звезда

Пользователи
  • Число публикаций

    15
  • Регистрация

  • Последнее посещение

1 подписчик

Недавние посетители профиля

541 просмотр профиля

звезда's Achievements

Newbie

Newbie (1/14)

0

Репутация

  1. Ярослав, это ваша ссылка. Решение 3-ох инстанций о недействительности кредитного договора с банком Форум, отсутствует расчет совокупной стоимости кредита, заемщику не предупрежден о том, что все валютные риски несет он, не предоставлена информация, предусмотренная ч.2ст.11 ЗУ Started by y.voronizhskiy, 20 June
  2. Та як звичайно: Відхилити клопотання. А дальше примірно так: ..вами ж уже у вашому позові про недійсність доведено що графік підроблений, всупереч вимогам кред. договору сторонами не підписувався...і інша нісенітниця. І у рішенні викручує отак:"Заперечення відповідачів в частині того, що укладений договір не відповідає вимогам чинного законодавства оскільки відповідач не був ознайомлений з Графіком... до договору, не підтверджені належними і допустимими доказами і є лише твердженнями відповідачів.Такі твердження спростовані дослідженими судом доказами,та рішенням суду по ін. справі."- це шедевр першої інстанції. В апеляції не менш цікаво Рішенням суду від ... було відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним кред. договору,яке набрало законної сили, вже була надана оцінка доводам відповідачів щодо не підписання відповідачами Графіку..., з приводу чого суд встановив, що непідписання відповідачем Графіку.. не є недотриманням письмової форми кред. договору,оскільки кред.дог. і всі додатки до нього складнні в письмовій формі,тобто звфіксовані в кількох документах,та підписані сторонами,за винятком додатку№1"Графіку...".Суд дійшов висновку,що перед укладанням спірного договору особа була ознайомлена з графіком погашення... Відповідно доч. 3 ст.61 ЦПК України обставини.встановлені судовим рішенням у цивільній,госпо-й або адм-й справі,що набрало законної сили,не доказуються при розгляді інших справ,у яких беруть участь ті самі особи або особа,0щодо якої встановлено ці обставини
  3. Та як звичайно: Відхилити клопотання. А дальше примірно так: ..вами ж уже у вашому позові про недійсність доведено що графік підроблений, всупереч вимогам кред. договору сторонами не підписувався...і інша нісенітниця. І у рішенні викручує отак:"Заперечення відповідачів в частині того, що укладений договір не відповідає вимогам чинного законодавства оскільки відповідач не був ознайомлений з Графіком... до договору, не підтверджені належними і допустимими доказами і є лише твердженнями відповідачів.Такі твердження спростовані дослідженими судом доказами,та рішенням суду по ін. справі."- це шедевр першої інстанції. В апеляції не менш цікаво: "Рішенням суду від ... було відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним кред. договору,яке набрало законної сили, вже була надана оцінка доводам відповідачів щодо не підписання відповідачами Графіку..., з приводу чого суд встановив, що непідписання відповідачем Графіку.. не є недотриманням письмової форми кред. договору,оскільки кред.дог. і всі додатки до нього складнні в письмовій формі,тобто зафіксовані в кількох документах,та підписані сторонами,за винятком додатку№1"Графіку...".Суд дійшов висновку,що перед укладанням спірного договору особа була ознайомлена з графіком погашення... Відповідно до ч. 3 ст.61 ЦПК України обставини,встановлені судовим рішенням у цивільній,госпо-й або адм-й справі,що набрало законної сили,не доказуються при розгляді інших справ,у яких беруть участь ті самі особи або особа,щодо якої встановлено ці обставини" Виходить навіть якщо банк до розрахунку заборгованості прикладає копію дулі з маком, а говорить що це графік,я не можу надавати клопотання про витребування оригіналу такого графіку, адже у іншій справі уже була надана оцінка цій дулі .
  4. Ну і що що суд дійшов такого висновку у зовсім іншій справі. А зараз у своєму позові про стягнення заборгованості у зв язку з невиконанням зобов язань згідно "Графіку..." банк прикладає ксерокопію якоїсь таблички під назвою "Графік погашення..." і на моє клопотання надати оригінал суд "послав мене в ліс ", а в своєму рішенні посилається на висновок зовсім по іншій справі.А як же ст.64 ЦПК " Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу." За 6 років судів по неволі починаєш думати що наші судді і осліпли і оглухли то нехай би вони вже і оніміли. Ну нічого пишемо касацію,там воно покаже. Порука припинена взвязку з пропуском 6місячного терміну встановленого ч.4ст.559ЦК. По нашому позову про визнання договору недійсним пишемо до ВСУ. По експертизі дали маху. Не просили суд призначити екон. експертизу, про що дуже шкодуємо. Тепер уже про це говорити пізно.
