regina

Подскажите пожалуйста а если срок ИП 3 года уже давно окончен, но исполнитель продолжает его держать или в моем случае подал в суд на изменение способа решения суда, можно ли что то предпринять? Потому как я у него спросила, беднт ли он его закрывать, на что он мне сказал, посмотрим, если мы не будем обжаловать решение 1-й инстанции, хотя оно уже тоже вошло в силу.

Сегогдня забрали документы, на мое большое удивление нас приняли как больших гостей, даже сами отксерили. Но самое интересное, что им хватило времени перепечатать документы, написать неправильный номер дома, что б съехать, что они уведомления отправляли.

Спасибо, уже связалась с каналами, еще обращусь в Областную юстицию.

Вот я о том же. С ними нужно бороться! Только бы знать как!?

Вы пронимаете то что я сама набросилась не проканает, нга записи четко видно , что они набросились!И так же видно что все были пьяны.

Добрый вечер форумчане! У меня крик души!!!! Такого я в своей жизни никогда не слышала и не видела и вы наверное тоже. Обратилась я в ГИС с заявлением о предаставлении документов исполнительного производства для ознакомлениея и копии. Заведомо я знала, что ГИС незаконно продала залог за копейки для своих. После заявления меня долго мурыжили, что мол не хватает то копии паспорта, то он потерялся. Продолжалось это несколько дней. В очередной раз я поехала к ним, при виде меня исполнитель резко сорвался и сказал, что будет после обеда. Я честно дождалась окончания обеда, подождала еще30 минут и пошла к кабинету. Перед кабинетом очередь и мне говорят, что у них еще обед. Стоя у дверей, я слышу как начальник ГИС говорит исполнителю , что б мне документы не давали, и что б что то придумали. Я включаю камеру и захожу и вижу картину: все сотрудники включая начальника сидят за столом и пьют пиво с водкой и заедают креветками, и говорят , что б я покинула кабинет и ждала окончания их застолья, я спросила, на каком основании, ведь обед закончился 30 минут назад, на что мне ответила, что б я убралась с кабинета. Я была не одна а с еще одним ответчиком по делу. Мы подождали еще 5 минут, и мы зашли тоже с включенной камерой. Как только они увидели камеру, накинулись на нас в полном смысле этого слова, начали выбивать телефон, угрожать, а документов нам вообще не видать. Заломав руки и пытаясь выхватить телефон нас вытурили с кабинета и сказали, еще раз прийдем руки ноги сломают. Мы вышли на улицу и вызвали милицию. Приехала милиция, начала со всем розбираться, и проще говоря сказали, что если мы хотим вообще оттуда уехать, то должны написать отказной материал и уничтожить запись. Я отказалась, сказада, что буду проходить судмедэкспертизу по факту нападения, и прошу провести медицинскую экспертизу сотрудников и начальника. После этого , они решили , что смогу описать телефон на который все снималось, но естетвенно я забрала телефонг и сказала, что если хотят пусть отбирают у меня. После этого, меня нас начальник долго не выпускал с кабинета в присутствии милиции, на что я спросила, на каком основании нас не выпускают. В конечном итоге, нам пришлось подписать отказной и типо уничтожить запись. Естественно копия осталась. Когда мы уехали, нас еще долго сопровождала машина, которая следила, что б мы никуда больше не заехали(в прокуратуру). На следующее уто мы выходя к машине из дома, обнаружили, что машина вскрыта, но ничего не украдено, магнитола, мелочь, сигареты на месте, но открыт капот и под капот все обрезано и аккуратно снята клейма. Вызвали опять милицию, все зафиксировав, сняв отпечатки пальцев, нам сказали, что так это нельзя оставлять а нужно бороться дальше.

Спасибо буду писать, и я хочу приложить копию диска с записью.

Мы попытались сегодня подать завление в Областную прокуратуру, но нас отфуболили, и сказали сначало подавать по месту проишествия. Но ведь туда нам уже дорога закрыта.

