ladylegend

Статтею 129 Конституції України встановлено один із важливих принцивів судочинства - 9) обов’язковість судового рішення. Статтею 129-1 Конституції України встановлено - Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Статтею 382 Кримінального кодесу встановлена відповідальність за невиконання судового рішення. Для початку можна надіслати письмову вимогу, в якій пригрозити кримінальною відповідальністю. За відсутності позитивної реакції, можна звертатися до суду або подати заяву про злочин до поліції.

Здравствуйте! Большое спасибо, но Вы говорите якобы о 2-х решениях. Или это описка?

Что-то не могу найти эти решения ВС. Если не сложно, поделитесь ссылкой. Заранее благодарна

Спасибо за участие

Человек судился с нотариусом как с регистратором в административном суде с 2016г. В первой инстанции иск удовлетворили, во 2 - отказали. Верховный Суд долго думал и недавно провадження закрыл т.к. нужно обращаться с гражданским иском. Вопрс к форумчанам - имеется ли в даном случаэ возможность подачи иска, учитывая, что ему только сейчас указали на неверную подудность? И есть ли такая практика?

Посоветуте как лучше поступить. Вместе с иском о признании кредитного договора недействительным, потребовали обеспечение путем наложения ареста на ипот.квартиру и запрет на любые регистрационные действия. Суд открыл по иску дело, но в обеспечении отказал т.к. дескать суду нужно разобраться в правоотношениях. Хотя все было описано предельно ясно. Что лучше сейчас сделать : подать апеляцию на ухвалу суду об отказе в обеспечении или к первому суд. заседанию подать еще одно заявление об обеспечении ? И еще смущает, что суд считает это дело малозначным

Да, это решение хорошее тем, что просто указана связь кредитного договора с ипотечным. Хотелось бы найти решение не зависимо от погашения долга. Сейчас ищу такое решение, но пока не вижу. Если такое встречалось, пожалуйста, дайте ссылку.

А вы бы не могли мне помочь на форуме найти такую практику, ато что-то не могу найти?

Таким образом, вымога банка приводит к авоматическому прекращению кредитного договора и прекращению ипотечного Значит есть смысл обращаться в суд?

Я имела ввиду те что вступают 4 февраля. Еще меня интересует возможно ли признать ипотеку прекращенной, если верховный суд сейчас считает, что ипотека вообще не может быть прекращена?

Спасибо за совет!

Наверное срочно нужно подавать такой иск

В судебном решении о взыскании кредита ничего не говорится о прекращении кредитного договора. Но перед судом банк направлял такую вымогу

Уточнение: 29.03.2018г исполнительный лист был возвращен Альфе без исполнения. Информации нет о повторной подаче на исполнение.

Прошу совета! Кредитный валютный договор в Сведбанк, купля-продажа Дельтабанку, купля-продажа Альфабанку. Есть решение суда, которым удовлетворено требование Альфы по возвращению кредита в размере 468 660 грн, находится на исполнении с 2015 года. Заемщик ничего не платил. В Веховном суде на даный момент находятся 2 дела: оспаривание регистрации ипотеки на банк, который купил кредит и оспаривание договоров купли-продажи права требования за кредитом. Недавно от Альфы пришло уведомление об обращении взыскания на предмет ипотеки, дают срок 30 дней и требуют вернуть все деньги и указывают сумму 2 115 759,55 грн по состоянию на сейчас. В противном случае будут обращать взыскание на ипотечную квартиру по ст.37 закона Про ипотеку. Будет ли действовать на это требование изменения в законе об ипотеке, которые еще не вступили ? Какие первоочередные шаги следует предпринять?

Я зробила такий висновок лише відповідно до положень ЦК. Про інші підстави, які свідчать про укладення договору факторингу (рішення у топіку), слід запитати у антірейда. Було б непогано ознайомитися іншими ознаками договору факторингу, про які заявлялося в суді.

З рішень, що в топіку, виходить що в оспорюваних договорах були й інші ознаки договору факторингу. Але щодо ст.519 та ст.1081 ЦК виходить, що є закріплена в законі відповідальність первісного кредитора за недійсність переданої вимоги. Однак, тільки при факторингу (ст.1081) у сторін є право в договорі зазначити, що первісний кредитор (клієнт) не відповідає за недійсність переданої вимоги. Якщо в договорі про недійсність в якомусь пункті вказано, що первісний кредитор НЕ ВІДПОВІДАЄ ЗА НЕДІЙСНІСТЬ ПЕРЕДАНОЇ ВИМОГИ – то це є ознакою договору факторингу. Бо ст.519 ЦК вказує, що при заміні кредитора первісний кредитор ОБОВ»ЯЗКОВО ВІДПОВІДАЄ ЗА НЕДІЙСНІСТЬ ПЕРЕДАНОЇ ВИМОГИ. Раз сторони зазначили в договорі відсутність відповідальності за недійсність переданої вимоги, то вони використали положення ст.1081ЦК, отже це є факторинг.

