Leaderboard

  1. Bolt

    Bolt

    Пользователи


    • Points

      1,151

    • Content Count

      30,878


  2. Лев

    Лев

    Пользователи


    • Points

      307

    • Content Count

      1,400


  3. ANTIRAID

    ANTIRAID

    Главные администраторы


    • Points

      293

    • Content Count

      11,307


  4. Marina-NET

    Marina-NET

    Пользователи


    • Points

      124

    • Content Count

      438



Popular Content

Showing content with the highest reputation since 07/07/2019 in all areas

  1. 9 points
    Это наше дело. Надеюсь, что при новом рассмотрении суд все таки прочитает прямую норму Гражданского кодекса Украины, а именно ст. 266 ГК, которая гласит, что с истечением исковой давности к основному требованию считается, что исковая давность истекла и к дополнительному требованию (взыскание неустойки, наложение взыскания на заложенное имущество и т.д.). И прекратится ноу-хау безграмотных юристов считающих возможным существование акцессорных (обеспечительных мер) к основному обязательству без наличия такого обязательства. И вся эта чушь и правовой нигилизм созданный заведомо сознательно искаженным восприятием реальности будет устранен из украинской юриспруденции и правоприменения. Формула в гражданском праве всех стран и правовых систем была всегда одна: с прекращением основного обязательства прекращаются и обязательства его обеспечивающие. Именно это прямо и указано в Гражданском кодексе Украины и именно это и необходимо применять.
  2. 6 points
    Ця постанова є яскравим прикладом повного провалу судової реформи та дуже низьким рівнем знань суддів Великої палати Верховного суду, не говорячи вже про можливу наявність умислу у перекручуванні фактів суддею Пророком. Відходячи від раніше сформованої позиції щодо безспірності заборгованості й зазначаючи, що наявність спору не є підтвердженням безспірності заборгованості, а для визнання виконавчого напису на нерухоме майно таким що не підлягає виконанню потрібно встановити: що її розмір не відповідає розміру зазначеному у виконавчому написі перевертає все з ніг на голову. Судячи з усього судді не розуміють різницю між позасудовим і судовим стягненням. Крім того, з метою залишення незаконних на мій погляд рішень у силі, суддя-доповідач забувся надати відповідь щодо підстав визнання таким що не підлягає виконанню виконавчий напис на рухоме майно у зв'язку з тим, що такий спосіб не був передбачений законодавством і з цього приводу також існує правовий висновок Верховного суду України.
  3. 6 points
    Не часто удается получить истинное удовольствие от судебной практики Верховного Суда, но вот нашлось такое решение : http://reyestr.court.gov.ua/Review/85805018 Обстоятельства дела таковы: ТОВ «Кей-Колект» выкупил у ПАТ «УкрСиббанк» право требования долга физлица по кредитному и ипотечному договорам, заключенным в 2006 году. "Хитрый" ТОВ «Кей-Колект» принял предмет ипотеки в собственность по цене, указанной в ипотечном договоре в гривнах (сумма оказалась небольшая), а остальную сумму задолженности, рассчитанную им самостоятельно в долларах США, аннулировал - простил. Уведомление о аннулировании - прощении долга ТОВ «Кей-Колект» направил заемщику-должнику и в налоговую службу по месту регистрации заемщика - с целью начисления такому заемщику налога на "дополнительное благо". Т.е., не желая платить налог на доход самостоятельно, кредитор решил переложить это бремя на заемщика. Заемщик оспорил порядок перехода прав собственности на предмет ипотеки в суде. Суд удовлетворил требования заемщика и признал регистрацию права собственности на недвижимое имущество (предмет ипотеки) за ТОВ «Кей-Колект» незаконной. Затем, заемщик обратился с иском в суд о прекращении ипотеки, в связи с прощением кредитором его долга по кредитному договору - предоставив письмо-уведомление ТОВ «Кей-Колект» о аннулировании - прощении должнику значительной суммы долга в долларах США. Суды первой и апелляционной инстанций исследовали письмо-уведомление ТОВ «Кей-Колект» о аннулировании - прощении долга заемщику по кредитному договору и согласились с истцом-заемщиком, что его обязательства по основному обязательству прекращены полностью путем прощения, а как следствие - признали прекращенным договор ипотеки. ТОВ «Кей-Колект» обжаловал такие судебные решения, настаивая, что долг был прощен по ошибке, не уполномоченным сотрудником компании и в связи с принятием в собственность кредитором предмета ипотеки. Верховный суд отказал в удовлетворении кассационной жалобы ТОВ «Кей-Колект» полностью. ВС констатировал, что "прощение долга" - односторонний договор, составлен кредитором письменно, четко выражает волю кредитора, соответствует нормам ЦКУ и ни как не связывается с действиями кредитора по взысканию предмета ипотеки во внесудебном порядке. Наслаждайтесь : ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 жовтня 2019 року м. Київ справа № 686/5252/17 провадження № 61-27666 св 18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року в складі судді Карплюка О. І. та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року в складі колегії суддів Костенка А. М., Гринчука Р. С., Грох Л. М., ВСТАНОВИВ : Описова частина Короткий зміст позовних вимог У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом, в якому просила припинити обтяження нерухомого майна - будинку по АДРЕСА_1 , який на праві власності належить позивачеві, номер запису про обтяження 10584580 від 07 грудня 2006 року. В обґрунтування позовних вимог послалася на те, що вказане обтяження накладене на належне їй нерухоме майно на підставі договору іпотеки від 07 грудня 2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» на забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором № 11089485000 від 05 грудня 2006 року. У грудні 2015 року на адресу позивача від ТОВ «Кей-Колект», яке згідно договору факторингу від 12 грудня 2011 року набуло від ПАТ «УкрСиббанк» право вимоги до ОСОБА_1 , надійшло повідомлення про анулювання боргу позивача за кредитним договором № 11089485000. У зв'язку з прощенням кредитором боргу позивач вважала припиненим основне кредитне зобов`язання та зобов`язання за договором іпотеки, з огляду на що просила припинити обтяження належної їй квартири. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Кей-Колект» задоволено, припинено обтяження нерухомого майна - будинку по АДРЕСА_1 , який на праві власності належить позивачеві, номер запису про обтяження 10584580 від 07 грудня 2006 року. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для зняття обтяження з належної позивачеві квартири у зв`язку з припиненням іпотеки внаслідок прощення (анулювання) кредитором боргу ОСОБА_1 за основним зобов`язанням. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року апеляційна скарга відповідача відхилена, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року залишене без змін як ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції У серпні 2017 року ТОВ «Кей-Колект» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року, в якій відповідач просив скасувати зазначені судові рішення, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі та зупинено виконання оскаржуваних судових рішень. На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України дана справа передана до Верховного Суду. Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Відповідач в касаційній скарзі послався на те, що суди не з`ясували чи дійсно мало місце припинення кредитного та іпотечного зобов`язань позивача перед ТОВ «Кей-Колект», враховуючи, що прощення боргу було здійснене у зв`язку з позасудовим зверненням стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-Колект», однак указане рішення державного реєстратора в подальшому було скасоване судом. Крім того зазначав, що суди не перевірили повноважень осіб, якими було прийняте рішення про анулювання боргу ОСОБА_1 . Заперечення/відзив на касаційну скаргу Заперечення/відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду не надходили. Фактичні обставини справи, встановлені судами Суди встановили, що 05 грудня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11089485000, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 43 970 доларів США зі сплатою 12,3 % річних з кінцевим терміном поверненням кредиту 05 грудня 2017 року. 07 грудня 2006 року з метою забезпечення виконання позичальником кредитних зобов`язань між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1 . На підставі указаного договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 07 грудня 2006 року зареєстроване обтяження на предмет іпотеки у вигляді заборони відчуження нерухомого майна. 12 грудня 2011 року між АКІБ «УкрСиббанк» (клієнт) та ТОВ «Кей-Колект» (фактор) укладений договір факторингу та договір відступлення права вимоги, за умовами яких банк відступив фактору своє право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту № 11089485000 від 05 грудня 2006 та договором іпотеки від 07 грудня 2006 року. 14 серпня 2015 року ТОВ «Кей-Колект» прийняло рішення про анулювання (прощення) заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 11089485000, яка станом на 28 липня 2015 року складала 52 720 доларів США, що підтверджується повідомленням про анулювання боргу, яке ТОВ «Кей-Колект» направило ОСОБА_1 25 листопада 2015 року. Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення судів попередніх інстанцій відповідають зазначеним вимогам закону. Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно зі статтею 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. За положеннями статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, з урахуванням наведених норм та на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для припинення обтяження нерухомого майна, враховуючи припинення зобов`язання, на підставі якого воно було накладене. Погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, колегія суддів керується тим, що прощення(анулювання) боргу - це односторонній правочин, який вчиняє кредитор та який не потребує дій на його виконання. Правочин, спрямований на припинення зобов`язання прощенням боргу, слід вважати вчиненим в момент отримання боржником письмової заяви кредитора про прощення боргу. Отже, суди правильно встановили, що кредитне та іпотечне зобов`язання ОСОБА_1 перед ТОВ «Кей-Колект» є припиненими з моменту отримання позичальником повідомлення ТОВ «Кей-Колект» про анулювання боргу. Суд апеляційної інстанції надав належну правову оцінку доводам ТОВ «Кей-Колект» відносно того, що кредитор анулював борг з підстав звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності, однак рішенням суду реєстрація права власності на предмет іпотеки за кредитором була скасована, зазначивши, що вказані доводи не спростовують рішення кредитора про прощення боргу ОСОБА_1 , яке в позасудовому чи судовому порядку скасовано не було й залишається чинним. Суди обґрунтовано виходили з того, що рішення про анулювання боргу прийнято кредитором добровільно, а при прийнятті такого рішення він мав враховувати всі ризики, пов`язані з його прийняттям. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що рішення про прощення (анулювання) боргу ОСОБА_1 було прийняте саме у зв`язку із задоволенням вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Доводи касаційної скарги про те, що суди не перевірили повноваження осіб, якими прийняте рішення про анулювання боргу, підлягають відхиленню, оскільки повідомлення про анулювання боргу підписане генеральним директором ТОВ «Кей-Колект» Шалай А. В., яка згідно статуту відповідача є його керівником і підписантом. Інші доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду - без змін. Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, ПОСТАНОВИВ : Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року залишити без змін. Поновити виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року та ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: Н. О. Антоненко В. І. Журавель М. М. Русинчук
  4. 6 points
    Наконец-то Большая палата уже прямо указала на незаконность перерегистраций права собственности на единственное жилье граждан находящееся в ипотеке у банков по валютным кредитам во время действия моратория. Кроме того суд еще раз подтвердил надуманность проблемы юрисдикции и даже не направил истца в апелляцию оспаривать отказ в рассмотрении дела судом гражданской юрисдикции, как это делал ранее. Таким образом еще раз доказав, что по сути правильно может решить спор и суд административной юрисдикции. В частности суд указал, что квартира, которая имеет общую площадь 47,40 кв. м и используемая в качестве места постоянного проживания истцом, не может быть принудительно взыскана (путем перерегистрации права собственности на недвижимое имущество) на основании действия Закона № 1304-VII, в том числе путем регистрации права собственности за ОАО «КБ« Приватбанк »в качестве обеспечения исполнения истцом условий кредитного договора от 20 мая 2008 № VIV7GA0000000001, заключенного в иностранной валюте. Таким образом, у ответчика имелись основания для отказа в проведении государственной регистрации права собственности на указанную квартиру за ПАО «КБ« Приватбанк». Также суд указал, что надлежащим способом защиты права или интереса истца в таком случае является не отмена решения субъекта государственной регистрации прав о государственной регистрации прав, а отмены записи о проведенной государственной регистрации права собственности (часть вторая статьи 26 Закона Украины от 1 июля 2004 года № 1952-IV «О государственной регистрации прав на недвижимое имущество и их отягощений»).
  5. 6 points
    Иногда даже не знаешь, как лучше, чтобы они трогали что-то или лучше вообще чтобы оставили в покое законы... У нас почему то получается, что любое улучшение приводит к ухудшению... У нас сейчас по абсолютно одинаковым искам выносятся совершенно разные решения в зависимости от времени их вынесения, какая-то лотерея, кому как повезёт... Результат рассмотрения дела зависит от временного периода в который оно было рассмотрено, это полнейший абсурд...
  6. 5 points
    Абсолютне законне рішення щодо закриття провадження у адміністративній справі про притягнення особи до відповідальності за ст.44-3 КУпАП. Суд зазначив, що відповідно до ст.8 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» фінансування профілактичних і протиепідемічних заходів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, а у випадках, передбачених законом, - за рахунок коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а також коштів фізичних осіб. Так, в матеріалах справи відсутні, докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 відповідно до закону за власні кошти зобов`язаний придбати чи виготовити засіб індивідуального захисту, зокрема респіратор або захисну маску, чи йому було профінансовано витрати на придбання чи виготовлення засобів індивідуального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів і при таких умовах він порушив заборону до 24 квітня 2020 р. з 6 квітня 2020 р. перебувати в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно. Крім того, на даний час в Україні не визначені відповідні медичні критерії та не прийняті нормативно правові акти, щодо випадків та необхідності носіння засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски для захисту органів дихання, у тому числі виготовлених самостійно громадянами.
  7. 5 points
    Это наше дело. Суд указал, что взысканная сумма по признанной не подлежащей исполнению нотариальной надписи подлежит возврату и соответственно взысканию с Приватбанка. Кроме того взыскана и правовая помощь, как в суде первой, так и апелляционной инстанции. Это еще один пример того, что нотариальные надписи нужно отменять, а нотариусам в погоне за клиентом быть крайне внимательным.
  8. 5 points
    Да именно всё так и есть... И так считают практически все судьи, за исключением единиц...
  9. 5 points
    Это наше решение. Суд указал со ссылкой на позицию Большой палаты, что право кредитодателя начислять предусмотренные договором проценты по кредиту прекращается по истечении определенного договором срока кредитования или в случае предъявления к заемщику требования согласно части второй статьи 1050 ГК Украины. В охранительных правоотношениях права и интересы истца обеспечены частью второй статьи 625 ГК Украины, которая регламентирует последствия просрочки исполнения денежного обязательства. После истечения срока действия кредитного договора, у истца отсутствовало право начислять проценты по кредиту, однако суд апелляционной инстанции не проверил должным образом предоставленный банком расчет в части начисления процентов за пользование кредитом по окончании его действия. Кроме того, возможность взыскания неустойки (пени, штрафа) ограничивается последними 12 месяцами перед обращением кредитора в суд, а начинается в пределах исковой давности по основным требованием со дня (месяца), из которого она начисляется. Однако суд все равно сделал еще один довольно сомнительный вывод, что выдача кредита может подтверждаться не квитанцией, а просто выпиской по личному счету.
  10. 5 points
    Охо,меня тоже так пугали...благо форум помог не сцикать ,итого живу уже год вот так .Доброе утро
  11. 4 points
    Это замечательно. Интересует чисто меркантильный момент. на "Сетаме" преуспели?))
  12. 4 points
    В том то и дело, что ничего не было... Не было никакой коллекторской деятельности, а была бандитская деятельность, которая подпадала под определённые статьи ККУ...
  13. 4 points
    Ну, да... На фоне многолетней железобетонной бездеятельности следственных органов эти подонки и так достаточно запугали людей. А после принятия этого так называемого закона даже трудно представить, что начнется...
  14. 4 points
    Это очередной Юлькин подарок "любимым" ей украинцам - закон, легализующий рэкет. Без него все деяния так называемых "коллекторов" подпадали под диспозиции ст.ст. 182, 189, 190, 355 УКУ. А теперь под видом "запретов", на которые никто не будет реагировать, оргпреступники получат законное право совершать преступления. Такой рэкет давно легилизован в России (оттуда Юлька видимо и сняла узоры). Результат - легальные преступники калечат людей (доходит до убийств), отбирают имущество "во внесудебном порядке", уничтожают имущество, угоняют автомобили... Телефонный террор должников, их родственников и знакомых - это самая скромная составляющая узаконенного рэкета. Не сомневаюсь, что Національний Кнопкодавець примет этот закон... Аплодируем стоя?..
  15. 4 points
    Категорія справи № 523/51/17 : не визначено. Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 13.11.2019. Оприлюднено: 13.11.2019. Номер судового провадження: 61-13196ск19 Постанова Іменем України 06 листопада 2019 року м. Київ справа № 523/51/17 провадження № 61-13196св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є., суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Курило В. П., учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 червня 2018 року у складі судді Аліна С. С., постанову Одеського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у складі колегії суддів: Дрішлюка А. І., Черевка П. М., Драгомерецького М. М., ВСТАНОВИВ: Описова частина Короткий зміст позовних вимог 28 грудня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позовна заява мотивована тим, що 18 травня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - ЗАТ «ОТП Банк»), правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CNL-502/013/2007, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 50 547 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,99 % річних з кінцевим терміном повернення - 18 травня 2017 року. У забезпечення виконання кредитного договору між ЗАТ «ОТП банк» та ОСОБА_2 18 травня 2007 року укладено Іпотечний договір № PCL-502/013/2007, згідно з яким ОСОБА_2 передала в іпотеку нерухоме майно - житлову квартиру АДРЕСА_1 . 