yafet

Може такого роду судові рішення доповнять палітру вражень від інформації бюро кредитних історій - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85077894 А якщо в частині дискусії щодо джерела даних кредитного звіту, то цікавий цей кусок тексту судового рішення: " В листі від 24.07.2019 року №1645 на ухвалу суду, ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ» повідомляє суд, що станом на поточний момент, договори від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відсутні у кредитному звіті ОСОБА_1 . При цьому третя особа звертає увагу суду на те, що додавання-видалення даних із звіту - кредитор самостійно регулює цей процес. Тобто видалення даних відбувалось без участі бюро, а саме - самостійно кредитором. Таким чином, з зазначеного листа вбачається, що ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ» особисто не здійснює додавання чи видалення інформації з кредитних історій. Окрім того, суд зазначає, що вимога про зобов`язання ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ» здійснити певні вимоги заявлена некоректно, оскільки ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ» зазначено в позові третьою особою, а не відповідачем, в зв`язку з чим в цій частині в задоволенні позовних вимог належить відмовити. "

Красивий розвиток подій в справі про неплатоспроможність фізичної особи. В процесі доведення розміру вимоги конкурсного кредитора постало комплекс питань, в т.ч. про відступлення банком права вимоги повязаній особі. "...вважає за доцільне зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надати суду пояснення щодо вказаного договору в розумінні ст. 204 Цивільного Кодексу України, зокрема, повідомити суд про наявність/відсутність спорів щодо дійсності/недійсності даного правочину, а також зазначити чи передано право вимоги ТОВ "Ейпіес Україна"(правонаступником якого є ТОВ "Стар Інвестмент Ван") до ОСОБА_1 на суму 1 379 577 426,33грн, як до пов`язаної з ПАТ "Фортуна-Банк" особи..." http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87804829

1000 і навіть 100000 не підійде. Потрібно довести сукупність із 4-ох обставин. Саме сукупність, бо судді так вирішили тлумачити ч.2 ст.115 Кодексу. Стаття 115. Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність 1. Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. 2. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). 3. До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

1. Процедура неплатоспроможності/банкрутства позичальника - це подарок для манівеїв, який є для них троянським конем. Замість хаосу кредиторів і колекторів появляється одна підконтрольна суду процедура. ВСІх кредиторів боржник змушує заявити свої кредиторські вимоги зараз, або ніколи. 2. Завершуються всі інші судові процеси з приводу тих самих кредиторських вимог. 3. Завершуються всі виконавчі провадження щодо всіх стягнень з боржника (крім аліментів, шкоди здоровю і т.п). 4. Скасовуються всі обтяження на майно боржника. 5. До складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення. 6. Стаття 134. Звільнення від боргів у справі про неплатоспроможність 1. Господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів. 2. Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов’язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині. Невже ви вважаєте, що це гірше для позичальника ніж війна на всі сторони? Щоб так вважати, потрібно знати хоча б один законний спосіб, як можна не повертати отримані на свій рахунок кошти від іншої особи. Припустимо, що можна повизнавати всі кредитні договори недійсними, або вони будуть неукладеними. І що це змінює в частині обовязку повертати фактично отриману на власний банківський рахунок суму? Строк давності не допоможе, бо з благословення Верховного суду не є підставою припинення зобовязання ( "Цивільний кодекс України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку (частина друга статті 598 ЦК України), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо. Таким чином, за загальним правилом ЦК України зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов`язання не припиняється (Постанова Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-786цс17; Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 201/13602/16-ц провадження № 61-33028св18). Негативні наслідки процедури: Стаття 135. Обмеження стосовно осіб, визнаних банкрутами 1. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому цим Кодексом. 2. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом така особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів. Фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом трьох років після визнання її банкрутом. Звичайно, що негативних наслідків може бути більше, бо витягнуть на світло всі доходи, все майно сімї і т.п. Якщо ми говоримо про реальне вирішення питання боргів ДОБРОСОВІСНИМИ позичальниками, то швидше за все проблемою є обгрунтування доказами сукупності підстав для відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи + заплатити біля 32000 на авансування витрат, а не питання доцільності ініціювання процедури.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/87328230 "В обґрунтування заяви заявник зазначає, що у неї відсутні фінансові можливості погашати вимоги перед ТОВ "Алекскредит", ТОВ "ФК "Інвест Фінанс", ТОВ "ФК "Форза", ТОВ "КФ.ЮА", ТОВ "Манівео Швидка фінансова допомогна", ТОВ "СОС Кредит", ТОВ "ФК Джобер", ТОВ "ФК "Дінеро", ТОВ "ФК "є Гроші", ТОВ "Авентус Україна", ТОВ "Мілоан", ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", ТОВ "Кредитна установа "Європейська кредитна група", ТОВ "Бі ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс", ТОВ "Файна готівка" на умовах, передбачених договорами." Заявник мусить доопрацювати документи і з другого заходу мало б вийти.

