lisi4ka

Пользователи
  • Число публикаций

    26
  • Регистрация

  • Последнее посещение

lisi4ka's Achievements

Newbie

Newbie (1/14)

0

Репутация

  1. Ситуация такая. Попросила знакомый помочь снять с регистрации в квартире давно не проживающего человека. Собственник его мать. Она в Крыму, уже получила гражданство России, живет там. От матери есть на него доверенность по всем вопросам, но без права передоверия.....Т.е. мне нужно в суд ходить только с ним? Исковое заявление о снятии с регистрации понятно, что от его имени... Он поспешил и сделал доверенность на меня от своего имени. Как так сделать чтоб он не ходил на заседания, а я только? Никак?
  2. Доброго времени суток! отписываюсь по результату)) Судье таки хватило ума применить ИД!!! В иске приватбанку полностью отказано, а судья с круглыми глазами спрашивала у брата, кто ему пишет все заявы (а я там следуя всем советам все что только можно писала)) Всем огромное спасибо!
  3. Спасибо, на сайте уже есть она)) Буду писать все что можно) Но особо не надеюсь на первую инстанцию, по поведению судьи Борис (это фамилия) Жовтневого суда г.Кривой Рог , в принципе многое, если не все ясно, главное не наделать ошибок, чтоб в апеляции было подспорье
  4. Спасибо! выходит если до понедельника не опубликуют, нужно как-то затянуть процесс?
  5. У брата ни работы, ни имущества нет, так что какое-бы ни было решение, не страшно. Просто не хочется вот так все оставлять просто...Приват реально офигел...
  6. В рассчетах к иску, банк указывает, что тело погашено 10.11.2010, дальше по телу нули идут, и часть 365 грн указывают , что проценты. Судья отказав по 205 статье, сказала, что дело не доведено до конца, договор кредита не был разорван...
  7. Ну это понятно, прихват в своем стиле. Я могу написать о том, что мама платила, ведь уже было в запереченні "мною забовязання виконане"? Возьмет еще справку, что полторагода был в армии, что еще можно?
  8. Т.е. про тело ни слова, типа тело было погашено судовим наказом, но там же еще почти 400 грн кроме тела было....
  9. Ну он собственно тоже на поллиста "Позовна заява про стягнення заборгованності", взят кредит, бла-бла, зобовязання мають виконуватися, хотим: 8337,01 -проценти 434,5 -комиссия 21651 -пеня за несвоєчасність виконання зобовязань Й штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов надання банківських послуг 500 -штраф (фіксована частина) 1521,21 -штраф (процентна складова)
  10. Спасибо, по судье видно, что там все схвачено. Вот что сегодня брат зачитывал, я с вашего форума все взяла, представитель банка протестовала, судья ничего на это не сказала, перенесла, хотя думаю, что в понедельник поддержит банк Заява про застосування строків позовної давності Відповідно до укладеного договору №KRXRRX08850205 від 25.02.2007 року я, отримав кредит в розмірі 1465,20 грн. зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24.02.2008 року. Зазначений кредитний Договір складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, про що зазначено в Заяви позичальника. Позивач необґрунтовано посилається на Умови надання споживчого кредиту, оскільки останні мною не підписані та видані мені не були, вони є нікчемними. Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), підписані головою ПАТ КБ «Приватбанк», не мають мого підпису, моїх реквізитів, відсутня дата їх складання або підпису, а також не мається жодної ідентифікуючої ознаки на предмет їх невід'ємності від конкретної моєї Заяви позичальника. У Заяві ж не зазначено, що неврегульовані у ній питання, регулюються відповідно до конкретних Умов надання споживчого кредиту фізичним особам; у Заяві є посилання на Умови лише щодо нарахування та сплати 15,17% на місяць при порушенні позичальником зобов'язань. Тому кредитні правовідносини між мною та ПАТ КБ «Приватбанком» регулюються лише Заявою позичальника№KRXRRX08850205 від 25.02.2007 року. Вказаною Заявою строк позовної давності не визначений, у зв'язку з чим слід застосовувати загальний строк позовної давності в 3 роки, який позивач пропустив, оскільки після закінчення строку кредитного договору 24.02.2008 року звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості лише 10.10.2013 року. Щодо пені законом встановлено ще менший строк позовної давності тривалістю в 1 рік, який також позивачем пропущено. До того ж, у межах строку позовної давності Позивач ще 17.07.2008 року вже звертався до суду з приводу того ж предмету в порядку наказного проводження, і те рішення суду повністю виконане, докази надані мною в запереченні проти позову від 04.11.2013 року. Таким чином, підстав вважати, що банком отримана моя згода на укладання кредитного договору з урахуванням вказаних Умов, на які посилається Позивач, немає, а тому правовідносини між нами з приводу кредитування регулюються тільки Заявою позичальника №KRXRRX08850205 від 25.02.2007 року, строк виконання зобов'язань за якою встановлений до 24.12.2008 року. Відповідно до положень ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною 5 ст.261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Згідно ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Відповідно до п.7 ч.13 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. В пункті 31 постанови №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що, враховуючи положення пункту 7 частини 13 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини 13 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи). Як вбачається з моєї Заяви позичальника строк дії кредитного договору №№KRXRRX08850205 від 25.02.2007 року закінчився ще 24.02.2008 року. ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості 10.10.2013 року , тобто з пропуском трирічного строку позовної давності. На підтвердження своєї позиції , нижче привожу витяги з листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.01.2013 № 10-70/0/4-13 «Про окремі питання застосування строків позовної давності» Пунктом 31 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз'яснено, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), зазначене вище правило застосовується й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи). Офіційне тлумачення статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" надано також і в Рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг). Стосовно застосування положень частини третьої статті 267 ЦК України слід зазначити наступне. Відповідно до частин третьої і четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Оскільки рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обґрунтованості рішення суду (стаття 303 ЦПК України), то заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції. У разі, якщо відповідач подав заперечення проти позову, пославшись на сплив позовної давності, то зазначена заява є підтвердженням того, що відповідач зробив заяву про застосування позовної давності.» За таких обставин, в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до мене, Лєконцева Віктора Сергійовича про стягнення заборгованості за договором кредиту №KRXRRX08850205 від 25.02.2007 року слід відмовити. Відповідно до ст.88 ЦПК України, якщо у позові, судові витрати позивачу не відшкодовуються. Керуючись ст.ст.8,14,15,215,223 ЦПК України, ст.ст.256, 257, 261, 266, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», постановою Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», Прошу: В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення заборгованості за договором кредиту №KRXRRX08850205 від 25.02.2007 року відмовити.
  11. Судья вообще сюсюкает с представителем банка, при переносе дела спрашивает когда ей удобно Сегодня представитель банка опоздала на 20 минут на заседание, судья глянула, что ее нет, пошла в свой кабинет. Потом мадама пришла, заглянула к судья, грит я уже пришла, можем начинать А по поводу документов, мне прислали с фотика, там качество плохое. Но там реально мало чего есть. В порядке наказного провадження за 2008 год реально заява банка на поллисточка, что был взят кредит, не оплачивалось хотим 1465,2 -тело 2229,21 -заборгованість по процентах за користування кредитом 430,80 -заборгованість по коміссії за користування кредитом 568,19 -пеня приложена копия договора, копия "условий рассрочка" и все в принципе, от судьи наказ на полстраницы, где не указано что именно взыскивается Судовий наказ -"стягнути з відповідача на користь приватбанка заборгованість у сумі 1768,75 коп" і судові вирати.... Вот такое было заперечення Заперечення проти позову 10 жовтня 2013 року була видана ухвала про відкриття провадження у справі за позовною заявою ПАТ КБ «Приватбанк» до мене, ______про стягнення заборгованості за договором №KRXRRX08850205 від 25.02.2007 року. В позовній заяві позивач наголошує на тому, що за весь час по договору не було здійснено жодного платежу, що не відповідає дійсності. Відповідно до п.1. ст.14 Цивільно-процесуального кодексу України: «Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.» Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. З цього ж предмету вже є рішення суду (судовий наказ, , який ухвалюється судом в порядку наказного провадження, і є особливою формою судового рішення). Судовий наказ по справі №2-н-1843/08р був виданий 18.07.2009 року суддею Жовтневого районного суду м.Кривий Ріг Кулігіною Т.Д. набрав законної сили 2 серпня 2009 року. Було постановлено зтягнути з мене, _______, на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у сумі 1768 гривень 75 коп. та витрати по сплаті судового збору 25 гривень 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 15 грн. Дане рішення суду було повністю виконане, що підтверджується квитанціями №3937.297.5 від 09.11. 2010 року про сплату на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» 1809 гривень, 25 копійок та №3937.298.1 від 09.11.2010 року про сплату виконавчого збору у розмірі 180 гривень 92 коп. У ст. 599 ЦК зазначено, що зобов’язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином. Вважаю, що припис суду з приводу кредитного договору № KRXRRX08850205 від 25.02.2007 мною повністю виконано. Враховуючи вищезазначене, керуючись: - ст.. ст. 14, 559 Цивільного кодексу України, ст..ст.205, 214 Цивільного процесуального кодексу Украіни Прошу 1. Закрити провадження по справі та розірвати договір № KRXRRX08850205 від 25.02.2007 ДОДАТКИ: 1. Копія судового наказу по справі №2-н-1843/08р від 18.07.2009 2. Копія заяви ПАТ КБ «Приватбанк» про видачу судового наказу. 3. Копія квитанції №3937.297.5 від 09.11. 2010 року 4. Копія квитанції №3937.298.1 від 09.11.2010