Сергій Рішко

Пользователи
  • Число публикаций

    20
  • Регистрация

  • Последнее посещение

1 подписчик

Недавние посетители профиля

703 просмотра профиля

Сергій Рішко's Achievements

Newbie

Newbie (1/14)

4

Репутация

  1. я оспорюю дійсність правочину, за яким з мене стягнуто заборгованість, отже по суті не визнаю і рішення суду в частині задоволення вимог банку
  2. А якщо оскаржити рішення суду лише в частині відмови в задоволенні моїх позовних вимог за зустрічним позовом? Як ВССУ вирішить колізію, якщо будуть підстави задовільнити мою касацію щодо визнання кредитного договору недійсним при тому, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з мене боргу по цьому ж кредитному договору я не оскаржував і воно залишиться в силі?
  3. Подав касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції, залишене без змін апеляцією, яким позов банку про стягнення з кредитної заборгованості задоволено повністю, а у задоволенні моїх вимог про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними відмовлено. Серед іншого я просив скасувати ухвалу апеляції про стягнення з мене судового збору у розмірі 2 041,35 грн. У відповідь ВССУ залишає скаргу без розгляду і просить сплатити судовий збір, бо: «Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Враховуючи, заявник касаційної скарги просить скасувати судові рішення як в частині вирішення його зустрічного позову, так і в частині позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до нього про стягнення заборгованості, то вищевказані положення законодавства не поширюються на відносини, що виникли між сторонами в частині вирішення первинного позову за яким заявник є відповідачем, а тому не можуть бути застосовані у цьому випадку.» http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62249415 Зауважу, що банк сплатив в першій інстанції судовий збір на суму 1 855,77 грн., апеляція змісила мене сплатити судовий збір за апеляцію у розмірі 2 041,35 грн (т.т. 110% від збору, що сплатив банк), а тепер касація хоче змусити мене сплатити 2 023,77 грн. Хтось може мені пояснити, чому я маю платити судовий збір? З логіки викладеної в ухвалі ВССУ виходить те, що якщо б мене як споживача не звільняли від судового збору, то при поданні касації, в якій я прошу скасувати рішення суду в частині задоволення вимог банку і в частині відмови в задоволенні моїх вимог, я мав би платити подвійний судовий збір, т.т. 120% від судового збору сплаченого банком і 120% від судового збору, який я би платив?! Це яким таким законодавством передбачено? Чи є в когось рішення ВССУ, які б свідчили про неоднакове застосування ВССУ норм матеріального права? Дякую за допомогу
  4. у мене теж держреєстратор відмовився, тільки через ДВС. Хоча зауважив: якщо б суддя чітко вказав виконавця ухвали, т.т. держреєстратора, то можна було б виконати Іншим разом в заяві буду зазначати виконавця, але не впевнений, що суддя таке задовільнить
  5. Ви цитуєте старий ЗУ "Про виконавче провадження", а я веду мову про новий, що вступив в силу з 05.10.2016р.
  6. Подав позов фізичної особи про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, до якого додав заяву про вжиття заходіів забезпечення позову шляхом накладення заборони вчиняти будь-які дії щодо поділу та/або об’єднання та/або відчуження у будь-який спосіб земельної ділянки. Суддя виніс ухвалу, якою мою заяву задовільнив. Відповідно до ст. 153 ЦПК ухвала підлягає негайному виконанню. Отримав на руки ухвалу і 19.10.2016р. звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали про забезпечення позову. Проте сьогодні зателефонували із виконавчої і ссилаючись на ч. 2 ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження" попросили сплатити авансовий внесок у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати - 1450 грн. Цитую цю статтю Закону: "2. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи." Поясніть хто знає: 1. Чому я як стягувач маю платити авансовий внесок за виконання ухвали (не рішення) про забезпечення позову? 2. Чому саме 1450 грн., а не 1378 грн.? 3. Чи повернуть мені ці кошти після виконання? Якщо так, то які суму? Дякую
  7. Так в тому, що нібито законодавство не вимагає надавати інфу про умови кредитування в письмовій формі, достатньо в письмовій формі отримати підпис про ознайомлення. Хоча п. 2.1. Правил вказує "Банки зобов'язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту". Тобто просто відмітки в договорі про ознайомлення з інфою недостатньо, має бути письмовий документ з чітко викладеною інфою з підписом особи. Чи я щось не так тлумачу?!
  8. Апеляційний суд видав такий умовивід: "Проаналізувавши пункт 2.1. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту та ч. 2 ст. 11 Закону № 1023-XII у їх системному взаємозв'язку, апеляційний суд зазначає, що такі містять вимогу про те, що споживач повинен бути повідомлений саме письмово про те, що ознайомлений з інформацією про умови кредитування, а не про те, що таке ознайомлення споживача повинно бути зафіксовано в окремій, самостійній письмовій формі на, що посилається позивач." Цікаво, вони самі до цього додумалися чи є якісь рішення вищих судів з таким перлом?! Нікому не зустрічалося щось подібне? Ухвала в ЄДРСР
  9. п. 7 постанови ВСУ від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними": Судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (частина перша статті 216 ЦК
  10. наскільки мені відомо строки позовної давності для встановлення факту неукладеності правочину не застосовуються, оскільки відсутній сам факт виникнення правовідносин .
  11. на непідписаних сторінках кредитного договору містяться істотні його умови про ціну, т.т. суму кредиту, відсоткову ставку, комісії, розмір періодичного платежу, порядок погашення, види забезпечення та інше, я вже не згадую про недотримання вимог ч. 4 ст. 11 Закону "Про захист прав споживачів". Крім того, дата укладення 30.06.2006 зазначена лише на непідписаній позичальником першій сторінці, а тому хочу построїти свою позицію в суді виходячи з того, що так як згідно заявки на видачу готівки позичальник отримав кредитні кошти відповідно до кредитного договору від 29.06.2006, то підставою для задоволення вимог кредитора може бути лише цей договір, а не поданий разом з позовом договір від 30.06.2006, який позичальник не підписував і як наслідок він є неукладеним сторонами.