УБКІ - не єдине ж бюро кредитних історій в державі. Воно веде кредитні історії Приватбанку. Єдине з чим можу погодитись, що офіційна інформація з Кредитного реєстру НБУ була б авторитетніша за приватні бюро кредитних історій. Але по закону до Кредитного реєстру НБУ потрапляють тільки кредити з заборгованістю понад 100 мін.зарплат ( Банк подає до Кредитного реєстру інформацію про здійснені ним щодо боржника кредитні операції, зазначені у частині першій статті 49 цього Закону, якщо сума заборгованості (за основною сумою та відсотками) за такими кредитними операціями дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальних заробітних плат (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на перший робочий день місяця, наступного за звітним)). Тому (по Приватбанку) альтернативи кредитному звіту УБКІ нема. А вже як хто зуміє використати інформацію в свою користь - питання творче.

Офіційність інформації кредитного звіту випливає з принципів формування кредитної історії " Стаття 4. ... Принципами формування та доступу до інформації, яка складає кредитну історію, є: ...значимість, всебічність, об’єктивність, повнота і достовірність інформації; регулярність та безперервність надходження інформації;..." Якщо в розрахунку заборгованості по позовній заяві і в кредитному звіті є розбіжність в цифрах за той самий часовий період, це не може не впливати на вирішення спору. Джерело інформації і в позові, і в кредитній історії одне й те ж саме - кредитодавець.

Якщо реальна заборгованість більше 142000, може доцільно подумати над процедурою неплатоспроможності/банкрутства? В тій процедурі ще є багато різних питань, але можна звести всі частини проблеми в одному провадженні: "Стаття 115. Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність 1. Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. 2. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). 3. До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції." .

Чому так? Потрібно в деталях звіряти приватівський розрахунок заборгованості з додатка до їхньої позовної заяви з даними звіту УБКІ. Як правило не співпадає строк кредиту (вони вписують кредит на 100 років), буває розбіжність навіть в даті кредитного договору, а особливо цікаві розбіжності в помісячних погашеннях, помісячних заборгованостях по тілу кредиту і в загальній сумі заборгованості по тілу кредиту, строках такої заборгованості і т.п.

1.В судовій справі онлайнінформація малокорисна. Щоб надати цій інформації доказової сили потрібно зробити письмовий запит і отримати письмовий звіт. Там на сайті, де я давав посилання, є зразок заяви. 2. Ви маєте право спростовувати/заперечувати інформацію. На сайті є така онлайнфункція. А, можливо, доцільно для справи це зробити і письмово. Тут порадьтесь з Вашим юристом.( 6. Бюро при отриманні заяви від суб’єкта кредитної історії зобов’язане на час перевірки інформації позначити кредитну історію такого суб’єкта кредитної історії відповідною позначкою та протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви звернутися до Користувача, який надав інформацію, що заперечується, про її підтвердження або зміну.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-15 )

