ANTIRAID

Отправьте запрос ликвидатору, какая сумма задолженности включена в ликвидационный баланс.

Банки нашли хороший способ заработать. За деньги депозитчиков они покупают облигации государства и на эти 5% и живут. Обычные ростовщики.

Прочитайте ст. 201 ЦПК там указаны все основания. В ходатайстве именно на нее и сошлитесь.

Справа № 8/58-1253 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2010 р. Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді Кузьменка М.В., судді Васищака І.М., судді Палій В.М., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Львівської філії на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2010р. у справі господарського суду Тернопільської області №8/58-1253 за позовом Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Львівської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю "Командор Плюс" про стягнення 36 442,59 грн., за участю представників сторін: від позивача: не з'явився, від відповідача: не з'явився, ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі Львівської філії звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Командор Плюс" і просило суд стягнути з останнього 24 975,47 грн. боргу, 5 202,83 грн. процентів за користування кредитом та 6 264,29 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за договором про надання овердрафту №91/07-ОВ від 11.07.2007р. щодо повернення у визначений договором строк овердрафту та сплати процентів. Рішенням господарського суду Тернопільської області від 28.09.2009р. (суддя І.М.Гирила) позов задоволено частково: присуджено до стягнення з відповідача 24 975,47 грн. заборгованості по кредиту, 5202,83 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом; 3 169,74 грн. пені. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 3094,55 грн. відмовлено з тих підстав що, пеня в цій частині нарахована без врахування вимог ч.6 ст.232 ГК України. В частині задоволених позовних вимог рішення суду ґрунтується на положеннях ст.ст.526, 625, 1048 ЦК України, ст.ст.232, 343 ГК України та мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем умов договору про надання овердрафту щодо неповернення у встановлений договором строк суми кредиту. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2010р. (головуючий, суддя Орищин Г.В., судді Галушко Н.А., Краєвська М.В.) рішення суду першої інстанції скасовано, позов залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України. Вказана постанова мотивована тим, що позивач не забезпечив явку представника у судове засідання, вимог ухвал суду не виконав, витребуваних доказів на підтвердження підставності позовних вимог не подав, причини неявки чи неможливості подання витребуваних доказів суду не обґрунтував. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи, визначальною причиною спору у справі стало невиконання відповідачем умов договору про надання овердрафту №91/07-ОВ від 11.07.2007р. щодо повернення у визначений договором строк овердрафту та сплати процентів. У зв’язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 24 975,47 грн. боргу, 5 202,83 грн. процентів за користування кредитом та 6 264,29 грн. пені. Статтями 99, 101 ГПК України, встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, встановив, що подані позивачем у справі докази, на яких ґрунтується рішення суду першої інстанції, є недостатніми для вирішення спору. Так, судом апеляційної інстанції з'ясовано, що між сторонами укладено договір про надання овердрафту №91/07-ОВ від 11.07.2007р. за умовами якого, позивач зобов'язується надати відповідачу овердрафт з лімітом заборгованості за овердрафтом у розмірі 25 000,0 грн. для поповнення оборотних коштів відповідача з метою здійснення діяльності, передбаченої установчими документами, на термін з 11.07.20078р. по 10.07.2008р. включно з необмеженою сумою обороту по рахунку за овердрафтом, із розрахунку фактичної календарних кількості днів в році, котрі підлягають оплаті на дату платежів по процентах за овердрафтом та в день повного розрахунку за цим договором. Відповідно до статті 1 договору, рахунком за овердрафтом визначено рахунок відповідача №26008000075001 в банку. По дебету цього рахунку мало відбуватися надання овердрафту шляхом оплати платіжних документів позичальника понад фактичний залишок коштів на цьому рахунку. Погашення овердрафту здійснюється за рахунок надходжень по кредиту цього рахунку. Згідно п.5.1. договору, банк зобов'язується надати позичальнику овердрафт відповідно до умов п.п.3.1., 3.3. договору; вести облік заборгованості за овердрафтом, по процентах, комісіях та інших платежах, пов'язаних з поверненням та обслуговуванням овердрафту. Згідно п.1.5 Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління Національного банку України №137 від 19.04.2005р., овердрафт –це короткостроковий кредит, який надається банком клієнту в разі перевищення суми операції за платіжною карткою залишку коштів на його картрахунку або встановленого ліміту кредитування. Частиною 1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. В силу ч.2 ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позивачки та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. Відповідно до ч.1 ст.1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу . Отже, за відсутності коштів на рахунку, надання кредиту у вигляді овердрафту здійснюється негайно шляхом оплати розрахункових документів за рахунок коштів банку в межах встановленого договором ліміту. