Dmytro Chy

Пользователи
  • Число публикаций

    56
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Весь контент пользователя Dmytro Chy

  1. Возможно на ответ мне повлияло то что в дополнении к повторному обращению я написал : " Також довожу до Вашого відома що я скористався своім правом і написав скаргу до Президента Украіни( так як Нацкомфінпослуг підпорядковується йому) на діі Вектора і КІ та бездіяльність Нацкомфінпослуг"
  2. В обращении к Нацкомфинпослуг я просил их ответить мне на email и по почте. Пока пришёл ответ на почту в формате pdf. Через пару дней придёт ответ по почте - отсканирую и выложу или отправлю кому куда пишите
  3. Відповідно до частини другої статті 2 Закону, фінансові установи в "Україні діють відповідно до цього Закону з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності. Відповідно до пункту 1 1 частини першої статті 4 Закону, фінансовими вважаються послуги з факторингу. Згідно з частиною м'ятою статті 5 Закону, фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України та цього3акону.
  4. НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ (НАЦКОМФІНПОСЛУГ) 0.1001, м, Кит, вул. Б. Грікченіса, 3, тел. 234-02-24, факс 235-77-51, Код ЄДШОУ 38062828 На №___ _____ від____________ ОСОБА вул. Лесі Українки, буд. 166, кн. 138 м. Пологи, Запорізька область 70605, сЬ і ^гі п 1985 1. сот Шановний Дмитре Івановичу! Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових, послуг, розглянула Вашу заяву (их. від І 1.08.20)6 № 4-3297, 06.07.2016 № 4-2618/1 та від 23.08.2016 № Ч- 3478) щодо врегулювання взаємовідносин з ГОВ „Факторингова компанія „Вектор 1 їлюс" (код за ОДР 38004195) та ТОВ „Кредитні ініціативи" (код за СДР 35326253) і в доповнення до листа від 26.07.2016 № 4874/16-12 та в межах компетенції повідомляє. Згідно зі статтею 3 Закону України „Про фінансові послуги та де ржа;-, не регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон), відносини, що виникають у зв'язку з функціонуванням фінансових ринків та наданням фінансових послуг споживачам, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також прийнятими згідно з цими законами пормативио-правовими актами. Відповідно до частини другої статті 2 Закону, фінансові установи в "Україні діють відповідно до цього Закону з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності. Відповідно до пункту 1 1 частини першої статті 4 Закону, фінансовими вважаються послуги з факторингу. Згідно з частиною м'ятою статті 5 Закону, фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного У країни та цього 3акону. розгляду л а яв и Станом на 28.1 1.2012(момепт відступлеппя права вимоги забор]-овапості. за кредитним договором) розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про віднесення операцій з фінансовими актинами до фінансових послуг» від З квітня 2009 року № 231 (далі - Розпорядження № 231), зареєстроване в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2009 р. за №373/16389. Підпунктом 2 пункту 1 Розпорядження № 231, серед інших операцій, до фінансової послуги факторингу було віднесено операції з набуття відступлепого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - суб'єктів господарювання за договором, на якому базується такс відступлсшія. Розпорядження № 231 втратило чинність 13.08.203 5 відповідно до розпорядження Иацкомфіннослуг «Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Держфінпослуг від 03 квітня 2009 року № 231». Чинним на сьогодні є розпорядження № 352 зі змінами і доповненнями. Звертаємо Вашу увагу, ідо відповідно до пункту 1 розпорядження Иацкомфіннослуг «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» від 06,02.2014 № 352, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2014 за № 342/25119 (далі - розпорядження № 352), до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступлепого права грошової вимоги, у 'тому числі права вимоги, яке виникне її майбутньому, до боржників за договором, па якому базується 'таке відступлсшія; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування, суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлсшія. 'Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070, Иацкомфіннослуг