Вибачаюсь, що втручаюсь, але. Щодо Приватбанку. Не ігноруйте таке джерело інформації, як бюро кредитних історій. По Приватбанку його веде УБКІ (між іншим і по ПУМБу також). Один раз на рік позичальник(суб'єкт кредитної історії) має право отримати свою кредитну історію безкоштовно. На сайті УБКІ навіть є зразок заяви https://www.ubki.ua/credit-history-ua . Кредитна історія в порівнянні зі змістом позову (про оплати/прострочки/строк кредитування і т.п) вас як мінімум здивує. Хоча ніби-то і там і там інформація офіційна. Явні неспівпадіння, міркую, могли б бути корисними в суді.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/87418429 СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "04" лютого 2020 р. Справа № 917/2088/19 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Пелипенко Н.М., суддя Чернота Л.Ф. за участю секретаря Казакової О.В. за участю представників сторін: заявника - не з`явився розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№135П/3) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.12.20 (суддя Л.А. Іванко) у справі №917/2088/19 за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), с.Івашки, Полтавська область, про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ВСТАНОВИЛА: В грудні 2019 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до господарського суду Полтавської області із заявою, в якій просила суд відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність як фізичної особи за положеннями Книги 4 Кодексу України з процедур банкрутства, з посиланням на те, що ОСОБА_1 неспроможна виконати свої зобов`язання перед кредитором у встановлений строк, у зв`язку з відсутністю коштів для їх виконання. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.12.2019 року у справі № 917/2088/19 заяву повернуто заявнику, на підставі ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на те, що заявником не усунуті недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , а саме, не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі суду. ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу для розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю оскаржуваної ухвали положенням Кодексу України з процедури банкрутства та Закону України «Про судовий збір» та неправильним застосуванням закону. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2020 у справі № 917/2088/19 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Білецька А.М., суддя Пелипенко Н.М., суддя Чернота Л.Ф. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною та призначено справу до розгляду на 28.01.2020 об 09:30 год. В судовому засіданні 28.01.2020 оголошено перерву до 04.02.2020. Заявник, ОСОБА_1 , в призначене судове засідання не з`явилася, про час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Враховуючи, що заявник належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, явка у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю заявника, ОСОБА_1 , за наявними матеріалами. Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги. Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Полтавської області із заявою, в якій просила суд відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність як фізичної особи за положеннями Книги 4 Кодексу України з процедур банкрутства. Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 неспроможна виконати свої зобов`язання перед кредитором у встановлений строк, у зв`язку з відсутністю коштів для їх виконання. 09.12.2019 Господарський суд Полтавської області, відповідно до ч.3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства, частини 1 статті 174 ГПК України, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 164 цього Кодексу, виніс ухвалу про залишення заяви ОСОБА_1 (вх.№ 2385/19 від 03.12.2019 року) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху. Заявнику встановлено строк - три календарних дні з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для усунення вказаних в ухвалі недоліків, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 19210,00 грн. за подачу заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, або докази звільнення від його сплати. 13.12.2019 року заявник подав до суду заяву (вх.№ 13847) про усунення недоліків позовної заяви. Розглянувши вказану заяву, суд встановив, що заявником не усунуті недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , зазначені в ухвалі суду від 09.12.2019 року, а саме, докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі суду не подано. Натомість представником заявника заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору з посиланням на її скрутне матеріальне становище. Розглянувши заяву про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, суд першої інстанції зазначив про те, що заявником не додано доказів, які б свідчили про те, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, а також не наведено обставин, які б мали виключний характер, та свідчили б про наявність належних підстав для звільнення від сплати судового збору. За таких обставин, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, а викладені вище обставини щодо відсутності доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України визнав такими, що є підставою для повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення боржнику заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 в зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору. Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою. Згідно ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом. Вказана норма права містить вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та чіткий перелік документів, що додаються до заяви (ч. 3 ст. 116), а саме: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу. Разом з цим, норми ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства не вимагають надання заявником доказів сплати судового збору при зверненні з заявою про неплатоспроможність. Більш того, згідно Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу (21.10.2019) внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», у тому числі: у підпункті 9 частини другої статті 4 слова «про порушення справи» замінено словами «кредитора про відкриття провадження у справі». Отже п. 9 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство у сумі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за заявою цієї фізичної особи (боржника), застосувати вимоги п. 9 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" по сплаті судового збору за аналогією до заявника при його зверненні до господарського суду про неплатоспроможність як фізичної особи за положеннями Книги 4 Кодексу України з процедур банкрутства, не можна. Будь-яких інших вимог щодо сплати судового збору при зверненні боржника з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Закон України "Про судовий збір" не містить. З огляду на викладене, відсутність доказів сплати судового збору при зверненні ОСОБА_1 з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи не є підставою для повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки ані ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ані положеннями Закону України «Про судовий збір» не передбачені вимоги щодо надання заявником доказів сплати судового збору при зверненні з заявою про неплатоспроможність фізичної особи. Законним є рішення суду, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Колегія суддів звертає увагу, що висновок суду першої інстанції про повернення ОСОБА_1 заяви в зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору не є обґрунтованим, оскільки даний висновок зроблено судом без врахування особливостей провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб та вимог ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, якою встановлено чіткий перелік документів, що додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Крім того, судом невірно застосовано п. 9 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при визначенні розміру судового збору за подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про застосування норм ч.4 ст.174 ГПК України в оскаржуваній ухвалі. Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала Господарського суду Полтавської області від 18.12.2019 у справі № 917/2088/19 є необґрунтованою і не відповідає нормам процесуального законодавства, тому підлягає скасуванню згідно з п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України. Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Оцінюючи вищенаведені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Полтавської області від 18.12.2020 у справі № 917/2088/19 прийнята з порушенням норм процесуального права, внаслідок чого підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі. Керуючись ст. ст. 255, 269 - 271, 273, 275, 280 - 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду ПОСТАНОВИЛА : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.12.2019 у справі №917/2088/19 задовольнити. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.12.2019 у справі №917/2088/19 скасувати. Матеріали справи №917/2088/19 направити для продовження розгляду до Господарського суду Полтавської області на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 06.02.2020. Головуючий суддя А.М. Білецька Суддя Н.М. Пелипенко Суддя Л.Ф. Чернота

