Человек

начальник почти всего на маленьком производстве, одного из товаров народного потребления

Обеликс, я уже и боюсь Вам сказать спасибо, хоть и благодарна за Ваш ответ.

Вопросы к Болт и Обеликсу 1.Имела ли я права обратиться на этот сайт со своим вопросом не имея денег для оплаты Ваших Болта и Обеликса ответов ? 2.Болт и Обеликс напишите тут Ваши расценки за Ваши ответы на этом сайте, в этой теме.

Obelix, насколько я знаю на этом сайте именно за спасибо, несколько лет вытаскивают заемщиков из трудных положений. Владелец сайта на своем личном сайте давно и много дает бесплатные консультации и желающие делают так же на его сайте, кстати Вы тоже пользуетесь этими консультациями за спасибо. А кто не за спасибо, тот дает консультации на своих раскрученных сайтах по своим заранее оговоренным правилам.

Ваванчик, спасибо

На ваш неродившийся вопрос отвечаю - вас пугают ...этарас. Ваши котлы б/у нафиг никому не нужны ...этадва. После акта описи и ареста можно его оценить в металлолом и изъять и з акта как такой, затраты на организацию торгов коего будут больше его продажной стоимости....этатри примерно это я и предполагала, задавая вопрос как происходят торги именно в жизни, но хотела подтвердить свои догадки Вашими профессиональными ответами Ваше замечание, как правильно задавать вопрос, приняла, буду исправлятся Дальнейшие действия госа и мои буду выкладывать тут, надеясь на Вашу поддержку.

Пыталась с госом отношения, молодой-дурной, неотношается, истеричный какой-то.

Спасибо за ссылку, прочитала, но для меня остались не раскрыты вопросы (наверно сразу много задала), не откажите в ответах очередной блондинки.2: 1.Могу ли я участвовать в аукционе и выкупить свою вещь, (очень хотелось бы) ? 9.Что мне надо сделать что бы я узнала где и когда будут торги и принять в них участие (или подскажите где прочитать).

зарегистрировать газовый котел не успели, просто висит ждет регистрации

1.Арестовали в квартире газовый котел на 6000 гривен 2.Звонит вчера исполнитель и ставит в известность, что был срок для погашения больше ждать не будет в среду 22.04.2014 вроде как будет забирать. Документов на котел я давать ему не буду. Вопросы, 1.Могу ли я участвовать в аукционе и выкупить ? 2.Котел капитально привинчен к стене, кто должен демотнировать, что бы не повредить ? 3.В котле умельцы вытащат важные части без которых он не сможет работать. 4.В квартире для его проверки нет света и газа в данный момент. 5.В протоколе об аресте написано, для оценки будет привлекаться оценщик. Где берут оценщиков, кто это оплачивает. 6.Если котел заберут, куда повезут, где находятся склады. 7.Какие сроки реализации. 8. Как происходит реализация 9.Что мне надо сделать что бы я узнала где и когда будут торги и принять в них участие.

Уважаемые юристы, помогите нам пожалуйста подкрепить вот эту инструкцию статьями законов. Так как шеловцы внаглую прокладывали свои кабеля по частной собственности. 1. Не пускать во двор, говорить, что это частная собственность. Вход в частные владения - только по решению суда. Указано в Конституции. 2. Если зашли, вызывать милицию и составлять акт о незаконном проникновении на территорию частных владений. До этого момента защищаться всеми дозволенными методами в том числе оружие. 3. Если милиция не приехала, и оборудование установили, тогда если ночью оборудование вы демонтируете, вам ничего не будет, так как нет факта его законной установки.

МЕГА ПОЛЕЗНАЯ информация для любителей вопросов "Что делать дальше"? Работать с селами, создавать громады, учить людей самостоятельно отстаивать свои интересы. Ирина Якущенко Отчет активистов из Яремовки о встрече в Закутьевке Первомайского района 1.06.2013 В субботу 1 июня в селе Закутьевка Первомайского района (сельсовет, на территории которого стоит первая вышка Шелл «Беляевская-400» в селе Веселом) состоялся сход активистов. Мы смогли подъехать часам к 11, когда основное собрание, начавшееся в 9 часов, уже завершалось. Надо сказать, Сергею Берлинскому и его группе все таки удалось совершить невозможное – найти на этой тщательно обработанной шелловцами и чиновниками территории порядочных людей, понимающих ситуацию и готовых действовать – группу молодых людей и несколько женщин среднего возраста. При нашем появлении разыгралась показательная сценка с участием местного председателя сельсовета, который пытался воспрепятствовать законному решению жителей осуществить сход 8 июня, мотивируя это тем, что он не успеет подготовиться и не сможет принять участие. На что мы, опираясь на Конституцию Украины, ЗУ «О местном самоуправлении», Положение «Об общих сборах», аргументировано возразили, что жители имеют право собираться мирно, где и когда хотят, председатель и его разрешение им не нужно (достаточно уведомления), а также напомнили (цитируя статьи законов) об ответственности и подотчетности посадовцев территориальным громадам. Местный «Царь и Бог» сник, ретировался в сторонку, а во время выступления Валерия Ловчиновского, вообще, удалился восвояси. Поразительно, насколько деморализует чиновников даже небольшая группа людей, трезво осознающих свои права и имеющих общее намерение. Мы снабдили местных активистов листовками, пособиями, текстами нужных законов, формами подписных листов громадских представителей, разъяснили технологию организации общего схода граждан. Люди пошли работать. По последним данным от Сергея Берлинского: на 8 июня в Закутьевке будет подготовительный сход активистов, а на 9 июня ОБЩИЙ СХОД ЖИТЕЛЕЙ ЗАКУТЬЕВКИ И ВЕСЕЛОГО – в 12 часов. Они попробуют организовать подвоз селян, которые живут далеко. Берлинский и активисты Закутьевки приглашают 9 июня к 12 часам всех, кто готов их поддержать. Судя по разведданным Шелловцы, оценив активность людей, подняли ставки «покупки» жителей Веселого. На 14 июня обещают им провести газ. Мероприятие планируется помпезное, видимо, с возлияниями и сладкими обещаниями «золотых гор» всем, не понимающим своего счастья. В эту же субботу в 19 часов вечера прошло собрание жителей села Татьяновка (Маякский район под Святогорском) по антисланцевой тематике. Людей было не много, но тем не менее, работа ведется. В воскресенье активистами Славянска, Святогорска, Татьяновки, Яремовки в количестве 8 человек был осуществлен автонабег на Ямполь и Редкодуб (Краснолиманский район). По Редкодубу – это был первый визит, с предварительным прозвоном телефонов жителей. К школе подошло около 10 человек, которые могут стать потенциальными активистами. Раздали диски с Украинским Газлендом (фильм, отснятый славянцами в Красноградском районе Харьковской области), рассказали о правах громады, технологии организации общего схода, снабдили печатными материалами, обменялись телефонами. Зашли в магазин (информационный центр на селе), переговорили с продавцом, оставили материалы для раздачи. Прошлись по одной из улиц, переговорили с активной дамой, указанной продавцом, разбросали листовки по почтовым ящикам. В Ямполе (второй визит) собралось 25 человек. Раздали диски, выступили с разъяснениями прав громады и предложением алгоритма действий, раздали документы и материалы, обменялись телефонами и электронной почтой. Люди стали распределять фронт работ по селу. Вечером в селе Яремовка в рамках подготовки общего правомочного собрания активистами были приглашены к клубу (по предварительно розданным по хатам объявлениям) жители одной из улиц. Был дан отчет по переписке с представителями гос власти, надзорными органами, Шебелинкой и Укргаздобычей с выводом – все эти ребята отлично научились отмазываться и блюсти свои частные интересы за счет наших. Если мы и дальше будем продолжать пускать процесс управления нами на самотек, село потеряет все и вымрет. Раздали диски с Украинским Газлендом (учитывая, что там описываются как раз последствия деятельности Шебелинки, у нас это особенно актуально), переписали всех участников, выявили тех, кто готов быть громадскими представителями и снабдили их подписными листами. На вечер четверга также заранее будет приглашена на аналогичный разговор другая улица Яремовки. Сегодня утром обошли хаты на 2х улицах села Студенок, переговорили с жителями, раздали диски, подписные листы, нашли нескольких активистов и трех упырей. Поступило предложение таких фотографировать, чтобы село знало своих антигероев. Разнесем по магазинам диски, формы подписных листов, чтобы активисты в любой момент знали, где брать материалы. Думаем, что числу к 28 организуем общее правомочное собрание на 2 села и хутор.

http://www.zfront.org/vistup/ Виступ голови КР ХОГО «Зелений фронт» Олега Перегона на слуханнях «Екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні», які пройшли 22 травня у Комітеті з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України

СПЕШИТЕ, СПЕШИТЕ, СПЕШИТЕ! Новый, необычный формат экологической акции — яркий, вкусный праздник для ваших деток! Начните лето весело! 1 июня мы приглашаем детей с мамами, папами, бабушками и дедушками на бульвар Пушкина, к амфитеатру, где в 17-00 состоится детский праздник "Пусть всегда будет мама, пусть всегда буду я"! Тематика праздника - защита окружающей среды и здоровое будущее для наших деток. В программе - выступления детских коллективов, конкурсы с призами и подарками, аквагрим и многое другое. Не пропустите, будет интересно! Приглашаем активистов для участия в акции. В вас дремлет потенциал аниматора - добро пожаловать! Остальным можно будет раздавать газеты ))

Завтра, 29 мая в 9.00 в ХАРЦЫЗСКЕ перед горисполкомом состоится митинг-пикет "Последствия разработки сланцевых газов". О сохранении Земли, питьевой воды. Организаторы просили поддержат их- кто сможет приехать

http://finforum.org/page/index.html/_/econ...frekinga-r35357 Правительство Болгарии запретило разведку сланцевого газа путем фрекинга из опасений за экологию после многочисленных протестов против использования этой технологии, передает Reuters. Болгария стала второй страной Евросоюза, запретившей фрекинг, после Франции. Технология заключается во впрыскивании в сланцевые пласты под большим давлением воды, смешанной с песком и химикатами. Противники такого метода считают, что фрекинг загрязняет грунтовые воды и даже вызывает землетрясения. "Запрет постоянный и действует на всей территории Болгарии и в ее территориальных водах в Черном море", - говорится в тексте постановления. За нарушение запрета полагается штраф в 100 миллионов левов (65 млн долл.).

http://vk.com/wall-54005080_2 Закрытие вышки Shell «Беляевская-400» Не нужно ехать ни в какой Киев ! Местное самоуправление в лице громады может решить любое(!) свое пожелание путем собрания. Для этого только и нужно, что собраться местным и организовать эту громаду официально, для этого и будет проведен сбор в с.Закутневка. Решение громады подлежит безоговорочному исполнению в исполнительных органах. Это все заничт - что закрыть ЛЮБУЮ вышку можно очень просто - на сборе громады подписать резолюцию о демонтаже и ВСЕ ! Народ никак не может этого понять, что не все так плохо, если знаешь свои Конституционные права и умеешь ими пользоваться !!! И пусть они потом бегают за громадой !

http://echo.msk.ru/blog/mnog/1073388-echo/ Вечером 13 мая зверски избиты местные жители - участники мирного протестного лагеря в Новохоперском районе на Еланском месторождении, выступающие против нарушения закона при попытке начать геологоразведку Медногорским медно-серным комбинатом (Уральская горно-металлургическая компания). Люди мирно стояли перед незаконно установленным забором. Охранники ЧОП «Патруль», открыв ворота, начали бить активистов, потом схватили 3 человек, затащили за забор на огороженный участок, оттолкнув остальных активистов и полицию, которые пытались их остановить. Закрыв ворота, они коллективно избили активистов за забором, некоторых перекинув потом через двухметровый металлический лист ограждения. Игорь Житенев, атаман Культурно-национальной автономии Новохоперска, при избиении потерял сознание, у него зафиксировано сотрясение мозга, сломаны ребра и повреждена челюсть. У экоактивистов выбиты зубы и сломаны носы. Проводится медицинское освидетельствование.

ЖИТОМИРЦЫ МОЛОДЦЫ !!!

