NIKI

Пользователи
  • Число публикаций

    60
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    1

NIKI last won the day on July 19 2016

NIKI had the most liked content!

Репутация

26 Очень хороший

2 подписчика

О NIKI

  • Звание
    Активный участник

Недавние посетители профиля

Блок недавних посетителей отключен и не доступен другим пользователям для просмотра.

  1. Щодо ваших питань як перенести розгляд справи ще на пару судових засідань - не претендуючи на абсолют , як варіант - бачимо такі можливі кроки: По вашому питанню : Вопрос(ы): Что делать дальше? Как дожимать. И откладывать заседания (моя задача). 1. вбачається, що ви не погоджуєтеся та оспорюєте дійсність довіреності на представника банку – Тоді є сенс стверджувати , що вона є підробленою – оспорюйте з одного боку підпис особи, яка й підписала її та можете стверджувати , що в дійсності вказана особа її не підписувала , а підпис підроблений . Тобто стверджуєте про фальшивість ( підробку) .Це буде підстава просити суд призначити відповідну почеркознавчу експертизу. Суд просто так це питання сам вирішити не зможе . Тут потрібні спеціальні знання. 1.1. крім цього – оскільки довіреність видана від імені юр. особи - вона повинна в силу норм ЦК мати й інші обов'язкові реквізити - зокрема мокру печатку банку , без цього вона не може вважатися офіційним документом, що походить від юр. особи .( в реєстрі треба перевірити – а чи внесені відомості , що банк має право та працює вже без печатки , як вказувала ДФС – без цього – документи, що походять від юр. особи передбачають до внесення відповідних змін в статут та їх реєстрації - мати печатку) . У зв'язку з цим з іншого вже боку додатково також можна просити суд призначити по справі судову технічну експертизу документів та ставити відповідні питання на її вирішення, зокрема встановити абсолютний час виготовлення документу + ознаки його монтажу, підробки його окремих елементів та т.і. Ми таке робили. Далі вже експерт буде направляти відповідне клопотання про надання йому оригіналів документів й якщо банк й надалі буде ухилятися від їх надання - тоді можна використовувати правові наслідки ухилення сторони від проведення експертизи . 2. по іншому вашому питанню " Есть риск, что в апеляции представитель банка заявит, что они документы не получали, и надо было отправлять им на их адрес" - перше: направляти повідомлення на усі відомі вам й суду адреси – це не заборонено + щодо направлення повідомлення банку та їх явки – можна використати норми щодо вручення судових повідомлень самою стороною по справі за її на то згодою + застосувати телеграму , як засіб повідомлення + можливо навіть кур'єрську доставку за вашою вже ініціативою й у випадку згоди на це суду ( ваші витрати) з наданням суду підтверджуючих документів про вручення . + щодо явки: + у суду є право визнати явку представника позивача обов'язковою + суд має право також викликати в суд та визнати відповідну явку обов'язковою безпосередньо вже самого керівника юр.особи . ( ч.3. ст. 58 ЦПК " Юридична особа бере участь у справі через свого керівника …" ) Думаємо , що їм це не сподобається. Й вже накладати штраф на нього, як на конкретну посадову особу . + подати заяву про допит його як свідка + привід + ухвала про вилучення відповідних документів з банку та доручення щодо її виконання наприклад державному виконавцю 3. використовувати та посилатися на норми ЦПК Стаття 43. Права та обов’язки учасників справи 2. Учасники справи зобов’язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом. У протилежному випадку вбачається неповага до суду та факт зловживання + приховування від суду доказів А відтак й Ч.2. ст. 44 ЦПК " Неприпустимість зловживання процесуальними правами" " Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства" П.1.ч.2. " …вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 4. Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. + Якщо у справі бере участь у якості представника відповідача – адвокат - Просить окрему Ухвалу про притягнення до дисциплін арки та направлення в Раду . ( хоча ми в своїй роботі це не практикуємо - ми усі колеги й це не є правильним , але ж – у вас може бути інша ситуація - невідомо хто й як там діє від банку ) . Судячи з усього у вас там дійсно м'яко кажучи не зовсім порядні люди з того боку, які працюють по чорному . Чому тоді вам стіснятися . Не можемо сказати , що вказане є абсолютно вірним (Досвід у кожного з нас свій . й не можна претендувати на абсолютне знання усього ) – але можливо з усього сказаного - щось да буде вам корисно . Інші думки іноді дають можливість й самому далі щось придумати . Сподіваємося що це так й буде . З повагою
