-GRIB-

Были подобные споры с Приватом. Если взыскивалось только по ИП, срок не прерывался, т.к. не было действий по признание долга. Т.е. если взыскивают по телу и % - срок ИД 3 года, по штрафам, пени - 1 год. В процессе доказывайте что не платили добровольно. Более подробно можно ответить только посмотрев Ваши документы.

Теоретически продать могут, практически, 1/5 квартиры, сомневаюсь. Если переживаете, лучше переоформить его часть на кого-то другого, как правильно указали.

Можно и так, никто не ограничивает способы доказывания, но вариантов получить доказательства до подачи иска в суд, не так много. Этот способ использовал в разных делах, если судебный сбор уплачен, судьи удовлетворяют как правило.

Каждое дело индивидуально, кусочек из возражений в споре с Приватом, по поводу пропуска исковой давности, сбросил Вам личным сообщением. Но не факт что у Вас он пропущен. Нужно ознакомиться со Всеми нюансами.

Решение, на которое ссылка в этой теме "засилено" в апелляции - http://reyestr.court.gov.ua/Review/39990414. Собственно отсутствие практики не всегда плохо, даже наоборот, можно вывернуть ее в необходимое русло. Гораздо хуже, если сформируется отрицательная практика. Из опыта споров с Приватом, нужно все делать максимально четко и правильно с точки зрения закона. Не все судьи заангажированны. При этом представители Привата формально подходят к рассмотрению в суде. Гарантировать результат могут только мошенники и решалы ). Доказательства истребуйте в порядке ч.3 ст.133 ГПК.

На мой взгляд это будет являться достаточным подтверждением принятия оферты. Если только Вы не потеряли свою карточку, о чем заявили в милицию.

Что при этом указывали в назначении платежа?

А 1 грн. Вы перечисляли со своей карточки после заполнения и отправки анкеты?

Вот Позиция ВСУ https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&cad=rja&uact=8&ved=0CCcQFjAB&url=http%3A%2F%2Fwww.scourt.gov.ua%2Fclients%2Fvsu%2Fvsu.nsf%2F7864c99c46598282c2257b4c0037c014%2F48fe86e52e98d46dc2257c23004b12bb%2F%24FILE%2F6-116%25D1%2586%25D1%258113.doc&ei=k1j8U_iYCeq6ygPwsIDwBA&usg=AFQjCNH4fKQyH6bO2Ozt5eOQ-3QrJiBOzw&sig2=wJ3d-VjvV2Q02BSyq0CWJQ&bvm=bv.73612305,d.bGQ - как считать исковую давность - от каждого очередного платежа, который был просрочен. Касательно договора, овердрафт не мог быть дольше наличия карточки, если только не Вы отказались ее получать, а банк Вам ее упорно перевыпускал и пересылал/вручал.

Возможно и продолжение, будут насчитывать до момента оплаты. Нужно апелляцию писать, смотреть на погашение чего пошли прошлые платежи, соответствует ли это условиям. В случае наличия оснований - подавать апелляцию!

Ну да, за последний год до момента подачи искового заявления в суд. Пеня это да, возможно в договоре прописано что разная процентная ставка текущая и последующая, в случае неоплаты. Из формулировки нужно доказать что это штраф.

А, пропустил что есть решение, выложите хоть его, пока есть срок на апелляцию.

Если больше года прошло, то по штрафным санкциям срок пропущен. А вот пеня это, штраф или просто % за пользование кредитом, нужно читать договор или правила предоставления данного займа. Тогда не придется гадать, а можно разобраться в ситуации. Кстати, где судья признал что срок давности не пропущен? Он раньше решения это не может озвучить. Может пора его отводить?

Не уверен что банку откажут, нужно читать иск. Возможно там требования по процентам и пене с момента вынесения прошлого решения и до момента подачи нового иска, т.к. решение фактически не исполнено, обязательство не выполнено. В общем, не очень простой вопрос.

Добрый день. Можете прямо в отзыве написать либо отдельным заявлением. Вот текст из последнего возражения: Позивачем пропущено строк позовної давності. Так, відповідно до заяви позичальника № ------- від 22.02.2007 р. вказано, що кредит надається строком на один рік, з терміном закінчення 22.02.2008 р. Вказане також підтверджується копію заяви Позивач про видачу судового наказу від 08.05.2008 р. Враховуючи наведене, останній платіж за кредитом мав бути здійснений до 08.05.2008 р. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року № 6-116цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів. Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Я не здійснював будь-яких дій, що свідчить про визнання мною свого боргу або іншого обов'язку, та переривання строку позовної давності. Таким чином, я заявляю про застосування судом позовної давності до спірних правовідносин, що є однією з причин відмови у позові. Враховуючи наведене, керуючись ст. 128 ЦПК України, прошу суд відмовити Позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.