wowasik2007

В даному випадку встановлений строк дії кредитного договору - 24.06.2009 року, тому суд і вказав, що відлік від цієї дати. А якщо ж у кр. договорі не вказано строку його дії (наприклад: діє до повного виконання зобов"язань сторонами), тоді, вважаю, ця позиція ВСУ не підходить... Ваші думки в такій ситуації?

Можливо також погоджусь з такою думкою, але у нас є судді, які винесуть рішення "внутрішнім переконанням". + постанова ВСУ № 6-3цс13

Щодо давності - остання проплата в 2012 р., позов в 2014 р., три роки не пройшло

Дякую, Ви підтвердили мою думку... ситуація на користь банку, т.я. три роки не пройшло, залишається "збивати" нараховану Авалем драконівську пеню.

А якщо в договорі поруки є такий пункт: цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання боргових зобов"язань за КД. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов"язань в повному обсязі. ТАКОЖ, порука припиняється, якщо банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобов"язання не пред"явить вимоги до поручителя (п.4 ст. 559 ЦКУ). Да, і ще, кредит надається на строк по 2027 рік.

Перечитав декілька раз, але так нічого і не зрозумів... вода

Не в лоб, так по лбу. Чи можна рахувати пред"явлення позову до позичальника та поручителя вимогою та зміною строку виконання зобов"язання? Аваль в 2012 році подавав позов про стягнення тіла та процентів + пеня, але був залишений без розгляду в зв"язку з неявкою в судові засідання представника банку. В кінці 2014 року Аваль знову подав позов до позичальника та поручителя, порука поручителя припинена?

Після звернення до суду в 2012 р. і залишення позову без розгляду банк мав подати наступний позов не пізніше 6-місячного строку після дати винесення ухвали (вступу в силу), я так розумію?

Можна детальніше Вашу позицію?

Народ, які думки з цього приводу? Скоро засідання...

Доброго всім дня, пані та панове. Постало питання, трохи суті: у 2012 році Аваль пред"явив позов до позичальника та 2-х поручителів (фінансових). Судом позов був залишений без розгляду. На цей суд банком не було надано підтвердження щодо направлення досудових вимог поручителям, і не факт що вони направлялись (що являлось би зміною строку виконання основного зоов"язання). У договорах поруки строк не встановлено, як як діють до повного виконання ... бла бла бла. У 2014 році Аваль знову звернувся до суду про стягнення боргу з позичальника та 2-х цих же поручителів. Чи являвся факт звернення до суду у 2012 році фактичною вимогою до поручителів (Пост. пленуму ВССУ № 5 п. 24 абз. 3) і чи припинилася порука, якщо після звернення до суду у 2012 році (фактично пред"явлення вимоги) минув 6-місячний строк? Питання можна поставити ще так: чи є вимогою до поручителів звернення банком до суду у 2012 році, т.я. пленум каже Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. В той же час . При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Доброго всім дня, пані та панове. Постало питання, трохи суті: у 2012 році Аваль пред"явив позов до позичальника та 2-х поручителів (фінансових). Судом позов був залишений без розгляду. На цей суд банком не було надано підтвердження щодо направлення досудових вимог поручителям, і не факт що вони направлялись (що являлось би зміною строку виконання основного зоов"язання). У договорах поруки строк не встановлено, як як діють до повного виконання ... бла бла бла. У 2014 році Аваль знову звернувся до суду про стягнення боргу з позичальника та 2-х цих же поручителів. Чи являвся факт звернення до суду у 2012 році фактичною вимогою до поручителів (Пост. пленуму ВССУ № 5 п. 24 абз. 3) і чи припинилася порука, якщо після звернення до суду у 2012 році (фактично пред"явлення вимоги) минув 6-місячний строк? Питання можна поставити ще так: чи є вимогою до поручителів звернення банком до суду у 2012 році, т.я. пленум каже Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. В той же час . При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Доброго, всем, времени суток. Уверен, что на данном форуме "сидят" юристы, которые Не адвокаты, предоставляющие услуги своим клиентам по доверенности, нотариально заверенной. Так вот, нашим правительством подготовлен законопроэкт о внесении изменений в Закон "О адвокатуре и адвокатской деятельности". Этим законопроэктом предусмотрена монополия на представительства интересов граждан в судах исключительно за адвокатами во всех процессах. Ссылка: http://zib.com.ua/ru/112933-v_ukraine_vvedut_advokatskuyu_monopoliyu_na_sudi_-_gvozdiy.html Поэтому, я так понял, многие юристы останутся просто за бортом, то бишь без работы и заработка.... Кто думает что о таких нововведениях?