  2. Тема оказывается становится весьма актуальной . При этом не совсем понятно - почему суды молчат и ни словом не упоминают ни в одном решение тот факт , что постановление КМУ 1172, которым было разрешено нотариусам осуществлять ИНН по кредитным делам в феврале 2017 года Киевским апелляционным судом постановление 622 ( которым были внесены изменения) скасовано. ! И соответствующее решение действительно имеет законную силу с февраля 2017 года (об этом абсолютно правильно пишет kruzeir2016 , хотя Велика Палата сейчас будет рассматривать соответствующее подання – пытаются придумать что то еще ). Но решение то и на данный час имеет законную силу . Причем , как было указано , суд считает необходимым скасувати цю Постанову - …з моменту ее принятия. Але ж в такому випадку вже настали відповідні правові наслідки . Й тоді усі посилання нотаріусов , як на підставу вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами на цю Постанову , якою кредитні договори були внесены до Переліку документів , за якими можливо стягувати у безспірному порядку заборгованість є неправомірними. Или может мы что то не учитываем?
  3. Боимся , что вам это не поможет. Исходим при этом из своей практики - в том числе и Верховного суду , который идет таким путем - если есть не исполненные обязательства - обеспечение их ( в данном случае ипотека ) сохраняется. Т.е. тот же принцип - Банк всегда прав. Мы прошли все инстанции , включая Верховный . У нас в нашем конкретном случае кредитный договор вообще был разорван судом и все равно отказали по аналогичному иску. Откажут только на этом основании. См. практику за 2016 год. Там весной был целый ряд подобных решений Верховного , в том числе и с правовыми позициями. Мы боролись 4 года. Дважды прошли Верховный .Последний раз две Палати . И все равно не помогло . Они при этом ссылаються та исходят из того, что ЗУ " Про ипотеку" действительно есть специальным Законом и утверждают, только одно - что обязательства прекращаются належним виконанням. К сожалению - так.
  4. ??? Дійсно. А чим керувався суд коли дійшов висновку , що " нормами процесуального закону не передбачено призначення експертизи щодо перевірки підпису ..." . Посилання при цьому на будь-яку норму закону судом взагалі не наведено. Просто пишуть - "нормами процесуального закону не передбачено призначення експертизи щодо перевірки підпису ..." Одночасно самі ж вказують та посилаються , що " Відповідно до ст. 143 ЦПК України суд призначає експертизу для з'ясування обставин, що мають значення для справи ". Хто саме звернувся до суду та подав позов для суду тоді немає значення? Суд сам вказує та таким чином визнає : " 26 лютого 2015 року до суду надійшла зазначена позовна заява, підписана від імені ОСОБА_8 " Тобто - підписана від імені ...А не Особою 8. Висновок експертизи є одним з доказів по справі.Він має бути оцінений судом. Але - але? Так. Судова практика йде таким шляхом - Якщо позивач сам особисто був у суді та підтримував позов - тоді вони розглядають й вирішують справу не звертаючи увагу на підпис. На рівні апеляції ми мали такий досвід. (хоча ми не можемо з цим погодитися - навіщо тоді норми ЦПК, що позовна заява має бути підписана . Подання позов усно ЦПК не передбачає. ) Але що було в даному конкретному випадку невідомо. Чи був позивач хоча в одному засіданні.? Й + Що має за нормами ЦПК зробити суд , якщо до суду надходить позовна заява не підписана особою. ? + тоді також постає питання визначення конкретного моменту - дати звернення до суду ( звичайно якщо це буде мати певне значення). З змісту Ухвали ВССУ не вбачається наявність усієї необхідної інформації - хоча висновок суду - нормами процесуального закону не передбачено призначення експертизи щодо перевірки підпису ...в даному випадку позивача на позовній заяві - погоджуємося " дійсно є спірним .
