Корней Иванович

Пользователи
  • Число публикаций

    60
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    2

Весь контент пользователя Корней Иванович

  1. позиція про обов'язкове підписання договору прощення боргу "інакше ми Вам нічим не зможемо допомогти" застосовується майже всіма банками. (воно і зрозуміло, створити штучно собі суму боргу яку віднести до своїх валових збитків та врешті не сплачувати податки - не є новою). Однак, варто у відповідь на це заявити - мовляв, ну і ладно не вийшло у нас домовитись.... подавайте на суд, а я своє майно через 1-2 роки викуплю через ДВС в 2-3 рази дешевше.... і т.д. І ви будете здивовані але в більшості випадків у банкірів з'являються "ексклюзивні схеми погашення" ну і зрозуміло що (только для вас и только сегодня)..... ))))))))))))))))))))))))))))))
  2. Панове! З цікавістю слідкував за вашою дискусією. Як на мене, то кожен з Вас по-своєму правий. Особисто я притримуюсь позиції, що по кожному кредиту, порядку та способу його закриття, потрібно підходити індивідуально, з врахуванням десятків факторів та обставин та побажань клієнта.
  3. так є. По-перше, якщо сума боргу яка була вам начебто прощена банком складається з нарахованих цим самим банком, "віртуальних процентів та штрафів" то таке прощення не буде вважатись безповоротною фінансовою допомогою (додатковим благом) та відповідно не підпадає під оподаткування. Однак, не забувайте, що "у нас в гондурасе..." діяло і діє правило - "без лоха и жизнь плоха", а тому будьте готові, що банк або податкова спробують їх з вас стягнути чи утримати. Уважно читайте, те що підписуєте в банку і у випадку наявності хоч маленького сумніву щодо правильності трактування окремих пунктів договору обовязково зверніться за консультацією до фахового юриста. Повірте, його консультація, поради чи допомога обійдуться вам в сотні разів дешевше...
  4. Мені здається, що писали закони вони для себе. При цьому, одразу залишаючи в них прогалини чи колізії якими в подальшому має право безкарно користуватись лише вузьке коло "обраних осіб", ну і інколи дозволяють іншим - за окрему платню...
  5. Розкидатись гучними лозунгами та затертими штампами на кшталт: "нас предали..., караул, куда смотрит общество ..." і т.д. звичайно набагато зручніше ніж приєднатись до боротьби з ними. Щодо схем які розслідують і публікують ЗМІ - і що ж, багатьох чиновників після цього посадили? Чи схеми перестали існувати? Почитайте уважно різні публікації на цьому форумі і Ви також знайдете багато розкритих і описаних юристами "схем". А перед тим як говорити що у нас не має грамотних юристів та не видно результатів їх діяльності, можливо варто замислитись над тим, що можливо справа не в юристах?
  6. Зверніть при цьому увагу панове та таку маленьку деталь: в постанові дійсно багато раз згадується FIDR - як плаваюча змінна процентної ставки погодженої сторонами. Однак кредитний договір був на умовах 3,99 % + FIDR; а дод.угодою встановлено із 16 листопада 2009 року до повного виконання зобов'язань за кредитним договором – плаваючу процентну ставку з фіксованим відсотком 4,62 % + FIDR. Тобто, відбулась зміна фіксованої частини проц.ставки в сторону збільшення. При цьому я не знайшов в Постанові тези щодо дод.угод до поруки. Отже, відбулось абсолютне здорожчення кредиту без згоди поручителів... Однак, про це суд тактовно промовчав. Цікаво на які посаді в ОТП Банку працюють "діти чи куми" суддів ВСУ ?!?! Чи це у них такий новий тренд "посилати Конституційний суд"?????
  7. витребування доказів (на жаль) в 90% випадків є необхідною мірою, оскільки у випадку їх не витребування суди трактують все на користь банків та факторингу. А тому, відмова в неогрунтованості (висока ймовірність) можлива у випадку невиконання факторингом ухвали суду щодо такого витребування ....