Добрый вечер форумчане! У меня крик души!!!! Такого я в своей жизни никогда не слышала и не видела и вы наверное тоже. Обратилась я в ГИС с заявлением о предаставлении документов исполнительного производства для ознакомлениея и копии. Заведомо я знала, что ГИС незаконно продала залог за копейки для своих. После заявления меня долго мурыжили, что мол не хватает то копии паспорта, то он потерялся. Продолжалось это несколько дней. В очередной раз я поехала к ним, при виде меня исполнитель резко сорвался и сказал, что будет после обеда. Я честно дождалась окончания обеда, подождала еще30 минут и пошла к кабинету. Перед кабинетом очередь и мне говорят, что у них еще обед. Стоя у дверей, я слышу как начальник ГИС говорит исполнителю , что б мне документы не давали, и что б что то придумали. Я включаю камеру и захожу и вижу картину: все сотрудники включая начальника сидят за столом и пьют пиво с водкой и заедают креветками, и говорят , что б я покинула кабинет и ждала окончания их застолья, я спросила, на каком основании, ведь обед закончился 30 минут назад, на что мне ответила, что б я убралась с кабинета. Я была не одна а с еще одним ответчиком по делу. Мы подождали еще 5 минут, и мы зашли тоже с включенной камерой. Как только они увидели камеру, накинулись на нас в полном смысле этого слова, начали выбивать телефон, угрожать, а документов нам вообще не видать. Заломав руки и пытаясь выхватить телефон нас вытурили с кабинета и сказали, еще раз прийдем руки ноги сломают. Мы вышли на улицу и вызвали милицию. Приехала милиция, начала со всем розбираться, и проще говоря сказали, что если мы хотим вообще оттуда уехать, то должны написать отказной материал и уничтожить запись. Я отказалась, сказада, что буду проходить судмедэкспертизу по факту нападения, и прошу провести медицинскую экспертизу сотрудников и начальника. После этого , они решили , что смогу описать телефон на который все снималось, но естетвенно я забрала телефонг и сказала, что если хотят пусть отбирают у меня. После этого, меня нас начальник долго не выпускал с кабинета в присутствии милиции, на что я спросила, на каком основании нас не выпускают. В конечном итоге, нам пришлось подписать отказной и типо уничтожить запись. Естественно копия осталась. Когда мы уехали, нас еще долго сопровождала машина, которая следила, что б мы никуда больше не заехали(в прокуратуру). На следующее уто мы выходя к машине из дома, обнаружили, что машина вскрыта, но ничего не украдено, магнитола, мелочь, сигареты на месте, но открыт капот и под капот все обрезано и аккуратно снята клейма. Вызвали опять милицию, все зафиксировав, сняв отпечатки пальцев, нам сказали, что так это нельзя оставлять а нужно бороться дальше.

Добрый вечер! Я уже долго читаю тему по поручительству и если можно хочу у вас спросить: Договор поруки бы подписан 13.08.2008. Банк подал иск 20.03.2009 солидаоно с заемщиком взыскать. в Поруке сказано - цей договір вступае в діюз моменту його підписання і діє до повного виконання зобовязань за кредитним договором. Также указано, что срок возвращения кредита 13.08.2012. Могу ли подать иск о припинення поруки.

Всем большое спасибо за помощь и особенно Кристине за помощь, сегодня было решение в мою пользу, ГИС отказали в продаже 1/2 части квартиры!

Во-первых, непонятно на что именно подал исполнитель? на изменение способа исполнения решения? если решение просто о взыскании средств, а Ваша квартира в ипотеки, то действовать нужно немного другим способом. [/quot Да исполнитель подал на изменение способа исполнения!Моя квартира не в ипотеки, т.к. у заемщика нет имущества, а залог -машины они продали за копейки, даже не поставив в известность, теперь нашли что у меня в собственности есть 1/2 квартиры, вот и хотят ее продать.

