быть принудительно взыскана (путем перерегистрации права собственности на недвижимое имущество) на основании действия Закона № 1304-VII, в том числе путем регистрации права собственности за ОАО «КБ« Приватбанк »в качестве обеспечения исполнения истцом условий кредитного договора от 20 мая 2008 № VIV7GA0000000001, заключенного в иностранной валюте. Таким образом, у ответчика имелись основания для отказа в проведении государственной регистрации права собственности на указанную квартиру за ПАО «КБ« Приватбанк». Также суд указал, что надлежащим способом защиты права или интереса истца в таком случае является не отмена решения субъекта государственной регистрации прав о государственной регистрации прав, а отмены записи о проведенной государственной регистрации права собственности (часть вторая статьи 26 Закона Украины от 1 июля 2004 года № 1952-IV «О государственной регистрации прав на недвижимое имущество и их отягощений»).
  15. 5 points
    Это наше дело. Суд указал, что взысканная сумма по признанной не подлежащей исполнению нотариальной надписи подлежит возврату и соответственно взысканию с Приватбанка. Кроме того взыскана и правовая помощь, как в суде первой, так и апелляционной инстанции. Это еще один пример того, что нотариальные надписи нужно отменять, а нотариусам в погоне за клиентом быть крайне внимательным.
  16. 5 points
    Да именно всё так и есть... И так считают практически все судьи, за исключением единиц...
  17. 5 points
    Это наше решение. Суд указал со ссылкой на позицию Большой палаты, что право кредитодателя начислять предусмотренные договором проценты по кредиту прекращается по истечении определенного договором срока кредитования или в случае предъявления к заемщику требования согласно части второй статьи 1050 ГК Украины. В охранительных правоотношениях права и интересы истца обеспечены частью второй статьи 625 ГК Украины, которая регламентирует последствия просрочки исполнения денежного обязательства. После истечения срока действия кредитного договора, у истца отсутствовало право начислять проценты по кредиту, однако суд апелляционной инстанции не проверил должным образом предоставленный банком расчет в части начисления процентов за пользование кредитом по окончании его действия. Кроме того, возможность взыскания неустойки (пени, штрафа) ограничивается последними 12 месяцами перед обращением кредитора в суд, а начинается в пределах исковой давности по основным требованием со дня (месяца), из которого она начисляется. Однако суд все равно сделал еще один довольно сомнительный вывод, что выдача кредита может подтверждаться не квитанцией, а просто выпиской по личному счету.
  18. 5 points
    Охо,меня тоже так пугали...благо форум помог не сцикать ,итого живу уже год вот так .Доброе утро
  19. 5 points
    Здравствуйте! По моему мнению, сложность применения - пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" была заложена в самом тексте этого пункта еще на этапе подачи/прохождения/принятия соответствующего законопроекта (3161-IV в 2005 году), путем не определения законом самого понятия "строк давності" в контексте выражения "строк давності якого минув". Было это сделано намерено или в следствии юридической неграмотности инициаторов законопроекта (КМУ), профильных комитетов ВР и депутатов Украины я утверждать не берусь; только отмечу что на этапе прохождения этого законопроекта ни Главное научно-экспертное управление ни Главное юридическое управление ни сделали ни одного замечания к п.7 ст.11 ни упоминания о нем вообще. В результате просторечие "строк давності", включенное в законодательный акт внесло конфликт толкования этого выражения всеми заинтересованными сторонами и сложность его применения в судебных спорах, а также сделало напрасными все усилия по защите прав потребителей в этом направлении (если они были). Достаточно было дописать в законопроекте одно предложение, например : "строк давності - це строк у який кредитор має право задовольнити свої вимоги до споживача у позасудовий спосіб, визначений договором, та дорівнює строку позовної давності, визначеному Цивільним кодексом України" и п.7 ст.11 уже можно было бы однозначно применять на практике. В случае определенности "срока давности", потребитель мог бы смело заявлять о незаконности применения внесудебного удовлетворения требований кредитора после истечения трех лет от даты "нарушения" прав кредитора, которые он желает восстановить ; потребитель, также, мог бы в судебном порядке признать незаконными требования "Вимоги про усунення порущень іпотекодержателя", которая по ЗУ О ипотеке является обязательной и неотъемлемой частью внесудебного взыскания/отчуждения предмета ипотеки. Но у нас, увы, все делается либо через з-цу, либо в пользу экономически и политически более сильной стороны. Также, мне не известно почему за все прошедшее с декабря 2005 года время никто не обратился в КСУ с ходатайством официально разъяснить этот злосчастный п.7 ст.11, когда такое еще было возможно, до принятия новой редакции ЗУ О Конституционном суде (в 2017 г). ИМХО Относительно приведенного судебного решения: я считаю, что в ближайшее время коллекторы - "новые кредиторы", которые приобрели права требования по кредитным договорам за 1-3% от номинала попытаются организоваться и "взять реванш" в судах, активно стимулируя их на принятие решений в свою пользу толстыми портфелями с "аргументами", учитывая, что выгода с излишком покроет их затраты. ИМХО
  20. 5 points
    Вот именно, чего там готовить то, он или есть или его нет...
