Bolt

Пользователи
  • Число публикаций

    35049
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    1205

Сообщения опубликованы Bolt

  1. Я-то, конечно, верю в себя, на грамотность и на память не жалуюсь, если разобраться в вопросе и пройтись по всем законам, то смогу)) Но на самом деле у нас нет выбора, мы не можем нанять сейчас хорошего адвоката, не позволяют финансы, а нанять кого-нибудь лишь бы было - увольте, моей подругу такой адвокат оказал медвежью услугу, стало только хуже((( Поэтому было решено своими силами пробовать.. Здесь пишу, так как вижу, что здесь профессионалы своего дела, ведь в тонкостях надо разбираться, что за чем подавать и  как действовать в той или иной ситуации...

     

    Может это и так... Лучше самому, если нет денег, чем дилетантов нанимать... А какой город у Вас...

    • Like 1
  2.  Тут еще вопрос.. Имеем ли мы право перенести заседании в связи с тем, что в деле появились новые обстоятельства (предоставление банком кредитного дела) или как это назвать? Мы же должны ознакомиться с вновь прибывшими доводами?

     

    Да, конечно, просите о перерыве для ознакомления с вновь поступившими материалами...

    • Like 1
  3. В идеале, еще есть не законодательные требования, правильно говорить и быть уверенным в себе.

     

    Ну это само собой... Но если человек так верит в себя, пусть попробует сам... без юриста... )

  4. А может и была, но не занесли ручками, что за такое в этой стране будет?

     

    Пока ничего, но согласно нового закона, то должны всё внести не внесённое и вносить в дальнейшем исправно...

  5. Пишут, что человек не пускал в дом, слесарь увидев карабин, схватил болгарку и сделал порез хозяину, дальнейшее известно. Ошибка судьи, уже обсуждали правовую позицию ВСУ о невозможности выселения из ипотеки без предоставления другого жилья, если ипотека не была куплена за кредитные деньги, в выселении д.б. отказать, где-то так, а так пеня 5% в день, вообще блеск ростовщика.

     

    Это ж надо какой бодрый и смелый слесарь дибил оказался... Собственно говоря всё из-за него, он спровоцировал всё это... Для это слесарь должен быть лично заинтересован, чтобы такое сделать, а не свалить быстро по тихому... Я надеюсь это его застрелил хозяин... Из своего опыта в криминалистике знаю, точно, что он просто хотел попугать карабином, чтобы отвалили... А мне вот интересно, а они что без милиции приходили... Там просто отжим был реальный...

     

    Ну да в этом согласен, что упущена позиция ВСУ, но для этого есть апелляция, и вопрос мог решиться мирно...

     

    Ну а 5% это знаете, фантазии, можно было и 100% в день написать... Я сталкивался в практике с договорами в 100% в месяц, правда давно уже это было...

    Но судья то всё это отмёл, нормально всё написал...

  6. Этот Шевченко утверждает, что суд будет по месту нахождения ПОЗИВАЧА. Могут ли К.К.Г. действительно подать в суд у себя или это противозаконно?

     

    На основании чего утверждает то...

  7. Человек конечно сильно психанул... Рано погорячился, надо было до конца бороться, ещё не все методы были исчерпаны... Просто ситуация в стране нагнетается этой общей обстановкой и бесконечным враньём на всех уровнях...

     

    Я пока не могу до конца понять в чём вина судьи... Он вроде и так всё скостил, что мог...

  8. Не знает никто.А я не спец,искать не умею по реестрам.

    Видимо ее или не было или отказали.

    По сути дела есть еще краткий обзор          http://eugenio31.livejournal.com/190918.html

     

    В реестре нет, я смотрел...

  9. http://reyestr.court.gov.ua/Review/43978480         


    ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА      


     


    справа № 753/4741/15-ц


                                               провадження № 2/753/3374/15    


       Р І Ш Е Н Н Я


       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


     


    "24" квітня 2015 р. Дарницький районний суд міста Києва


     


    в складі: головуючого судді              ЛЕОНТЮК Л.К.


     


                   за участю секретаря            ДРАГА О.А.


                   сторін:


                   відповідача                            ОСОБА_2  


     


    Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві


    цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНО АКЦІОНЕРНОГО  ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК " ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості , суд -


     


                                                             в с т а н о в и в :


     


    Позивач Публічно акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" через свого представника, за довіреністю № 3913-О від 25.10. 2012 року Сафір Ф.О. ( а.с. 39) звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.