Справа №2-14/10 Р І Ш Е Н Н Я Іменем України 12 жовтня 2010 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Соловйової Л.Я. при секретарі Берест К.Є. за участю позивача- ОСОБА_5 представника позивача - ОСОБА_1 представника: ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» - Діжак О.С., представника: ДП «Кривбасшахтозакриття» - Троценко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду в м.Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі ВАТ "ПГЗК'), Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг») та Державного підприємства «Кривбассшахтозакриття» (далі ДП «Кривбасшахтозакриття»), треті особи: Новолатівська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області, Широківська селищна рада Дніпропетровської області про усунення загрози життю, здоров»ю, майну позивачів, створеної недотриманням вимог діючого природоохоронного законодавства під час здійснення господарської діяльності шляхом невідкладного відселення з техногенно-небезпечної території та відшкодування завданої майнової шкоди, стягнення грошової компенсації ринкової вартості необхідної для придбання квартир, стягнення моральної шкоди та судових витрат, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_5 24.11.2005 року звернувся до суду з позовом до ВАТ «ПГЗК», ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» про усунення загрози життю, здоровю, майну та відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення відповідачами діючого законодавства про охорону навколишнього природного середовища та просив зобовязати солідарних відповідачів з метою усунення створеної ними загрози його життю, здоровю та майну позивача за рахунок власних коштів провести невідкладне відселення його з місця постійного проживання, зобовязати солідарних відповідачів ВАТ «ПГЗК», ВАТ «КГМК «Криворіжсталь» та ДП «Кривбасшахтозакриття» придбати за рахунок власних коштів та надати в користування ОСОБА_5 однокімнатну устатковану квартиру в Жовтневому районі м.Кривого Рогу, стягнути на користь позивача грошову компенсацію в розмірі дійсної вартості належного йому на праві приватної власності домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі 19295,00 грн.. Окрім цього, позивач просив суд стягнути з солідарних відповідачів завдану йому моральну шкоду в сумі 14630 грн. 50 коп. та відшкодувати понесені ним судові витрати по справі. Свої позовні вимоги позивач в ході судового розгляду неодноразово уточнював, змінював, збільшував та зменшував розмір позовних вимог. До участі у справі в якості третіх осіб ухвалою суду від 26 грудня 2008 року було залучено Новолатівську сільську раду Широківського району Дніпропетровської області, ухвалою від 03 березня 2010 року залучено Широківську селищну раду Дніпропетровської області. 13.01.2010 року позивач ОСОБА_5 надав суду останню уточнену позовну заяву /нову редакцію/, в якій просить суд винести рішення, яким в порядку усунення існуючої загрози життю, здоровю та майну позивача за місцем його постійного спільного проживання по АДРЕСА_1 та повного відшкодування завданої у звязку з цим майнової шкоди, стягнути з солідарних відповідачів ВАТ “ПГЗК”, ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг» та ДП «Кривбасшахтозакриття» на його користь грошову компенсацію середньої ринкової вартості необхідної для придбання однокімнатної устаткованої квартири за вибраним ним новим безпечним місцем проживання в Жовтневому районі м. Кривого Рогу в розмірі 166 299 грн., стягнути з солідарних відповідачів завдану ними моральну шкоду в сумі 14630,50 грн. та понесені позивачем судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1700,00 грн., послуги КП ДОР «Криворізьке БТІ» на суму 164,41 грн., вартість будівельно-технічної експертизи в сумі 1000 грн.. В судовому засіданні 18 травня 2010 року представником позивача надана заява про усунення недоліків уточненої позовної заяви стосовно викладення вимоги про невідкладне відселення позивача з небезпечної території та виправлення недоліків в зазначені по батькові позивача в прохальній частині уточненої заяви. В іншій частині вимоги залишились без змін. Позивач ОСОБА_5 та представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнені (в редакції 13.01.2010 року з уточненнями від 18.05.2010р.) позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник позивача ОСОБА_6 вимоги позивача підтримала. Представники відповідачів: ВАТ“ПГЗК”, ВАТ“АрселорМіттал Кривий Ріг» та ДП «Кривбасшахтозакриття» позовні вимоги не визнали, проти позову заперечують та просять в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Представник третьої особи Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області проти позовних вимог не заперечувала, вважає їх обґрунтованими. Представник третьої особи Широківської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області в судове засідання не зявився, суду надано заяву про розгляд справи за відсутності її представника, заперечень не надано, тому судом справа розглянута за відсутності представника цієї третьої особи. Позивач ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що з 1982 року він проживає в АДРЕСА_1, який був побудований приблизно в 1968-1970 рр. Зареєстрований за вказаною адресою з 1994 року. Після смерті дружини, він отримав вказаний будинок в спадок та в 2004 році отримав свідоцтво про право на спадщину на нього. Деякий час він проживав у вказаному будинку без реєстрації, був зареєстрований в Жовтневому районі в квартирі своєї доньки. В 1994 році його будинок в с.Новоселівка почав просідати, осипатися, почали зявлятися тріщини. Відразу він не звертав на це великої уваги, однак з 2003 року ці процеси стали активнішими. В 1986-1987 рр. він забетонував подвіря, в 2002 році бетон почав лопатися. Город також просідає, земля на городі стала не родючою через великий вміст заліза. Зараз його будинок стоїть перекошений. Неодноразово в їх селі збиралась комісія різного рівня та приїзжали представники ВАТ «ПГЗК». Останні повідомляли, що вони не винні в забруднені води та повітря. Представники комісій встановлювали факти загрози для проживання в селі, однак для відселення нічого зроблено не було. Представники комісії з Широківського району та Новолатівської сільської ради оглядали його будинок, складали акти обстеження його будинку, вказували на існуючі тріщини, інші видимі руйнування будинку, але його будинок аварійним визнано не було. З питанням відселення він особисто не звертався до ВАТ «ПГЗК», але інші машканці села звертались і реагування ніякого не було. До ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ДП «Кривбасшахтозакриття» з питанням відселення він не звертався, оскільки не було відомо раніше, що ці підприємства також винні в забруднені навколишнього природного средовища та в руйнаціях будинків села. З кожним роком стан будинку погіршується не зважаючи на те, що він приблизно з 2002 року 2 рази на рік робить поточні ремонти, замазує цементом тріщини, коштів на проведення капітального ремонту будинку в нього не вистачає. З часу побудови хвостосховищ стали проявлятися негативні ознаки. Приблизно з 1982-1983 року почала псуватися вода в колодязях, вона стала солона і не придатна для використання. З 1985 року і на сьогоднішній день підвіз питної води здійснює ВАТ «ПГЗК», води для використання йому не вистачає. Змінився і ландшафт села, на дорогах зявилися ями, наблизились до села відвали, знаходяться на відстані приблизно 600-700 м. та стали вищими, хвостосховища знаходяться на відстані приблизно 3 км. від села. З відвалів в село летить пульпа, він дихає забрудненим повітрям. В 1989 році в центральній частині їх села по вул.Миру стався великий зсув, внаслідок якого була зруйнована велика кількість будинків, а їх мешканці відселені за рахунок коштів ВАТ «ПГЗК». Після цього, пошкодження свого будинку він та мешканці села стали безпосередньо пов'язувати з господарською діяльністю відповідачів та недотриманням ними в цій частині положень діючого природоохоронного законодавства. Інше житло в нього відсутнє. Коштів на придбання житла у нього немає. Приблизно з 2003 року він почав відчувати загрозу для свого життя та здоровя, став боятися, що будинок може зруйнуватися. Окрім того, відсутність питної води, руйнування доріг в селі, просадка грунту на городі та подвірї, утворення пилових бурь у вітряну погоду внаслідок невеликої відстані від села відвалів підприємств-відповідачів, впливають на стан оточуючого середовища та на його здоровя. Все це, як і руйнування його будинку і подвіря, завдає йому великих моральних страждань та переживань. Моральна шкода нарахована з часу коли він став помічати негативні фактори руйнування будинку та забруднення навколишнього природного середовища. Підтримує уточнені позовні вимоги та просить їх задовольнити в повному обсязі. Представник позивача - ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та пояснила, що ОСОБА_5 з 1994 року постійно прописаний та проживає в АДРЕСА_1. До цього часу з 1982 року проживав за вказаною адресою, однак виїзжав на деякий час та проживав в квартирі своєї доньки в м.Кривому Розі. Позивач з 1998 року почав звертатися до Новолатівської сільської ради з приводу руйнування житла. В 2003 році вперше почали складати акти по обстеженню житла мешканців села Новоселівки та в тому числі по обстеженню будинку позивача для того, щоб встановити факти руйнувань та в подальшому звертатися до відповідних органів. Будинок позивача має доглянутий вид, але в будинку по стінах і стелі видні тріщини, які з кожним роком збільшуються на 2-3 см.. Просіла підлога, мається руйнування і господарчих будівель та просідання грунту на подвірї, утворилось провалля на городі. Також в селі та у позивача зокрема маються проблеми з водою. Вода в колодязях зіпсувалась настільки, що її не можна було використовувати навіть на господарчі потреби. Воду стали возити машини з ВАТ «ПГЗК», однак в недостатній кількості. Позивач разом з нею звертався до заступника директора ВАТ «ПГЗК» зі скаргами на забруднення повітря пилом з відвалів, який летить до села, на погіршення якості води. В 2003 році в с.Новоселівка проводились дослідження пошукового інституту «Дніпродіпроводгосп». В 2004 році був наданий висновок, з якого слідує що підмив грунту здійснюється витоками з хвостосховищ, які належать ВАТ «ПГЗК», ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та з балки Свистунова, під землею утворюються пустоти, у звязку з чим по селі не можливо провести водопостачання та прокласти газопровід. До цього часу вважали, що винним в руйнуванні будинків є господарська діяльність відповідачів. Позивач часто перебуває в лікарні через хворі ноги, його подвіря, через неналежні водосточні канави, часто потерпає від зливів, які змивають забетоноване подвіря. Будинок аварійним визнано не було, однак проживати в ньому небезпечно. Всі ці явища впливають на моральний стан позивача. Вважає, що позивачу ОСОБА_5 завдається шкода відповідачами через руйнацію його помешкання, погіршення стану природного середовища. Позовні вимоги позивача в уточненій редакції підтримує в повному обсязі та просить їх задовільнити. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 суду пояснив, що з листопада 1994 року місце постійного проживання позивача ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 яке розташовано на лівому березі річки Інгулець і межує з півночі з відвалами «Лівобережними» ВАТ «ПГЗК», хвостосховищами «Войково», «Обєднане» ВАТ «ПГЗК» та ГЗК «АрселорМіттал Кривий Ріг», з півдня - ставком-накопичувачем шахтних вод в балці Свистунова ДП «Кривбасшахтозакриття», з заходу річкою Інгулець. У зв'язку із введенням в експлуатацію відповідачами, починаючи з середини 60-х та до кінця 70-х років, в безпосередній близькості з місцем проживання позивача в лівобережній частині с. Новоселівка вищезазначених об'єктів підвищеної небезпеки, на яких проводяться гірничі роботи та роботи з видобування відкритим способом і збагачення корисних копалин, розташуванням відвалів «Лівобережних», хвостосховищ «Войково», «Обєднане», ставка-накопичувача шахтних вод в балці Свистунова, їх подальшої промислової експлуатації з постійним нарощуванням потужностей, а також неприйняття відповідачами зазначених гідроспоруд належних та своєчасних заходів по їх ремонту, в грунтові води за місцем проживання позивача стались значні витоки високомінералізованих та забруднених вод, у зв'язку з чим з початку 80-х років минулого століття і до теперішнього часу на даній території склалась вкрай складна екологічна ситуація. Незадовільні інженерно-геологічні умови району та інтенсивне техногенне навантаження на геологічне середовище визначили виникнення специфічних, пов'язаних з інженерною діяльністю людини інтенсифікацію геологічних процесів та явищ на території даного району: підмив та руйнування берегів р.Інгулець, пливуни, суффозійні явища, зсуви, воронкоутворення, розвиток ярів та балок. Негативний вплив техногенних процесів, повязаних з господарською діяльністю відповідачів та належних їм обєктів підвищеної небезпеки на оточуюче позивачів природне середовище, неодноразово підтверджено численними науково- дослідницькими роботами: звітами Державного регіонального проекто-вишукувального інституту «Дніпродіпроводгосп», за 2000, 2004 роки; ТОВ НВП «Центр екологічного аудиту та чистих технологій» м. Дніпропетровська, звіт за 2001 рік; ТОВ НВП «АКВАСОФТ» м. Дніпропетровськ, звіт 2004р., яким була вироблена фільтраційна модель території між вищезазначеними хвостосховищами та ставком накопичувачем балки Свистунова для оцінки техногенних витоків, які підходять до меж с.Новоселівка, висновками проведених в ході розгляду справи будівельно-технічної та гідрогеологічної експертиз, та іншими долученими до матеріалів справи доказами. Підтвердженням негативного впливу об'єктів підвищеної небезпеки підприємств-відповідачів під час їх експлуатації на природне та соціальне середовище місця перебування позивачів, що створює загрозу для їх життя, здоров'я, а також збереження майна, представник позивачів вважає негативні наслідки, такі як: заміщення прісної питної води в колодязях на високомінералізовану, непридатну для вживання. В результаті господарської діяльності підприємств-відповідачів, хімічний склад води в колодязях став різко погіршуватись та вода стала непридатною для вжитку та приготування На цей час джерела питної води в селі відсутні, та її постачання до села здійснює автоцистернами з 1985 року перший з відповідачів -ВАТ "ПГЗК". Другий негативний наслідок - суттєве погіршення екологічного становища місцевого природного ландшафту, зміна його на техногенний. Починаючи з 60-х років минулого століття, в результаті здійснення відповідачами своєї господарської діяльності з використанням об'єктів підвищеної небезпеки, а саме об'єктів по відкритій розробці родовищ залізної руди, природний ландшафт за місцем постійного проживання позивачів суттєво змінився на техногенний. Третій негативний наслідок - активізація зсувних явищ на території постійного місця проживання позивачів. Так, в 1989 році в центрі лівобережної частини села виник зсув розміром 350 м впродовж берегу р.Інгулець та 100 м впродовж забудов. Внаслідок цього 22 будинки по вул. Мира, Перемоги, Нагорна було зруйновано, а мешканці цих будинків- відселені. Нові прояви зсуву поновились в 1996 році вище по схилу по вул.Перемоги, де також зруйновані житлові будинки. За період з 1998 по 2004 рік зсувні процеси продовжуються і зона зсувів з просадками поверхні землі розповсюдилась до 1км в північному напрямку вгору по течії і 300 м вглиб на забудованому березі. В зону деформацій поверхні землі потрапило і домоволодіння позивача, розташоване по АДРЕСА_1, яке почало руйнуватися. Однак, хоча будинок позивача не входе в санітарно-захисну зону, але негативний вплив на його будинок є явним і лише небажання відповідачів перешкоджає відселенню позивача. На підставі Закону України «Про вільний вибір місця проживання та пересування» позивач має право на вибір місця проживання. Таким місцем ОСОБА_5 обрав Жовтневий район м.Кривого Рогу. Домоволодіння позивача належить йому на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 25.03.2002р. Широківською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області. За даними БТІ домоволодіння збудоване в 1959 році, процент його зносу складає 45%, загальна дійсна вартість домоволодіння згідно даних БТІ становить - 19295 грн.. Уточнена дійсна вартість садиби згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17.06.2007 року, становить 31942,00 грн.. З часу постійного проживання позивача за вищевказаною адресою, внаслідок вищезазначених факторів техногенного впливу будинок та господарські споруди позивача почали руйнуватися. На час проведення натурних обстежень помешкання позивача 29.09.2003р. та 27.05.2005р. були виявлені численні за кількістю та значні за розмірами пошкодження як в середині так і ззовні будинку, приміщення веранди відійшло від будинку в середньому на 5 см., підлога на веранді просіла, просідає будинок та грунт на подвірї. Всі ці ознаки є характерними і для інших будинків, які розташовані на лівобережній частині с.Новоселівка та не залежать від часу побудови будинку, технічних характеристик, що свідчить про взаємозвязок поступової руйнації будинку позивача з зсувними процесами, які відбуваються у верхній частині земної кори. Першопричиною такого стану нерухомого майна позивача, як вважає представник ОСОБА_1 є техногенні процеси, які пов'язані з формуванням та розвитком фільтраційного потоку і підвищенням рівня підземних вод на території села внаслідок дуже значних витоків води із зазначених обєктів підвищеної небезпеки підприємств-відповідачів. Так як руйнування свого житла та господарських споруд, а також порушення немайнових прав на безпечне для його життя та здоровя навколишнє природне середовище, позивач повязує з негативним впливом господарської діяльності відповідачів та експлуатацією обєктів підвищеної небезпеки, представник позивача просить суд усунути загрозу життю та здоровю останнього шляхом негайного відселення його з небезпечної території, вирішити питання про задоволення вимог матеріального характеру шляхом стягнення солідарно з відповідачів грошової компенсації середньої ринкової вартості устаткованої однокімнатної квартири у визначеному в позові розмірі, відшкодувати позивачу моральну шкоду, заподіяну відповідачами та стягнути судові витрати по справі. Оскільки неправомірними діями відповідачів позивачу завдано двоякої шкоди, а саме ними порушено як його особисте немайнове право на безпечне проживання на відповідній території, з одного боку, а з іншого - у зв'язку з цим ОСОБА_5 також завдано реальної майнової шкоди, яка полягає у позбавленні права на безпечне користування належним йому на праві власності нерухомим майном, а саме житловим домоволодінням, що підлягає захисту, виходячи із загальних положень діючого цивільного законодавства (ст.1166-1194 ЦКУ), у останнього виникає право на застосування двох і більше способів захисту своїх порушених цивільних прав та інтересів, а саме на відновлення становища, яке існувало до порушення його перелічених вище прав та відшкодування завданої майнової та моральної шкоди ( ч.2 ст.16 ЦК України). Однак позивач ОСОБА_5 відмовився від вимоги про солідарне стягнення з відповідачів грошової компенсації дійсної вартості житлового будинку. Також, представник позивачів просить врахувати, що господарська діяльність відповідачів фактично пов'язана з експлуатацією ними об'єктів підвищеної небезпеки, діяльність яких регулюється Законом України «Про обєкти підвищеної небезпеки», то протиправність поведінки останніх безпосередньо проявилась в недотриманні ними вимог екологічного законодавства України, неприйнятті належних заходів по недопущенню аварій техногенного характеру, а також обмеженню та ліквідації їх наслідків, що в свою чергу потягло за собою нанесення шкоди навколишньому природному середовищу за місцем проживання позивачів та необхідності їх відселення з цієї екологічно небезпечної території. Наявність причинно-наслідкового зв'язку між завданою відповідачами шкодою та її негативними наслідками, які настали для позивача підтверджується на думку представника позивача ОСОБА_1, як зовнішньо видимими для всіх змінами в сторону погіршення природного ландшафту данної місцевості на техногенний, так і документально - неодноразово проведеними науково-пошуковими роботами. Вина відповідачів в нанесенні даної шкоди особистим немайновим правам та майну позивача, проявляється в неусуненні керівництвом останніх негативних наслідків їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища. Також, представник позивача вважає, що у цій справі, з підстав, передбачених ч.2 та ч.5 ст. 1187 ЦК України, підприємства-відповідачі, які є власниками перелічених вище об'єктів (джерел) підвищеної небезпеки несуть відповідальність за завдану ними шкоду навколишньому природному середовищу за місцем проживання позивача, незалежно від їх вини. Згідно п.4 ч.2 ст.16 ЦК України позивач має право вимагати через суд відновлення становища, яке існувало до порушення відповідачами права на належні, безпечні та здорові умови проживання на цій території. Через незворотність негативних екологічних процесів, які відбуваються на території лівобережної частини с. Новоселівка, які безпосередньо пов'язані з виробничою діяльністю підприємств-відповідачів, застосування даного способу захисту особистих немайнових прав позивачів, а також його реалізація можлива лише шляхом негайного відселення позивача з цієї території в іншу безпечну місцевість. У зв'язку з відсутністю на балансі підприємств-відповідачів власного житлового фонду, представник позивача просить зобовязати солідарних відповідачів вжити невідкладних заходів по усуненню створеної ними загрози життю, здоровю та майну позивача шляхом покладення на них обовязку по невідкладному відселенню позивача з техногенно-небезпечної території на якій він проживає, а також стягнути з солідарних відповідачів на користь позивача середню ринкову вартість житла для його проживання за вибраним новим безпечним місцем. Механізм практичної реалізації позивачем своїх порушених прав, передбачений нормами ст.