не наділена повноваженнями щодо падання правової оцінки доказів долучених до судової справи. Згідно зі статтею 513 Кодексу, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, ідо і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Згідно з наданими документами, ідо надійшли від 'ГОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та 'ГОВ «Кредитні ініціативи» па вимогу Нацкомфінпослуг, встановлено, що договір факторингу № 15 від 28.11.2012 та наявні до нього додатки укладено без додержання вимог підпункту 2 пункту 1 Розпорядження № 231 (що було дійсне па момент укладання договору факторингу). У зв'язку з тим, що Розпорядження № 231 втратило чинність станом на дату надання відповіді, застосувати захід впливу до Товариства ис с можливим. Крім того, відповідно до Положення «Про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуг» № 2319 від 20.11.2012 справу про правопорушення не може бути порушено, а наявна в провадженні справа про правопорушення підлягає закриттю в разі, якщо з дня вчинення порушення минуло три роки. У період 2012-2013 років звернень від Вас стосовно порушення Товариством Розпорядження № 231 не надходило. Відповідно до статті 215 Кодексу, недійсним є правочип, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочииу недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочип може бути визнаний судом ДІЙСНИМ. Водночас, статтею 524 Кодексу визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди, боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Нацкомфіипоелуг повідомляє, що врегулювання взаємовідносин між кредитором та боржником за договором іпотеки не належить до компетенції Пацкомфіппослуї;. Слід зазначити, що врегулювання взаємовідносин між кредитором та боржником, які виникли па підставі відступлеппя права вимоги, не належить ; і. о ко м і і етеї тії І Іацк о м ф і п нос л у г. Разом з цим, відповідно до вимог статті 526 Кодексу, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог нього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог4, що звичайно ставляться. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. З повагою Голова / ----------- — 1. Пашко
  5. Может не в тему, но спрошу-сегодня было первое слушание по моему иску "о защите прав потребителей и признании договоров недействительными". Я заранее подал клопотання про витребувування доказів-нотариально заверенные копии договоров факторинга, договора о передачи прав, подтверждение получение лицензии НБУ. Но судья согласилась вытребовать лишь договора факторинга, а остальное сказала потом. Подскажите пожалуста-правомерны ли действия судьи и возможно ли повторное вынесение судьей ухвалы о истребований оригиналов документов.
  6. Подал: 1.Клопотання про витребування доказів та оригіналів документів. 2. Клопотання про залучення співвідповідача - нотаріуса Мироник О.В. 3. Клопотання про доручення документів до справи - копію листа з додатками від КІ до мене.
  7. Вкратце: взял ипотеку в "Сведе", далее "Вектор" - "КИ". Было два заочных решений в пользу "КИ". После эти решения были отмененны и производство по этим делам приостановлено до вступлению в законную силу решения по моему иску "о защите прав потребителей и признании договоров недействительными". Я написал письмо в "КИ" о предоставлении нотариально заверенных договоров факторинга между "Сведом" и "Вектором" и между "Вектором" и "КИ". В ответ получил вытяг с договора факторинга (просто ксерокопия 1, 2 и последней страницы) между "Сведом" и "Вектором" - при этом текст в нем отличался от того что "КИ" предоставили в суд с иском против меня. Хочу подать заявление в полицию (или прокуратуру) на "КИ" за мошеннические действия - вопрос кому можно написать это заявление (в прокуратуру или полицию) и за чьим местом регистрации - моим или "КИ"? PS Заяву в Нацкомфинпослуг по этому поводу я уже написал и готовлю Президенту.
  8. Мне доказывать не надо что уступка происходила по договору факторинга, так как в договорах между Сведом, Вектором и КИ чёрным по белому написано "договор факторинга", но на Ваше усмотрение стоит ли это письмо приобщить к делу о признании договоров факторинга частично недействительными?
