Лев

Зачем? Чтобы в дальнейшем манивеи еще больше начисляли?..

Но статью 58 Конституции никто не отменил...

Приезжайте. Хлеб, соль, короткий текст (отказного) решения...

А я - ориентацию сынодочки...

Наш покруче, даже не расшифровывает заявку на заочное взыскание. Общая сумма хотелки есть - и хватит. Подробности ни к чему... http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84891470

Что-то среднего рода...

С большой вероятностью продолжение последует... Мой пример. В 2015 г. заемщик выплатил "долг" по решению Заводского райсуда г. Днепродзержинска (схема "Верус") по повторному иску с огромным доначислением. Привату понравилось, через два с лишним года организовал ИНН с пятикратной суммой. ИНН снесли. Но арест имущества бывшего должника по "Заводскому" решению до сих пор с ослиной упертостью исключать из реестра не хотят, хотя по постановлению об окончании ИП арест в 2015 г. был снят. Подали иск. Приват... возразил. Судьи стали его поддерживать: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83785523 Категорія справи № 159/4643/19: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису). Надіслано судом: 21.08.2019. Зареєстровано: 22.08.2019. Оприлюднено: 23.08.2019. Номер судового провадження: 2/159/1226/19 Справа № 159/4643/19 Провадження № 2/159/1226/19 УХВАЛА 20 серпня 2019 року м. Ковель Суддя Ковельського міськрайсуду Волинської обл. Логвинюк І.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»» про зняття арешту з майна з виключенням з Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна записів про арешт майна, В С Т А Н О В И В: Позивач 18.08.19 р. звернувся до суду із вказаною вище позовною заявою, просить зняти арешт з усього його майна, що накладений відповідачем - Ковельським міськрайвідділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі В ДВС) за постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження від 27.05.11 р. № 26766090; від 16.08.11 р. № 666; виключити з Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна записи: від 27.05.11 р. № 11221187 про арешт невизначеного майна, всього нерухомого майна, належного йому, в межах суми стягнення 45402 грн, 12 коп.; від 16.08.11 р. № 11505829 про арешт невизначеного майна, всього нерухомого майна, належного йому, в межах суми стягнення 45402 грн, 12 коп.. Свої вимоги обґрунтував тим, що 18.07.07 р. між ЗАТ «КБ «Приватбанк»», правонаступниками якого був ПАТ «КБ «Приватбанк»», а в даний час є відповідач АТ «КБ «Приватбанк»», було укладено кредитний договір від 18.07.07 р. № 76666 CRED. За рішенням Ковельського міськрайсуду Волинської області від 04.12.09 р. у справі № 2 1718 19 було задоволено позов ЗАТ «КБ «Приватибанк» до нього про стягнення заборгованості за цим кредитним договором. На виконання вказаного вище судового рішення 17.02.10 р. було відкрито виконавче провадження (далі ВП) № 1443685, що було закінчене 28.04.10 р.. Заводським райсудом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 29.11.10 р. у справі № 2 4294/10 було винесене рішення про стягнення з довірителя на користь ПАТ «КБ «Приватбанк»» заборгованість за цим же кредитним договором в сумі 45402 грн, 12 коп.. Крім того вказаним вище судом 04.11.10 р. було постановлено ухвалу про забезпечення позову. На виконання цього судового рішення було видано виконавчий лист від 29.11.10 р. і 16.08.11 р. було відкрито ВП № 28198138, що було закінчене 20.08.15 р.. За постановою від 20.08.15 р. у ВП № 28198138 про звільнення майна боржника з під арешту, все його майно мало б бути звільненим з під арешту. Однак на даний час такий арешт не знятий. Відповідач - В ДВС відмовляється зняти арешт. Покликаючись на ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», ч. ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 321, 391, 16 ЦК України, просить позов задовольнити. Однак враховуючи зміст позову та суть спірних правовідносин, приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі, так як позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. За змістом ч. 1 ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт державним виконавцем, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження». Позивач же зазначає, що саме він був стороною виконавчого провадження боржником та спірне майно - належить йому. У разі якщо арешт майна проводився держвиконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК. У зв`язку із цим боржник (учасник кримінального провадження, на майно якого накладено арешт) не може пред`являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання. За законом для такої справи встановлено інший порядок вирішення порушеного позивачем питання, що передбачений ЦПК України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Оскільки ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у відкритті провадження у справі слід відмовити. Крім того вважаю за доцільне зазначити, що питання зняття арешту з майна, що був накладений в порядку забезпечення позову судом, врегульовано положеннями Гл. 10 ЦПК України. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186, розд.VII ЦПК України, суддя у х в а л и в: у відкритті провадження відмовити на підставі п. 1 ч. 1ст.186ЦПК України у зв`язку з тим, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається позивачеві, додати позовні матеріали. Копію позовної заяви - залишити в суді. Ухвалу може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом п"ятнадцяти днів з дня отримання її копії. Суддя Ковельського міськрайонного суду І. М. Логвинюк То есть, дело не может быть рассмотрено в порядке гражданского судопроизводства, но может быть рассмотрено в порядке... гражданского судопроизводства! Такую "юридическую новеллу" поддержали апелляшки: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84577017 Категорія справи № 159/4643/19: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису). Надіслано судом: 27.09.2019. Зареєстровано: 29.09.2019. Оприлюднено: 30.09.2019. Дата набрання законної сили: 26.09.2019 Номер судового провадження: 22-ц/802/943/19 Справа № 159/4643/19 Головуючий у 1 інстанції: Логвинюк І. М. Провадження № 22-ц/802/943/19 Категорія: 60 Доповідач: Карпук А. К. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 вересня 2019 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Карпук А.К. суддів - Бовчалюк З.А., Здрилюк О.І., секретар Галицька І.П. з участю: представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Кузіна Є. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зняття арешту з майна з виключенням з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів про арешт майна за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 серпня 2019 року,- в с т а н о в и в: ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Акціонерного товариства «Комерційний банк» Приватбанк» про зняття арешту з майна. Покликався на те, що 18.07.07 між ЗАТ КБ «ПриватБанк»», правонаступниками якого був ПАТ КБ «ПриватБанк»», а в даний час є відповідач АТ КБ «ПриватБанк»», було укладено кредитний договір від 18.07.07 № 76666 CRED. За рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04.12.09 у справі № 2/1718/19 було задоволено позов ЗАТ КБ «ПриватБанк» до нього про стягнення заборгованості за цим кредитним договором. На виконання вказаного вище судового рішення 17.02.10 було відкрито виконавче провадження (далі ВП) № 1443685, що було закінчене 28.04.10 Заводським райсудом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 29.11.10 у справі № 2-4294/10 було винесене рішення про стягнення з довірителя на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за цим же кредитним договором в сумі 45402 грн., 12 коп. Крім того вказаним вище судом 04.11.10 р. було постановлено ухвалу про забезпечення позову. На виконання цього судового рішення було видано виконавчий лист від 29.11.10 і 16.08.11 було відкрито ВП № 28198138, що було закінчене 20.08.15. За постановою від 20.08.15 у ВП № 28198138 про звільнення майна боржника з під арешту, все його майно мало б бути звільненим з під арешту. Однак на даний час такий арешт не знятий. Відповідач - В ДВС відмовляється зняти арешт. Покликаючись на ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», ч. ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 321, 391, 16 ЦК України, просив позов задовольнити. Ухвалою Ковельського міськрайонного суду від 20 серпня 2019 року у відкритті провадження відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що суд допустив протиріччя в мотивувальній частині, вважає,що спори про зняття арешту з майна розглядаються в позовному провадженні. Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції зазначив, що позивач є стороною у виконавчому провадженні, а тому, якщо він не погоджується з діями державного виконавця, яким накладено арешт, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом УІІ ЦПК України. Такий висновок суду є правильним. Звертаючись до суду з позовом позивач вказує саме на дії державного виконавця як такі, що порушують його право. Оскільки державним виконавцем усі дії вчинені в ході виконання судового рішення, а ОСОБА_2 є стороною виконавчого провадження, то вказане питання регулюється спеціальними нормами права, встановленими в Розділі VII ЦПК України, що має назву «Судовий контроль за виконанням судових рішень». Частиною 1 статті 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. В пункті 5 постанови № 5 від 03.06.2016 Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про судову практику в справах про зняття арешту з майна” роз`яснив, що у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Не дивлячись на зазначену норму права, ОСОБА_2 звернувся не із скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, а із позовною заявою. Встановивши наведене, суд першої інстанції, застосувавши за аналогією положення п.1 ч. 1 статті 186 ЦПК України, правильно відмовив у відкритті позовного провадження. Аргументи апеляційної скарги про існування спору про право не відповідають змісту поданої позовної заяви, з якої вбачається, що ОСОБА_2 не погоджується з діями державної виконавчої служби. Апеляційний суд вважає неспроможними посилання позивача на практику Ковельського міськрайонного суду в інших справах, оскільки законом не передбачено обов`язку апеляційного суду враховувати практику суду першої інстанції. Також з матеріалів справи вбачається, що майно ОСОБА_2 було обтяжене в порядку забезпечення позову на підставі ухвали судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 04 жовтня 2010 року у справі № 2-4294/10 за позовом ПАТ «КБ Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу (а.с.29). Тому, у разі виконання рішення суду у цій справі, позивач має право звернутися до суду, який застосовував заходи забезпечення позову, із заявою про їх скасування. На підставі наведеного суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції у даній справі залишити без змін. Керуючись статями 367, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 серпня 2019 року в даній справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту даної постанови. Головуючий Судді: Осталась надежда на кассацию...