     


    Свої вимоги мотивував тим, що 24.03. 2011 року ОСОБА_2 став клієнтом ПАТ КБ "Приватбанк" ідентифікувавшись та ознайомившись з Умовами та Правилами  надання банкіських послуг, підписавши анкету- заяву про приєднання до Умов та Правил надання банкіських послуг у ПриватБанку, згідно  якої отримав  кредитну  картку « Універсальна».


     


    13.11. 2011 року ОСОБА_2 було переоформлено кредитну  карту на престижну кредитну картку « Gold» відповідно до Тарифів якої відповідач отримав кредит у розмірі 15 500 гривень у вигляді встановленого кредитного  ліміту  на платіжну  картку « Gold»  зі сплатою відсотків за користування  кредитом у розмірі 30,00% на рік  на суму  залишку заборгованості  за кредитним  лімітом.


     


    Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1,1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити(зменшити або збільшити) кредитний ліміт.


     


    Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.


     


    Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.


     


    Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайтіhttp://privatbank.ua/terms/pages/70/. з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 "Правил користування платіжною карткою".


     


    ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.


     


    Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст, ст. 5095261054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за Вказаним договором не виконав.


     


    У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 31.12.2014 року має заборгованість - 39 396, 02 грн,, яка складається з наступного:


     


    -     22 824, 43 грн. - заборгованість за кредитом;


    -     13 301, 77 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;


    -     917, 63 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;


    а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:


    -     500.00 грн. - штраф (фіксована частина).


    -     1852, 19 грн. - штраф (процентна складова).


     


    Виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".


     


        В судове засідання позивач не з»явився, про те, від представника банку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» - Д.В. Стаднікова надійшла письмова заява, яка зареєстрована в загальній канцелярії за вх. № 17078 від 06.04. 2015 року про розгляд справи за його відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.


     


               Відповідач заперечував проти  заявлених вимог, надавши свої усні та письмові пояснення, та просив у задоволенні позову відмовити.


     


        Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_2, вивчивши письмові пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.


     


              Як слідує із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 з 24.03. 2011 року є клієнтом  ПАТ КБ « Приватбанк» подавши анкету- заяву про приєднання до Умов та Правил надання банкіських послуг у ПриватБанку, згідно  якої отримав  кредитну  картку « Універсальна», яку 13.11. 2011 року переоформлено   на картку « Gold»  зі сплатою відсотків за користування  кредитом у розмірі 30,00% на рік  на суму  залишку заборгованості  за кредитним  лімітом.


     


              На підтвердження вимог  позивач надав суду в якості доказів:


     


    - копію Анкети -заяви про приєднання до Умов та Правил надання банкіських послуг у ПриватБанку ( а.с. 9);


     


               - довідку  про зміну  умов кредитування та обслуговування кредитної  картки клієнта ОСОБА_2 ( картковий рахунок НОМЕР_1 від 29.10. 2011 року) ( а.с. 8);


     


    • розрахунок заборгованості за договором № б/н від 13. 11. 2011 року ( а.с. 6-7);
    • роздруківку з сайту Тарифи по престижним картам Visa ( а.с. 10-11);
    •  

                    -   витяг із Умов та Правил надання банкіських послуг затверджені наказом від  


     


         06.03. 2010 року № СП-2010-256,  зазначаючи, що при укладенні Кредитного договору


    сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України.


     


        Згідно зазначеної статті договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.


     


                     Відповідно до ст.ст. 525526527530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.


     


                Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 заперечуючи проти факту укладання з ним та позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» кредитного  договору № б/н від 13.11. 2011  року та надання йому банком  грошових коштів за таким договором, пославшись як на добросовісного позичальника, клієнта банку та законослухняного громадянина має інші кредитні відносини, по яким відсутня будь-яка заборгованість, а отже у суду відсутні наявні підстави для стягнення з ОСОБА_2 заборгованості станом на 31.12.2014 року , яка складає 39 396, 02 грн. за кредитним договором, який, на думку суду, помилково  прикладений  до позовної заяви.    


     


               Відповідно до ст. 6627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності і справедливості.


     


        Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.


     


        Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.


     


        Відповідно  до приписів норми  ст. 1055 ЦК України, кредитний  договір укладається у письмовій  формі. Кредитний  договір, укладений з недодержанням  письмової  форми є нікчемним.


     


               Згідно ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист  прав споживачів», договір про надання споживчого  кредиту укладається  у письмовій  формі, один з оригіналів якого  передається  споживачеві. Обов»язок доведення того, що один з  оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається  на кредитодавця.