Я вам хочу сказать что сейчас не проблема переоформить машину и с арестом. Мои знакомые переоформили машину с арестом дав за это 500 дол в ГАИ

Заперечення в Киев сечас иду отправлять заказным письмом с уведомлением

Вот что я составила за ночь, посмотрите пожалуйста правильно и не сильно ли я много всего всунула. Спасибо за помощь! ЗаяваПрошу прийняти мої заперечення на заяву Державної Виконавчої Служби, щодо надання згоди звернути стягнення на нер Корольова, 96, м. Одеса.Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно з принципом 4 Декларації прав дитини «ребенок должен пользоваться благами социального обеспечения. Ему должно принадлежать право на здоровый рост и развитие; с этой целью специальные уход и охрана должны быть обеспечены как ему, так и его матери, включая дородовый и послеродовый уход. Ребенку должно принадлежать право на надлежащее питание, жилище, развлечения и медицинское обслуживание». Ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на достатній життєвий рівень. Ч. 3 ст. 17 цього ж закону передбачає, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. Ч. 2 ст. 18 вказаного закону передбачає, що діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» передбачає, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування що надається відповідно до закону. Тобто, з набранням чинності цього Закону, вимога щодо необхідності отримання попередньої згоди органів опіки та піклування для вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право користування яким мають діти, стосується не тільки батьків або осіб, що їх замінюють, а всіх осіб, які збираються укладати такі правочини. Згідно з ч. 1 ст. 224 ЦК України у разі, якщо правочин вчинений без дозволу органу опіки та піклування, він не може мати місця. Ст. 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44-сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ,передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері, є Закон України «Про охорону дитинства», норми якого узгоджуються із вищеназваними положеннями Конвенції «Про права дитини» та не можуть тлумачитись звужено. У випадку наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правові відносини, що стосуються інтересів дитини, суд відповідно до вимог ст. З Конвенції «Про права дитини» повинен надавати перевагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. У т.ч. це стосується й положень такого підзаконного нормативно-правового акту, як Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5. Суди неодноразово зауважували, що одним із правочинів, який не може вчинятись без дозволу органів опіки і піклування, відповідно до статті 177 СК України є відмова від майнових прав дитини, до яких відноситься і право користування жилим приміщенням. Адже відповідно до частини другої та третьої ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» діти члена сім'ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчужені жилих приміщень та купівлі нового житла. З системного аналізу викладених норм є очевидним, що батьки та будь-які інші суб’єкти правовідносин, в т.ч. і державні органи повинні управляти майном та майновими правами, які належать дитині, з обов'язковим врахуванням потреб та інтересів дитини, зокрема, з додержанням відповідних правил про опіку та піклування. Таким чином, у випадку проживання дитини у житловому приміщенні, яке передано на реалізацію у межах виконавчого провадження, необхідно попередньо отримати дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону і без якого реалізація цього приміщення є незаконним. Отже, підпункт 4.5.9 пункту 4.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 не суперечить законодавству, а навпаки – узгоджується з його нормами. Так як це житло, є єдиним житлом моеї малолітньої дитини та моїм. Я не можу винаймати житло, тому, що зараз маю лежачу хвору маму, за якою потрібен постійний нагляд. Я не можу її залишити без нагляду, якщо у нас заберуть нашу долю квартири, вона залишиться без нагляду, тому що, моя дитина не може знаходитись в одній кімнаті з хворою мамою, це порушує права моєї дитини. Це виконання порушує права малолітньої дитини, яка мешкає в квартирі, тому, що ч.4 ст. 29 ЦКУ встановлено, що місцем проживання фізичного лица, яке не досягло десяти років є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місце знаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я, в якому вона проживає. Таким місцем є районна поліклінника, де моя дитина повинна проходити постійне обстеження з приводу хвороби серця. Згідно Статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Згідно статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Я вважаю ці дії противоправними, так як вони напряму протирічять Конституції України та іншому чинному законодавству України із наступних причин: У відповідності до ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. За ч. 3 ст. 5 СК України держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини. У відповідності до ч. 2 ст. 176 СК України права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюється законом. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна. Виходячи з аналізу приписів вищезазначених законодавчих актів можна зробити висновок, що не допускається будь-яке примусове стягнення майна, що є у власності та житлом інакше як за судовим рішенням та згідно закону. У випадках, коли на це майно, що є у власності має право малолітня дитина та/або, що проживає у ньому, примусове стягнення цього майна можливо лише у вищезазначений засіб але зі згодою органів опіки та піклування. Будь які інші засоби відчуження, стягнення, позбавлення цього майна та/або посередництво, пропонування, співучасть в цьому суперечить Конституції України та нормам чинного законодавства та може містити не лише ознаки порушення цивільних, конституційних прав але і ознаки злочину проти особи, її свободи та прав, честі, гідності, здоров’я, проти власності як наслідок цих дій. У відповідності до ч. 2 ст. 176 СК України права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюється законом. Такими законами є ЦК України, ЖК України та Закон України «Про охорону дитинства». Згідно ч. 1 ст. 405 ЦК України Члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 3 СК України Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Відповідно до положень Житлового кодексу України до членів сім’ї власника житлового приміщення віднесено дружину (чоловіка) власника житла (якщо стосовно цього житла в подружжя не виникло право спільної власності), їхніх дітей та батьків, а також інших осіб, якщо вони постійно проживають спільно з власником житла та ведуть з ним спільне господарство (частина друга статті 64 і частина перша статті 156 Житлового кодексу УРСР).

