Лев

Физлицо не имеет права выкупить долг (ч. 3 ст. 1079 ГКУ)

Халатность... это когда что-то внезапно появившееся в кармане халата мешает...

Это подуставшее клише всех задрало. В апелляционных/кассационных жалобах я стал вставлять его в конце мотивации с "добавкой": "Однак, оскаржуване рішення не містить правової оцінки ряду обставин справи та поданих доказів взагалі, що є порушенням норм процесуального права (ст. 265 ЦПК України)".

С момента обращения банка в суд все начисления незаконны. Не вздумайте платить - это оплата кому-то в карман! О незаконности продолжения начислений высказался Верховный Суд: http://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 http://reyestr.court.gov.ua/Review/79958126

И Вы не подали иск о признании ИНН не подлежащим исполнению?..

Фазы Луны...

Именно так

1. Адвокатов приматовских пока не встречал, одни штатные юристы представляют неумеренные интересы. 2. В остальном - аналогичная ситуация, вот фрагмент из выступления в дебатах: 3. Договір про зворотне відступлення прав є фальшивим (підробним) Позивач подав до суду в якості доказу права укладення додаткової угоди до кредитного договору та права позовних вимог ксерокопії фрагментів нотаріального договору (нібито) зворотного відступлення права вимоги, нібито укладеного 13.11.2011 р. між Банком, компанією „Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 пі-ел-сі” та довірчим управителем „ТМФ Трасті Лімітед”. Зі змісту ксерокопій в їх сукупності чітко вбачається фальсифікація даного договору. Так, копії сторінок 1 – 15, 89 та б/н – фрагментів договору зворотного викупу (відступлення) прав вимоги кредитних договорів не можуть складати один документ, оскільки: 1. За змістом (стор. 2) у договорі має бути лише 15 сторінок. 2. Сторінки 1 – 15 виконані в одному стилі (форматі), а сторінка 89 – в іншому. 3. Копія останньої пронумерованої сторінки – 89. На звороті аркушу – копія останньої сторінки без номера і надрукована шрифтом більшого розміру, ніж сторінки 1 – 15 і 89. 4. На останній сторінці міститься штамп, на якому зазначено кількість аркушів – 54, тобто 108 сторінок, що є доказом наявності фрагментів різних документів, оскільки не може бути передостанньою 89-та сторінка в документі, який містить 108 сторінок. І якщо йде нумерація сторінок, то нумеруються всі сторінки, в тому числі й остання. 5. Сторінка 1 (обкладинка) та сторінка 89 надруковані українською і англійською мовами, всі інші – лише українською. Також прошу звернути увагу на номери нотаріальних бланків фрагментів документів. Номери йдуть послідовно з першого аркушу (1 – 2 сторінки) – ВРМ № 690656 по восьмий аркуш (стор. 15) – ВРМ № 690664. Номер бланку 89-ї сторінки (45-й арк.) – ВРМ № 760609 різко відрізняється від номера бланку восьмого аркушу – ВРМ № 690664. (760609 – 690664 = 69945 !!!). Така розбіжність в номерах бланків – майже в сімдесят тисяч вказує на те, що фрагмент на сторінках 1 – 15 та фрагмент на сторінці 89 належать різним документам. Ксерокопія фрагменту списку (під номерами по порядку з 208 по 228 включно) осіб, адрес та номерів (з бранчами) кредитних договорів не містить належних реквізитів, які б вказували на походження списку. Те, що це є саме Додаток 1 „Перелік активів” до договору зворотного викупу (відступлення), нічим не підтверджується. Більше того, зі змісту сторінок тексту „договору” чітко вбачається, що це є договір первісного, а ніяк не зворотного відступлення. Зокрема, іпотечні облігації випустив покупець, а це – компанія „Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 пі-ел-сі”, які необхідно забезпечити іпотечними активами. Подальший його аналіз показує, що продавцем є Приватбанк, а покупцем – компанія „Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 пі-ел-сі”. Переробленою (змінена дата укладення) є лише титульна сторінка договору. За змістом (стор. 2) Додатком 2 до договору є повідомлення позичальника про відступлення. Після первісного відступлення позичальники для іншого кредитора є не позичальниками, а боржниками, оскільки викупляється лише право вимоги. Повідомлення про зворотне відступлення до даного часу довіритель не отримала. Щоб не видати факт фальсифікації договору зворотного відступлення (збігу текстів), позивач надав суду ненотаріальну копію договору прямого відступлення вигаданого (зміненого) змісту. Прошу суд звернути увагу на наступне. Неодноразово у подібних справах Приватбанк вводив суди в оману, іноді вказуючи різні, ситуативно вигідні дати „укладення” договору зворотного відступлення. Ці факти підтверджуються рішеннями різних судів, знайденими в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Електронні адреси таких рішень та короткі анотації наведено у відзиві довірителя на позов. Відповіді на відзив позивач не надав, доводів довірителя не спростував. Отже, зворотне відступлення прав вимоги є вигадкою позивача з метою виправдання шахрайських діянь його посадових осіб, оскільки його не може одночасно і бути, і не бути. Таким чином, договору зворотного відступлення прав вимоги від 13.11.2011 р. не існує, раніше надані позивачем докази зворотного відступлення прав вимоги 13.11.2011 р. є фальшивими, а відтак не можуть бути належними, допустимими і достовірними доказами.

