denaram

Пользователи
  • Число публикаций

    19
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Весь контент пользователя denaram

  1. Могут ли участники ДТП не обращаться в Суд, а обратиться сразу в МТСБУ ?
  2. 1. При заезде во двор на снегу кинуло машину Ваз на Джили, врезультате лопнул передний бампер и крепление противотуманной фары. 2. Был составлен Европротокол и оповещена страховая компания виновника о том что произошло ДТП 3. На след день в представительстве страховой компании виновника (СК "Здорово") было написано письменное извещение. 4. Потом мне выдали номер автоэксперта, который находится в другом городе для оценки ущерба автомоблиля, но т.к. прямых представителей этой компании в моем городе нет, меня направили в независимый центр для того чтобы сделать фото авто и передать их эксперту в другой город для оценки ущерба авто. Фото были сделаны и документы переданы в эксперту. Но т.к. у них там закончились контракты на сегодня я не знаю реальную стоимость ущерба авто. 5. Позвонив на горячуюю линию мне сказали что компания находится в стадии признания банкротства, мол делайте экспертизы сами. Хотел узнать как действовать дальше. Делать независимую эксертизу и подавать на суд на страховую компанию или выяснять с виновником ДТП этот вопрос в суде?
  3. 12.12.2017 відбулось ДТП в якому Особа1, порушивши правила дорожнього руху врізався в авто за кермом якого був Особа2. На даний час судом розглядається адміністративне провадження у відношенні Особа1 (чергове засідання призначене на 20.02.2018) щодо: 1) залишення місця ДТП 2) зіткнення транспортних засобів (тобто скоєння ДТП) Особа1 в судові засідання не з’являється, Суд каже про те, що нібито відсутня можливість з ним зв’язатись, оскільки поштові повідомлення не повертаються, мобільний телефон порушника невідомий. Є сумніви щодо упередженості Суду, і вважаємо, що останній «тягне» час аби звільнити Особа1 від відповідальності за пропущенням трьохмісячного строку, який встановлений ст. 38 КУпАП (тобто після 12.03.2018 у Суду вже не буде правових підстав для притягнення Особи 1 до адміністративної відповідальності). Особа2 має на меті вступити в процес та домогтись притягнення Особа1 до адміністративної відповідальності для отримання страхового відшкодування. З огляду на викладені обставини, а також те, що до 12.03.2018 залишилося небагато часу, у Особа 2 (постраждалого) виникли наступні питання: 1) Чи має право Особа2 ознайомлюватись зі справою ? 2) Чи може Особа2 вступити в процес щодо притягнення Особа1 до адміністративної відповідальності ? 3) Як Особа2 домогтись доставлення в Суд Особа1 (наприклад подавати клопотання про привід, тощо) ? 4) Як перешкодити Суду закрити адміністративне провадження за нібито спливом строку, який встановлений ст. 38 КУпАП ?
  4. Суд при розгляді справи про скасування дозволу на розроблення проекту землеустрою вирішив справу, без залучення до участі у справі третьої особи, яка отримала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо цієї ж земельної ділянки. Чи правомірно діяв суд і чи є підставою для скасування рішення в апеляційному порядку не залучуення до участі у справі особи на права якої вплинуло рішення суду ?
  5. чем предусмотрено, что нельзя обжаловать сразу в апеляцию?
  6. У випадку, якщо однією стороною (поручителем) подано апеляційну скаргу на заочне рішення суду першої інстанції, але Суд її не задовольнив, то чи може інша сторона (позичальник), яка не була присутня при розгляді справи у суді першої інстанції, подати окрему заяву про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції або позичальник має право лише подати апеляційну скаргу на заочне рішення ?
  7. Чи можливо застосувати позовну давність на стадії апеляційного провадження, у випадку винесення судом першої інстанції заочного рішення (при умові, що в заяві про перегляд заочного рішення, не вказувалося нічого про позовну давність) ?
  8. На даний час судовм по справі винесено рішення, яким позов задоволено. Міська рада подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Як нам (Особа-2) краще вчинити: 1) приєднатись до апеляційної скарги міської ради ? 2) подати свою апеляційн скаргу ? на скільки я розумію процесуальної різниці для особа-2 не буде ?
  9. Товариством ще в липні 2017 року було направлено на реєстрацію в ЄРПН декілька податкових накладних. Однак в подальшому Товариство на кожну з податкових накладних отримало Квитанції про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до яких реєстрація Податкових накладних була зупинена з огляду на те, що в останніх було виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання. В обґрунтування своєї позиції ДФС, в Квитанціях, зазначила загальну фразу: «Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних та/або таблицю даних платників податків». На неодноразові звернення Товариства з вимогою вказати конкретні підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, ДФС не реагує, відповіді не надсилає, конкретний перелік необхідних документів не надає. Телефонні номери в ДФС не відповідають. Які в даному випадку є способи (важелі) захисту, окрім звернення до суду з відповідним позовом до ДФС (наприклад телефонувати до КМУ (департамент фінансів та бюджету), Мініст.фінансів зі скаргами на необґрунтовані дії/бездіяльність ДФС, тощо) ?
  10. Особа-1 звернулась до міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Радою надано Особі-1 дозвіл на розробку проекту земелеустрою. Проте Особа-2, яка має право на першочергове відведення їй земельної ділянки, також отримала дозвіл на відведення їй цієї ж земельної ділянки, а в подальшому земельна ділнка передана останній у власність, шляхом прийняття насутпних рішень: 1. рішення про втрату чинності рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою Особа-1 та Особа-2 2. рішення про надання дозволу Особа-2 3. рішення про передачу земельної ділянки Особа-2 За таких обставин Особа-1 звертається до Суду з цивільним позовом про: 1. скасування рішення про втрату чинності дозволу Особа-1 2. скасування рішення про передачу земельної ділянки Особа-2 Питання в тому чи можливо в цивільному процесі розглядати ці позовні вимоги ? На скільки я Особа-1 мала спочатку скасувати рішення про передачу земельної ділянки в цивільному процесі, а вже потім в адміністративному процесі скасовувати рішення про втрату чинності дозволу Особа-1.