спасибо большое уже занимаюсь этим

Спасибо большое! Вы мне очень помогли!Подскажите как правильно отправить заперечення на кассацию, ведь я так понимаю сроки прошли, как это оргументировать?

Вы понимаете у меня иск подал ГИС в суд сейчас. Я просто не знаю, что сейчас делать, т.к. времени мало, я вот и думаю, может подать свои опровержения иску ГИС, я просто знаю, что в суде не смогу всего сказать, я буду волноваться,я очень сильно боюсь.

то есть я так понимаю, мне нужно в суде ссылаться именно на пункт 4.5.9? Я обязательно хочу отправить свои заперечення.

я поручалась не за ипотеку, а на споживчи потребы брался кредит, а в залог они взяли два грузовика, один заемщика, а второй куплен за счет кредита. Там вообще такая ситуация, что банк обманул, кредит оформлялся на покупку авто, а сейчас я узнала, что крелитный договор га потредительские цели. По поводу, того, что не повлияло, я имела ввиду, что судья никак на это не отреагировала, а решения еще нет, следующее засидание 13.02. Я просто очень боюсь, понимаете у меня защиты нет, они это знают, а на адваката денег нет, у меня вообще нет денег, я сейчас живу только на детские, т.к. работать не могу, у меня мать лежачая, а ребенок пока дома, т.к. в садик нельзя ходить.

Добрый день! Подскажите пожалуйста что мне делать? Я выступала поручителем 5 лет назад, сейчас с меня хотят взыскать, путем продажи 1/2 квартиры, которая пренадлежит мне и со мной прописан 2 летний ребенок. Я мать одиночка, вторая половина квартиры принадлежит маме, ей 75 лет, она онко больная, и помимо этого у нее куча болячек и она лежачая. Первое заседание прошло быстро, т.к. исполнитель заявил, что он обратился в органы опеки, но ему отказали, теперь он обратился в суд для дальнейшего разъяснения решения суда . Суд перенесли и вызвали органы опеки. Я подала дополнение Судье, что это мое единственное жилье, и ребенок не может находиться с мамой в одной комноте, если нас выселят. Но это особо не повлияло. Теперь я обратилась в прокуратуру, но там пока ответа нет. Подскажите что мне еще делать? Потому как, я действительно не имею другого жилья, и если мать узнает об этом, она этого не переживет.

Добрый день! Подскажите пожалуйста что мне делать? Я выступала поручителем 5 лет назад, сейчас с меня хотят взыскать, путем продажи 1/2 квартиры, которая пренадлежит мне и со мной прописан 2 летний ребенок. Я мать одиночка, вторая половина квартиры принадлежит маме, ей 75 лет, она онко больная, и помимо этого у нее куча болячек и она лежачая. Первое заседание прошло быстро, т.к. исполнитель заявил, что он обратился в органы опеки, но ему отказали, теперь он обратился в суд для дальнейшего разъяснения решения суда . Суд перенесли и вызвали органы опеки. Я подала дополнение Судье, что это мое единственное жилье, и ребенок не может находиться с мамой в одной комноте, если нас выселят. Но это особо не повлияло. Теперь я обратилась в прокуратуру, но там пока ответа нет. Подскажите что мне еще делать? Потому как, я действительно не имею другого жилья, и если мать узнает об этом, она этого не переживет.