Тут впору бы докторскую написать на тему: чем сильнее процентная хотелка, тем выше риски банков (и особенно манивеев) получить разбитое корыто...

Не прошло и 4 года, как приватники окончательно заврались, дважды дали ответ на запрос, подтвердив, что обратный выкуп имел место в 2016 году (в момент "досрочного погашения" ипотечных облигаций по кредиту моего клиента), а не в 2011 г. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80830157 Категорія справи № 159/1615/15-ц: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу. Надіслано судом: 01.04.2019. Зареєстровано: 02.04.2019. Оприлюднено: 03.04.2019. Номер судового провадження: 2/159/1/19 Справа № 159/1615/15-ц Провадження № 2/159/1/19 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 березня 2019 року м. Ковель Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Панасюка С.Л., за участю секретаря Клевецької О.М. представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : Стислий виклад позиції Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк». 28.07.2006 року між сторонами укладено кредитний договір № VOKVGK00001001, відповідно до умов якого позивач зобовязався надати ОСОБА_3 кредит у розмірі 27000 доларів США на термін до 28.07.2021 року, а остання зобовязалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановлених кредитними договором. Договір був забезпечений порукою ОСОБА_4 відповідно до договору № № VOKVGK00001001/1 від 28.07.2006 року. ОСОБА_3 допустила заборгованість за договором. АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з ОСОБА_3, як позичальника, та з ОСОБА_4, як поручителя, солідарно, заборгованість за договором в сумі 20888,15 доларів США, яким відповідають 329197,24 грн. Заперечення відповідачів. Відповідачі заперечують вказану вимогу тим, що АТ КБ «ПриватБанк» не довів існування заборгованості перед ним. Вказана заборгованість не може бути доведена розрахунком, інших доказів позивач не надав. До того ж, АТ КБ «ПриватБанк» відчужив сторонній юридичній особі право вимоги за кредитним договором та договором поруки і не має цього права. Крім цього, зобовязання за договором поруки є припиненими. Просять в позові відмовити. Заяви, клопотання, інші дії. Ухвалою суду від 23.06.2015 року витребувані докази у позивача. Позивач надав оригінал кредитної справи та довідку про рух грошових коштів за всіма рахунками угоди. Інші документи не надав, оскільки знищив їх після 5-тирічного зберігання. Ухвалою суду від 23.06.2015 року зупинене провадження у справі до вирішення іншої цивільної справи. 30.11.2015 року провадження у справі відновлене. Ухвалою суду від 10.12.2015 року призначена судово-економічна експертиза. Провадження у справі зупинене. Ухвалою суду від 20.01.2016 року розглянуте клопотання експерта і витребувані докази. 30.03.2016 року експерт повідомив суд про неможливість дачі висновку оскільки витребувані ним докази так і не надійшли. Ухвалою суду від 15.09.2016 року судом витребувані у позивача документи щодо відступлення ним права вимоги компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файнейс № 1 пі-ел-сі». Ухвалою суду від 15.09.2016 року зупинене провадження у справі до вирішення іншої цивільної справи. 23.05.2017 року провадження у справі відновлене. Ухвалою суду від 03.01.2018 року зупинене провадження у справі до вирішення іншої цивільної справи. 05.11.2018 року провадження у справі відновлене. Мотивувальна частина рішення. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК: «1.Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.» Є очевидним, що існування заборгованості за кредитним договором та її розмір має довести сторона договору, яка видавала кредит, у цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк». Саме сторона договору, яка стверджує про порушення умов договору допущення іншою стороною заборгованості за договором, має довести, що вказане порушення відбулося, а також довести майнові наслідки цього порушення у виді заборгованості. АТ КБ «ПриватБанк», як доказ існування заборгованості за кредитним договором та її розміру, додав до позовної заяви розрахунок вимог банку. Однак, розрахунок розміру заборгованості, за своєю природою, не є доказом, такими доказами є первинні документи про рух коштів за кредитом, на підставі яких такий розрахунок робиться. Відповідач сторона кредитного договору, може погодитися з розрахунком (визнати його), тоді у позивача не буде потреби доводити існування заборгованості та її розмір. Однак, відповідач ОСОБА_3 розрахунок заперечила. В такому випадку АТ КБ «ПриватБанк» зобовязаний був доводити існування заборгованості та її розмір доказами. АТ КБ «ПриватБанк» надав ряд первинних документів. Однак, для того щоб працювати з ними, аналізувати, робити розрахунки, необхідні спеціальні знання. Зокрема, такі знання потрібні для того щоб визначити, чи достатньо наданих документів для визначення суми заборгованості за кредитом, чи ні. Експерт, який проводив судово-економічну експертизу, зауважив, що наданих документів для висновку недостатньо і повідомив суд про неможливість дачі висновку оскільки витребувані ним докази так і не надійшли. Розмір заборгованості за кредитним договором залишився не встановленим, так само як і факт її існування. При цьому експертиза проводились за клопотанням відповідача ОСОБА_3, АТ КБ «ПриватБанк» клопотань щодо експертиз не заявляв, свої запитання на вирішення експерта не пропонував, усі документи, які вимагав експерт, не надав. Взагалі АТ КБ «ПриватБанк» будь-якої участі та інтересу щодо проведення експертизи не виявив, повністю віддавши це питання на розсуд відповідачів. Суд вважає, що АТ КБ «ПриватБанк» не виконав свій процесуальний обовязок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Тобто, довести існування заборгованості за кредитним договором та її розмір. У випадку, коли відповідач