Київ. Тут суддя геть розізлився. Ухвала починається з "Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху",а закінчується "Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність". http://reyestr.court.gov.ua/Review/87328230

Скасування адвокатської монополії, яке було в порядку денному на 06.02.2020 тепер до вирішення питання землі, очевидно, не збудеться. Тому аспект повноважень підписанта заяви потрібно враховувати. Київ.http://reyestr.court.gov.ua/Review/87362454 "На підтвердження повноважень Іванової Т.Ю. до заяви додано копію довіреності від 16.11.2019, посвідченої приватним нотаріусом Макарівського РНО Київської області Дарнопих Т.М. та зареєстрованої в реєстрі за № 1523. Згідно наданої копії довіреності громадянка України Плахотнюк Оксана Григорівна уповноважує громадянку України Іванову Тетяну Юріївну та інших осіб представляти її інтереси згідно визначеного в довіреності обсягу повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Статтею 60 ГПК України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У постанові КГС ВС від 12.10.2018 у справі № 908/1101/17 Верховним Судом викладено таку правову позицію: нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не встановлено, що в довіреності, виданій на ім`я фізичної особи - адвоката, обов`язково зазначається про те, що такий представник є саме адвокатом. Не встановлює таких вимог ні ГПК України, ні Цивільний кодекс України, яким врегульовано питання представництва за довіреністю. При цьому, враховуючи правові висновки об`єднаної палати Верховного Суду в постанові від 12.10.2018 у справі № 908/1101/17, особа, яка здійснює представництво за довіреністю, в якій зазначено, що вона видана фізичній особі/громадянину, повинна мати статус адвоката, та отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. В той же час, статус адвоката підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідченням адвоката України. Судом встановлено, що до заяви від 24.01.2020 б/№ не додано жодних доказів на підтвердження того, що Іванова Т.Ю. має статус адвоката. Крім цього, ані заява від 24.01.2020 б/№, ані довіреність від 16.11.2019 не містять інформації про наявність у Іванової Т.Ю. статусу адвоката, а також ідентифікуючих ознак, які надали б можливість суду перевірити наявність у Іванової Т.Ю. статусу адвоката. Таким чином на підставі поданих матеріалів суд дійшов висновку про те, що подана заява від 24.01.2020 б/№ підписана неуповноваженою особою."

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УХВАЛА про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду 14 січня 2020 року Справа № 917/2088/19 ....Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.12.2019 року у справі №917/2088/19 заяву повернуто заявнику, на підставі ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на те, що заявником не усунуті недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , а саме, не подано докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі суду. ... 1.Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.12.2019 у справі №917/2088/19. 2. Призначити справу до розгляду на "28" січня 2020 р. о 9:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 117.

