Арбитраж

А вот тут про поручителя можно по подробней

Процентную ставку не повышали. Второй вопрос я немного не понял??? В том то и дело что на все мои письма о предоставление доказательств о переходе права требования к новому кредитору дельта просто отморозилась и ничего не направляла, а потом обратилась в суд, но суду было по барабану ч. 2 ст 517 ГК и то что имеет место просрочка кредитора - "Банки это все", вот теперь приходиться воевать по другим основаниям.

Я тут немного не в тему из соседней ветки http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1515&page=67, но может будет с кем обсудить Новости с поля боев! Судебное заседание по моему иску перенесли на 05.09.2013 - не явился представитель НБУ! Дельтабанк любезно предоставил возражения основная суть такова - ВЫ ДОКАЖИТЕ ЧТО ДОГОВОР МЕЖДУ ДЕЛЬТОЙ И УКРПРОМОМ НАРУШИЛ ВАШИ ПРАВА и ссылка на вот эти решения http://www.reyestr.c...Review/29301181 и http://www.reyestr.c...Review/29262300, а так же на то что заключен договор цессии а не факторинга. Какие будут предложения по поводу ---ВЫ ДОКАЖИТЕ ЧТО ДОГОВОР МЕЖДУ ДЕЛЬТОЙ И УКРПРОМОМ НАРУШИЛ ВАШИ ПРАВА.!!!! Поскольку грань между договором цесии и факторинга настолько ничтожена, - пришла шальная мысль подать в суд об установлении фактов которые имеют юридическое значение ст. 256 ЦПК 2. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Если факторинг то Ликвидатор не имел право его заключать, если цессия то суды обязаны будут применять ч. 2 ст. 517 ГК

Новости с поля боев! Судебное заседание по моему иску перенесли на 05.09.2013 - не явился представитель НБУ! Дельтабанк любезно предоставил возражения основная суть такова - ВЫ ДОКАЖИТЕ ЧТО ДОГОВОР МЕЖДУ ДЕЛЬТОЙ И УКРПРОМОМ НАРУШИЛ ВАШИ ПРАВА и ссылка на вот эти решения http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29301181 и http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29262300, а так же на то что заключен договор цессии а не факторинга. Какие будут предложения по поводу ---ВЫ ДОКАЖИТЕ ЧТО ДОГОВОР МЕЖДУ ДЕЛЬТОЙ И УКРПРОМОМ НАРУШИЛ ВАШИ ПРАВА.!!!! Поскольку грань между договором цесии и факторинга настолько ничтожен, - пришла шальная мысль подать в суд об установлении фактов которые имеют юридическое значение ст. 256 ЦПК 2. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Если факторинг то Ликвидатор не имел право его заключать, если цессия то суды обязаны будут применять ч. 2 ст. 517 ГК

Как раз в сказке обычно хорошее окончани, а у нас одна борьба. Если бы семью не кормить, я бы все свои силы положил бы на "уничтожение" банка.

Да уж все не по закону - и основания есть у судьи банку отказать, но есть указание сверху - взыскивать, ну не может судья против банка решение вынести.

"Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні." Ст. 517 п.2 Коротко и ясно. Но возникает вопрос. А как на счет начислений всяких штрафов за это время? Что закон об этом говорит? Ведь с момента отправки моего запроса прошло уже больше года (к слову сказать, в банк я тогда тоже запрос отсылал, - но они отхрестились и прислали письмо, что все вопросы к коллекторам). Только судам все пох.., я в суде с работниками общаюсь, они говорят все правильно, но у нас установка с верху. А в апелляции выдают такие перлы "кредит брали? - брали! нужно отдавать и пох.. что переуступка и есть ч.2. ст 517 - потому что установка с верху.

Добрый вечер! Вы тут размещайте, а мы обсудим.