  9. Написал письмо в министерство юстиции про надання правової оцінки діям TOB «Факторингова компанія «Вектор Плюс», TOB «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Сведбанк». Пришел ответ от министерства юстиции, где указанно: "Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.". Как можно это использовать в суде?(Сейчас в производстве находится мой иск о защите прав потребителей и признании договоров недействительными) МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001 Тел.: +380 44 278-37-23, факс: +380 44 271-17-83 E-mail: [email protected] http://www.minjust.gov.ua Код ЄДРПОУ 00015622 У Міністерстві юстиції розглянуто Ваше звернення від ЗО червня 2016 року щодо можливості визнання судом нікчемними договорів факторингу та договорів про передачу прав за іпотечним договором, а також надання правової оцінки діям TOB «Факторингова компанія «Вектор Плюс», TOB «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Сведбанк» і в межах компетенції повідомляється. Міністерство юстиції, діючи на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, відповідно до покладених на нього завдань організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних із діяльністю Мін'юсту, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються (підпункт 33 пункту 4 цього Положення). Водночас зазначаємо, що оцінка правомірності та законності дій будь-яких осіб не належить до компетенції Мін'юсту. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються (стаття 124 Конституції України). При цьому згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Водночас стосовно порушених у Вашому зверненні питань зазначаємо, що частиною першою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Водночас зазначаємо, що відповідно до частини першої статті 626 та частини першої статті 627 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) під договором слід розуміти домовленість двох або більше сторін, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. со г- PO о CD in Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК). Водночас частиною першою статті 638 ЦК встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому частиною першою статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Водночас слід зазначити, що параграфом 2 глави 16 ЦК визначено загальні підстави визнання правочинів недійсними. Так, частиною першою статті 215 ЦК визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Кодексу. З аналізу положень статті 215 ЦК та пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вбачається, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Такими підставами є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені статтею 203 ЦК. Статтею 203 ЦК встановлено вичерпний перелік вимог у разі недодержання яких правочин може бути визнаний недійсним. Крім того, відповідно до статті 230 ЦК правочин визнається судом недійсним, якщо одна сторона навмисно замовчує існування обставин, які мають істотне значення та можуть перешкодити вчиненню правочину. Так, істотними умовами кредитного договору відповідно до змісту частини першої статті 638 та статті 1054 ЦК є умови про мету, суму та строк кредиту, умови та порядок його видачі і погашення, розмір, порядок нарахування та виплати процентів, відповідальність сторін. Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в постанові від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив у пункті 14, що суди повинні розмежовувати кредитний договір, який є недійсним у силу закону (нікчемний) або може бути визнаний таким у судовому порядку (оспорюваний) з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК, та кредитний договір, який є неукладеним (не відбувся), що не може бути визнаний недійсним, зокрема, у випадку, коли сторони в належній формі не досягли згоди щодо хоча б з однієї його істотної умови або зміст яких неможливо встановити виходячи з норм чинного законодавства (статті 536, 638, 1056і ЦК). Стосовно передачі Вашого боргу за кредитом зазначаємо, що згідно з положеннями статей 512, 513 ЦК кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом. При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 514-516 ЦК). Водночас главою 73 ЦК врегульовано правовідносини щодо відступлення права грошової вимоги за договором факторингу. Так, згідно з частиною першою статті 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором молсе бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (стаття 1079 ЦК). Разом з тим згідно з пунктом 11 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон) факторинг є фінансовою послугою. Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов'язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред'явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника. У свою чергу режим здійснення валютних операцій на території України, повноваження фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин встановлено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Відповідно до частин першої та другої статті 5 вказаного Декрету Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються, зокрема, фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. При цьому умови, за яких небанківська фінансова установа має право отримати генеральну ліцензію, урегульовані пунктом 2.1 Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 09 серпня 2002 року № 297, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2002 року за № 712/7000. Водночас повідомляємо, що державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством, здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, яка є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України та основними завданнями якої є, зокрема: здійснення в межах своїх повноважень державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері; захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг; узагальнення практики застосування законодавства України з питань фінансових послуг і ринків (пункт 1, підпункти 4, 5, 6 пункту 3 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070). Враховуючи наведене, пропонуємо додатково звернутись до Нацкомфінпослуг як державного регулятора ринків фінансових послуг. Також стосовно передачі прав за іпотекою повідомляємо, що частиною першою статті 575 ЦК встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Згідно з частинами першою - третьою статті 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Згідно з частиною першою статті 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси, які вчиняють нотаріальні дії, мають право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відповідно до пункту 1.1 частини першої глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, правочини щодо відчуження та застави майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що посвідчують право власності (довірчої власності) на майно, що відчужується або заставляється, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують. У разі посвідчення правочинів щодо відчуження та застави нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, документи, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно, не подаються. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні (частина третя статті 46 Закону України «Про нотаріат»). Одночасно повідомляємо, що нотаріус є процесуально незалежною особою, яка самостійно надає правову оцінку поданим для вчинення нотаріальної дії документам та приймає рішення щодо вчинення нотаріальної дії чи відмови в її вчиненні. Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 вищевказаного Закону). При цьому повідомляємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм. Перший заступник Міністра ОСОБА 2
  10. Что значит " дело 2013 года скорее вступит КИ"? До апреля 2011 я оплачивал, поэтому до 27.09.2010 ничего не приходило В деле 2013 и 2015 года КИ взыскивают тело и проценты одного и тогоже кредитного договора- то есть двойное взыскание Сейчас готовлю клопотання про зупинення провадження так как есть дело по захисту прав споживачив и т.д. Надо клопотання про истребования ориганолов договора факторинга и о назначении экономической экспертизы по кред.договору: по факторингу так как в дело 2013 года они прислали договор без 20 страниц , а в дело 2015 без 5 страниц; по кред.дог-в кред. кальк.аваля должен быть платёж 163 а у меня 167 Напиши на [email protected] цены за составление последних указанных клопотань и консультаций.
