Сергій Малина

Пользователи
  • Число публикаций

    77
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    3

Весь контент пользователя Сергій Малина

  1. Ирина, я вроде бы помню вашу ситуацию. У вас машина, по перечислению, гривнами, а кредит в валюте, правильно? Поздравляю вас. 1,5 года тому назад, я в суде предлагал банку 15 тыс. долларов, и разбежались. Сегодня, уверен, что и за 10 отпустят. Но, их просить нужно. Не умею. Я не остановил суд, по иску банка, потому-что верил в свои силы. Параллельно, я нахожусь в компании 5 человек, мы, было нас 9, подали по правам потребителей, уже третий год в суде, первая. Сейчас банк затягивает суд. Первичку банк не предоставляет. И, понятно же, что мне ничего не светит, т.к. сошлются на решение, где я уже проиграл, и им должен. В кассацию не пошёл, пожалел денег, и сил у меня реально тогда не было. Потом, поздно. За апелляцию я не заплатил, отсрочил, чтобы идти дальше мне около 45 тыс. грн. уплати выходило. А за что платить, за ихнее по-хуй ?? Короче, где по правам потребителей, из наших 4 уже договорились, но, только потому, что там хоромы у всех, и мораторий их не спасает. Один из них тоже-франки, и тоже самое, НБУ-не были на межбанке, а в выписках-продали на МВР. Жаль, что он соскочил, вдвоём нам было бы легче. Вот. Договаривались наши в пределах 20-40 %%. Максимум, на что согласился бы, это 190275 грн, которые брал, и ни за что-больше им не дам. По правам потребителей пройду все инстанции, и в ЕСПЧ, а там позитивная практика по кредитам во франках )). Годы, блин, но так я решил.
  2. Это я не предусмотрел. Уверен, что полиция попробует спрыгнуть. Но, я им сразу скажу, что за них ихнюю работу уже сделал я, прикроюсь трудовой книжкой. И, что не остановлюсь, или они сами будут сношать банк, затребовать все доки, и т.д. Или, я иду в прокуратуру, и сношать уже будут и полицию. Там-нет, наверх полезу, дальше. Этих уродов целая армия в Украине, а правды нет. Сука Волошин Шевченковкого суда г. Черновцы-судья первой инстанции, который с флешки брал все мои заперечення\пояснення, жонушке своей адвокату всю нормативку по моему делу подарил для пользования, а меня похоронил. Так, вот, это паскуда всем говорит, что правды нет. Жду, сменят рылы в раде правосудия, и туда постучусь. Козлы. Вам же, Воit, спасибо за лестные слова. Руки опускаются. Устал от этого сериала-маразма, но деваться мне некуда, и сестричку я подставил, поручитель. Поэтому я выдержу всё их безразличие, держиморд в кабинетах, в погонах, и в мантиях. Всё будет хорошо!
  3. полагал уже, что никому это и не нужно, что выкладываю здесь )))), а ведь звонят )). 03.07.2019 я вызвал полицию в отделение банка, заявил-не отдают мне мои франки. Приехала оперативная группа с Первомайского р-на города, банк относится к этому району, как оказалось. На руках был только договор. Менты сказали описать, доказательства предъявить-какие есть, и заяву в райотдел полиции, в какой не объяснили. Я же подал Заяву за пропиской, в Шевченковском районе. Вот, они с Шевченковского спулили в Первомайский район. Но, я с них не слезу.
  4. Ну, что вам сказать. Поковырялись в носах, и скинули мою Заяву в другой райотдел паллюции )))))). Смешно. Ну-ну. Далі буде.
  5. Есть информация, что мой кредит был списан 27.12.2018, поэтому: Заява. (в отделение банка, на имя начальника отделения) Прошу надати офіційну відповідь на зазначену в заяві адресу щодо наявної заборгованості Кісилевич А.В. за споживчим кредитом №11117053000, від 13.02.2007, перед АТ УКРСИББАНК за балансовими даними банку, станом на 31.12.2018, 05.07.2019, підпис
  6. конт. тел. 0957770010 Заява. ПАТ «УкрСиббанк» у судовому порядку намагається солідарно з Кісилевич Алли Вікторівни, Кісилевича Сергія Леонідовича та Лавриненко Надії Леонідівни стягнути 44628,24 швейцарських франків та 19028,60 грн. іншої нарахованої банком заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11117053000 від 13.02.2007, та у листопаді 2015 банк звернуся в Шевченківський районний суд. Суд першої інстанції задовольнив вимоги банку у повному обсязі, суддя Волошин С.О. та 07.02.2018 Апеляційний суд залишив дане рішення в силі. Але, ні судом першої інстанції, ні апеляційним – не були враховані, ні численні порушення вимог Національного банку України до діяльності комерційних банків, на які було вказано, невраховані порушення щодо вимог при складені первинних документів, ні матеріали проведених експертиз, ні пояснення відповідачем по справі. Вочевидь упереджене ставлення суддів до сторони відповідача, та на рішення суду будуть скеровані відповідні скарги. Однак, час плине, та банк намагається знищити документи, які банком надавались до суду, як докази, та які не відображають дійсності, щоб уникнути відповідальності, за брехню. Є інформація, що заборгованість Кісилевич А.В. за споживчим кредитом було списано за рахунок резервів 27.12.2019, та усі поточні рахунки Кісилевич А.В. закриті, без відповідних заяв власника рахунків. З 01.06.2016 розглядається інше провадження за позовом до ПАТ «УкрСиббанк» по правах споживачів в Першотравневому районному суді, суддя Скуляк І.А. Натомість, впродовж 3 років неможливо отримати належні документи від банку, про що зазначено у своєму листі експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, «банк не надає документи – не можливо провести експертизу», том 3, стор. 49. Що власне й стало причиною подачі даної заяви в поліцію. Відповідно до умов Договору про надання споживчого кредиту №11117053000 від 13.02.2007, Кісилевич А.В. мала би отримати в банку 50000 швейцарських франків. Натомість, валюта не отримувалась. Договір укладено терміном до 2028 року, тому, 23.05.2019 у відділенні банку подано заяву (Додаток №1) на видачу 50000 швейцарських франків, які Кісилевич А.В. не отримувала, та за рішенням Шевченківського суду – вже винна банку. 03.07.2019 отримано відповідь (Додаток №2) від банку, що 50000 швейцарських франків в безготівковій формі 13.02.2007 заходили на поточний рахунок №26208098920001, та таким чином умови кредитного договору були виконані, з чим погодитись категорично не можу, за наступних обставин: Так, 13.02.2007 між Кісилевич А.В. та АКІБ «УкрСиббанк» (скорочена назва на той час) було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11117053000 на отримання кредиту 50000,00 швейцарських франків, що, відповідно до п.1.1. Договору-у гривневому еквіваленті дорівнює 201465,10 грн., по курсу НБУ на день укладення цього Договору (Додаток №3) В лютому 2007 р. Кісилевич С.Л. та Кісилевич А.В. звернулись в АКІБ «УкрСиббанк» із бажанням отримати кредит в розмірі 200000,00 грн. для придбання квартири за адресою м. Чернівці, просп. Незалежності, 68А\4. Банк близько 10 днів розглядав наше звернення, довідки про наші доходи, інші надані документи, та їх копії. Та, банк запропонував нам, як єдиний варіант – це кредит в швейцарських франках. Пояснили нам це таким чином: «що начебто наших доходів не вистачає на необхідну суму гривень кредиту. Але, є вихід. Якщо ми візьмемо кредит в швейцарських франках, то за рахунок нижчої відсоткової ставки, по курсу до гривні – нам можуть надати 200 тис. грн.». Нас запевнили, що гривня стабільна впродовж багатьох років, та, що курс швейцарського франку в останні роки тільки зменшувався, до гривні по таких кредитах. Ми повірили спеціалістам банку, та погодились. Отримання кредитних коштів нам призначили на 13.02.2007. 13.02.2007, разом, Кісилевич С.Л., Кісилевич А.В., Лавриненко Н.Л. та Шаплик Тамара Іванівна, яка продавала нам квартиру за 303 тис. грн., ми з’явилися в призначений час в банк. Підписали всі відповідні Договори: кредитний Договір та Договори поруки із Кісилевич С.Л. та із Лавриненко Н.