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує про виконання ним свого зобов'язання за договором про надання овердрафту, а саме надання відповідачу протягом обумовленого договором терміну необмеженої суми обороту по рахунках за овердрафтом. На підтвердження цього позивачем надано виписки по рахунках відповідача. Проте, судом апеляційної інстанції з'ясовано, що надані позивачем банківські виписки, так само як і лист відповідача №2 від 18.03.2009р. (а.с.60), підтверджують лише факт оплати платіжних доручень. Оскільки у цих банківських виписках не виведено фактичного залишку коштів по рахунку, по якому відбувалося надання овердрафту, то визначити факт того, що оплата платіжних документів відповідача відбувалася за рахунок саме надання овердрафту, а не за рахунок залишкових коштів на рахунку відповідача, не уявляється можливим. Оскільки факт виконання позивачем свого зобов'язання за договором входить до предмету доказування у справі, суд апеляційної інстанції, керуючись наданими йому процесуальними правами, своїми ухвалами від 19.11.2009р. (а.с.87), від 24.12.2009р. (а.с.102), від 04.02.2010р. (а.с.104), зобов'язав позивача подати належні докази виконання банком умов договору, конкретизований розрахунок позовних вимог, письмові пояснення до виписок про рух коштів. Ухвалою від 04.02.2010р. явку повноважних представників сторін визнано обов'язковою. Проте, у судові засідання 04.02.2010р. та 04.03.2010р. позивач і відповідач, повідомлені належним чином про час і місце судових засідань, не з’явилися. Витребувані судом апеляційної інстанції документи на підтвердження підставності позовних вимог, а саме документи, які необхідні для визначення розміру наданого позивачем овердрафту та розміру заборгованості відповідача, у т.ч. заборгованості по процентах та розміру пені, а отже і для правильного вирішення даного спору по суті, позивачем не надані без зазначення причин невиконання покладених на нього судом обов’язків. У зв’язку з цим суд апеляційної інстанції залишив позов без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України. Згідно п.3 ч.1 ст.105 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю і залишити позов без розгляду. Відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору. Так, за змістом названої норми, підставою для залишення позову без розгляду є сукупність наступних обставин: - додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; - витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору; - позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов’язаний з’ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об’єктивно оцінити їх поважність. Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції поважних причин неподання позивачем витребуваних судом доказів не встановив. З’ясуванню цих причин перешкоджало і не з’явлення позивача у судові засідання. Відповідно до ст.47 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи. При цьому, в силу ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. За вимогами ст.38 ГПК України якщо подані сторонами документи є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств, організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. В силу вказаної норми обов’язок доведення обставин покладається на сторону, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень. Звертаючись з позовом, що є предметом розгляду у даній справі, в обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на виконання ним свого зобов'язання за договором про надання овердрафту, а відтак і повинен це довести. Отже, апеляційної інстанції мав процесуальне право витребувати у позивача необхідні докази для встановлення розміру наданого ним відповідачу овердрафту та суми заборгованості, заявленої до стягнення, і відповідно застосувати статтю 81 ГПК України у разі їх неподання. За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про скасування рішення суду першої інстанції та залишення позову без розгляду є законним, обґрунтованим, відповідає нормам процесуального права, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови немає. Керуючись ст.ст.125, 129 Конституції України, ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, , колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2010р. у справі №8/58-1253 - без змін. Постанова касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий, суддя М.В.Кузьменко Суддя І.М.Васищак Суддя В.М.Палій http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10257990