  11. уведомления о вручении у меня нет, но я отправил заказным письмом и у меня есть чек с Укрпочты
  12. да, в порядке закона об обращении граждан, согласен с Вами - неправомерно. Но я указал в вопросе, что пришел с депутатским обращением, что как я понимаю исключает возможность применения закона об обращении граждан. И вопрос, есть ли нормативный акт, который регламентирует обязанность городского совета и его департаментов принимать любую корреспонденцию ?
  13. Департамент міської ради відмовляється приймати моє письмове звернення, мотивуючи це тим, що я маю звертатись на імя міського голови, або до іншого департаменту, який йому підпорядкований та до повноважень котрого належить вирішення порушеного у зверненні питання. При цьому посилаються на положення, котрим керуються у своїй діяльності, проте показати його відмовляються. Також відмовляються надавати інформацію по інших раніше мною надісланих зверненнях, мотивуючи це тим що їх вони не отримували, проте на сайті Укрпошти є відмітка про вручення рекомендованого листа. Чи є якийсь закон зобовязуючий їх приймати будьяку кореспонденцію, що надходить та у разі відсутності повноважень пересилати за належністю ? P.S. мова йде про депутатське звернення, яке за моїм проханням склав депутат, проте просив мене його доставити адресату, про що я не заперечував. Як мені обгрунтовувати їх обовязок приймати будь-яку кореспонденцію ? Або ж вони діють правомірно ?
  14. Чи припиняється порука у разі, якщо первісний кредитор (наприклад ОТП Банк) переуступив право вимоги за кредитним договором новому кредитору (наприклад ОТП Факторинг) з тих підстав, що поручитель поручався саме перед первісним кредитором, а стосовно нового кредитора з поручителем, а ні первісний, а ні новий кредитор нічого не погоджував (не підписував) ?
  15. Можливо є в когось особиста практика з аналогічної ситуації, то я прошу поділитись, як Ви вчиняли у подібній ситуації ?
  16. 19.09.2014 Особа звернулась до Установи з запитом про отримання публічної інформації, в задоволенні якого було відмовлено. 24.09.2014 Особі направлена відповідь (відмова в задоволенні запиту). 17.04.2015 судом визнано неправомірними дії керівника Установи в частині надання Особі неправомірної відмови. 01.12.2017 Особа звернулась до суду з позовом до Установи про стягнення моральної шкоди, через надану їй 19.09.2014 неправомірну відмову на запит про отримання публічної інформації. Питання наступне. з якого часу здійснюється відлік строку позовної давності ? 1) з часу коли Особа отримала неправомірну відмову та нібито почала страждати ? Ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто Особа у вересні 2014 року довідалась про порушення свого права (їй неправомірно відмовили). 2) з часу коли Особа отримала рішення суду, яким визнано неправомірними дії ? Ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України визначає, що Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом … залежно від ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування. Ч. 1 ст. 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у … безпідставній відмові у задоволенні запиту на інформацію. Тобто Особа в 2015 році отримавши рішення суду довідалась про неправомірність відмови та особу яка є винною у вказаному порушенні. В свою чергу наявність рішення Суду лише підтверджує неправомірність дій винної особи але не свідчить. що Особа дізналась про порушення її прав з дати винесення судового рішення, отже, як наслідок, відлік позовної давності починається з дати отримання Особою відмови в задоволенні запиту. Особисто я, вважаю, що моральні страждання Особа почала нібито відчувати коли вона отримала від Установи відмову в задоволенні її запиту на отримання публічної інформації, тобто ще в 2014 році, а це, як наслідок, свідчить про те, що Особа пропустила строк позовної давності. Чи правильно я вважаю ? Чи є інша думка з цього питання ?
  17. В 2005 році Третейським судом прийнято рішення (далі – Рішення) про визнання за Особою права власності на Будинок (незавершене будівництво) та Земельну ділянку, на якій розташований цей будинок (далі – Земля), які знаходяться за однією адресою. В 2006 році за Особою у БТІ, саме на підставі Рішення було зареєстровано право власності на Будинок. Земля належить попередньому власнику на підставі державного акту про право власності, але вказане право в державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не внесено. В 2014 році Землі присвоєно кадастровий номер. В 2014 році Особа звернулась до Державного реєстратора для реєстрації права власності на Землю, проте державним реєстратором відмовлено в проведенні реєстрації в зв’язку з допущеною орфографічною помилкою в Рішенні, а саме: зазначено, що Земля знаходиться в Селі, а не в Місті, як це є насправді. Особа не має можливості виправити описку в Рішенні, оскільки Третейського суду, що прийняв Рішення вже давно не існує. Одним із шляхів вирішення даної ситуації було запропоновано колишній власниці Землі та Будинку, формально укласти договір купівлі-продажу цих об’єктів, проте, колишня власниця відмовляється будь-яким чином допомагати вирішити це питання. Єдине, що вона порадила Особі, це звертатися до судових інстанцій. Питання полягає в тому: Як зареєструвати право власності на земельну ділянку за Особою ? Будь-якої додаткової інформації нажаль не існує, тому і звертаємося на Форум.