ст.1163-1165 ЦК України, згідно яким «Фізична особа, життю, здоровю або майну якої загрожує небезпека,..., має право вимагати її усунення від того, хто її створює. У разі не усунення загрози ... заінтересована особа має право вимагати: 1) вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози; 2)відшкодування завданої шкоди; 3) заборони діяльності, яка створює загрозу. Стаття 1163 ЦК не виключає інших, способів захисту права на життя і здоров'я, порушеного створенням загрози цьому праву. Тому, представник ОСОБА_1 вважає, що найбільш ефективним засобом такого захисту згідно ст.1164 ЦКУ для позивача є його право вимагати від відповідачів прийняття невідкладних заходів по усуненню створеної ними загрози, а у випадку не усунення такої загрози, згідно п.2 цієї ж статті вимагати відшкодування завданої цим майнової та моральної шкоди. Так як порушення майнового права позивача пов'язано не стільки з реальним завданням шкоди належному йому на праві приватної власності нерухомому майну -домоволодінню АДРЕСА_1, а в більшій мірі - саме через неможливість безпечного користування цим майном у зв'язку з постійно існуючою загрозою його раптового знищення або пошкодження, а також неможливістю усунення цієї загрози шляхом перенесення вказаного вище нерухомого майна на іншу більш безпечну територію без втрати останнім своїх характерних ознак або товарного вигляду, позивач обирає спосіб захисту, можливість застосування якого передбачена ч.4 ст.22 та 1192 ЦК України. Наведений в ч.4 ст.22 ЦК України перелік способів відшкодування шкоди не є вичерпним, а з урахуванням конкретних обставин даної справи, суд не обмежений в застосуванні інших більш ефективних способів відшкодування майнової шкоди, в тому числі й стягнення з солідарних відповідачів на користь позивача грошової компенсації ринкової вартості однокімнатної устаткованої квартири, необхідної для проживання ОСОБА_5 після такого відселення за вибраним ним новим місцем проживання в Жовтневому районі м.Кривого Рогу, розмір якої, згідно аналітичної довідки Бюро нерухомості «Спектр» складає станом на листопад 2008 року 166 299 грн.. Також представник позивачів просить стягнути солідарно з відповідачів, відповідальність яких неможливо розмежувати у звязку зі спільним негативним впливом належних їм обєктів на екологічну ситуацію в постійному місці проживання позивача, суму на відшкодуваннязавданої останньому моральної шкоди. Моральна шкода була нарахована виходячи з того, що позивач з 1982 року проживав в с.Новоселівка без реєстрації, а з листопада 1994 року почав проживати постійно на небезпечній території, та в подальшому став власником житла, яке зазнає негативного впливу. Моральну шкоду слід рахувати з січня 1985 року з моменту виникнення перших стійких проявів погіршення екологічної ситуації місцевості. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях і хвилюваннях з приводу поступового та постійно триваючого руйнування належного позивачу домоволодіння, з необхідністю вжиття постійних додаткових зусиль та значних матеріальних витрат для підтримання житла в безпечному для його проживання стані, що призвело до позбавлення його як власника можливості реалізувати право на відчуження даного нерухомого майна у звязку з суттєвим зниженням ринкової вартості та привабливості даного домоволодіння для потенційних покупців через екологічну забрудненість території його місця знаходження. Крім цього немайнова моральна шкода завдана позивачу складається з довготривалих душевних страждань і хвилювань, які він відчув та продовжує відчувати у звязку з допущеними відповідачами порушеннями його права на безпечне для життя і здоровя навколишнє природне середовище, не усуненням ними постійної та реальної загрози життю та здоровю, повязаної з можливим повним руйнуванням даного житла, негативними наслідками, які позбавили його питної води, безпечних умов житла. Сума моральної шкоди для позивача складає 14630 грн. 50 коп., яку представник позивача ОСОБА_1 вважає мінімальною та незначною для відповідачів. Окрім цього, представник ОСОБА_1 також підтримав вимогу позивача про відшкодування на користь останнього судових витрат по справі, а саме 1700 грн. сплаченого судового збору, 164,41 грн.- витрати за проведення інвентаризаційних послуг Криворізького БТІ, 1000 грн. - витрат по проведенню судово-будівельної експертизи. Представники відповідача ВАТ «ПГЗК» позовні вимоги не визнали та суду пояснили, що район села Новоселівка має складну тектонічну будову, що виражається у наявності двох розломів субширотного полягання. В таких геологічних умовах закономірним є наявність в районі зрушень земної кори, і як наслідок, прояви ерозійних та зсувних процесів. Тому вони не погоджуються з твердженням позивача та його представників, що зсувні процеси є результатом тільки діяльності їх підприємства. На екологічну ситуацію в с.Новоселівка впливають і природні чинники. Ця місцевість є потенційно зсувонебезпечною. Також вони не погоджуються з висновками Звітів інституту „Дніпродіпроводгосп" та НВП ТОВ „Аквасофт" 2004 років, які при розрахунках втрат підземних вод, що поступають до с.Новоселівка від техногенних джерел взагалі не врахували факти катастрофічних витоків шахтних вод зі ставка-накопичувача в б. Свистунова, що належить ДП „Кривбасшахтозакриття" в 1976-1977 роках. Показники втрат води з хвостосховища „Войково" за період з 1987-2004 роки не мають технічного обґрунтування та не підтверджені ніякими геологічними та гідрогеологічними дослідженнями. Аварійних ситуацій та катастрофічних витоків високомінералізованих вод з гідротехнічних обєктів ВАТ «ПГЗК» не відбувалось. Вищезазначені Звіти були виконані без проведення гідрогеологічних пошукових робіт, без участі спеціалістів генерального проектувальника "Укргіпроруда" (м.Харків) та спеціалістів комбінату ВАТ "ПГЗК", не мають об'єктивної оцінки екологічних проблем і техногенних процесів, які відбуваються на території с.Новоселівка, необхідних висновків геологічних та гідрогеологічних експертиз району, а тому не можуть бути використані в якості доказів при розгляді справи. Введення в експлуатацію 1 карти хвостосховища «Обєднане» та хвостосховища „Войково" здійснювалось згідно з Актами приймання Державною приймальною комісією пускових комплексів хвостосховища 1964, 1977, 1978, 1979 років, за якими загальна оцінка пускових комплексів визначена „Відмінно", а комплекси є такими, що відповідають проекту, стандартам, будівельним нормам та правилам, вимогам приймання завершених будівництвом об'єктів, викладених у БНіП та правилах приймання закінчених будівництвом об'єктів. Для зменшення фільтрації мінералізованих вод у хвостосховищ „Войково" було збудовано екран зі суглинків, що зафіксовано Актом прийомки в експлуатацію Державною приймальною комісією завершеного будівництвом 1-го пускового комплексу хвостосховища в районі с.Войково від 30.09.1977 року, який фактично відіграє роль протифільтраційного екрану. Крім того, для зменшення фільтрації була збудована система дренажних пристроїв: приглеблевий трубчатий дренаж закритого типу та водознижуючі свердловини. Існуючий комплекс захисних інженерних заходів на сьогодні дозволяє досягнути рівня перехвату фільтраційних „проскоків" майже до 90%, що відображено у Висновку Державної екологічної експертизи робочого проекту „Реконструкція хвостового господарства та оборотного водопостачання з нарощуванням хвостосховища „Войково" до відм. +135,0 м. №11 від 09.02.2001 року. Експлуатація та нарощування хвостосховища ВАТ „ПГЗК"- „Войково", „Об'єднане" ВАТ «ПГЗК» і ВАТ„АрселорМіттал Кривий Ріг" здійснюється за наявності всіх дозволів та експертиз уповноважених органів, необхідних для об'єктів даного виду. Проекти нарощування хвостосховищ мають позитивні відгуки з точки зору їх впливу на оточуюче природне середовище. Поступове нарощування хвостосховищ є технологічно закономірним процесом, без якого тривала експлуатація хвостосховища неможлива. Проект нарощування хвостосховища „Войково" розроблений генеральною проектувальною організацією ВАТ "Укргіпроруда" (м.Харків) з залученням державних проектних інститутів "УкрНДІводоканалпроект" (м.Київ), ІГТМ НАН України (м. Дніпропетровськ) з використанням матеріалів інженерно-геологічних та дослідницьких робіт інститутів та організацій, які вивчали питання нарощування хвостосховища до максимально можливих позначок, проводили лабораторні випробування грунтів на динамічну стійкість, вели розрахунки коефіцієнтів запасу стійкісті низових відкосів огороджуючи дамби хвостосховища, розробляли заходи по захисту гідрогеологічного середовища від дії хвостосховища та розробляли матеріали оцінки впливу на навколишнє природне середовище. Проект нарощування хвостосховища „Об'єднане" має позитивні висновки Міністерства охорони здоров'я України від 01.04.2002 року № 5, Міністерства екології та природних ресурсів України від 24.04.2002 року № 18, про що зазначено у Зведеному комплексному висновку міжгалузевої служби „Украгроінвестекспертиза" 66/2001 від 25.04.2005 року. Технічний стан протифільтраційних споруд на хвостосховищах „Войково" та „Об'єднане" є таким, що відповідає всім технічним вимогам, що ставляться до об'єктів даного виду. Це підтверджується щорічними обстеженнями хвостосховищ та висновками уповноважених органів. Факти аварій чи значних витоків води з хвостосховищ „Войково" та „Об'єднане" не зафіксовані жодним актом, а катастрофічні витоки шахтних вод з пруда-накопичувача балки Свистунова мали місце у 1976-1977 роках. Ще до початку активних гідротехнічних робіт природні води Південного регіону м. Кривого Рогу та Широківського району Дніпропетровської області, були в значній частині засолені, що підтверджується даними приведеними у двохтомній роботі, надрукованій згідно з постановою Наукової ради інституту геологічних наук Національної Академії Наук України. Щодо звинувачення відповідача у близькості розташування виробничих обєктів з місцем його проживання та зміні оточуючого середовища на техногенне, представники ВАТ «ПГЗК» зауважили, що виробничу діяльність ВАТ „ПГЗК" здійснює виключно на спеціально відведених для цього територіях і за наявності необхідних дозволів уповноважених органів місцевого самоврядування району та спеціальних органів (будівельного, екологічного, земельного нагляду). Підприємство не має права самостійно, на власний розсуд обирати район для розробки та виробництва. Таким чином, звинувачення ВАТ„ПГЗК" у зміні природного ландшафту на техногенний представники ВАТ «ПГЗК» також вважають необґрунтованими. У звязку зі зверненням позивача щодо обстеження технічного стану його будинку лише у 2003 році, можна зробити висновок, що до цього стан будівель його задовольняв та не викликав хвилювань. Крім того, акти обстеження житлового будинку позивача, що складені за участю представників органу місцевого самоврядування мають суб'єктивний характер, оскільки до складу комісії не входили представники ні ВАТ „Південний ГЗК", ні ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг", ні спеціалісти, що мають знання в будівельній галузі. Також вони не погоджуються з висновками судових будівельно-технічної та гідрогеологічної експертиз, вважають, що вони зроблені поверхово, без реальних досліджень, а тому не можуть бути взяті до уваги суду. Крім того, не зрозуміло, якою правовою нормою обґрунтоване посилання позивача на те, що реалізація такого виду захисту цивільних прав та інтересів як «відновлення становища, яке існувало до порушення» можливе лише «шляхом негайного відселення позивача з небезпечної для його проживання зони», адже відселенню підлягають особи які проживають в зоні надзвичайної екологічної ситуації в порядку, передбаченому Законом України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» та Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природоохоронного характеру». При цьому район с.Новоселівка не визнаний зоною надзвичайної екологічної ситуації. Неправомірні на думку представників ВАТ «ПГЗК» вимоги позивача ОСОБА_5 щодо відшкодування майнової шкоди, так як майно вказаного позивача не є втраченим та не визнано аварійним, у зв'язку з чим є не зрозумілою вимога щодо «компенсації ринкової вартості житла за новим вибраним позивачем місцем проживання». Є необгрунтованим і посилання позивача на ч.2 та ч.5 ст. 1187 ЦК України, оскільки відповідачі несуть відповідальність за завдану джерелом підвищеної небезпеки шкоду навколишньому середовищу лише у разі аварій, які могли на них статися, а таких фактів на об'єктах не було зафіксовано, отже і відповідальність в даному випадку не настає, так як сам факт експлуатації не свідчить про протиправність поведінки відповідача та не завдає шкоди. На думку представників ВАТ «ПГЗК», поліпшенням житлових умов позивача повинні займатися виконавчі органи місцевої влади. Просять врахувати, що в 2004 році ВАТ «ПГЗК» безкоштовно здійснив передачу у власність територіальної громади смт.Широке двох 40-квартирних будинків незавершених будівництвом для відселення мешканців села Новоселівки із зсувної зони, а Широківська райдержадміністрація підтвердила факт передачі на баланс Широківської селищної ради вказаних будинків з метою їх подальшої добудови та відселення в них мешканців с.Новоселівка з зсувної зони села. ВАТ «ПГЗК» здійснює покладені на нього обовязки стосовно охорони природного середовища, своєчасно платить відповідні, передбачені законодавством, податки, які надходять і до бюджету Широківського району, допомагає мешканцям, в тому числі і села Новоселівка в налагодженні соціально-побутових умов. Так, за рішенням місцевих органів ВАТ «ПГЗК» забезпечує підвіз питної води в с.Новоселівка, щорічно проводить підсипку доріг, в санітарній зоні комбінату житлові будівлі відсутні, а всі мешканці із санітарної зони відселені. Вважають, що позивачем не доведені факти заподіяння йому моральної шкоди протиправними діями відповідачів, а тому його вимоги стосовно стягнення моральної шкоди також не обгрунтовані. Просять в задоволенні позовних вимог відмовити. Представники другого відповідача ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» проти позовних вимог заперечують. Вважають, що позивачами не приведені докази неправомірних дій чи бездіяльності ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», у результаті яких була заподіяна майнова та моральна шкода позивачу. Підтримують доводи та заперечення з цих підстав представників ВАТ «ПГЗК». Звертають увагу суду на те, що під час експлуатації належної їм частини хвостосховища «Обєднане» ніяких аварійних витоків не відбувалося, ця гідроспоруда введена в експлуатацію з дотриманням всіх необхідних норм та правил, та експлуатується в нормальному режимі без порушень. За цей час не приймалося ніяких рішень стосовно порушення ними природоохоронного законодавства. Також вони не погоджуються з висновками проведених у справі експертиз, просять суд врахувати, що гідрогеологічна експертиза проводилася лише на підставі візуального обстеження та звітів і документів, які долучені до справи, без проведення досліджень та без залучення спеціалістів підприємств. Висновок, складений судовим експертом ОСОБА_10, на думку представників другого відповідача, є некваліфікованим, так як експерт не надав відповіді на поставлені питання, висновок містить масу протиріч, не дотримані вимоги інструкції щодо підпису і засвідчення печаткою кожного аркушу висновку експерта. Так експерт ОСОБА_10 в своєму висновку зазначила, що житлова будівля позивача знаходиться в аварійному стані і в той же час зазначає, що будинок має доглянутий вид. Вважають, що позивач жодним документом не довів факт динамічних процесів руйнування його домоволодіння. Причинно-наслідковий звязок між існуванням дефектів будівельних споруд та техногенною діяльністю ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не доведений ані експертизою, ані будь-якими іншими долученими до справи документами. Відсутні докази неможливості проживання позивача у АДРЕСА_1. Вся нормативна база, на яку посилається позивач, являє собою загальні поняття в області прав і обовязків громадян і не є правовою основою для визначення шкоди та підставою позовних вимог. У звязку з відсутністю складу правопорушення, відсутні підстави для виникнення відповідальності та обовязку по відшкодуванню шкоди. Так як факт заподіяння майнової шкоди з боку другого відповідача позивачем не доведений, то відсутні й підстави для відшкодування моральної шкоди. Також зазначають, що вимоги позивача щодо усунення загрози його життю через аварійний стан житла повинні були б віднесені до органів місцевого самоврядування. Просять в позові відмовити повністю. Представники відповідача ДП «Кривбасшахтозакриття» позовні вимоги не визнали в повному обсязі. Суду пояснили, що ДП «Кривбасшахтозакриття" створено на майні державного підприємства «Кривбасреструктуризація» та майні інституту «Кривбаспроект» згідно Наказу Міністерства промислової політики України від 25.06.2004 року №315 «Про створення Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття». Згідно цього наказу та розяснення до нього від 04.07.2006 року ДП «Кривбасшахтозакрипя» не є правонаступником підприємств, на майні яких воно створене, у тому числі: ДП «Кривбасреструктуризація» та Інституту „Кривбаспроект". Балка Свистунова експлуатується з 1976 року. Її власниками були: 1976-1998 рік ДВО «Кривбасруда»; 1998-2002 рік-Управління «Кривбасгідрозахист»; 2002-2004 ДП «Кривбасреструктуризація», з 30.08.2004 року ДП «Кривбасшахтозакриття». За час експлуатації балки Свистунова, тобто з 30.08.2004 року і по теперішній час, аварійних або інших понаднормових витоків або фільтрацій не спостерігалось. Дії ДП «Кривбасшахтозакриття», на балансі якого перебуває балка Свистунова, повязані з її експлуатацією винятково шляхом надання промисловим підприємствам послуг з прийому, тимчасової акумуляції та скиду високо мінералізованої шахтної води шляхом відкачування в річку Інгулець. Відповідно до п.2.1. Договорів про надання послуг зазначається: „Замовник є власником високомінералізованої шахтної води протягом усього періоду від прийому до скидання в р.Інгулець". Таким чином, до витоків води, які теоретично могли б бути, ДП «Кривбасшахтозакриття" ніякого відношення не має, оскільки не є її власником. Позивачем та його представниками не доведені факти неправомірних дій чи бездіяльності ДП «Кривбасшахтозакриття» в результаті яких була нанесена майнова шкода позивачу, і як наслідок цього, відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди. Просять в позові відмовити. Представник третьої особи Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області -Власова Н.Х. суду пояснила, що Новолатівська сільська рада з приводу небезпечної екологічної ситуації, яка склалася на території села, неодноразово зверталася як до районних, обласних, так і до державних органів, влади. Після зсуву, який відбувся в центральній частині села в 1989 року були зруйновні будинки, та їх мешканців було відселено в м.Кривий Ріг силами ВАТ «ПГЗК». Також були звернення з питанням визнання с.Новоселівка зоною стихійного техногенного лиха. На цей час зсуви поширюються, продовжується деформація поверхні землі та руйнування будинків, в тому числі і на вул. Миру, де мешкає позивач. З 2003 року періодично проводиться обстеження будинку по АДРЕСА_1 за заявою позивача. Оригінали актів за результатами таких обстежень передаються у відділ по надзвичайним ситуаціям Широківської райдержадміністрації. Позивач доглядає за своїм будинком, однак візуально видно, що в будинку зявляються нові тріщини, просідають вікна, просідає подвіря та присадибна ділянка. Навпроти будинку позивача, на місці де стояв будинок, утворилась яма глибиною до 3-х метрів. Їй відомо, що ситуація в с.Новоселівка вивчалася науково-дослідницькими установами, по цьому питанню працювали комісії, але ніяких заходів по цей час не прийнято. На балансі Новолатівської сільської ради житлового фонду немає, черговість та списки на отримання житла відсутні, оскільки відсутнє комунальне житло, всі будинки, в яких мешкають жителі с.Новоселівка приватні. Бюджет сільської ради невеликий і його ледь вистачає на утримання підвідомчих організацій: сільську раду, дитсадок, фельшерські пункти, бібліотеки та клуб. Позивач із заявами про виділення коштів на ремонт будинку, а також з питанням визнання будинку аварійним не звертався, рішення про визнання АДРЕСА_1 аварійним - не приймалось. Просить суд, задовольнити вимоги позивача. Представник третьої особи Широківської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області в судове засідання не явився, направив до суду лист в якому зазначив, що Широківська селищна рада не заявляє самостійних вимог щодо предмета та просить розглянути справу без участі їх представника. Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в с.Новоселівка, працювала головою сільради даного села з 1985 року. Коли вода стала непридатною для вживання, вона стала звертатися до ВАТ «ПГЗК» з цією проблемою, оскільки геологи, які працювали в селі говорили, що є вина ВАТ «ПГЗК» в погіршенні якості води. В подальшому ВАТ «ПГЗК» було зобовязано здійснювати підвоз води в їх село. Вона як голова сільради також зверталась до районної санстанції з приводу забруднення повітря пульпою, яка летить з відвалів підприємств. Спеціалісти різних органів та служб, які працювали в селі доводили, що село підлягає знесенню. Був намір ВАТ «ПГЗК» перенести село Новоселівка в іншу місцевість та відселити його мешканців, що було повязано із загрозою зсуву грунту. Однак із передачею підприємства в приватну власність ці питання залишились не вирішеними і ними більше ніхто не займався. Приблизно з 1985 року мешканці села почали звертатися в сільраду з приводу руйнування їх будинків. Посеред села трапився зсув землі, були зруйновані старі і більш нові будинки, люди відселені. Процеси руйнування будинків є характерними для всього села. Питання про визнання села зоною надзвичайної екологічної ситуації не ставилось. Обстеження житла, з метою визнання його непридатним для проживання -не проводилось. Сам позивач до неї як до голови сільради не звертався, на його подвірї вона не була, будинок не обстежувала. Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона керувала роботою по створенню фільтраційної моделі територій хвостосховищ «Войково», «Обєднаного» та балки Свистунова для оцінки технологічних втрат води, які наближуються до с.Новоселівка. Робота виконувалась по договору з інститутом «Дніпродіпроводгосп». Основна мета роботи створення моделі для оцінки витрат підземних вод в природних умовах та в умовах технологічного впливу. Активізація геологічних процесів на території с.Новоселівка відбувалась в період з 1970р. по 1989 р.. Було встановлено, що витрати води з технологічних споруд в бік села Новоселівка зростали. В 1989 році він перевищував природній розход води в 3,4 рази. Вважає, що підйом рівня підземних вод привів до прискорення фільтрації, створило додатковий тиск, що послабило грунт та визвало активізацію геологічних процесів. Фільтрація води з гідроспоруд є природньою їх особливістю, але повинен бути протифільтраційний екран. Із матеріалів, з якими вони працювали при створенні моделі, не вбачається про наявність штучного протифільтраційного екрану на досліджених спорудах, лише природний, якого не достатньо. Природні умови території, на якій знаходиться с.Новоселівка, схильні до таких процесів, але основним поштовхом стала техногенна діяльність. Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що він працює головним інженером проекту ДРПВ інституту «Дніпродіпроводгосп». В 2004 році їх інститутом проводилася робота по обєкту «Заходи з локалізації зсувних процесів і захист від підтоплення с.