  5. Позиция у.zaporozhskiy в даном случае действительно заслуживает внимания. Что Вам в конечном итоге мешает - наличие записи в реєстре ипотек и запретов. Мы бы и работали в этом направлении.
  6. Да.Согласны с Вами .Действительно борг как был так и остался . За минусом 30% все остальное остается .Далее решение вопроса стоит открытым на уровне факторов . Предлагают дальнейшее отступление с дисконтом .Упираемся в вопрос с налогами.
  7. Полностью согласны с Вами. .Банк соглашается на отсупление прав вимоги поскольку хочет таким образом снять с себя податкове навантаження .Думаем Банку по его внутренним обстоятельствам сейчас это выгодно . И он сам хочет сбросить с себя этот кредит. В конце концов с економической точки зрения банк поступает правильно.Все равно он с заемщика не смог бы получить больше за счет ипотечного имущества . Минус все издержки и потеря времени по мораторию . Считаем, что снижение цен на рынке вторички неружомости также подвигает их на это.Через время объект будет стоить не дороже , а дешевле. Однако действительно передача боргу факторам не решает вопрос с налогами . Здесь есть о чем подумать. И не так просто найти достойный выход. Если дальше делать еше одно отступление права вимоги вопрос налогов перекладается на наступну особу . А она как правило должна быть благонадежной .Ибо есть новым кредитором . Подставлять ее на налоги тоже неуместно . Итого пока вопрос остается открытым. .
  8. банк у нас предлагает отступить право вимоги и передает факторам борг позичальника в полном размере , но за ценой - 30 % общей суми борга.
  9. Ярослав. Ваше мнение всегда интересно и важно. У нас тоже уже начались с банком "танцы" . Уже якобы прямо на физ.особу банк говорит что не может сделать переуступку. Жмут нас на свой факторинг . Эта схема известна. А там думаем будут иные условия . В прямом варианте - переуступка на физ.особу - что то в этом есть.По крайней мере оригиналы документов и договоров будут переданы . Но . ..Но все таки опасаемся. Вот ais в свое время отклонил такое предложение банка . И правильно тоже высказывает сомнения , в том числе и что касается договору цессии. Договор цесии тут тоже действительно вызывает определенные сомнения, о которых указывалось выше . .А факторинговые компании по своему опасны. Нет никаких гарантий . И остро будет стоять именно конкретный момент внесения денег. Да потом по сути фактически снова будет стоять тот же вопрос о той же переуступке на физ.особу , но только с доп.звеном и затратами . Отдельного внимания заслуживают вопросы, связанные с налогами. Надежной - именно надежной схемы , к сожалению, пока мы не видим . Разве что добровольна продажа (своему лицу ) предмета ипотеки за згодою банку и прощення решти боргу. Так это решает вопрос полностью, что и надо то по сути. Но это значительно увеличивает затраты, что может быть приемлимо только в некоторых особых , а не в данном вопросе случаях. Уйти от решения вопроса то можно. Однако насколько это будет разумно . Ведь все-таки решаются же такие вопросы с банками . И мы не первые и не последние кто с этим сталкивается. Будем признательны всем , кто уже это проходил или кому предстоит.
  10. Форум , как мы считаем, для того и существует чтобы вместе обсудить проблемные вопросы. Здесь есть что обсудить. Изложено два варианта уже. И оба они могут быть и схемой решений вопроса . Но и как у всех людей всегда есть сомнения. И они тоже изложены . Или из этих двух варинатов есть какой-то й 100-й вариант ? Предложено банком только эти два и все. Можно было бы за взаємною згодою сторін просто разорвать договор. Чем не схема . Но банк то на это не идет. Поэтому это ограниченное пространоство и заставляет выслушать мнение людей , кто уже с этим сталкивался. Нет ничего стыдного учесть опыт других и хотя бы не повторять чужие ошибки или наоборот поступать правильно, а не выдумывать свои схемы .Знать все невозможно , а учитывать мнение и опыт других надо. Будем признательны всем .
