.jpg.8798bcfee7ff97156bc03c005d80b552.jpg)
Bolt
-
Число публикаций
35049 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
1205
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы Bolt
-
-
Вот где интересно... То о чём спорили мы тут...
http://reyestr.court.gov.ua/Review/44160517
Справа № 2-620/12
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2015 року
Житомирський районний суд Житомирської області
у складі: головуючої судді - Баренко С.Г.,
за участю секретаря судового засідання Лабенської Л.І., представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,-
ВСТАНОВИВ:
22.02.2012 Банк звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом та іншими платежами на загальну суму 24193 грн. 67 коп., мотивуючи тим, що відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов'язання. Справа розглядається після скасування заочного рішення від 25.04.2012.
Представник Банку у суді заяву підтримав. Наполягав, що сторонами належним чином узгоджено збільшення строку позовної давності до 5 років. Надав судову практику ВСУ з подібних правовідносин та наказ Банку про затвердження нової редакції Умов надання споживчого кредиту «Розстрочка», які діяли на час його підписання.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з причин пропуску Банком строку позовної давності.
На його думку сторони у письмовому порядку не досягли згоди, що позовна давність, установлена законом, збільшена до 5 років. На обґрунтування доводів також послався на правову позицію ВСУ у аналогічних справах.
Дослідженим матеріалам справи відповідають цивільні правовідносини.
31.08.2006 між Банком та ОСОБА_1 укладено договір №ZRO0RX05423486 про надання останній кредиту в розмірі 4856 грн. 50 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00% річних до 30.08.2007. Договір укладено шляхом підписання заяви позичальника, в якій указано, що вона разом із Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам (далі - Умови), тарифами складає кредитний договір(а.с. 8-10).
Відповідач здійснювала не регулярні платежі в зв'язку з чим у неї виникла заборгованість, яка за розрахунком Банку складає 24193 грн. 67 коп., у тому числі: по кредиту - 2081 грн. 97 коп., відсотках - 8491 грн. 34 коп., комісії - 77 грн. 70 коп., пені - 11914 грн. 39 коп., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1128 грн. 27 коп. (а.с.6).
У ст.ст.526, 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
За положеннями ст.253 ЦК перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (чч.1 та 5 ст.261 ЦК). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Останній платіж відповідачем здійснено у серпні 2007 року, тобто саме з того часу у Банку виникло право на звернення з позовом.
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 259 ЦК України).
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Поряд з цим, Умови, пунктом 5.5 яких установлено позовну давність тривалістю в п'ять років, не містять підпису відповідача. Наказ Банку, який не доведений до відповідача, беззаперечно не доводить, що саме ці Умови розуміла ОСОБА_1, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності на час підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема, щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались. До того ж зміст п.4.2, що є в Умовах і в заяві ОСОБА_1, має розбіжності. Умови також не містять жодних ідентифікуючих даних як то: номер договору, строк дії, дату заяви тощо. Крім того у заяві позичальника від 31.08.2006 домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.
А тому суд вважає, що Банком не надано безсумнівних належних і допустимих доказів, які свідчили б про те, що при підписані сторонами кредитного договору діяли Умови в редакції, що передбачає збільшення строку позовної давності, та ці Умови не є складовою частиною укладеного між сторонами договору, відповідачкою вони не підписувались.
Представники сторін надали суду різні за своєю сутністю постанови ВСУ від 24.09.2014 №6-144цс14 та від 11.03.2015 №6-16цс15, прийнятих за наслідками неоднакового застосування судом одних тих самих норм у подібних правовідносинах. В силу ч.1 ст. 360-7 ЦПК України рішення ВСУ є обов'язкові для всіх судів України. Виходячи із загальних принципів права, суд бере до уваги рішення ВСУ, що було прийняте пізніше. Окрім цього, таке рішення ВСУ ухвалено на користь менш захищеного суб'єкта договору.
Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги, вважається, що позовна давність спливла і до додаткової (стягнення неустойки).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Керуючись: ст.ст. 15, 16, 261, 263, 266, 267, 526, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 57, 60, 61, 88, 130, 212, 213, 215, 360-7 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: С.Г. Баренко
-
№ 336/39/15-ц
провадження № 2/336/570/2015
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2015 р. м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
при секретарі Петрові С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
В С Т А Н О В И В:
ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
За уточненим позовом ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на ст..ст.526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України та умови договору, просить стягнути з відповідача заборгованість за договором в сумі 60689,93 грн. та судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві,
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених в письмових запереченнях (а.с.41-45).
