Лев

Если бы эпидемическая ситуация до начала войны была неудовлетворительной, то после начала войны стала бы кошмарной. Но этого не произошло. Люди окончательно сняли намордники, заправилы коронофрении попрятались в норы и все стало на круги своя. А вот недавно стали опять появляться "пробные камни" - оклемались, мрази, хотят еще народ поиметь... ...Наши апелляшки продолжают судить по письму Гулька...

Уже не нотариус...

В общее - у нас нереально. А с вызовом иногда получается, но есть опасность из-за судейской хитрости - обязательного участия ответчика лично...

Или если приватбанковские повестки почта упорно не носит ответчикам. Но иногда и отзывы полностью игнорируются...

Например: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104310184 https://reyestr.court.gov.ua/Review/104310188 https://reyestr.court.gov.ua/Review/104402650 https://reyestr.court.gov.ua/Review/103886806 https://reyestr.court.gov.ua/Review/103893275 https://reyestr.court.gov.ua/Review/103844766 https://reyestr.court.gov.ua/Review/103844764 https://reyestr.court.gov.ua/Review/103675341 https://reyestr.court.gov.ua/Review/103593054 https://reyestr.court.gov.ua/Review/104148184

По приватбанковским карточным типа кредитам суды откатились лет на 7. Но это отдельная тема...

Файр тоже открыли...

Аж глазам своим не поверил! Спасибо за новость, а то я забывать стал, что он существует...

Взять исполнительный лист, подать заявление об открытии исполнительного производства. По-другому не получится...

Значит, Вы официально фактически ничего не узнали. Истребуйте у исполнителя заверенные копии документов ИП...

Похоже, что да. Во-первых, это не выгодно судьям - чтобы граждане видели эскалацию судейского беспрадела, начавшегося с момента закрытия общего доступа к реестру. Во-вторых, в этом не заинтересованы адвокаты - усиливается адвокатская монополия (которую так долго обещали отменить), падает конкуренция. Причина закрытия общего доступа к реестру, конечно же, притянута за уши...

Осталось отменить статью 5 ЗУ "Про судовий збір" для полного счастья...

Когда Вы официально узнали о существовании ИП?..

Само собой. Увидят, что можно доить и запустят бесконечный процесс. А что Вас так тянет платить по ИНН, которая незаконна по своей сути?..

Хорошая лазейка. Кредитный договор вынесен за скобки, если кредит ипотечный. Вся надежда взыскателя на виртуозис нотариуса (и судьи) - как "правильно" определить момент окончания основного обязательства и обойти трехлетний срок...