Новоселівка Широківського району». Ця робота була виконана за розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 19.01.2004 року, у звязку з зсувними процесами в с.Новоселівка, що потягли обвали грунту та відселення мешканців будинків. Метою цієї роботи було визначення джерел, що викликають активізацію негативних геологічних процесів в лівобережній частині с.Новоселівка. При виконанні цієї роботи були залучені такі організації, як НВП «Аквасофт» та Криворізька комплексна геологічна партія КП «Южукргеология». Криворізька геологічна партія КП «Южукргеология» виконувала роботи щодо збору, аналізу та обгрунтуванню раніше виконаних геофізичних, гідрогеологічних робіт, даних режимних спостережень про стан наявних дренажних споруд в районі хвостосховищ. НВП «Аквасофт» повинно було розробити математичну модель, яка б відтворювала гідрогеологічий стан території між р.Інгулець, хвостосховищами «Войково» «Обднане» та ставком накопичувачем б. Свистунова в природних та штучних умовах, на підставі якої була б зроблена оцінка втрат підземних вод, які надходять до р.Інгулець, як в природних умовах, так і під впливом техногенних чинників. Завданням інституту «Дніпродіпроводгосп» було уточнення зони розповсюдження зсувних деформацій лівобережної частини с.Новоселівка з аналізом стану житлових будинків в цій зоні, складання висновку про негативні геологічні процеси, що відбуваються на території села з визначенням природи їх виникнення та чинників, які впливають на їх активізацію, з оцінкою можливості подальшого використання території в житлово-господарських цілях. Ця робота була виконана, та результати оформлено звітом за 2004 рік. Звіт виконаний досвідченими кваліфікованими фахівцями, на підставі зібраних реальних даних та з застосуванням наукових методів моделювання, звіт отримав висновок ДП «ДОС Укрінвестекспертизи» в серпні 2005 року, та рекомендований до затвердження. Він повністю підтримує все те, що зазначено в звіті, відомості, які там викладені відповідають дійсному стану на зазначеній території. Згідно висновків цієї роботи було встановлено, що територія про яку йшлося дійсно підлягає інтенсивному техногенному впливу, повязаному з гірничим виробництвом (відвали, хвостосховища, ставок накопичувач). На території району встановлений розвиток таких геологічних явищ, як підмив та руйнування берегів річки Інгулець, пливуни, суфозійні явища, зсуви, ярково-балочна ерозія. Активізація цих негативних явищ сталася саме через техногенне навантаження, та через експлуатацію зазначених гідроспоруд. Розвиток цих явищ продовжується, так як він займався цією проблемою ще у 2001 році. Тоді теж складали звіт, пропонували заходи по локалізації, в тому числі самим дешевим для підприємств так само був захід по відселенню мешканців з зсувонебезпечної території. Станом на 2004 рік зсувна зона збільшилась, тому, вважає, що є небезпека для проживання людей. Очевидний звязок просідання грунту з руйнуванням будинків та доріг в селі. Зазначив, що під впливом природних чинників негативні процеси так швидко б не відбувалися. Було встановлено, що територія с.Новоселівка знаходиться в зоні інтенсивного впливу підприємств ВАТ«ПГЗК», ГЗК «Арселор Міттал Кривий Ріг» (70,9%) та користувачів ставка-накопичувача шахтних вод б.Свистунова - 11(29%). НВП «Аквасофт» методом математичного моделювання вирахувало кількість фільтраційних витоків з гідроспоруд, які надійшли до села Новоселівка за 1964-2004 роки. Також було зроблено висновок, що інтенсивний техногенний вплив призвів до зростання рівня підземних вод, що викликало розвиток та інтенсифікацію таких небезпечних геологічних процесів, як зсуви та провалля; що призводить до руйнування житлових будинків, та що через складну техногенну ситуацію для даної місцевості, неможливо передбачити заходи, які б запобігли руйнуванню будинків. Їх роботою були запропоновані заходи для призупинення зсувних процесів, які направлені на зниження рівня підземних вод неогенового горизонту самий економічно вигідний варіант - відселення мешканців АДРЕСА_1. Вважає, що головним чинником активізації зсувних процесів, які впливають на стан земної поверхні в с.Новоселівка, а звідси і на технічний стан житлових будинків є техногенні. Спрогнозувати зсув не можливо. Вважає, що є загроза для проживання людей на території села Новоселівка. Експерт ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що свій висновок від 17.06.2007 року №107 вона підтримує повністю. Вона проводила натурне обстеження будинку по АДРЕСА_1 в с.Новоселівка. Будинок позивача 1959 року побудови, літня кухня побудована в 1965 році. Фізичний знос житлового будинку 60%. Візуальним обстеженням були виявлені нерівномірна просадка фундаменту, значні повздовжні та поперечні тріщини, вздуття окремих частин, глибокі, місцями наскрізні тріщини на стінах, просідання окремих дошок на підлозі, нерівність поверхні перекриття, прогиб деревяних балок, біля вікон - тріщини в місцях примикання до стіни, дверні коробки перекошені, двері осіли та не щільно закриваються. Аналогічні дефекти мають всі господарські будови. Головною причиною деформації будівельних конструкцій будинку та господарських споруд, є нерівномірна просадка фундаментів. Стан фундаментів, їх глибину вона не досліджувала, стан відмостків також обстежувала візуально. Виходячи з того, що на домоволодіння позивача видано свідоцтво про право власності, то вона зробила висновок, що вони відповідали всім санітарно-будівельним нормам і правилам, які діяли на той час. Застосування до старих будівель нових норм та правил не можливо, так як вони змінювалися. При проведенні експертизи встановлено, що житловий будинок позивача знаходиться в незадовільному стані, хоча регулярно здійснює поточні ремонти і зовнішньо будинок має доглянутий вид. Однак наявна тенденція до його подальшого руйнування, а тому будинок є аварійним. Візуально визначити безпечність проживання в ньому людей не можливо, це можна встановити лише лабораторним шляхом. Визначити ринкову вартість домоволодіння вона не змогла, так як місце розташування будинку- зона руйнування, а стан будинку- аварійний. Тому вона визначила дійсну вартість домоволодіння по АДРЕСА_1 в сумі 31942 грн.. Вважає, що її висновок відповідає всім вимогам, які предявляються до експертного висновку. Експерт ОСОБА_15 суду пояснив, що він працює зав.кафедри гідрогеології та інженерної геології Дніпропетровського національного університету, доктор технічних наук. Приблизно з березня 2007 року до їх університету стали надходити ухвали про призначення гідрогеологічної експертизи на території с.Новоселівка по іншим справам. Вони почали оглядати документи та готуватися до проведення експертизи. Згідно ухвали Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу по даній справі він та його колеги - доценти кафедри гідрогеології та інженерної геології Дніпропетровського національного університету, кандидати технічних наук ОСОБА_16 і ОСОБА_8 проводили гідрогеологічну експертизу у справі за позовом ОСОБА_5 до підприємств гірничо-видобувної галузі про усунення загрози життю, здоровю та майну позивача та відшкодування шкоди, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища. Їх університет проводить наукові експертизи, про що зазначено в його статуті. Приблизно в червні липні 2007 року він з колегами відвідали с.Новоселівка, де в присутності представників відповідачів були погоджені напрямки обстеження. Ними зафіксовані факти руйнування в селі та в домоволодінні кожного з позивачів по всім позовам. Обстеження помешкання позивача проводилось раніше ніж отримання ухвали про призначення експертизи, оскільки питання які були поставлені на експертизу по аналогічним справам були однакові і стосувалися однієї території -с.Новоселівка. В червні 2008 року був складений висновок по даній справі. На розгляд експертів були поставлені питання щодо встановлення причин та факторів прояву негативних інженерно-геологічних процесів на території села Новоселівка Широківського району. Експертиза проведена на основі візуального обстеження гідротехнічних споруд і відвалів вищезазначених підприємств та села Новоселівка, вивчення матеріалів справи, результатів проектних вишукувань та науково-дослідних робіт. Обєктом дослідження була природна-технічна геосистема, функціонування якої зумовлено комплексом дій, які з одного боку, змінюють екологічний стан території, а з іншого визначають відповідну реакцію геологічного середовища на техногенний вплив, що в свою чергу збільшує екологічний ризик. Будинок позивача знаходиться на схилі в зоні небезпечній по карсту і суфозіям. В ході виконання експертизи було встановлено, що в природних умовах без дії техногенного обводнення грунтовий масив зберігає стійкість. Встановлено, що причинами активізації зсувних процесів на території села Новоселівка є дія техногенних чинників у формуванні геодинамічного, гідродинамічного та гідро-геохімічного режимів досліджуваної території. Саме техногенні чинники - обумовлюють інтенсифікацію розвитку й катастрофічної активізації з негативними наслідками, що суттєво впливає на екологічну безпеку. Серед техногенних чинників, що встановлені в межах с. Новоселівка, є - гідростатичний підпір у гідроспорудах ("Войково", "Об'єднане"), що перевищує природні рівні ґрунтових вод на 70м; додаткове компресійне навантаження на водопровідні шари під відвалами пустих порід «Лівобережні», що еквівалентне заглибленню шарів на висоту відвалів, тобто 40-70 м (це спричиняє деформацію природної фільтраційної течії і її додаткове спрямування в напрямку с. Новоселівка); фільтрація мінералізованої води (20-35 г/л) зі ставка-накопичувача у балці Свистунова до річки Інгулець через геологічні відкладення у межах с.Новоселівка та додаткове зволоження грунтів лівобережного схилу. За результатами досліджень встановлено, що активізація інженерно-геологічних процесів в 1980-1989 роках співпадає з періодом найбільшого підйому рівня підземних вод в неогенових та четвертинних відкладеннях. Зафіксовані зміни гідрогеохімічного стану підземних вод полягають в значному зростанні їх мінералізації та трансформації хімічного складу води. Інтенсивність протікання, концентрація, частота та масштаби прояву техногенно обумовлених геологічних процесів істотно перевищують аналогічні природні. Основними техногенними факторами впливу на довкілля с.Новоселівка, що знаходиться в зоні техногенного навантаження, є: накопичення відходів гірничодобувного і переробного комплексів та порушення гідрогеологічного режиму території. Експертами дані відповіді на всі питання експертизи. Підтверджений переважний негативний вплив техногенних чинників /наявність експлуатації гідротехнічних споруд/ на геологічне середовище села Новоселівка, та територію де розташоване домоволодіння позивача, та зроблено висновки про продовження цих негативних процесів. Експерт ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона працює доцентом кафедри гідрогеології та інженерної геології Національного технічного університету та була залучена до проведення гідрогеологічної експертизи на території с.Новоселівка. Приблизно з липня 2007 року вони почали проводити комплексне обстеження території с. Новоселівки та гідротехнічних споруд і відвалів, що можна вважати початком проведення експертизи. Висновок по експертизі було закінчено в червні 2008 року. Проведення експертизи включало в себе обстеження території, вивчення матеріалів судової справи, вивчення результатів наукових вишукувань і науково-дослідних робіт та їх аналіз. Оскільки аналогічна експертиза була призначена по 10 аналогічних справах, які знаходились в Інгулецькому районному суді м.Кривого Рогу, вони влітку 2007 року провели обстеження домоволодінь всіх позивачів та обстеження гідротехнічних обєктів. Вислухав позивача, представників позивача, представників відповідачів і представника третьої особи Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, свідків, експертів, вивчивши письмові матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини. Позивач ОСОБА_5 зареєстрований та проживає в с.Новоселівка Широківського району Дніпропетровської області з 09 листопада 1994 року по цей час (а.с.76, 87 т.1). Домоволодіння по АДРЕСА_1 належить позивачу на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.03.2002 року, виданого державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори та зареєстрованого у Криворізькому БТІ в реєстровій книзі №18 стор. 350, запис №Ь758 (а.с.77 т.1). Домоволодіння позивача включає в себе: житловий будинок загальною площею 43,9 кв.м, житловою площею 26,0 кв.м, літню кухню, погріб, вбиральню, навіс, сарай, паркани, колодязь, басейн, дійсна вартість яких згідно довідки-характеристики БТІ складає 19295,00 грн. (а.с.81 т.1). Уточнена дійсна вартість домоволодіння згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17.06.2007 року, становить 31942,00 грн., процент зносу будинку складає 60% (а.с.154 т.3). Також встановлено, що в 1989 році в центрі лівобережної частини села виник зсув розміром 350 м. впродовж берегу р.Інгулець та 100м. впродовж забудови. Внаслідок цього 22 будинки по вул.Миру, Перемоги, Нагорна було зруйновано та мешканців цих будинків відселено. Нові прояви зсуву поновились в 1996 році вище по схилу по вул.Перемоги, де також зруйновані житлові будинки. За період з 1998 по 2004 рік зсувні процеси продовжуються і зона зсувів з просадками поверхні землі розповсюдилась до 1 км в північному напрямку вгору по течії і 300м вглиб на забудованому березі. В цю зону попали будинки по вул.Шевченка, Франка, Миру, Гагаріна, Перемоги та Нагірній (звіт інституту «Дніпродіпроводгосп», 2004 рік (а.с.88-110 т.1). Встановлено, що обстеження технічного стану житлового будинку позивача за участю представників виконкому Новоселівської сільради було проведено 29.09.2003 року (а.с.82 т.1) та повторно за участю представників Новолатівської сільради -27.05.2005 року. Згідно акту обстеження від 27.05.2005 року було встановлено, що в будинку позивача на стінах тріщини розміром 3 см., у веранді просіла підлога на 4 см., на стелі тріщини різного розміру, знадвору будинок просідає, правий кут будинку просів на 20 см., за сараєм просів грунт на 30 см.. Забетонований двір просів та утворились ями різного розміру. (а.с.83 т.1) Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №107 від 17.06.2007 року житловий будинок позивача АДРЕСА_1 побудови 1959 року, літня кухня - 1965 року побудови. Візуальним обстеженням були виявлені нерівномірна усадка фундаменту, повздовжні та поперечні тріщини фундаменту, вздуття окремих частин, глибокі місцями наскрізні тріщини на стінах, в перегородках глибокі тріщини в місцях примикання до інших конструкцій, нерівність поверхні та прогиб деревяних балок на перекритті, на підлозі просідання окремих дошок, біля вікон глибокі тріщини в місцях примикання до стіни, двері осіли та не щільно закриваються, дверні коробки перекошені, в місцях примикання до стіни глибокі тріщини. Аналогічні дефекти (глибокі тріщини по стінам та фундаменту) мають всі господарські будови. Причиною деформації будівельних конструкцій будинку та господарських споруд є нерівномірна просадка фундаментів. Щодо причин, які призвели до руйнування житлового будинку позивачів та господарських споруд, то згідно висновку експерта, вони детально наведені в книзі «Геологічні проблеми Криворізького басейну в умовах реструктуризації гірничодобувної галузі», виданої за постановою вченої ради Інституту геологічних наук НАН України від 20.09.2001 року, де зазначено: «...прикладом довготривалого зсування порід під дією зовнішніх факторів є зсув у районі с.Новоселівка. В середині 80-х років тут було зафіксовано початок деформаційних зрушень, які виявилися в утворенні терасових уступів, появі "п'яного лісу", а в подальшому і тріщин у земній поверхні. Основною причиною деформацій є, напевно, обводнення четвертинних суглинків та неогенових вапняків за рахунок інфільтрації з ставка-накопичувача балки Свистунова та хвостосховищ "Об'єднане" і "Войково". Після тимчасового закриття ставка балки Свистунова у 1990 р. рівень підземних вод на прилеглій території знизився на 2 м. і рух зсуву уповільнився, але не припинився." Виходячи з того, що житловий будинок та господарські споруди були прийняті в експлуатацію, вони відповідали санітарно-будівельним нормам і правилам, які діяли на той час. Хоча господарем будинку регулярно проводяться поточні ремонти і зовнішньо будинок має вид «доглянутий», але технічний стан житлового будинку є незадовільний, видна тенденція до його подальшого руйнування, а тому він є аварійним. Візуально визначити безпечність проживання в ньому людей не можливо. Визначити ринкову вартість домоволодіння не можливо, за відсутності попиту на ринку нерухомості, так як він розташований в зоні руйнування, та його незадовільний технічний стан, тому визначена дійсна вартість домоволодіння, яка становить 31942,00 грн. (а.с.149-154 т.3). Згідно аналітичної довідки СПД ОСОБА_17 середня ринкова вартість однокімнатної квартири в Жовтневому районі м.Кривого Рогу, компенсацію на придбання якої просить стягнути з відповідачів позивач ОСОБА_5 становить 166299 грн. (а.с.140 т.4). Встановлено, що місце постійного проживання позивача ОСОБА_5- с.Новоселівка АДРЕСА_1 Широківського району Дніпропетровської області, яке розташовано на лівому березі ріки Інгулець і межує з півночі з відвалами «Лівобережним» ВАТ «ПГЗК», які знаходяться на відстані 600м від села; з північного сходу на відстані 1,7-3,3 км від села розташовані хвостосховища «Войково» ВАТ «ПГЗК» та «Обєднане» ВАТ «ПГЗК» та ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з південного сходу в 3 км від села розташований ставок-накопичувач шахтних вод в балці Свистунова КП «Кривбасшахтозакриття» (а.с.76, 90 т.1). Належність зазначених споруд відповідному відповідачу, а також місце їх розташування від с.Новоселівка є встановленим фактом і не оспорюється сторонами. Встановлено, та не оспорюється сторонами, що господарська діяльність відповідачів повязана з такими видами робіт, як гірничі роботи та роботи з видобування відкритим способом і збагачення корисних копалин, а також, відповідачі утримують та експлуатують вищезазначені гідроспоруди та відвали, які є обєктами підвищеної небезпеки, та які вводилися в експлуатацію, починаючи з середини 60-х та до 80-х років, згідно відповідних проектів, пройшли відповідні експертизи; та при їх вводі та експлуатації суттєвих порушень, не виявлено. Також встановлено, що в звязку з промисловою експлуатацією зазначених обєктів, з постійним нарощуванням потужностей, а також неприйняття відповідачами зазначених гідроспоруд належних та своєчасних заходів щодо їх ремонту та очистці, в грунтові води за місцем проживання позивачів стались значні витоки високомінералізованих та забруднених вод, у зв'язку з чим з початку 80-х років минулого століття і до теперішнього часу на даній території стали виявлятися зсувні, суфозійні явища, деформація земної поверхні. Вищезазначені негативні явища впливають на стан розташованих на цій території житлових будинків, які руйнуються. Головною причиною цих явищ є техногенні процеси, які пов'язані, перш за все і головним чином, з формуванням та розвитком фільтраційною потоку і підвищенням рівня підземних вод на території села Новоселівка (місця проживання позивача) внаслідок значних витоків води із «хвостосховищ» та ставка-накопичувача вказаних вище підприємств-відповідачів. Вищезазначене підтверджуються численними письмовими доказами, наданими сторонами та долученими до матеріалів справи, висновками проведених судом експертиз. Так, згідно даним Звіту Державного регіонального проектно-вишукувального Інституту /далі ДРПВІ/ «Дніпродіпроводгосп» № 1552-ПЗ 2004 року «Заходи з локалізації зсувних процесів і захист від підтоплення с. Новоселівка Широківського району», основними причинами витоків із вище перерахованих гідротехнічних споруд відповідачів є їх незадовільний технічний стан. Так, при обстеженні останніх було встановлено, що хвостосховища «Войково» ВАТ «ПГЗКа», «Об'єднане» - ВАТ «ПГЗК» и ГЗК «АрселорМіттал» не мають обов'язкового протифільтраційного екрану, а в ставку-накопичувачу шахтних вод в б.Свистунова, останній, площею водного дзеркала 70 га, неодноразово ремонтувався через значні витоки води, тому протифільтраційний захист ставка також незадовільний. Крім того, у верхів'ях балок хвостосховищ «Войково» та «Об'єднане» і на схилі долини р. Інгулець водоопір з червоно-бурих глин розмитий, тут також здійснюється перетік фільтруючих із хвостосховищ забруднених вод із четвертинних відкладень в неогенові понтичні піски і сарматські вапняки. Потік підземних вод в неогенових відкладеннях також направлений в сторону с. Новоселівки та р. Інгулець. Усі ці гідротехнічні споруди експлуатуються відповідачами на відмітках, які набагато перевищують рівень води в р. Інгулець та над селом Новоселівка від 55 до 100 метрів і вище, промислова експлуатація та нарощування їх продовжується також і в теперішній час. Внаслідок експлуатації даних хвостосховищ та ставка-накопичувача шахтних вод в даному регіоні стались значні зміни рівневого та гідрохімічного режиму підземних вод, розвились вищезазначені небезпечні геологічні явища, що також підтверджено результатами проведеного НВП «Аквасофт» (звіт 2004 рік) моделювання техногенної ситуації в даному регіоні, яким встановлений обєм фільтраційних витоків із зазначених гідроспоруд та їх надходження до села Новоселівка. Активізація цих негативних явищ сталася саме через техногенне навантаження та через експлуатацію зазначених гідроспоруд. Також було зроблено висновок, що інтенсивний техногенний вплив призвів до зростання рівня підземних вод, що викликало розвиток та інтенсифікацію таких небезпечних геологічних процесів, як зсуви та провалля; та що через складну техногенну ситуацію для даної місцевості, неможливо передбачити заходи, які б запобігли руйнуванню будинків. Після зсуву грунту в 1989 році - 22 будинки по вул.Миру, вул.Нагорна та пер.Перемоги були зруйновані, їх мешканці відселені. Була надана рекомендація про відселення мешканців з лівобережної частини села. (а.с.88-110 т.1). Наукову обґрунтованість та достовірність цього звіту підтвердили в судовому засіданні: свідок ОСОБА_14 та свідок ОСОБА_18. Підтверджують обставини негативного впливу господарської діяльності відповідачів, які експлуатують вищезазначені гідроспоруди, на територію села Новоселівка, де проживає позивач наступні докази: - звіт НВП «Аквасофт» за 2004 рік, яким була створена фільтраційна модель території між селом Новоселівка та вищезазначеними гідроспорудами, якою була проведена оцінка втрат підземних вод , які поступають до с.Новоселівка, як в природних умовах, так і під впливом техногенних чинників методом математичного моделювання, та встановлено, що «...