ОСОБА_3 заперечила розрахунок предявлених до неї вимог, саме АТ КБ «ПриватБанк» мав надати усі необхідні первинні документи для доведення існування заборгованості та її розміру. І цього недостатньо для доведення його вимог. Суд, не маючи спеціальних знань, позбавлений можливості самостійно оперувати з документами, які супроводжують рух коштів за кредитним договором. Для АТ КБ «ПриватБанк» було очевидним, що для визначення існування заборгованості та її розміру необхідно ініціювати проведення судової економічної експертизи. В такому випадку АТ КБ «ПриватБанк», який зацікавлений у її проведенні і доведенні своєї позиції, надав би експерту усі необхідні документи та доступ до своїх програмних комплексів. Натомість, АТ КБ «ПриватБанк», не дбаючи про доведення своїх вимог, інертно спостерігав як відповідачі та суд намагаються без спеціальних знань осягнути подані ним первинні документи, які, до того ж, за твердженням експерта, подані не всі. Необхідно памятати, що позичальники у кредитних взаємовідносинах є «слабшою» стороною, позбавленою доступу до необхідної інформації та можливостей її аналізу. Тому, недопустимо, у тій чи іншій мірі, покладати доведення існування заборгованості та її розміру на «слабшу» сторону за принципом: я тобі поклав на стіл розрахунок, ти доведи, що в ньому щось не так, а я буду спостерігати і робити все, щоб ускладнити тобі завдання. Наслідком є те, що встановити існування і розмір заборгованості у справі стає неможливим, ініційовані «слабшою» стороною експертизи не здатні встановити існування заборгованості та її розмір, оскільки сторона, яка надала кредит, не зацікавлена у їх проведенні. Правильним підходом є те, що АТ КБ «ПриватБанк» у цій справі, зіткнувшись з невизнанням свого розрахунку, мав клопотати перед судом про приєднання до справи первинних документів, які доводять існування заборгованості та її розмір, клопотати про проведення судової економічної експертизи, укласти угоду з експертною установою і подбати, щоб експерт мав усе необхідне для висновку. Інша сторона могла б поставити перед експертом свої питання, або ж, по наслідках первинної експертизи, клопотати про додаткову чи повторну експертизу. Ініціатива у доведенні мала належати АТ КБ «ПриватБанк». Такий підхід дав би можливість суду оперувати висновком експерта, який, до того ж, на відміну від розрахунку, є доказом, а не борсатись роками у купі наданих позивачем бухгалтерських документів без будь-якого бажання з боку останнього будь що довести з допомогою цих документів. Такий підхід не призведе до того, що експертизи будуть проводитися у всіх «банківських» справах. Відповідачі памятатимуть, що витрати на експертизу, у разі доведення заборгованості, ляжуть на них і вказаний підхід не створить ґрунту для зловживань процесуальними правами. З огляду на викладене, АТ КБ «ПриватБанк», всупереч покладеному на нього ч.1 ст.81 ЦПК обовязку, не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, не довів належними доказами самого факту існування заборгованості та її розміру. Суд без ініціювання АТ КБ «ПриватБанк» експертизи, без сприяння з боку останнього у її проведенні, позбавлений можливості визначити, чи є насправді заборгованість і який її розмір. Тому суд повністю відмовляє у вимогах АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ще однією підставою для відмови у задоволенні вимог є те, що АТ КБ «ПриватБанк» не довів, що він має право вимоги до відповідачів. Листом №20.1.3.2/6-811-312від 23.02.2007року позивачповідомив ОСОБА_3про відступленнясвоїх праввимоги закредитним договоромта договороміпотеки компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файнейс № 1 пі-ел-сі» з місцезнаходженням за адресою ОСОБА_5, 1-й поверх, ОСОБА_6, 9, ОСОБА_2 EC4R 2RU, Великобританія. АТ КБ «ПриватБанк» визнав цю обставину, однак, ствердив, що згодом уклав з компанією «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файнейс № 1 пі-ел-сі» договір викупу (відступлення) прав вимоги, тобто повернув собі право вимоги за договорами назад. АТ КБ «ПриватБанк» стверджував, що уклав цей договір 13.10.2011 року, надавши документ, названий копією цього договору. ОСОБА_3 звернула увагу на ряд суперечностей в цій копії і зажадала від позивача надати оригінал договору. АТ КБ «ПриватБанк» оригінал договору так і не надав, незважаючи, що суд ухвалою від 15.09.2016 року витребував у нього як оригінал цього договору, так і інші документи, які підтверджують право вимоги. Більше того, листом № 20.1.0.0.0/7-181127/698 від 17.12.2018 року АТ КБ «ПриватБанк» повідомив ОСОБА_3, що зворотне відступлення вимоги відбулося 15.04.2016 року. В той час, коли до цього часу позивач намагався довести, що таке відступлення відбулося 13.10.2011 року. Ні копія, ні оригінал договору зворотного відступлення права вимоги від 15.04.2016 року знову ж не були надані. До того ж, якщо зворотне відступлення права вимоги відбулося 15.04.2016 року, то на день звернення до суду (23.03.2015 року) позивач права вимоги до відповідачів не мав. До суду звертаються за захистом порушеного права (ст.4 ЦПК). АТ КБ «ПриватБанк», всупереч покладеному на нього ч.1 ст.81 ЦПК обовязку, не довів, що він мав на день звернення до суду і має зараз право вимоги до відповідачів, а саме, що таке право перейшло до нього від компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файнейс № 1 пі-ел-сі» в порядку зворотного відступлення права вимоги. Тому, в позові слід відмовити також з цієї підстави. Керуючись ст.ст.4, 12, 81, 82, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, суд В И Р І Ш И В : В позові Акціонерного товариствакомерційний банк«ПриватБанк» доОСОБА_3,ОСОБА_4 простягнення заборгованості відмовити повністю. Повне судове рішення складене 01 квітня 2019 року Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. ГОЛОВУЮЧИЙ ПАНАСЮК С.Л.