Вот мой иск! Печерський районний суд м. Києва 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А Позивач Вітько Сергій Григорович 69121, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські пороги 35, кв.69 тел. 050-322-02-55 Відповідач 1 ПАТ «Дельта банк» 01133, м. Київ, вул.. Щорса, 36-6 Поштова адреса: 04080, м. Киї'в, вул. Фрунзе, 39 ЄДРПО Банку 34047020 МФО 380236 Засоби зв'язку невідомі Відповідач 2 ТОВ «Український промисловий банк» 01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, 26 ЄДРПО Банку 19357325 МФО 321228 Засоби зв'язку невідомі Відповідач 3 Національний Банк України 01601, м. Київ, вул. Інститутська 9, тел. 044-253-01-80) Ціна позову: позов немайнового характеру Позовна заява Про визнання договору про передачу Активів та кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року недійсним. 30.06.2010 року між Відповідачами укладено договір передачу Активів та кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку. Відповідно до умов договору ПАТ „Дельта Банк” набув право вимоги по кредитному договору № 057-99/К-07 від 19.02.2007 року укладеного між Позивачем та Відповідачем 2. Рішенням судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя Нікітенко Н.П. по справі № 2/814/1524/2012 від 04.12.2012 року яким відмовлено в задоволенні позову про захист прав споживачів Вітько С.Г. та задоволенні позові вимоги ПАТ „Дельта банк” про стягнення коштів з Вітько С.Г. в сумі 326975, 21 грн. та судового збору в розмірі 3219,00 грн. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 26.02.2013 року по справі № 22ц-778/798/13 якою в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя Нікітенко Н.П. від 04.12.2012 року залишено без змін. Відповідно до ст.. 15 Цивільного кодексу України Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статей 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним. Вважаю, що договір від 30.06.2010 року укладений між Відповідачами про передачу Активів та кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку укладено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому має бути визнано недійсним з наступних підстав: Рішенням судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя Нікітенко Н.П. по справі № 2/814/1524/2012 від 04.12.2012 року встановлено, що до договору про передачу Активів та кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року слід застосовувати положення цивільного законодавства про договір факторингу. Так Ленінський районний суд в своєму рішенні від 04.12.2012 року вказав, що згідно чинного законодавства сторонами факторингової операції є фактор – особа, до якої переходить право вимоги та яка надає фінансові послуги у відносинах факторингу та клієнт – особа, яка відступає право вимоги на підставі договору факторингу. Третьою особою цих відносин є особа, стосовно якої відступається право грошової вимоги. Тобто суд фактично встановив, що між Відповідачами укладено договір факторингу. Відповідно до п.3 ст. 61 Цивільно процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Згідно із ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України Так відповідно ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочинну не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Ст. 4 Цивільного кодексу України передбачено що Основу цивільного законодавства України становить Конституція України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України, актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Так відповідно до ст.. 4 Закону України „Про фінансові послуги” фінансовими послугами вважаються послуги факторингу. Відповідно до ст. 6 Закону України Фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами підприємницької діяльності на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити назву документа, але всупереч вимогам ст.. 6 Закону України про фінансові послуги, договір укладений між Відповідачами не містить назву наданої послуги. Частиною 1 ст. 1077 ЦК України в редакції, що діяла на момент укладення договору передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Тобто послуга факторингу є оплатною, але в супереч вимогам чинного законодавства договір укладений між Відповідачами не містить розділу про оплату послуг. Крім того відповідно до п. 2 ст. 1079 Цивільного кодексу України клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Вищевказаним пунктом встановлено, що клієнтом по договору факторингу може бути не будь яка юридична особа, а тільки юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності. Здійснення підприємницької діяльності регулюється Законом України „Про підприємництво”. Відповідно до ст.. 1 Закону України „Про підприємництво” Підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Статей 11 Закону України „Про підприємництво” передбачено, що підприємницька діяльність припиняється у разі закінчення строку дії ліцензії або її анулювання. tab-stops:35.4pt"> 21.01.2010 року Постановою правління Національного банку України № 19 правління Національного банку відкликало банківську ліцензію та ініціювало процедуру ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” та призначило ліквідатора про що в газеті Голос України № 12(4762) від 26.01.2010 року зроблено публікацію. На підставі Закону України „Про підприємництво” та того, що у товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” ліцензію було відкликано та почато ліквідаційну процедуру, починаючи з 21.01.2010 року товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” перестало бути суб’єктом підприємницької діяльності та не могло бути стороною у договорі факторингу. Крім