Отвечу по порядку:1. Необходимо было оспорить отказ в принятии иска или же подать посторно, или подать к региональному отделению ОТП банка, которому подчиняется Ваше отделение. 2. Физлицо может подать иск в местный суд о признании, например, договора недействительным. И просить потом в хозяйственном процессе приостановить рассмотрение дела. 3. Просите суд истребовать оригиналы и копии доверенностей на сотрудников, а также положения про филиал. 4. По поводу признания поручительства именно недействительным в связи с отсутствием при подписании договора документов подтверждающих размер обязательств - можно попробовать. Нужно видеть Ваши документы.

Прикладывать можно. Лучше еще заранее через канцелярию подать дополнительные пояснения с этими решениями. Это уже дело апелляции учитывать их при вынесении решения или нет.

Не совсем так. Банк может подать апелляцию и с пропущенным сроком, подав одновременно ходатайство о восстановлении пропущенного срока. И поверьте, его удовлетворят. Единственное у Вас будет время разобраться с залоговым имуществом, если все правильно будет выписано в решении.

Решений о незаконности повышения процентной ставки Приватбанком более чем достаточно: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showforum=8Необходимо подать апелляцию.

Указанных документов достаточно. По упущенной выгоде нужно предоставить предварительный договор или договор задатка на покупку, свою справку о доходах и допсоглашение к договору о задатке по которому Вы потеряли задаток. Я понимаю, что у Вас все было именно так?Моральный ущерб - почитайте ст. 23 ЦК

Я считаю, что необходимо идти по порядку. Вначале подавать на внесение изменений, а уже потом на расторжение.

Банк потребует досрочного возврата всей суммы кредита и еще взыщет пеню и проценты за просрочку. А Вы встречно будете взыскивать с банка.

Отвечу по порядку:1. Подготовить иск уже можете сейчас и подать в принципе тоже. 2. По поручительству Ваше предложение тоже подойдет. Но лучше бы если удастся доказать поднятие банком процентной ставки, тогда наверняка суд расторгнет договор. 3. По поводу доверенности начальника отделения, тоже можно, тут основания - не превысил ли он предоставленных доверенностью полномочий.

В первую очередь на сам договор. И предоставьте апелляционному суду свой расчет с указанием формулы и подробного расчета.

Подать иск в Печерский районный суд с требованием вернуть вклад, проценты и просрочку, а также упущенную выгоду и моральный ущерб.

Большое всем спасибо за теплые слова. Будем стараться и дальше так держать.

У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2010 року м. Київ Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого Сеніна Ю.Л., суддів Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Романюка Я.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання дій неправомірними, встановила: У липні 2009 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач безпідставно й незаконно збільшив розмір відсоткової ставки за користування ним кредитом згідно договору від 11 жовтня 2007 року. Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 21 липня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2009 року, позовну заяву повернуто ОСОБА_1., йому роз’яснене право на звернення з позовом до третейського суду. У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати постановлені ухвали та передати питання на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Повертаючи позовну заяву, суд керувався статтями 112, 115, 121 ЦПК України та виходив із того, що справа не підсудна суду, так як згідно пункту 6.2 укладеного між сторонами договору від 11 жовтня 2007 року вони домовилися, що спір повинен розглядатися третейським судом. Проте з такими висновками суду погодитися не можна. Відповідно до статті 107 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами. Статтями 109-114 ЦПК України передбачені правила визначення підсудності, зокрема за статтею 112 ЦПК України сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність. Згідно зі статтею 17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. Статтею 2 Закону України «Про третейські суди» визначено, що третейська угода – угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді. Договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (стаття 17 ЦПК України) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом. Такий договір з огляду на положення статті 112 ЦПК України не є також і договором про територіальну підсудність справи. Разом із тим пред’явлення позову до суду за наявності такого договору не дає підстав для повернення заяви чи відмови у відкритті провадження у справі (статті 121, 122 ЦПК України), за винятком передбаченого пунктом 6 частини першої статті 207 ЦПК України обов’язку суду залишити заяву без розгляду, якщо від відповідача надійшло до початку з’ясування обставин у справі заперечення проти вирішення спору в суді. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції наведених вимог закону не врахував, помилково керувався статтями 112, 115, 121 ЦПК України та вважав порушеними правила підсудності й безпідставно повернув ОСОБА_1. позовну заяву на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі. Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув і залишив ухвалу суду першої інстанції без змін. За таких обставин постановлені ухвали підлягають скасуванню з підстав, передбачених пунктом 2 статті 342 ЦПК України, з передачею питання про відкриття провадження в справі на новий розгляд до суду першої інстанції. Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України ухвалила: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 21 липня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2009 року скасувати, питання про відкриття провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання дій неправомірними передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий Ю.Л. Сенін Судді: Є.Ф. Левченко Л.М. Лихута Л.І. Охрімчук Я.М. Романюк http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9668048

