Лев

Пользователи
  • Content Count

    1,242
  • Joined

  • Last visited

  • Days Won

    34

Everything posted by Лев

  1. Да нет, тут судья явно запутался в собственных сетях, может внешние факторы, там, магнитные бури воздействовали на аналитический ум, судя по фрагментам мотивации: Як вбачається з розрахунку наданого позивачем (а.с.18-19), Банком нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами до 20.03.2015 року, що не відповідає вимогам діючого законодавства. ........................ С приводу стягнення підвищених відсотків, слід зазначити наступне: Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Згідно з наведеною нормою боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не визнаються неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК України і статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Отже, за змістом наведеної норми закону інфляційні втрати, нараховані на суму боргу, та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки вони є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні кредитору матеріальних втрат від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, що належать до сплати кредиторові. Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за час прострочення. Так судом встановлено, що п.2.4. кредитного договору №CL30297 від 07.04.2008 року передбачено, що за користування кредитом понад встановлений строк (прострочення терміну сплати Щомісячного Платежу) встановлюється підвищена процентна ставка, що вказана в Додатку 1 до Договору, а саме 108 % річних (а.с.7,13). Відповідно до кредитного договору №CL30297 від 07.04.2008 року, договір було укладено на строк 84 місяця, по 20.03.2015 року включно. Але останній платіж сплачено відповідачем 29.11.2017 році в сумі 446,66 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 832_39 (а.с.42 на звороті), тобто саме до цієї дати має нести відповідальність відповідач за прострочення повернення суми кредитних коштів. ....... З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що сума яка підлягає стягненню не повинна перевищувати трирічного строку, а тому: позивач звернувся до суду 20.02.2019 року, датою з якою необхідно стягувати подвійній розмір процентів буде 20.02.2016 року, останньою датою нарахування процентів буде дата повного погашення кредиту, а саме 29.11.2017 року, тому сума підвищених відсотків складає - 13 360,23 грн., саме цю суму суд вважає необхідним стягнути з відповідача, а до інших нарахувань застосувати строк позовної давності. На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, щодо часткового задоволенні позовних вимог, а саме вважає доведеними та обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення подвійних відсотків в сумі 13 360,23 грн., с приводу стягнення судових витрат понесених позивачем за розгляд справи у суді, позивачем не додано жодного доказу, тому в цієї частині також позов не підлягає задоволенню. Где логика? Причем здесь ст. 625 ГКУ?..
  2. Из-за такой "непредвзятости" может не набраться 300 давителей ЗЕленых кнопок...
  3. В предлагаемых изменениях ст. 131-2 адвокатская монополия прямо прописана в уголовном производстве. И все. Но в новом УПК она как была до судебной "реформы", так и осталась. В других процессуальных кодексах абсолютной монополии нет. К примеру, Гражданский процессуальный кодекс: Стаття 60. Особи, які можуть бути представниками 1. Представником у суді може бути адвокат або законний представник. 2. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. 3. Органи або інших осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі. В случае исключения п/п 11 п. 16-1, 11) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню. остается уповать на ст. 58 Конституции... Так что расширять или не расширять возможности представительства интересов не адвокатам в неуголовных производствах - это дискреция Національного Кнопкодавця. Для юрлиц и госорганов, думаю, максимально расширят, иначе зачем вообще было затевать этот сыр-бор...
  4. Я это и имел в виду. Расширят незначительно возможности для представительства не адвокатам. А если и не расширят, то это не будет противоречить измененной статье 131-2 Конституции. ИМХО.
  5. Смотря какие изменения. Могут лишь чуток приподнять планку малозначности, чтобы КС не вмешался...
  6. Скорее всего популизм, для людей "Он" ничего абсолютно не сделел (хорошего). Да и 300 голосов набрать вряд ли удастся - наш національний кнопкодавець сейчас в новом составе, многие, возможно, даже не миллионеры. А тут столько зелени засветит...
  7. Но в банках юристов значительно больше 216-ти. Значит, и среди них далеко не все "за"...
  8. За полтора месяца петиция набрала всего 216 голосов...
  9. Да, "Его" интересы явно не совпадают с нашими. Не дай Бог осуществить до конца то, что "Ему" (и иже с "Ним") интересно...
  10. Исполнительница Клитченко Оксана Анатольевна - киевская, вылезла за пределы своего ареала. Можно обжаловать открытие ИП на этом основании. Да и в Хари тот же грех...
  11. 1. Не имеет права начислять. 2. Возможно с большой вероятностью, но не отменить, а признать не подлежащей исполнению. Срок давности - 3 года. 3. Возможно. К кому обратиться - это Вам выбирать.
  12. Петицию надо податвать, с конкретной и понятной всем мотивацией. Жаль, конечно, что о существовании этих петиций еще далеко не все знают...
  13. Да, уж, нотариус, действуя явно непредвзято, в ничьих интересах грубо нарушает ст. 88 ЗУ "О нотариате"... Итак, нотариус - третье лицо, а не второй ответчик. В обосновании иска обвиняем (невинное) третье лицо в нарушении закона, предъявляем ему претензии...
  14. Видимо, черную работу делают шныри, а атаманша только подпись ставит...
  15. Только в подельниках на у него не Вольф, а носитель оригинальной фамилии - Пиць Андрей Андреевич...
  16. В таком случае есть основания подать заявление об уголовном правонарушении по признакам ст.ст.365-2, 366, 382 УКУ...