     


               Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України, недійсним  є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин). У цьому разі визнання  такого правочину недійсним  судом  не вимагається.


     


               Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний  правочин не створює юридичних наслідків, крім  тих, що пов»язані з його  недійсністю.


     


               Про те, похзивач  ПАТ КБ «Приватбанк доказів  укладання  з відповідачем ОСОБА_2, як з позичальником та споживачем  послуг банку, кредитного  договору № б/н  від 13. 11. 2011 року в письмовій формі, та надання відповідачу банком  йому  примірника, як то встановлено  ч. 4  ст. 11 Закону України «Про захист  прав споживачів», суду не  надано.


     


               Водночас, доказів надання відповідачу банком  грошових коштів за наданим до суду ,  кредитним  договором, суду  також  не надано.


     


               За таких обставин, у ПАТ КБ «Приватбанк» відсутні  будь-які підстави  для пред»явлення  до відповідача  вимог про стягнення  заборгованості по неіснуючому  кредитному  договору  чи нікчемному  правочину.


     


               Посилання позивача у позовних вимогах на той факт, що між відповідачем та банком  був укладений  договір про надання банкіських послуг у Приватбанку, за яким,  24.03. 2011 року було видану кредитну  картку « Універсальна» переоформлену банком на картку « Gold», не можуть бути прийняті як доказ укладання з відповідачем в письмовій  формі  кредитного  договору б/н  від 13. 11. 2011 року.


     


               Як вбачається із матеріалів  цивільної  справи, 24.03. 2011 року  відповідачем до  ПАТ КБ «Приватбанк» дійсно було подано анкету- заяву про приєднання до Умов та Правил надання банкіських послуг у ПриватБанку, в частині надання відповідчу послуг    з отримання платіжної карти кредитка « Універсальна», з кредитним  лімітом в розмірі 15 000, 00 гривень, на умовах кредитування  встановлених банком  для цієї картки.


     


               На підставі вищезазначеної заяви з банком був укладений кредитний договір SANDN50000042832699, що підтверджується довідкою від 24.03. 2011 року про умови кредитування з  використання картки « Універсальна», яка є частиною цього договору ( а.с.8).


     


              На разі, інших кредитних договорів з банком не укладалось, доказів  їх укладання суду  позивач не надав.


     


              Водночас, в довідці про зміну  умов кредитування позивач посилається  на кредитний договір SANDN52000052326124 від 29.10. 2011 року, а в розрахунку заборгованості  на кредитний  договір № б/н  від 13.11. 2011 року ( а.с.6-7).


     


                   Додані до позовної заяви Умови та Правила надання банкіських послуг, затверджені наказом від  06.03. 2010 року № СП-2010-256, на  які посилається позивач та згідно  умов  яких банк може  самостійно  змінювати кредитний ліміт та умови  кредитування  клієнтів, не можуть  бути взяті до уваги, оскільки у наданих правилах відсутній підпис  відповідача. що останній  ознайомлений з вказаними правилами та не є  частиною укладеного відповідачем з банком  24.03. 2011 року договору ( а.с. 12 - 26).


     


                   Відповідно до ч.1 ст. 208 ЦК України, правочин вважається  таким, що вчинений у письмовій  формі, якщо його зміст зафіксований в одному  або  кількох документах, у листах, тереграмах, якими обмінялися сторони.


     


                   При цьому ч.2 ст. 208 ЦК України встановлює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій  формі, якщо  він підписаний його  стороною ( сторонами).


     


                    Вимоги до оформлення документів, в тому числі щодо їх підпису, встановлені в національному стандарті Державна уніфікована система документація ДСТУ 4163-2003 « Уніфікована система організаційно - розпорядчої документації», затвердженому Наказом Держспоживстандарту України від 07.04. 2003 року № 55, що є  обов»язковим для застосування в діяльності  підприємств, установ, організацій.


     


                     Відповідно  до п. 5.23, п.5.26, п. 7.12 ДСТУ 4163-2003 « Уніфікована система організаційно - розпорядчої документації», підпис складається з назви  посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, ініціалів і прізвища. Підпис  розміщують під  текстом документа або  під  відміткою про наявнеість  додатків. Підписується  кожна сторінка не прошитого багатосторінкового документу, з відтиском печатки підприємства, установи,  організації, іншої юридичної особи.