Вы что советуете??? В любом случае банк удоволетворит бесконечные хотелки и не засчитает платеж в погашение долга по судебному решению. Вы штатный или внештатный сотрудник Приватбанка?...

Ждать открытия исполнительного производства, после чего перевести деньги на депозитный счет исполнительной службы. Тогда деньги не пойдут на удовлетворение хотелок приватмошенников.

Недавно Ощадбанк при оплате коммуналки стал требовать номер мобильного (именно мобильного, а не стационарного) телефона плательщика, объясняя, что "было письмо", копию которого или хотя бы реквизиты оператор показать отказалась. Когда я пригрозил "проконсультироваться" в СБУ, оператор, стиснув зубы, без единого слова приняла у меня платеж. Видимо, кому-то потребовалось создать "левый" справочник мобил. Может, у Вас подобным образом выманили номер мобилы в Приватбанке?

Фактором не может быть физлицо (родственник). Это незаконная сделка и может быть впоследствии признана недействительной.

Это как такой "гибридный" кредит можно получить? Часть кредита - банкиру?..

Когда брали кредит?

Извините, забыл - телевизор у нас выше Конституции, а еще выше - бабушки на лавочке...

Под другим ником?..

4 года назад этого закона не было, он распространяется только на кредиты, взятые после введения его в действие

Какой суд? Вы о чем?

Стоит... не брать кредит...

Имеется ввиду http://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904

Перед тем, как вешаться, не забудьте две почки куратору отдать, а то пропадут зазря...

Так называемый "первый вариант" - это развод! Кредит ведь кратковременный. После окончания срока кредитования - никаких процентов и никаких неустоек!

После нескольколетней "оргии" банкира с исполнителем (в тайне от должника) банкир обращает через суд взыскание на ипотечное имущество, указывая в несколько раз большую от ранее присуженной сумму "задолженности" - по "состоянию" на момент второго обращения в суд...