  11. Суды у нас керуються только своим внутренним переконаннням.В этом и корень всей проблемы нашей судебной системы. Что это такое и где его границы никто не знает . Суд должен руководствоваться исключительно тольку законом. Конституция Украины гарантирует право на правову допомогу. Однако как видим суд это игнорирует. Сказать что это законно нельзя. По нашему убеждению суд должен был дать возможность человеку воспользоваться помощью адвоката . И ссылка тут суда на то, что у ответчика было достаточно времени - это лукавство. Банально - у человека просто не было хотя бы денег на оплату услуг адваоката и все. Зарплату то дают один раз в месяц. Мы бы так и били суд в апеляции. НО ... . Суд есть суд. И играться с ним сильно не стоит .Ибо суд таки может вынести решение в одно заседание. У суда есть своэ оправдание. По ст. 157 ЦПК суд обязан расмотреть и решить дело в течение 2-х месяцев. И все .Он на это и будет ссылаться. В чем здесь по нашему мнению была ошибка ответчика. Одного клопотання мало. Право рассмотрения и решения клопотання принадлежит суду. Ответчик обращаясь к суду - во-первых не расматривал как видится вообще вариант - а что будет - если суд вдруг откажет . И соответственно не страховал ситуацию. Нельзя стоять на одной ноге. Во вторых - это ходатайство надо было подкреплять соответствующими доказами , а не просто ссылаться на то, что нужно правовая помощь и возможно переклад. Да, суд и пишет что по его мнению у ответчика было достаточно времени воспользоваться такой помошью. Можно было приложить документ про хворобу ответчика, яка й заважала йому звернутися за такою допомогою. Або знаходження у відрядженні чи інше. Плюс докази того, що йому дійсно потрібний перекладач.А не просто так вказати - можливо буде потрібний . Если бы это было суду было бы тяжелее отказывть в ходатайстве . Процесуальним правом тоже надо уметь пользоваться правильно. И всегда тщательно обосновывать свою позицию. Плюс надо было учитывать и предмет спору - тут алименты. И суды часто просто сбрасыаают с себя такие дела и сильно не замарачиваются. Нельзя сказать что это правильно , но это так. И не учитывать это - это ошибка. Теперь что делать . BOLT правильно пишет что если это заочка - ее надо сносить через заяву про перегляд . Тщательно надо работать над ней. Доказывать что вы в действительности ничего не получали, даже саму позовну заяву. Про заседание вы знали - ибо направили ходатйство . Это плохо. Тогда бейте на істотні обставини , що мають значення для правильного вирішення справи. И они у вас есть . Прикладывайте их , все имеющиеся у вас докази - постарайтесь ударить по сути. Возможно суд вас и услышит. Если нет огда тут все-таки есть перспектива на уровне касации - там можно оперировать и делать упор на ваше право на правову допомогу . Удачи вам.
  12. Ну вот , Состоялось. Почти два года борьбы в судах и ... банк наконец соглашается нас отпустить за согласованнную суму . Вроде все нормально. Но как правильно все это оформить. Обычно банки предлагают отдать должника на факторинговую компанию через договір відступлення прав вимоги .Что и имеет место и в даном случае. Однако это не дает гарантии , что неизвестная тебе факторинговая компания после того как боржник внесет деньги банку під час відступлення не предьявит к должнику в полном обьеме требования . Это будет грустно . При этом и ипотека также находится и переходит к факторинговой компании. Банк предлагает и не против также отпустить должника через договір відступлення прав вимоги , но не на факторинговую компанию , а на физ.лицо. Причем и по ипотеке тоже. Должника это бы устроило. НО ...! А если такой договор будет признан договором факторингу и как следствие признан недействительным. Как правильно оформить все таки взаимоотношения с банком . Ведь суть сводится к одному - поставить точку и по кредиту и по ипотеке .. А предлагаются только эти два варианта. . Колеги. Кто сталкивался с подобным. Какие мнения будут уважаемого сообщества.
  13. NIKI