того Статтею 91 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено наслідки призначення ліквідатора, зокрема з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора допускається укладення угод, пов’язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, лише в порядку, передбаченому цим Законом, але законом про банки та банківську діяльність не передбачено укладання ліквідатором договору факторингу. Крім того Відповідачем 2 в особі ліквідатора ТОВ „Український промисловий банк” при укладені договору про передачу Активів та кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку з Відповідачем 1 та Відповідачем 2 були перевищені обсяги цивільної дієздатності, що суперечить вимогам ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України. Так Постановою від 10.10.2012 року Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України по справі № 6-102цс12 яка розмішена, відповідно до ч. 3 ст. 360-7 Цивільно процесуального кодексу України на сайті Верховного Суду України за адресою www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/81b1cba59140111fc2256bf7004f9cd3/ab55d06e52b210c5c2257aa30033dbe3?OpenDocument встановлено, що Статтею 91 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено наслідки призначення ліквідатора, зокрема з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора допускається укладення угод, пов’язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, лише в порядку, передбаченому цим Законом. Правління Національного банку України прийняло постанову про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ВАТ Банк “БІГ-Енергія” 24 лютого 2010 року, то виходячи з вимог діючого законодавства банк втратив право укладати угоди, пов’язані з відчуженням свого майна, у тому числі і здійснювати відступлення права вимоги до своїх боржників третім особам. Вимоги кредиторів до банку, щодо якого розпочато ліквідаційну процедуру, вирішуються з дотриманням норм законодавства про реалізацію активів банку – боржника в ході ліквідаційної процедури, зокрема положень статті 96 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою врегульовано черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів. З дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії й ініціювання процедури ліквідації банку останній втрачає можливість відчуження свого майна. Банк - кредитор має право отримати від банку, щодо якого ініційовано ліквідаційну процедуру, задоволення своїх майнових вимог у спосіб, визначений Законом України “Про банки і банківську діяльність”. По вищевказаній постанові опублікована наступна правова позиція - З дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії й ініціювання процедури ліквідації банку останній втрачає можливість відчуження свого майна. Банк - кредитор має право отримати від банку, щодо якого ініційовано ліквідаційну процедуру, задоволення своїх майнових вимог у спосіб, визначений Законом України “Про банки і банківську діяльність”. 21.01.2010 року Постановою правління Національного банку України № 19 правління Національного банку відкликало банківську ліцензію та ініціювало процедуру ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” та призначило ліквідатора про що в газеті Голос України № 12(4762) від 26.01.2010 року зроблено публікацію. Оскільки договір про передачу Активів та Кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку укладено 30.06.2010 року, тобто після відкликання банківської ліцензії, виходячи із правової позиції Верховного Суду України вважаю, що його укладено незаконно і він є недійсним. Крім того в спільному листі відповідача 1 та Відповідача 3 зазначено, що заміна кредитора у зобов’язані шляхом відступлення права вимоги за Кредитним договором була реалізована на підставі статей 92, 95 Закону України <Про банки і банківську діяльність> та положень Постанови Правління Національного банку України № 369 <Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства> від 28.08.2001р. з урахуванням прийнятого Національним банком України рішення щодо відчуження (шляхом передавання) активів (майна) ТОВ <Укрпромбанк>, які є предметом застави за договорами застави майнових прав і договорами іпотеки, на користь АТ <Дельта Банк>, як погашення наявної заборгованості ТОВ <Укрпромбанк> перед АТ <Дельта Банк>. Тобто відповідно до частини 1 статті 601 ЦК України, відбулося припинення зобов'язання шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог Згідно з частиною 1 статті 602 ЦК України, не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом. У свою чергу, частина 1 статті 202 Господарського кодексу України закріплює, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини 3 статті 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Згідно з частиною 5 статті 203 ГК України, не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, ЦК України та ГК України, називаючи невичерпний перелік випадків, коли зарахування зустрічних однорідних вимог є недопустимим, вказують на можливість встановлення інших, встановлених законом випадків, за яких зарахування зустрічних однорідних вимог є неправомірним. Недопустимість зарахування зустрічних однорідних вимог у випадку, якщо стосовно банку відкрита ліквідаційна процедура, прямо випливає зі змісту частини 8 ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі – Закон «Про банки»), відповідно до якої вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. При цьому, відсутність у зазначеній статті спеціальної вказівки на неможливість припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог щодо банку, відносно якого відкрита ліквідаційна процедура, не