А вот как у нас судья "героически" борется с потенциальной истицей: Справа № 1591241/22 Провадження № 2/159/700/22 КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА про повернення позовної заяви 27 квітня 2022 року м. Ковель Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Волкова Ю.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви ___ до Закладу загальної середньої освіти І-ІП ступенів № 12 м. Ковель про визнання незаконним і скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, встановила: 29.03.2022 ___ звернулась із позовом до Закладу загальної середньої освіти І-ІП ступенів № 12 м. Ковель про визнання незаконним і скасування наказу № 211-к/тр від 08.11.2021 «Про відсторонення від роботи ___», стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвалою від 01.04.2022 вказану позовну заяву залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); позивачу встановлено десятиденний строк (із дня отримання копії цієї ухвали) на усунення недоліків позовної заяви. Копію позовної заяви позивач отримала 12.04.2022, отже останнім днем десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви є 22.04.2022. Недоліками позовної заяви визначено: 1. Порушення пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України; позивачу запропоновано уточнити зміст позовних вимог у частині дотримання тримісячного строку звернення до суду (на підтвердження відповідних обставин надати докази), а у випадку пропущення такого строку, у порядку частини першої статті 127 ЦПК України, заявити клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, із зазначенням причини такого пропуску і наданням відповідних доказів; 2. Порушення частини четвертої статті 177 ЦПК України; позивачу запропоновано до позовної заяви додати документи, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. ___ 19.04.2022 подала до суду заяву про усунення недоліків. Посилаючись на вимоги частини другої статті 233 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП) позивач зазначила, що даний спір стосується стягнення на її користь заробітної плати та є нерозривно взаємопов’язаною із позовною вимогою про визнання незаконним і скасування наказу № 211-к/тр від 08.11.2021 «Про відсторонення від роботи ___», а отже - у даному випадку право звернення до суду не обмежується будь-яким строком. Окрім того позивач зазначила, що оскільки предметом спору є стягнення заробітної плати, тому, відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», вона звільнена від сплати судового збору за таку позовну вимогу. Станом на 27.04.2022 (із урахуванням строку на поштовий перебіг кореспонденції) додаткових заяв про усунення недоліків позовної заяви до суду не надходило. Вирішуючи питання відповідності позовної заяви вимогам статей 175 і 177 ЦПК України (із урахуванням заяви про усунення її недоліків) суддя керується таким. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5 частини третьої статті 175 ЦПК України). Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина п'ята статті 177 ЦПК України). Як установлено, спір між сторонами виник з приводу трудових відносин. Кодекс Законів про працю України є спеціальним законом, що регулює трудові правовідносини. Статтею 233 КЗпП визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Із позовом до суду позивач звернулась 29.03.2022. Предметом даного спору є оскарження наказу № 211-к/тр від 08.11.2021 «Про відсторонення від роботи ___». Позовна заява не містить відомостей про те, коли ___ ознайомлена із вказаним наказом або коли їй було вручено такий наказ, тобто не зазначено коли саме позивач дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права. Не зазначення таких обставин позбавляє можливості вирішити питання щодо дотримання позивачем тримісячного строку звернення до суду із даним позовом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України). Позивач, звертаючись до суду з позовом також не порушує питання про поновлення строку звернення до суду та не зазначає поважні причини його пропуску. Твердження позивача на безпідставність застосування у даному випадку тримісячного строку для звернення до суду із позовом є необгрунтованим, оскільки предметом спору є трудові відносини (скасування наказу про відсторонення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу), відмінні від поновлення на роботі і стягнення заробітної плати. Отже, в разі звернення до суду із позовом про зобов'язання відмінні від поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, діє тримісячний строк з дня, коли працівниця дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина четверта статті 177 ЦПК України). У порушення вимог частина четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі. Так, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»). Як установлено, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру (оскарження правомірності наказу про відсторонення від роботи); і вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу). Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України „Про судовий збір”, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час відсторонення від роботи. Таким чином, за подання цієї позовної заяви необхідно сплатити 992 грн 40 коп. судового збору за вимогу немайнового характеру (оскарження правомірності наказу про відсторонення від роботи) та 992 грн 40 коп. судового збору за вимоги майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, із урахуванням того, що 1% ціни позову є очевидно меншим, аніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Оскільки ___ надала докази по сплату судового збору у сумі 992 грн 40 коп., тому їй необхідно підтвердити доплату судового збору у сумі 992 грн 40 коп. Керуючись вимогами частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховано висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16: середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина третя статті 185 ЦПК України). Керуючись наведеним, відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, дану заяву слід вважати неподаною і повернути. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (частина сьома статті 185 ЦПК України). Керуючись статтями 185, 260, 354 ЦПК України, постановила: Позовну заяву ___ до Закладу загальної середньої освіти І-ІП ступенів № 12 м. Ковель про визнання незаконним і скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу вважати неподаною та повернути. Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. Копію ухвали про повернення заяви надіслати особі, яка її подала, разом із заявою і доданими до неї документами. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Суддя /підпис/ Ю.Ф.Волкова Згідно з оригіналом: Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Ю. Ф. Волкова 27.04.2022

ЦКУ Стаття 1241. Право на обов'язкову частку у спадщині 1. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. {Офіційне тлумачення положення частини першої статті 1241 щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов’язкову частку у спадщині див. в Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/2014 від 11.02.2014} 2. До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця. 3. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.

Похоже, общего доступа к реестру мы больше никогда не увидим...

Кому война, а кому "помехозащита" для адвокатской монополии...

Интересно, какая позиция апелляционных судов? Реестр судебных решений закрыт...

Да возьмет тебя русский корабль на буксир...

Не открывается

!?

Ну, да, невыплата зарплаты - не в счет...

Банки цепляются за этот пункт, как вши за тулуп...