yurch1

с "заемщик не имущественный поручитель" согласен +100 к примению нормы - реально вопрос. Но при другом "раскладе" - двойное взыскание как ни кррути. Все указанные судебные решения и исполнительное производство объеденены - "в рахунок погашення боргу _____ за кредитним договором _____". Итак, в какомто ????? судебном процессе (как минимум - скарга на дії ДВ) обстоятельства фактического удовлетворения требований кредитора - погашения задолженности за счет фактически взысканного имущества поручителя будет установлен. Хотя, соглашусь с Вами, что "буква в букву" в норму не попадает. Но выход где-то есть....

Речь идет немного о другом. Один кредитный договор и два имущественных поручителя: один (заемщик) - зданием, второй (им.поручитель) - землей. Решение суда о взыскании задолженности с заемщика - устанавливает суму задолженности 32 млн. Решение суда и взыскании предмета ипотеки с заемщика - здания на торгах, в счет задолженности 32 млн. грн. Открыто ИП (но на сегодня не выполнено). Решение суда о взыскании предмета ипотеки с поручителя - земли, путем признания права собственности (на землю), которую оценили 51 млн. (ИП нет, банк идет к регистратору регистрировать право соб-ти). Мысль - так как в счет установленной судом задолженности по кред. договору 32 млн. фактически взыскано предмет ипотеки (земля) имущественного поручителя (признано судом право собственности на предмет ипотеки (земля)), то дальнейшее выполнение ИП по взысканию здания с заемщика приведет к двойному взысканию. по п.8 ч.1 ст.49 ЗУ "Про ИП" подано заявление об окончании ИП в связи с фактическим выполнением решения. А вопрос состоит в следующем - есть ли у кого судебная или иная практика в схожих случаях (не факт что исполнитель отреагирует на заявление). Заранее благодарен.

Доброго здоров'я, шановному товариству! Пропоную до Вашої уваги та можливих порад ситуацію, розв'язання якої, можливо, стане в нагоді багатьом учасникам форуму! кредит, забезпечений іпотекою нерухомого майна від позичальника - нерух.майном (будівля), та іпотекою майнового поручителя - нерух.майном (земля). 2012 рік - рішення госп.суду про стягнення суми заборгованості - 32 млн. грн. 2012 рік - про стягнення в рах заборгованості 32 млн.грн. - іпотечного майна (будівля) шляхом проведення торгів - відкрито ВП; 2014 рік - рішення суду про стягнення в рахунок погаш. заборгованості - 60 млн. грн. (нова заявлена сума) іпотечного майна з майнового поручителя (земля) шляхом визнання права власності на іпотечне майно, вартість якого визначено як 51 млн. грн.. На цей момент, ВП щодо стягнення будівлі на стадії оцінки. Майно що набуто банком у власність (земля) подано на реєстрацію права власності в реєстраційну службу. Фактично, заборгованість визначена рішенням суду в 32 млн. грн. стягнута за рахунок стягнення - набуття у власність іпотечного майна на суму 51 млн. грн. Відтак, є підстави заявляти до ДВС про фактичне виконання рішення щодо стягення в рахунок заборгованості 32 млн. грн іпотечного майна - будівля, за рахунок стягнення (визнання права власності) на іпотечне майно (земля) на суму 51 млн. грн., в іншому випадку матиме місце подвійне стягнення. Чи є у спільноти практика із схожих ситуацій, в т.ч. щодо зобов'язання ДВС закінчити виконавче провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49 ЗУ "Про виконавче провадження" в зв'язку з фактичним виконанням рішення. Завчасно вдячний за уачсть та коментарі.

Доброго времени суток участникам форума! Благодарен Antiraid и партнерам за информацию и практику, присутствующую здесь. К слову об указанном выше решении (если тема еще актуальна), сегодня 18.02.14 тот же Апеляционный суд г.Киева но другая тройка (Соколова В.В.) приняла принципиально противоположное решение при идентичных обстоятельствах. (Текст решения апеляции и первой инстанции выложу по-получению). Отнюдь - судебная практика не всегда гарантирует нужный исход дела. Правовая позиция еще не известна - хотя денежная мотивация очевидна. На обсуждение участников предложу одно из возможных оснований для оспаривания исполнительной надписи (почему-то практику пока не встречал). Відповідно до Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (п.39), вказано: «Відповідно до частини першої статті 590, статті 578 ЦК звернення стягнення на предмет застави/іпотеки здійснюється лише за рішенням суду, якщо для укладення такого договору щодо майна фізичної особи вимагалось отримання згоди чи дозволу іншої особи чи органу.». Суд первой инстанции такие доводы (в составе других заявленных) к вниманию принял (в решении - отразил). Интересно узнать мнение участников. Заранее благодарен.