  5. Всем большое спасибо за консультации . Что имеем: Апеляційна скарга задоволена частково. Скасовано рішення райсуду. Стягнуто з боржника в повному обсязі. Відмовлено в позові про стягнення до поручителя .Стягнуто з банка суд.збір на користь поручителя.(50% от уплаченной суммы так как суд. сбор заставили платить двоих) Готовим кассацию. 1.Подскажите бесполезно просить вернуть остальные 50% суд.сбора которые заплатил должник ссылаясь на ЗПП ? 2.Как я уже писала: по должнику - основной мотив возражения на решение суда взыскать солидарно с боржныка и поручителя всей суммы кредита - это отсутствие графика погашения задолженности который небыл заключен при подписании договора (банком в суд не надан) - нет графика значит до конца действия договора нет и задолженности. Так как у нас был иск о недействительности кред. договара. (одним из мотивов иска - поддельный график (заключение по угол. делу) который пршел 3 инстанции не в нашу пользу, судья в аппеляции отказывая должнику в аппеляционной жалобе ссылается : "...Рішенням райсуду від 4.09.2015року було відмовлено в задоволенні позову про визнання кредитного договору недійсним, яке набрало законної сили, вже була надана оцінка доводам відповідача, щодо не підписання відповідачем дод,1 з приводу чого суд встановив, що непідписання дод1 сторонами є недотримання письмової форми кред договору оскільки кред. договір. та усі додатки до нього складені в письмовій формі тобто зафіксовані в кількох документах та підписані за винятком дот.1 .Суд дійшов висновку, що перед укладенням спірного договору позивач був ознайомлений з графіком погашення заборгованості . Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК обставини встановлені судовим рішенням у цивільній ,господарській або адміністративній справі ,що набрало законної сили ,не доказуються при розгляді інших справ ,у яких беруть участь ті самі особи або особа ,щодо якої встановлено ці обставини." Что с этим делать? Ведь ни в договоре ни в додатках нигде нет узгоджених місячних платежів которые мы должны были вносить в кассу банка. Да ,это все мы доказывали в нашем иске о недействительности,доказывали и доказали что график липовый. Но в своих доводах в первой инстанции по иску банка и в ап. жалобе мы уже ничего не доказываем а ссылаемся на уже доказанные вещи. Вот где то я видела противоположное мнение толи ВСУ толи ВССУ:що суд при винесенні рішення по справі, не може покладатися на рішення винесене по іншій справі. Ну где то так. Если написала чепуху не строго судите. Очень буду благодарна за помощь.
  6. я понимаю что это наглость с моей стороны,но мне важно Ваше мнение.У меня просто нет времени.В любом случае спасибо В АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА Рішенням міськрайонного суду від 04 травня 2016 року задоволений позов ПАТ « Банк» до нас про стягнення заборгованості за кредитним договором. Звертаючись до суду банк свої позовні вимоги мотивує тим що відповідачем порушено зобов язання стосовно повернення частини кредиту та процентів за корестуваня кредитом згідно графіку,що додається до кредитного договору у відповідності до чого банк вправі вимагати дострокового повернення частини кредиту,процентів, та інших платежів, згідно кредитного договору,що залишилися не сплаченими.Стягнуто з нас солідарно на користь публічного акціонерного товариства " Банк" заборгованість по кредитному договору № 2008 року в розмірі доларів США та судові виграти в сумі грн В обґрунтування рішення суд послався на те, що відповідач особа1 отримав в АТ « банк», правонаступником якого с ПАТ «Банк», кредит в сумі 00000доларів США, про що було укладено відповідний договір з додатками. Наші заперечення в частині того, що укладений договір не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідач особа1. не був ознайомлений з додатком 1 до договору - графіком погашення кредиту, та інше, суд визнав такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами, і є лише твердженнями відповідачів. Такі твердження відповідачів, згідно висновку суду, спростовані дослідженими судом доказами та рішенням суду від 4 вересня 2015 року. Мої, особа2., заперечення проти задоволення позову в зв'язку зі спливом шестимісячного строку вимоги до поручителя, суд визнав безпідставними, необгрунтованими. Суд вказав, що до уваги при вирішення спору такі заперечення суд не бере, оскільки договором поруки визначено строк його дії з посиланням на певну подію, а саме на момент повного виконання зобов'язання, яке забезпечується порукою, а відповідно строк припинення поруки не настав. З рішенням суду не погоджуємось, виходячи з наступного: 1.