  21. 5 points
    ...є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками... ТОБТО, Я ВВАЖАЮ, ЩО ЗАСТЕРЕЖЕННЯ МАЄ МАТИ, ЯК МІНІМУМ, ІСТОТНІ УМОВИ, ПРИТАМАННІ ДОГОВОРУ. А НЕ ФРАЗА, ЯКА ВИСНАЧАЄ СПОСІБ ЗВЕРНЕННЯ.
  22. 5 points
    Было бы хорошо, если бы они четко выписали, как должно звучать это предостережение, что является надлежащим, а что нет.
  23. 5 points
    Это наше решение. Суд признал не подлежащей исполнению исполнительную надпись в связи с тем, что исполнительная надпись была совершена по взысканию задолженности по (кредиту), которая уже была взыскана по решению суда. Приведенное свидетельствует о том, что указана ООО "Кредитные инициативы" задолженность не была бесспорной, что делало невозможным совершение нотариусом исполнительной надписи (такой вывод суда соответствует правовой позиции, сформулированной Верховным Судом в постановлении от 12 сентября 2018 по делу №753 / 22443/15 Ц). Также суд указала, что по истечении определенного договором срока кредитования или в случае предъявления к заемщику требования согласно ч. 2 ст. 1050 ГК Украины право кредитодателя начислять предусмотренные договором проценты по кредиту прекращается. Права и интересы кредитодателя в охранительных правоотношениях обеспечиваются ч. 2 ст. 625 ГК Украины, которая регламентирует последствия просрочки исполнения денежного обязательства. Таким образом, после предъявления кредитором в 2011 году требования к заемщику о досрочном взыскании задолженности по кредитному договору, он не вправе начислить к взысканию проценты за пользование кредитом. Кроме того, суд взыскал и затраты на профессиональную правовую помощь.
  24. 5 points
  25. 5 points
    Большая палата указала, что срок, предусмотренный частью четвертой статьи 559 ГК Украины, является преклюзивным, то есть его окончания является основанием для прекращения поручительства, а следовательно, и для отказа кредитору в иске в случае обращения в суд. Этот срок нельзя восстановить, остановить или прервать. Суд обязан самостоятельно применять положения о сроке, предусмотренный указанным предписанием, в отличие от исковой давности, которая применяется судом по заявлению сторон. Если поручитель за пределами срока ошибочно выполнит уже фактически несуществующий долг, он может по своему выбору требовать возврата исполненного как безосновательно приобретенного кредитором.
  26. 5 points
    При выконавчому написи ничего не могут заблокировать нигде, даже в том банке, который подал... Ну и самое главное нотариус не имеет права выносить виконавчи написи по кредитным договорам...
  27. 5 points
    Большая палата указала, что без внимания судов остались требования статьи 24 Закона N 898-IV, согласно которой сделка об уступке прав по ипотечному договору подлежит нотариальному удостоверению. Сведения о такой уступке подлежат государственной регистрации в установленном законодательством порядке. Однако любые доказательства о наличии нотариально удостоверенного договора в материалах дела отсутствуют. Кроме того, статьей 1054 ГК Украины определен перечень лиц, которые могут быть Кредитодателями в кредитных правоотношениях. Таковыми являются банк или другое финансовое учреждение. Этот перечень является исчерпывающим. Как следует из установленных судами обстоятельств, с заключением договора об уступке права требования по кредитному договору, произошла замена кредитодателя, который является финансовым учреждением, имеющим право на осуществление операций по предоставлению финансовых услуг, на физических лиц, которые не могут предоставлять финансовые услуги согласно приведенными нормами права. Таким образом, уступка права требования по кредитному договору в пользу физического лица противоречит положениям части 3 статьи 512 и статьи 1054 ГК Украины, поскольку для обязательств, которые возникли на основании кредитного договора, характерно специальный субъект, а именно, кредитор - банк или другое финансовое учреждение.