за період 1964 г. початок 2004 р. сумарний обєм підземних вод, які надійшли до східної границі с.Новоселівка за рахунок фільтраційних витоків з техногенних споруд, складає 14085,2 тис. м3, в тому числі з хвостосховища «Об,єднане» -712,5 м3 (5,1%) , зі ставка-накопичувача шахтних вод в балці Свистунова - 4102,9 тис. м3 (29,1%), з хвостосховища «Войково» - 9269,8 тис. м3 (65,8%) (а.с.121-130 т.1); - звіт Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «Днепрогипроводхоз», г. Дніпропетровськ, 2000 рік на тему «Виконання заходів з локалізації зсувних процесів та захист від підтоплення в с.Новоселівка Широківського району Дніпропетровської області (а.с.111-120 т.1); - звіт ТОВ НВП «Центр екологічного аудиту та чистих технологій» м. Дніпропетровська, 2001 рік на тему «Підготовка обґрунтування для визначення дільниць на территорії області як зон надзвичайних екологічних ситуацій (на прикладі Широківського району Дніпропетровської області)» (а.с.131-141 т.1), де зазначено, що ситуацію, яка склалася в Широківському районі можна визначити як таку, що представляє підвищену екологічну небезпеку; - рекомендації науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту «ВИОГЕМ» по роботі «Исследование устойчивости участка естественного склона в районе с.Новоселовка Широковского района и разработка рекомедаций по стабилизации оползня» /а.с.9-32 т.2/; - звіт Інституту проблем природокористування та екології (ІППЕ АНУ) про науково-дослідницьку роботу «Исследование влияния промышленных предприятьий г.Кривого Рога на состояние окружающей природной среды Широковского района и территории Николаевского поселкового Совета. Оценка долевого участия предприятий в загрязнении территории (выбросы в атмосферу, сбросы в р.Ингулец, поверхностные и подземные воды, размещение отходов) за 1994 рік (а.с.142-146 т.1). Згідно висновку гідрогеологічної експертизи (а.с.6-23 т.4), яка надійшла до суду 27.06.2008 року, причинами активізації негативних інженерно-геологічних процесів, які мають місце на території с. Новоселівка, в тому числі розвиток зсувних процесів, є дія техногенних чинників у формуванні геодинамічного, гідродинамічного та гідрогеохімічного режимів досліджуваної території. Це підтверджується тим, що село існує понад 100 років, але терміни активізації інженерно-геологічних процесів у період з 1989р до тепер відповідають часу накопичення змін у геологічному середовищі під дією штучних факторів - підвищення над даним положенням рівнів води на 70 метрів у гідроспорудах «Войково», «Об'єднане» і на 30м у ставку-накопичувачу б. Свистунова та мінералізації води у цих об'єктах над природним фоном у 15-20 разів. Саме техногенні чинники - обумовлюють інтенсифікацію розвитку й катастрофічної активізації з негативними наслідками, що суттєво впливає на екологічну безпеку. У висновку також зазначено, що технологічний розвиток гірничодобувної промисловості (видобуток та переробка корисних копалин) по відношенню до геологічного середовища носить катастрофічно швидкий, а по мірках геологічного часу - вибуховий характер. Природні процеси денудації поверхневих відкладень за об'ємами на порядок нижчі за відвалоутворення у гірничій та будівельній галузях. Інтенсивність протікання, концентрація, частота та масштаби прояву техногенно обумовлених геологічних процесів істотно перевищують аналогічні природні. Основними техногенними факторами впливу на довкілля с.Новоселівка, що знаходиться в зоні техногенного навантаження, є: накопичення відходів гірничодобувного і переробного комплексів та порушення гідрогеологічного режиму території. Всі інші фактори (розвиток небезпечних геологічних процесів, забруднення грунтів, підземних і поверхневих вод) є похідними. Згідно до висновку гідрогеологічної експертизи- територія с.Новоселівка за розвитком техногенних інженерно-геологічних процесів розподіляється на дві суттєво різні зони за їх проявами: 1.зона карсту та суфозії; 2. зона сукупності дії карсту, суфозії і зсувів. Домоволодіння позивача, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в с.Новоселівка відноситься до другої зони. Підмив та природне руйнування берегів р.Інгулець відбувається у вигляді обвалень схилу в межах кута внутрішнього тертя грунту. Цей процес не досягає домоволодіння позивача, але інтенсифікує техногенний зсув, карст, суфозію. (т.4 а.с.6-23) Висновки гідрогеологічної експертизи підтвердив в судовому засіданні ОСОБА_15. Судом проаналізовані надані відповідачами матеріали, які свідчать про те, що всі гідрогеологічні споруди будувалися згідно з належним чином затвердженими проектами, введені в експлуатацію без порушень, мають позитивні висновки експертних установ про їх стан, нарощування потужності цих обєктів та їх експлуатація в цілому відповідає нормам та правилам (хвостосховище «Войково», «Обєднане», (а . с.33-86 т.2, а.с.144-154 т.2). Ставок-накопичувач б.Свистунова не має відношення до підтоплення території с.Новоселівка (а.с.207-208 т.3). Втім судом встановлено, що згідно з проектами - хвостосховища, є джерелом негативного впливу на водне середовище, що проявляється підйомом рівня та забрудненням підземних вод, а проектом ставка-накопичувача б.Свистунова ДП «Кривбасшахтозакриття» не передбачено протифільтраційних завіс, свердловин та інших заходів по перехопленню фільтраційних вод (заключний звіт АТЗТ «Тяжпромавтоматика», 2006р. а.с.166-226 т.3) Про небезпечне екологічне становище, яке склалося на території с. Новоселівка, за місцем постійного проживання позивача, через вплив господарської діяльності підприємств-відповідачів свідчать листи та заяви Новолатівської сільської ради до обласних, центральних органів виконавчої та законодавчої влади, та відповіді на ці листи Міністерства охорони навколишнього середовища України, Криворізької регіональної екологічної інспекції, Криворізької міжрайонної природоохоронної прокуратури, а також протоколи спільних нарад в районних, обласних органів виконавчої влади, протоколи міжвідомчих комісій по вивченню техногенно-екологічного становища в с.Новоселівка, довідки про стан екологічної ситуації в с.Новоселівка по зверненням народних депутатів України, протоколом виїзного засідання з питань звернень громадян с.Новоселівка щодо небезпечної екологічної ситуації, дорученням Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 09.07.2004р., постановою ВРУ від 12.07.2001р. щодо надзвичайної ситуації, яка склалась в Широківському районі Дніпропетровської області, протокол дослідження питної води (т.1 а.с.32,39,42, 45, 46-47, 60, 63, 102, 147, 148-151,152, 153, 154-155, 157-165; т.2 а.с.105-108, 125, 126; т.5 а.с.42-43, 47, 49-51, 48). Всі ці матеріали свідчать про те, що питанням про небезпечну екологічну ситуацію в с.Новоселівка на протязі тривалого часу /в період з 90-х років минулого століття та по 2008 рік/ займалися органи місцевої влади та місцевого самоврядування, державні виконавчі та законодавчі органи влади, які давали доручення підприємствам гірничо-збагачульного комплексу, в тому числі відповідачам, щодо покращення екологічної ситуації на цій території, розробки та виконання соціально- економічних програм щодо мешканців цієї території, щодо перегляду та коригуванню проектних рішень стосовно визначення санітарно-захисних норм та ін., але як встановлено в судовому засіданні ці доручення відповідачами належним чином не виконувались, ситуація не покращилася, а продовжує погіршуватися. Деякі заходи, які вживає 1-й відповідач для зменшення негативних наслідків своєї діяльності: підвоз води в с.Новоселівка, підсипка доріг, є недостатніми, та не вирішують проблеми складної екологічної ситуації в с.Новоселівка та усунення загрози життю та здоровю її мешканців. Суд критично відноситься до тверджень відповідачів, та вибірково наданим доказам щодо відмінного стану їх гідроспоруд, та відсутності негативного впливу на місцевість, де проживають позивачі, так як вони спростовуються вищезазначеними доказами: звітами науково-дослідних інститутів, поясненнями свідків, висновком гідрологічної експертизи, матеріалами та довідками за результатами перевірок екологічного становища в с.Новоселівка, - які суд вважає достовірними та належними. Таким чином в судовому засіданні встановлено, що господарська діяльність- підприємств відповідачів негативно впливає на безпечне для життя та здоровя позивача довкілля та порушує його конституційні права, щодо безпечного для життя та здоровя навколишнього середовища. Так, ст.50 Конституції України передбачено, що кожен має право на безпечне для життя і здоровя довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Згідно до ст.ст.9,10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (25.06.1991р.) кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоровя навколишнє середовище. Екологічні права громадян також гарантуються обов'язком міністерств, відомств, підприємств здійснювати технічні та інші заходи для попередження шкідливого впливу від господарської і іншої діяльності на навколишнє природне середовище, а також компенсацією в установленому порядку шкоди, завданої цим здоров'ю та майну громадян. Згідно ст.ст.281-282, 293 ЦК України, кожна фізична особа має невід'ємне право на життя як важливе особисте немайнове право, на захист свого життя і здоров'я від протиправних посягань усіма не забороненими законом засобами. Крім того, кожна людина має право на безпечне для життя та здоровя навколишнє середовище, що включає в себе також право на належні, безпечні та здорові умови проживання і т.п. Діяльність фізичних або юридичних осіб, яка призводе до знищення, псування, забруднення навколишнього середовища, є незаконною, тому кожний має право вимагати від відповідних державних органів прийняття заходів по припиненню такої діяльності. Приписами ст. 280 ЦК України передбачено, що якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та(або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. Правовою підставою для покладення на відповідачів такої майнової відповідальності є наявність шкоди, протиправні дії /бездіяльність/ завдавача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, наявність вини. Оскільки шкода полягає в будь-якому зменшенні охоронюваного правом блага, а майнова шкода - у зменшенні майнової сфери потерпілої особи, то в даному випадку для позивача такою шкодою, в першу чергу, є порушення його немайнових прав (екологічних прав на безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище, порушення конституційних прав на безпечні умови проживання), а також в порушенні майнових прав, що проявляється в частковому руйнуванні належного позивачу на праві приватної власності житлового будинку. Враховуючи що господарська діяльність відповідачів фактично пов'язана з експлуатацією об'єктів підвищеної небезпеки, діяльність яких регулюється Законом України «Про обєкти підвищеної небезпеки» /18.01.2001р./ та постановою КМУ від 15.10.2003 року №1631, якою затверджений перелік таких обєктів, та вимагає від відповідачів своєчасної та швидкої реакції та прийняття відповідних заходів по усуненню негативних наслідків такої діяльності, то протиправність поведінки останніх, /а саме їх бездіяльність/ проявилась в неприйнятті належних заходів щодо недопущення негативного техногенного впливу на навколишнє середовище за місцем проживання позивачів, неповне та неналежне виконання заходів щодо локалізації та припинення такого впливу, які були рекомендовані висновками та звітами науково-дослідницьких установ, дорученнями численних міжвідомчих комісій, місцевих і центральних органів влади, що підтверджується вищезазначеними доказами. Наявність причинно-наслідкового зв'язку між завданою відповідачами шкодою та її негативними наслідками, які настали для позивачів, підтверджується як зовнішньо видимими для всіх змінами в сторону погіршення природного ландшафту даної місцевості на техногенний (фото а.с.69-72 т.1) , так і документально - неодноразово проведеними на території та поблизу с.Новоселівка науково-пошуковими роботами. Вина відповідачів в нанесенні даної шкоди особистим немайновим правам позивача, проявляється в не усуненні керівництвом останніх негативних наслідків їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища. Що стосується відшкодування матеріальної шкоди обраним позивачем способом стягненням з відповідачів компенсації вартості однокімнатної устаткованої квартири в Жовтневому районі м.Кривого Рогу, то суд вважає, що ця вимога не ґрунтується на вимогах закону, як не ґрунтуються на вимогах закону і вимоги позивача, щодо його відселення за аналогією ст.171 ЖК України. Так, в судовому засіданні встановлено, що будинок позивача не визнаний аварійним, згідно порядку встановленого постановою Ради Міністрів України від 26.04.1984 року № 189 та відповідне рішення органу місцевого самоврядування не приймалося. Зазначення у висновку судової будівельно-технічної експертизи про аварійність будинку є суперечливим, так як в тому же висновку зазначається що будинок має «ухожений» вигляд, а висновок про небезпечність проживання в ньому людей експерт надати не змогла, посилаючись на відсутність необхідних лабораторних досліджень. До того ж, при зясуванні причин руйнування домоволодіння позивача, експертом не досліджувались питання про можливість впливу на технічний стан житлового будинку та господарських споруд, недотримання санітарно-будівельних норм власником будинку при його будівництві, можливість неглибокого закладення фундаментів, відсутності врахування при будівництві специфіки місцевості, яка за своєю природою є зсувонебезпечною, не проведення позивачем капітальних ремонтів будинку за весь час його експлуатації. Ст.171 ЖК України регулює правовідносини, повязані з забезпеченням житловими приміщеннями громадян, будинки яких підлягають зносу, у звязку з вилученням у них земельних ділянок для державних і суспільних потреб. В судовому засіданні встановлено, що домоволодіння позивача не знаходиться в межах санітарно-захисної зони (а.с.118-120 т.2), а земельна ділянка не вилучається державою, або відповідачами для суспільних або господарських потреб. Також встановлено, що територія с.Новоселівка, де мешкає позивач, згідно Закону України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» та Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» зоною надзвичайної екологічної ситуації визнана не була. Що не позбавляє позивача при наявності ознак такої зони звертатися до компетентних державних органів з вимогою закріплення за територією села, де він проживає, такого статусу. Норма ст. 1192 ЦК України, якою позивач обґрунтовує вимоги щодо компенсації середньої ринкової вартості однокімнатної квартири, за вибраним ним безпечним місцем проживання, передбачає, що коли відшкодування шкоди в натурі не можливе, потерпілому відшкодовується в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи. Розмір заподіяних ним збитків позивачем та його представниками не доведений. До того ж в судовому засіданні встановлено, що на цей час домоволодіння позивача не втрачене, не визнане аварійним, він в ньому проживає. Ці вимоги суд вважає не обгрунтованими, а тому у їх задоволенні позивачу необхідно відмовити. Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди , то суд вважає доведеною наявність заподіяння відповідачами моральної шкоди позивачу, його немайновим правам на безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище, на безпечні умови проживання. Суд критично відноситься до заперечень представників відповідачів щодо відсутності моральної шкоди та не доведеності їх вини, так як їх доводи спростовуються наданими позивачем і його представниками та зазначеними вище доказами. При цьому суд враховує, що моральні переживання позивача повязані із забрудненням оточуючого природного середовища, щодо нанесенням пилу /пульпи/ з відвалів на територію домоволодіння позивача, обмеженням в користуванні питною водою та водою для господарських потреб, так як виробнича діяльність відповідачів призвела до заміщення прісної питної води в колодязях на високомінералізовану, непридатну для вживання; в суттєвому погіршенні екологічного становища місцевого природного ландшафту, зміні його на техногенний; в активізації зсувних явищ на території постійного місця проживання позивачів, що прискорює процеси руйнування їх майна та створює загрозу життю та здоровю. Крім того, позивач ОСОБА_5 позбавлений реальної можливості реалізувати своє законне право на відчуження належного йому нерухомого майна, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи, в якому зазначено, що внаслідок розташування будинку в небезпечній зоні (зоні руйнування) попит на купівлю нерухомості в с.Новоселівка - відсутній. При визначенні розміру грошової суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди позивачу, суд враховує глибину, тривалість душевних страждань, суттєвість вимушених змін способу життя, протиправний характер дій відповідачів, неможливість поновлення первинного становища. Перші звернення позивача відносно руйнування його будинку та активні звернення інших мешканців села щодо небезпечної ситуації мали місце з 2003 року (вперше обстежувався технічний стан його будинку), то саме з цього часу потрібно визначати тривалість моральних страждань. Суд враховує також, що моральні страждання позивача повязані і з частковим руйнуванням його майна, можливою його втратою, обмеженнями у відчуженні. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує, що ВАТ «ПГЗК», споруди якого ближче всього розташовані до місця проживання позивача, здійснював деякі заходи щодо усунення негативних наслідків своєї господарської діяльності: підвозить воду в село, здійснює підсипку доріг, відповідачі також сплачують деякі податки за забруднення навколишнього середовища, в тому числі і до бюджету Широківського району. При цьому, суд критично відноситься до твердження відповідача ВАТ «ПГЗК» щодо їх дій для усунення загрози, а саме про передачу 2-х недобудованих 40-квартирних будинків територіальній громаді Широківської селищної ради нібито для відселення мешканців села Новоселівка в 2004 році, так як факт передачі цих будинків саме для відселення мешканців с.Новоселівки, спростовується рішенням Широківської селищної ради від 20.02.2004 року про згоду на безоплатне прийняття майнового комплексу, договором про передачу житлового фонду від 20.08.2004 року, та листами Широківської селищної ради від 28.07.2005 року та Широківської РДА від 15.06.2005р. (а.с. 49, 50-51, 48, 59 т.1). Виходячи з принципів розумності, справедливості та доцільності, суд вважає, що адекватним моральним переживанням позивача ОСОБА_5 з розміром моральної шкоди буде сума у розмірі 6000 грн.. В задоволені вимоги про стягнення іншої частини моральної шкоди позивачу необхідно відмовити. Суд також вважає, що заподіяна позивачу шкода підлягає солідарному стягненню з відповідачів, відповідальність яких неможливо розмежувати у звязку зі спільним негативним впливом належних їм обєктів на екологічну ситуацію в постійному місці проживання позивачів. До такого висновку суд прийшов проаналізувавши вищезазначені науково-дослідницькі роботи та звіти, в яких зазначається, що підприємства відповідачів, їх карєри, відвали, гідротехнічні споруди являють собою єдиний індустріальний вузол і тому розмежувати їх вплив на оточуюче середовище, як і на підземні води практично не можливо (в тому числі звіт ТОВ НВП «Центр екологічного аудиту та чистих технологій» за 2001 рік, звіт НВП «Аквасофт», ДРНВІ «Дніпродіпроводгосп» за 2004 рік та ін). При цьому проаналізувавши матеріали стосовно створення 3-го відповідача ДП «Кривбасшахтозакриття», суд вважає, що це підприємство є правонаступником підприємств, які до його утворення користувались та експлуатували ставок-накопичувач балка Свистунова, та враховує, що з зазначеного ставка-накопичувача відбувалися значні аварійні витоки шахтних вод (1976-1977р.), про що зазначено в роботі інституту «ВИОГЕМ». У звязку з відмовою в задоволенні вимог матеріального характеру щодо стягнення грошової компенсації середньої ринкової вартості необхідної для проживання позивача однокімнатної устаткованої квартири, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачів понесених ним витрат за проведення інвентаризаційних послуг Криворізького БТІ в розмірі 164,41 грн. та 1000 грн. за понесення витрат по оплаті судової будівельно-технічної експертизи. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що вимоги позивачів задоволено частково, а тому відшкодуванню підлягає сума судового збору в розмірі 8 грн. 50 коп. на користь позивача за вимоги про відшкодування моральної шкоди. Витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не стягуються, так як на час звернення до суду з позовом були відсутні правові підстави їх сплати. Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Керуючись ст.50 Конституції України, ст.ст. 9-10, 68-69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ст.ст. 8,15,16,22,23, 280-282, 293,1163-1164, 1166-1167, 1187, 1190, 1192 ЦК України, ст. 36,48,50,171 ЖК України, ст.ст. 56,79,80,84, 88, 212-215 ЦПК України, суд В И Р І Ш И В: Позовні вимоги ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Державного підприємства «Кривбассшахтозакриття», треті особи: Новолатівська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області, Широківська селищна рада Дніпропетровської області про усунення загрози життю, здоров»ю, майну позивачів, створеної недотриманням вимог діючого природоохоронного законодавства під час здійснення господарської діяльності шляхом невідкладного відселення з техногенно-небезпечної території та відшкодування завданої майнової шкоди, стягнення грошової компенсації ринкової вартості необхідної для придбання квартир, стягнення моральної шкоди та судових витрат задовольнити частково. Стягнути солідарно з Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» на користь ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди 6000 /шість тисяч/ гривень, а також 8 гривень 50 копійок на відшкодування сплаченого судового збору. В задоволенні решти позовних вимог: про зобовязання солідарних відповідачів з метою усунення загрози життю, здоров»ю та майну позивача провести невідкладне відселення ОСОБА_5; про стягнення з солідарних відповідачів на користь ОСОБА_5 грошової компенсації середньої ринкової вартості необхідної для придбання однокімнатної устаткованої квартири за вибраним ним новим безпечним місцем проживання в Жовтневому районі м.Кривого Рогу в розмірі 166299 гривень- відмовити. В задоволенні вимог про стягнення солідарно з Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» решти компенсації моральної шкоди, відшкодування інвентаризаційних витрат, витрат понесених з оплатою будівельно-технічної експертизи, судового збору ОСОБА_5 відмовити. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Суддя підпис З оригіналом згідно. Суддя