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлені та не оспорюються сторонами наступні обставини.
14 грудня 2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір №DNH4KS84690057, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав строковий кредит в сумі 27900 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 25,08% річних на суму залишку заборгованості по кредиту.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29.08.2011 р. за вказаним договором було стягнуто з відповідача суму заборгованості станом на 25.08.2010 р. в сумі 88869,35 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 21100,47 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 37476,72 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором - 25584,10 грн.; штраф (фіксована частина) - 500 грн.; штраф (процентна складова) - 4208,06 грн.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов'язань за договором утворилась заборгованість за період з 29.08.2011 р. по 02.12.2014 р. в сумі 60689,93 грн., яка складається з: заборгованості по процентам за користування кредитом - 16373,64 грн.; пені за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором - 40950,10 грн.; штрафу (фіксована частина) - 500 грн.; штрафу (процентна складова) - 2866,19 грн., розмір якої не визнається відповідачем, який також просить відмовити у позові з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.
Суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню ст.ст. 526, 543, 625, 629, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, з системного аналізу яких вбачається, що зобов'язання за договором, у тому числі зі договором кредиту, за яким кредитодавець надає кошти, а позичальник зобов'язується їх повернути за сплатою процентів, є обов'язковими для виконання сторонами, має виконуватися належним чином, з застосуванням відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Проте, в частині доводів представника відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, про застосування наслідків якого просив відповідач у заяві до суду, суд погоджується, виходячи з наступного.
У матеріалах справи (а.с.7-10) наявні Умови надання споживчого кредиту ЗАТ КБ «ПриватБанк», в яких міститься п.5.5 про збільшення строку позовної давності до 5 років.
З заяви позичальника (а.с.6) вбачається, що 14.12.2005 р. ОСОБА_1 був виданий строковий кредит строком на 42 місяці, тобто по 14.06.2009 р.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29.08.2011 р. за вказаним вище договором було стягнуто з відповідача суму заборгованості станом на 25.08.2010 р. в сумі 88869,35 грн.
З наданої позивачем виписки з рахунку, відкритого на ім»я ОСОБА_3 (а.с.60-77), судом встановлено, що останній платіж за договором відповідач здійснив 26.05.2011 р.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг при отриманні позичальником кредиту, яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 29.10.2014р. у справі №6-127цс14, прийнятій за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яка згідно ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України, які зобов'язані привести свою практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, у даній справі перебіг строку позовної давності щодо вимог про повернення кредиту у повному обсязі слід обчислювати з дня внесення відповідачем останнього платежу, яким є 26.05.2011 р.
Стосовно строку позовної давності, який має застосовуватися у цій справі, суд виходить із наступного.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
У наданих до справи Умовах надання споживчого кредиту (п.5.5. а.с.7-10) передбачено, що термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
Вирішуючи вказане питання суд виходить із правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року у справі №6-16цс15, прийнятій за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яка згідно ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України, які зобов'язані привести свою практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
А саме, Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 11 березня 2015 року ухвалив постанову у справі № 6-16цс15, предметом якої був спір про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Верховний Суд України вказав наступне.
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України). Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Виходячи з правового аналізу вказаних норм Умови надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт), пунктом 5.5 яких установлено позовну давність тривалістю в п'ять років, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались. Крім того, у заяві позичальника домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає. Відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом банку до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вказані Верховним Судом у наведеній постанові обставини мають місце у даній справі.
А саме, вирішується спір щодо п. 5.5. тих самих Умов надання споживчого кредиту, що і у даній справі. Правочину у письмовій формі щодо збільшення строку позовної давності у справі немає. Надані позивачем Умови надання споживчого кредиту, у тому числі п.5.5., не підписані позичальником, а тому їх не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору. У заяві позичальника домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.
Суд вбачає підстави для застосування у порядку ст. 360-7 ЦПК України вказаної постанови Верховного Суду України, оскільки вирішується питання щодо застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Виходячи з викладеного, є підстави для висновку про відсутність між сторонами договору про збільшення строку позовної давності, а тому відсутні підстави для застосування передбаченого п.5.5 Умов надання споживчого кредиту строку позовної давності, збільшеного до 5 років.