Л. Чомусь, кредитний Договір банк вирішив укладати із дружиною, хоча по кредит звертався саме я, та мав вищі доходи, від дружини. Відповідно до умов кредитного Договору, та окремих основних його положень: «п.1.1. Банк зобов’язується надати, а Позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 50000,00 швейцарських франків та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим Договором. Вказана сума кредиту дорівнює 201465,10 гривень за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на день укладення цього Договору», «п.1.2.1. Надання кредиту здійснюється 13 лютого 2007 р.», «п.1.2.2. Позичальник у будь-якому випадку зобов’язується повернути кредит у повному обсязі не пізніше 12.02.2028 …. Позичальник зобов’язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануітетних платежів у розмірі 410,00 швейцарських франків», «п.1.4. Кредит надається Позичальнику для його особистих потреб, а саме на: купівлю квартири за адресою м. Чернівці, просп. Незалежності, 68А\4», «п.1.5. Кредит надається шляхом: зарахування Банком коштів на поточний рахунок Позичальника №26208098920001 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням», «п.10.3. Спірні питання за цим Договором розглядаються відповідно до чинного законодавства», «п.10.9. Банк самостійно веде облік і здійснює розрахунки заборгованості Позичальника відповідно до вимог НБУ та умов Договору. У випадку наявності суперечок між Сторонами в якості письмових доказів невиконання зобов’язань Позичальника, що мають пріоритетне значення, приймаються виписки про стан, первині документи (платіжні доручення Позичальника), дані балансу, надані Банком і т.д., якщо Позичальник не доведе недійсність наданих Банком документів або не надасть інших доказів виконання своїх зобов’язань за Договором», та «п.10.15. Місце виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором є: м. Чернівці, вул., Головна, будинок №219». Фактично, Кісилевич А.В. в касі банку 13.02.2007 було отримано 190275,59 грн. (Квитанція в отриманні - Додаток №4) Нам пояснили, «що так склалося, що саме в цей день курс швейцарського франку різко змінився в сторону зменшення, та що 50000,00 швейцарських франків було реалізовано на Міжбанківському валютному ринку України, за меншу загальну кількість гривень», необхідних нам для повної оплати за квартиру, та за яку продавцем вже було отримано від нас завдаток. Банк несподівано поставив нас в скрутне становище. Обіцяли 200 тис. грн., та, раптом, видають на 10 тис. грн. менше. Не вистачало, якщо за курсом на той час-близько 2000 доларів. Нам вимушено довелось швидко обирати: або відмовитись від кредиту, втратити завдаток, або погодитись, та знайти кошти, яких не вистачало. Із коштами нам допомогли родичі, ми наважились, та придбали квартиру. Замість швейцарських франків, на дату (13 число) кожного місяця, на сплату чергового ануітетного платежу по 410,00 швейцарських франків, погашати кредит нам встановили у будь-якій валюті: гривнями, або доларами, або в Євро, по курсу. Але, вже перший платіж – нами було сплачено 640 швейцарських франків, через якусь помилку банку. Ми тоді не зрозуміли-за яку, та сплачували платежі в подальшому. Разом з тим, курси на швейцарський франк, які ми ніколи не бачили – завжди перевищував встановлений НБУ офіційний, деколи більш ніж на 5%. Кожен наступній платіж завжди перевищував встановлений за Договором – як щомісячний. Банк ніколи не міг розрахувати правильно курс на кожну наступну дату платежу, та вимагав сплачувати завжди трохи більше, щоб тільки не менше, останнє заборонялось. Майже кожен наш щомісячний платіж перевищував 410 швейцарських франків, сплачених за курсом банку гривнями, або іншою валютою. Як з’ясувалось, в подальшому, сплачуючи гривнями – платежі збільшувались, та тільки збільшувались, а з часом – вже в рази. Так, за 2 роки щомісячний платіж збільшився в 2 рази. Якщо, за курсом на дату видачі кредиту, щомісячний платіж становив близько 1600 грн., то в лютому 2009 р. щомісячний платіж вже перевищив 3 тис. грн. В січні 2014 р. платіж збільшився вже в 4 рази, та становив близько 6,5 тис. грн. на місяць. Та, вже через місяць, в лютому – банк вимагав оплату 11,5 тис. грн., або – в 7 разів більше, від початкового платежу, за курсом банку. Ануїтет – передбачає оплату за кредит рівними частинами, впродовж всього періоду дії кредитного Договору. Кредит ми отримували на 21 рік. Отримали ми гривні, та банк вирішував – яким чином, якою валютою, по якій кредитній програмі нам отримувати кошти, до наших доходів. Та, що з того вийшло? Впродовж 8 років ми належно сплачували щомісячні платежі, але, надалі це стало не можливим. Курси, за якими банк вимагав платежі зростали, як на дріжджах, та щомісячний платіж вже значно перевищував наші доходи. Та, саме таку програму, та таку валюту-кредиту нам було запропоновано банком, розглянувши нашу заяву на кредитному комітеті, до наших доходів. Загалом, нами вже було сплачено понад 20,5 тис. швейцарських франків, придбаних за завищеними курсами банку, та 82,2 тис. грн., 4 тис. Євро та близько 800 доларів США. За фактично отримані 190 тис. грн., банк рахує заборгованість у швейцарських франках, та така заборгованість майже не зменшилась за 8 років оплати. Заборгованість, яку нараховує банк сьогодні, за курсом банку – вже близько 1,3 мільйони гривень. Стало зрозумілим, що ми опинилися в борговій пастці, та на гачку кредитної угоди. Ми завжди відчували, що банк поступив з нами не чесно. Нас запевняли в банку у іншому, про стабільність гривні, та, до неї – курсу швейцарського франку, та в розрахунку на наші доходи отримати кредит в гривнях нам було відмовлено. Разом з тим, отримали ми в банку саме гривні, та ніякі швейцарські франки ніколи не бачили, в руках не тримали, але заборгованість банк розраховує саме в валюті, якої в дійсності не було. Ми намагались врегулювати відносини з банком шляхом переговорів. Однак, банк на жодні поступки не пішов. В банку сказали, що реструктуризацію ми вже скористувались, інших програм немає, зустрінемось в суді. Наприкінці 2015 р. банком подано позов до суду про стягнення заборгованості в швейцарських франках за кредитом, в розмірі 44628,24 швейцарських франків та 19028,60 грн. іншої заборгованості перед банком. Суд задовольнив вимоги банку у повному обсязі, незважаючи на представлені докази, заперечення та пояснення від Кісилевича С.Л. та від представника Кісилевич А.В. Лавриненко Н.Л. судові засідання не відвідувала. Але, та разом з тим, під час судових засідань були встановлені обставини, з яких стало остаточно зрозуміло, що банк ввів в оману Кісилевич А.В., Кісилевича С.Л. та Лавриненко Н.Л. ще на етапі підписання кредитного договору, договорів поруки, в момент отримання кредитних коштів – не франками, а гривнями, та за значно заниженим курсом. В судовому порядку, банк доводив свої вимоги власне представленими доказами-документами, які не відображають дійсності. Та, на підставі таких неналежних доказів, банком здійснено власний «розрахунок заборгованості» в іноземній валюті, якої, як з’ясувалося й не було. Кредитні кошти 50000 швейцарських франків – не були в наявності у відділенні банку на момент підписання кредитного Договору, 13.02.2007, та ніякі швейцарські франки не реалізовувались на Міжбанківському валютному ринку України цього дня. Кредит було видано гривнями за значно заниженим курсом, та як вони були реалізовані – банком не представлено жодного належного доказу. Я, працював 4 роки, на посаді ревізора 1 категорії в Державному Ощадному банку України. Що таке банківські документи – мені добре відомо. Я особисто здійснював контроль за порядком складання банківських документів та порядком проведення операцій в банку, у відповідності до вимог Національного банку України, та законодавства. Відповідально заявляю наступне: представлені банком в суді докази, в отриманні 50000 швейцарських франках Кісилевич А.В. – неправдиві. Докази щодо продажу 13.02.2007 на Міжбанківському валютному ринку України, нібито за дорученням Кісилевич А.В. – не існують. Та, всі докази, що були представлені банком в суді – неналежно оформлені, не відповідають дійсності, тобто – фальсифіковані. Тому, звертаюся із цією заявою. Серед представлених банком доказів не існує жодного справжнього документу, на підставі якого можна було б пояснити – взагалі, чи були швейцарські франки-кредитні кошти, чи ні. Та, де поділися 50000 швейцарських франків – не дає відповіді жодний документ, що мав би бути складений та проведений у відповідності із вимогами НБУ, законодавства. Документи, як докази, що було представлено банком в суді – не відповідають дійсності, складені із порушенням вимог НБУ, діючого законодавства. Так, у «виписка» по рахунку №26208098920001, банк відображає за 13.02.2007 зарахування 50000,00 швейцарських франків, та вже через 12 хвилин відображає їх списання, начебто за заявою №1 від Кісилевич А.