sirota88

Що вирішив ВСУ?

В продовження(розширення) теми: УХВАЛА іменем України 27 січня 2016 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Луспеника Д.Д., суддів: Гулька Б.І., Закропивного О.В., Хопти С.Ф., Штелик С.П. розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання договору споживчого кредиту недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 9 червня 2015 року, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 вересня 2015 року, в с т а н о в и л а: У березні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом та просила визнати кредитний договір, укладений 4 вересня 2007 року між нею та публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») під впливом обману, недійсним. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23 березня 2015 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3 відкрито. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 9 червня 2015 року ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23 березня 2015 року про відкриття провадження у справі скасовано, матеріали справи повернуто в суд першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі з дотриманням правил підсудності. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 вересня 2015 року, позовну заяву ОСОБА_3 визнано неподаною і повернуто позивачу. У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Повертаючи заяву ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем подано позов з порушенням правил підсудності, оскільки даний позов виник з діяльності філії або представництва юридичної особи, а тому має пред'являтись за місцем знаходження філії ПАТ «Державний ощадний банк України» - м. Одеса, вул. Базарна, 17, до Приморського районного суду м. Одеси. Проте з такими висновками судів погодитися не можна, оскільки таких висновків суди дійшли із порушенням норм процесуального права. Пред'являючи позов за зареєстрованим місцем свого проживання відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України, позивач посилалася на те, що кредитний договір від 4 вересня 2007 року, укладений з ПАТ «Державний ощадний банк України» під впливом обману щодо предмету та ціни договору. Тобто, цим договором порушено її права, як споживача. З вказаного вбачається, що спірні правовідносини виникли з приводу захисту прав споживачів. Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Цей закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) дія цього Закону поширюється і на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем за договором про надання споживчого кредиту), що виникають як під час укладення, так виконання такого договору. Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Отже, незалежно від предмета і підстав позову на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Суди зазначене не врахували та прийшли до передчасного висновку про те, що позов про визнання правочину недійсним слід подавати до суду за місцем юридичної особи, у даному випадку її філії, не давши оцінку тому, чи поширюється на даний позов Закон України «Про захист прав споживачів» та правила альтернативної підсудності та чи у такому разі позивачка не буде позбавлена права на розгляд її справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Також не може залишатись в силі ухвала апеляційного суду Одеської області від 9 червня 2015 року з наступних підстав. Згідно із положеннями ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик, які разом із розпискою надсилаються поштою рекомендованими листами із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною. Особи, які беруть участь у справі, можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Статтею 76 ЦПК України визначено, що судові повістки, адресовані фізичним особам вручаються їм під розписку. При повідомленні або виклику до суду телефонограмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку необхідною умовою є забезпечення фіксації такого повідомлення або виклику. Вважається недостатнім наявність у справі лише довідки секретаря судового засідання (чи іншої уповноваженої особи) про повідомлення особи, яка бере участь у справі, зокрема телефонограмою, так як слід забезпечити фіксацію такого повідомлення та його отримання. Підтвердженням цьому може служити наявність у справі відповідної телефонограми, яка за змістом відповідала б вимогам ст. 75 ЦПК України. Крім того, повинні міститися дані про особу, яка надіслала телефонограму, і детальні дані про особу, яка її прийняла та за яким телефоном. Зазначена телефонограма має бути зареєстрована в суді, а у справі має бути відповідний витяг із журналу телефонограм. Відповідно до ч. 1 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Відомості про те, що ОСОБА_3 та/або її представник були належним чином повідомлені апеляційним судом про розгляд справи 9 червня 2015 року взагалі відсутні. Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. У зв'язку із цим, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки є порушенням ст. 129 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Розглянувши справу за відсутності ОСОБА_3, не повідомленої про дату судового засідання, апеляційний суд не дав оцінки її доводам щодо обраної підсудності. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що постановлені ухвали судів підлягають скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Керуючись ст. ст. 336, 338, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а: Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 9 червня 2015 року, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 вересня 2015 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий Д.Д. Луспеник Судді: Б.І. Гулько О.В. Закропивний С.Ф.Хопта С.П. Штелик http://reyestr.court.gov.ua/Review/55382046