Суд (Палата) СЛУЧАЕ Зандер против Швеции (Заявление №. 14282/88) ПОСТАНОВЛЕНИЕ Страсбург 25 ноября 1993 В случае Зандер против Швеции [] Европейский суд по правам человека, заседая, в соответствии со статьей 43 (статья 43) Конвенции о защите прав человека и основных свобод («Конвенция») []  и соответствующими положениями Регламента Суда , Палатой в составе следующих судей: Г-н Р. Риссдала, Президент, Г-н Р. Бернхардт, Г-н Б. Уолш, Г-н А. Шпильман, Э. Пальм, Г-н И. Фойгель, Г-н А.Н. Loizou, Г-н М.А. Лопеса Роча, Г-н Д. Готчев, а также г-н М.-А. Эйссен, регистратора, а также г-н Х. Петцольд, Заместитель Секретаря, Заседая за закрытыми дверями 24 июня и 25 октября 1993 года Вынес следующее постановление, которое было принято на последней указанной датой: ПОРЯДОК 1. Дело было передано в Суд Европейской Комиссией по правам человека ("Комиссия") на 11 декабря 1992 года, в течение трех-месячного периода, предусмотренного в статье 32 пункт. 1 и статье 47 (статья 32-1, ст. 47) Конвенции. Оно было возбуждено по жалобе (№ 14282/88) против Королевства Швеции, поданной в Комиссию в соответствии со статьей 25 (статья 25) двумя шведскими гражданами, г-н и г-жа Lennhart Gunny Зандер, 12 сентября 1988 года. Запрос Комиссии основывался на статьях 44 и 48 (ст. 44, ст. 48), а также заявление, в котором Швеция признала обязательную юрисдикцию Суда (статья 46) (статья 46). Целью запроса было получение решения относительно того, что обстоятельства дела свидетельствуют о нарушении государством-ответчиком своих обязательств по статье 6 пункт. 1 (ст. 6-1). 2. В ответ на запрос, сделанный в соответствии с Правилом 33 пункт. 3 (D) Регламента Суда, заявители указали, что они хотели бы принять участие в разбирательстве и назначил адвоката, который будет представлять их (правило 30). 3. Состав Палаты вошли, по должности Э.Пальм, избранный судья шведской национальности (статья 43 Конвенции) (статья 43), и г-н Р. Риссдал Председатель Суда (статья 21 п. 3. ( б)). 29 января 1993 года вице-президент, г-н Р. Бернхардт, по жребию, в присутствии секретаря, имена остальных семи членов, а именно г-н Бернхардт, г-н Б. Уолш, г-н А. Шпильман, г-н я . Фойгель, г-н Loizou, М.А. Лопеса Роча и г-н Д. Готчев (Статья 43 Конвенции и статья 21 п. 4.) (Статья 43). 4. Г-н Риссдал вступил в должность Председателя Палаты (статья 21 п.. 5) и, через секретаря, провел с представителем правительства Швеции ("Правительство"), заявителей адвоката и представителя Комиссии по организации производства по делу (пункт 37 Правил. 1 и 38). Согласно приказу сделано в связи, Секретарь получил меморандум заявителей 4 мая 1993 года и меморандум Правительства 5 мая. 18 мая Секретарь Комиссии сообщил Суда, что представитель не намерены подать мемориал в ответ. В различные даты между 18 мая и 21 июня 1993 года комиссия подготовила ряд документов, которые Регистратор просил от него по поручению Президента, и заявители подали некоторые документы. 5. В соответствии с решением Президента, слушание дела проводилось публично во Дворце прав человека в Страсбурге 22 июня 1993 года. Суд провел подготовительное заседание. Там предстал перед судом: - Для правительства Г-н C.H. Эренкрона, помощник заместителя Генерального секретаря по правовым вопросам, Министерства иностранных дел, представитель, Г-н У. Андерссон, заместитель Генерального секретаря по правовым вопросам, Министерство окружающей среды, советник; - Для Комиссии Г-н Ф. Мартинес, делегат; - Для заявителей Г-н С. Майкельсона, адвокат, адвокат, Г-н С. Хемра, советник. Суд заслушал выступления г Эренкрона, г-н и г-н Мартинес Майкельсона, а также ответы на его вопросы. ОТНОСИТЕЛЬНО ФАКТОВ I. конкретных обстоятельств ДЕЛА 6. Г-н и г-жа Lennhart Gunny Зандер, которые являются мужем и женой, являются гражданами Швеции и жить в Gryta в городе Вестерос. 7. С 1966 года заявители владел имуществом в Gryta, рядом с землей, на которой компании - Västmanlands Avfallsaktiebolag (VAFAB) - принимает поставку и лечит бытовых и промышленных отходов, среди других вещей. VAFAB было разрешено заниматься этой деятельностью на землю в вопросе с 1 июля 1983 года, когда Национальный совет по лицензированию по защите окружающей среды (koncessionsnämnden för miljöskydd - "Лицензирование Совет») впервые опубликован его разрешение на эту силу в соответствии с Положения 1969 Охрана окружающей среды Закон (1969:387 miljöskyddslagen - "Закон 1969 года"). 8. До этого оно было открыто в 1979 году, которые отказываются, содержащих цианиды были оставлены на свалке и анализов питьевой воды, выделяемой из близлежащего колодца показали чрезмерные уровни цианида в воде. Департамент здравоохранения (hälsovårdsnämnden, позже названный miljö - оч hälsoskyddsnämnden) Вестероса запретил использование воды и в предварительном порядке поставляется собственника зависит от хорошо с муниципальной питьевой воде. Дальнейший анализ осуществляется в октябре 1983 года показал, чрезмерные уровни цианида в шести других скважин вблизи свалки, одна из которых была на имущество заявителей. В результате, использование воды из этих скважин также была запрещена и помещиков, то, в том числе заявителей, были временно снабжены муниципальных питьевой воде. Тем не менее, в июне 1984 года Национальное Агентство по пищевым (livsmedelsverket) рекомендовали максимально допустимый уровень цианида быть повышена с 0,01 мг до 0,1 мг на литр. В результате, по состоянию на февраль 1985 года, муниципалитет прекратил поставки вышеупомянутых землевладельцев водой. 9. В июле 1986 года VAFAB спросил лицензионного комитета возобновить свое разрешение и позволит ему расширить свою деятельность на свалку. Заявители вместе с другими землевладельцами потребовал, что запрос не должен быть предоставлен без обязательства навязывается VAFAB, в качестве меры предосторожности в соответствии с разделом 5 из Закон 1969 года (см. пункт 12 ниже), для обеспечения питьевой водой бесплатно владельцев, то, как предлагаемая деятельность повлекло и будет продолжать повлечь за собой риск загрязняющих их водой. 10. Решением от 13 марта 1987 года лицензионная комиссия удовлетворила просьбу VAFAB и отклонил заявителей и других владельцев иск на том основании, что не было никакой связи вероятно воды между свалке и скважин. Кроме того, он заявил, что, несмотря на возможный риск загрязнения, было бы неразумно, чтобы сделать авторизации в вопросе обусловлена ​​такая общая мера, как это следует из истцов. С другой стороны, Совет прилагается ряд условий выдачи разрешения, в том числе требование о том, что вода в скважинах быть тщательно проанализированы на регулярной основе и, что владельцы будут проинформированы о результатах. В случае, если анализы дают основание подозревать, что свалка, вызывающих загрязнение воды, VAFAB будет обязан немедленно принять любое такое действие на поставку владельцев с водой, как это будет сочтено целесообразным Окружного административного совета (länsstyrelsen). 11. Заявители обратились к правительству, сложные условия, установленные для разрешения. Правительство, в конечном апелляционной инстанции (см. пункт 13 ниже), поддержал эти и отклонил апелляцию 17 марта 1988 года. II. Соответствующего национального законодательства в А. Закон 1969 года 12. В соответствии с разделом 1 Закон 1969 года, любое использование земли, которая может привести, в частности, загрязнение воды считается экологически опасной деятельности для целей закона. Раздел 5 содержит: "Лицо, которое занимается или намерена участвовать в экологически опасной деятельности принимают такие защитные меры, соблюдать такие ограничения на деятельность и принимать такие другие меры предосторожности, которые могут разумно требоваться, в целях предотвращения или устранения его вредного воздействия. обязанность устранить вредное воздействие продолжает применяться после того, как деятельность прекратилась. В оценке степени обязательства, налагаемые соответствии с первым пунктом, внимание следует уделить тому, что это технически возможно для данного вида деятельности, а также государственные и частные интересы. В баланс между различными интересами, определенный вес должен быть присоединен, с одной стороны, к природе области, которые могут быть подвергнуты нарушение и к воздействию нарушение, и, с другой стороны, на полезность деятельности, затраты на защитные действия и другие финансовые последствия мер предосторожности в обращении. " 13. Решение лицензионного комитета разрешающий экологически опасной деятельности необходимо указать, что в настоящее время деятельность разрешена и на каких условиях (раздел 18). Оно может быть обжаловано в Правительство любому заинтересованному лицу (раздел 48). На момент увольнения правительством жалобы заявителей (см. пункт 11 выше), его решения не были предметом судебного рассмотрения (более подробно по этому вопросу см., в частности, Спорронг и Леннрот против Швеции решение от 23 сентября 1982 года, серия А №. 52, стр. 19-20, пункт. 50). С момента вступления в силу с 1 июня 1988 года Закона о судебном пересмотре некоторых административных решений, законность ряда решений правительства может быть обжаловано в Высшем административном суде. Тем не менее, не было возможности для заявителей воспользоваться этим средством правовой защиты в связи с решением правительства, как Закон не имеет обратной силы. 14. Лицензирование Совет состоит из председателя и трех членов, все из которых назначаются правительством. Председатель обязан быть сведущим в правовых вопросах и опыт выполнения судебных задач, кроме того, один из трех членов должны иметь знания и опыт в вопросах технологии, второй должен иметь опыт в деятельности, отнесенных к компетенции Национального Охрана окружающей среды совета (naturvårdverket) и третий в промышленных операциях (статья 11 Закон 1969 года). 15. В соответствии со статьей 34, претензия в отношении экологически опасная деятельность может быть подана в суд Настоящее имущество (fastighetsdomstolen), специально сочиненной камере районного суда (tingsrätten). Такое требование может, например, стремиться к тому, деятельность в зависимость защитных мер или мер предосторожности принимаются. С другой стороны, раздел 22 предусматривает, что владелец разрешения, выдаваемого в соответствии с Законом 1969 не может быть приказано прекратить свою деятельность в вопрос или принять меры предосторожности, кроме тех, если таковые имеются, указанные в разрешении. Исключениями из этого правила, содержащиеся в разделах 23-25, 29 и 40, которые не относятся к данному делу. B. 1986 экологический ущерб 16. Согласно статье 3 1986 экологического ущерба Закон (1986:225 miljöskadelagen - «1986 года»), лицо, которому причинен ущерб или вред, в результате загрязнения грунтовых вод и водные потоки, может подать иск о возмещении ущерба с Реальным суд недвижимости . Иск может быть предъявлен лицом или лицами, которые вызвали вредные эта деятельность будет осуществляться на (раздел 6). Условием компенсации является то, что быть существенной вероятности причинно-следственную связь между активностью и оспариваемое повреждения или травмы (раздел 3). Тот факт, что деятельность была разрешена в соответствии с Законом 1969 не является препятствием к ответственности в соответствии с Законом 1986. Решение суда Настоящее недвижимости на требование о возмещении убытков, как упоминалось выше, может быть обжаловано в апелляционный суд (hovrätten) и, с разрешения, в Верховный суд (Högsta domstolen). На слушаниях комиссии 17. В своей жалобе (№ 14282/88) Комиссии от 2 сентября 1988 года г-н и г-жа Зандер жаловался на нарушение статьи 6 п.. 1 (ст. 6-1) Конвенции, что оно не было возможно для них есть решение, разрешающее VAFAB расширить свою деятельность на свалке отзывы судом. 18. Решением от 14 октября 1991 года Комиссия объявила жалобу приемлемой. В своем докладе от 14 октября 1992 года (статья 31) (статья 31), она выразила единодушное мнение, что имело место нарушение статьи 6 п.. 1 (ст. 6-1). Полный текст мнения Комиссии воспроизведен в качестве приложения к настоящему постановлению []. FINAL материалы, представленные Правительством Суду 19. На слушаниях 22 июня 1993 года правительство предложило Суду провести, представленные в меморандуме от 5 мая 1993 года, что не было нарушения Конвенции в настоящем деле. ВОПРОСЫ ПРАВА I. Предполагаемое нарушение статьи 6 п.. 1 (ст. 6-1) 20. Заявители жаловались, что на тот момент это не было для них открыты по шведским законам, чтобы обжаловать в судебном порядке решение правительства от 17 марта 1988, поддерживая решение Лицензирование совета от 13 марта 1987 г. (см. пункт 11 выше). Они жаловались на нарушение статьи 6 п.. 1 (ст. 6-1), которые, в той мере, в соответствующей части предусматривает: "Каждый в случае спора о его гражданских правах и обязанностях ... имеет право на ... разбирательство дела ... [] ... судом ..." 21. Правительство оспаривало применимость этого положения для разбирательства в вопросе, тогда как Комиссия поддержала мнению заявителей. А. Применение статьи 6 пункт. 1 (ст. 6-1) 1. Наличие спора («оспаривание») более "правильный" 22. Суд повторяет, что, в соответствии с принципами, провозглашенными в его прецедентном праве (см., среди прочих источников, Skarby против Швеции решение от 28 июня 1990 г. Серия А, 180-Б, стр. 36, пункт 27;... И Kraska против Швейцарии от 19 апреля 1993 г., Серия А, №. 254-В, с. 48, пункт 24.), он должен сначала убедиться в том, был спор (оспаривания) над "правом", которое, можно сказать, , по крайней мере, на спорных основаниях, должны быть признаны в соответствии с внутренним правом. Спор должен быть реальным и серьезным, оно может относиться не только к фактической существование права, но и ее объем и способ его реализации, и, наконец, результат судебного разбирательства должен быть непосредственно решающее значение для рассматриваемого права . 23. Правительство утверждает, что дело отличается в значительной степени отличается от предыдущих случаев, где суд установил наличие спора (оспаривания) по гражданским правом. Эти различия были такими, чтобы гарантировать противоположному заключению. В первую очередь, дело в Европейский Суд касается предоставления лицензии органами государственной власти третьему лицу, а не спор между властями и лицо, претендующее на право на получение лицензии. Более того, несмотря на их утверждения, что стоимости их имущества снизилась, и что они страдают от различных других неудобств в результате предполагаемого загрязнения их питьевой водой, заявители не воспользовались возможностью открыть им добиться судебного рассмотрения под 1986 закон, подав иск о возмещении ущерба в настоящий суд недвижимости (см. пункт 16 выше), что является средством, которое удовлетворяет требованиям статьи 6 п.. 1 (ст. 6-1). Они имели бы право на компенсацию в соответствии с вышеупомянутым законом, если бы они смогли установить повреждение - например, в виде потерь от стоимости недвижимости - как следствие деятельности VAFAB на свалку. Возможно, чтобы избежать судебных издержек или потому что это было трудно доказать ущерб, они выбрали вместо спросить лицензионного комитета, согласно Конвенции 1969 года закон, сделать лицензию VAFAB в прямую зависимость от мер предосторожности, которые имеют значение не было предметом судебного рассмотрения. Функция лицензирования совета в отношении просьбы заявителей было просто оценить, является ли деятельность, в отношении которой VAFAB искал разрешения Совета повлечет за собой значительный риск повреждения водой в их хорошо и ли запрошенная условия были востребованы. Правительство оспаривало, что простая оценка со стороны Совета о существовании такого риска определения заявителей "права" в национальном законодательстве. По их мнению, заявители не могли поддерживать на спорных основаниях, что они были наделены любые права в рамках шведского права на защиту от вида риска в вопросе, ни по фактам, бывало таких рисков, влияющих на их имущественных интересов. Наконец, правительство были обеспокоены тем, что если статья 6 пункт. 1 (ст. 6-1) должны были быть найдены, применяются к работе под Закон 1969 года предметом рассмотрения в данном случае, является предсказуемым последствием может быть обязательство государств ввести множество комплексных средств суда, охватывающих широкий спектр экологических вопросов, для того, чтобы иметь дело с жалобами на большое количество истцов о подверженности потенциальным, а не просто актуальной, риск повреждения. Это было бы гораздо более дорогостоящей и громоздкой, чем настоящего Порядка под Закон 1969 года, которые, по мнению правительства адекватно защищает не только интересы, но и индивидуальных интересов, таких как потенциально затрагиваемых землевладельца. В данном случае, меры предосторожности были приняты, хотя и не в той степени, требовали заявители. 24. Суд отмечает, что заявление, сделанное заявителей на административные органы, была основана на разделе 5 Закон 1969 года. Это положение устанавливает определенные обязательства, возложенные на лицо, которое занимается или намерена участвовать в экологически опасной деятельности, однако без указания, кто является бенефициаром этих обязательств. С другой стороны, следует отметить, что заявители, как владельцы земли, прилегающей к свалке, были прочные соответствии со шведским законодательством спросить совета лицензирования требуют VAFAB принять определенные меры предосторожности в соответствии с разделом 5 в качестве условия для предоставления позволяют. Кроме того, они могут обратиться к правительству на решение лицензионного комитета в этом отношении. Кроме того, в то время как лицензионная комиссия отказалась от просьбы о мерах предосторожности, представленные заявителями, своим решением от 13 марта 1987 года Нет меньше сделал разрешение VAFAB в прямую зависимость от обязательства, по-видимому основывалось на статье 5, для подачи воды, как считается разумным окружной административный Совету также владельцы пострадавших, в том числе заявителей, если будущие анализы лунки, чтобы дать основание подозревать, что свалка, вызывающих загрязнение воды. Принимая во внимание вышеизложенное, Суд считает, что заявители, наверное, может утверждать, что они имеют право в соответствии со шведским правом на защиту от воды в их благополучии, загрязненных в результате деятельности VAFAB на свалку. 25. В своем обращении к правительству Заявители обжаловали проведение Комитетом, что деятельность на свалке были вряд ли могут вызвать загрязнение их хорошо, и что меры, предлагаемые были необоснованными. Любой усмотрению пользуется компетентных административных властей в этой связи были ограничены как по смыслу статьи 5, в том числе требование предотвращения или устранения вредного воздействия, а также общепризнанные принципы административного права, что такое усмотрение не неограниченный. Был таким образом, серьезные разногласия между заявителями и власти поднимают вопросы способны идти с законностью условия, устанавливаемые советом в осуществлении своих дискреционных полномочий, чтобы лицензии VAFAB автора. Наконец, решение по данному вопросу было непосредственно решающими для заявителей права на защиту от загрязнения их хорошо VAFAB. Апелляции, поданной заявителями с правительством таким образом, участвует "определение" одного из своих «прав» для целей статьи 6 п.. 1 (ст. 6-1). 2. Ли права заявителя было "гражданское право" 26. Правительство утверждало, что, в отличие от закона 1986, который регулирует компенсацию за повреждение имущества в результате экологически опасных видов деятельности, Закон 1969 года регулирует такой деятельности в первую очередь в связи с общим общественным интересам. В то время как бывший закон касается в основном гражданско-правовыми вопросами, последний закон был преимущественно из публично-правового характера. 27. Суд отмечает, что требования заявителей были непосредственно связаны с их способность использовать воду в своих хорошо для питьевых целей. Эта способность была одной из граней своего права как владельцы земли, на которой он расположен. Право собственности явно "гражданского права" по смыслу статьи 6 п.. 1 (ст. 6-1) (см., в частности, Tre Traktörer AB против Швеции решение от 7 июля 1989 года, серия А № 159, стр. 19, пункт 43;... Oerlemans и против Нидерландов от 27 ноября 1991 г. Серия А,. 219, стр. 20-21, пункт. 48). Следовательно, несмотря на публично-правовые аспекты ссылается Правительство, Суд, как и заявитель, и Комиссия, считает, что права в вопросе было "гражданское право". 3. Заключение 28. В целом, статья 6 пункт. 1 (ст. 6-1) относится к настоящему делу. B. Соблюдение статьи 6 п.. 1 (ст. 6-1) 29. Согласно шведскому закону это не было возможно на тот момент у заявителей есть решение правительства от 17 марта 1988, поддерживая решение Лицензирование совета от 13 марта 1987 года, рассмотрен судом (см. пункты 11 и 13 выше), и правительство признал это. Соответственно, имело место нарушение статьи 6 п.. 1 (ст. 6-1) в данном случае. II. Применение статьи 50 (ст. 50) 30. Мистер и миссис Zander требовала справедливой компенсации в соответствии со статьей 50 (ст. 50), согласно которому: "Если Суд установит, что решение или мера, принятые судебными или иными властями Высокой Договаривающейся Стороны, полностью или частично противоречат обязательствам, вытекающим из ... Конвенции, а также если внутреннее право упомянутой Стороны допускает лишь частичное возмещение за последствия такого решения или такой меры, то решением Суда, в случае необходимости, присуждает справедливую компенсацию потерпевшей стороне ". А. Моральный вред 31. Заявители не требовать компенсации за моральный вред, но каждый утверждал, 250 000 шведских крон за моральный вред. Они утверждали, что, через страх загрязнения хорошо, они должны были собрать питьевую воду в другом месте - в ведра, банки и бутылки - и они опасались, что стоимости их имущества значительно сократилось, им было отказано в доступе к суду усугубил бедствия, который они испытывают на протяжении более десяти лет в результате страха загрязнения. 32. Правительство возражало против требований заявителей тем, что он, казалось, подразумевали, что они понесли реальный ущерб в виде загрязнения, вызванного VAFAB. Если это так, они не смогли продолжать свои претензии до реального суда имущество, которое они могли бы сделать в соответствии с Законом 1986 (см. пункт 16 выше). Следовательно, любая компенсация присуждается в соответствии с настоящей главой, не должна быть основана на предположении, что вода была загрязнена в результате деятельности VAFAB автора. В любом случае, сумма не должна превышать то, что было, присужденные Судом или Комитетом министров в подобных случаях. 33. Суд считает, что заявители испытали некоторый моральный ущерб в результате отсутствия судебного надзора и, в отличие от представителя Комиссии, что является достаточной справедливой компенсацией не будет предоставляться только признанием нарушения. Принимая решение на справедливой основе, Суд присуждает каждому из заявителей по 30 000 шведских крон в этом отношении. B. Расходы и издержки 34. Заявители также потребовали возмещение судебных расходов и расходов на общую сумму 239 980 крон, в отношении следующих пунктов: (А) 94 120 крон для покрытия судебных расходов относимые к разбирательству лицензирования Совет и правительство; ( 120 000 крон за судебные издержки для разбирательства в Комиссии и Суда; © 25 860 крон за расходы, понесенные при поездках в Страсбурге. 35. Суд разделяет мнение делегатом и правительству, что в пункте (а) должна быть отклонена, поскольку затраты в вопросе нельзя сказать, чтобы были понесены в целях предотвращения или получить возмещение за нарушение установленных Судом. Что касается пункта (б), Суд не согласен с правительством, что заявленная сумма является чрезмерной. Он считает, что это и как пункт © должны быть возмещены в полном объеме, за вычетом сумм, уплаченных Совета Европы в качестве правовой помощи, а именно 16 626 французских франков. На этих основаниях суд единогласно: 1. Считает, что статья 6 пункт. 1 (ст. 6-1) относится к настоящему делу и были нарушены; 2. Постановил, что Швеция должна выплатить в течение трех месяцев, каждому из заявителей 30 000 (тридцать тысяч) шведских крон для компенсации морального вреда, а также заявителям совместно 145860 (сто сорок пять тысяч, восемьсот шестьдесят) крон компенсации расходов и издержек, менее 16 626 (шестнадцать тысяч, шестьсот двадцать шесть) французских франков должны быть переведены в кроны по курсу, действующему на дату вынесения настоящего решения; 3. Отклонил остальные требования о справедливой компенсации. Совершено на английском и французском языках и оглашено на открытом слушании во Дворце прав человека в Страсбурге 25 ноября 1993 года. Рольф РИССДАЛ Президент Marc-André Эйссен Регистратор