27 червня 2012 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого ПАТ «ОТП Банк» відступило , а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року. Таким чином до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до відповідачів за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року та за договором іпотеки № PCL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року Позичальник належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання у зв`язку з чим 16 травня 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направило позичальнику та майновому поручителю досудові вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року. Вимоги кредитора виконані не були, у зв`язку із чим існує заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 383 440,36 грн, з яких 337 372,62 грн - заборгованість за тілом кредиту, 46 067,74 грн - заборгованість за відсотками. Вказана заборгованість підтверджена рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2014 року, яке набрало законної сили, яким позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (поручителя) про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року в сумі - 383 440,36 грн, з яких: залишок заборгованості за кредитом - 337 372,62 грн; відсотки за користування кредитом за період з 21 червня 2012 року до 16 травня 2013 року -46 067,74 грн. Рішення суду не виконано. На підставі викладеного, уточнивши вимоги, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просило звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно - житлову квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 шляхом продажу цього майна на публічних торгах через органи державної виконавчої служби за початковою ціною не нижче 635 105 грн, а кошти отримані від реалізації предмета іпотеки направити на погашення заборгованості перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року у загальній сумі 385 160,86 грн, з яких заборгованість по тілу - 337 372,62 грн, за відсотками за період з 21 червня 2012 року до 16 травня 2013 року - 46 067,74 грн, судового збору за подачу позову - 1720,50 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21 червня 2018 року позов задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно - житлову квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом продажу цього майна на публічних торгах через органи державної виконавчої служби за початковою ціною не нижче 635 105 грн, а кошти отримані від реалізації предмета іпотеки направити на погашення заборгованості перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором № СNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року у загальній сумі 385 160,86 грн, з яких заборгованість по тілу - 337 372,62 грн, по відсоткам за період з 21 червня 2012 року до 16 травня 2013 року - 46 067,74 грн, судового збору за подачу позову - 1720,50 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Відстрочено виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки до втрати чинності Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року №1304-VII. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у результаті невиконання умов кредитного договору утворилася заборгованість, яку позичальник, незважаючи на направлені досудові вимоги та на ухвалення рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2014 року, не погасив, що є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому зазначив, що позивач пред`явив позов у межах строку позовної давності, оскільки рішенням суду, якими стягнуто заборгованість із боржника, строк позовної давності переривається відповідно до частини першої статті 264 ЦК України. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Одеського апеляційного суду від 22 травня 2019 року рішення суду першої інстанції змінено в частині мотивування та в частині розподілу судових витрат (стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» витрати по сплаті судового збору у розмірі 800 грн та за проведення експертної оцінки в розмірі 2 476 грн, а всього 3 276 грн, іншу частину судових витрат - компенсовано за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України). В іншій частині рішення залишено без змін. Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позичальник не виконав умови кредитного договору, тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що банк має право стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому, зазначив, що досудову вимогу про стягнення заборгованості боржники отримали 21 травня 2013 року. У зв`язку з невиконанням боржниками своїх зобов`язань кредитор звернувся до суду з відповідним позовом, який був задоволений судовим рішенням від 13 травня 2014 року, яке набрало законної сили. Отже, в зв`язку з вчиненням відповідних дій кредитором строк позовної давності щодо спірного кредитного зобов`язання перервався та, відповідно, розпочався спочатку. З цим позовом про звернення стягнення іпотечного майна кредитор звернувся 28 грудня 2016 року, тобто в межах строку позовної давності. Короткий зміст вимог касаційної скарги У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що судами залишено поза увагою, що 16 травня 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направило ОСОБА_1 досудову вимогу про повне дострокове погашення кредитної заборгованості за кредитним договором, відповідно до якої позичальник зобов`язаний протягом 30 днів з моменту отримання досудової вимоги сплатити на користь банку належні суми кредиту, проценти та штрафні санкції за кредитним договором. Досудова вимога була отримана 21 травня 2013 року. ОСОБА_1 заявляла під час розгляду справи у суді першої інстанції про застосування наслідків спливу строку позовної давності. Пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання й був зобов`язаний пред`явити позов до боржника протягом трьох років. Проте, дійшовши висновку про переривання перебігу позовної давності на підставі частини другої статті 264 ЦК України, зокрема у зв`язку з пред`явленням банком позову до боржника, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою вимоги частини третьої статті 264 ЦК України, відповідно до яких після переривання перебіг позовної давності починається заново. Отже, новий строк позовної давності (після його переривання) починає свій перебіг наступного дня після пред`явлення позову (пред`явлення позову мало місце 25 червня 2013 року). Позивач мав звернутися до суду з 26 червня 2013 року до 26 червня 2016 року, а звернувся лише 28 грудня 2016 року з пропущеним строком позовної давності. Доводи інших учасників справи У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» зазначає, що з цим позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки кредитор звернувся 28 грудня 2016 року в межах строку позовної давності. Крім того, у цій справі датою кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитним договором, забезпеченого іпотекою, є 18 травня 2017 року, у зв`язку з чим саме цю дату необхідно розглядати як строк остаточного виконання зобов`язань за кредитним договором, та саме з цієї дати повинно рахувати строк позовної давності у три роки для пред`явлення вимог до іпотекодавця з метою звернення стягнення на предмет іпотеки. Рух справи у суді касаційної інстанції Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою і витребувано цивільну справу. 13 серпня 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Фактичні обставини справи, встановлені судами Суди встановили, що 18 травня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CNL-502/013/2007, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 50 547 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,99 % річних з кінцевим терміном повернення - 18 травня 2017 року. У забезпечення виконання кредитного договору між ЗАТ «ОТП банк» та ОСОБА_2 18 травня 2007 року укладено Іпотечний договір № PCL-502/013/2007, згідно з яким ОСОБА_2 передала в іпотеку нерухоме майно - житлову квартиру АДРЕСА_1 . 27 червня 2012 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого ПАТ «ОТП Банк» відступило , а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року. Таким чином, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до відповідачів за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року та за договором іпотеки № PCL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року. Позичальник належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання, у зв`язку із чим 16 травня 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направило позичальнику та майновому поручителю досудові вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року. Вимоги кредитора виконані не були. ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 25 червня 2013 року звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21 січня 2015 року, позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року в сумі - 383 440,36 грн, з яких: залишок заборгованості за кредитом - 337 372,62 грн; відсотки за користування кредитом за період з 21 червня 2012 року до 16 травня 2013 року - 46 067,74 грн. Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 17 травня 2007 року квартира АДРЕСА_2 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 - 1/3 частина, ОСОБА_1 - 2/3 частини. 04 вересня 2013 року, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. вчинено виконавчий напис, щодо звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна», а саме залишку заборгованості за кредитом у розмірі 42 208,51 дол. США, заборгованість по відсоткам у розмірі 2 442,07 дол. США, а також витрат пов`язаних з вчиненням виконавчого напису у розмірі 1 700 грн. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 27 жовтня 2015 року, позов ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», треті особи: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу - Бондар І. М., Перший Суворовський відділ ДВС ОМУЮ, ОСОБА_2. про визнання виконавчого надпису таким, що не підлягає виконанню задоволено частково. Визнано виконавчий напис від 04 вересня 2013 року, який вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу - Бондар І. М. у реєстрі № 6721, щодо звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна», а саме залишку заборгованості за кредитом у розмірі 42 208,51 дол. США, заборгованість по відсоткам у розмірі 2 442,07 дол. США, а також витрат пов`язаних з вчиненням виконавчого напису у розмірі 1700 грн таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до висновку експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №17-2873 від 30 листопада 2017 року, ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 становить 635 105 грн. ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про застосування строку позовної давності. Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Суди попередніх інстанцій вірно встановили, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх обов`язків за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року у неї перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» виникла заборгованість в сумі - 383 440,36 грн, з яких: залишок заборгованості за кредитом - 337 372,62 грн; відсотки за користування кредитом за період з 21 червня 2012 року до 16 травня 2013 року - 46 067,74 грн. Вказана зобов`язань за вказаним кредитним договором забезпечено іпотекою, що встановлено укладеним 18 травня 2007 року іпотечним договором № PCL-502/013/2007, згідно якого предметом іпотеки є житлова квартира АДРЕСА_1 . Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України). Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» тут і далі у редакції закону на момент виникнення спірних правовідносин, іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Згідно із частиною першою статті 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. У статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання. Частина перша статті 35 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що в разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Установлено, що у пункті 2.1 договору іпотеки сторони узгодили, що іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо сплати боржником кожного і всіх його платіжних зобов`язань за кредитним договором у розмірі, валюті, порядку та у строк, які встановлені в кредитному договорі з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом терміну дії. Умовами укладеного кредитного договору передбачено дату остаточного повернення кредиту - 18 травня 2017 року. Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Крім того, право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у цілому передбачено у пункті 1.9 кредитного договору. При цьому сторони передбачили, що зобов`язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов`язань настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути виконане позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання відповідної вимоги (пункт 1.9.1). Установлено, що вимоги кредитора про дострокове повернення кредиту направлені відповідачам 16 травня 2013 року та отримані ними 21 травня 2013 року. У цих вимогах ПАТ «ОТП Банк», посилаючись на пункт 1.9 кредитного договору, вимагало достроково, протягом 30 днів із моменту одержання повідомлення, виконати боргові зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі. Пред`явивши вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків за користування ним, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов укладеного договору змінив строк виконання основного зобов`язання. Право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло у кредитора у зв`язку з невиконанням боржником вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі. При цьому таке право у кредитора згідно з умовами укладених договорів виникло через тридцять календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги. Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права. Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Тобто, у справі, яка є предметом перегляду, позивач міг пред`явити позов до боржників протягом трьох років, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання (тридцять перший день після отримання вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі - 21 червня 2013 року). Встановлено, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 25 червня 2013 року звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року в сумі - 383 440,36 грн. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21 січня 2015 року, позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 було задоволено. У відповідності до приписів статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Системний аналіз змісту вказаної норми дозволяє дійти висновку, що позовна давність переривається пред`явленням особою позову, а не постановленням судом судового рішення. У разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач,перебіг позовної давності переривається саме в день пред`явлення такого позову і перебіг позовної давності починається заново з наступного за ним дня. Тобто, звернувшись 25 червня 2013 року до суду із позовом до ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № CNL-502/013/2007 від 18 травня 2007 року, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» тим самим перервало перебіг позовної давності. Але при цьому перебіг трирічної позовної давності почався заново з наступного за цією подією дня - з 26 червня 2013 року та закінчився 26 червня 2016 року. З таким позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду 28 грудня 2016 року, тобто зі спливом строку позовної давності. Наявність передбачених статтею 264 ЦК України підстав для переривання перебігу позовної давності щодо пред`явлення вказаного позову, які б дозволяли зробити висновок про дотримання при поданні позову встановленого законом строку позовної давності, не встановлено. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 подавала до суду першої інстанції заяву про застосування строку позовної давності. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу(пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»). Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20 грудня 2007 року у за заявою №23890/02 у справі «Фінікарідов проти Кіпру»). На зазначене суди першої та апеляційної інстанцій належної уваги не звернули та дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для відмови у задоволенні позову за спливом позовної давності. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Згідно з частинами першою-третьою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, повно і всебічно встановлені судами на підставі доказів, досліджених у судовому засіданні, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Керуючись статтями 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 червня 2018 року, постанову Одеського апеляційного суду від 22 травня 2019 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий М. Є. Червинська Судді С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. П. Курило
  16. 4 points
    Добрый день. Данная Постнова ВП ВС по моему делу. Веду его с 2014 и по сегодняшний день. Правовая позиция не совсем нова, но свежа и актуальна. Хотя и о праве собственности через решение суда и о праве продажи через решение суда, я писал в с 2013 года, когда только банки начали заявлять подобные требования. Аж вот... в 2016 услышали о правое собственности, в 2019 - о праве продажи ))) Это дело интересно тем, как я пользовался ситуативными и актуальными (на тот момент) правовыми позициями ВСУ. Сначала банк получил отказ по мораторию, потом получил отказ по отсутствию оценки... через время позиция ВСУ менялась на прямо противоположною, но время уходило и очередной бой был выигран. И то хорошо. Правовая "визначенність" та "табільність судової влади" мне напоминает ледоход в марте на реке. Тут как прыгать по льдинам - только успел опереться, она тут же уходит из под ног, но дает возможность перепрыгнуть на другую ) И так далее до самого берега )) Но в нашем случае берег оказался островом и сейчас мы дальше гребем )) Так что продолжение следует ))) Если будет интересно - пишите, расскажу )
  17. 4 points
    Большая палата в очередной раз указала, что не стоит путать судебный и внесудебный способ взыскания предусмотренный непосредственно договором. Кроме того, законодательно отсутствуют основания для обращения взыскания на предмет ипотеки путем предоставлению банку права от имени ипотекодателя продать предмет ипотеки. Также суд напомнил и о невозможности выселения без предоставления другого жилья, если кредит предоставлялся не для покупки имущества переданного в ипотеку.
  18. 4 points
    Ну конечно, а разве есть какие-то варианты...)
  19. 4 points
    Получается ещё как... С нашими людьми это запросто... В основном 99% платят и плачут... плачут и платят... 1% усиленно борется и всегда побеждает, так как там законы все подряд нарушаются всеми на всех этапах...
  20. 4 points
    Большая палата в очередной раз продемонстрировала гибкость в принятии решений. Несмотря на прямой запрет во всех процессуальных кодексах рассматривать споры им не подведомственные, Большая палата это обошла. В данном случае, не смотря на то, что спор связан с исполнением гражданского договора и передачей в ипотеку имущества, а также отменной регистрационных действий, суд в связи с тем, что один из истцов оспаривал неправомерность отказа решения Минюста о перерегистрации указал, что для этого истца ответчик при проверке соблюдения регистраторами требований законодательства при совершении регистрационных действий выполняет функцию субъекта властных полномочий, противоправность действий или решений которого должна быть проверена административными судами. А вот для другого истца который с целью эффективной защиты заявил требования только об отмене регистрационных действий админюрисдикция не подходит. На мой взгляд, это ярчайший пример, манипуляций и незаконном отказе в судебной защите.
  21. 4 points
    Это наше дело. После ДТП суд обязал страховую компанию выплатить в счет погашения кредита страховую сумму. Однако до этого решением третейского суда была взыскана с нашего клиента значительна меньшая сумма. Таким образом мы просили и суд удовлетворил прекращение обязательств по кредитному договору. В части переплаты банку суд нам отказал. В этой части мы будем продолжать оспаривать решение и взыскивать излишне уплаченные средства.
  22. 4 points