До цієї ж теми: У Х В А Л А 22 січня 2016 року м. Київ Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» про захист прав споживачів, в с т а н о в и в : У січні 2015 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_2 подано касаційну скаргу на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2015 року, з пропущенням установленого ст. 325 ЦПК України строку. Касаційна скарга містить заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на поважність причин його пропуску. Відповідно до ст. 325 ЦПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення строку, встановленого частиною першою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк. Зважаючи на те, що з матеріалів касаційної скарги вбачається, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, суд вважає за можливе поновити його. Касаційна скарга містить клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору з підстав, визначених п. 7 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Посилання заявника на п. 7 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відповідно до якого від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав не може бути застосовано судом в силу того, що така редакція п. 7 вищезазначеного закону діяла до 01 вересня 2015 року, коли набрав чинність Закон України «Про судовий збір», зі змінами внесеними із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, тобто до подання ОСОБА_2 касаційної скарги. Проте, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від сплати судового збору звільняються споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав. Ураховуючи категорію справи та керуючись ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», вважаю за можливе клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору задовольнити. Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом, оскільки на порушення вимог ч. 5 ст. 326 ЦПК України до касаційної скарги не додано належно завірених копій оскаржуваних судових рішень. Згідно із п. 13.7 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 17 грудня 2013 року № 173, копії судових рішень мають бути належним чином оформлені та засвідчені відбитком гербової печатки суду. Якщо копія судового рішення складається з кількох аркушів, вона має бути прошнурована нитками на п'ять проколів, а на зворотному боці останнього аркуша - скріплена підписом судді, працівника апарату суду, засвідчена відбитком гербової печатки суду, із зазначенням кількості зшитих аркушів. Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 326 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків, а саме: надання належно завірених копій оскаржуваних судових рішень. Керуючись ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 328 ЦПК України, у х в а л и в : Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2015 року та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2015 року. Клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору задовольнити. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без руху та надати для усунення зазначених недоліків строк до 22 лютого 2016 року, але не більше п'яти днів з дня отримання ухвали. У разі невиконання вимог ухвали суду, касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ О.В.Ступак http://reyestr.court.gov.ua/Review/55161307 У Х В А Л А 11 лютого 2016 року м. Київ Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2015 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 14 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Ігл-Тревел» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в с т а н о в и в : Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам ст. 326 ЦПК України. Доводи касаційної скарги заслуговують на увагу та підлягають перевірці, отже є підстави для відкриття касаційного провадження та витребування зазначеної справи. Касаційна скарга містить клопотання про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору з підстав, визначених ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від сплати судового збору звільняються споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав. Оскільки ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» то підстав для вирішення питання про звільнення його від сплати судового збору не вбачаю. Керуючись ч. 1 ст. 328 ЦПК України, у х в а л и в : Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Ігл-Тревел» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Витребувати із Солом'янського районного суду м. Києва вищезазначену цивільну справу № 760/7738/15-ц (2-3904/15). Копії касаційної скарги і доданих до неї матеріалів надіслати особам, які беруть участь у справі та роз'яснити їх право подати заперечення на касаційну скаргу в 10-денний строк з дня отримання ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ О.В.Ступак http://reyestr.court.gov.ua/Review/55795818

Яка ситуація з рухомим майном за таких обставин(якщо накладено арешт на т.з.)?

Про що ви взагалі говорите? А підприємство на якому працює юрист, що не платить податки чи юрист, який працює на підприємницькій основі не платить податки, чи що? Ви взагалі не знаєте про, що говорите.

Можете прямо зараз бігти на вулицю і у кожного запитувати свідоцтво. Вам можна.

Якщо в дійсності так, то чому ви так хвилюєтесь, чому тут поеми, мемуари пишете? Мабуть, тому що в дійсності не так і ви це розумієте, просто стараєтесь щоб ніхто не побачив правду.

Шановний, можете так не старатись, Вас уже розсекретили, всі вже зрозуміли, що ви займаєтесь лише розмовами. Мабуть у Вас така робота. А я юрист і буду займатись своєю роботою. Єдине, що я отримав позитивного з діалогу з Вами, це те що я на вірному шляху, інакше ви б тут так не намагались довести протилежне.

При підготовці однієї заяви до ЄСПЛ зустрічав рішення ЄСПЛ в якому йшла мова про те що держава не виконувала уже існуюче рішення ЄСПЛ. Так от коли повтроно особа звернулась до ЄСПЛ, то ця держава дуже швиденько не чекаючи розгляду виконала таке рішення, побоюючись значно більших відшкодувань та санкцій за невиконання. Якщо знайду у себе це рішення, то обовязково завантажу на форумі.

"Спочатку Вас не помічають, потім над Вами сміються, потім з Вами борються, а потім Ви перемагаєте». М. Ганді

А ніхто не прикривається, це факт на який ви заплющуєте очі. Ця ситуація з Вашим небаченням очевидного дуже мені нагадує судове засідання з суддею, який лобіює інтереси банку. Ти йому про ЗУ "Про захист прав споживачів", а він все одно вважає, що спеціальним законом є ЗУ "Про банки і банківську діяльність". Просто дежавю якесь). Ви ніяк не зрозумієте, що юрист це уже фахівець, йому не потрібний той папірець за 100 тис. грн., щоб виконувати свою роботу. І ми будемо це робити, хоч це і буде останнім боєм за правду, ми не здамось і не зламаємось. А тим паче не будемо слухати тих хто намагається збити нас зі шляху своїми байками.