В. на продаж валюти на Міжбанківському валютному ринку України (далі МВР України),(Виписка по рахунку - Додаток №5) В підтвердження наданої виписки, що по рахунку №26208098920001, банком в суді були надані «меморіальні ордери», але не оригінали. Представлені «меморіальні ордери» відображають начебто за 13.02.2007 зарахування 50000,00 швейцарських франків на зазначений поточний рахунок (Меморіальний ордер - Додаток №6), наступний – відображає їх списання, з вказаного рахунку, нібито за заявою Кісилевич А.В. на продаж на МВР України, за гривні. Але, як з’ясувалось, ніякого продажу банком швейцарських франків 13.02.2007 на МВР України – не було. Так, на запит до Національного банку України, було отримано наступну інформацію, що: «в Системі підтвердження угод на Міжбанківському валютному ринку України 13.02.2007 не було зареєстровано інформації щодо купівлі-продажу АКІБ «УкрСиббанк» швейцарських франків», лист за №40-0004/43225 від 23.09.2016, (Лист НБУ - Додаток №7). З наданої інформації витікає, що в підтвердження своїх вимог, банк представляє документи по операціях, які не здійснювались. Отже, представлені «меморіальні ордери», та операції відображені у «виписках», на підставі яких банк здійснює власний «розрахунок заборгованості» в валюті – не відображають дійсності. По отриманій інформації від НБУ, остаточно стало зрозумілим, що банк користується необізнаністю своїх клієнтів, нав’язує кредити у валюті, якої не існує в активах банку, та в подальшому банк малює неіснуючу заборгованість клієнтам. Банк не витратив жодного швейцарського франку, та впродовж 8 років отримував по неіснуючому кредиту платежі, вимагає валюту, якої не було, а заборгованість у гривневому еквіваленті близько 1,3 мільйони. Мушу зазначити, що по кредит в АКІБ «УкрСиббанк», також звертався мій знайомий Лазарюк Олександр Онисимович, яким теж було підписано кредитний Договір у швейцарських франках, та також були отримані гривні, замість валюти. Ним, теж отримано інформацією від Національного банку України, що АКІБ «УкрСиббанк» не виходив на МВР України з продажем швейцарських франків. Тобто, наш випадок – непоодинокий. У своїх вимогах, банк посилається на п.1.5. кредитного Договору, що начебто банком 13.02.2007 було здійснено зарахування 50000,00 швейцарських франків на рахунок №26208098920001, та таким чином нібито умови Договору були виконані банком. Разом з тим, із власності банку, у власність Кісилевич А.В. ніякі франки таким чином – не переходили. Та, де поділися швейцарські франки з вказаного рахунку – банк не доводить жодними належними доказами-первинними банківськими документами. В підтвердження своїх вимог, банком надаються неправдиві докази – документи, які заповнені та оформлені в порушення вимог Національного банку України, та законодавства. По представлених внутрішньобанківських операціях, всі надані документи не оригінали, не засвідчені належними підписами відповідальних осіб, що діяли в банку на момент здійснення, та начебто по проведених операцій, на які посилається банк: Так, у представленному «меморіальному ордері», який нібито відображає операцію на зарахування 50000,00 швейцарських франків на поточний рахунок №26208098920001 за 13.02.2007, наступні невідповідності на ньому: -в верхньому правому куті відмітка «Примірник №1», що не відповідає дійсності. Отже, представлений меморіальний ордер не є оригіналом, та друкований, за даними прямокутного штампу, від 02.03.2016, по операції, нібито за 13.02.2007. Крім того, -на ордері відсутні підписи відповідальних працівників Банку, які здійснювали контроль за проведенням та виконанням таких операції, даної конкретної операції, які були на то уповноважені станом на 13.02.2007, та діяли на той час, за адресою, вказаною в п. 10.15 кредитного Договору, -в графі «Банк платника» вказано «АТ «УкрСиббанк»», що теж не правильно. Договір про надання споживчого кредиту №11117053000, укладався із АКІБ «УкрСиббанк», станом на 13.02.2007, тоді скороченою назвою банку було АКІБ «УкрСиббанк»», як й мало би бути відображено в даному ордері. Також, -в графі «Призначення платежу» зазначено «НАДАННЯ КРЕДИТИ ЗГІДНО УГОДИ №11117053000 від 13.02.2007». Однак, відображенням даної операції - є відображення безготівкової внутрішньобанківської операції, яка, якщо й дійсно проводилась, то без участі, та за відсутністю підпису розпорядника рахунку №26208098920001 на будь-якому з представлених банком документів, та отриманя кредитних коштів - не доводить. За відображенням даного меморіального ордеру - не оригіналу, ніякі швейцарські франки із власності Банку у власність позичальника фактично не переходять, та, мали би зайти на вказаний в ордері поточний рахунок, що в АКІБ «УкрСиббанку». Це безготівкова операція. Тому, в графі «Призначення платежу» правильно мало би бути зазначено: «ЗАРАХУВАННЯ КРЕДИТНИХ КОШТІВ», якщо таке зарахування дійсно здійснювалось. -даний «меморіальний орден» складений – як гривневий меморіальний ордер, що теж не правильно, повинен був складений, та проводитись – як «валютний меморіальний ордер». В наступному «меморіальному ордері» банк відображає начебто списання 50000,00 швейцарських франків, з поточного рахунку №26208098920001, нібито за заявою Кісилевич А.В. на продаж валюти на МВР України, та, за даними виписки по вказаному рахунку, начебто банком було здійснено їх продаж. В ордері на списання всі аналогічні невідповідності, що й в ордері на зарахування. Даний ордер теж складений із порушеям вимог НБУ, він не може бути примірником №1, теж не засвідчений належним підписами, складений не як «валютний меморіальний ордер», та який – не відображає дійсності. У «Положенні про організацію операційної діяльності в банках України», що затверджено Постановою НБУ, за №254 від 18.06.2003, є визначення «внутрішньо-банківської операції», «первинний документ», «сторно» операції тощо. Так, відповідно до п.1.10, Положення, -внутрiшньобанкiвськi операції-операцiї банку, що не пов’язані з виконанням доручень клiєнтiв; -первинний документ-документ, який мiстить вiдомостi про операцiю та пiдтверджує її здійснення; -сторно-спосiб виправлення помилок у регiстрах бухгалтерського облiку шляхом зворотного запису на величину помилки та одночасного зазначення правильної суми. Виправлення вносяться до облiкового регiстру в тому звiтному перiодi, у якому виявленi помилки, що можуть виникати пiд час математичних пiдрахункiв, застосування облiкової полiтики, неправильної iнтерпретацiї фактiв, помилкового зарахування та/або списання коштiв за рахунками, неналежного виконання посадових обов’язків». Та, відповідно до Розділу 4, наведеного Положення, «4. Документування операцій у банках», встановлено вимоги: «п.4.1. Операцiї, якi здiйснюють банки, мають бути належним чином задокументовані», «п.4.2. Підставою для вiдображення операцiй за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського облiку є первиннi документи», «п.4.4. Залежно від виду операції та типу контрагентів первинні документи банку (паперові та електронні) класифікують за такими ознаками: а) за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку); б) за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій)», «п.4.5. «Касовими документами оформляються операції з готівкою. Вони поділяються на прибуткові та видаткові. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку з організації касової роботи в банках України», Розділом ІІІ, Главою 1, «Інструкцією про касові операції в банках України», затвердженої Постановою НБУ за №337 від 14.03.2003, в «Загальні вимоги до оформлення касових операцій», встановлені вимоги по оформленню таких документів. Виходячи із наведених вимог НБУ, меморіальні ордери складаються без участі клієнтів. Тобто, Кісилевич А.