Да, продолжают выполнять банковские заявки. К свежему примеру: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84912379 За два с половиной года - в 8 раз! Бандитский "счетчик" курит бамбук...

А вот так - нотариусы с банкирами "наплевали на придуманный закон" под эгодой высших государственных структур...

Но это уж совсем глупо...

И смотрит на все это Нацбанк сквозь пальцы (наполняя свои кошельки "б/н")...

Специалистам повезло - автоматом и, главное, без взяток все стали магистрами...

Кое-что и дальше продолжается - бездоговорные кредиты, глубочайшее засекречивание номеров карточных счетов...

А-Банк (Акцент-Банк) - внебрачный сын привата, весь в "родителя", ему также закон не писан...

Да, в соседних областях клеили ваньку с "юридической фикцией"...

Было раньше одно решение ВОАС в ее пользу. Но в данном случае Вольф перестаралась и в постановлении об аресте денежных средств должника указала, что по информации банка-взыскателя у должницы (живущей на одну пенсию) счета в 10 банках! И как банк-взыскатель мог об этом "узнать" (все банки промониторить), не указав, правда, при этом ни одного номера счета...

Добралась Вольф и до наших хуторов. Правда, без ПУМБа с Харей, а с другими подельниками. И получила крещение: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84893262

А как Вы его получили? Простым письмом или почтальон, нарушив правила, вручил Вам заказное?..

Оригинальную аферу проделал приват с ООО "Эстейт Селлинг"...

Первый вариант крайне рискованный на этапе последующего факторинга, второй практически нереальный...

А вот и апелляшки начинают нос отворачивать от постановления БП ВС http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84755036 Не исключено, что все вскоре возвратится на круги своя...