Під час розгляду справи встановлено, що строк позовної давності почав перебіг 26 травня 2011 року і сплив 27 травня 2014 року.
Позов пред'явлений до суду 25 грудня 2014 року (а.с.18) з пропуском трирічного строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України.
Відповідач просить про застосування наслідків пропуску строку позовної давності та відмову у позові, про що подав заяву до суду (а.с.41-45).
Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. З вказаних підстав порушене право позивача не може бути захищене судом, а тому позов не підлягає задоволенню.
На підставі ст..88 ЦПК України, суд не стягує з відповідача судові витрати.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 88, 169, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В.Дмитрюк
-
Попутно к моему предыдущему посту спрошу:
Иск подал представитель КИ с копией доверенности, оригинал которой подписал директор, а эту копию заверил сам представитель. Так можно?
Вообще то нет.... Но судьи в это редко верят...
-
можно жахнуть судью в квалификационную комиссию за необоснованное решение и пускай дублится. Как вариант....
Да не кошерно как то... Решение его то всётаки в нашу пользу...
-
+ несоответствие Постановлений ВСУ.
Да этот пункт само собой... Даже если сегодня нет, то в любое время может появиться Постанова... Тем более, что теперь они будут ещё чаще появляться, чем было раньше...
В любом случае надо пробовать... И количество таких попыток не ограничено...
-
А у Вас зарегистрированы малолетние дети?
Ну так:
Діти прописані в квартирі.
Вот поэтому я и не понимаю в чём вообще проблема...
-
Я думал что уже всё сказали по данной теме, мамочка наверно уже родила.... А тут всё ещё расбрасываются идеями и мыслями.....
Так она давно родила... )))
-
1
-
-
А так продала квартиру, наняла юриста и который разрулит сложившуюся ситуацию
Всё верно, но только без дисконта... Не надо соседа мешать с долгами...
-
1
-
-
Ну и я о том же, что без юриста там делать нечего....
Да то понятно с самого начала...
-
Ну правильно некому было о сроках заявлять....
Ну вот... Значит есть смысл пересмотреть решения...
-
А вообще для того, чтобы что то здесь говорить надо ещё знать сколько человек прописано в этой комнате... За какой период долги насчитываются... При каких обстоятельствах и когда, каким образом данная должница стала хозяйкой данной комнаты... Возможно ей вешают долги предыдущего хозяина...
-
Из практики... У меня клиент был, так у него за однокомнатную квартиру за 10 лет набежало коммунальных в общей сложности около 20 тысяч грн. ... Так 70% отбили... Выплатил около 6 тысяч грн. всего...
Так это квартира, а не комната... и это было то всего 20 тысяч за 10 лет, а тут за комнату в разы больше предъявляют...
-
Ну судиться за коммуналку смысла нет всё равно присудят, ну пускай трошки меньше. Там погрязнет без адвоката в ещё больше халепу. Ото пускай продаёт если её цена устраивает а там сама решает отдавать исполнителям или нет или пускай с зарплаты взыскивают. А если авто в совместной собственности то исполнителям там ни чего не отвалиться. Ну вообщем так....
Ну почему смысла нет... Я не думаю, что за три года ей присудят за одну комнату всего то 28+32=60 т. грн. коммунальных долгов...
Самой конечно лучше не браться, тем более если слёзы текут... Здесь нужен холодный ум... Но смысл есть даже с наниманием юриста...
Продать, тоже надо с умом, то есть без дисконта, так как на соседа на самом деле никакие долги не ложатся...
-
мне описки по поводу надав-не надав, а тока собирается исправляла и первая инстанция и третья.
А поподробнее, что тока собирается...
То есть факты установленные судом исправлялись...
Да, да и мне тоже интерсно в подробностях
Ну и... Ну правда интересно ведь... Siringa...
-
Для захисту інтересів громадян і здійснення правосуддя на засадах принципу верховенства права українські судді мають постійно працювати над підвищенням свого професійного рівня, – Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк19.05.2015
У рамках річної навчальної програми для суддів усіх рівнів, що здійснює Національна школа суддів України, у Верховному Суді України проходить завершальний етап навчання – для суддів найвищої судової інстанції країни.
Судді Верховного Суду України, провідні вітчизняні науковці та міжнародні експерти у форматі пленарних засідань та круглих столів обговорюватимуть роль Верховного Суду України в імплементації Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і виконання рішень Європейського Суду з прав людини, роль верховних судів у забезпеченні єдності судової практики, висновки Венеціанської комісії й посилення незалежності суддів в Україні, міжнародні стандарти антикорупційного законодавства та їх запровадження в Україні.