  11. В 2008 году взял в Сведбанке ипотеку. С апреля 2011 года не оплачиваю. 13.05.2013 года КИ подали иск про стягнення на предмет ипотеки 27.09.2013 суд вынес заочное решение о полном удолетворении требования КИ про стягнення на предмет ипотеки путем привселюдных торгов квартиры для погашения тела\. проценов и пени.в гривневом эквиваленте 183000 грн 23.06.2015 года суд вынес еще одно заочное решение о полном удолетворении требования КИ про стягнення 322000 грн с меня и поручителя в счет погашения того же тела, процентов и пени. В 2016 году оба заочные решения скасованы и назначено рассмотрение дел в общем порядке. Сейчас подаю отдельный иск "про захист прав споживача та визнання договорів недійсними" и возражение от ответчиков. 1)Можно ли сейчас применить исковую давность, или только тогда когда если суд отклонит иски от КИ 2)можно ли подать клопотання по втором делу (на 322000 грн.) чтобы отклонили иск так как сейчас рассматривается судом первый иск? 3) можно ли подать клопотання или заявление об отмене рассмотрения так как действует мораторий?
  12. В 2011 году я совершил последний платёж по ипотечному валютному кредиту, в 2013 году судом вынесено заочное решение о взыскании квартиры за долг по кредиту 184000 грн( из них 30000грн. пеня)в решении указано что решение можно обжаловать в 10-ти дневный срок с момента получении мной копии дела. Копии я не получал. В 2015 году вынесено заочное решение о солидарному взыскании по тому уже кредиту 322000 грн.(включая пеню) с меня и моей жены(поручителя) и по 1600грн. судового сбора. Копию решения я не получал. Могу ли я и какие шансы на успех: 1.получить копию решений суда и в 10-то дневный срок подать на пересмотр решения мотивируя это тем что я не проживал по месту реестрации с 2011 года и поэтому не знал об судах. 2. При пересмотре 1 суда просить применить исковую давность по пени(1 год с момента последнего платежа по кредиту на момент суда уже прошел) 3. Просить договор поручительства считать недействительным так как с момента последнего платежа до подачи банком в суд прошло 2 года, а срок обращения к поручителю ограничивается 6 месяцями с момента последнего платежа. 3. Просить считать договор закрытым с даты первого судебного решения так как я бы признал долг(без пени) и обязался бы продать квартиру для погашения долга а недостающую сумму компенсировать.
  13. В 2008 году оформил ипотеку в Шведбанке на 16 000 у.е. ( квартира в пгт.)Жена поручитель. До 2011 года оплачивал как называется "сумлінно" . С 2011 года ипотеку не оплачиваю, в ипотечной квартире не проживаю (живут квартиранты). На момент сделки у меня был один ребенок(1,5 года), на данный момент двое детей 3 и 9 лет(обе официально зарегистрированные в ипотечной квартире) В 2012 году ипотечный договор по факторинга перешёл к ТОВ"Кредитные инициативы" В 2013 году судом было принято решение про стягнення на користь предмета ипотеки для погашения долга в сумме 184 000 грн. по состоянию на 2013 год и тогдашнему курсу та стягнення судового збору.В 2014 году судом принято решение о объявлении меня в розыск так как исполнительный лист мне вручить не могут и согласно справке из сельсовета я там зарегистрирован с женой и ребёнком но не проживают. В 2014 году судом вынесено решение о запрете мне выезжать за границу до выполнение исполнительного листа по ипотеке. В марте у меня вычесли из заработной платы сумму судового сбора по исполнительному листу. Вопрос: как мне отдать квартиру чтобы после реализации квартиры на торгах, не доплачивать кредитору сумму недостающею для погашения долга (на 2013 год 184 000 грн.)