     


                      Наданий позивачем  витяг з  Умов та Правил надання банкіських послуг, затверджені наказом від  06.03. 2010 року № СП-2010-256 підписаний лише  головою правління  ПАТ КБ «Приватбанк», підпис відповідача ОСОБА_2 на ньому відсутній.


     


                     З письмових заперечень відповідача від 24.04. 2015 року та усних пояснень у судовому засіданні,  відповідач  в категоричній формі  повідомив суд, що при укладанні  кредитного договору  24.03. 2011 року вказані умови  йому для ознайомлення та підпису  представниками  банку не надавалися, з ним не узгоджувалися, їх примірник  ним не підписувався та ним не отримувався, докази на це суду позивачем не надані.


     


                    За вказаних  обставин, вказані  умови  не є складовою  частиною  укладеного  відповідачем з банком договору, а їх положення  не є  обов»язковими  для сторони відповідача  та не можуть  бути взяті  до уваги  при вирішенні  справи.


     


                    Відсутність  позову про визнання кредитного  договору недійсним як оспорюваного  правочину не може  бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні  справи за позовом банку  до  позичальника про стягнення  заборгованості за кредитним  договором.


     


                    Відповідна  правова позиція Верховного Суду України  висловлена  у постанові від 11 березня 2015 року у справі 6-16 цс 15  та є обов»язковою до застосування  при розгляді  справ іншими  судами.


     


                    Отже, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні  позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до відповідача  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, слід відмовити у повному обсязі.  


     


               Керуючись ст.ст. 361116208215216525526527 5306276296341055 ЦК України; ст.ст. 3105760209213215,218294 ЦПК України; п. 5.23, п.5.26, п. 7.12 ДСТУ 4163-2003 « Уніфікована система організаційно - розпорядчої документації», затвердженому Наказом Держспоживстандарту України від 07.04. 2003 року № 55 ; ч. 4  ст. 11 Закону України «Про захист  прав споживачів»; правова позиція Верховного Суду України у постанові від 11 березня 2015 року у справі 6-16 цс 15, суд -


     


                     В И Р І Ш И В:


     


         В задоволенні позовних  вимог ПУБЛІЧНО АКЦІОНЕРНОМУ  ТОВАРИСТВУ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК " ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,  відмовити.       


       


    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва  через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь  у


    справі, але  не були  присутні у судовому  засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання  копії цього рішення.


     


    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу  не було подано.   У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після  розгляду справи апеляційним судом.


     


    Повний текст рішення виготовлено 28 квітня 2015 року.


     


    СУДДЯ                                                                           Л.К. ЛЕОНТЮК


  10. http://reyestr.court.gov.ua/Review/43441585

    Номер провадження: 22-ц/785/1911/15

    Головуючий у першій інстанції Пучкова І. М.

    Доповідач Калараш А. А.

      

    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     

    02.04.2015 року                                                м. Одеса

     

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

     

    головуючого   -   Калараш А.А.

    суддів              -   Короткова В.Д., Комаровської Н.В.

    з участю секретаря  - Абалдової О.С.

     

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2014 року, -

     

    встановила:

     

    У липні 2014 року ПАТ КБ "Приват Банк" звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором кредиту і в обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 28 вересня 2007 року між ЗАТ КБ "Приват Банк" (правонаступником якого є ПАТ КБ "Приват Банк") та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір за   № ОDXRF107060597, за яким позивач надав відповідачеві кредит у сумі 5050 грн. 00 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, терміном погашення кредиту до 28.09.2008 року.

     

    Проте через невиконання  відповідачем ОСОБА_2 своїх зобов'язань по поверненню кредиту станом на 27 червня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 34833 грн. 34 коп.,

     

    Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 28 вересня 2007 року у розмірі 34833 грн. 34 коп., та понесені Банком судові витрати.

     

    Рішення ухвалено у відсутність сторін.

     

    Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2014 року позов ПАТ КБ "Приват Банк" задоволено.

     

    Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приват Банк", заборгованість за кредитним договором за № ОDXRF107060597 від 28 вересня 2007 року у розмірі   34833 грн. 34 коп., яка складається з: заборгованості за відсотками за користування кредитом - 10817 грн. 64 коп.; заборгованості з комісії за користування кредитом - 1515 грн. 00 коп.; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань - 20365 грн. 78 коп.; штрафу - 500 грн. 00 коп.; штрафу - 1634 грн. 92 коп.

     

    Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку судові витрати у розмірі 348 грн. 33 коп.

     

    В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

     

    Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню , а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з наступних підстав. .