змінює оцінку аналізованих норм, оскільки зміст частини 8 статті ст. 91 Закону «Про банки» зводиться до неможливості індивідуального задоволення вимог окремих кредиторів банку поза ліквідаційною процедурою, у тому числі й шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Отже, залік зустрічних однорідних вимог під час проведення ліквідаційної процедури банку є неправомірним. Проведення такого заліку є порушенням статей 91, 93 та 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Таку позицію має і Вищий спеціалізований суд України, який листом від 16.01.2012 року, який розіслано Головам апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим вказав, що відповідно до статті 34 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 3607 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) доводимо до Вашого відома, що згідно з частиною другою статті 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин,суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу. За наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень із мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанцій одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах Верховним Судом України останнім часом прийнято ряд постанов та сформульовано обов'язкові для усіх судів України правові позиції. Серед них звертаємо увагу на такі. Статтею 601 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Не допускається зарахування зустрічних вимог, зокрема у випадках, встановлених договором або законом (пункт п'ятий статті 602 ЦК України). Відповідно до статей 91, 93, 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у процесі ліквідаційної процедури банку визначається заборгованість кожному кредитору банку та встановлюється черговість і порядок погашення вимог кредиторів, що унеможливлює індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора позачергово шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог (зокрема, кредиту та банківського вкладу; постанови від 24 жовтня 2011 року N 3-112гс11 (Постанова N 3-112гс11); від 3 жовтня 2011 року N 3-86гс11 (Постанова N 3-86гс11)). Так Верховним судом України по справі N 3-112гс11 була оголошена наступна правова позиція:Відповідно до ст. ст. 91, 93, 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" в процесі ліквідаційної процедури банку визначається заборгованість кожному кредитору банку та встановлюється черговість погашення вимог кредиторів, що унеможливлює індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора позачергово шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. ст. 360-7 Цивільно процесуального кодексу України Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України. На підставі викладеного, керуючись ст.. 8, 55, 124, 125 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 203, 215, 601, 602, 1079 Цивільного кодексу України, ст. 1, 11 „Про підприємництво” Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України „Про фінансові послуги”, Постановою Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 10.10.2012 року по справі № 6-102цс12 ,ст.. 3,8, 61, , 119, 120 ЦПК України: ПРОШУ: 1. Прийняти позовну заяву до розгляду 2. Визнати недійсним договір про передачу Активів та кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року укладений між Відповідачами Додаток: 1. Копія рішення судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя Нікітенко Н.П. по справі № 2/814/1524/2012 від 04.12.2012 року; 2. Копія Ухвали апеляційного суду Запорізької області від 26.02.2013 року по справі № 22ц-778/798/13 3. Копія листа повідомлення про заміну кредитора підписаного Відповідачем 1 та Відповідачем 2; 4. Копія окремих аркушів договору про передачу активів (які надавалися банком) 5. Копія листа НБУ від 21.01.2010 року про відкликання банківської ліцензії. 6. Копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів для Відповідачів. 7. Квитанція про сплату судового збору Вітько С.Г 29.06.2013 року А вот и определение! ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МIСТА КИСВА УХВАЛА Справа2 757/14421/13-ц 08 линия 2013 року суддя Печерськего районного суду м. Киева Остапчук Т.В., перевiривши виконання вимог ст.ст. 107-126 ЦПК Украни по цивiльнiй справi за позовом Вiтько Сергiя Григоровича до Публiчного акцiонерного товариства <Дельта Банк» Товариства з обмеженою вiдповiдалънiстю ‘Укранський промисловий банк” про визнання договору про передачу активiв та кредитних зобов’язань недiйсним,ВС ТА НОВ ПВ: Заяву належить розглядати в порядку цивiльного судочинства. Вiдсутнi пiдстави для повернення заяви або вiдмови у вiдкригггi провадження у справi, встановлених ЦПК Украни. Керуючись ст. ст. 122, 127 ЦПК Украни, - УХВАЛ ПВ: Вiдкрити провадження в справi. Призначити справу до судового розгляду в залi суду в м. Киевi за адресою: 01001, м. Киiв, нул. Хрещатик, 42-А, кабiнет ]‘Г 14 на 16 липня 2013 року о 11:00 год. В судове засiдання викликати позивача та вiдповiдачiв. Запропонувати представникам вiдповiдачiв нагiравити суду письмовi заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обгрунтовуються. Копi ухвали направити особам, яii беруть участь у справi. Ухвала може бути оскаржена в апеляцiйному порядку окремо вiд рiшення суду виключно у випадку вiдкригггя провадження у справi з недотримання правил пiдсудностi з дня отримання П копi. Заперечення на ухвалу можуть бути включенi до апеляцiйно скарги на рiшення суду. Суддя ) II 11II11I1III111IIIIII1II111I111111I1111II1IiI1I1iII1III1i1 *2бОб*4д94927*1*1* Остапчук Т.В. К сожалению повестку получил после 16.07.2013 дело назначено на 28.08.2013 ЖДУ ПОДДЕРЖКИ

