ДВ1975

Пользователи
  • Число публикаций

    48
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Весь контент пользователя ДВ1975

  1. Так я как раз и ищу варианты с судебной перспективой, предположенный мною выше вариант "скорее мертв, чем жив" (с):(
  2. как раз и нет, квартира оформлена на того из супргуов. котрый живет в квартире
  3. по договору покупателем указан супруг, он же значиться собственником в Реестре прав на недвиж, а в пункте договора указано, что квартира является общей совместной собственностью супругов
  4. Собственность зарегистрирована на одного из бывших супругов, однако в договоре купли-продажи указано, что квартира является общей совместной собственностью.
  5. И самое главное, получит денежную компенсацию, которая будет равна рыночной стоимости 1/2 части квартиры.
  6. Основания, предусмотренные в ст. 365, как разъяснил ВСУ, одно из трех в части 1 ст. 365: доля не значительна и не может быть выделена в натуре или вещь не делимая или совместное владение является невозможным, главное, чтобы не было при этом существенного вреда интересам совладельца. В моем случае: суд истребует у погранцов инфу о том, что совладелец уехал с Украины несколько лет назад по паспорту гражданина другого государства и обратно не возвращался, получу техническое заключение, что возможности разделит однокомнатную квартиру нет (уже такое делал в практике), ну и совместное проживание не возможно, так как в квартире кроме бывшего из супругов проживает его новая семья, выбирайте любое основание, которое обосновано и "на вас смотрит". По поводу существенного вреда для лишаемого права владельца, он живет в другом государстве несколько лет, в спорной квартире никогда не проживал, является гражданином другого государства, интереса к имуществе не проявляет, поэтому конституционное право на жилье не будет нарушено. Неоднократно встречал позицию кассации, которая согласовывается с моей.
  7. Согласен с Вами. Ищу варианты, чтобы как-то отбить вложенные в ремонт деньги, Если попробовать через занижение стоимости совместного имущества. Предоставить в суд оценку, просить признать право на 1/2 за каждым супругом, внести на депозит суда стоимость 1/2 части, причитающиеся на второго супруга и по ст. 365 ГКУ просить прекратить право собственности, как такой вариант?
  8. Ремонт делался уже после расторжения брака, поэтому средства были потрачены личные, но на ремонт общего совместного имущества бывших супругов. Как думаете, часть 2 ст. 1160 ГКУ на эти отношения распространяется ?
  9. Шановні форумчани! Допоможіть розібратися в ситуації. В 2012 році укладно шлюб,який розірвано за рішенням суду у 2014.В період шлюбу в 2012 році за спільні кошти придбана квартира. Одразу ж після придбання квартири, один із подружжя, який не є громадянином України, виїхав за межі України і більше до країни не повертався про квартиру не дбав. Після розірвання шлюбу, той з подружжя який постійно проживав в квартирі, за власні кошти здійснив капітальний ремнот, вклавши власні кошти у розмірі приблизно 10000$. На разі є бажання звернутись до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя. Оскільки квартира є спільною власністю подружжя частка кожного у праві складає 1/2. Чи має судову перспективу наступний алгоритм дій позивача, того з подружжя, який проживає в квартирі: просити суд визнати квартиру спільною сумісною власністю подружжя, визначивши частки у праві власності кожного у розмірі 1/2. Оскільки інший з подружжя не дбав про спільне майно, просити суд стягнути половину вартості витрачених на ремонт коштів, тобто 5000$, які повинен був сплатити іншій з подружжя. Разом з тим, по ст. 365 ЦКУ внести на депозит суду вартість 1/2 частки іншого з подружжя за вирахуванням 5000$, які були витрачені на ремонт та просити суд припинити право спільної власності на майно, визнавши право власності за тим з подружжя,який мешкає в квартирі. Дякую за поради!
  10. Я так розумію, що мова йде про заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій. Може підстрахуватись ухвалою про забезпечення позову про арешт в рамках "міжсобойчика" про стягнення заборгованості за договором позики, може так надійніше?
  11. В реєстрі судових рішень не знайшов постанов судів щодо заборони вчинення реєстраційної дії, може у когось були в практиці випадки, зорієнтуйте, хто відповідач, підстава позовних вимог та правове обгрунтування позову, чи може бути в даному випадку "міжсобойчик"?
  12. Якщо по заяві власника то лише на строк до 10 днів, а далі реєстраційні дії проводяться. Є можливість перепордачі кожні 10 днів заяви власника?