Ответчик - банк, находится в Киеве. Нотариус из Запорожья = просто знакомый который бысрто все исключит из реестра без вопросов, если будет решение суда его обязывающее это сделать.

Я думаю в ЖЕКе Вы сможете договорится и без документов. Если уж совсем не захотят, то за месяц Вы легко восстановите документы и всех пропишите. С фирмами Привата никаких документов не подписывайте это обман. По поводу того, что за 3000 долларов отберут квартиру это они сильно преувеличили. Вменяемые судьи подобное требование не удовлетворят, т.к. согласно ЗУ "Об ипотеке" это является крайней мерой. Если удовлетворят, то апелляция просто обязана будет отменить.

Туда где Вам удобней.

Такая ситуация, к сожалению, не только у Вас на Закарпатье. Но все таки есть еще довольно честные судьи и не только в местных, но в апелляционных судах. В любом случае, на данную проблему надо обратить внимание и тогда может нам удастся совместно ее решить. Т.к. пока большинство судей даже не задумываются над ситуацией, штампуют решения и все, взял деньги - верни, а вот сколько, по какому курсу и на каких условиях даже и не думают разобраться и вынести законное и справедливое решение.

Я не думаю, что все было именно так как Вы описали. Хотя мое мнение то скупка долгов у банков за бесценок и отбор чужого бизнеса скоро будет процветать. Как таковой бизнес самому банку не нужен но вот его топ менеджерам вполне сгодится.