Суд послався на те, що ми заперечуючи проти позову посилались на те, що укладений договір не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідач особа1. не був ознайомлений з додатком 1 до договору - графіком погашення кредиту.. Також суд у рішенні зазначив, що такі твердження спростовані дослідженими судом доказами та рішенням суду від 4 вересня 2015 року. Вказані висновки суду є помилковими, оскільки заперечуючи проти позову ми посилались не лише на те, що особа1. не був ознайомлений з додатком 1 до договору - графіком погашення кредиту, а й на те, що вказаний додаток не був підписаний сторонами при укладенні кредитного договору. Отже не підписавши графіку банк не узгодив з нами щомісячних платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом тощо. Дійшовши вказаного висновку суд не навів у рішенні доказів, якими б вказаний висновок підтверджувався. Посилання суду на рішення міськрайонного суду від 4 вересня 2015 року свідчить про помилкове трактування судом обставин, встановлених вказаним рішенням суду. Так, вказаним рішення суду встановлено, що всупереч вимогам п.п. 8.3 основного Кредитного договору Додаток 1 не був підписаний сторонами. Крім того в ході розслідування кримінальної справи по факту підробки Графіку… було установлено що цей документ підроблений. А свідченням бувшої керуючої банком . встановлено факт підробки підписів на ньому. На підставі висновку почеркознавчої експертизи (т. 2 а.с. 101-108) судом встановлено, що Лист-ознайомлення з умовами отримання кредиту на придбання житлової нерухомості на вторинному ринку (а.кред.с. 20-20б) підписаний не мною. Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг (яким відповідно до ст. 4 цього Закону є договір про надання споживчого кредиту) повинен містити розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків. Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на час укладення кредитного договору) у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) інші умови, визначені законодавством. Згідно п. 3.2 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що затверджені Постановою Правління НБУ від 10 травня 2007 року № 168 (далі - Правила), кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом. З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2008 року між акціонерним товариством «банк» (на даний час ПАТ « Банк») в особі керуючого відділення філії » в м. . та мною, особа1., як позичальником, було укладено кредитний договір № , предметом якого є кредит у сумі 35000 (тридцять п’ять тисяч) доларів США на оплату за нерухоме майно - трьох кімнатну квартиру Зі змісту розділу 1. «Предмет договору» зазначеного кредитного договору вбачається, що позичальник повертає кредит Банку згідно Графіку погашення заборгованості за кредитним договором (Додаток 1, який є невід’ємною частиною договору). Відповідно до п. 8.3 кредитного договору всі додатки, зміни та доповнення до цього договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані сторонами з обов’язковим посилання на цей договір. До матеріалів справи долучено ксерокопію «Графіку погашення заборгованості за кредитним договором до Кредитного договору .» (далі - «Графік...»). У назві та тексті ксерокопії документу відсутнє посилання на те, що документ є Додаток 1 як невід’ємна частина кредитного договору. В матеріалах справи відсутні докази, що Банк ознайомлював мене,особа1.,з Графіком погашення заборгованості за кредитним договором, який має бути додатком № 1 до кредитного договору,та надавав для підпису такий документ. Відповідач не надав суду оригіналу зазначеного “Графіку погашення заборгованості за кредитним договором до Кредитного договору №.” у відповідності до якого в зазначений термін, я мав сплачувати, узгоджені в графіку суми, в рахунок погашення кредиту та відсотків. З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те,що я, особа1., був ознайомлений з додатком 1 до договору - графіком погашення кредиту. Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року№ 6-16цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України, «…згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). У справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції не звернув уваги на те, що Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (“Розстрочка”) (Стандарт), пунктом 5.5 яких установлено позовну давність тривалістю в п’ять років, не містять підпису відповідача. При цьому суд не встановив наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались…». Таким чином, не підписання мною «Графіку погашення заборгованості за кредитним договором до Кредитного договору № .», який є невід ємною складовою частиною цієї угоди, яким визначено строки та розміри сплати заборгованості за договором ,що впливає на визначення заборгованості в цілому свідчить про те, що без узгодженого сторонами графіку …у банка не має ніяких законних підстав, до закінчення дії договору, тобто до 28.08.2028 року включно, стверджувати про те, що у мене виникла заборгованість по кредиту. У відповідності до вищевикладеного у банку не має законних підстав для звернення до суду про дострокове стягнення всієї суми кредиту. Звернувшись до суду банк в односторонньому порядку розірвав кредитний договір. Проте суд не дав цій обставині належної правової оцінки, дійшов помилкових висновків про те, що мною порушені строки виконання зобов’язання. 