В. не має жодного стосунку до їх оформлення та проведення. Але, здійснюються та проводяться на підставі первинних документів, що містять вичерпну інформацію про операцію, про клієнта, та підтверджує її здійснення. Первинні документи засвідчуються клієнтами банку, або їх довіреною особою. Вимогами Постанови НБУ «Про затвердження Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів» №82 від 05.03.2003, операцію з продажу валюти на Міжбанківському валютному ринку України повинно бути належним чином задокументовано, та здійснюється виключно з рахунків клієнтів, та за їх разпорядженням, за їх заявою, наведеного у Додаток 5, до вказаного положення Положення. Гл. 4, даного Положення, встановлено «Порядок подання клієнтами до уповноважених банків платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв на купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів на МВР України та їх виконання», в редакції Постанови НБУ, за №493 від 12.11.2003. Так, відповідно, «п.4.1 Клієнт подає платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах, заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноваженого банку, що його обслуговує, не менше ніж у двох примірниках. Примірники цих документів нумеруються клієнтом у правому верхньому куті ("примірник 1", "примірник 2")», «п.4.2. Уповноважений банк, що обслуговує клієнта, має забезпечувати фіксування дати прийняття та дати виконання платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів. На всіх примірниках платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів, що прийняті для виконання, відповідальний працівник уповноваженого банку, що обслуговує клієнта, проставляє в правому верхньому куті дату надходження цих документів до уповноваженого банку, що обслуговує клієнта, засвідчуючи її підписом відповідального виконавця та відбитком штампа уповноваженого банку, що обслуговує клієнта. Якщо дата надходження платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноваженого банку, що обслуговує клієнта, збігається з датою їх виконання, то дату надходження можна не проставляти. Після виконання платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів уповноважений банк, що обслуговує клієнта, у правому нижньому куті проставляє дату виконання, засвідчуючи її підписом відповідального виконавця та відбитком штампа уповноваженого банку», «п.4.8. Уповноважені банки, що обслуговують клієнтів, перевіряють відповідність заповнення реквізитів платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю іноземної валюти або банківських металів вимогам глав 2 та 3 цього Положення та реквізитам, зазначеним у документах, які відповідно до нормативно-правових актів є підставою для купівлі іноземної валюти або банківських металів на МВР України та перерахування іноземної валюти або банківських металів з рахунку клієнта, повні поштові та платіжні реквізити контрагентів. Крім того, продаж іноземної валюти або банківських металів виконується уповноваженим банком, що обслуговує клієнта, лише на підставі його заяви про продаж іноземної валюти (крім обов'язкового продажу) або банківських металів», «п.4.15. Уповноважений банк, що обслуговує клієнта, після здійснення операцій з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів, купівлі або продажу іноземної валюти або банківських металів зобов'язаний надавати клієнтам інформацію в письмовій або електронній формі, у якій має міститися таке: первісна сума переказу в іноземній валюті або маса банківських металів в тройських унціях, сума купленої або проданої іноземної валюти або маса куплених або проданих банківських металів в тройських унціях, сума всіх витрат, що сплатив клієнт за проведення цих операцій, тощо. Ця інформація надається клієнтам під час здійснення зазначених операцій за кожним рахунком і за кожним видом валют або банківських металів окремо. Періодичність надання такої інформації обумовлюється з клієнтами в договорах банківського рахунку», Розділом 7, вказаного Положення, «7.2. Уповноважені банки самостійно визначають порядок формування та зберігання платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів на МВР України, забезпечуючи їх сувору схоронність. Строки зберігання платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів та супровідних документів до них уповноважені банки мають установлювати відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань строків зберігання документів та валютного контролю». Відповідно, до п.10.3. та п.10.9. кредитного Договору, банк повинен довести свої вимоги щодо існуючої за Кісилевич А.В. заборгованості в валюті, яку вимагає. Але, банк жодними належними доказами (первинними банківськими документами) не доводить ні видачу кредиту в швейцарських франках, ні їх продаж за дорученням Кісилевич А.В. на МВР України, як то банк відображає у власних «виписках» та «розрахунку заборгованості», в «меморіальних ордерах», які не є оригіналами, невідомо ким складені та підписані. Також, від Національного банку було отримано відповідь щодо інформації ЄІС «Реєстр позичальників», що: «станом на 02.03.2017 в реєстрі ЄІС «Реєстр позичальників» відсутня інформація про прострочену заборгованість Кісилевич А.В. за кредитом», лист за №20-0009/17845 від 09.03.2017 (Лист НБУ – Додаток №8). Тобто, банк не показує в НБУ неіснуючу заборгованість у валюті, по неіснуючому валютному кредиту, та вимагає повернення саме у валюті. Крім того, від Національного банку України, отримано роз’яснення, щодо термінів зберігання документів по кредитних справах банків. Так, «відповідно до ст. 676 «Переліку документів, що утворюються в діяльності банку України та банків України, із зазначенням строків зберігання», затвердженого постановою Правління НБУ, за №601 від 08.12.2004, строки зберігання первинних документів 5 років після погашення кредиту». «Строки зберігання документів, що визначені в цьому Переліку, є мінімальними та зменшенню не підлягають». Лист НБУ, за №61-0018/19415, від 15.03.2017 (Лист НБУ – Додаток №9) Однак, банк не представляє (не може представити) первинні документи, як докази, по операціях, на які посилається, та стверджує у їх здійсненні. На вимогу представити такі докази, у відповідь: «документи знищені». Тоді, як кінцевий термін за умовами кредитного Договору – ще не настав, та мав би настати лише в лютому 2028 р. У відповідності до Розділу ІІІ, Статті 9, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», належними доказами, що підтверджують наявність, або відсутність заборгованості – можуть бути виключно первинні документи, оформлені в порядку цієї Статті. Слід зазначити, що за ухвалою суду було здійснено експертизу наданих банком документів-доказів, та експертом у своїх висновках, від 25.07.2017, зазначене наступне: «встановлено, що в наданих на дослідження матеріалах справи – відсутні банківські документи, що підтверджують продаж швейцарських франків на МВР України, згідно виписки по рахунку 26208098920001». «Банком не представлено заяву на продаж франків на МВР України», та «Оформлення заяв про продаж іноземної валюти або банківських металів та вимоги щодо її заповнення визначено в «Положенні про порядок та умови торгівлі іноземною валютою», затвердженого Постановою правління НБУ, №281 від 10.08.2005», - посилається експерт у Досліджені (Висновки – Додаток №10). Разом з тим, у висновках експерта зазначено: «встановлено, що фінансові операції між рахунками 26208098920001 та 26209098920000, з якого Кісилевич А.В. отримала в касі Банку 190275,49 – не проводились». З чого витікає, що рахунки 26208098920001 та 26209098920000 – ніяк не пов’язані. Дані рахунки зазначені в окремих положеннях кредитного Договору, один – на який кредитні кошти зараховуються, п.1.5 кредитного Договору, інший – з якого кредит сплачується, гривнями, п. 11.2.1, Розділ ІІ Про договірне списання (Додаток №3). Видачу кредитних коштів з рахунку 26209098920000, з якого отримано гривні – не передбачено кредитним Договором. Разом з тим, рахунки, що зазначені в неналежно оформлених «меморіальних ордерах», та по яких нібито банком проводились безготівкові операції, відкривались не у відповідності із «Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої Постанови НБУ, №492 від 12.11.2003. Баком не представлені Договори, по всіх рахунках, на які Банк посилається в своїх численних «виписках», та «довідках-розрахунках». Підсумовуючи, банк жодними належними документами не доводить виконання своїх зобов’язань за Договором про надання споживчого кредиту №11117053000. Ніякі швейцарські франки у власність Кісилевич А.