    Мы с Вами текст искового требования не читали и можем о нем судить только лишь из текста судебного решения. В начале судебного решения исковые требования изложено так: "20.02.2019 року представник позивача АТ «Універсал Банк» Турик І.М., який діє на підставі довіреності (а.с.57) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 і просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором, із урахуванням всієї простроченої заборгованості, відсоткам, підвищеним відсоткам у сумі 119 040 грн. 25 коп. та понесені судові витрати за розгляд справи, мотивуючи тим, що з відповідачем ОСОБА_1 07.04.2008 року був укладений кредитний договір № CL 30297, за яким банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 36 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36% річних за користування кредитом, зі строком погашення не пізніше 20.03.2015 року. Позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, а відповідач прийняв позику, але свої зобов`язання щодо погашення кредиту належним чином не виконує. Тому 14 січня 2010 року Болградським районним судом було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за цім кредитним договором в розмірі 43 928,17 грн. Цей судовий наказ було виконано та останній платіж по ньому відповідач здійснила 29.11.2017 року. Позивач вважає, що оскільки умови договору відповідач не виконав, кредитний договір не було розірвано, а ухвалення рішення не є підставою для припинення нарахування Банком відсотків та підвищених відсотків за кредитом, тому просить стягнути з відповідача відповідну суму.", затем суд пишет, что якобы "10.07.2019 року від представника позивача Пижик В.В. (який діє на підставі довіреності) надішла заява в який він підтримав позовні вимоги та просив розглянути справи без участі представника позивача. Позицію банку він обґрунтовує відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, а саме кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами, як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (п.20 ухвали ВС від 24.01.2019 року по справі; 5017/1987/2012, провадження № 12-289 гс18). Сторонами у пункті 2.1 кредитного договору з урахуванням принципу свободи договору передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом 2 частини 1 статті 1048 ЦК України, допускає нарахування Банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості." , но Вы правы: получается, что истец своими новыми "обгрунтуваннями" несколько изменил основания иска, а суд, приняв такие новые основания без надлежащего заявления истца, как бы вышел за пределы исковых требований. Откуда взялись 108 % (не удвоенные, а повышенные) : "Так судом встановлено, що п.2.4. кредитного договору №CL30297 від 07.04.2008 року передбачено, що за користування кредитом понад встановлений строк (прострочення терміну сплати Щомісячного Платежу) встановлюється підвищена процентна ставка, що вказана в Додатку 1 до Договору, а саме 108 % річних (а.с.7,13)." Видите, Вы со мной не согласились, что 108% это штрафная санкция по своей "структуре" похожая на неустойку/штраф так как носит временный (не изменяет полностью размер процентов по договору на будущее) и частный (применяется только к сумме просроченного платежа) характер, а судья, в свою очередь, смело усмотрел в них % предусмотренный за несвоевременное исполнение денежного обязательства, в т.ч. после прекращения срока действия обычных процентов по договору. Такое чувство, что спец. операция "Обобрать физлицо заемщика до трусов" - стратегическая задача для этой страны и основная миссия судов общей юрисдикции. Ну взял человек 36 тысч, а отдал 44 - почему не сказать ему "спасибо что мог это сделать" и не отпустить "с миром"? RS: И вот ведь лицемерие всей этой финансово-судебной системы состоит в том, что и дополнительное оббирание физлица заемщика на 108% годовых * 3 года и продажу его долга коллектору за 1% они считают одинаково естественной и адекватной защитой финансовых интересов кредиторов, а финансовые/физические возможности самого заемщика никого не интересуют, ибо он есть "пища" для финансовых пирамид.
  23. 4 points
    Откровенно скажу, я категорически не согласен с этим решением, которое обосновывается наличием прямой нормы касающейся сроков осуществления исполнительной надписи в отношении долгов юрлица, и по мнению судей являющейся дискриминационной, и поэтому не применимой. Очень странно, но когда речь идет о долгах банков, ограничениях вводимых НБУ и долгах топ-менеджмента и акционеров, то о дискриминации никто не вспоминает. А наоборот говорят о равноправии. Касательно бесспорности и порядка осуществления исполнительной надписи суд пришел на мой взгляд к еще более странным заключениям. Я не знаком с материалами дела, но в любом случае суд указал, что теперь наличие спора в суде не может свидетельствовать о бесспорности, при этом я так понял, что для этого должник должен признать свой долг, но каким документом не совсем понятно и как это должно быть донесено суду. При этом суд указал, что информация о наличии в суде другого иска взыскателя к должнику или должника к взыскателю сама по себе не является доказательством несоблюдения условия для бесспорности задолженности. Также умалчивается и факт обращения ранее с иском об обращении взыскания на предмет ипотеки, что ранее по мнению большой палаты являлось основанием для незаконности внесудебного взыскания. В данном деле эта норма не применена и не указано об отступлении от данной правовой позиции. Также теперь, если нарушение Порядка совершения нотариальных действий, допущенные нотариусом при совершении исполнительной надписи, не свидетельствуют о несоблюдении условий совершения исполнительной надписи, предусмотренных статьей 88 Закона Украины "О нотариате", и не привели к нарушению гарантированных законом прав должника или взыскателя, они не могут служить основанием для признании исполнительной надписи нотариуса не подлежащей исполнению.
  24. 4 points
    Это наше дело. Уважаемые судьи обеспечение в делах по обжалованию внесудебного переоформления квартир и домов на компании Вектор плюс, Кредитные инициативы и подобные имеют очень важное значение. Представители компаний выкупивших за бесценок кредиты заемщиков обанкротившихся банков действуют на мой взгляд не законно. Единственным органом в Украине который может принудительно исполнять решения судов является - исполнительная служба, а не представители коллекторских компаний. Для того чтобы эти представители проникли в жилье им нужно не только получение права собственности на него, но и получение решения суда об устранении препятствий в его использовании. Самостоятельно такие препятствия устранять они не имеют право. Это уголовно наказуемо. Апелляционный суд указал, что учитывая наличие факта обжалования правовых оснований приобретения права собственности на недвижимое имущество, учитывая предъявления требований имущественного характера, которые обеспечиваются арестом имущества, соразмерность мер обеспечения иска заявленным требованиям и т.д., у суда апелляционной инстанции имеются основания для частичного принятия заявленных истцом мер обеспечения иска, а именно: в части наложения ареста на недвижимое имущество, принадлежащее Обществу с ограниченной ответственность «Факторинговая компания «Вектор Плюс» - квартиру АДРЕС_2, обще площадью: 48,3 кв.м., жилой площадью 31,9 кв.м., регистрационный номер объекта недвижимого имущества: +672460246101; наложение запрета на совершение сделок по квартиры и запретить проводить регистрацию и снятие с регистрации места проживания любых лиц в квартире АДРЕС_2. Поскольку истцом ставится под сомнение именно законность приобретения права собственности на недвижимое имущество ответчиком, принятые апелляционным судом меры обеспечения иска являются соизмеримыми с заявленными исковыми требованиями и соответствуют предмету иска, а затем в части остальных требований заявления об обеспечении иска следует отказать, удовлетворив частично заявление об обеспечения иска. Кроме того, устное требование представителя ООО «Факторинговая компания « Вектор Плюс » Блажевского П.И. о решении вопроса встречного обеспечения не содержит надлежащих обоснований и доказательств, каким образом в случае применения постановлением суда мер обеспечения иска, могут быть нанесены убытки ООО «Факторинговая компания« Вектор Плюс », размер этих убытков, в понимании ч.1 ст. 154 ГПК Украины, которые были бы основанием для применения судом встречного обеспечения. Вместе с тем, представитель утверждает об отсутствии намерения у ООО «Факторинговая компания« Вектор Плюс » совершения действий по отчуждению принадлежащей обществу на праве собственности с 03.07.2015 года спорной квартиры.
  25. 4 points
    Всё очень просто... Обе стороны платят его по полной... Каждый за свою апелляцию...
  26. 4 points
    Это наше дело и оно имеет фундаментальное значение для возврата распроданных за бесценок активов обанкротившихся банков компаниям не имеющим статус финансового учреждения. Суд очень детально расписал данное решение и указал отличие договора переуступки (цессии) от договора факторинга, прийдя к полностью обоснованному выводу о том, что переуступка права требования по кредитному договору не финансовой компании является недействительной. Кроме того, просительная часть заявления ООО «Вердикт Капитал» содержит требование замены стороны правопреемником (ч. 2 ст. 512 ГК Украины), однако не содержит требования замены стороны в результате передачи им своих прав другому лицу по сделке (уступка права требования) (ч. 1 ст. 512 ГК Украины). Ну и конечно же, каких-либо документов подтверждающих оплату за эту переуступку, а фактически факторинг суду предоставлено не было.
  27. 4 points
    Так это Вы ,просто, поблагодарить всех участников форума желали за то ,что уберегли Вас от необдуманного поступка.
  28. 4 points
    А ведь правильно, согласен... До этого я ещё даже не додумался... Эта постанова намного всё усложнит... А уж учитывая приоритет в наших судах таких постанов ВП, то даже не сомневаюсь, что всё будет не очень хорошо... Ведь согласно практики Постановы ВПВС у нас стоят выше законов и кодексов...
  29. 4 points
    Теперь будет так... Предсказываю... На бумаге ведь всё можно написать... Например... Получил человек кредит на 500 грн... Сейчас пишут в иске взыскать... 500 тела, 20000 процентов, 30000 пени, 5000 штрафов... А будет так теперь писаться в иске: взыскать 50000 тела, 1000 процентов, 1000 пени, 100 штрафов... Вот и вся математика Привата...
  30. 4 points