     

    Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

     

    Суд першої інстанції задовольняючи позов   і стягуючи з відповідача    34833 грн. 34 коп. виходив з того,що за кредитним договором,укладеним 28.09.2007 року між ПАТ КБ "Приват Банк" та ОСОБА_2 ,у позивача виникло право звернення з вимогою про стягнення заборгованості в зв'язку із невиконанням взятих за договором зобов'язань, а відповідач повинна відповідати за порушення зобов'язання.

     

    Проте з такими висновками суду погодитися не можна з наступного.

     

          Згідно ст. ст. 525526530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.

     

         Відповідно до статті 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові за кредитним договором у розмірі та на умовах,встановлених договором,а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

     

        Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої само якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

     

    З матеріалів справи вбачається , що 28 вересня 2007 року між ЗАТ КБ "Приват Банк" (правонаступником якого є ПАТ КБ "Приват Банк") та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір за   № ОDXRF107060597, що складається із заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Рострочка" і "Стандарт"), згідно якого відповідач ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 5050 грн. 00 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,42 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, терміном погашення кредиту до 28.09.2008 року (а.с.6-10).

     

    ОСОБА_2 зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 27 червня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 34833 грн. 34 коп., яка складається з: заборгованості за відсотками за користування кредитом - 10817 грн. 64 коп.; заборгованості з комісії за користування кредитом - 1515 грн. 00 коп.; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань - 20365 грн. 78 коп.; штрафу (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп.; штрафу (процентна складова) - 1634 грн. 92 коп.,що підтверджується розрахунком заборгованості ,який узгоджується з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам та матеріалами справи (а.с.5,37-39)

     

    Відповідач ОСОБА_2 в суді першої інстанції звернулася з заявою про застосування строку позовної давності (а.с.40).

     

    Строк дії договору кредиту сплинув 28.09.2008 року.

     

    Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості та пояснень сторін ,наданих ними колегії суддів ,вбачається ,що останній платіж по погашенню кредиту відповідач здійснила у жовтні 2007 року .

     

    Відповідно до статті 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

     

    Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки        (стаття 257 ЦК України).

     

    Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

     

    Позивач звернувся до суду з позовом 29.07.2014 року , поза межами  позовної давності .

     

    Матеріали справи не містять докази переривання перебігу позовної давності відповідно до ст. 264 ЦК України або спливу позовної давності з поважних причин.

     

    Суд першої інстанції помилково виходив з того,що оскільки відповідачем у період з жовтня 2013 року по січень 2014 року ,в рахунок погашення заборгованості сплачено 9000 грн. ,що свідчить про визнання ОСОБА_2 боргу та підставою для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 про застосування позовної давності, оскільки вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким,що перериває перебіг позовної давності ,лише за умови ,коли такі дії здійснено у період позовної давності.

     

    Погашення заборгованості або визнання боржником боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності.

     

    Відповідно до п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, при укладенні кредитного договору передбачено терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом,винагороди ,неустойки -пені,штрафів за даним договором встановлюється тривалістю 5 років.

     

    Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо відсутності домовленості між Банком та ОСОБА_2 про збільшення  строку позовної давності до п'яти років через те ,що ОСОБА_2 не підписувала Умови надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") ("Стандарт"),оскільки Умови не містять підпису ОСОБА_2, матеріали справи не містять докази того,що саме ці Умови розуміла ОСОБА_2,підписуючи заяву позичальника,а також те ,що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника ,або в подальшому такі Умови ,зокрема щодо збільшення строку позовної давності не змінювалися.

     

    Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України , висловленої в постановах № 6-16 цс-15 від 11.03.2015 року та 6-240 цс -14, що відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування.

     

    Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та помилково задовольнив позов Банку.

     

    За таких підстав ,відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України , апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню ,а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

     

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ПАТ КБ "Приват Банк" підлягає стягненню судовий збір сплачений ОСОБА_2 при принесенні нею апеляційної скарги у розмірі 174 грн.16 коп.

     

    Керуючись ст.ст. 303, п.4 ч.1 ст.309316319 ЦПК України, колегія суддів, -

     

    вирішила:

     

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

     

    Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2014 року скасувати.

     

    У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту відмовити.

     

    Стягнути з ПАТ КБ "Приват Банк" на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 174 грн.16 коп.

