maist

Хитрость в том, что они пытаются организовать видеоконференцию через "свой" районный суд, в котором судья будет подтверждать подлинность того или иного документа. Вот этот момент нужно упредить, а то что они не являются на заседания мне одинаково, можно и с телевизором спорить. Как бы эта практика не прижилась.

Новая фишка от Приватбанка. Может кто сталкивался? На очередном (39-м) заседании судья зачитал ходатайство от приватов в том, чтобы рассматривать дело в режиме видеоконференции. В тоже время большинство судебных заседаний в этом суде именно с приватом. Вопрос. Какими аргументами можно возражать в таком случае?

Вы не поверите, даже если в кредитном договоре отсутствуют номера каких-либо счетов, судьи умудрились лизнуть приватбанку. Вот из личного опыта и не без помощи участников форума 1-я инстанция http://reyestr.court.gov.ua/Review/41529910 2-я инстанция http://reyestr.court.gov.ua/Review/42892032 3-я инстанция (ухвала про відкриття касаційного првадження) http://reyestr.court.gov.ua/Review/45349959 Это цитата из ухвали 3-ї інстанції в цій же справі ( № 6-9549 св 15 ) "Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Висновки судів узгоджуються з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» в якій зазначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. При вирішенні даної справи судами першої та апеляційної інстанцій правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам." "зібрані у справі докази" - это копии одного и того же кредитно-заставного договору хотя предметом иска был договор банковского счёта а вернее его отсутствие. Судья в первой инстанции ухватилась за термин "неукладений" смешала его с "недійсний", и пофиг все пояснения в письменном виде. Тупо сработала постанова Пленуму №9. Вероятно ошибка при подаче иска была вот здесь: 8. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК ( 435-15 ) підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. ****** Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК ( 435-15 ). В первую очередь, наверное, необходимо было забезпечити позов истребовав договор банковского счёта указывая на то что банк неправомерно получал платежи в общей суме такой-то, а затем требовать всё вернуть.

Определитесь с приоритетами. Какая польза в том, что у представителя появится проблема? "Належність письмового доказу" должна доказывать сторона которая подаёт такое доказательство (Глава 5. Докази. ЦПК).

Стаття 64. Письмові докази 1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. 2. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Чем копии отличаются от оригинала и между собой? Чей представитель их подавал? Кто заверил печатью "соответствующее оригиналам", суд или представитель?

Стаття 130. Попереднє судове засідання (…) 3. Для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду. (…) 6. Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд: 1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову; (…)

1. Знайти адвоката. 2. Придбати Цивільний процесуальний кодекс України. 3. Подати позов про недійсність кредитного договору. Стаття 10. Змагальність сторін 1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. 2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. 3. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 4. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Нехай доводять у суді, що це саме Ваш підпис за власний кошт на засадах змагальності сторін.

В моєму випадку подоча позову про визнання договору банківського рахунку неукладеним між споживачем та Приматами виявилися не вдалою. Я не врахував, що пункт 8 Постанови №9 від 06 листопада 2009 року має важливу частину, яку Ви теж пропустили: "... Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом." (чит. статтю 16 ЦК України). "Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть лише заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п`ятої ЦК України". Тобто, як я вже пізно зрозумів, для суду є різниця між недійсними та неукладеними правочинами за їх наслідками та заявленим способом захисту споживачем свого порушеного права. Щодо статті 256 ЦПК України то науково-практичний коментар http://legalexpert.in.ua/komkodeks/gpk/93-gpk/4898-256.html вказує на те, що 1. Глава 6 ЦПК, а також постанова Пленуму ВС України від 31.03.95 р. N 5 (зі змінами, внесеними постановою від 25.05.98 р. N 15) "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (далі - Постанова) розкриває зміст судової діяльності з розгляду справ даної категорії. Факти, що мають юридичний характер, - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. В ст. 256 ЦПК наведений невичерпний перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені в судовому порядку. В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право (п. 1 Постанови). Коментована норма передбачає встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав лише фізичних осіб, а не будь-яких суб'єктів. Тому заяви про встановлення фактів, що стосуються прав юридичних осіб, суду не підвідомчі і можуть розглядатися в порядку позовного провадження. В моєму процесі судя мене постійно агітувала вирішити питання відсутності договору банківського рахунку шляхом встановлення юридичного факту однак я досі не розумію як двосторонній договір банківського рахунку встромити в формат (перелік) статті 256 ЦПК

Судя по картинке и тексту Вы должны выплатить кредит в течении 240-а платёжных периодов каждый равный 30 дням не зависимо это февраль или июнь. Количество дней в году должно быть равным 30*12 т.е. 360. Ваш отчётный период должен составлять 30 дней а платёж в срок между 1-м числом отчетного периода по 10-е. Ваш расчётный платёж не может быть приблизительным. Сума в колонках 4 и 5-ть в каждой строке (если верить Вашему графику), составляет 1018,86 условных единиц. Причём, часть в 4-й колонке идёт на погашение "тела кредита" а цифра в 5-й колонке соответствует (11,45/12/100)*на остаток "тела кредита" в предыдущем периоде. Подробнее, всё расписано в пояснениях к таблице в Постанове 168 Про затвердження Правил надання банками інформації... Там же ссылки на расчёт чистой сумы кредита (ЧСК) и ЧИСТВНДОХ програмного продукту Microsoft Excel. Аннуитетный платеж можно высчитать с помощью тех же электронных таблиц (функция ПЛТ). Как чего работает расписано в пояснении к каждой функции в разделе "Справка". Кроме того размер ануитетного платежа можно вычислить по формуле в справочнике Википедии. Но в натуре всё намного прозаичнее банк делит 11,45 на 360 и взымает прценты за каждый день пользования кредитом, т.е. платить уже нужно за пользование кредитными средствами из расчёта 365 или 366 дней в году. На форуме уже обсуждался вопрос 365(366)/360. Для того чтобы определить реальную процентную ставку НБУ в п.п. 3.3 постановы168 подбросил хитрую формулу из знаменателя которой можно вытащить d (реальная процентная ставка) и тогда сразу становится понятно на чём нас православных дурят. Выплачивая заранее взнос Вы всё равно попадаете в 30-ти дневный отчётный период, увеличивая взнос вы уменьшаете "тело кредита" а проценты оплачиваете в том же порядке(11,45/12/100)*на остаток "тела кредита". Ничего лишнего. В последующий отчётный период процентов банк меньше получит так как сума остатка уменьшилась не так как хотел банк в графике как того пожелали Вы.