Возврат 20% от депозитов, 5% за кредитный портфель - Вот бизнес по Украински!!!!

Насколько мне помниться у вас должно было быть сегодня судебное заседание? Как прошло?

О том что написано на сайте - также написано в письме уведомление о замене кредитора (подпись на письме факсимеле, думаю если дать экспертам исследовать печати то тоже окажется цветной принтер) Р.С. я много раз перечитывал письмо уведомление, но нигде не видел ссылки на договор и дату его заключения

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ ЛИСТвід 16.01.2012 р. Головам апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим Відповідно до статті 34 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 3607 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) доводимо до Вашого відома, що згідно з частиною другою статті 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу. За наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень із мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанцій одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах Верховним Судом України останнім часом прийнято ряд постанов та сформульовано обов'язкові для усіх судів України правові позиції. Серед них звертаємо увагу на такі. 5. Статтею 601 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Не допускається зарахування зустрічних вимог, зокрема у випадках, встановлених договором або законом (пункт п'ятий статті 602 ЦК України). Відповідно до статей 91, 93, 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у процесі ліквідаційної процедури банку визначається заборгованість кожному кредитору банку та встановлюється черговість і порядок погашення вимог кредиторів, що унеможливлює індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора позачергово шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог (зокрема, кредиту та банківського вкладу; постанови від 24 жовтня 2011 року N 3-112гс11 (Постанова N 3-112гс11); від 3 жовтня 2011 року N 3-86гс11 (Постанова N 3-86гс11)). А вот с сайта Укпромбанк Шановні клієнти! Повідомляємо Вам, що з 01.07.2010 р. на підставі приписів Національного банку України, а також керуючись нормами статей 512-519 Цивільного кодексу України, до АТ <Дельта Банк> перейшли права первісного кредитора ТОВ <Укрпромбанк> за окремими Кредитними договорами*. Ви зможете дізнатись, чи перейшли права первісного кредитора за Вашим Кредитним договором до АТ <Дельта Банк>, зателефонувавши за телефоном гарячої лінії АТ <Дельта Банк> 0 800 500 600 або за телефоном гарячої лінії ТОВ <Укрпромбанк> 0 44 537 51 82 Відтепер з 01.07.2010 р. для погашення кредитів Вам необхідно здійснювати платежі безпосередньо у відділеннях АТ <Дельта Банк>, надавши паспорт, ідентифікаційний код та номер Кредитного договору. Будь-яку інформацію щодо обслуговування або адресу найближчого відділення АТ <Дельта Банк> Виможете дізнатись за телефоном гарячої лінії 0 44 428 95 95 або 0 800 500 600 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів по всій території України), а також на сайті банку: www.deltabank.com.ua. * на підставі статей 92, 95 Закону України <Про банки і банківську діяльність> та положень Постанови Правління Національного банку України № 369 <Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства> від 28.08.2001р. з урахуванням прийнятого Національним банком України рішення щодо відчуження (шляхом передавання) активів (майна) ТОВ <Укрпромбанк>, які є предметом застави за договорами застави майнових прав і договорами іпотеки, на користь АТ <Дельта Банк>, як погашення наявної заборгованості ТОВ <Укрпромбанк> перед АТ <Дельта Банк>. Т.е. говорить о том, что судьи ничего не знают - это маразм, они все знают, но ничего соблюдать не хотят - чистая уголовщина!!!!

Вот еще нашел! Про зарахування зустрічних вимог Верховний Суд України 01043, м. Київ-43, вул. П. Орлика, буд. 8 1) Судді Гуль В.С. 2) Голові Науково-консультативної ради при Верховному суді України М.І. Хавронюку Висновок щодо норми матеріального права, яка неоднаково застосована судом (судами) касаційної інстанції у подібних правовідносинах. Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2011р. у справі № 57/216-10 залишено в силі рішення суду першої інстанції, яким задоволено позов про стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому суд касаційної інстанції, керуючись статтею 602 Цивільного кодексу України, визнав недопустимим зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою відповідача до позивача (банку), відносно якого відкрита ліквідаційна процедура, оскільки це фактично є погашенням вимог кредитора поза межами ліквідаційної процедури та порушення порядку, встановленого статтями 91, 93, 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність». У той же час, у Постанові від 19.04.2011р. у справі № 62/260-10 за аналогічного предмету спору, підстав позову та за наявності подібних обставин, зокрема, відкриття ліквідаційної процедури банку (позивача за зустрічним позовом) та подання відповідачем за зустрічним позовом заяви про зарахування зустрічних однорідних позовних вимог, Вищий господарський суд України дійшов протилежних правових висновків, визнавши правомірним зарахування зустрічних однорідних вимог, заявлених до банку, відносно якого відкрита ліквідаційна процедура. Представлені матеріали свідчать про неоднакове застосування Вищим господарським судом України статті 602 Цивільного кодексу України та статей 91, 93, 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» стосовно правомірності зарахування зустрічних однорідних вимог відносно банку, щодо якого відкрита ліквідаційна процедура. При вирішенні зазначеного питання необхідно виходити з наступного. Стаття 202 Господарського Кодексу України (далі за текстом – ГК України) вказує, що до відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частина 1 статті 598 Цивільного кодексу України (далі за текстом – ЦК України) встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частина 2 цієї ж статті закріплює, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до частини 1 статті 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Частина 2 зазначеної статті допускає можливість зарахування зустрічних вимог за заявою однієї із сторін. Згідно з частиною 1 статті 602 ЦК України, не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом. У свою чергу, частина 1 статті 202 Господарського кодексу України закріплює, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини 3 статті 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Згідно з частиною 5 статті 203 ГК України, не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, ЦК України та ГК України, називаючи невичерпний перелік випадків, коли зарахування зустрічних однорідних вимог є недопустимим, вказують на можливість встановлення інших, встановлених законом випадків, за яких зарахування зустрічних однорідних вимог є неправомірним. Недопустимість зарахування зустрічних однорідних вимог у випадку, якщо стосовно банку відкрита ліквідаційна процедура, прямо випливає зі змісту частини 8 ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі – Закон «Про банки»), відповідно до якої вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. При цьому, відсутність у зазначеній статті спеціальної вказівки на неможливість припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог щодо банку, відносно якого відкрита ліквідаційна процедура, не змінює оцінку аналізованих норм, оскільки зміст частини 8 статті ст. 91 Закону «Про банки» зводиться до неможливісті індивідуального задоволення вимог окремих кредиторів банку поза ліквідаційною процедурою, у тому числі й шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Отже, залік зустрічних однорідних вимог під час проведення ліквідаційної процедури банку є неправомірним. Проведення такого заліку є порушенням статей 91, 93 та 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Висновок обговорено та затверджено на засіданні кафедри господарського права та господарського процесу Національного університету «Одеська юридична академія» (доповідач - Я.І.Дабіжа) 21.10.11 р. Завідувач кафедри господарського права і процесу Національного університету «Одеська юридична академія», докт. юрид. наук, професор, член-кореспондент НАПрНУ О.П. Подцерковний