В. від банку – фактично не переходили. На звернення в Банк по роз’яснення – де саме поділися 50000,00 швейцарських франків, які за кредитним Договором належать Кісилевич А.В., банком надається неправдива інформація. Рахую, що укладаючи Договір про надання споживчого кредиту №11117053000, який було укладено в швейцарських франках, ще на етапі його погодження, банк вів в оману споживача фінансової послуги, а саме Кісилевич А.В. Кісилевич С.Л. та Лавриненко Н.Л. Отже, ніякі швейцарські франки-кредитні кошти Кісилевич А.В. не бачила, розпоряджень по яких банку не надавала, та які банк видавати не збирався. Фактично, сума отриманих Кісилевич А.В. коштів в банку 13.02.2007 становить 190275,49 гривень, відповідно до квитанції. Вказану суму отримано з іншого рахунку, видачу з якого – не передбаченого кредитним Договором. Жодними належними первинними банківськими документами банк не доводить ні видачу, ні реалізацію швейцарських франків 13.02.2007 на МВР України, нібито за дорученням Кісилевич А.В. Разом з тим, операції на які посилається банк у власному «розрахунку заборгованості» - не відображають дійсності. Та, якщо зазначена сума швейцарських франків дійсно заходила на вказаний рахунок, то де вони поділися в подальшому – не відомо. Тому, та виходячи з вищевикладеного, ПРОШУ: 1. Провести перевірку щодо законності вимог ПАТ «УкрСиббанк» до Кісилевич А.В., щодо нарахованої заборгованості перед банком за Договором про надання споживчого кредиту №11117053000 від 13.02.2007, а саме: в розмірі 44628,24 швейцарських франків, та 19028,60 грн. іншої нарахованої банком заборгованості. 2. Провести перевірку наявних у банка доказів-первинних банківських документів, по операціях, на які банк посилається у власних «виписках», та у власному «розрахунку заборгованості», нарахованої Кісилевич А.В. в швейцарських франках. Зокрема, по наступних операціях банку за 13.02.2007: 3. Яким чином, 13.02.2007 на поточний рахунок №26208098920001 були зараховані 50000,00 швейцарських франків, якщо до видачі їх не було в касі банку. Та, якими належними документами банк доводить виконання п.1.5. та п.10.15 кредитного Договору. 4. Встановити наявність, їх відповідність вимогам НБУ та законодавству, документів-касових, або розпорядчих, від Кісилевич А.В., на підставі яких 13.02.2007 були списані 50000,00 швейцарських франків, з поточного рахунку №26208098920001, якщо вони дійсно заходили на вказаний рахунок. 5. Встановити, чому, та на яких законних підставах, кредитні кошти були отримані Кісилевич А.В. з іншого поточного рахунку №26209098920000, не з рахунку, який зазначений в п.1.5. кредитного Договору. 6. Встановити, на яких законних підставах, суму отриманих Кісилевич А.В. в банку коштів було значно зменшено, до 190275,49 грн., якщо в гривневому еквіваленті, відповідно до п.1.1. кредитного Договору – сума кредиту мала би становити 201465,10 грн. Отже, Кісилевич А.В. зверталася в банк по 200000,00 грн. 7. Встановити міру відповідальності, відповідальних осіб банку, що діяли на момент здійснення (або не здійснених) операцій за 13.02.2007, із зарахуванням, та із списанням, продажем 50000,00 швейцарських франків, нібито за дорученням Кісилевич А.В. на МВР України, як то відображає банк в представлених власних «меморіальних ордерах», «виписках», та «розрахунку заборгованості», що спростовується наданою НБУ інформацією. 8. Встановити міру відповідальності, відповідальних осіб, якими друковані та підписані представлені докази, що не відображають дійсності, по операціях, які банком не здійснювались, та відображені в «меморіальних ордерах» - не оригіналах. Рахую, що вимоги банку щодо заборгованості у іноземній валюті – безпідставні, та не доведені, значно завищені, та безглузді. За представленими банком доказами – ніякі швейцарські франки у власність Кісилевич А.В. від банку не переходили. Разом з тим, продаж 50000,00 швейцарських франків за 13.02.2007 на МВР України, нібито за дорученням Кісилевич А.В. – банк не доводить жодними первинними банківськими документами, та що спростовується інформацією наданою НБУ 05.07.2019 Кісилевич С.Л. Додатки №№: 1. Копія-заява в банк на отримання 50000,00 швейцарських франків, від 23.06.2019; 2. Копія-відповідь банку, отримана від 03.07.2019; 3. Копія-договір про надання споживчого кредиту №11117053000 від 13.02.2007; 4. Копія-квитанція №8, Заява на видачу готівки №72, від 13.02.2007, на 190275,49 грн.; 5. Копія-«рух коштів» по поточному рахунку №26208098920001, що було представлено банком в суді; 6. Копія-не оригіналу «меморіального ордеру» на зарахування 50000,00 швейцарських фраків на рахунок №26208098920001, який було представлено банком в суді; 7. Копія-лист Національного банку України, за №40-0004/43225, від 23.09.2016; 8. Копія-лист Національного банку України, за №20-0009/17845, від 09.03.2017; 9. Копія-лист Національного банку України, за №61-0018/19415, від 15.03.2017; 10. Копія-висновки експерта, по додатковій експертизі, від 25.07.2017, експерт Перепелюк С.М. 05.07.2019 Кісилевич С.Л.
  7. 03.07 получил ответ от банка, сослались на п.1.5 кредитного договора, что 50000 франков заходили на счёт во франках, и таким образом договор был выполнен. Куда делись франки со счёта, и как они превратились в гривны на другом счёте - никак не разъясняется. Естественно, ответ меня не удовлетворил. Вызвал полицию. С собой имел только кредитный договор. Позже приехала оперативная группа, рассказал им, что уже проиграл суд, но, разобрался во всём сам, и уже после понял, что меня банк обманул, что франков никаких не было, и что готов это доказать, так как изучил нормативку НБУ, и вижу нарушения, и подлог, что банк предоставляет документы-которые не отображают действительности. Так, как у меня с собой не было всех бумаг, мне дали время, чтобы я всё подготовил, чем я располагаю, и уже со всем этим обратился в райотдел для подачи заявления. Готовлюсь, завтра иду.
  8. ат укрсиббанк уже более месяца тянет с официальным ответом, естественно никто ничего мне отдавать не собирается. Вчера пришел в отделение и потребовал к выдаче 50000 франков, или вызываю полицию. Мне сказали, что 21.06 мне почтой был отправлен ответ, с уведомлением, который естественно захотелось прочитать. Был на почте, там ничего не приходило. Сегодня иду в банк, вызываю полицию, а там посмотрим ))
  9. Ну, вот, 23.05.19 обратился в АТ УКРСИББАНК, чтобы мне, согласно Договора потребительского кредита №, и его п. 1.1, выдали 50000 шв. франков, согласно п.1.5, с указанного там счёта №2620, по доверенности от собственника текущего счёта. Ввиду значительной суммы, и возможно необходимости в инкассации и подкреплении франками, прошу осуществить их выдачу до 06.06.19 (две недели нормально на то). В случае отказа, прошу дать официальный ответ. Сегодня, 29.05.19, пришло СМС, с номера 729, что ответ получу в течении 30 дней. (буду здесь освещать все свои действия. Блокнот у мя тута будя )))) )
  10. Примерно так вижу: в суде не было надлежащих документов банка, из которых я и буду строить своё фэ. Первый этап, это обращение в банк - прошу перечислить с р\с А на р\с Б, в другой банк 50 тыс. шв. франков-кредитных коштив. Мне откажут. Я, минуточку! Как, так? Выписки в студию, куда дели франки со счёта указанного в кр. договоре ?? Мне-сказки про продажу их на МВРУ. Я-не было этого. И, если у вас есть судебное решение, значит вы мне должны франки. 2) заява в правоохренительные, франки спиздили. Если я за решением суда должен франки, значит эти франки заходили согласно кр. договора на р\с А , тогда там им и быть. Надеюсь, выкрутить на ново-установленные обстоятельства. Так мне видится. Шан\не шанс, а иначе вообще ничего тогда. Изучаю вопрос по новой. Был легкий отходняк. Терь зубки точу, об инструкции НБУ. Будем т.с. пытаться решить задачку-от противного ))))
  11. Суд я проиграл. Остановился на апелляции. Долг 45 тыс. франков, ипотека. В свете ЕСПЧ по франкам, хочу побадаться. Есть некоторая замануха, выложу, обдумываю.