  8. панове, допоможіть згадати в якій нормі НБУ чи закону прописано про заборону надання кредитів для погашення прострочених процентів. Ситуація наступна: КБ "Хрещатик" (який вважає себе мабуть самим розумним) подає одночасно 4 позови, три до загальної юрисдикції і 1 в Господ.суд до май.поручителя про звернення стягнення, на виконання ухвали суду банком було направлено акт звірки з якого вбачається що видача чергового траншу (невідн.лінія) в сумі 10000,00 грн. та погашення простроч.процентів 9950,00 здійснено в один день та в один час, при цьому видатковий касовий ордер та заяву клієнта на отримання чергової частини траншу - надати відмовились. Хто підкаже чим регламентована заборона видачі кредиту на погаш. простроч.% ?????
  9. взагалі то, я маю на увазі що незважаючи на те, що рішення №231 "де-юре" було судом відмінене. Про те, ВССУ навіть в кінці 2013 року все-одно на нього посилається. Можливо це дасть комусь можливість подати заяву до Верховного Суду щодо перегляду рішень і ухвал ВССУ в зв'язку з неоднаковим застосуванням норм. А от провести чітке розмежування між договором факторингу та цесії на практиці не так просто як здається на перший погляд....
  10. Навіть не намагався когось вводити в оману )))) Мені не зовсім зрозуміло що воно Вам дасть. Ну наприклад гірший випадок - відмовлять, і що далі?
  11. КОЛЕГИ (ті хто працювали з договорами куп-прод. кред. портфеля) по ОТП Факторингу.!!! Чим більше я читав цей договір, тим більше переконувався що це не факторингова операція. Якщо хтось зможе аргументовано мене переконати що це факторинг з мене пиво і пончик!!!!!!!
  12. Привіт. Так є. Касатка рішення на користь банка порізала, справу на новий розгляд, прописала що судом не було встановлено чи це договір цесії чи факторингу.
  13. )))) такі позовні вимоги як визнання права власності в рахунок погашення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок (повного чи часткового) погашення, апріорі не можна об'єднувати в одне провадження, оскільки це дві взаємовиключні вимоги заявлені позивачем щодо одного майна. а отже у Вас зараз є дуже чудовий шанс "похоронити" позов банку взагалі... При цьому, особисто я в першу чергу відбивав би вимоги щодо визнання права власності за ними (тут найбільші ризики), а щодо звернення - то як правильно було зауважено на даний час діє мараторій. Змінити вимоги - на стягнення просто суми боргу, позивач не має вже права, оскільки тут відбувається зміна підстав та предмету позову що в ЦКП України прямо заборонено... а тому як то кажуть "з Богом..."
  14. Бл***ть..., вот хотел бы поспорить... так-ведь 100% правда.. Увы грамотность возражений и тактики ведения дела в условиях наших судов до самой ж**пы. В 90% случаев действует правило "презумпции банка" - Банк всегда прав даже если явно беспредельничает и документов у него нет. А на вопрос судьям - как такое можно было удовлетворять??? Очень простой ответ - "ну так это же банк...". А тут, по характеру ответа сразу видно практика ))))))
  15. Шукати юриста он-лайн... думаю не найкращий вихід для Вас на даний час. Шукайте юриста у себе в місті (при чому бажано з колишніх банківських), однак не за оголошеннями а за відгуками людей. Місцевий краще знає специфіку мислення та дій саме ваших судів а також слабкі їх місця.
  16. Пробачте, що означає "у разі потреби....?" - вони там вже зовсім в сосну втулились... є чіткі вимоги зокрема: Згідно п.п.1.1.1, 1.1.2, Положення «Про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України», затверджено постановою Правління НБУ № 566 від 30.12.1998р., бухгалтерський облік банку включає облік операцій за відповідними рахунками. Бухгалтерський облік та фінансова звітність у банках України, ґрунтується зокрема на принципу повного висвітлення – усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Крім того, у відповідності до Постанови НБУ №280 від 17.06.2004 року «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України» встановлені вимоги до документів дня та їх обовязковості. Коротше кажучи, такі документи повинні бути в буть-якому випадку і відносяться вони до первинних бухгалтерських док-тів.
  17. Я Вам скажу навіть більше.... Одна і та ж колегія в апел.суді слухає справи по-п'ятницям, дві п'ятниці підряд - виносять рішення про задоволення моєї апел.скарги та визнають поруку припиненою а на третю - відмовляють, хоча це було три поруки по одному кредиту і окрім Ф.І.О. в решті на 100% ідентичні... от як їх б**ть зрозуміти ?!?
  18. по поводу заявлений. В другом топике относительно ОТП Факторинга я уже писал об отсутствии платежа по договору купли-продажи кредитного портфеля. Вчера мой клиент привез мне копию постановления о возбуждении уголовного дела (правда пока по факту)... но все ровно радует ))))). И вот какое совпадение - ОТП фак почему то дважды не пришел на заседание и иск оставили без рассмотрения.....
  19. доброї ночі.Ксенія я з колегами згодний і Ви рухаєтесь в правильному напрямку. Апеляційну скаргу на рішення повинен подати поручитель разом із заявою про визнання строку таким що пропущений з поважної причини (про всяк випадок) або із вказівкою на те, що апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з моменту коли йому стало відомо. Однак, на практиці апел. суди виходять з позиції, що якщо апеляція подана поручителем то справа розглядатиметься суто в межах поручителя. Тому після подачі апеляційної скарги Ви можете подати заяву про приєднання до апеляційної скарги (але обовязково в межах 10-ти денного строку) і вже там викласти всі ваші доводи щодо порядку і сум нарахувань, відсутність такого права у фактора і т.д.
  20. Шановні колеги і "поціновувачі банківської жадоби", вирішив поділитись також свіжою практикою в зв'язку з законом про мораторій. І так, засідання суду призначено на 17.06.14 р. на 11.30 год. Позивач - ТОВ "Про конслалтигн" в інтересах ПАТ "Дельта-Банк" який в свою чергу купив право вимоги по кредиту у ПАТ "УкрСиббанк"; предмет позову - визнання права власності на квартиру за ПАТ "Дельта-Банк", виселення всіх мешканців, зняття з реєстрації, зобовязання реєстратора - зареєструвати за ними право власності та зобовязати мою довірительку передати оригінали право-чих документів; На засіданні заявляю клопотання - про відмову в позові та закритті провадження в зв'язку з прийняттям закону, на що отримую відповідь - пропоную позивачу залишити позов без розгляду. Заявляю - може представник би і хтів але його доручення забороняє йому це робити. Суд постановляє ухвалу - про оголошення перерви на 30 хв. Після цього - продовжує слухання та залишає позов без розгляду з власної ініціативи, повертає банку судовий збір та закриває провадження, в звязку з залишенням представником банку без дозволу суду зали суд.засідання. На запитання чому не було застосовано норми закону про ораторій, отримую відповідь - "з верху дали ЦУ максимально намагатись уникати посилання на цей закон в ухвалах і рішенням", а тому готуйтесь до можливих несподіванок.)))) Дай Бог, можливо вас цее обійде стороною, але враження залишилось неприємне.
  21. і так шановні ! Ситуація дійсно цікава. Давайте спробуємо систематизувати: 1. є арешт (на все майно в тому числі і грошові кошти), перше що я б зробив це звернув увагу на дослівне написання постанови (грошові кошти чи грошові кошти які знаходяться на будь-яких рахунках боржника)? 2. все майно можна поділити на 3 загальні групи: рухоме, нерухоме та майнові права. Враховуючи що попередній договір не дає права власності то відноситься він до договорів про набуття майнових прав. Отже, під арешт він не підпадає. 3. Грошові кошти (кеш), якщо слідувати логіці "арешт - на все майно а отже і на готівку як є в боржника на руках" - то виходить що він не має навіть права купити в магазині буханку хліба (адже купує на нал.) отже, потрібно "посадити" всіх продавців де він щось купував ))) 4. ч.6 ст.12 З.У. "Про виконавче провадження" - Боржник зобов'язаний: - утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; - надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; - своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; - письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб. Отже, укладенням попереднього договору Боржник не здійснює жодних порушень закону. Я би пішов 2 шляхами, або укладав цей договір на своє ім'я але від імені третьої особи. Або, отримував постанову про відмову у вчиненні нот.дій та звертався із позовом на постанову ДВС про накладення арешту на все майно (не можу купити води і хліба))))) і нехай суд роз'яснить... Але ситуація дійсно нова, відчуваю що на днях теж зіткнуся.... Обов'язково поділюсь результатом. .