http://zik.ua/ua/news/2012/11/28/381121 Американці не дають Львову копії своїх доповідей про сланцевий газ Львівські науковці здивовані відмовою американських вчених надати їм письмові доповіді щодо видобутку сланцевих газів, виголошені під час семінарів компанії «Шеврон» у Львові. -AAA+ Про це 28 листопада на прес-конференції повідомив завідувач відділу гідрогеології Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України, кандидат геологічних наук Роман Паньків. Як зазначив Паньків. дискусія щодо видобутку сланцевих газів, організована компанією «Шеврон» у Львові, «була досить бурхливою, з різними запереченнями з української сторони, пройшла досить жваво». «Але під кінець на прохання української сторони залишити копії доповідей, які були виголошені, було відмовлено. Це було дивно, оскільки зустрілися вчені з вченими, загалом відносини були ніби нормальні, але це нас дуже здивувало», – повідомив Паньків. Він зазначив, що науковці Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України готові досліджувати всі процеси, пов’язані з видобутком сланцевого газу. «Представники «Шеврону» кажуть, що будуть контролювати будь-яку свердловину, стан підземних вод, поверхневих вод, вод, які залишкові після процесів гідророзривів. Ми б хотіли, щоб наші науковці могли контролювати ці процеси, щоб таким чином забезпечити мінімальну шкоду впливу на наше середовище», – зазначив Паньків.