И что то я на сайте Дельты не вижу генеральной лицензии с приложениями на основание чего они тогда работают с валютой????

ХЕЛП!!!! Нужна лицензия Дельты с приложениями действующая в 2010 году

что пнем об сову, что совой об пень БиБД Ох простите, наверно жара действует, читаем одно, а думаем о ЗУ "О восстановлении платежеспособности...

Дык можно ж написать в ВККС, хотя не помню, есть ли там такое основание как неправильное применение решения ВС. Вот есть присяга судьи - "Я, (ім'я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади", но где взять должностную инструкцию судьи? у них нет должностных инструкций) в лучшем случае какой-нибудь кодекс профессиональной этики, на который они почти поголовно "забили". Если и есть инструкция, то там м.б. пописано, что он выполняет такие-то функции и не нарушает присягу. Это как у врачей, клятва Гипократа и заповедь "Не навреди!", а ведь вредят и до смерти вредят иногда. Рыночные отношения превратили социум в один большой базар... Вот улыбнуло из старого кодек проф. этики Кодекс професійної етики судді Зазначені в цьому Кодексі норми спрямовані на вирішення етичних питань, пов’язаних зі статусом судді. Ці норми не можуть застосовуватись як підстави дисциплінарної відповідальності суддів і визначати ступінь їх провини. Разом з тим судді мають прагнути додержувати їх у своїй професійній, громадській діяльності та приватному житті заради утвердження незалежності й неупередженості судової влади, зміцнення її авторитету в суспільстві. А вот ссылка на новый кодекс проф этики http://zib.com.ua/ru/print/14385-kodeks_sudeyskoy_etiki_tekst.html

Вообще-то ЗУ о БиБД это хорошо, но ведь Укроп = ТОВ, кроме того, что он банк.... Вот интересный вопрос! Если отозвана лицензия НБУ, значит он уже не банк, не кредитно-финансова установа, но регистрацию ТОВ ведь никто не прекращал. И в налоговой сей субъект числится в стане: "Станом на 21.06.2013 щодо платника податків ТОВ "УКРПРОМБАНК" наявна інформація: перебуває на обліку в органі ДПС, як такий, що припиняється " О как. И еще инфочка забавная : искренне улыбнуло Вот редакция ст. 104 ЦК на момент ликвидации Укрпрома Стаття 104. Припинення юридичної особи 1. Юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. 2. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. 3. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом. СТ. 110 ЦК 4. Особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність. а вот в 11 году внесені изменения Стаття 104. Припинення юридичної особи 1. Юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. 2. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. 3. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом ( 2343-12 ). 4. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом ( 2121-14 ). { Статтю 104 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 3795-VI ( 3795-17 ) від 22.09.2011 }

Дык можно ж написать в ВККС, хотя не помню, есть ли там такое основание как неправильное применение решения ВС. Вот есть присяга судьи - "Я, (ім'я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади", но где взять должностную инструкцию судьи?

