11damian11

1. Визнати недійсним договір про фінансовий лізинг № __ від __2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» та мною щодо транспортного засобу типу автомобіль __. 2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» на мою користь суму авансового платежу за Договором про фінансовий лізинг № _ від ___ року в еквіваленті ____ доларів США, частини викупної вартості в еквіваленті __ доларів США, за курсом НБУ на дату винесення рішення.

Я им сам отдал машину, т.к. отдавать нужно будет, а просрочка по лизингу - не есть хорошо (нарушение обязательств и всё такое)

Я сам юрист, так что защищаюсь самостоятельно

Отзыв слово в слово как у Bolt

Да. Первую инстанцию прошёл (в мою пользу). В первом заседании порше подал отзыв (только суду), где указал на исковую давность. В судебных заседаниях Порше ни разу не упоминал о сроках давности (и я об этом не знал), а в апелляции уже указал о том, что суд первой инстанции это не учёл

такая же ситуация с отзывом и заявлением в нём о применении сроков давности (договор 2012 - иск 2017). Кто-то нашёл выход?