  28. 5 points
    Большая палата указала, что частный нотариус оспариваемым решением зарегистрировал за Банком право собственности на предмет ипотеки по договору об ипотечном кредите - недвижимое имущество после обращения взыскания, хотя и иным образом (путем продажи) на этот же предмет ипотеки на основании решения суда. То есть Банк дважды обратил взыскание на предмет ипотеки двумя различными способами, что прямо противоречит условиям договора об ипотечном кредите. Также суд указал, что поскольку спорные правоотношения связаны с защитой права собственности истца и с надлежащим исполнением условий гражданского договора (договора об ипотечном кредите) этот спор не является публично-правовым и должен решаться судами по правилам гражданского судопроизводства. Надлежащим ответчиком по такому делу является лицо, право на имущество которой оспаривается и в отношении которого принято оспариваемое решение о регистрации права собственности. В делах об оспаривании решений, действий или бездействия нотариуса, принятых или совершенных им во время реализации функций государственного регистратора, если исковые требования направлены на защиту основанного на предписаниях гражданского или хозяйственного законодательства частного (имущественного) права в отношениях с другими лицами, нотариус привлекается к участию в деле в качестве третьего лица, не заявляющего самостоятельных требований на предмет спора, а само такое дело - рассматриваться в зависимости от субъектного состава ее участников по правилам ГПК Украины или ХПК Украины.
  29. 5 points
    это мое дело и александра гумирова. чтоб его выиграть мы прошли через ад. против меня банкиры сфабриковали даже криминальное дело. КМУ не сопротивлялся. В основном приватбанк. Когда мы подали позов первый раз в суд ,то суд вынес ухвалу ,которой остановил действие Постановления КМУ и обязал их опубликовать в газете "Урядовий кур,эр" Сейчас пытаюсь взыскать на свою корысть суебные издержкм с КМУ .
  30. 5 points
    Большая палата окончательно подтвердила отсутствие неодинакового применения в деле об отмене постановления КМУ №662 от 26.11.2014 в части внесения изменений в постановления КМУ №1172 от 29.06.99 которым признано незаконным Перечень документов, по которым взыскание задолженности производится в бесспорном порядке на основании исполнительных надписей нотариусов, а именно в части: 1. Взыскания задолженности по нотариально удостоверенным договорам - Ипотечным договорам, предусматривающим право обращения взыскания на предмет ипотеки в случае просрочки платежей по основному обязательству до истечения срока исполнения основного обязательства. 2. Взыскание задолженности по основаниям, вытекающим из кредитных отношений - Кредитные договоры, по которым должниками допущена просрочка платежей по обязательствам. Таким образом нотариальные надписи осуществленные с 22.02.2017 являются незаконными, а нотариусы их осуществившие подлежат привлечению к ответственности.
  31. 5 points
    Державний герб України Постанова Іменем України 06 лютого 2019 року м. Київ справа № 175/4753/15-ц провадження № 61-8449св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д., суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В., учасники справи: позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», відповідач - ОСОБА_4, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2016 року у складі судді Озерянської Ж. М. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2016 року у складі колегії суддів: Посунся Н. Є., Баранніка О. П., Лисичної Н. М., ВСТАНОВИВ: Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Описова частина Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що 29 жовтня 2007 року між сторонами був укладений договір, за умовами якого банк передав відповідачу кредитну картку зі строком дії до жовтня 2009 року, з встановленим початковим кредитним лімітом на суму 3 000 дол. США. При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, він сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 1,6 % на місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості. У зв'язку з невиконанням позичальником умов договору утворилась заборгованість, яка станом на 27 серпня 2015 року складала 10 091,59 дол. США, з яких 2 879,42 дол. США - заборгованість за кредитом, 7 072,17 дол. США - заборгованість по процентам за користуванням кредитом, 140 дол. США - заборгованість за пенею та комісією, яку за вирахуванням стягнутої з відповідача судовим рішенням від 24 квітня 2012 року заборгованості у сумі 4 650,58 дол. США та штрафів у сумі 23,34 дол. США (фіксована частина) та 232,53 (процентна складова) позивач просив стягнути з відповідача. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк, звернувшись до суду у листопаді 2015 року, пропустив встановлений законом строк позовної давності, про застосування якого заявив відповідач та перебіг якого слід рахувати з дати ухвалення судом рішення про стягнення заборгованості за спірним кредитним договором - 24 квітня 2012 року. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2016 року відхилено апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк», рішення суду першої інстанції залишено без змін. Рішення апеляційного суду мотивовано пропуском банком строку позовної давності, перебіг якої слід рахувати з дати ухвалення судом рішення про стягнення з відповідача заборгованості за спірним кредитним договором і про застосування якої заявив відповідач. Кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи У касаційній скарзі, поданій у вересні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати судові рішення із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, а також не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій і процентів, передбачених умовами договору та ЦК України. Позивач має право на стягнення з відповідача щомісячних платежів у межах трирічного строку позовної давності, а саме з 26 листопада 2012 року до 25 листопада 2015 року. Відзив на касаційну скаргу відповідач не подала. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 175/4753/15-ц з Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області. Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. У лютому 2018 року провадження за касаційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» передано до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2019 року вказану справупризначено до розгляду. Фактичні обставини справи, встановлені судами Судами встановлено, що 29 жовтня 2007 року між ПАТ КБ «ПриваБанк» та ОСОБА_4 був укладений договір б/н, за умовами якого банк передав відповідачу кредитну картку зі строком дії до жовтня 2009 року, з встановленим початковим кредитним лімітом на суму 3 000 дол. США. У зв'язку з невиконання позичальником умов договору утворилась заборгованість, яка станом на 27 серпня 2015 року складала 10 091,59 дол. США, з яких 2 879,42 дол. США - заборгованість за кредитом, 7 072,17 дол. США - заборгованість по процентам за користуванням кредитом, 140 дол. США - заборгованість за пенею та комісією. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2012 року задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 29 жовтня 2007 року станом на 14 червня 2011 року в сумі 43 364,88 грн, з яких: 2950,58 дол. США - заборгованість за кредитом, 2041,60 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 129,99 дол. США - заборгованість по комісії, а також штрафи у сумі 62,74 дол. США (фіксована частина) та 256,11 дол. США (процентна складова). Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із обґрунтованості позовних вимог, однак у зв'язку із пропуском ПАТ КБ «ПриватБанк» позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, вважав за можливе застосувати наслідки спливу позовної давності, встановлені частиною четвертою статті 267 ЦК України. Проте погодитися з такими висновками судів не можна з огляду на таке. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За правилами частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. За змістом статей 256, 267 ЦК України суд може відмовити в позові через сплив без поважних причин строку звернення до суду лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог і спливу строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог. Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Так, вважаючи обґрунтованими позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту, суди попередніх інстанцій не врахували, що за рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2012 року заборгованість у повному обсязі за тим самим кредитним договором вже стягнута, а тому повторне стягнення кредиту всупереч положень статті 61 Конституції України призведе до подвійного стягнення заборгованості за одне й те ж саме зобов'язання, а тому в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими, у зв'язку із чим суди помилково застосували до них позовну давність. Вказане стосується й нарахованих відсотків за період з 29 жовтня 2007 року по 23 квітня 2012 року, що залишилося поза увагою судів. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Таким чином, у справі, яка переглядається, вимоги банку про стягнення процентів та пені після жовтня 2009 року (закінчення строку кредитування) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Такі правові висновки, що не були враховані судами під час вирішення спору, узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 14-10цс18. Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, у даній справі кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та пені, однак таких вимог банк не заявляв, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення процентів та пені, нарахованих після закінчення строку дії кредитного договору, є необґрунтованими, а тому судами безпідставно застосовано позовну давність й до цих вимог. Відповідно до вимог частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи те, що колегія суддів дійшла висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд вважає за можливе вийти за межі вимог та доводів касаційної скарги. За таких обставин, оскільки у позивача було відсутнє право повторно стягувати заборгованість за тілом кредиту, проценти та пеню, нараховані в межах строку дії кредитного договору при наявності судового рішення про стягнення цих сум, а також проценти та неустойку після закінчення строку дії кредитного договору, а вимог про застосування наслідків, передбачених статтею 625 ЦК України, банк не заявляв, то у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі за його безпідставністю. Колегія суддів не бере до уваги посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15, оскільки від цього правового висновку відступила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18). Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості та підлягають скасуванню відповідно до вимог статті 412 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку із його необґрунтованістю. Керуючись статтями 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2016 року скасувати і ухвалити нове рішення. У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник О. В. Білоконь Є. В. Синельников С. Ф. Хопта Ю. В. Черняк http://reyestr.court.gov.ua/Review/79958126
  32. 5 points
    Я давно об этом говорю, я именно на основе его решений строил иногда защиту в противовес позиции ВСУ...
  33. 5 points
    Верховный суд указал, что поскольку у истца отсутствовало право повторно взимать задолженность по телу кредита, проценты и пеню, начисленные в пределах срока действия кредитного договора при наличии судебного решения о взыскании этих сумм, а также проценты и неустойку по окончании срока действия кредитного договора, а требований о применении последствий, предусмотренных статьей 625 ГК Украины, банк не заявлял, то в удовлетворении иска следует отказать в полном объеме за его безосновательности.
  34. 4 points
    Это очередной Юлькин подарок "любимым" ей украинцам - закон, легализующий рэкет. Без него все деяния так называемых "коллекторов" подпадали под диспозиции ст.ст. 182, 189, 190, 355 УКУ. А теперь под видом "запретов", на которые никто не будет реагировать, оргпреступники получат законное право совершать преступления. Такой рэкет давно легилизован в России (оттуда Юлька видимо и сняла узоры). Результат - легальные преступники калечат людей (доходит до убийств), отбирают имущество "во внесудебном порядке", уничтожают имущество, угоняют автомобили... Телефонный террор должников, их родственников и знакомых - это самая скромная составляющая узаконенного рэкета. Не сомневаюсь, что Національний Кнопкодавець примет этот закон... Аплодируем стоя?..
  35. 4 points
    Большая палата в очередной раз указала, что не стоит путать судебный и внесудебный способ взыскания предусмотренный непосредственно договором. Кроме того, законодательно отсутствуют основания для обращения взыскания на предмет ипотеки путем предоставлению банку права от имени ипотекодателя продать предмет ипотеки. Также суд напомнил и о невозможности выселения без предоставления другого жилья, если кредит предоставлялся не для покупки имущества переданного в ипотеку.
  36. 4 points
    Ну конечно, а разве есть какие-то варианты...)
  37. 4 points
    Получается ещё как... С нашими людьми это запросто... В основном 99% платят и плачут... плачут и платят... 1% усиленно борется и всегда побеждает, так как там законы все подряд нарушаются всеми на всех этапах...
  38. 4 points
    Это наше дело. Уважаемые судьи обеспечение в делах по обжалованию внесудебного переоформления квартир и домов на компании Вектор плюс, Кредитные инициативы и подобные имеют очень важное значение. Представители компаний выкупивших за бесценок кредиты заемщиков обанкротившихся банков действуют на мой взгляд не законно. Единственным органом в Украине который может принудительно исполнять решения судов является - исполнительная служба, а не представители коллекторских компаний. Для того чтобы эти представители проникли в жилье им нужно не только получение права собственности на него, но и получение решения суда об устранении препятствий в его использовании. Самостоятельно такие препятствия устранять они не имеют право. Это уголовно наказуемо. Апелляционный суд указал, что учитывая наличие факта обжалования правовых оснований приобретения права собственности на недвижимое имущество, учитывая предъявления требований имущественного характера, которые обеспечиваются арестом имущества, соразмерность мер обеспечения иска заявленным требованиям и т.д., у суда апелляционной инстанции имеются основания для частичного принятия заявленных истцом мер обеспечения иска, а именно: в части наложения ареста на недвижимое имущество, принадлежащее Обществу с ограниченной ответственность «Факторинговая компания «Вектор Плюс» - квартиру АДРЕС_2, обще площадью: 48,3 кв.м., жилой площадью 31,9 кв.м., регистрационный номер объекта недвижимого имущества: +672460246101; наложение запрета на совершение сделок по квартиры и запретить проводить регистрацию и снятие с регистрации места проживания любых лиц в квартире АДРЕС_2. Поскольку истцом ставится под сомнение именно законность приобретения права собственности на недвижимое имущество ответчиком, принятые апелляционным судом меры обеспечения иска являются соизмеримыми с заявленными исковыми требованиями и соответствуют предмету иска, а затем в части остальных требований заявления об обеспечении иска следует отказать, удовлетворив частично заявление об обеспечения иска. Кроме того, устное требование представителя ООО «Факторинговая компания « Вектор Плюс » Блажевского П.И. о решении вопроса встречного обеспечения не содержит надлежащих обоснований и доказательств, каким образом в случае применения постановлением суда мер обеспечения иска, могут быть нанесены убытки ООО «Факторинговая компания« Вектор Плюс », размер этих убытков, в понимании ч.1 ст. 154 ГПК Украины, которые были бы основанием для применения судом встречного обеспечения. Вместе с тем, представитель утверждает об отсутствии намерения у ООО «Факторинговая компания« Вектор Плюс » совершения действий по отчуждению принадлежащей обществу на праве собственности с 03.07.2015 года спорной квартиры.