И вот кстати, а где можно посмотреть реестр кредиторов Укрпрома? Или это закрытая информация? И куда смотрит весь это реестр, пока Укроп с Дельтой с согласия НБУ лишают их последней возможности удовлетворить свои требования хоть когда-нибудь? Хотя у Укропа и майна-то по большому счету никогда не было, они же ТОВ, т.е. общество с ну ооооочень ограниченной отвественностью В вышеуказанном случае я так понимаю проходила процедура на стадии банкротства в рамках ЗУ "О востановление платежеспособности должника или признания его банкротом" (постанова Верховного Суду України від 29.03.2005 р. N 5/1436/5) в нашем же случае Укрпром ликвидируется в соответствии с законом О банках и банковской деятельности. В данном случае реестр кредиторов бумага закрытая за семью замками и нам ее никто не покажет.

а это зачет однородных требований одного отдельно взятого кредитора, о котором говорилось в Информлисте ВСУ (позже посмотрю где читала= дам ссыль) так вот: Перелік судових прецедентів з цивільних справ (лист ВСС від 16.01.2012) Вищий спеціалізований суд україни з розгляду цивільних і кримінальних справ 16.01.2012 Головам апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим Зобов’язання, що виникають із договорів та інших правочинів5. Статтею 601 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Не допускається зарахування зустрічних вимог, зокрема у випадках, встановлених договором або законом (частина п’ята статті 602 ЦК України). Відповідно до статей 91, 93, 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у процесі ліквідаційної процедури банку визначається заборгованість кожному кредитору банку та встановлюється черговість і порядок погашення вимог кредиторів, що унеможливлює індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора позачергово шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог (зокрема, кредиту та банківського вкладу; постанови від 24 жовтня 2011 року № 3-112 гс 11; від 03 жовтня 2011 року № 3-86 гс 11). http://zib.com.ua И далее НПК к ст. 602 Так, наприклад, зарахування однорідних зустрічних вимог не допускається між особами, якщо щодо однієї із них порушена справа про банкрутство та відкрита ліквідаційна процедура. Верховний суд України зазначає, що "відповідно до статті 30 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону. Разом із тим, вимоги Закону про банкрутство не допускають під час провадження в справі про банкрутство індивідуального задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника" (постанова Верховного Суду України від 11.04.2006 р. N 4/797-7/73). Разом з тим, якщо зарахування відбувається на стадії затвердження реєстру кредиторів, це вважається судом допустимим (постанова Верховного Суду України від 29.03.2005 р. N 5/1436/5 Эх жалко, что только Верховный суд у нас в законах разбирается и его решения обязательны для исполнения и суды должны привести свою практику в соответствии с его решением, но зачем судам приводить свою практику в соответствие с решением Верховного суда если судьи местных, аппеляционных судов и Вышки являются лакеями банков. Надо внести в Закон о Высшем совете юстиции статью о лишении полномочий судьи не применившего (не правельно применившего) решение Верховного суда а то написали в ГПК что несет ответственность предусмотренную законом