    ВОТ! Абсолютно с Вами согласен! Они из ничего пытаются сделать что-то.... И эта главная беда наших судов. Когда-то услышал от судьи фразу "ну как так может быть, что ничего не должны, если б были не должны, банк бы в суд не подал." То есть по их мнению, банк изначально прав. Неправ может быть только в сумме, и то редко.
  31. 4 points
    Ещё лет шесть тому назад я в судах пытался доказать, что максимум на что может рассчитывать Прихватбанк со своими Условиями и правилами, только на возврат суммы которую он выдал, если докажет и этот факт, а то в некоторых заявлениях-анкетах даже сумы не указаны, и как безосновательно полученные сумы. Если условия не подписаны, значит и кредита нет......!!!!!!! Ведь все условия именно нам прописаны. И помню тогда такие удивлённые лица коллегии апелляционного хозяйственного суда в Днепре, "а как так......." типа деньги то надо возвращать, для них шок был.... Дело тогда при строгости выполнения сроков мы рассматривали почти девять месяцев в апелляшке, три коллегии поменялось, видимо Приват подсуетился, тогда таким жаренным запахло..... Ну слава БОГУ и этой коллегии БП ВС, пускай и шесть лет спустя, правда восторжествовала....
  32. 4 points
    Кажется догадываюсь о чём Вы... Это Ваши деньги - Ваша зарплата, а не предприятия, поэтому они не имеют права распоряжаться ими, а распоряжаться ими имеете право только Вы... И поэтому только Вам решать в какой кошелёк класть свои деньги, а не бухгалтеру на предприятии... И поэтому Вы имеете право как уже писалось выше распорядиться таким образом и написать заявление, чтобы деньги перечисляли туда куда Вы укажете или же Вы можете изъявить желание получать их через кассу предприятия, а не через банк, на это Вы тоже имеете право... И не слушайте бухгалтера своего на предприятии, они много могут бреда рассказать по этому поводу, лишь бы не работать...
  33. 4 points
    Да это реально маразм) Люди уже даже можно сказать реально боятся своих телефонов)) Чего проще не брать трубку или просто выключить телефон. Нет, берут, еще и разговаривают... что за манера поведения...
  34. 4 points
    В свое время я с этим абсурдом тоже боролся: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11824784 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13650357 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9530855 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/15276374 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36822666
  35. 4 points
    Пусть развлекаются, лишь бы не плакали, главное, чтобы Вы не замечали... Это может годами продолжаться, не переживайте...
  36. 3 points
    ЧТО ГОВОРЯТ ЮРИСТЫ : Важно! Запомните, все, что сейчас ДЕЛАЕТСЯ - это ЧИСТО психологическая атака на слабонервных. 1. У нас нет санэпид врача... ибо НЕТ СЭС!!! Есть замминистра. Точка. 2. Вводить "карантин" может ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО СЭС, которой нет. 3. Зайти к вам в квартиру (как пугают некоторые мэры) к вам могут ТОЛЬКО по решению суда. Или вы сами добровольно запустите к себе. 4. Ограничить вашу свободу могут ТОЛЬКО по решению суда. Или вы сами ее согласитесь ограничить. 5. Составить протокол на вас по 44-3 админки могут только в том случае, если вы БОЛЬНЫ и это УСТАНОВЛЕННЫЙ факт. Поинтересуйтесь, как собираются установить этот факт те, кто пытается составить на вас протокол. Во всех иных случаях этот протокол стоит не больше, чем КАРКАНЬЯ ВОРОН. Вменяют отсутствие маски и грозят 44-3 админки? Поинтересуйтесь где вы можете БЕСПЛАТНО получить то, что от вас требуют (маски и прочее) на основании ст. 20 закона о санэпидблагополучии... Хотят установить здоровы ли вы? Поинтересуйтесь где вы можете немедленно бесплатно пройти тест. Если Полиция пытается составить на вас протокол по 44-3 тут же интересуйтесь чем они докажут, что вы БОЛЬНЫ. Заметьте... не инфицированы, а именно БОЛЬНЫ. Кроме того, чтобы составить протокол нужно грамотно его оформить и установить вашу личность. Если вы не согласитесь им помочь - максимум вас на 3 часа свозят на установление личности и ничем это не закончится ибо в участке уже не будет ни свидетелей ни фактов нарушений. И думаю, что никто вас никуда возить не будет. Хотя... можете предложить им составить протокол с ваших слов Главное будьте вежливы. Просите процитировать вам ст. 33 - о свободе передвижения... Если вас кто-то блокирует на дороге... и не только. ст. 30 - если кто-то ломится к вам домой. ст. 29 - если кто-то пытается лишить вас свободы ст. 28 - если кто-то пытается угрожать вам принудительными медэкспериментами над вами. Помните, у нас КМУ и местные органы власти объявили надзвичайну ситуацию - это нечто, когда прорывает канализацию в городе... т.е. то, что НЕ ОТМЕНЯЕТ ВАШИХ ПРАВ И СВОБОД. Ограничение прав и свобод возможно ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО в случае введения Надзвичайного Стану. У нас его нет и никто не рискнет идти на это. Поэтому власть просто осознанно ВРЕТ и ЗАПУГИВАЕТ. Помните, суды, слава Богу, в адеквате. Пока только 5% протоколов Полиции удовлетворены. И то... это еще просто в апелляцию не сходили. НИКАКОЙ адекватной нормативки под ограничения ваших прав нет, а то, что есть весьма фрагментарно и легко отшивается в судах. Этот пост написан в ответ на НЕПРАВОМЕРНЫЕ действия власти и на их НЕКОНСТИТУЦИОННЫЕ запугивания народа. Это не означает, что нужно плевать на свою безопасность и безопасность других. Нет! Вы должны быть сознательными и прислушиваться к здравым предложениям. ................................................................. Очень лаконично. Единственное, что хочу добавить, так это невозможность введения ЧП из-за эпидемии (Кодекс гражданской защиты/обороны)
  37. 3 points
    Постанова Іменем України 19 лютого 2020 року м. Київ справа № 757/21623/15-ц провадження № 61-38423св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Кузнєцова В. О., суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю., учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», відповідач - ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бабенка Сергія Сергійовича на постанову Апеляційного суду міста Києва від 24 травня 2018 рокуу складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Соколової В. В., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог, заперечень на позов і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій. У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 07 серпня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - ЗАТ «ОТП Банк»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк»), та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ML-005/107/2007 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 274 050 доларів США зі сплатою плаваючої процентної ставки, що складається з фіксованого відсотка в розмірі 5,99 % річних та FIDR, на строк до 07 серпня 2022 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 07 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № PCL-005/107/2007 (далі - Іпотечний договір), за умовами якого відповідач передав в іпотеку банку належну йому квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 90,70 кв. м. 05 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким банк передав йому право вимоги, зокрема за вказаними Кредитним договором та Іпотечним договором. Позичальник не виконував належним чином зобов`язань за Кредитним договором, тому заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 30 серпня 2012 року у справі № 2-1240/2011, яке змінено рішенням Апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2013 року, було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість в розмірі 6 747 758,40 грн. Проте ОСОБА_2 не виконував зазначені судові рішення, внаслідок чого утворилася заборгованість за Кредитним договором, яка станом на 15 червня 2015 року складає 345 096,51 доларів США, що еквівалентно 7 267 328,39 грн, та пеня за прострочення виконання зобов`язань - 26 525 748,60 грн. Враховуючи викладене, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просило в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором в розмірі 33 793 076,99 грн звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. В запереченні на позовну заяву представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 зазначив, що 07 червня 2011 року позивач пред`явив досудову вимогу про погашення заборгованості за Кредитним договором, внаслідок чого змінив строк виконання основного зобов`язання, однак з позовом звернувся лише 16 червня 2015 року, тобто зі спливом позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Позивачем неправильно здійснено розрахунок заборгованості за Кредитним договором, її розмір є необґрунтованим і недоведеним. В позовній заяві не зазначено всіх складових заборгованості, що підлягає сплаті іпотекодержателю, та не вказано початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Крім того, умова пункту 4.1.1 Кредитного договору щодо сплати позичальником на користь банку пені в розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаних зобов`язань за кожен день прострочення, суперечить засадам рівності учасників цивільних відносин та є нікчемною. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 31 березня 2016 року у складі судді Цокол Л. І. в задоволенні позову відмовлено. Рішення місцевого суду мотивоване тим, що звернувшись до суду з цим позовом у червні 2015 року, позивач пропустив позовну давність, перебіг якої розпочався 23 червня 2011 року, коли ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направило ОСОБА_2 (позичальнику) і ОСОБА_1 (майновому поручителю) вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором. Доказів переривання позовної давності позивачем не надано. Справа розглядалася судом апеляційної інстанції неодноразово. Останньою постановою Апеляційного суду міста Києва від 24 травня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково, рішення Печерського районного суду міста Києва від 31 березня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № ML-005/107/2007 від 07 серпня 2007 року, укладеним між ним та ЗАТ «ОТП Банк», в сумі 2 758 183,86 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 2 139 677,93 грн; заборгованості за відсотками за користування кредитом - 618 505,93 грн, що стягнуті заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 30 серпня 2012 року, яке змінено рішенням Апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2013 року, та суми пені в розмірі 3 000 000 грн за період з 15 червня 2014 року по 15 червня 2015 року, звернено стягнення на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів, встановлено початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в рахунок відшкодування судових витрат 833,22 грн. Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що наявність судового рішення про стягнення заборгованості на користь кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін, не звільняє боржника і поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє права кредитора на отримання штрафних санкцій і права звернути стягнення на предмет іпотеки. Оскільки ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором у лютому 2011 року, а судове рішення про стягнення заборгованості та пені набрало законної сили 28 лютого 2013 року, то висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем позовної давності є помилковим. При визначенні розміру заборгованості, на погашення якої звертається стягнення на предмет іпотеки, суд врахував позицію позивача, який просив стягнути пеню в розмірі 26 525 748,60 грн за період з 15 червня 2014 року по 15 червня 2015 року, тому, на підставі частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), дійшов висновку про зменшення розміру пені до 3 000 000 грн. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги. У червні 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бабенко С. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Апеляційного суду міста Києва від 24 травня 2018 року, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 31 березня 2016 року - залишити без змін. Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову у зв`язку з пропуском позовної давності та ухвалив рішення, яке відповідає встановленим обставинам справи, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд неповно з`ясував обставини справи, не дослідив у повному обсязі доказів іне звернув уваги на те, що 07 червня 2011 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направило ОСОБА_2 та ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення заборгованості за Кредитним договором, в якій вимагало протягом тридцятиденного строку сплатити заборгованість. Зазначена досудова вимога не була виконана, тому право позивача вважається порушеним з 07 липня 2011 року і з цього часу починається перебіг позовної давності. Таким чином, звернувшись 16 червня 2015 року до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач пропустив позовну давність. Крім того, наданий позивачем розрахунок заборгованості за Кредитним договором, є необґрунтованим, не підтверджений належними доказами. Ухвалюючи рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, апеляційний суд не врахував вимог статті 39 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV) і не зазначив усіх необхідних складових, передбачених цією нормою, зокрема початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної відповідно до частини шостої статті 38 Закону № 898-IV. Рух справи в суді касаційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 24 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в цій справі, витребувано її матеріали з Печерського районного суду міста Києва та зупинено виконання постанови Апеляційного суду міста Києва від 24 травня 2018 року до закінчення касаційного провадження у справі. 16 серпня 2018 року справа № 757/21623/15-ц надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду. Позиція Верховного Суду. Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України). Згідно з частиною першою статті 367, частиною першою статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України). Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Судами встановлено, що 07 серпня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 274 050 доларів США зі сплатою плаваючої процентної ставки, що складається з фіксованого відсотка в розмірі 5,99 % річних та FIDR, на строк до 07 серпня 2022 року. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша статті 546 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Відповідно до статті 1 Закону № 898-IV іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 07 серпня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір, за умовами якого відповідач передав в іпотеку банку належну йому квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 90,70 кв. м. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. 26 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір відступлення права вимоги від 26 листопада 2010 року, відповідно до яких ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги, в тому числі й за Кредитним договором та Іпотечним договором. У справі, яка переглядається, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просило в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором в розмірі 33 793 076,99 грн звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону № 898-IV). Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 898-IV за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Частинами першою, третьою статті 33 Закону № 898-IV передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Отже, законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання. Згідно з пунктом 2.1 Іпотечного договору сторони узгодили, що іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо сплати боржником кожного і всіх його платіжних зобов`язань за Кредитним договором у розмірі, валюті, у строк та в порядку, які встановлені в Кредитному договорі, з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом терміну дії. Умовами Кредитного договору сторонами погоджено дату остаточного повернення кредиту - 07 серпня 2022 року. Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Умовами пункту 1.9 частини № 2 Кредитного договору передбачено дострокове виконання боргових зобов`язань за ініціативою банку та розірвання цього договору. За змістом пункту 1.9.1 частини № 2 Кредитного договору, незважаючи на інші положення цього договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов`язань за цим договором та/або умов договору іпотеки. При цьому виконання боргових зобов`язань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги. (т.1 а.с.187) У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за Кредитним договором в лютому 2011 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому, з урахуванням збільшення у 2012 році позовних вимог, просило стягнути з боржника на свою користь 12 853 136,80 грн заборгованості за Кредитним договором та 2 480 741,16 грн заборгованості за кредитним договором № МL-005/041/2008, укладеним 14 березня 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ «ОТП Банк». (т.1 а.с.31-34) Крім того, 23 червня 2011 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направило ОСОБА_2 та ОСОБА_1 досудові вимоги від 07 червня 2011 року № 10774 та № 10775 відповідно, за змістом яких на підставі пункту 1.9 Кредитного договору вимагало протягом 30 календарних днів з дати отримання вимоги достроково виконати боргові зобов`язання за Кредитним договором в повному обсязі шляхом сплати на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 267 710,72 доларів США залишку за заборгованості за кредитом та 77 385,79 доларів США - відсотків за користування кредитом. (т.1 а.с.122, 176) Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 30 серпня 2012 року у справі № 2-1240/2011 позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 2 758 183,86 грн, заборгованості за Кредитним договором та 10 094 952,94 грн - пені за прострочення виконання зобов`язань за цим договором, 487 754,54 грн - заборгованості за кредитним договором від 14 березня 2008 року № МL-005/041/2008 та 1 992 986,62 грн - пені за прострочення виконання зобов`язань за цим договором, 1 700 грн - витрат на сплату судового збору, 120 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 15 335 697,96 грн. (т.1 а.с.31-32) Рішенням Апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2013 року у справі № 2-1240/2011 заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 30 серпня 2012 року було змінено в частині стягнення пені. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна»3 000 000 грн пені за прострочення виконання зобов`язань за Кредитним договором та 500 000 грн - пені за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором від 14 березня 2008 року № МL-005/041/2008. В решті рішення залишено без змін. (т.1 а.с.33-34) Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Згідно з частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). У запереченні на позовну заяву, поданому до суду першої інстанції 31 березня 2016 року, представник відповідача ОСОБА_1 - Пушок С. В. просив застосувати позовну давність до позовної вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про звернення стягнення на предмет іпотеки. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги. Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що звернувшись до суду з цим позовом у червні 2015 року, позивач пропустив позовну давність, та правильно відмовив у задоволенні позову з цієї підстави. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з обґрунтованості позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором. При цьому твердження апеляційного суду про помилковість висновку суду першої інстанції про пропуск позовної давності, оскільки рішення про стягнення заборгованості та пені набрало законної сили 28 лютого 2013 року, є безпідставним з огляду на таке. Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 30 серпня 2012 року та рішенням Апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2013 року у справі № 2-1240/2011 було встановлено, що на підставі пункту 1.9 Кредитного договору 23 червня 2011 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направило ОСОБА_2 та ОСОБА_1 досудові вимоги від 07 червня 2011 року про дострокове виконання боргових зобов`язань за Кредитним договором в повному обсязі. Пред`явивши зазначені вимоги, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов Кредитного договору змінив строк виконання основного зобов`язання. Право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло у кредитора у зв`язку з невиконанням боржником вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі. При цьому таке право згідно з умовами укладеного договору виникло через тридцять календарних днів з дня одержання позичальником відповідної вимоги та за умови її невиконання. У справі, яка переглядається, позивач міг пред`явити позов до іпотекодавця протягом трьох років, починаючи від дня невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання (тридцять перший день після отримання вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі). Таким чином, пред`явивши 23 червня 2011 року боржнику і поручителю досудові вимоги про дострокове повернення всього боргу за Кредитним договором та посилавшись на пункт 1.9 Кредитного договору, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» вимагало достроково, протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання вимоги, виконати всі боргові зобов`язання в повному обсязі, чим змінило строк виконання основного зобов`язання. Позивач міг пред`явити позов до іпотекодавця, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання протягом трьох років, проте з позовом до суду звернувся лише в червні 2015 року, тобто зі спливом позовної давності. Доводи ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про те, що позовна давність щодо вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки перервалася ухваленням рішення Апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2013 року у справі № 2-1240/2011, є безпідставними з огляду на таке. Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення Європейського суду з прав людини від 20 грудня 2007 року за заявою № 23890/02 у справі «Фінікарідов проти Кіпру»). З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов`язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою. Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду за вирішенням наявного між сторонами спору. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі і переривається перебіг позовної давності. За змістом статті 264 ЦК України переривання позовної давності передбачає наявність двох строків - до переривання та після нього. Новий строк починає перебіг безпосередньо з того моменту, коли перервався первісний. Підстави переривання позовної давності є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають. Однією з підстав переривання позовної давності є пред`явлення особою позову до одного із боржників. Позовна давність переривається пред`явленням особою позову, а не постановленням судом судового рішення. Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 522/31199/13-ц (провадження 61-3872св18), від 10 жовтня 2019 року у справі № 357/9126/17-ц (провадження № 61-36495св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 148/1923/16-ц (провадження № 61-21009св18). За таких обставин, звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості у лютому 2011 року, який розглянутий судом по суті, позивач перервав позовну давність у спорі з відповідачем щодо стягнення кредитної заборгованості. Тому при зверненні до суду у червні 2015 року, тобто більш ніж через три роки після зміни строку виконання основного зобов`язання, з позовом в цій справі шляхом пред`явлення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» пропустило позовну давність. З огляду на викладене, апеляційний суд не спростував належним чином обставин, встановлених місцевим судом, неправильно застосував до спірних правовідносин вищенаведені норми матеріального права, у зв`язку з чим безпідставно скасував судове рішення про відмову в задоволенні позову, яке відповідало закону. Відповідно до статті 413 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону, то постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених статтею 413 ЦПК України. Згідно з частиною першою статі 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. За подання касаційної скарги ОСОБА_1 сплатив 487,20 грн судового збору, які підлягають стягненню з позивача на його корить. Керуючись статтями 141, 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бабенка Сергія Сергійовича задовольнити. Постанову Апеляційного суду міста Києва від 24 травня 2018 року скасувати, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 31 березня 2016 року залишити в силі. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_1 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп. судових витрат, понесених на сплату судового збору за подання касаційної скарги. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. О. Кузнєцов Судді: В. С. Жданова С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов Джерело: ЄДРСР 87857531
  38. 3 points
    С Вашего позволения добавлю "3". 3. УБКИ - обычный коммерческий проект привата, и ориентироваться на него нет абсолютно ни какого смысла, он показывает лишь направление ветра.
  39. 3 points
    Абсолютно верно...! Лучше и не скажешь...)
  40. 3 points
    Физлицу может быть продана квартира как объект, но не кредитное требование. Кредитное требование физлицу продано незаконно (ч. 3 ст. 1079 ГКУ), договор факторинга нужно оспаривать в судебном порядке - признавать его недействительным...
  41. 3 points
    Да... Какое, Вы так и не ответили...? Нет не смеёмся... Мы много с чем сталкивались... Мы работаем с этими случаями постоянно... А, что такое исполнение внесудебного взыскания...??? Это вообще как и где об этом можно почитать...?
  42. 3 points
    Здравствуйте! Я согласна с Bolt и Лев. До этого закона были предусмотренные ЦКУ стороны: кредитор, новый кредитор и должник. Теперь, между кредитором и должником возникает новый персонаж "коллектор" (раньше это было просто ругательное просторечие), который, как-бы, должен "напоминать должнику о его долге перед кредитором", за вознаграждение, т.е. создана новая профессия - напоминатель (заметьте - не медиатор), что, на мой взгляд, совершенно лишнее звено посредничества. Даже не представляю, что ему выпишут в лицензионных условиях (т.е. подзаконный акт), которые и будут регламентировать его профессиональную деятельность. Я против. ИМХО
  43. 3 points
    Всем спасибо, и критикующим и поддерживающим и намекающим на... Я выиграла Верховный Суд, ура!!! ОТП факторингу в стягненни ипотеки видмовыты. Оскарженню не пидлягае.
  44. 3 points
  45. 3 points
    Это наше дело. Апелляционный суд прекрасно расписал решение со ссылкой на практику Верховного суда и Большой палаты. Государственному ипотечному учреждению было отказано во взыскании задолженности с заемщика банка Финансы и кредит, также было прекращено поручительство и еще взыскана сумма на оказанную правовую помощь. Основанием для отказа во взыскании задолженности послужил пропуск срока исковой давности, а именно прекращение действия договора в случае возникновения 3-х месячной просрочки, а также пропуск срока обращения к поручителю на основании ч.4 ст559 ГК. Кроме того, отказом во взыскании суммы долга и процентов послужило и отсутствие у ГИУ расчета задолженности возникшей до передачи им долга, а также неправомерности расчета индекса инфляции по валютному кредиту. Еще при передаче долгов ГИУ от Финансов и кредит я предупреждал, что взыскать долги по этим договорам будет не возможно. Сейчас именно так и происходит.
  46. 3 points
    Ну, не совсем пугалка: Стаття 159. Види та зміст заяв по суті справи 1. При розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. 2. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. 3. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у визначених цим Кодексом випадках. 4. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. 5. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
  47. 3 points
    Удивительно как суды нижестоящих инстанций вообще рассмотрели данный иск с таким предметом, который прямо проистекает и на который ссылается истец, а именно обеспечение иска. Верховный суд правомерно отказал в иске Приватбанку, хотя на мой взгляд должен был отменить решения и закрыть производство. Но в данном случае главное, что права лица защищены. И громадный респект за восстановление сроков. В любом случае, неограниченный по времени запрет выезда за границу, без соответствующих пересмотров, нарушает основоположные права граждан, на что неоднократно указывал ЕСПЧ, в частности в деле Хлюстов против России.
  48. 3 points
    Ничего серьёзного, просто пустая болтовня и пустые угрозы, Вам не о чем переживать, это письмо ни о чём... Главное, чтобы Вы не реагировали на него никак... Не могут они вчинить ВНН, а если и вчинят, то это не проблема, так как суд признает его таким который не подлежит исполнению... Это у них такая пугалка для простых и не понимающих людей, но она работает как я вижу...) А Вы я так понимаю форум читать просто не стали, так как если бы почитали, то знали бы что очень много написано по поводу виконавчих написов нотариусов... и о их незаконности...
  49. 3 points
    Большая палата указала, что снятие обременения по приведенным нормам законодательства о банкротстве не прекращает ипотеку, а ограничивает право ипотекодержателя самостоятельно, вне ликвидационной процедуры, осуществлять действия по реализации предмета ипотеки. Следовательно, только с момента, когда право собственности, вместе с правами и обязанностями ипотекодателя перешло к лицу, отличному от должника - банкрота, прекратились и обстоятельства, которые были основанием для приостановления течения исковой давности, а у банка возникло право и возможность для обращения взыскания на предмет ипотеки. Таким образом Большая палата подтвердила основания для отказа во взыскании ипотеки в связи с пропуском исковой давности, которая может исчисляться с момента решения суда о взыскании всей суммы долга либо окончания срока действия кредитного договора.
  50. 3 points
    Ну если прямо додумывать, они идут к тому, чтобы сделать хотя бы "тело" вечным. Мол ну не уложились в 3 года с процентами и пенями, так хоть тело вернем. И их не интересует, что тело уже давно сгнило и разложилось, да и не ясно было ли тело....