2. Не приймаючи до уваги мої, особа2., заперечення проти задоволення позову в зв'язку припиненням поруки, суд послався на те, договором поруки визначено строк його дії з посиланням на певну подію, а саме на момент повного виконання зобов'язання, яке забезпечується порукою, тому, відповідно, строк припинення поруки не настав. Вважаємо, що такий висновок суду першої інстанції свідчить про неправильне застосування норм матеріального права. У правовому висновкуВерховного Суду України у справі № 6-2662цс15, викладеному в постанові від 20 квітня 2016 р., вказано, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Таке збільшення відповідальності може відбутися внаслідок змін забезпеченого порукою зобов’язання, які безпосередньо спрямовані на підвищення суми кредиту, процентної ставки за користування кредитом, пені тощо або на включення опосередковано обтяжливих умов відповідальності поручителя, зокрема, шляхом скорочення термінів повернення кредитів. Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов’язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Строк, передбачений нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є підставою для припинення поруки. У разі пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов’язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов’язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором. Сплив строку, передбаченого нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, зумовлює припинення зобов’язань поручителя, а отже, і відмову кредиторові в позові в разі звернення до суду. З огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов’язання застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред’явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред’явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Це твердження не позбавляє кредитора можливості пред’явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання. Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі й застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. Отже, вимогу до поручителя про виконання ним зобов’язання за договором поруки слід пред’явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов’язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов’язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем). Згідно правової позиції Верховного Суду України у справі за № 6-106цс14, викладеної в постанові від 24 вересня 2014 року, за змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. У разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за основним договором строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов’язання або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. За умови пред’явлення банком боржнику й поручителю вимог про дострокове виконання зобов’язання з повернення кредиту, змінюється в односторонньому порядку строк виконання основного зобов’язання й порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить вимоги до поручителя протягом шести місяців від зміненої дати виконання основного зобов’язання. Пунктом 3.2.6 основного договору встановлено право банку у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов’язання по погашенню простроченої заборгованості в строк до 30 днів з дати направлення повідомлення вимагати дострокового погашення кредиту в повній сумі, нарахованих процентів за користування кредитом, штрафів та пені. У пункті 3.3.13 кредитного договору передбачено обов’язок позичальника достроково повернути кредит, сплатити проценти, штрафні санкції у випадку отримання від банку відповідної вимоги згідно п.п. 3.2.3, 3.2.6 договору. Згідно п. 3.2.7 кредитного договору, якщо позичальник протягом 31 дня з моменту направлення йому вимоги банком не виконає вимогу про дострокове погашення, банк вправі розпочати процедуру примусового стягнення боргу, включаючи звернення до суду за стягненням або звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Відповідно до пункту 3.2 договору поруки моментом виникнення зобов’язання поручителя погасити заборгованість позичальника рахується день, наступний за днем, коли повинен бути погашений кредит (частина кредиту) та/або проценти за користування кредитом за кредитним договором. Про виникнення заборгованості позичальника банк повідомляє поручителя письмово. З матеріалів справи вбачається, що 26.02.2009 року банк звернувся до особа1. проханням погасити прострочену заборгованість за основною сумою боргу000 грн. та за нарахованими відсотками000 грн. 29 березня на ім’я особа1. банком було направлено аналогічне повідомлення. 