Согласен, если и видят, но какой законодательный акт обязывает орган ГАИ делать проверку наличия именно частного обременения (в данном случае Банка), с публичным понятно.... обязаны.

Сегодня видел витяг из Реестра обтяжень рухомого майна, автомобиль был в "обтяженні", автомобиль Б\У, я так понял в техпаспорте не было отметки об невозможности отчуждении. Насколько я понимаю, банк не поставил в органе ГАИ "заборону", и собственник спокойно снял авто в ГАИ. Банк обязан был это сделать, или это его право? Получается, если авто в "обтяженні" в Реестре, то органы ГАИ не "видят" этого. Или я не прав? Отпишитесь, кто знает

и защитить третьего собственника никоим образом нельзя? Или он потом, если дело проиграет, может обратится к второму с иском о возмещении средств? А второй соответственно к заемщику?

Ситуация с приватом: чел берет кредит и по договору залога дает в залог автомобиль. Неизвестно каким образом (я так понимаю запрет в реестре обтяжень) он снимает авто с регистрации и продает. Человек, купивший регистрирует авто на себя. Через некоторое время снимает с регистрации и продает уже третьему владельцу. Примат выискал третьего владельца и авто, которое на него оформлено (соответственно госномер другой т.к. менялся 2 раза) и подал иск к третьему владельцу об передаче в заклад и звернення стягнення на авто. Не могу понять (договора залога еще не видел): банк лоханулся с договором залога, не заверил нотариально и не внес в реестр обтяжень (что мало вероятно), если так, то договор будет никчемным в силу своей недействительности. Если все было оформлено законно, то как авто первый владелец (он же должник) снял с регистрации??? Банк в иске ссылается на ст. 27 "Про заставу": застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Как защитить третьего владельца? Накидал примерное возражение Вважаю, що вимоги Позивача до Особа 3 не обґрунтовані та незаконні виходячи з наступного: Банк в своєму позові з невідомих причин називає Особу 3 Відповідачем, в той час коли останній з ПАТ КБ «Приватбанк» ніяких договорів не заключав і жодних зобов»язань перед банком не має. Як видно з позовної заяви саме Особа 1, який зазначений як третя особа, уклав кредитний договір з ПАТ КБ «Приватбанк» та має заборгованість за невиконані зобов»язання перед ним. Твердження Позивача про реалізацію автомобіля Mersedes-benz, модель 308D, 1995 року випуску, реєстраційний номер АВ 0000 АТ (далі – Автомобіль) громадянином Особа 1 громадянину Особа 3 не відповідає дійсності, є неправдивим та таким, що вводить в оману суд. Так, 01.02.2011 року Особа 3 придбав Автомобіль у громадянина Оосба 2 шляхом укладення договору купівлі – продажу (довідка – рахунок). На момент продажу Автомобіль був знятий з обліку в органах ДАІ, тому на день зняття з реєстрації жодних обмежень, заборон чи обтяжень на дане рухоме майно не було. Після купівлі Автомобіля Особа 3 він був поставлений на облік в такому-то МРЕВ ДАІ на його ім’я та видано державний номерний знак на Автомобіль – АІ 00 00 ВО. Тобто, Автомобіль був придбаний не у Оосба 1, а у власника Автомобіля – громадянина Особа 2. Про будь – які спірні питання щодо Автомобіля чи зобов»язання Особа 1 перед ПАТ КБ «Приватбанк» Особа 3 не знав і знати не міг. З позовної заяви вбачається, що в забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором між Банком та Особа 1 був укладений договір застави рухомого майна, згідно якого Особа 1 надав у заставу згаданий вище Автомобіль. Відповідно до ст. 577 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню; застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Відповідно до ст. 585 ЦК України право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про заставу» (далі – З.У. «Про заставу») договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна, транспортних засобів провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору. Таким чином договір застави, укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та Особа 1 повинен бути нотаріально посвідчений з внесенням відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. За таких обставин Автомобіль не міг бути знятий з реєстрації в органах ДАІ та відчужений Особа 1 іншій особі. В іншому разі ПАТ КБ «Приватбанк» не було дотримано вимог чинного законодавства при оформленні договору застави, і всі ризики по проведенню дій з заставним майном лежать на саме на Позивачеві. Відповідно до ст. 14 З.У. «Про заставу» недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України. Тобто, беручи до уваги ст. 220 ЦК України, якщо сторонами при укладенні договору не було дотримано вимоги щодо нотаріального посвідчення, такий договір є нікчемним. Відповідно до ст. 10 З.У. «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків. Тобто, особа, яка придбала у Особа 1 Автомобіль являлась добросовісним набувачем в силу ст. 388 ЦК України та набула права на нього без обтяження, а позовні вимоги Банку про стягнення боргу чи відшкодування завданих збитків повинні бути спрямовані до боржника Особа 1. Громадянин Особа 3 придбав спірний автомобіль взагалі у власника Особа 2 за договором купівлі – продажу та являється належним покупцем. Автомобіль був придбаний за грошові кошти та у відповідності до вимог законодавства. Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 41 Конституцією України визначено: ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1); особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2). Відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Таким чином, непорушність права власності є беззаперечною. За таких обставин вважаю поданий позов саме до Особа 3 є нічим не обґрунтованим та незаконним. Позовні вимоги Банку повинні бути спрямовані до боржника Особа 1 з вимогою сплати заборгованості по кредитному договору а також, в разі порушення прав кредитора неправомірними діями щодо відчуження рухомого майна, відшкодування завданих збитків.

Типа "после боя руками не машут".... Напевне суд в таких випадках не розбирається належним чином, або поручителі не подають після стягнення з них сум... Я таких рішень не зустрічав.

Відсутня "строковість" договору, згідно ст. 252 ЦКУ, строк визначається роками, місяцями, днями, годинами... Можливо подивитись в бік недійсності договору...

Возможно, что и не исключено, когда получал карточку, сотрудник Примата по запарке не посмотрел поставил ли клиент подпись... потом просто подделали. ИМХО

Ко мне обратилась поручитель с такой же проблемой, та же спилка и ТС, только трет. оговорка оформлена додатковой угодой к КД. На додатковой угоде подпись заемщика и её, то есть спилка все оформила вроде как "згидно чинного". Думаю подать клопотання о закрытии Трет. розгляду справи с обоснованиями (решение КС и ЗУ ЗПП) и паралельно в суд общей юрисдикции о признании трет. оговорки недействительной. Кроме этого хочу отметить, что в этом КС очень уязвимы договора (нет строков действия с оговоркой дат и т.п.). Короче есть над чем думать... Для gennadi: я из Б.Ц. Можно созвониться если нужна помощь и "рвать" этот ТС вместе с КС.

Да, ВССУЦКСУ скористався своєю ж постановою і виніс "правомірне" рішення.

Валюту дол. лучше НЕ менять, ей может наступить конец в ближайсхие годы. АРГУМЕНТЫ? СМЕНЯТ НА КИТАЙСКУЮ?

Дякую, kristi, напевне таким шляхом підемо... Які думки щодо винагороди за резервування і вище викладеної ухвали ВССУЦКС???

Ще таке питання: Приват при укладенні КД забрав всі оригінали документів на квартиру, на листи про повернення документів надає відповідь, що може надати документи для пред"явлення їх позичальником до установ у супроводі їхнього працівника, ціна такої "послуги" 1000 грн. /день !!! Можливо написати до прокуратури про викрадення ? Хоча це і зовсім крадіжка... Хто знайомий з такою ж ситуацією?