Львів. З судовим збором у справах неплатоспроможності фізосіб ніби стало ясно. Докази його сплати до заяви не додаються. Тут справа по юрособі, але зачіпає інтерес цієї теми. "19.12.2019 Австрійське підприємство у формі ТзОВ Рабмер-Україна подало на адресу суду заяву за вих. № 01-18/12-2019 від 18.12.2019 про усунення недоліків, в якій зазначає, що абзацом 2 п. 4 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додається, зокрема, докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті. Водночас пункт 9 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлює розмір судового збору лише за подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство. Таким чином, чинне законодавство України не містить визначення розміру судового збору за подання заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство. Беручи до уваги наведене, боржник зазначає, що у нього немає об`єктивної можливості здійснити сплату судового збору у зв`язку із фінансовими труднощами, внаслідок чого боржником було прийнято рішення про початок процедури банкрутства. Стосовно сплати боржником судового збору за подання до господарського суду заяви боржника про відкриття провадження у справі про його банкрутство суд зазначає наступне. Частиною 4 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до заяви боржника (юридичної особи) про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються, зокрема, докази сплати судового збору. Кодекс України з процедур банкрутства є спеціальним законом, положення якого застосовуються до правовідносин, які виникають у зв`язку з процедурою банкрутства. Cтаттею 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначені вимоги до заяви боржника фізичної особи або фізичної особи-підприємця про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, передбачено, що при зверненні до суду фізичної особи або фізичної особи-підприємця із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, фізична особа або фізична особа-підприємець не додають докази сплати судового збору. Отже, системний аналіз статей Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість зробити висновок, що боржник юридична особа зобов`язана при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство подати докази сплати судового збору. Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону України «Про судовий збір»). Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. В даному випадку, боржник, юридична особа - Австрійське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Рабмер-Україна ініціює процедуру банкрутства. У суду відсутні підстави для звільнення Австрійського підприємства у формі ТзОВ Рабмер-Україна від сплати судового збору за подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про його банкрутство. Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» (пільги щодо сплати судового збору) не звільнено боржника- юридичну особу від сплати судового збору при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про його банкрутство. Суду видається доцільним при визначенні розміру судового збору застосувати аналогію закону та керуючись частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - при зверненні боржника юридичної особи із заявою про відкриття провадження у справі про його банкрутство розмір судового збору повинен становите 19 210,00 грн." http://reyestr.court.gov.ua/Review/86569442

Миколаїв. Дана заява підлягає залишенню без руху у зв?язку з наступним. ... "У відповідності до п.п. 8-10 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. " http://reyestr.court.gov.ua/Review/86777370

Львів. " Таким чином, справи про банкрутство(в тому числі справи про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця, згідно ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства) не є малозначними і не можуть розглядатися інакше як за правилами загального позовного провадження. Відповідно до ст.131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Відповідно до п.20 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України. Відповідно до ч.1 ст.58 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Відповідно до ч.2 ст.58 ГПК України, при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу. Так як дана справа не являється малозначною, то представником у даній справі в господарському суді першої інстанції може бути виключно адвокат або законний представник. До заяви не додано доказів наявності у Галунчак Р.І. статусу адвоката, не виступає він у даній справі і як законний представник(в розумінні ст.57 ГПК України)." http://reyestr.court.gov.ua/Review/86756598 заяву повернули без розгляду

Так. Проблеми є і кількість їх росте. От з найсвіжішого: Харків "Відповідно до ч. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). ОСОБА_1 надано до заяви документ під назвою "Пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів) боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКП: НОМЕР_1 ", проте зі змісту документу вбачається, що пропозиції щодо реструктуризації боргів в ньому відсутні, а тому зазначений документ не є належним планом реструктуризації боргів в розумінні ч. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства." http://reyestr.court.gov.ua/Review/86756833

Ще одне цікаве питання. Стаття 115. Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність 1. Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. 2. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). 3. До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції. Кожна з підстав, визначених ч.2 ст. 115 КУПБ є самодостатньою, чи необхідною передумовою звернення з заявою до суду є сукупність всіх чотирьох підстав?

Для чого Ви так? Надано корисну інформацію по суті теми, як реальну практику. А форма висловлювання. Так скільки людей-стільки й форм, я думаю.

Про судовий збір на даний час - не факт. "Протокол" трохи описує цю справу і згадує тільки авансування. https://protocol.ua/ru/tishchenko_sergiy_petrovich_moge_stati_pershoyu_fizichnoyu_osoboyu_bankrutom_v_ukraini/