Справа № 22-ц-783/2009 Головуючий в суді першої інстанції: Шершак М.І. Категорія - 27 Суддя-доповідач: Ведмедь Н.І. УХВАЛА Іменем України 07 липня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі: головуючого - Гагіна М.В., суддів - Ведмедь Н.І., Ільченко О.Ю. з участю секретаря судового засідання - Марченко В.А. та осіб, які беруть участь у справі, - представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу судді Зарічного районного суду м.Суми від 21 квітня 2009 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання недійсним окремих положень договору, внесення змін в окремі положення договору, - встановила: Ухвалою судді Зарічного районного суду м.Суми від 21 квітня 2009 року позовну заяву ОСОБА_2 до АКБ «Укрсоцбанк» про визнання недійсними окремих положень договору, внесення змін до окремих положень договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 752/5-309 від 18 серпня 2008 року повернуто позивачу. В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати ухвалу суду, а справу направити на новий розгляд в інший склад суду. При цьому посилається на те, що позов ОСОБА_2 підлягає розгляду на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», а тому правила договірної підсудності не повинні застосовуватись. Вважає, що розгляд цього спору тільки у третейському суді суперечить ст.55 Конституції України. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу місцевого суду такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Повертаючи позовну заяву, місцевий суд дійшов висновку, що зі змісту договору про надання кредитної лінії та наданих матеріалів сторони домовились про порядок вирішення спору в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, а тому справа не підсудна Зарічному районному суду м.Суми. Як вбачається з п.6.2 ст.6 копії договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 752/5-309 від 18 серпня 2008 року, у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів сторони, тобто позивачка та відповідач, домовились про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Мороз О.А. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою в м.Києві, вул.М.Раскової, 15; у випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею, спір розглядається третейським суддею Ярошовцем В.М. або Білоконем Ю.М. у порядку черговості. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними суддями, то суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до Регламенту Постійно діючого Третейському суду при Асоціації українських банків. Проте, колегія суддів з таким висновком суду погодитись не може, оскільки згідно з п. 4 ч.2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. У даній справі рішення такого третейського суду не постановлялось. У відповідності до ч.1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно з ч.1,2 ст.124 Основного закону правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Статтею 17 ЦПК України визначено право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. У ст.5 Закону «Про третейські суди» зазначено, що юридичні або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виник з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону. Зі змісту цього Закону випливає, що спочатку повинен виникнути спір про право цивільне або господарське, а потім вже сторони складають третейську угоду про передачу цього конкретного спору на розгляд третейському суду. Діюче законодавство не передбачає права осіб укладати третейську угоду про передачу на вирішення третейському суду невизначеної або необмеженої кількості спорів, які можуть виникнути між сторонами договору у майбутньому. Такі домовленості звужують право осіб на судовий захист тільки в третейському суді, що суперечить вимогам ст.55 Конституції України та ст.3 ЦПК України. У ст. 2 Закону «Про третейські суди» визначений термін «третейська угода» як угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом. З цього також можна зробити висновок щодо часових меж - спір вже існує, а також щодо суті спору - він вже конкретно визначений, і за обопільною згодою сторін договору включається в третейську угоду. У виділених матеріалах справи відсутня третейська угода, яка була б укладена між сторонами договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 752/5-309 від 18 серпня 2008 року після виникнення конкретного цивільно-правового спору, який викладений у позовній заяві, з якою ОСОБА_2 звернулась до місцевого суду 19 березня 2009 року. Ці правовідносини сторін також не підпадають під поняття договірної підсудності, передбаченої ст.116 ЦПК України, оскільки договірна підсудність передбачає визначення територіальної підсудності між загальними місцевими судами, а не третейськими судами. Останні правовідносини не врегульовані нормами ЦПК України, оскільки визначаються спеціальним законом «Про третейські суди». За таких обставинах, колегія суддів вважає, що у судді місцевого суду не було достатніх підстав повертати позовну заяву позивача. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 291, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія судців, ухвалила: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити. Скасувати ухвалу судді Зарічного районного суду м.Суми від 21 квітня 2009 року, а позовну заяву з додатками повернути до місцевого суду для розгляду зі стадії відкриття провадження у справі. Ухвала оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи. Головуючий - Судді - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4136023