Йдеться про те, що договір названий «Відступлення прав вимоги» чи «Купівля-продаж» прав вимоги», що передбачає заміну кредитора в зобов»язанні. Однак фактично цей договір є договором факторингу. Суди часто маніпулюють поняттями, але є суттєві відмінності між заміною кредитора та факторингом, що закріплено в ЦКУ. Права та обов»язки сторін при ЗАМІНІ КРЕДИТОРА відрізняються від ФАКТОРИГУ об»ємом відповідальності. Відповідно до ст.519 ЦК (заміна кредитора) - Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги. Тобто, в законі чітко встановлено, що в любому випадку Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги. Відповідно до ст.1081 ЦК (факторинг) - Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Очевидно в даному випадку в договорі зазначено, що клієнт не відповідає за дійсність грошової вимоги, право якої відступається. З цього виходить, що це є договір факторингу, а не відступлення прав вимоги.

Дія закону у часі. Закон починає діяти з моменту набрання ним чинності. З цього моменту закон діє до втрати ним чинності, яка може наступити внаслідок його скасування, заміни його іншим законом, закінчення терміну дії закону або ухвалення рішення Конституційного Суду України про визнання закону (його окремих положень) неконституційним. Мінюст, Наказ "Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів" від 12.04.2005 N 34/5 2.3. Розпорядчий документ повинен містити реквізити та заголовок, а також такі структурні складові: …..положення про набрання чинності; 2.36. Не потребують визнання такими, що втратили чинність, нормативно-правові акти тимчасового характеру, строк дії яких минув.

Не знаю насколько я права, но так выплывает из текста закона. Если есть дополнительные аргументы, то можно подискутировать

Гіпотетично ЗУ «Про іпотеку» передбачає відступлення прав за іпотечним договором. Інша справа як це описано в самому договорі про відступлення прав вимоги та яким чином зафіксовано факт передачі. Бо це впливає на наявність/відсутність підстав для реєстратора. Особливо слід звернути увагу як описано в договорі про передачу прав вимоги власне передачу прав за іпотечним договором. Якщо договір називається «про передачу прав вимоги» - то в тексті напевне вказується в основному про передачу прав вимоги за кредитним договором. Але відповідно до ст.24 ЗУ Про іпотеку : Відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. В одному реченні є 2 поняття: 1.відступлення прав за іпотечним договором 2. відступлення права вимоги за основним зобов'язанням Виходить, що відступлення ПРАВ за іпотечним договором потребує окремого договору, в якому повинно зазначатися, що речові права 1іпотекодержателя за іпот.дог №…від… ПЕРЕХОДЯТЬ до 2іпотекодержателя, у зв»язку з чим відбувається заміна сторони в договору. І до 2іпотекодержателя переходять права звернення стягнення на предмет іпотеки (та інші), в разі виникнення заборгованості за кредитним договором. За іпотечним договором не можуть передаватися «права вимоги». Умов про заміну сторони в іпотечному договорі в Вашому договорі про передачу прав вимоги скорше всього немає, але нотаріус в реєстрі іпотек безпідставно зробив заміну іпотекодержателя. Вважаю власне з таких підстав договір про передачу прав вимоги не може бути підставою для реєстраційних дій «заміни умов» чи «заміни сторони»

Киньте ссылку на решение ВССУ. В данном случае срок исковой давности к ипотекодателям (имущественным поручителям) прошел. Банк в суд к ним не обращается. Исполнительная служба не тревожит. Однако, по реестру квартира под ипотекой и наложен запрет на продажу, что не дает возможности собственнику распорядится квартирой. Поэтому нужно собственникам самим обращаться в суд, но как сформулировать правильно требования?

В этом деле заемщик и ипотекодатель разные люди. Поэтому и спрашивала как защитить ипотекодателей. При этом, иск о признании договора ипотеки разорванным уже подавался и не был удовлетворен судом в 2011 году. На данный момент кредитный договор разорван, взыскание долга ТОЛЬКО с заемщика. Вопрос о том, действует ли на данный момент ипотечный договор? Можно ли каким-то образом в судебном порядке признать ипотечный договор недействующим, в силу того, что уже 5 лет как нет кредитного договора?

Я взяла цитату с Вашего решения

Така ситуація (2011 рік): Банк подав позов про стягнення усього боргу тільки з позичальника, звернення стягнення на іпотечну квартиру і розірвання кредитного договору. Була подана зустрічна заява про розірвання іпотечного договору. 1 інстанція задовольнила усі вимоги (і зустрічного позову), крім звернення стягнення на іпотечну квартиру. Апеляційний суд скасував рішення в частині відмови у розірванні іпотечного договору – з тих підстав, що Банк вимоги про стягнення заборгованості з іпотекодавців не заявляв, а тому і з цих підстав договір іпотеки не міг бути розірваним. В частині відмови у зверненні стягнення на квартиру змінив – вказав, що не була дотримана процедура по ЗУ «Про іпотеку». Касаційний суд залишив усе без змін. До теперішнього часу банк іпотекодавців не турбував. А недавно надіслав запрошення на переговори стосовно цікавих пропозицій J Які можуть бути варіанти захитсу іпотекодавців на даний час ? Заздалегідь вдячна