  39. 4 points
    Так это Вы ,просто, поблагодарить всех участников форума желали за то ,что уберегли Вас от необдуманного поступка.
  40. 4 points
    Здравствуйте! Считаю, что : изначально, оспаривая ухвалу суда, относительно продления срока действия исполнительного листа, или действий исполнителя по открытию производства по исполнению такого исполнительного листа, следует во всех процессуальных документах указывать на недопустимость применения к сторонам по данному ИЛ нормы "Переходных положений" ЗУ О исполнительном производстве. И вот когда все судебные инстанции в своих решениях по такому спору все же применят срок 3 года к старому исполнительному листу (норму о продлении его действия из "Переходных положений"), то можно смело обращаться в Конституционный суд о проверке законности указанных "новаций" ЗУ О исполнительном производстве, примененных к сторонам такого исполнительного производства.
  41. 4 points
    Ну когда гарант который вроде как юрист по диплому, читая закон удивляется написанному в нём и акцентирует внимание на какой-то фигне в преамбуле и типа "как вам" спрашивает у вообще ничего не понимающих в этом журналистов, шоумен блин, то ждать лучшего не придётся так точно... как бы не ухудшилось положение в законодательстве... я так понимаю "слуги" (ну те которые народные, которые будут теперь править нами и сочинять законы) вообще по ходу не понимают законов и не ориентируются в их предназначении...
  42. 4 points
    Решение неправильное. Похожую формулировку выписала одна из коллегий ВС в начале этого года, и похоже, что по этой скользкой тропинке начинают следовать суды на низах. Тут вопрос надо рассматривать под другим углом, - по субъектности сторон и материальному праву. Чтобы долго не умничать, приведу цитату с пояснений в одном конкретном деле. Сразу скажу, судья полностью согласился: внесудебное взыскание залога после истечения срока исковой давности, - запрещено специальным законом. "...договір про задоволення вимог іпотекодержателя (позасудове врегулювання) за своєю правовою природою є консенсуальним, а не реальним правочином. Крім того, сама назва цього правочину містить вказівку про те, що сторони домовляються про задоволення ВИМОГ іпотекодержателя за наявності певних обставин та у певний спосіб. Відтак, позасудовий спосіб врегулювання заборгованості, вчинений на підставі як застереження в договорі іпотеки, так і на підставі окремого договору, - є примусовим стягненням. Дану правову позицію повністю поділяє і Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі головуючого - Стрільчука В. А., суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Ступак О. В., Усика Г. І. (суддя-доповідач) у постанові ВС КЦС від 31 жовтня 2018р. у справі справа № 465/1310/17 (провадження № 61-29771 св 18), копія додається, де серед іншого зазначено: …Оскільки зазначена квартира є єдиним місцем проживання позивача та інших майнових поручителів, зазначене нерухоме житлове майно, як таке, що відповідає вимогам підпункту першого пункту першого Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуто (відчужено без згоди власника) протягом дії зазначеного Закону… …Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за наслідками прийняття приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А. М. рішення про проведення державної реєстрації права власності на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект», фактично відбулося примусове стягнення зазначеного майна без згоди власника, незважаючи на заборону, встановлену Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»… Позовна заява в даному випадку не містить посилань до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», але спільним та таким, що має істотне значення для даної справи є те, що Верховний суд прямо підтвердив правову позицію, за якою державна реєстрація в позасудовому порядку нерухомості на підставі іпотечного застереження в іпотечному договорі (чи на підставі окремого договору про позасудовий спосіб стягнення), - є примусовим. А відтак, - на вказаний вид стягнення поширюється імперативна норма п.7.ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», з огляду на суб’єктність сторін договору (банк і споживач) та зазначену раніше правову позицію ВСУ, викладену у справі №6-126цс13 від 20 листопада 2013 року, предметом якої був спір про стягнення заборгованості за споживчим кредитом після спливу позовної давності, де ВСУ зробив правовий висновок, відповідно до якого пункт 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв’язку з самою частиною 11 статті 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача, як слабшої сторони договору споживчого кредиту. Відтак, з огляду на вищенаведене, а також на відсутність будь-якого волевиявлення позичальника на добровільну передачу заставного майна в позасудовий спосіб (жодних актів приймання-передачі майна, чи листів про надання добровільної згоди на таку передачу не існує), твердження Відповідача про начебто доконаний факт добровільної передачі позичальником заставного майна в позасудовий спосіб, - є безпідставними та необґрунтованими. Слід окремо зауважити, що оскільки в момент укладення договору (19 червня 2008 року) кредит навіть не був виданий, відповідно позовна давність не виникала і не спливала, договір про позасудове врегулювання є консенсуальним, а жодних Актів прийому-передачі нерухомого майна чи інших угод, які б посвідчували волю боржника на фактичну передачу предмету іпотеки іпотекодержателю в рахунок погашення заборгованості на підставі вказаного Договору, - між сторонами не укладалось. ..." То есть для собственного понимания надо уяснить следующее: если после истечения срока исковой давности должник добровольно выполнил обязательство, - оно принимается, и должник не вправе требовать его обратно (норма материального права). Но ипотечная оговорка - часть консенсуального договора, добровольно должник ничего не передавал (договора или акта о непосредственной передачи ипотеки нет), посему действия кредитора - принудительные (постановление ВС). А такие действия в указанных обстоятельствах - прямо запрещены императивной нормой специального закона (ЗПС), учитывая, что ипотекодатель - потребитель финуслуг. О правилах правильного применения пункта 7 части 11 статьи 11 Закона Украины «Про захист прав споживачів» ВСУ высказался в своем приведенном выше Постановлении. Точка.
  43. 4 points
    Да. В отзыве я указывал об отсутствии кредитного договора, отсутствии номера картсчета, отсутствии надлежащих доказательств движения денежных средств (непредоставление первичных документов и регистров бухгалтерского учета), тройную ответственность (пеня плюс штраф плюс удвоенные проценты), несоответствии фиксированной составляющей штрафа правовой природе неустойки, пропуске исковой давности. Апелляцию решили не подавать, дабы не провоцировать неправедный гнев апелляшек, галголящих ныне в малозначительных делах истину в последней инстанции...
  44. 4 points
    Да уж не так всё просто оказалось, а по идее могли согласно норм ЦПКУ отшить и всего делов то... Но задумка у них странная... и подозрительная...
  45. 4 points
    Если кредит потребительский, то эта оговорка до одного места...
  46. 4 points
    Это не Суд. Это сарай с соломенной крышей и табличкой Суд для папуасов. Ничего общего с правосудием там нет.
  47. 4 points
    Вас просто пугают... Ничего не надо делать... Просто ждать...
  48. 4 points
    Приберегите свой совет для себя и своих близких родственников, г-н тролль
  49. 4 points
    " И с чего бы это интересно... " Ну да, представляете какой резонанс получит эта правовая позиция БП ? Банки шлепали ИН нотариусов направо и налево, а тут такой облом ! Надо было выдержать паузу... А может за это время кто-то уже что-то интересное отжал на основании ИН ?
  50. 4 points
    Это наше решение. У Верховного суда ушло всего два года на то, чтобы придумать не обоснованное решение об отказе во взыскании ущерба за неисполнение решения суда. При этом суд не дал оценки тому, что из трех решений суда в отношении госисполнителя признавших его бездеятельность, одно касалось непосредственно бездеятельности и не наложения ареста на счета и кассу банка. Также Верховный суд указав зачем-то на возможность возврата средств через ФГВФЛ не выяснил, а включен ли вкладчик в перечень акцептированных требований и подлежит ли эта сумма возврату ФГВФЛ. Умиляет то, что бездействие ГИС и как факт потеря почти 2 000 000 грн, суд посчитал правомерным оставить взыскание только морального ущерба в сумме 5000 грн. Такого цинизма я давно не встречал. Формально это решение пример необоснованности, что само по себе содержит уже основание для привлечение судей к ответственности. Но делать этого мы не будем.