Значит смотрите сюда: Это НПК статьи 517 (уж не помню где нарыла, просто для себя выборку делала = пописала в запереченнях на иск Дельты и пусть мне судья откажет = я не злая, но глотку перегрызу) Стаття 517. Докази прав нового кредитора у зобов'язанні 1. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. 2. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Оскільки до нового кредитора у зобов'язанні переходять всі права первісного кредитора. Останній за правилами коментованої статті повинен передати новому кредитору всі документи, що засвідчують його права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Конкретний перелік документів та інформації, які мають бути передані новому кредитору, бажано передбачити у договорі відступлення права вимоги або в додатку до нього. Якщо заміна кредитора здійснюється на якихось інших, крім договору, підставах, перелік необхідних документів та інформації визначається виходячи із суті зобов'язання, яке існує між боржником та первісним кредитором. Як правило, до необхідних документів відноситься договір, на підставі якого виникло право первісного кредитора, первісні бухгалтерські документи (накладні, що засвідчують факт передачі товару, платіжні доручення про сплату грошових коштів, акти приймання-передачі робіт або послуг тощо). Важливою для здійснення прав кредитора інформацією можна вважати інформацію про боржника як такого, зміст переговорів, що велися з боржником тощо.Оскільки саме на боржника покладається ризик виконання зобов'язання неналежному кредитору, частина 2 коментованої статті надає йому право не виконувати свій обов'язок новому кредитору до надання йому доказів наявності у нового кредитора відповідних прав. Коментована стаття не містить переліку доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Перелік доказів залежить від того, на якій підставі здійснювалася заміна кредитора. Отже це може бути договір відступлення права вимоги та відповідний акт приймання-передачі прав, якщо заміна кредитора здійснюється на підставі договору. Якщо мала місце реорганізація юридичної особи, доказом прав нового кредитора може бути передавальний або розподільний баланс. Якщо права перейшли до нового кредитора в результаті спадкування, доказом цього є свідоцтво про право на спадщину тощо.Порядок надання боржнику доказів переходу прав до нового кредитора узгоджується сторонами (боржником та новим кредитором). Якихось чітких вимог до такого порядку законодавством не встановлено, отже певні вимоги до оформлення доказування можуть бути висунуті боржником (наприклад, вимога надати нотаріально засвідчені копії підтверджувальних документів або показати оригінали таких документів та надати копії, засвідчені підписом та (в разі наявності) печаткою нового кредитора. а это зачет однородных требований одного отдельно взятого кредитора, о котором говорилось в Информлисте ВСУ (позже посмотрю где читала= дам ссыль) По поводу ч. 2 ст 517 ЦК ну не принимает суд эту норму (Фемида читать не умеет, да еще и не слышит), потому что нужно было бы отказать БАНКУ и применить ст. 613 ЦК (просрочка кредитора), как сказал судья аппеляционого суда - брали кредит платите (это дословно), и можешь смотреть на него широко раскрытыми глазами да хоть матом гнуть (оказывается Фемида оглохла и ничего не слышит), тут же тебе в ответ Вы наверное лучше в законах разбираетесь. По поводу зачета встречных однородных требований я сейчас корректирую иск. Если Конституция не основной закон страны, тогда зачем нам законы???

Каким ришенням, какой суд? Есть у кого-нибудь хоть один живой пример решения, где говорится , что тройственный союз = Укроп_НБУ_Дельта - это факторинг? И факторинг или цессия? Вот нарыла Лист-звернення до НБУ від 27.05.2013 - НАБУ, где господа банкиры жалуются на податкову службу и на судьбу свою и вообще отказываются определять передачу права вымоги, как факторинг. А если не факторинг, то часть со ссылкой на ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" надо выбросить. А что тогда останется? Только ЗУ Про банки и решения ВСУ (маловато будет). Хелп!!! Прочитал письмо Еще раз позабавило - Дані дії ДПСУ суперечать багаторічним зусиллям НБУ по створенню діючого ринку проблемних активів. Зворотні кроки України у цих питаннях та суперечлива позиція податкових органів негативно впливає на інвестиційний клімат в країні та розвито бізнес середовища. Да если бы не действия НБУ обвалившего гривну и не заоблачные банковские проценты, да купленная судебная система (теми же банками) нормальный был бы у нас инвестиционный климат. Если Конституция не основной закон страны, тогда зачем нам законы???

Каким ришенням, какой суд? Есть у кого-нибудь хоть один живой пример решения, где говорится , что тройственный союз = Укроп_НБУ_Дельта - это факторинг? И факторинг или цессия? Вот нарыла Лист-звернення до НБУ від 27.05.2013 - НАБУ, где господа банкиры жалуются на податкову службу и на судьбу свою и вообще отказываются определять передачу права вымоги, как факторинг. А если не факторинг, то часть со ссылкой на ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" надо выбросить. А что тогда останется? Только ЗУ Про банки и решения ВСУ (маловато будет). Хелп!!! Вот решение http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28057561 суть в том что судья в открытую сказала, что ч. 2 ст 517 ЦК она применять не будет поскольку это договор факторинга - уведомление от фактора получили (какое вам еще предоставление доказательства) (ну не хотела она решение против банка выносить) И еще один перл от судьи - Посилання відповідача ОСОБА_1 на Постанову Судової палати цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 10.10.12 року, що з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії й ініціювання процедури ліквідації банку, останній втрачає можливість відчуження свого майна є безпідставними , тому що банк -кредитор має право отримати від банку, щодо якого ініційовано ліквідаційну процедуру, задоволення своїх майнових вимог у спосіб, визначений Законом України «Про банки і банківську діяльність» (решение ВС для нее не указ - жаль прокурор ловит мух). Интересно что на письмо - обращение ответил НБУ. Иск подкоректирую и собираюсь направить в Печерский суд 29.06.2013г. и отправлю я копию решения налоговой может по прессует Дельту. Вот негде не могу найти есть ли разрешение у Дельты на проведение факторинговых операций может кто то подскажет где посмотреть????? Если Конституция не основной закон страны, тогда зачем нам законы???