Кому интересны оригинальные тексты на французком или английском, могу прислать.

В случае Лопес Остра против Испании [*] Европейский суд по правам человека, заседая, в соответствии со статьей 43 Европейской конвенции по правам человека ("Конвенция") и соответствующими положениями Регламента Суда [†], Палатой в составе следующих судей: Г-н Р. Риссдала, Президент, Г-н Р. Бернхардт, Г-н А. Шпильман, Э. Пальм, Г-н М. Morenilla J, Г-н Ф. Bigi, Г-н А. Б. Бака, Г-н М. А. Лопес Роча Г-н Г. Мифсуда Bonnici, а также г-н Петцольд, обязанности Секретаря, После обсуждения было за закрытыми дверями с 24 июня по 23 ноября 1994 Вынес следующее постановление, которое было принято в этот день: ПОРЯДОК Январе. Дело было передано в Суд Европейской Комиссией по правам человека ("Комиссия") 8 декабря 1993 года, в течение трех месяцев в соответствии со статьей 32, пунктом 1 и статье 47 Конвенции. Оно было возбуждено по жалобе (№ 16798/90) против Королевства Испании, который был представлен на рассмотрение Комиссии в соответствии со статьей 25 по гражданином Испании, миссис Gregoria Лопес Остра, 14 мая 1990 года. Применение ссылался на статьи 44 и 48 и на декларации, в которой Испания признала обязательную юрисдикцию Суда (статья 46). Эта просьба была, чтобы получить решение относительно того, по фактам, ответчик нарушил требования статей 3 и 8 Конвенции. Февраль. В результате расследования, проведенного в соответствии с правилом 33, пункт 3 (D) Регламента Суда, заявитель имеет expeimat желают участвовать в разбирательстве и назначил адвоката, который будет представлять ее (Правило 30). 10 июня 1994 года, президент позволил адвокатам использовать испанские во время процедуры (Правило 27 pargarful 3). Три. Камера, которая должна была быть образована включены должности г. JM Morenilla, избранный судья Испании (статья 43 Конвенции), и г-н Р. Риссдал Председатель Суда (Правило 21 § 3 (б) Регламента Суда). На 24 января 1994 года в присутствии Секретаря, Председатель по жребию имена остальных семи членов, а именно г-н Р. Бернхардт, г-н Дж. Де Мейера, Э. Пальм, г-н Ф. Bigi, А.Б. Бака, М.А. Лопеса Роча и г-н Г. Мифсуда Bonnici (Статья 43 Конвенции и Правило 21 § 1). Апрель. Как Председатель Палаты (Правило 21paragraful 5), г-н Р. Риссдала, действуя через заместителя Секретаря, провел с представителем правительства («Правительство»), адвокатом заявителя и представителем Комиссии по организации производства по делу (Правило 37 § 1 и 38). Согласно приказу сделано в связи, Секретарь получил правительству и доводы заявителя на 3 и 4 мая 1994 года, соответственно. 16 мая secretaru комиссии проинформировал Суда, что представитель представит свои замечания в ходе слушания. На 10, 17 и 20 раздела 1994 Комиссия представила различные документы клерка, по просьбе Президента. Июнь. В соответствии с решением президента, который также позволил правительству передать агенту на испанском языке (статья 27, пункт 2), слушание дела проводилось публично во Дворце прав человека в Страсбурге 20 июня 1994 года. Суд постановил, перед предварительным ledinţă. В Суде были представлены: (A) для правительства Г-н Дж. Боррего Боррего, начальник юридического отдела Правам человека, Министерство юстиции агента; ( Комиссии Г-н Ф. Мартинес, делегат; © для заявителя Г-н Дж. Л. Mazon Коста, адвоката; Суд заслушал устные аргументы сторон и ответов из двух членов. 23 ноября 1994 года, она отказалась принять конце представления, сделанные адвокатом заявителя 13 октября 1994 года, связанные с его гонорар ramsbursarea национальном уровне. ФАКТЫ Июнь. Г-жа Лопес Остра Gregoria является испанским гражданином и проживает в городе Лорка (Мурсия). В рассматриваемый период времени, она и ее муж вместе со своими двумя дочерьми жил в доме в микрорайоне "Diputaciones дель-Рио, он Lugarico", расположенный в нескольких сотнях метров от центра города. II. Обстоятельства дела А. История дела Июль. Лорка городе имеется значительная концентрация процессоров кожи. Некоторые из кожевенных заводов, работающих в городе, все принадлежащие SACURSA ограниченной ответственностью, была станция по переработке жидких и твердых построено с государственной предоставления земли муниципальных земельных участков, расположенных на расстоянии двадцати метров от дома к заявителю. Августа. Станция начала свою работу в июле 1988 года без лицензии (лицензии), выданные муниципальными органами власти, требования, налагаемые статьей 6 Регламента 1961 по секретным деятельности быть стыдно, нездоровые, вредные и опасные («Положение 1961" ) и в отношении получения разрешения такой процедуры (см. пункт 28). В связи с возникшей неисправности эманации газов, запаха и инфекции pestinenţiale атмосфера, которая сразу же вызвало проблемы со здоровьем и неудобств жителям Лорки, особенно тех, кто жил по соседству заявителя. Городской совет выселены люди, живущие в пострадавших районе, предоставляя им бесплатное жилье в центральных районах города в течение июля, августа и сентября 1988 года. В октябре, заявительница и ее семья вернулась в свою квартиру и жил в нем до февраля 1992 года (см. пункт 21 ниже). Сентября. 9 сентября 1988 года в результате многочисленных жалоб в свете докладов органов здравоохранения и Агентство по окружающей среде и природе (Agencia пункт EL Medio Ambiente г до Naturaleza) для региона Мурсия, городской совет распорядился перевести жизнедеятельности станции - декантации химических и органических отходов в бассейнах воды (langunaje) - то же время позволяя воду, загрязненную обработки хрома. Эффекты, вызванные этой дефектной части бегу споры, но по экспертным отчеты и свидетельства написаны в 1991, 1992 и 1993 годов, представлены Комиссии Правительства и заявителя (см. пункты 18-20), некоторые продолжают быть вызваны неудобства, которые может представлять риск для здоровья persoanleor, которые живут поблизости. В. Призыв к защите основных прав Январе. Разбирательство в Мурсии Audiencia Территориального 10. Безуспешно пытается получить решение проблемы городских властей, г-жа Лопес Остра подал заявление на 13 opctombrie 1988 коллегией территориального административного деления Мурсия на защиту основных прав (ст. 1 Закона 62/1978 от 26 декабря 1978 года защита основных прав ("Закон 62/1987"), см. пункты 24-25). Она жаловалась, в частности, незаконного вмешательства в ее дом и ее мирное использование, нарушение ее права на свободный выбор места жительства, покушения на ее психическую и моральную неприкосновенность, свободу и личную неприкосновенность (статья 15 17 пункт 1, 18 пункта 2 и 19 Конституции - см. пункт 23), вызванных municiplae пассивное отношение властей к проблемам и риски, связанные с водной станции обработки. Она просила суд распорядиться о временной или постоянной передачи работы этой станции. 11. Суд заслушал показания нескольких свидетелей, предложенных заявителем и пригласил регионального агентства по охране окружающей природы и сформулировать мнение по поводу условий работы и расположения станции. В своем докладе от 19 января 1989 года агентство показало, что во время визита эксперт провел 17 января, единственным видом деятельности очистных сооружений была загрязнена с хромом, но и остальные емкости для отходов проходил через станцию ​​перед сливали в реки, создавая отталкивающий запах. Он пришел к выводу, что станция не была должным образом расположены. Генеральный прокурор поддержал жалобу г-жи Лопес Остра. Тем не менее, в приемную территориального подала иск против ее 31 января 1989 года. Она сказала, что, хотя несомненно, эксплуатация станции может привести к неприятности из-за запахов, дыма и шума, это не серьезный perezenta здоровья семей, проживающих в vecinîtat, а скорее ухудшилось качество их жизни, но не в таким образом, чтобы нарушать основные права востребованы. В любом случае, ответственность не может быть навязана муниципальные власти предприняли шаги в этом направлении. Отсутствие разрешения не было проблемой должны быть рассмотрены в Unie специальных процедур, установленных в данном случае как нарушение обычной визы. Февраль. Разбирательство в Верховном суде 12. 10 февраля 1989 года, г-жа Лопес Остра обратилась в Верховный суд (Tribunal Supremo-см. ниже paragrfaul 25 в конце). Она утверждала, что ряд свидетелей и экспертов указали, что станции в вопрос является источником загрязнения газами и раздражающих шумов чумной запахи по-прежнему причинять здоровью заявителя проблемы и его дочери. Что касается ответственности municiplae, территориальной коллегией решение оказалось несовместимым с общим надзорных полномочий постановлением 1961 мэров, особенно в тех случаях, когда деятельность в вопросе проводилась без лицензии (см. пункт 28). Принимая во внимание, в частности, статья 8, пункт 1 Конвенции, отношение муниципальных советов было незаконное вмешательство в осуществление ее права на неприкосновенность жилища, а также психологическую атаку на его целостность. Наконец, г-жа Лопес Остра утверждал приостановлении станции. 13. 23 февраля 1989 года, прокурор при Верховном суде сформулировал выводы: ситуация жаловались составили произвольного и незаконного вмешательства со стороны публичных autorităţiler частную и семейную жизнь заявителя (статья 18 Конституции во взаимосвязи со статьями 15 и 19 - еще см. пункт 23). Соответственно, Суд должен принять неудобства в связи с жалобой заявителя, что она была подвергнута и ухудшение ее жизни, тем более, что оба эффекта были подтверждены в jotărârea от 31 января. 13 марта генеральный прокурор утверждал, приостановление программы (см. пункт 12 и пункт 25). 14. Решением от 27 июля 1989 года Верховный суд отклонил апелляцию. Оспариваемое решение было конституционных положений вызывается потому ни одно должностное лицо не записал в дом заявителя и не нападал на ее психическую неприкосновенность. В любом случае, она должна была свободу менять местожительства. Проблема может быть рассмотрен без лицензии под регулярным. Три. Разбирательство в Конституционном Суде 15. 20 октября 1989 года, г-жа Лопес Остра подал апелляцию (Recurso ампаро) в Конституционный суд, утверждая, нарушение статьи 15 (право на психическую целостность), статью 18 (право на частную жизнь и неприкосновенность жилища) и 19 (право на свободный выбор места жительства) Конституции (см. пункт 23). 26 февраля 1990 года Суд признал жалобу неприемлемой на том основании, что была явно необоснованной. Она отметила, что жалоба на нарушение права на неприкосновенность частной жизни не рассматривается должным образом в обычных судах. В противном случае, она сказала, что присутствие газов, запахов и шума не было себе является нарушением права на неприкосновенность жилища, что отказом прекратить работы станции degradan лечения не может рассматриваться, поскольку заявитель жизнь и психическую неприкосновенность не были в опасности, и что ее права на выбор места жительства не было нарушено, так как она была удалена из ее дома со стороны властей. С. Другие процедуры, направленные на очистные сооружения в городе Лорка Январе. Процедуры, связанные с отсутствием лицензии 16. В 1900 году, два из миссис Лопес Остра-закон, который жил в одном доме с ней, подал в суд на муниципалитет и Лорка компании SACURSA административной палаты Верховного суда Мурсии, утверждая, что станции в вопросе действуют незаконно. 18 сентября 1991 года эта юрисдикция, отметив, стойкие неприятности после 9 сентября 1988 и государство работают без лицензий, необходимых по закону, приказал закрыть станцию ​​лицензии (см. paragrfaul 28). Однако исполнение этого приказа было приостановлено в связи с введением апелляции муниципальным советом и компанией SACURSA. Дело до сих пор находится на рассмотрении Верховного суда. Февраль. Жалоба на экологические преступления 17. не 13 ноября 1991 года два sistersinlaw заявитель подал жалобу в следственный судья нет. 2 подала уголовное дело против компании за совершение Unie SACURSA экологические правонарушения (статья 347-бис Уголовного кодекса - см. пункт 29). Двух претендентов приняли участие в процессе в качестве гражданского истца. Только через два дня, судья принял решение о закрытии станции, но 25 ноября мера была приостановлена ​​из-за апелляции, поданной Генеральным прокурором 19 ноября. 18. Судья рукоположен проведении нескольких опросов на серьезность трудностей, вызванных станции очистки сточных вод и вызвали последствия для здоровья жителей района. Первоначальный доклад от 13 октября 1992 подготовленный кандидат химических наук из Университета Мурсии, обнаружили присутствие в спорном районе сероводород (газ без цвета, растворимый в воде, с характерным запахом гнилой яйцо) в концентрациях выше предельно допустимых значений. Декантирование сточные воды, содержащие серу река считалась неприемлемой. Эти выводы были подтверждены дополнительными докладе от 25 января 1993 года. В докладе от 27 октября 1992 года Национальный Институт токсикологии оценивает, что примерно уровни концентрации газа превысили пределы допускается, но не подвергается опасности здоровье жителей в непосредственной близости от станции. Во втором докладе от 10 февраля 1993 г., Институт заявил, что не исключено, что нахождение домов в районе в течение двадцати четырех часов в сутки составляли опасность для здоровья, так как они были основаны на расчетах по восемь часов в день в течение пяти дней. Наконец, региональное отделение для окружающей среды и природы, что и требовалось муниципалитет Лорки провести обследование, заключенного в своем докладе от 29 марта 1993 г. станция шума при работе не превышать времени, измеренного в других частях города. 19. Исследование файл содержит несколько медицинских справок и судебной воздействие на здоровье жителей в непосредственной близости от станции. Сертификат 12 декабря 1991 года, Санчес Айяла педиатр, отметил, что г-жа Лопес Остра дочь, Кристина, представляют собой клиническую картину тошнота, рвота, аллергические реакции, анорексия и так далее, что может быть объяснено только тем, что она живущих в сильно загрязненной зоне. Он рекомендовал передача детей из одной области. В экспертном заключении с 16 апреля 1993 года Институт судебной медицины Министерства юстиции в Картахене показали, что концентрация газа в жилых домах в непосредственной близости от очистных сооружений превышает допустимый предел. Он отметил, что дочь заявителя и внук, Фернандо Лопес Гомес, показал типичные симптомы поглощающего газа в вопрос, который периодически проявляется в виде острой инфекции легких. Институт считает, что есть причины и следствия отношений между клиническими и газа уровнях. 20 Кроме того, как видно из заявления трех полицейских призваны 9 января 1992 года в районе станции одним из cumnatele заявителю, что запахи были на момент их прибытия, очень сильны и вызывают тошноту. 21. 1 февраля 1992 года г-жа Лопес Остра и семья переехала в квартиру в центре Лорки, которая аренда была оплачена муниципалитетом. Нарушение этой передачи и опасной ситуации в жилищной сфере привели заявительницы и ее мужа, чтобы купить другой дом в другом районе города 23 февраля 1993 года. 22. На 27 октября 1993 года постановление судьи confrimat из 15 Ноября 1991 FF станция была временно закрыта. II. Право соответствующих внутренних А. Конституция 23. В соответствующих статьях Конституции предусматривают: Статья 15 "Каждый человек имеет право на жизнь и психическое и психологическую неприкосновенность, не подвергаясь пыткам или бесчеловечному или унижающему достоинство обращению или наказанию при каких обстоятельствах. Смертная казнь будет отменена, за исключением по военным законам во время военного преступника ". Статья 17 1 paragrfaul "Каждый человек имеет право на свободу и личную неприкосновенность ..." Статья 18 "1. Право на честь, неприкосновенность частной жизни и семьи, и право на контроль за использованием образа человека будут защищены. 2.Domiciliul неприкосновенна. Никто не может входить или поиск по месту жительства без ее согласия или решения judecătoreacă, если это действие UNI. ... " Статья 19 Испанские граждане будут пользоваться правом действовать свободно место жительства и переехать на национальной территории ... " Статья 45 "1. Каждый человек имеет право жить в окружающей среде, личностного роста и держать долга. Февраль. Органы государственной власти, основанная на необходимости обеспечения общественной солидарности обеспечит рациональное использование всех природных ресурсов для защиты и улучшения качества жизни и защиты и восстановления окружающей среды. Три. Любое лицо, которое нарушает вышеуказанные положения подлежит уголовному наказанию, или, если это применимо, административные санкции, предусмотренные законом и должны будут возместить ущерб ". B. Закон 1979 года о защите основных прав 24. Закон 62/1978 предоставляет для обеспечения некоторых основных прав обычных tribunalel. Прав, защищаемых таким образом включают право на неприкосновенность жилища и свободу выбора места жительства (статья 1, пункт 2). Тем не менее, в соответствии с переходными положениями 2, пункт 2 Закона о Конституционном Суде от 3 октября 1979 года, его применение распространяется и на другие права, гарантированные статьями 14-29 Конституции (статья 53 Конституции). 25. Жалобы на решения, вынесенные административными органами, затрагивающих права платформ могут быть внесены в Совет соответствующее admiistrativă обычных судом (статья 6), без необходимости исчерпания административных средств правовой защиты (статья 7 paragrfaul 1). Следующая процедура срочного с более короткими сроками и отказаться от определенных процессуальных действий (статьи 8 и 10). Решение таких юрисдикциях может быть обжаловано в Верховном суде (статья 9), которая рассматривает такие срочные звонки в процедуре. C. экологических норм 26. Государственная экологическая и автономных общин приняли целый ряд положений различных категорий законодательства: Статья 45 Конституции (patragarfaul 23) законодательные drecretul 1302/1986 от 28 июня 1986 г. на экологические evalurarea воздействия и закон 38/1972 от 22 декабря 1972 с контролем загрязнения pivire. 27. Положения наиболее часто вызывается в этом случае регулирование 1961 утра по секретным деятельности неудобно, нездоровый, вредная и опасная утвержденного Указом 2414/1961 от 30 ноября. Целью данного постановления является предотвращение unsataţiile, фабрик, деятельности, отраслей или магазины, как государственные, так и частные, чтобы вызвать неудобства и повреждений при обычных условиях санитарии и гигиены наносит ущерб окружающей среде или общественной или частной собственности или подвергая серьезному риску лиц или свойства (статья 1). Статья 3 распространяет действие правил о шума, вибрации, дыма, газов, запахов и т.д.. Что касается места осуществления деятельности в вопросе, каждый из этих регулируются постановлений муниципалитета и местных планов развития. Однако, растения считаются представлять опасность для здоровья в принципе не может православный построен на расстоянии 2, 000 метрах от ближайшего жилого района (статья 4). 28. Местный мэр имеет право издавать lecenţe для такой деятельности, контроль и применение вышеупомянутых положений и введение санкций в случае необходимости (статья 6). Процедура получения таких лицензий имеет несколько шагов, в том числе обязательная консультация провинциальных Комте на коммунальных системах безопасности, предложенных заявителем в описании проекта. Перед использованием помещений должны быть проверены местными техник требуется (статья 42). Апелляцию на решение о предоставлении или отказе в выдаче лицензии может быть подано в суды общей юрисдикции. Когда вызвало некоторые неудобства, мэр ăpoate порядке ответственной стороны принять соответствующие меры по их устранению. Если такие меры не будут приняты в срок, нахожусь в регулировании, мэр может, на основании анализов, проведенных и выслушав лицо, наложить штраф или приостановить временно или постоянно лицензии 8articolul 38). Д. Уголовный кодекс +29. Статья 374 бис был введен 25 июня 1983 года срочные реформы законодательства и частично Уголовного кодекса (8/1983). Он утверждает: "Любое лицо, которое, в отличие от законов и правил по охране окружающей среды, причины, или практикой, прямо или косвенно, паров и разливов любого вида в воздух, почву или воду ..., susceptbile причинить серьезный человеку вред здоровью или серьезного живых животных, лесов, природных зон и культурных областях сносно лишением свободы на срок от шести месяцев до одного года (Arresto мэра) и штраф в квантовой 50, 000 до 1 млн песет. Более суровое наказание (от шести Шуни шести лет лишения свободы), где накладывается промышленным funcţioneazăîn завода незаконно, без получения необходимых административных разрешений, или в нарушение решений экспресс административных органов заказе изменении или приостановлении действия загрязняющих веществ, или информации, представленной на воздействие деятельности на окружающую среду утром не так, и если предотвращение проверки, проведенной административных органов. ... Во всех случаях в соответствии с настоящей статьей, может быть заказана временного или постоянного закрытия предприятия ... " На слушаниях комиссии 30. Г-жа Лопес Остра обратился в Комиссию 14 мая 1990 года. Она жаловалась на бездействие Лорка муниципальных властей неудобства вызваны водоочистной станции расположены в нескольких метрах от ее дома. Ссылаясь на статьи 8, пунктов 1 и 3 Конвенции, он утверждал, что был жертвой нарушения права на проживание делает невозможным resăpectarea ее личной и семейной жизни и унижающее достоинство обращение жертвы. 31. 8 июля 1992 года Комиссия объявила жалобу (№ 16798/90) приемлемой. В своем докладе от 31 августа 1993 года (статья 31), она выразила единодушное мнение, что имело место нарушение статьи 8, но не статьи 3. Полный текст мнения Комиссии приводится в приложении к настоящему постановлению [‡] ЗАКЛЮЧИТЕЛЬНЫЕ ОБЪЯСНЕНИЯ В СУД 32. Правительство просило Суд принять предварительные возражения или иным образом, решить, что Испания не нарушили свои обязательства по Конвенции. 33. На слушании адвокат заявителя просил суд объявить, что в случае, если Испания не выполнила свои обязательства, предусмотренные статьями 8 и 3 Конвенции. ЗАКОН 34. Заявитель утверждал, что имело место нарушение со статьями 8 и 3 Конвенции в связи с запаха, шума и загрязняющих паров вызвано жидкостью очистных сооружений и твердых резиденция расположена в нескольких метрах от E. Она сказала, что испанские власти ответственны за нарушения, ссылаясь на их пассивное отношение. I. О предварительных возражения Правительства А. возражение основано на не исчерпания внутренних средств правовой защиты 35. Правительство утверждало, как и Комиссия, что г-жа Лопес Остра не исчерпал внутренние средства правовой защиты. Специальное обращение к фундаментальной защиты прав выбранного им (см. пункты 10-15 и 24-25) не является подходящим средством борьбы с уважением прав рядовых или заказать научных споров по поводу эффектов, вызванных очистные сооружения воды. Таким образом, эта процедура была короткой и быстрой, чтобы исправить явные нарушения основных прав и доказательств была низкой. Заявитель должен, с другой стороны, привели обоих уголовных дел и обычные административные действия, которые были бы эффективны в подобных обстоятельствах. На подобные факты, например, ее сестра принесла обычные административные процедуры в апреле 1990 г. и впоследствии подал жалобу 13 ноября 1991 года. Компетентные судебные органы распорядились закрыть станцию ​​18 сентября, соответственно, 15 ноября 1991 года, однако выполнение этих заказов была приостановлена ​​из-за жалоб, поданных муниципальными властями и Генерального прокурора (см. пункты 16 и 17). На 27 октября 1993 года станция была закрыта по постановлению суда по уголовным делам, но оба разбирательства еще не было завершено в испанских судах. Если суд будет править в этом случае, на основании документов, представленных сторонами по этим процедурам, как Комиссия в своем докладе, его решение было бы предвзято результат. 36. Напротив, Суд считает, как и Комиссия, и заявитель, что особая защита фундаментальных прав приложений подал в Audiencia Территориальные Мурсия (см. пункт 10) был эффективный и быстрый способ получения возмещения для ее жалобы о нарушениях право на уважение жилища и физическую неприкосновенность, тем более что такой запрос может достичь желаемого результата, а именно очистные сооружения закрытия. Кроме того, Генеральный прокурор утверждал в ходе разбирательства и суда (коллегия Верховного суда Территориальная в Мурсии и-см. пункты 11 и 13), которые изучали существу ходатайства заявителя должно быть поддержано. 37. Что касается необходимости дождаться результатов обоих деле, возбужденном миссис Лопес Остра cumnatele обычных судов (административной и уголовной), Суд считает, как и Комиссия, что истец не является стороной этих разбирательств. Кроме того, предметом данного разбирательства не совпадает с защитой основных права на апелляцию, и, соответственно, поданного в Страсбурге, даже если они могли бы достичь желаемого результата. Admiistrativă обычных процедура, направленная, в частности, еще один вопрос, а именно невозможность получить разрешение на муниципальном установки и эксплуатации станции. Вопрос о возможной уголовной ответственностью SACURSA для возможного экологического преступления отличается от пассивности муниципальных властей или других компетентных национальных органов в отношении проблем, вызванных станции. 38. Наконец, это еще предстоит установить, действительно ли для целей исчерпания внутренних повторяются, это было необходимо для заявителя установить себя в любом из двух способов исходя şitigiu. В этом случае суд также согласился с Комиссией. Используя эффективные и соответствующие средства правовой защиты, заявитель также не должны принести другие процедуры менее быстро. Таким образом, заявитель предоставил национальные суды, которые, в принципе, при условии, Договаривающиеся государства в статье 26 Конвенции, а именно возможность возмещения предполагаемых нарушений (см., в частности, штраф 18 июня 1971 в Куза Уайльд Оомс и Версип против Бельгии, Серия А,. 12, стр. 29, paragrfaul 50, постановление от 6 ноября 1980, потому что Guzzardi против Италии, Серия А №. 39, стр. 27, paragrfaul 72). 39. Следовательно, он должен быть отклонен. B. возражение по поводу отсутствия жертвы 40. Правительство уже внедрили передовые Второе возражение на рассмотрение Комиссии. Он признал, что г-жа Лопес Остра, как и другие жители города Лорка, не пострадал неудобства вызваны станции до 9 сентября 1988 года, когда часть litgiu станция была остановлена ​​деятельность (как evedea пункт 9). Однако, даже если предположить, что запахи и шумы, которые не были чрезмерными, как DPA сохранялись это время заявитель перестала быть жертвой временем. С февраля 1992 г. г-жа Лопес Остра семья получила жилье в арендную плату центра города оплачивается муниципалитетом, и в феврале 1993 года они переехали в дом, который они приобрели в то же время (см. paragrfaul 21). Тем не менее, закрытие станции в октябре 1993 года, наконец, положить все неудобства, так что ни заявитель, ни ее семья не страдает от побочных эффектов работы станции. 41. В ходе слушаний представитель Комиссии отметили, что решение следственного судьи от 27 октября 1993 года (см. paragrfaul 22) не означает, что любой, кто вынужден отказаться от условий окружающей среды своего дома, а затем, чтобы купить другой дом их перестать быть жертвой. 42. Суд не согласен. Ни миссис Лопес Остра оставляя или закрытия водоочистной станции, которая была, по сути, временное, не меняет тот факт, что заявительница и ее семья жила в течение нескольких лет на расстоянии только сорок футов от источника запаха, шума и дыма. В любом случае, если reclamnata может теперь вернуться к прежней жилья в результате решения о закрытии станции, это будет фактором, который следует принимать во внимание при оценке причиненного ущерба, но никоим образом не будет означать потерю ее жертвы (см., в частности, постановление от 13 июня 1979 г. Дело Маркс против Бельгии, Серия А,. 31, стр. 13-14, п. 27, и решение от 28 октября 1987 из-за Inze против Австрии, Серия А, . 126, стр. 16, paragrfaul 32). 43. Соответственно, жалоба необоснованна. II.CU Предполагаемое нарушение статьи 8 Конвенции 44. Во-первых, г-жа Лопес Остра утверждал, что имело место нарушение статьи 8 Конвенции, которая гласит: "1. Каждый человек имеет право на уважение его личной и семейной жизни, его жилища и его корреспонденции. Февраль. Там не должно быть никакого вмешательства со стороны публичных властей исполнения этого права, за исключением случаев, что эта смесь не требуется по закону, и что является мерой в демократическом обществе, это необходимо для национальной безопасности, общественного порядка или экономического благосостояния страны, обороны предотвращения беспорядков или преступлений, для охраны здоровья или нравственности или защиты прав и свобод других лиц ". Комиссия подписались на эту точку зрения, в то время как правительство conmtestat его. 45. Правительство утверждало, что жалоба, поданная в Комиссию, она была признана приемлемой (см. пункты 30 и 31), была идентична рассмотренной испанскими судами в заявке на защиту основных прав, так как она основана на четко заявления, медицинские заключения и технического опыта, начиная спроса и без всякой связи с ним. 46. Этот аргумент не был убедительным в Суд. Заявитель жаловался на ситуацию, которая была расширена бездействие компетентных муниципальных властей. Это бездействие фундаментальной точки жалоб, поданных в Комиссию и применение Мурсия коллегией территориального (см. paragrfaul 10). Тот факт, что она продолжалась и после направления комиссии и вынесения решения о приемлемости не может считаться в отношении заявителя. Если подобная ситуация будет сохраняться рассмотрены, Суд должен рассмотреть факты, introdicerii задней приложений и даже после вынесения решения о приемлемости (см., во-первых, решение от 27 июня 1968 Neumeister против Австрии, Серия А. 8, стр. 21 и стр. 38 paragrfaul 28, paragrfaul 7). 47. Г-жа Лопес Остра утверждал, что, несмотря на частичное приостановление работы станции 9 сентября 1988 года она продолжала выдавать Furma, непрерывный громкий шум и сильные запахи, которые сделали условия жизни ее семьи невыносимой, и бросил вызов ей и ее семье проблемы со здоровьем. В этом контексте, она заявила о нарушении ее права на уважение жительства. 48. Правительство оспорило реальность и серьезность ситуации, описанной (см. paragrfaul 40). 49. На основании медицинских отчетах и ​​обзорах разработанный правительством или заявителя (см. пункты 18-19), Комиссия пришла к выводу, в частности, что паров сероводорода, причиненного государственными превысил позволено ставить под угрозу здоровье окрестности locuitorilot и это может быть причинно-следственная связь между плотностью и привязанности, понесенный ее дочери. 50. По мнению суда, эти данные лишь подтверждают выводы первого доклада Audiencia Территориальный эксперт представил Региональным агентством по окружающей среде и природе 19 января 1989 г. по просьбе миссис Лопес Остра на защиту основных прав. Генеральный прокурор, чтобы поддержать это требование как в первой инстанции, а во втором (см. пункты 11 и 13). Территориальные Audiencia принято считать, что, не создавая серьезную угрозу для спора проблем со здоровьем повреждены качества жизни жителей в непосредственной близости от станции, но сказал, что ущерб не был достаточно серьезным, чтобы нарушать основные права, защищаемые Конвенцией ( См. paragrfaul 11). 51. Конечно, серьезное загрязнение окружающей среды могут повлиять на благосостояние людей и может лишить их домой, чтобы использовать таким образом, чтобы повлиять на их личную и семейную жизнь, но без ущерба для их здоровья украсит. Если проблема анализируется с точки зрения положительного обязательства, налагаемого на государства - принять разумные и необходимые меры для защиты прав заявителя в соответствии со статьей 6 paragrfaul одного - по doleanţei заявителя, или с точки зрения "вмешательство со стороны публичных властей "оправдано в соответствии с пунктом 2 статьи 8 утра применимые принципы во многом схожи. В обоих случаях, мы должны принять во внимание справедливый баланс, который будет создан между конкурентоспособными интересов личности и общества в любом случае государство пользуется определенной свободой усмотрения. Кроме того, даже по отношению к первым положительным paragrfaul обязательствами, предусмотренными статьей 8, равновесие, необходимые для целей, указанных в абзаце втором может иметь некоторое отношение (см., в specuial, постановление от 17 октября 1986 C из-за Риса . Великобритания, Серия А,. 106, стр. 15, 37 paragrfaul и суда от 21 февраля 1990 года по делу Рейнер против Соединенного Королевства, Серия А,. 172, стр. 18, paragrfaul 41). 52. Согласно файлу, водоочистной станции в вопросе был построен SACURSA в июле 1988 года для того, чтобы решить серьезные проблемы загрязнения в городе Лорка вызванные высокой концентрацией кожевенных заводов. Тем не менее, после начала деятельности станции неудобства вызваны проблемы со здоровьем, и многие люди на прилегающей территории (см. пункты 7 и 8). Очевидно, что испанские власти и особенно муниципальные власти Лорка не юридическую ответственность за прямые эманации теоретические обеспокоены. Однако, как указала Комиссия, город согласился построить станцию ​​на одной из его земля, и государства, лежащие в основе строительства станции (см. paragrfaul). 53. Городской совет оперативно отреагировали предоставлении пострадавшим жителям жилых помещений в центре за июль, август и septemrbie 1988 году и впоследствии прекращение деятельности станции 9 сентября (см. paragrfalele 8 и 9). Тем не менее, члены совета директоров не могли не знать, что экологические проблемы продолжались и после частичного закрытия (см. п. 11). Не Кроме того, было подтверждено, не позднее 19 января 1989 Доклад регионального агентства по окружающей среде и природе, а в дальнейшем исследования в 1991, 1992 и 1993 года (см. paragrfalel 11:18) . 54. Г-жа Лопес Остра сказал под общий контроль полномочий постановлением 1961 муниципальных органов власти, муниципального управления было обязано принять меры. Кроме того, Satta не удовлетворяли требованиям законодательства, особенно с точки зрения его расположения и отсутствия муниципальных разрешений (см. paragraflel 8, 27 и 28). 55. По этому вопросу, Суд отмечает, что вопрос о законности строительства и эксплуатации станции находится на рассмотрении в Верховном суде в 1991 году (см. пункт 16). Европейский Суд неоднократно заявил, что задачей толкования и применения положений своего внутреннего законодательства национальными органами власти, особенно суды (см., в частности, постановление от 24 февраля 1994 года в дело не Касадо Кока против Испании, Серия А, . 285-A, стр. 18. paragrfaul 43). В любом случае, Суд считает, что в этом случае даже если предположить, что муниципальные власти не выполнил функции, возложенные законом (см. пункты 27 и 28), необходимо назначить ли национальные власти приняли необходимые меры для защита дома заявителя и уважение к частной и семейной жизни, гарантированное статьей 8 (см., в частности, с соответствующими изменениями, решение от 26 марта 1985 года по делу X и Y против Нидерландов, Серия А,. 91, с 11. paragrfaul 23). 56. Было отмечено, что муниципальные власти не только были не в состоянии принять меры в этом направлении после 9 сентября 1988 года, но и противодействовал судебных решений в этой области. В обычное административное разбирательство, начатое миссис Лопес Остра власти cumnatele оспорила решение в Высшем суде muricata от 18 сентября 1991 заказе временного закрытия станции, и эта мера была приостановлена ​​в результате (см. пункт 16). Другие органы власти также способствовало расширение ситуации. 19 ноября 1991 года Генеральный прокурор подал апелляцию на решение следственного судьи от 15 ноября временного закрытия станции для экологического преступления уголовного дела (см. paragrfaul 17). Приказ не был выполнен до 27 октября 1993 года (см. paragrfaul 22). 57. Правительство указало на то, что город платит за аренду квартиры в центре города Лорка, заявительница и ее семья жили в период 1 февраля 1992 - февраль 1993 года (см. paragrfaul 21). Тем не менее, Суд отмечает, что семье пришлось пережить неудобства, вызванные станции в течение трех лет до Флит. Они двигались только тогда, когда стало ясно, что ситуация Нут длиться вечно, и педиатр, который лечил ее дочь миссис Лопес Остра рекомендуется переселения (см. пункты 16, 17 и 19). В таком случае, город не мог предложить заплатили полную компенсацию за беспокойство и неудобство членам семьи, которые подверглись Лопес Остра. 58. В этом контексте, и, несмотря на усмотрения, предоставленного государством-ответчиком, суд считает, что государство не удалось установить баланс между интересами экономического properităţii города на иметь очистные сооружения, и эффективное осуществление права на Уважение дома и частную и семейную жизнь заявителя. Соответственно, имело место нарушение статьи 8. III. Предполагаемое нарушение статьи 3 Конвенции 59. Г-жа Лопес Остра сказал, что вопросы, по которым государство-ответчик был подвергнут критике были настолько серьезными, и заставило его так много боли, что они могут представлять собой унижающее достоинство обращение, запрещенное статьей 3 Конвенции, которая гласит: "Никто не должен подвергаться ни пыткам, ни бесчеловечному или унижающему достоинство наказанию или обращению". Правительство и Комиссия не consiedrat не было нарушения рассматриваемого положения. 60. Суд присоединяется к этой точке зрения. Условия, при которых заявитель и ее семья жили в течение нескольких лет были, конечно, очень трудно, но не унижающего достоинство обращения по статье 3. IV. Применение статьи 50 Конвенции 61. Статья 50 гласит: "Если Суд установит, что решение, принятое судебной власти или иными властями Высокой Договаривающейся Стороны, полностью или частично conlict облигаций, установленные Конвенцией, а внутреннее право Высокой Договаривающейся Стороны допускает возможность лишь частичного устранения последствий последствий такого решения или такой меры, суд предоставит пострадавшей стороной, в случае необходимости, справедливой компенсации. " Г-жа Лопес Остра потребовал компенсации за причиненный ущерб и возмещение судебных расходов и издержек. А. Ущерб 62. Заявитель утверждал, что строительство и эксплуатация станции переработки отходов рядом туда, где они заставили ее сделать радикальные изменения в ее жизни. Соответственно, задал следующие суммы в отношении ремонта за ущерб, причиненный: (А) 12, 180, 000 песет (ESP) для страданий, которые испытывают înceopând 1 октября 1988 по 21 января 1992 года, где он жил в бывшем доме; ( 3, 000, 000 ESP для беспокойства, вызванного тяжелой болезни своей дочери; 2 ©, 535, 000 ESP за причиненные неудобства от 1 февраля 1992 ее нежелательные перевод на другую жилья; +7 (D), 000, 000 ESP для расходов на приобретение нового жилья, которая была обязана обеспечить в феврале из-за неопределенной ситуации на жилье, предоставляемое городскими властями Лорка; (E) 295, 000 ESP путем cheltuileli понесенных при установке нового дома. 63. Правительство считает, что заявленные суммы были чрезмерными. Он отметил, что Лорка муниципалитет заплатил арендную плату за жилье в центре города, где он жил миссис Лопес Остра и ее семью с 1 февраля 1992 года, когда она переехала в новый дом. 64. Делегат Comisieie conststat, что общая сумма являлась чрезмерной. Что касается морального вреда, он считал, что, хотя заявитель теоретическое право требовать новый дом, она была вынуждена уступать старой валюты, принимая во внимание различия в размерах и особенностях. 65. Суд признал, что г-жа Лопес Остра пострадали некоторые повреждения в результате нарушения статьи 8 (см. paragrfaul 58). Остаточная стоимость ее старую квартиру и перемещение необходимых связей и определенные затраты и неудобства. С другой стороны, нет никаких причин, почему заявитель окупить стоимость нового жилья, так как она сохраняется и старая квартира. Следует иметь в виду, что в течение года UNI муниципальные власти обратили в аренду квартира в центре Лорки занимаемой заявительница и ее семья и бизнес-завод по переработке отходов была временно приостановлена ​​27 октября 1993prin расследование решение судьи (см. paragrfaul 22). Кроме того, заявителю был причинен моральный вред, неоспоримы. В дополнение к неудобства, вызванные паров бензина, шума и запахов, она страдает чувство беспомощности и тревоги, но, увидев litigiupersista ситуации ухудшения здоровья и его дочери. Capetetele травмы не могут быть приняты в рамках одного точного расчета. Производя оценку на справедливой основе в соответствии со статьей 50, Суд удовлетворил миссис Лопес Остра компенсацию в размере 4, 000, 000. B. Расходы и издержки Январе. В национальных судах 66. Заявитель утверждал, в общей сложности 850, 000 ESP компенсации расходов и издержек, понесенных в ходе разбирательства в национальных судах. 67. Правительство и представитель Комиссии отметили, что г-жа Лопес Остра получили бесплатную юридическую помощь в Испании, так что ей пришлось оплачивать гонорар адвоката, который представлял данное добавил это обязательство возлагается на государство. 68. Суд также установил, что заявитель не понес расходы в связи с этим и отвергать соответственно спорные претензии. Г-н Коста Mazon не может полагаться на статью 50 требовать удовлетворения по той причине, что он принял правовые условия его клиента помощи (см., в частности, постановление от 19 декабря 1990 года по делу Дельта против Франции, Серия А,. 191-A, стр. 18, пункт 47). Февраль. В органах Конвенции 69. Г-жа Лопес Остра утверждал на сумму 2, 250, 000 ESP за расходы на адвоката, понесенных в ходе разбирательства Комиссия и Суд, меньше суммы, выплаченные юридической помощи titşu Совета Европы. 70. Правительство и представитель Комиссии считают, что чрезмерное количество. 71. В свете критериев, изложенных в его постоянную практику, Суд считает справедливым предоставить заявителю сумму 1, 500, 000 ESP по этому иску, за вычетом суммы 9 700 франков оплачиваются Советом Европы. На этих основаниях суд единогласно: ЕВРОПЕЙСКИЙ СУД ПО ПРАВАМ ЧЕЛОВЕКА Случае тоже Лопес Остра против Испании Заявление №. 16798/90 решение 9 декабря 1994 Январе. Отклонил предварительные возражения Правительства; Февраль. Постановил, что имело место нарушение статьи 8 Конвенции Три. Постановил, что не имело место нарушение Статьи 3 Конвенции; Апрель. Постановил, что государство-ответчик должно выплатить reclamanatei в течение трех месяцев, на сумму 4 000 000 (четыре миллиона) песет в компенсации морального ущерба 1 500 000 (Один миллион пятьсот) песет, минус 9 700 (девять тысяч семьсот) французских франков в качестве cheltuileli решение, которое будет конвертируемых в песет по обменному курсу на день это решение; Мая. Отклонил остальные требования о справедливой компенсации. Совершено на английском и французском языках и оглашено на открытом слушании во Дворце прав человека в Страсбурге, 9 декабря 1994 года. Рольф РИССДАЛ, Президент Подпись: Герберт Петцольд Регистратора

Всё о сланцевом газе в Донбассе http://obs.in.ua/index.php?option=com_cont...6&Itemid=54 РС это лента новостей по теме