Законодавчі зміни, які відбуваються в Україні, зокрема, і у правничій сфері, потребують пильного вивчення й опрацювання, зазначив у вітальному слові ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук. І в цьому сенсі якість суддівської освіти стає одним із визначальних чинників, спрямованих на підвищення відповідальності кожного судді, а отже, й на поліпшення правосуддя загалом.
Так, суддя не має права зупинятися у фаховому розвитку, він приречений на постійну роботу над собою, оскільки для прийняття правового рішення зобов’язаний глибоко орієнтуватися у всіх новаціях та хитросплетіннях вітчизняного законодавства, грамотно тлумачити ту чи іншу норму закону, переконаний Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк.
Значною мірою це стосується і суддів найвищого судового органу країни, адже витлумачені у рішеннях Верховного Суду України норми права є обов’язковими не лише для судів нижчих інстанцій, а й для всіх органів державної влади, які застосовують ці норми у своїй діяльності.
Голова Верховного Суду України зауважив, що допомогти судам та органам державної влади зорієнтуватися у правильному застосуванні норм права, особливо за умови виникнення розбіжностей у їх розумінні, – надзвичайно відповідальне завдання суддів Верховного Суду України.
-
«Порушення правил етичної поведінки, встановлених Кодексом суддівської етики, не можуть самі по собі застосовуватися як підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та визначати ступінь їх вини», - суддя Верховного Суду України Галина Канигіна19.05.2015
У Верховному Суді України відбулася зустріч суддів Верховного Суду України Василя Гуменюка та Галини Канигіної із представниками проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ в сфері юстиції в Україні».
Учасники зустрічі обговорили особливості застосування Кодексу суддівської етики та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в Україні, а європейські експерти, в свою чергу, розповіли про процедуру, яка функціонує в Литві. Експерти наголосили на тому, що процедура притягнення судді до відповідальності збалансована і жоден із учасників політичного процесу не має переваги над іншими. Оскільки в цьому процесі бере участь і комісія з етики, і рада суддів, і парламент або президент. Таким чином, така модель притягнення судді до відповідальності свідчить про мінімізацію політичного впливу на судовий корпус у Литві.
Василь Гуменюк та Галина Канигіна звернули увагу на те, що з метою дотримання стандартів суддівської етики та наслідуючи досвід європейських держав, було б доцільно збільшити повноваження голів судів в Україні, наділити їх компетенцією звернення до Комітету Ради суддів України з повідомленнями про порушення Кодексу суддівської етики конкретними суддями для реагування і підготовки питання перед Радою суддів України.
Збалансування повноважень голови суду в сфері питань, які стосуються поняття суддівської етики, обумовлене необхідністю оперативно приймати рішення в ситуаціях, в яких суддя вважає, що його дії або поведінка можуть зашкодити його репутації або репутації суду. А голова суду міг би виступити тією особою, яка може надати пораду з цього приводу.
В судовій системі має бути місце для органу, до якого може звернутися суддя для консультацій стосовно захисту етичних прав, коли через обставини, пов’язані з його професійною діяльністю, він може бути притягнутий до відповідальності, сказав Віргіліус Валанчус, керівник експертів Проекту.
Під час обговорення процедури притягнення судді до дисциплінарної відповідальності Василь Гуменюк підкреслив, що перегляду потребують повноваження Комітету з етики РСУ. Також, на думку судді Верховного Суду України, має бути змінено підхід до формування Вищої ради юстиції, а саме: цей орган має формуватися суддями і до її складу має входити більшість суддів.
Реформування також потребує Вища кваліфікаційна комісія суддів, оскільки на переконанняВасиля Гуменюка, структура та організація роботи ВККС не відповідає тому рівню навантаження, який існує зараз, а це позначається і на ефективності здійснення цим органом повноважень.
Артурас Дрюкас, суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Литви, експерт Проекту, залучений до процесу розробки коментаря до Кодексу суддівської етики, зауважив, що основою для довіри до суду та судової системи вцілому є відкритість, яка в перспективі йде на користь і суддям, і судовій системі.