    Экспертиза КД

    Мы всегда это обжалуем и не смотрим на их чудеса . Основание - норми Конституции . Такую позицию разделяют также и 10 судей ВССУ , в т.ч. й сам пан Луспеник . Вам и всем остальным в помощь - см. Ухвалу. http://reyestr.court.gov.ua/Review/44099719 У х в а л а ІМенем УКраїни 6 травня 2015 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Луспеника Д.Д., суддів: Дербенцевої Т.П., Кадєтової О.В., Наумчука М.І., Хопти С.Ф., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради, про виділ в натурі частини домоволодіння, що перебуває у спільній частковій власності, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 грудня 2014 року, в с т а н о в и л а: У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6, третя особа - Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради, про виділ в натурі частини домоволодіння, що перебуває у спільній частковій власності. Під час розгляду справи сторони заявили клопотання про визнання мирової угоди та закриття провадження у справі. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 6 листопада 2014 року у визнанні мирової угоди відмовлено. Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29 грудня 2014 року відмовлено ОСОБА_5 у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 6 листопада 2014 року, їй повернуто сплачений судовий збір. ОСОБА_3 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Касаційна скарга підлягає задоволенню. Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 6 листопада 2014 року, суд апеляційної інстанції виходив із того, що цивільним процесуальним законодавством не передбачено оскарження ухвали про відмову у визнанні мирової угоди у справі та її скасування з постановленням нової ухвали. Проте такого висновку апеляційний суд дійшов із порушенням вимог процесуального закону. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо визнання мирової угоди за клопотанням сторін. Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії. Тому, виходячи з принципу верховенства права, положень статей 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, а також правил статей 3, 15 ЦК України, статей 1, 3, 4 ЦПК України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу, необхідно дійти висновку про пріоритетність права особи на судовий захист цивільних прав і інтересів, у тому числі шляхом оскарження дій і рішень. Рішеннями Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010, від 28 квітня 2010 року № 12-рп/2010, від 8 липня 2010 року № 18-рп/2010 дано офіційне тлумачення пунктів 2, 12, 18 ч. 1 ст. 293 ЦПК України. Відповідно до роз'яснень, наданих Конституційним Судом України, положення вказаних пунктів ЦПК України необхідно розуміти як такі, що передбачають право оскаржувати окремо від рішення суду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: як про забезпечення позову і щодо скасування забезпечення позову, так і про відмову в забезпеченні позову та скасуванні забезпечення позову; як про роз'яснення рішення, так і про відмову в роз'ясненні рішення; як про видачу дубліката виконавчого листа, так і про відмову в його видачі. Приймаючи такі рішення, Конституційний Суд України виходив із того, що згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім тих, коли закон містить заборону на таке оскарження. Оскільки в ст. 175, 293 ЦПК України не міститься прямої заборони оскарження в апеляційному порядку ухвали щодо відмови у визнанні мирової угоди, то висновок судді апеляційного суду про те, що така ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку є помилковим. Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Отже вирішення питання про повернення апеляційної скарги заявнику у цих випадках віднесено до повноважень суду першої інстанції, а не апеляційної інстанції. З огляду на викладене, оскаржувана ухвала апеляційного суду м. Києва від 29 грудня 2014 року підлягає скасуванню, а питання про відкриття апеляційного провадження передачі на новий розгляд до цього суду. Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних, у х в а л и л а : Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 грудня 2014 року скасувати, питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 6 листопада 2014 року передати на новий розгляд до цього суду. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий Д.Д. ЛуспеникСудді: Т.П. Дербенцева О.В. Кадєтова М.І. Наумчук С.Ф. Хопта
  14. Весьма полезно - с учетом предложеной для обсуждения темы. Следует обратить внимание , что в данном Протоколе четко указано что списание произвести , но не относить это в доходы !!!.
  15. Аккуратно и тщательно с этим. Мы еще два года тому назад сцепились с Дельта Банком по этой саме схеме в Печерском. Имеем полный текст их договора купівлі -продажу активів . Договор заключался за безпосередньою участю НБУ. НБУ ( представник ) активно появлялся каждое заседание в суде. Но были уверены , что иск отобьют . ( По крайней мере - так утверждали .) .Дело до конца не дошло - решили вопрос миром по дороге. И Дельта отпустил Клиента по переуступке . Сейчас в процессе такой же борьбы по иному суду. Правовая основа здесь есть - нужно только тщательно и внимательно все готовить . Практики не так уж и много по этому вопросу.