Olenka24

Пользователи
  • Content Count

    35
  • Joined

  • Last visited

Community Reputation

20 Очень хороший

1 Follower

About Olenka24

  • Rank
    Активный участник

Информация

  • Пол
    Женщина
  • Город
    Киев

Recent Profile Visitors

329 profile views
  1. ч. 2. ст. 231 ГПК :"Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи". І до якої? Суд не роз'яснив, чи я не дочитала?
  2. Посмотрите старую редакцию ЦПК. Стаття 377-1. Вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України 1. Питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця. {Частина перша статті 377-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1404-VIII від 02.06.2016} 2. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця. {Частина друга статті 377-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1404-VIII від 02.06.2016} {Кодекс доповнено статтею 377-1 згідно із Законом № 2677-VI від 04.11.2010}
  3. Если Вы должник - физ.лицо с открытым ИП, то для Вас ничего не изменилось. Если Вы руководитель должника-юр.лица, то можете расслабиться и встать.
  4. Это Вы сейчас серьезно? Как юрист или просто "все достало"? Т.е. то, что "они" теоретически, когда-то могут поменять закон, устанавливающий случаи ограничения права на выезд (в котором на сегодня нет обеспечения иска), Вы УЖЕ сегодня готовы применить в качестве аргумента для вынесения определения об обеспечении иска путем запрета выезда??? Боюсь, что ни один, даже самый "мотивированный" судья в околотке не рискнет положить подобную аргументацию в основу определения об обеспечении иска путем запрета выезда. А в реале на СЕГОДНЯШНИЙ день есть следующее: Ст. 33 Конституции Украины: " Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом". Ст. 313 ГК " Фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом. " А дальше идут эти самые "випадки". ЗУ "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" Преамбула: " Цей Закон регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері". Стаття 6 указанного Закона "Підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України" не содержит такого основания для запрета выезда, как обеспечение иска, зато содержит "уклонение от выполнения обязательств, возложенных судебным решением". УЖЕ возложенным, а не каким-то возможно, гипотетически, в будущем принятом. Далее идут процессуальные нормы, применимы в этом случае: п.19 ч.2 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" и, наконец-то! ст.441 ЦПК, расположенная в разделе, регулирующем процессуальные вопросы, связанные с исполнением решения. Заметьте, ЦПК (процессуальный закон) в целом и ст.441 в частности, не устанавливает "випадки обмеження права на виїзд", а только регламентирует процедуру осуществления такого ограничения, опять же в случаях, предусмотренных специальным законом. И пусть не пугает Вас сакральное слово "позов" в этой статье, ибо оно употреблено в связке со словами "порядок" и "особливості, визначені цією статтею". Поэтому, вывод: на сегодняшний день ЗАКОННО ограничить право на выезд ответчика на этапе подачи иска, в качестве его обеспечения, НЕЛЬЗЯ! А Конвенцию Вы "хороните" преждевременно. Опять же, глубоко изученный Вами новый ЦПК (ч.4 ст.10) гласит: "Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права". Раньше этого не было. Посему, рано кричать "зрада" и "усе пропало", а то клиенты начнут Вас бояться!
  5. Это в том случае, если увижу, что Вы понимаете разницу между нормами материального и процессуального права, а также между способами защиты прав, предусмотренными законом, и порядком их реализации. О нормах Конвенции, я так понимаю, пока и говорить не стоит?
  6. Как еще один аргумент недопустимости ограничения в праве выезда в качестве обеспечения иска, можно привести специальный Закон "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" Стаття 6. Підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: 1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону; 2) пункт 2 частини першої статті 6 виключено (згідно із Законом України від 10.12.2015 р. N 888-VIII) 3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; (пункт 3 частини першої статті 6 у редакції Закону України від 13.04.2012 р. N 4652-VI) 4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; (пункт 4 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 13.04.2012 р. N 4652-VI) 5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань; (пункт 5 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 04.11.2010 р. N 2677-VI, від 10.12.2015 р. N 888-VIII) 6) пункт 6 частини першої статті 6 виключено (згідно із Законом України від 10.12.2015 р. N 888-VIII) 7) пункт 7 частини першої статті 6 виключено (згідно із Законом України від 05.11.2013 р. N 671-VII) 8) пункт 8 частини першої статті 6 виключено (згідно із Законом України від 10.12.2015 р. N 888-VIII) 9) він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду. (пункт 9 частини першої статті 6 у редакції Закону України від 16.05.2013 р. N 245-VII, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 23.12.2015 р. N 901-VIII) Частину другу статті 6 виключено И никакого упоминания об обеспечении иска (хотя до декабря 2015 это было прописано).
  7. Пробовали. А Вы? А Вы не задавались вопросом, почему, собственно, ст 441 находится в разделе "ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ТА РІШЕНЬ ІНШИХ ОРГАНІВ (ПОСАДОВИХ ОСІБ)"?
  8. Да потому что это применяется на стадии исполнения. Нет такого вида обеспечения иска как временный запрет выезда. Хватит толочь воду в ступе!
  9. Да, но только в части порядка применения, и только с особенностями, предусмотренными ч.ч. 1,3.
  10. Во-первых, наличие уклонения от исполнения решения, как основание для запрета выезда, никто не отменял (см. п.19. ч.2 ст.18 Закона об исполнительном п-ве) Во-вторых, внимательно читайте ч.1 ст.441 ЦПК. "Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення". Т.е. ни о каком обеспечении иска путем запрета выезда речи не идет. В-третьих, ч.2 ст.441 должна истолковываться исключительно в связке с ч.1 и ч.3 этой статьи. Т.е только как обеспечение исполнения судебного решения, только, если лицо является должником по не исполненному им решению и только в случае уклонения.
  11. Может, хватит уже ветку засорять? Кому это все интересно читать?