     

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

     

    Судді апеляційного суду

    Одеської області                                                                   А.А. Калараш

                                                                                                                             В.Д. Коротков

                                             Н.В. Комаровська

    • Like 1
  11. Так ведь 0702 говорит про другое

    Я уж грешным делом подумал, что и для старых сроки придумали. 

     

    Нет для старых сроков нет, просто есть срок на подачу заявы на пересмотр в ВСУ... То есть три месяца, а они могут исчисляться как от пересматриваемой ухвалы, так и от приведённых для сравнения... так и для постанов... В данном случае у 0702 пропущен срок трёхмесячный его ухвалы ВССУ... Вот теперь ему и надо ориентироваться на ухвалы с неодинаковым применением... Для этой цели восстановления сроков за 2012 год конечно не подходит... Надо чтобы три месяца не прошло с момента вынесения...

  12. Срок принятия наследства и срок предъявления требования кредитора отличаются.

    Первый отсчитывается с даты открытия наследства - т.е жестко привязан

    Второй - мутный, и отсчитывается от дня, когда кредитор узнал, или мог узнать об открытии наследства. 

    Согласитесь, это две большие разницы, и большое поле для маневра банку.

     

    Обычно насколько я сталкивался, то берётся во внимание первый срок... Второй срок банку обычно трудно доказать...

  13. по-моему п.17, 18 Постановы Пленума ВССУ от 07.02.2014 о практике рассмотрения жалоб на действия и т.д. держ виконаця... "действия ДВС не обжалуются и решение суда на ДВС не влияет.... 

     

    А інша особа ДВС представляет интересы ДВС, а не держвиконавця...

     

    Представляет интересы ДВС, не выконавця... Это не скарга, это позов про стягнення неустойки сплаты алиментив та додатковых вытрат на дитину... Ясно, что никак не влияет на их права и обовъязки...

  14. Спасибо большое!!!

     

    Как видите условие только одно, это наличие восемнадцати лет и диездатности... 

     

    Стаття 40. Особи, які можуть бути представниками

     

    1. Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу.

     

    2. Одна й та сама особа не може бути одночасно представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору або беруть участь у справі на другій стороні.

  15. Спасибо большое!!!

     

    Стаття 42. Документи, що посвідчують повноваження представників

     

    1. Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами:

     

    1) довіреністю фізичної особи;

     

    2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника;

     

    3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

     

    2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

     

    Довіреність фізичної особи, яка є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якої прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

     

    3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи (за наявності).

     

    4. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

     

    5. Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи.

  16. Что за новости ? Я что-то пропустил ?

    Появились требования для сроков предыдущих решений/определений, которые предъявляются как пример неодинакового применения права ?

     

    Да всегда было так, если Ваш срок прошёл, а потом вдруг появилась постанова противоположная Вашей, например через полгода после Вашей, то тогда по её сроку ориентируетесь...

  17. убрать (доказать их отсутствие) основания по которым решение суда может повлиять на их права или обязанности. (ст.  35 ЦПК)

    мы когда то убрали так ДВС из процесса по скарге на действия госисполнителя, т.к. обжаловались непосредственно его действия, а не ДВС.

     

    Как Вы их убрали, на какую норму посылались... Какой текст клопотання подавали...

  18. убрать (доказать их отсутствие) основания по которым решение суда может повлиять на их права или обязанности. (ст.  35 ЦПК)

    мы когда то убрали так ДВС из процесса по скарге на действия госисполнителя, т.к. обжаловались непосредственно его действия, а не ДВС.

     

    Вот вот и я хочу убрать ДВС... Я всё обосновал дальше некуда как мне кажется... Я подал заяву про звильнення третьой особы вид участи у цывильному процесси... Судья вроде и не против их убрать, но перелистал весь ЦПКУ и говорит, что на какую конкретно норму я посылаюсь, какой нормой предусмотрено звильнення третьой особы... в общем отклонил клопотання... Я ссылался на 35 и 36... Тем более, что нарушен порядок залучення... нет ухвалы про залучення... А просто вписана это третья особа в шапке позовной заявы, даже без обоснования в самой позовной заяве...

  19. Собственно говоря и весь вопрос в том, как убрать (избавиться, звильныты, вывести, отвести) из процесса третью особу... Какие основания, на какую норму ссылаться...

     

     

  20. Плохо, что они нашли лазейку и регистрируют на себя право собственности. А милиция приедит, повтыкает и всё. Они не вмешуются в гражданский процесс кроме как поддерживать порядок.

     

    Так а Вас что интересует от них, именно порядок... А я думаю, там порядка не будет...