Пане, адвокат, ви ніяк не зрозумієте мабуть, що КУ має вищу юридичну силу ніж кодекси? То почитайте конституційне право і теорію держави і права.

Прочитайте повністю тему і зрозумієте. В Україні щороку диплом юриста отримують 40000 громадян. То скажіть скільки юристів в України? Ви всіх до одного запитували чи йдуть вони за свідоцтвами, чи як ви визначили, що всі це роблять? Скажіть будь-лазка чому Вас так ця тема турбує? Ви ж адвокат, у вас є свідоцтво. Яка вам різниця, чому ви сорочку рвете на собі. Якщо ви праві і так все як ви розповідаєте(маю на увазі вектори, і інші байки), то монополія адвокатури продовжить існувати. Не хвилюйтесь ви так, все добре. А хвилюєтесь, бо знаєте, що на цьому форумі обговорюють правду, а правда дуже небезпечна річ, особливо для монополій.

Ви забуваєте про сотні тисяч юристів, яких позбавляють їх роботи. Їм уже це цікаво.

Вибачте за неточність, я мав на увазі право на вільний вибір захисника

Згадані Вами положення КПК існували в старому кодексі, потім КСУ визнав їх такими що не відповідають КУ, але слідчі, судді продовжували їх застосовувати і не допускали юристів у кримінальні справи. Тому і виникло рішення ЄСПЧ. Тобто, така негативна ситуація існувала і раніше. Тоді її змінили, і сьогодні ми повинні діяти.

Набрання чинності відбудеться 30.09.2016 Чому ви говорите, що не позбавили права на захист у цивільному та адміністративному? Норма КУ, що обмежує право на захист(встановлює представництво лише адвокатами та прокурорами) загальна, вона не містить виключень з приводу цивільного чи адміністративного процесу.

Згоден, так і буде. Трохи повторюсь: представництво виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Також додам, що справи, які розпочаті до набрання чинності відповідного закону(про внесення змін до КУ) будуть розглядатись за правилами існуючими до внесення змін. Тому потрібно у вересні попрацювати вдвічі більше і розпочати якомога більше справ.

Істина завжди ховається в деталях і її не можна розгледіти дивлячись на ситуацію поверхнево. Розглядаючи ту чи іншу ситуацію, на перший погляд можна сказати, що перспективи немає і не буде. Але ні, ту ситуацію, яка існує зараз створили люди, а не Боги, і людям під силу це змінити.

Ви намагаєтесь пояснити все рухом в Європу, але на практиці цей рух приведе лише до провалля в частині захисту прав громадян. Звичайно ж комусь це вигідно, бо монополія адвокатури призведе до попиту на ваші послуги і зросту прибутків. Значно простіше розповідати байки про покращення і Європейську формулу щастя, аніж спуститись на землю і подивитись, що відбувається у людей.

Чому ж не згадуєте про у рішення Конституційного Трибуналу Польщі 2003 р. у справі №СК22/02, за яким не тільки адвокати та юрисконсульти можуть займатися юридичною практикою, але й будьяка особа, котра має вищу юридичну освіту.

то он звідки похідна, зрозуміло, що той хто прийняв цей закон ніколи не буде говорити про його недоліки

Ну звичайно, це ж вам на руку. Конкуренції нема, можна й працювати. А те, що людей обберуть до останньої нитки так кого ж це хвилює. Не розумію навіщо було скільки говорити, просто сказали б, що ви з адвокатури і всіляко будете розхвалювати те, що відбувається. Ато Європа, вектори і все в такому дусі розповідаєте, а в дійсності все на багато простіше: просто захищаєте свій бізнес, а права людей вам і зовсім не потрібні.

Не знаю, чи розповідав я вам про кота, який в мішку чи ні. Так от у того кота, який нічого не робить, тихенько лежить собі в мішку, у нього і не буде перспективи вибратись. А у того, що дряпається, виривається і кусається вона може і з'явитися. Висновок з цього один: нічого не роблячи не можна дізнатись про те чи є перспектива чи її немає. Тому Ваша порада нічого не робити не заслуговує на увагу.

О, то у нас відкриваються нові обставини. Тепер порахуємо. Середня заробітна плата в Україні приблизно 5 тис. грн. Витрати для нормального проживання мінімум 3-4 тис. грн., це вже не кажучи про тих людей які орендують житло. Підрахуємо скільки ж потрібно збирати цю суму пересічному громадянину - років з 10-ть. Ось вам монополія.