  12. проиграл, в смысле Истребовали мы все документы, ничего не дали. Только договора поруки, кредитный, допки, мемориальные ордера-не оригиналы, выписки и расчёты. Всё. По счёту мы заявляли, что никаких распоряжений по франкам не давали, как счёт открывался не знаем. И, хорошо, если они куда-то к нам заходил, то отдайте, или покажите - куда мы их дели, документально. Сначала, заливали, что по заявлению - на МВР Украины продали. Заявы нет. Потом письмо-ответ НБУ-Укрсиб не был на МВР Украины. И, посмотрите, что написали в апелляции. Уроды! Плевать им на правду, на нас. Завтра, в 11:20 будут решать на кого 17 тыс грн судебного сбора впаять, за это их издевательство. Правды нет. Счета, их открытие, операции по ним - с этим что-то надо делать, думаю. И, если, предположим, они находят свой экземпляр-он не канает, по 492 ПНБУ, п.6.1., п.6.4.
  13. Они его не представили в суде. А я и не верю, что у них есть. Потому, что у них ничего нет, кроме мемориальных-вытянутых из базы-не оригиналы. Всё. Есть кредитные договора, допки к ним, поруки. Но, ни первички, ни правильно сложенных мем. ордеров, ни-как открывались счета-ничего не показали в судах, за 2,5 года. Поэтому, я и думаю-что нет. А, если и найдут их договор, вдруг, то там одним договором, и 5 счетов-в додатке, из них 2 в грн. Это не правильно, согласно ПНБ 492, каждый счёт-отдельным договором, можно оспаривать, так мне кажется. 50 грн оплату, на дату выдачи кредитных средств (в гривне), согласно квитанции 50,00 грн оплачено за открытие одного счёта, в гривне, с которого и получено кредит. У банк нет доков-куда они дели франки. Эксперт в доп. экспертизе: счёт во франках, и счёт в грн - никак финансова не связаны, документы по операциям меж ними - банком не представлены. Вот таки фигня, а я уже и апелл слил. Что хотят, то и творят, суки.
  14. Моей стороной. У них может и нету такого договора. А если и есть, то 5 счетов открыты одним договором, из них 2 гривневых. В ПНБУ №492 не предусмотрено открытие одним договором 5 счетов - первое. Второе, никаких доков по расходным операциям за подписью распорядителя счёта, во франках - нет, болько безналичные - зачисление, и списание в неизвестном направлении. Куда делись франки банк показать не может. Сначала долдонил продали на МВР Украины, в выписке это отображено. Затем, в середине 2016 получаем ответ, что не были на межбанке, и, в апелляции - банк мог их выкупить за собственные средства. При этом, в своём постановлении апелл. суд посылается на ПНБУ 282, та на п.32, неправильно истолковывая положения данной ПНБУ, т.к. там ни слофа о физических лицах, а об субъектах рынка, коими являются финансовые орг. и банки в Украине, у визначенни терминив за даною ПНБУ. Или, следует требовать франки, раз банк выигрывает суд на основании только зачисления валюты на счёт, согласно условий кр. договора. Вообще-то в растерянности я, правды нет в Украине. А ещё, эти скоты такие суд. сборы сделали, мне 17 за апелл, и 31 за касс. нужно платить. В апелл на 7.03. назначили - установить, кто их платить будет, отсрочили. Вот, думаю, что им сказать, сукам.
  15. У меня есть, не подписанный. На открытие непонятно-чего, в додатке 5 текущих счетов, 2 из них - гривневые, открытие противоречит ПНБУ 492. При этом, банк имеет решение в свою пользу - на основании безналичной операции зачисления франков, по одному из поточных счетов, во франках, а куда они делись этого счёта - нет никаких доков, за подписью распорядителя этого счёта. И, если банк требует франки в погашение кредита, то, куда они делись с текущего счёта - пусть покажут документально. Пусть покажут - как открывался этот счёт, где расписывался владелец счёта, каким образом распорядился франками. А, то получается, что франки зачислены на счёт, и договор был исполнен, но, распорядитель счёта не распорядился этими франками )))))))))). Как они превратились в гривны, при выдачи кредита - банк не показывает документально никак. А, информация в выписке по данному счёту - противоречит информации НБУ, не был банк на МВР Украины. Мемориальный ордер на зачисление - фуфельный, указывалось на его никчемности. Как эти судьи творят беспредел, поражаюсь просто. Убивать их нужно, а не ЗП им поднимать, ИМХА
  16. Да я вот не пойму тоже пока-как это они "так выразились", и что это значит. Было с оплатой судебного сбора 17 тыс, теперь мы должны 17+17, особа_6 та особа_4. Апелляц. скарга одна, за подписью двух ответчиков. Ведь, банк не платил три цены сбора в первой инст., потому-что нас видите ли трое, и три договора, с каждым свой, у ответчиков. Апеляц. разъединила два отдельных договора поручительства: особа_6 та особа_4 должны 45 штук, и обоба_6 та особа _7 тоже должны те же 45 штук. При-странненько, я не юрист, но глаза прочитанное понимают как-то неправильно.
  17. Получается, за решением суда долг в швейцарских франках повесили, опираясь на договор, доп. договор, платили-значит должны, п.1.5 доовора-кредит надаётся путём зачисления денег на текущий счёт. Но, куда делись франки-никого не колышет, чтоббы ты в суде не говорил?? А раз зачислили, на основании мемориального ордера-не оригинала, в котором куча несоответсвий требованиям НБУ, на которые указывалось мною .. В суде 6.02. представитель банка долдонила, что продали они франки на Межбанке, за распоряжением клиента, и пожалуйста-что в Постанове ?? В выписке-продали, в решении-выкупил банк?? А как это? За какие-власные кошты банк может купить безготивкову валюту физичноъ особи ???? А, мониторинг? А, первичка, а Заява, а хоть-какой док, за подписью получателя кредита-всё указывалось в двух инстанциях. Плевать им. А, получается-псевдо-валютный кредит, ИМХА. Теперь, вот решение-мне деньги на счёт зачислили. Теперь, отдайте. Или, покажите-куда я их дел ?? Так видится =/ Нужно идти в полицию, и в суд. Например, у меня вызывает сомнение, что у УКРСИББЛЯДИ есть хоть что-то: Договор на открытие счёта, на который зачислялись якобы франки-ПНБУ 495, допустымисть, належнисть доказив-254, 82, и 601-тэрмины зберыгання. Но, как ментам всё это разжевать-то?? Примерно.