Опублікували. http://reyestr.court.gov.ua/Review/86399340 Що в цій справі з судовим збором? Платили чи ні? ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected] УХВАЛА про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність 09.12.2019Справа № 910/16249/19За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Суддя Мандичев Д.В. секретар судового засідання Судак С.С. Представники: від заявника- Кизенко Д.О. арбітражний керуючий- Дейнегіна К.М. вільний слухач- ОСОБА_2 вільний слухач- ОСОБА_3 вільний слухач- ОСОБА_4 вільний слухач- ОСОБА_5 ОБСТАВИНИ СПРАВИ: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 ( ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства. Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 № 910/16249/19 заяву ОСОБА_1 було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 09.12.2019. 27.11.2019р. господарським судом здійснені електронні запити на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого у відповідності до ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства та Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 14.07.2016р. №8, 18.09.2019р. Господарським судом отримані довідки щодо кандидатур арбітражних керуючих, якими визначено для участі у справі №910/16249/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ( ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) арбітражних керуючих: 1) Бичківського Олексія Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 10.04.2013 №753); 2) Липського Сергія Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 12.06.2013 №1066); 3) Дейнегіну Катерину Миколаївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 07.02.2013 №117). 29.11.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражної керуючої Гусака Ю.М. про участь у справі 05.12.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражної керуючої Дейнегіної К.М про участь у справі. 09.12.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Соловйова Є.О. про участь у справі. 09.12.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Коноплі А.М. про участь у справі. 09.12.2019 до Господарського суду м. Києва надійшли доповнення представника ОСОБА_1 до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. У судове засідання, призначене на 09.12.2019 з`явилися представник заявника та арбітражна керуюча Дейнегіна К.М., яка подала заяву про участь у справі про неплатоспроможність. Згідно з приписами ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, суд ВСТАНОВИВ: Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою. Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника. Так, ОСОБА_1 ( ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), як фізична особа звернувся до Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства. В обґрунтування заяви заявник зазначає, що у нього відсутні фінансові можливості погашати вимоги у розмірі 372 330 757,73грн. Відповідно до ч. 1 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. На підтвердження своїх посилань, звертаючись до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, заявником подано суду копії договору поруки №21913Р1 від 16.12.2013, укладеного в рамках генерального кредитного договору № 21912N1 від 18.12.2012. між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України"( Кредитор), Публічним акціонерним товариством «Фортуна-банк» (Позичальник) та ОСОБА_1 (Поручитель); рішення Господарського суду міста Києва №910/7979/19 від 07.11.2019; договору поруки №21916Р1 від 29.04.2016, укладеного в рамках кредитного договору від 11.01.2014 №21914D1 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України"( Кредитор), Публічним акціонерним товариством «Фортуна-банк» (Позичальник) та ОСОБА_1 (Поручитель); рішення Замоскворецького районного суду м. Москви №02-0026/2019 від 05.02.2019; договір позики від 17.06.2014, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , рішення Печерського районного суду м. Києва №757/46015/15-ц від 25.06.2018, постанови Київського апеляційного суду №757/46015/15-ц від 23.01.2019, постанови Верховного Суду у складі колегії Першої судової палати Касаційного цивільного суду №757/46015/15- ц провадження №61-3756 св 19 від 12.06.2019. За наслідками дослідження описаних документів судом встановлено наступне. Між публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" ( далі- Банк, Кредитор, АТ "Укрексімбанк") та Публічним акціонерним товариством Фортуна-Банк" (далі - АТ "Фортуна-Банк", Позичальник) укладено Генеральний кредитний договір №21912N1 від 18.12.2012 зі змінами та доповненнями. В забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Генеральною кредитною угодою, укладено договір поруки №21913Р1 від 16.12.2013 із змінами і доповненнями між ОСОБА_1 (далі - Поручитель), Банком та Позичальником (. Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.11.2019 у справі №910/7979/19 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вул.Антоновича, буд.127, м. Київ, 03150, код 00032112) 143 222 294 (сто сорок три мільйони двісті двадцять дві тисячі двісті дев`яносто чотири) грн. 78 коп заборгованості за кредитом, 10 023 904 (десять мільйонів двадцять три тисячі дев`ятсот чотири) грн 49 коп заборгованості за процентами за користування кредитом та 672 350 (шістсот сімдесят дві тисячі триста п`ятдесят) грн. 00 коп. судового збору. Між публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" ( далі -Банк, Кредитор, АТ "Укрексімбанк") та Публічним акціонерним товариством Фортуна-Банк" (далі - АТ "Фортуна-Банк", Позичальник) укладено Кредитний договір №21916Р1 від 29.04.2016 зі змінами та доповненнями. В забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором, укладено договір поруки №21916Р1 від 29.04.2016 із змінами і доповненнями між ОСОБА_1 (далі - Поручитель), Банком та Позичальником (далі - Договір поруки). Сума, заборгованості, що утворилась за вказаним договором становить 131 109 096,84 грн. Матеріали справи містять докази звернення ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 вказаної суми, про що свідчить ухвала Господарського суду м. Києва про відкриття провадження у справі №910/7980/19 від 10.07.2019.