  13. Я вірно розумію, у разі звернення Вектору з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, можна подавати заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності?
  14. Шановні Форумчани! Допоможіть розібратись в ситуації. В 2008 році між банком та майновим поручителем був укладений договір іпотеки. В 2011 році позичальник прострочив виконання зобов"язання щодо повернення кредитних коштів, банк звернувся до позичальника та майнового поручителя з вимогою про повне дострокове погашення кредиту, після чого звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з вказаних осіб заборгованості та отримав рішення суду про стягнення основної суми кредиту, процентів та штраф. Щодо майнового поручителя банк отримав виконавчий лист, по позичальнику подав до ВДВС, по майновому поручителю не подавав. В 2015 році до суду звернувся Вектор плюс з заявою про зміну стягувача, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред"явлення виконавчого документа до виконання. Суд змінив стягувача, по позичальнику видав дублікат та поновив строк, стосовно майнового поручителя відмовив у позові. Таким чином, новий стягувач на даний час не може стягнути з майнового поручителя в рамках виконавчого провадження борг. Однак, до Вектора перейшло право вимоги за іпотечним договором на підставі нотаріально посвідченого договору про відступлення прав за іпотечним договором від 2012 року, відповідні зміни зареєстровані в реєстрі. Таким чином, іпотекодержателем на даний час є Вектор. ПИТАННЯ: Як рахуються строки позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку? У разі якщо Вектор буде звертати стягення в судовому порядку. Яка перспектива у Вектора звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку (іпотечне застереження в договорі є)? Як цьому завадити? Дякую!
  15. Уважаемые формчане! Помогите разобраться в ситуации: Двадцать лет назад, тогда еще в коммунальной квартире, был прописан жилец, в одной из комнат. После того как квартира была признана аварийной все кто в ней фактически проживал были расселены, кроме жильца, который не проживал, а только был формально прописан и фактически в квартире не находился (постоянно проживал в другом государстве - есть тому доказательства). Несколько лет назад, право собственности на квартиру по решению суда было признано за физическим лицом, которое в последующем передало квартиру в ипотеку, а затем, путем обращения взыскание право перешло собственности на квартиру перешло к ипотекодержателю. Примерно год назад, объявился старый жилец, подал апелляцию на решение суда о признании права собственности на квартиру, апелляция жалобу удовлетворила в иске отказала. Теперь жилец подал иск о признании недействительным ипотечного договора, договора об удовлетворении требований ипотекодержателя и применении последствий недействительности этих сделок. У меня вопрос, какова судебная перспектива у жильца признать эти договора недействительными? Спасибо за Ваши мнения!
  16. Если решили подавать иск то признание поручительстве прекращенным, суд сбор исходя из требований нематериального характера
  17. Таким чином, аналіз норми частини першої статті 559 ЦК України свідчить про те, що порука припиняється за наявності факту зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Підставою застосування цієї норми достатнім є встановлення таких змін в основному зобов’язанні. Тому обставини щодо подальшого фактичного виконання зобов’язання, в тому числі фактичний строк його виконання, відмова кредитора від вимоги щодо виконання зобов’язання в зміненому обсязі, не свідчать про збереження дії поруки, оскільки відбулися після настання правоприпиняючого факту (збільшення розміру основного зобов’язання). Верховний Суд України щодо цього питання сформулював правовий висновок у постановах від 21 травня 2012 року (№ 6-18цс11, № 6-69цс11), у яких зазначив, що за положеннями частини першої статті 559 ЦК України припинення поруки в разі зміни основного зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується, а тому в цьому випадку не обов’язково звертатися до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим, проте такі вимоги підлягають розгляду судом за наявності відповідного спору. Тобто порука має вважатися припиненою незалежно від реального настання чи ненастання збільшеного внаслідок змін кредитних договорів обсягу відповідальності поручителя.
  18. Споры по потребительским кредитам ВСУ 6-856цс15, посмотрите, относительно подачи иска о признании поручительства прекращенным подавать иск не обязательно - поручительство считается прекращенным в силу закона ст. 599 ГК , тоже есть по этому поводу правовая позиция ВСУ , посмотрите на сайте ВСУ РЕШЕНИЯ за 2015 год, номер не помню