Європейські експерти розповіли про досвід Литви, де окрім декларацій про доходи та майно, є так звана декларація інтересів. Суддя в такій декларації окреслює сфери свого життя, де його інтереси потенційно можуть вступати у конфлікт у зв’язку із його професійною діяльністю, наприклад, суддя є членом якогось клубу чи займається викладацькою діяльністю. А учасники цього клубу або викладачі, студенти навчального закладу можуть бути сторонами по справі, яку в майбутньому суддя може розглядати. Таким чином, суддя убезпечує себе від ризиків бути визнаним заангажованим і така декларація сприяє зміцненню його репутації. Отже, суддя вказує таку інформацію, щоб під час розгляду справи у майбутньому не виникло ситуації, коли його можуть звинуватити у приховуванні інформації.
-
Ну в общем, что и требовалось доказать... Сегодня уже 20-ое, прошло шесть дней с 14-го как человек просил о защите от расправы...
Как себя защититьДля этого специально зарегистрировался на пару минут... Да так с тех пор так и не появлялся...
МИССИЯ ВЫПОЛНЕНА !!!
-
У меня кстати реальный вопрос... Сколько реально стоит данная комната сейчас? За сколько сосед готов её купить сейчас и принять долги на себя?
-
Если ареста на квартиру нет продаёте и не замарачивайтесть. Долги Ваши а не квартиры. И согласие в первую очередь кредитора должна быть на смену должника, а не соседа.
Тут вопрос проще или глубже не понять...
Если нет ареста, то продать квартиру (комнату) не составит никакого труда... Всё очень просто продаётся и с полученных денег погашаются долги в исполнительной по исполнительным листам...
Но насколько я понимаю, то сосед не будет покупать такую комнату втридорога, а конечно будет просить хороший дисконт... Вот поэтому возникает ещё дополнительная возможность развода на деньги со стороны соседа... Так как он купит с дисконтом, то есть даром, а долги останутся на должнице в исполнительной естественно как и были...
Здесь можно было бы адекватно сейчас, что то думать и размышлять, если бы арест на автомобиль не затмил все мысли человека...
То есть из-за этого насколько она сама даст себя развести... Есть два варианта, или бороться и оскарживать все решения заочные судов (тогда все исполнительные производства закроются автоматически и арест снимется с автомобиля тоже автоматически) и потом продавать комнату (но тогда неизвестно захочет ли купить за реальную стоимость сосед)... В результате остаться с автомобилем, с комнатой, ну и с небольшими долгами за коммуналку, которые в разы будут меньше тех, что сейчас насчитаны...
Или второй вариант, так это идти на поводу у всех разводил, у соседа, у исполнителей, у коммунальщиков... И в конце остаться без комнаты и без денег, ну или с парой гривен тысяч, но зато с автомобилем...
-
Не очень можно процесуального, только тех определений, которые препятствуют рассмотрению дела...
Где здесь только про определения говорится...
2) неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ; -
3. Год с момента вынесения Вашего решения у Вас, фактически есть. Может что-то и появится.
Да к тому же теперь можно неодинаковость не только материального права искать, но и процессуального...
-
Но список лиц имеющим право на такую помощь имеет ограничения."
Огласите список...
-
С двух сторон, потому как сначала один исполнитель обрабатывал, а потом когда от озвученных сумм у меня слёзки побежали, дамочку позвал.
Я попросила показать мне докУменты на долги по исполнительным, и издержкам потому как мне особо на эти суммы (как бы помягче то) втирали.
Тогда весело так и бодренько с двух компов + двух калькуляторов на бумажках циферки писали, эти бумажки тоже не дали.
Когда уходила, вслед сказали-"Вы очень то не расстраивайтесь, а то частенько такие растройства плохо заканчиваются"
Прям как в кино... Хороший-плохой... классика развода... Даже сразу и не подумал бы, что это разговор о государственном учреждении...
У меня с исполнителями вообще разговор короткий, они вообще никто... чуть, что сразу скарга на их действия в суд...
-
Спасибо огромное за советы и главное за моральную поддержку.
Только, если можно, дайте совет - мне машина очень нужна, мы на ней работаем. Есть ли смысл выкупить её сейчас из-под ареста?
Чтобы давать советы, то мне надо видеть бумаги, которых как я понял Вы и сами пока не видели... Вы были хоть на одном из 8 судов, Вы получали хоть одно из решений судов...
Постановление ВСУ по пересмотру об отказе Приватбанку во взыскании задолженности по кредиту на условиях Рассрочка (Стандарт)
в Судові рішення за кредитними та депозитними договорами
Опубликовано
Красота...