Станом на день розгляду справи рішення у вказаній справі не прийнято. Між ОСОБА_6 (надалі-Позикодавець) та ОСОБА_1 (далі -Позичальник) укладено договір позики від 17.06.2014року, відповідно до умов якого Позичальник отримав від Позикодавця грошові кошти у розмірі 11 760 444,00грн. Рішенням Печерського районного суду №757/46015/15-ц від 25.06.2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23.01.2019 та постановою Верховного Суду у складі колегії Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.06.2019 стягнуто з ОСОБА_1 кошти у розмірі 24 744 618,58грн., що складається з суми боргу у розмірі 11 760 444,00грн., пені у розмірі 11 760 444,00грн, 3 % річних у розмірі 1 223 730,58грн. Рішенням Замоскворецького районного суду м. Москви №№02-0026/2019 від 05.02.2019 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Росінтербанк» в особі Державної корпорації «Агенство по страхуванню вкладів» заборгованість у розмірі 4 263 639,77 євро, що еквіваленто становить 76 215 017,62грн. Згідно ч. 1 ст. 462 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. Відповідно до ч.1 ст.464 ЦПК України, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду та його розгляд має відбуватись з дотриманням певних умов, зокрема статей 466-467 ЦПК України. Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» від 24 грудня 1999 року роз`яснив, що розгляд судами клопотань про визнання і виконання рішень іноземних судів є особливою формою взаємної правової допомоги, яка надається Україною та іншими державами учасницями відповідних міжнародних договорів. Порядок визнання та примусового виконання в Україні судових рішень на теперішній час врегульовано нормами Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (Мінськ, 22.01.1993 року), Закону України «Про міжнародне приватне право», Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ), Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року №1092/5/54, зареєстрованого в МЮУ 02.07.2008 року за № 573/15264. Згідно ст. 51 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує винесені на території інших Договірних Сторін рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальні акти у відношенні грошових зобов`язань. Відповідно до частин 1, 2 ст. 53 Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах» від 22.01.1993 року - клопотання про дозвіл примусового виконання рішення подається в компетентний суд Договірної Сторони, де рішення підлягає виконанню. Виходячи з вищенаведеного, суд зазначає, що оскільки рішення Замоскворецького районного суду м. Москви №02-0026/2019 від 05.02.2019 не легалізовано в порядку встановленому процесуальним законодавством України, воно не може бути прийнято як належний доказ виникнення та підтвердження заборгованості ОСОБА_1 на суму 76 215 017,62грн. При цьому, суд зазначає, що інших доказів у підтвердження та виникнення такої заборгованості суду не подано. Частиною 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). У відповідності до ч.3 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції Отже, вищеописаними обставинами справи підтверджується обґрунтованість тверджень ОСОБА_1 про виникнення та не можливість невиконання боржником грошових зобов`язань на суму 296 115 740,11грн. При цьому, за наслідками дослідження поданих суду документів, зокрема відповідно до Декларації про майновий стан боржника за 2016-2018 роки, витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру нерухомого майна, судом встановлено, що у боржника відсутнє нерухоме майно, що належить йому на праві власності, відсутнє майно, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, відсутні доходи, які б могли надати боржнику можливість виконати грошові зобов`язання перед кредиторами. Крім того, судом встановлено відсутність непогашеної судимості за економічні злочини, а також відсутність статусу фізичної особи-підприємця. Згідно з відомостями, відображеними у Трудовій книжці, ОСОБА_1 займає посаду голови Наглядової ради (основне місце роботи) в Приватному акціонерному товаристві «Коростенський завод хімічного машинобудування» та за сумісництвом -констультант з зовнішньоекономічних питань у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Вінд солар енерджі». Згідно частини 3 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства за наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Згідно ч. 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо:1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;2) боржник виконав зобов`язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду;3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю;4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років. 09.12.2019 в підготовчому засіданні судом не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність перелічених у ч. 4 ст. 119 Кодексу. Зважаючи на викладене, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд вважає за доцільне її задовольнити у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Згідно з ч. 5 ст. 119 Кодексу питання введення процедури реструктуризації боргів боржника та призначення керуючого реструктуризацією, вирішується господарським судом в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Приписами ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. В ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у справі. Відповідно до положень ч. 2 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у цій справі. У разі якщо заява про участь у справі надійшла лише від одного арбітражного керуючого, господарський суд призначає таку особу розпорядником майна/керуючим реструктуризацією. У разі якщо заява про участь у справі надійшла від двох або трьох арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору, господарський суд призначає розпорядником майна/керуючим реструктуризацією особу, яка була першою визначена шляхом автоматизованого відбору. Так, з матеріалів справи вбачається, що на відповідні електронні запити судді автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справі було визначено три кандидатури арбітражних керуючих, за принципом випадкового вибору, а саме: 1) Бичківського Олексія Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 10.04.2013 №753); 2) Липського Сергія Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 12.06.2013 №1066); 3) Дейнегіну Катерину Миколаївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 07.02.2013 №117). Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі: 1) які є заінтересованими особами у цій справі; 2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; 3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; 4) які мають конфлікт інтересів; 5) які здійснювали раніше повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження; 6) які є близькими особами боржника - фізичної особи. До призначення арбітражним керуючим особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до осіб, зазначених у цій частині. Судом встановлено, що від визначених автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справі надійшла лише одна заява про участь у справі від арбітражного керуючого Дейнегіної Катерини Миколаївни, що датована 05.12.2019роком. Відомостей про те, що арбітражний керуючий Дейнегіна Катерина Миколаївна здійснювала управління боржником або ж є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, судом не встановлено, не встановлено також обмежень, визначених ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута, кандидатура арбітражного керуючого не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у вказаній статті. Станом на час розгляду матеріалів заяви у підготовчому засіданні до суду надійшли заяви на участь у справі арбітражних керуючих Соловйова Є.О., ГусакаЮ.М. та Коноплі А.М. За обставин подання арбітражною керуючою Дейнегіною Катериною Миколаївною заяви про призначення її керуючим реструктуризацією боржника у справі № 910/16249/19, кандидатури арбітражних керуючих Соловйова Є.О., ГусакаЮ.М. та Коноплі А.М судом не розглядаються через відсутність правових підстав для їх розгляду. Враховуючи відсутність станом на час розгляду заяви функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та зважаючи на відсутність обставин, які б зумовили неможливість призначення вказаного арбітражного керуючого керуючим реструктуризацією боржника у справі про неплатоспроможність, встановлених ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, судом відхиляються кандидатури арбітражних керуючих Соловйова Є.О., ГусакаЮ.М. та Коноплі А.М, тому за наслідками розгляду заяви арбітражного керуючого, суд вирішив призначити керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Дейнегіну Катерину Миколаївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 07.02.2013 №117) з процесуальними наслідками, встановленими Кодексом України з процедур банкрутства. Таким чином, встановивши факт неплатоспроможності боржника, а також визначившись з кандидатурою арбітражного керуючого для призначення керуючим реструктуризацією боржника, керуючись ст.ст. 28,119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, - УХВАЛИВ: 1. Відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ). 2. Ввести процедуру реструктуризації боргів боржника. 3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів. 4. Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), текст якого додається. 5. Призначити керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) арбітражну керуюючу Дейнегіну Катерину Миколаївну ( свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 117 від 07.02.2013). 6. Заборонити фізичні особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) відчужувати майно. 7. Встановити керуючому реструктуризацією боржника строк до 08.01.2020 для подачі до Господарського суду м. Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду. 8.Встановити керуючому реструктуризацією боржника строк до 09.03.2020 для підготовки та подання до Господарського суду м. Києва плану реструктуризації боргів боржника. 9. Визначити дату проведення попереднього судового засідання на 20.01.20 о 12:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, зал судових засідань № 3. 10. Зобов`язати керуючого реструктуризацією у строк до 11.01.2020 провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість. 11. Зобов`язати контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України, надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про доходи боржника та членів його сім`ї і про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону. 12. Зобов`язати орган державної прикордонної служби надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про перетинання боржником та членами його сім`ї державного кордону за останні три роки. 13. Зобов`язати банківські установи, в яких відкрито рахунки боржника надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про залишок коштів на рахунках боржника. 12. Зобов`язати Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації надати суду докази внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про порушення провадження у справі про банкрутство боржника. 13. Копію ухвали надіслати боржнику, керуючому реструктуризацією, контролюючому органу, визначеному Податковим кодексом України, органам, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, місцевому суду загальної юрисдикції та органу державної виконавчої служби, органу державної прикордонної служби, державного органу з питань банкрутства державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена. Повний текст ухвали складено 16.12.2019 Суддя Д.В. Мандичев

було в законі про судовий збір 9) заяви про порушення справи про банкрутство 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб спеціально ввели субєкта - тільки кредитор 9) заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб щоб не було суд.збору для самоініціювання. Мабудь для точності історії потрібно читати всю стенограму.