Кто-то продолжает иметь в виду постановление БП ВС http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84666997 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84677676 А кто-то просто прикалывается http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84677717 Категорія справи № 538/1099/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них. Надіслано судом: 02.10.2019. Зареєстровано: 03.10.2019. Оприлюднено: 04.10.2019. Номер судового провадження: 2/538/448/19 Справа №538/1099/19 Провадження по справі №2/538/448/19 З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 жовтня 2019 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Бондарь В.А., за участю секретаря судового засідання Криворучко В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця Полтавської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в : АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 04.10.2011 року в сумі 12390,71 грн. та судові витрати в розмірі 1 921,00 грн., мотивуючи тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, підписавши заяву б/н від 04.10.2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач дав згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» є договором, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов"язався погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту; на вимогу банку виконати зобов"язання з повернення кредиту. В разі непогашення клієнтом боргових зобов"язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені витрати за користування кредитом, клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування з розрахунку 365/366 календарних днів на рік. При порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов"язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов"язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. При непогашенні суми простроченого кредиту на суму від 100 грн. клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом. Відповідач зобов`язання за договором кредиту належним чином не виконав і станом на 10.05.2019 року має заборгованість в сумі 12390,71 грн., яка складається з: 0,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 78,29 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. заборгованості за нарахованими відсотками; 8210,24 грн. нарахованої пені за прострочене зобов`язання; 3035,96 грн. нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500,00 грн. штрафу (фіксована частина); 566,22 грн. штрафу (процентна складова). В судове засідання представник позивача не з`явився, до позову додав заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу у його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення. Відповідач в судове засідання не з"явився з невідомої причини, був належним чином повідомлений про розгляд справи. Згідно з вимогами ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з"явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не надав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Матеріалами справи встановлено, що відповідач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою б/н від 04.10.2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач дав згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» є договором, що підтверджується підписом у заяві. З п. 2.1.1.2.3 та п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг слідує, що клієнт дав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і банк в будь-який момент може змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов"язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Згідно п. 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг за користування кредитом і овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому тарифами банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік. П. 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг у разі виникнення прострочених зобов"язань за борговими зобов"язаннями на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту. Відповідач свої зобов`язання за договором кредиту належним чином не виконав і станом на 10.05.2019 року має заборгованість в сумі 12390,71 грн., яка складається з: 0,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 78,29 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. заборгованості за нарахованими відсотками; 8210,24 грн. нарахованої пені за прострочене зобов`язання; 3035,96 грн. нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500,00 грн. штрафу (фіксована частина); 566,22 грн. штрафу (процентна складова). З урахуванням викладеного, слід зазначити, що цивільно-правова відповідальність- це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов"язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов"язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов"язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України). За положеннями статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Умовами спірного договору, а саме п.п. 1.1.5.21 та 2.1.1.12.6.1 передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення. У той самий час, згідно з пунктами п.п. 2.1.1.12.7.4 та п. 2.1.1.12.8.1 Умов і правил надання банківських послуг, які є частиною кредитного договору, передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов"язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування. Оскільки відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов"язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15. Відтак суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог банку в частині стягнення із відповідача заборгованості по пені за прострочене зобов`язання в розмірі 8210,24 грн. необхідно відмовити. Щодо решти позовних вимог слід зазначити наступне. З п.2.1.1.12.10 Умов та правил надання банківських послуг слідує, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов"язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов"язків за цим Договором. У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Таким чином факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується Кредитним договором (який є чинним). Оскільки сторони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання кредитного договору ЦК України та уклали цей договір, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню. Як встановлено судом, позивач свої зобов"язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши кредит, а відповідач не належним чином виконував свої зобов"язання за кредитним договором, допустивши заборгованість. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов"язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит, і суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з відповідача підлягає частковому стягненню на користь позивача сума сплаченого ним при подачі позову судового збору. На підставі ст. ст. 11, 212, 509, 525, 526, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, - в и р і ш и в : Позов Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість по кредитному договору б/н від 04.10.2011 року в сумі 4 180,47 грн., яка складається з: 0,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 78,29 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. заборгованості за нарахованими відсотками; 3035,96 грн. нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500,00 грн. штрафу (фіксована частина); 566,22 грн. штрафу (процентна складова). В іншій частині позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 648,14 грн. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його складення. Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області В.А. Бондарь

ВС одобрил отказ привату в связи с пропуском исковой давности http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84725980

Я немного не об этом. Адресат получает другую заказную корреспонденцию в тот день, когда повестка возвращается. А копия заочного решения лежит 30 дней на почте и не вручается, хоть адресат никуда не уезжал и никогда не отказывался от получения корреспонденции. А новые почтовые правила гармонично дополняют судебную "реформу"...