  18. Вот, вчера только получил на руки: справа № 727/9156/15-ц Интересно это, решение от 7.02, в суде были 6.02. Месяц на кассацию, а я только вчера текст получил. Подскажите, киты, сколько же в действительности времени-то осталось ?? АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 лютого 2018 року м. Чернівці справа № 727/9156/15-ц Апеляційний суд Чернівецької області в складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кулянди М.І. суддів:Владичана А.І., Міцнея В.Ф. секретар Чебуришкіна Н.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»( далі - ПАТ«УкрСиббанк») до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_4, на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 31 серпня 2017 року в складі судді Волошина С. О., встановив: У листопаді 2015 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до укладеного договору про надання споживчого кредиту № 11117053000 від 13 лютого 2007 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», з 21 грудня 2009 року - ПАТ «УкрСиббанк» надав ОСОБА_6 кредит в розмірі 50 000 швейцарських франків, строком до 02 серпня 2028 року, зі сплатою відсотків в розмірі 7,99 річних. Зобов'язання за даним кредитним договором забезпечено договором поруки № 95863 від 13 лютого 2007 року укладеного з поручителем ОСОБА_4 та договором поруки № 95830 від 13 лютого 2007 року укладеного з поручителем ОСОБА_7. 11 червня 2014 року між банком та ОСОБА_6 укладено додаткову угоду № 1 щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації. Цього ж дня, між банком та поручителями ОСОБА_4 та ОСОБА_7 укладено додаткову угоду №1 до договорів поруки. Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, в зв'язку з чим, станом на 11 листопада 2015 року, заборгованість по кредиту та відсотках за користування кредитом становить 44 628,24 швейцарських франків; 19 028 гривень 60 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості. Позивачем на адресу відповідачів було направлено вимогу щодо виконання взятих на себе зобов'язань, однак на неї вони належним чином не відреагували. Просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11117053000 від 13 лютого 2007 року в розмірі 44 628,24 швейцарських франків, яка складається із заборгованості за кредитом та відсотках за користування кредитом; 19 028гривень 60 коп. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості та вирішити питання щодо стягнення судових витрат по справі. Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 31 серпня 2017 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Чернівці, місце реєстрації: 58005, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Чернівці, місце реєстрації: 58000, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки смт. Підволочинськ, Тернопільської області, місце реєстрації: 58000, АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11117053000 від 13 лютого 2007 року в розмірі 44 628,24 (сорок чотири тисячі шістсот двадцять вісім) швейцарських франків - заборгованість по кредиту та відсотках за користування кредитом; 19 028 гривень 60 коп. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості. Вирішено питання про судові витрати. На дане рішення ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, вважають, що судом винесено необґрунтоване і незаконне рішення, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просять рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 31 серпня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ухвалюючи рішення про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованість по нарахованих відсотках та пені, суд першої інстанції виходив з того, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники. З таким висновком суду повністю погодитись не можна. Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або іншафінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. У справі встановлено, що 13 лютого 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», який з 21 грудня 2009 року є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_6 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11117053000, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_6 кредит в розмірі 50 000 швейцарських франків, строком до 02 серпня 2028 року, зі сплатою відсотків в розмірі 7,99 річних, що підтверджується копією даного договору. З метою забезпечення виконання ОСОБА_6 зобов'язання за кредитним договором № 11117053000 від 13 лютого 2007 року, цього ж дня, між банком та відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_8 було укладено договори поруки, у відповідності до умов яких останні поручилися перед банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором. 11 червня 2014 року між банком та ОСОБА_6 укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 11117053000 щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, останній платіж відповідачем було здійснено 14 січня 2014 року. Внаслідок неналежного виконання відповідачем ОСОБА_6 взятих на себе договірних зобов'язань, станом на 11 листопада 2015 року утворилась заборгованість, яка складається: із заборгованості за кредитом в розмірі 40 772, 63 (сорок тисяч сімсот шістдесят два) швейцарських франків; відсотків за користування кредитом в розмірі 3 855, 61 (три тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) швейцарських франків та 19 028 (дев'ятнадцять тисяч двадцять вісім) гривень 60 коп. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості. Пунктом 12.1, 12.2 встановлено, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих відсотків та інших платежів, якщо позичальник не вніс черговий платіж, передбачений кредитним договором. Позивачем на адресу відповідачів було направлено вимогу щодо виконання взятих на себе зобов'язань, однак на неї вони належним чином не відреагували. 09 вересня 2015 року позивачем було направлено відповідачам вимоги про дострокове погашення кредиту та нарахованих відсотків на 32 календарний день з дати отримання вимоги (а.с.20-24). У вказаний термін відповідачі не повернули кредит, не сплатили нараховані відсотки за користування кредитом та інші платежі. Таким чином, у позивача виникло право вимагати дострокового повернення відповідачами вищевказаних платежів. Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у випадку порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники, з наступних підстав. Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Згідно із ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо. Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. Зміст вказаної норми передбачає можливість встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Однак така порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями (ч. 3 ст. 554 ЦК України) і лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою. Враховуючи, що на забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачами ОСОБА_4 ОСОБА_8 укладено окремі договори поруки, то ч.3 ст. 554 ЦК України не застосовується, оскільки поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності між собою, а тому не можна вважати поруку їхньою спільною відповідальністю. За таких обставин кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити і стягнути з кожного із поручителів на користь позивача заборгованість за кредитним договором про надання споживчого кредиту. Посилання в апеляційній скарзі на недоведеність факту видачі кредиту в іноземній валюті не відповідає дійсності, виходячи з наступного. Відповідно до п. 1.5 договору про надання споживчого кредиту № 11117053001 від 13 лютого 2007 року кредит надається шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника у банку для подальшого використання за цільовим призначенням, а саме, на придбання квартири по проспекту Незалежності, будинок 68- а, кв.4 в м. Чернівці. У справі встановлено, що відповідно до п.1.5 зазначеного договору на поточний рахунок ОСОБА_6 № НОМЕР_7 було зараховано 50 000 швейцарських франків, що підтверджується меморіальним ордером № 0600957459 від 13 лютого 2007 року. Вказані обставини також підтверджуються висновком судово-економічної експертизи від 22 грудня 2016 року. Помилковими є посилання в апеляційній скарзі на проведення сторнування операції щодо видачі кредиту та розбіжностей в обліку банку, у зв'язку із зазначенням у виписці по поточному рахунку №НОМЕР_7 кореспонденського рахунку НОМЕР_9 з наступних підстав. Як вбачається з копії меморіального ордеру №0600957459 від 13 лютого 2007 року (а. с. 151 том.1) кредит у сумі 50 000 швейцарських франків надавався з рахунку НОМЕР_5 на рахунок НОМЕР_8. Згідно плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постановою Правління НБУ №280 від 17 червня 2004 року, рахунок групи «2233» - це рахунок, що відноситься до рахунків - «довгострокові іпотечні кредити, що надані фізичним особам». Саме з цього рахунку була здійснена видача кредитних коштів. З транзитного рахунку НОМЕР_6, який присутній у виписці, кредит перерахували на поточний рахунок відповідача, згідно із пунктом 1.5 договору, який передбачає, що кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника №НОМЕР_7. Згідно плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постановою Правління НБУ №280 від 17червня 2004 року, рахунок групи «3739» - це рахунок групи транзитні рахунки. Відповідно до п.2.2 Глави 2 Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої Постановою НБУ від 15.09.2004 р. за №435 (яка діяла на момент видачі кредиту) банки для відображення в бухгалтерському обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій відповідно до облікової політики можуть використовувати транзитні рахунки, рахунки кредиторської та дебіторської заборгованості з подальшим відображенням цих операцій за відповідними рахунками з обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій. Таким чином, для проведення кредитної операції було використано транзитний рахунок НОМЕР_6 через який кредитні кошти з рахунку групи «2233» були перераховані на поточний рахунок позичальника №НОМЕР_7. Так, відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління НБУ від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Після зарахування коштів на поточний рахунок позичальника у швейцарських франках останній, як власник рахунку, розпорядився даними коштами, а саме скерував їх на продаж. Вказані обставини підтвердив і експерт у своєму висновку від 22 грудня 2016 року (а. с. 183-191 Т.1). Гривні, отримані після продажу франків, були скеровані на гривневий рахунок позичальника НОМЕР_10. Надалі вказана сума в гривнях була видана позичальнику, що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_10 та заявою на видачу готівки з каси №72 від 13 лютого 2007 року (а.