29.07.2009 р. банком на ім'я особа1. була направлена вимога про повне погашенняв 10-денний термін заборгованості за кредитом в розмірі 000 доларів США, яка складалась із заборгованості за тілом кредиту, прострочених процентами за користування кредитом та пені за несвоєчасне погашення кредиту. 09.03.2010 року банк направив на ім’яособа1. та особа2. вимогу про погашення в 30 денний термін простроченоїзаборгованості за кредитним договором на суму000 доларів США,яка складалась із заборгованості за тілом кредиту, простроченими процентами за користування кредитом та пені за несвоєчасне погашення кредиту. 9 березня 2010 року банк вперше звернувся до суду з позовом до нас про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за кредитним договором. Вказаний позов був залишений без розгляду ухвалою міськрайонного суду від 12 жовтня 2011 року. 2 березня 2012 року банк вдруге звернувся до суду з позовом до нас про стягнення заборгованості за кредитним договором. Таким чином, банк відповідно до положень статті 1050 ЦК України та пункту 3.2.6 кредитного договору скористався правом на повернення кредиту достроково, чим змінив дату виконання основного зобов’язання. У разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за основним договором строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов’язання або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. У матеріалах справи відсутні докази про те, що банк звертався до мене, Особо2., як до поручителя з вимогами протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язань, який був змінений ним відповідно до пункту 3.2.6кредитного договору. Оскільки в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, настання строку виконання зобов’язання в повному обсязі або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково не пред’явить вимоги до поручителя, то висновки суду першої інстанції про те, що умови договору поруки про його дію до повного виконання всіх зобов’язань боржника не є помилковими. Оскільки банк протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явив вимоги до мене, особа2., як до поручителя, то в цьому разі підлягали застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України, згідно яких порука припиняється, якщокредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314 ЦПК України, – П Р О С И М О: Скасувати оскаржуване рішення міськрайонного суду від 04 травня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Додаток: 1. Копіяапеляційної скарги. Від сплати судового збору за цією скаргою ми звільнені відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів». 16 травня 2016 р. особа1 особа2 .
  7. Завтра последний день подачи апелляции.Подскажите пожалуйста: по должнику - основной мотив возражение на решение суда взыскать солидарно с боржныка и поручителя всей суммы кредита - это отсутствие графика погашения задолженности который небыл заключен при подписании договора (банком в суд не надан) - нет графика значит до конца действия договора нет и задолженности. По поручителю - пропуск 6 месячного срока обращение с иском к поручителю. Мешает ли одно другому при соствлении одной ап. жалобы. Наш адвокат говорит что мы сами себе противоречим так как по должнику оспариваем долг до окончания действия договора, а по поручителю долг признаем.
  8. вы меня извините но объясните для чайников : если в 2012 году банк за подачу иска уплатил 1700грн .а на сегодня с доплатой банка суд сбор -18000грн.то при подаче ап. жалобы я должна уплатить 110% от 1700грн .или от 18000грн?
  9. А если иск банком подавался еще в 2012 году .За это время банк трижды изменял сумму к взысканию .Уже в 2016 очередной раз увеличил сумму иска доплатив судебный сбор ? А разве новые ставки принятые в сентябре 2015 года распространяются на иски поданные до принятия этих ставок?
  10. Заявление подали за 3 дня до суда.А как приостановится рассмотрение первого дела если судья уже вынес решение? А я правильно понимаю что :" Суд зобов’язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін" Тоесть судья сам должен был применить эту норму к поручителю ? или это мне так хочется?
  11. сегодня был суд где судя отклонил ходатайство поручителя (которое было подано через канцелярию суда) относительно пропуска банком 6 месячного строка исковой давности к поручителю мотивируя тем что нужно было подать раньше и вынес решения стянуть солидарно всю сумму долга . Объясните почему .Ведь согласно ПРАВОВому ВИСНОВКу у справі № 6-2662цс15 "Строк, передбачений нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є підставою для припинення поруки. У разі пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов’язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов’язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором."