Vladimir AB

Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (користування) (частина друга статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). А ч. 2 ст. 26 говорить про: У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, ... скасування записів про проведену державну реєстрацію прав... до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Отже, належним способ буде як скасування РІШЕННЯ так і ЗАПИСУ.

В постановах від 29 серпня 2018 року у справі № 686/17779/16-ц, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що такі спори виникають виключно між старим і новим власником, а реєстратор (нотаріус) у ньому є не відповідачем, а третьою особою.

Реєстратор бере участь у справі як третя особа! З цього приводу є практика ВС.

Вітаю. Абсолютно погоджуюсь з таким висновком. Крім всього, варто зазначити про існуванні законодавчої прогалини в ЗУ Про іпотеку щодо строків давності в позасудових способах звернення стягнення на іпотечне майно... таким чином, банк, який пропутив строк позовної давності і програв спір в суді, йде до реєстратора через ххх років і здійснює перереєстрацію. Маю два таких випадки у своїй практиці на сьогоднішній день.

По одній моїй клієнтці суд першої інстанції задоволив повністю позов примата, провівши в спрощеному без виклику сторін. Була подана апеляція, де ми визнали приблизно 7500,00 грн. боргу проти поданих банком приблизно 70 000,00 грн. (для, так би мовити, не відмовляємось закрити борг, але адекватний і не "злити" суд). Апеляція задовольнила скаргу, при чому, було видно, що до Умов і Правил колегія ставилась "не добре". ПС: Київський апеляційний суд.

Виходячи з умов іпотечного договору (в даній справі), вважаю, що це окремий договір про задоволення вимог.

Так. Тільки у постанові від 25.12.2015 № 1127 пунк 57 викладений дещо інакше.

...про таке обмовилась у описовій частині постанови ВСУ суддя-доповідач Висоцька, відмовляючи Кей-Колекту (я пошукаю і опублікую) - очікуємо, цікаво почитати та використати у практиці.

Вимагається. З цього приводу є позиція ВП-ВС. Це пункт 57 Порядку проведення реєстрації Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

...є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками... ТОБТО, Я ВВАЖАЮ, ЩО ЗАСТЕРЕЖЕННЯ МАЄ МАТИ, ЯК МІНІМУМ, ІСТОТНІ УМОВИ, ПРИТАМАННІ ДОГОВОРУ. А НЕ ФРАЗА, ЯКА ВИСНАЧАЄ СПОСІБ ЗВЕРНЕННЯ.

Ні, не так. Виконавчий напис ,як позасудовий спосіб звернення стягнення, не перериває строків позовної давності.

Тобто, іпотека в такому випадку є припиненою, і можливий позов спадкоємця про звільнення майна з-під іпотеки?

Якщо сума боргу суттєва, звернутись до фахового (в банківських справах) адвоката.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. + ВАСУ не поновлював чинність постанови КМУ № 662 на період касаційного розгляду.

Шановні колеги, сьогодні знайомився з відзивом привату на позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, поданого в інтересах клієнта. Так от, "приватники" посилаються на ухвалу Вищого адмінсуду від 04.04.2017 року , де зазначено, що до закінчення касаційного розгляду зупинити виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. Таким чином, на момент вчинення ВНН (в нашому випадку 22.07.2017) постанова КААС від 22.02.2017 не діяла і приват мав право звертатись до нотаріуса... Як вам такі тлумачення, що думаєте? Сама Постанова: http://reyestr.court.gov.ua/Review/66001717

...щодо безспірного стягнення заборгованості з кореспондентських рахунків банків-боржників на підставі виконавчих написів нотаріусів... Стягнення з БАНКІВ-БОРЖНИКІВ. До фізосіб цей лист не має відношення.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження... і т.д. Думаю, що ні.

А щодо продажу кредитів ФГВФО через аукціон фізичним особам?? Можливо застосовувати дану позицію ВП-ВС, як рахуєте?

В мотивувальній частині рішення суду апеляційної інстанції вказано про незаконність постанови 662 з моменту її прийняття...правда, в резолютивній нема. Проте, є декілька постанов ВС, де зазначено саме так - недісна з моменту її прийняття.

Так саме по збільшеним строкам і закрила справу ВП-ВС за заявою Примата, а тут фактично те саме.

Колеги, зверніть увагу на постанову ВП-ВС у справі № 202/26885/13-ц, від 06.02.2019. Те же яйца, только в профиль: Умови надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), у пункті 6.6 яких установлено позовну давність тривалістю в п'ять років, не містять підпису відповідача. При цьому не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що Умови надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) ПАТ «ПриватБанк» не змінювалися і на час укладення кредитного договору саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника. У заяві позичальника від 27 вересня 2006 року посилання на домовленість сторін щодо збільшення строку давності відсутнє. Відсутній і окремий договір про збільшення строку давності. ВеликаПалата Верховного Суду погоджується, що Умови, які знаходяться в матеріалах справи, не містять підпису відповідача, у заяві позичальника відсутнє посилання на збільшення строку давності, а тому відсутні підстави вважати, що сторони збільшили позовну давність за вимогами про стягнення кредитної заборгованості до п'яти років. Договору про збільшення позовної давності сторони не укладали. Суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований висновок, що ПАТ КБ «ПриватБанк» пропустило передбачений статтею 257 ЦК України трирічний строк давності звернення до суду з позовом до ОСОБА_3, про застосування якого просив відповідач у справі. Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову банку до ОСОБА_3. ВСЬО, ПРИМАТУ ПРИВЕТ).

Примат пожертвував однією справою заради інших. Проте, вважаю, якраз така поведінка та сама Ухвала ВП-ВС сприяє позитивним вирішенням інших справ з Приматом. Потрібно обгрунтовувать позицію в судах + надавати все-таки дану ухвалу ВП в судових справах.

Че за бред??!!

Н-да, не позаздриш позивачу, біг по колу правосуддя...