с. 36 т.2) . Посилання апелянта на лист НБУ від 23 вересня 2016 року, з приводу не виходу АКІБ «УкрСиббанк» на міжбанк щодо купівлі-продажу швейцарських франків, не може бути взято до уваги з наступних підстав. Відповідно до п. 29 розділу I Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 10 серпня .2005 року №281 (в редакції, що діяла на лютий 2007 року), суб'єкти ринку укладають між собою та з Національним банком договори про купівлю, продаж іноземної валюти за безготівкові гривні та підтверджують ці договори виключно під час проведення торговельної сесії. Водночас пунктом 32 Розділу І Положення передбачено, що суб'єкт ринку як за рахунок коштів своїх клієнтів, так і за власні кошти в межах лімітів відкритої валютної позиції має право виконувати заяви та доручення своїх клієнтів (крім суб'єктів ринку), а також задовольняти власні потреби щодо купівлі, продажу іноземної валюти до початку торговельної сесії. Відповідно до пункту 2.1 глави 2 Правил проведення торговельної сесії та здійснення окремих операцій, пов'язаних з купівлею-продажем іноземних валют та банківських металів, затверджених постановою Правління НБУ від 10 серпня 2005 року № 281 (в редакції, що діяла на лютий 2007 року), уповноважений банк (уповноважена фінансова установа включає в заявку на участь у торговельній сесії незадоволені потреби клієнтів, а також власні потреби щодо купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за гривні. В системі підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України НБУ відображається інформація щодо угод про купівлю, продаж іноземної валюти за безготівкові гривні, які були підтверджені виключно під час проведення торговельної сесії. Таким чином, відповідно до нормативних документів НБУ банк може провести валютно-обмінні операції, задовольняючи потреби своїх клієнтів як щодо продажу валюти так і щодо її купівлі до початку торговельної сесії, не подаючи в подальшому заявку на участь у торгівельній сесії. При такому проведенні операції в системі підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України дані угоди не відображаються, а тому вказаний лист не може спростувати проведення операцій на міжбанку. Безпідставними є доводи апелянта про те, що банк не повідомляв їх про наявність заборгованості та про зміну строку виконання зобов'язання, з наступних підстав. Положеннями кредитного договору (пункт 12.1) передбачено, що терміни дострокового повернення кредиту та погашення за кредит вважаються такими, що настали на 32 календарний день з дати одержання позичальником вимоги банку про дострокове повернення кредиту, при цьому, у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги), в результаті зміни адреси позичальником, без попереднього про це повідомлення банку - на 41 календарний день з дати відправлення позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 09 вересня 2015 року позивач направив на адресу відповідачів вимогу щодо погашення наявної заборгованості, в якій повідомлялося про те, що у випадку не усунення порушень на 32 календарний день з дати отримання вимоги банк буде вимушений вимагати повернення суми кредиту в повному обсязі (а. с. 19-24). Однак у вказаний термін відповідачі не повернули кредит, не сплатили нараховані відсотки за користування кредитом та інші платежі. Отже, виходячи з умов кредитного договору та положень статті 599 ЦК України днем настання основного зобов'язання у спірних правовідносинах є наступний день після спливу 31 календарного дня (або 41 календарних днів) з дати відправлення банком на адресу позичальника вимоги про дострокове виконання боргових зобов'язань. Кредитор, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, змінив строк виконання основного зобов'язання й зобов'язаний був пред'явити позов до боржника протягом трьох років, а до поручителя протягом шести місяців (ч. 4 ст. 559 ЦК України), від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту. Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 27 січня 2016 року в справі № 6-990цс15. Вимогу про дострокове стягнення боргу банк направив боржнику та поручителям 09 вересня 2015 року, з даним позовом звернувся до суду 23 листопада 2015 року, тому позов подано до суду з дотриманням строків визначених ст. 257, ст. 559 ч. 4 ЦК України, що спростовує доводи апелянта ОСОБА_4 про припинення договору поруки, на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України. Відповідно до правил статті 141 ЦПК України слід змінити розподіл судових витрат. Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання до суду позовної заяви) встановлено розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру яка подана юридичною особою - 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону (в редакції на момент подання до суду апеляційної скарги) встановлено судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. За подання апеляційної скарги апелянти повинні були сплатити по 17001 гривні 56 коп. судового збору кожний. Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 24 листопада 2017 року задоволено клопотання ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_4 про відстрочення сплати судового збору за подання до суду апеляційної скарги до ухвалення рішення у даній справі. Апелянтами не надано документів, що підтверджують сплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги, а тому підлягає стягненню з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 по 17001 гривні 56 копійок з кожного на користь держави судові витрати по сплаті судового збору за подання до суду апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 374, 376 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_4 задовольнити частково. Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 31 серпня 2017 року змінити. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Чернівці, місце реєстрації: 58005, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Чернівці, місце реєстрації: 58000, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11117053000 від 13 лютого 2007 року в розмірі 44 628,24 (сорок чотири тисячі шістсот двадцять вісім) швейцарських франків, яка складається: із заборгованості за кредитом в розмірі 40 772, 63 (сорок тисяч сімсот шістдесят два) швейцарських франків; відсотків за користування кредитом в розмірі 3 855, 61 (три тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) швейцарських франків та 19 028 (дев'ятнадцять тисяч двадцять вісім) гривень 60 коп. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Чернівці, місце реєстрації: 58005, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки смт. Підволочинськ, Тернопільської області, місце реєстрації: 58000, АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11117053000 від 13 лютого 2007 року в розмірі 44 628,24 (сорок чотири тисячі шістсот двадцять вісім) швейцарських франків, яка складається: із заборгованості за кредитом в розмірі 40 772, 63 (сорок тисяч сімсот шістдесят два) швейцарських франків; відсотків за користування кредитом в розмірі 3 855, 61 (три тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) швейцарських франків та 19 028 (дев'ятнадцять тисяч двадцять вісім) гривень 60 коп. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості. Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 17001 (сімнадцять тисяч одну) гривню 56 копійок витрат по сплаті судового збору за подання до суду апеляційної скарги (з перерахуванням коштів за такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у м. Чернівці, код класифікації доходів бюджету - 22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37978173, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Чернівецькій області, код банку отримувача (МФО) - 856135, рахунок отримувача - 31213206780002, призначення платежу - судовий збір, назва суду - Апеляційний суд Чернівецької області, код 02894728).. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 17001 (сімнадцять тисяч одну) гривню 56 копійок витрат по сплаті судового збору за подання до суду апеляційної скарги (з перерахуванням коштів за такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у м. Чернівці, код класифікації доходів бюджету - 22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37978173, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Чернівецькій області, код банку отримувача (МФО) - 856135, рахунок отримувача - 31213206780002, призначення платежу - судовий збір, назва суду - Апеляційний суд Чернівецької області, код 02894728). Постанова набирає законної сили дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови - 13 лютого 2018 року. Головуючий (підпис) М.І.Кулянда Судді : (підпис) В.Ф.Міцней (підпис) А.І. Владичан З оригіналом згідно: М.І.Кулянда
  19. Так понимаю, на сегодня банк закрепил решением суда свои требовани, долг во франках, и прилепили на основании якобы выполнения п.1.5. кредитного договора - "кошти надаються шляхом зарахуванння на поточ. рахунок позичальника №Х", якобы были зараховани в 2007. Теперь, иду в банк, и требую выдать кредитные деньги с этого счёта - сумму франков, которая якобы за решением суда была зарахована на даный поточ. рах. №Х. В их распоряжении заёмщик ведь ещё нигде не расписывался! Де, суки, франки мои дели ?? И, в полицию, и в прокуратуру, в набу, в налоговую полицию, или - в ещё куда там можно. Параллельно, в суд по всем открытым текущим счетам заёмщика, об признании договоров на открытие недействительными. Банк нихуя показать не может. Пусть идут нахуй со своими безготивковыми операциями по этим счетам. Ебать их нужно, отовсюду. Параллельно в Раду Юстиции на судейский беспредел, и в набу на этих ублюдков. Но, не останавливаться. Благо, жильё социальное, мораторий, бьёмся дальше по-любому!