Справа № 22-ц-657 2009 р. Головуючий у 1-й інстанції: Шунько Г.О. Категорія: 27 Суддя-доповідач: Маслов В.О. УХВАЛА 26 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі: головуючого - Маслова В.О. суддів - Дубровної В.В., Лузан Л.В. з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М. та осіб, які приймають участь у справі - представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу судді Роменського міськрайонного суду від 26 березня 2009 року про повернення позовної заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» про внесення змін до кредитного договору, ВСТАНОВИЛА: Вказаною ухвалою судді Роменського міськрайонного суду повернуто позивачу позовну заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ЗАТ «Альфа-Банк» про внесення змін до кредитного договору № 500127787 від 7 червня 2008 року, укладеному між ЗАТ «Альфа-Банком» і позивачкою. Оскаржуючи цю ухвалу суду, апелянт зазначає, що судом незаконно повернуто позивачці позовну заяву з підстав її непідсудності цьому суду, оскільки цей позов ґрунтується на Законі «Про захист прав споживачів» і правила договірної підсудності не повинні застосовуватись. Розгляд цього спору тільки у третейському суді суперечить ст. 55 Конституції України. Просить ухвалу скасувати та направити справу на новий розгляд в іншому складі суду. Повертаючи позовну заяву, суд дійшов до висновку, що зі змісту кредитного договору та наданих матеріалів сторони домовились про порядок вирішення спору в Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз», а тому справа не підсудна Роменському міськрайонному суду. Розглянувши матеріали справи і наявні в ній документи, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а ухвалу місцевого суду такою, що підлягає скасуванню на підставі ч. 3 ст. 312 ЦПК України. У справі є копія кредитного договору № 500127787, у п. 10 якого передбачена передача спорів між сторонами з приводу цього договору до третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз». Згідно з п. 4 ч.2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. В даній справі немає такого рішення третейського суду. Повернувши позивачу позовну заяву, суддя в ухвалі зазначив, що між сторонами є домовленість про порядок вирішення спору в постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його регламенту. Колегія суддів уважає, що такого запису у договорі недостатньо для повернення позовної заяви позивачу. Згідно зі ст. 17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. В ст. 5 Закону «Про третейські суди» зазначено, що юридичні або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виник з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону. Зі змісту цього Закону випливає, що спочатку повинен виникнути спір про право цивільне або господарське, а потім вже сторони складають третейську угоду про передачу цього конкретного спору на розгляд третейському суду. Діюче законодавство не передбачає права осіб укладати третейську угоду про передачу на вирішення третейському суду невизначеної або необмеженої кількості спорів, які можуть виникнути між сторонами договору у майбутньому. Такі широкі домовленості звужують право осіб на судовий захист до захисту прав тільки в третейському суді, що суперечить правилу, викладеному у ст. 3 ЦПК України. У ст. 2 Закону «Про третейські суди» визначений термін «третейська угода» як угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом. З цього також можна зробити висновок щодо часових рамок - спір вже існує, а також щодо суті спору - він вже конкретно визначений, і за обопільною згодою сторін договору включається в третейську угоду. В наявних документах відсутня третейська угода, яка була б укладена між сторонами кредитного договору № 500127787 від 7 червня 2008 року після виникнення конкретного цивільно-правового спору, який викладений у позовній заяві, з якою ОСОБА_1 звернулась до місцевого суду 19 березня 2009 року. Ці правовідносини сторін також не підпадають під поняття договірної підсудності, передбаченої ст. 116 ЦПК України, оскільки договірна підсудність передбачає визначення територіальної підсудності між загальними місцевими судами, а не третейськими судами. останні правовідносини знаходяться поза межами ЦПК України, оскільки регулюються спеціальним законом «Про третейські суди». При таких обставинах у судді місцевого суду не було достатніх підстав повертати позовну заяву позивачці. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 291, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити. Скасувати ухвалу судді Роменського міськрайонного суду від 26 березня 2009 року, а матеріали повернути до місцевого суду для розгляду зі стадії відкриття провадження у справі. Ухвала апеляційного суду набрала законної сили, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців. Головуючий - Судді - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4136053

Справа № 22ц-2476/2009 Головуючий у 1 інстанції ОВСІЄНКО Ю.К. Категорія – цивільна Доповідач - СКРИПКА А.А. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 грудня 2009 року м. Чернігів АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі: Головуючого-судді ШАРАПОВОЇ О.Л. Суддів: СКРИПКИ А.А., ЗАБОЛОТНОГО В.М. при секретарі: Штупун О.М. за участю: ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника ПАТ „ Альфа – Банк” Барила О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 28 квітня 2009 року у справі за заявою закритого акціонерного товариства „Альфа-Банк” про видачу виконавчого документа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 27 листопада 2008 року в справі за позовом закритого акціонерного товариства „Альфа-Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - ВСТАНОВИВ: Оскаржуваною ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 квітня 2009 року задоволено заяву ЗАТ „Альфа-Банк” про видачу виконавчого документу на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 27 листопада 2008 року, ухваленого у справі за позовом ЗАТ „Альфа-Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Суд ухвалив видати ЗАТ „ Альфа – Банк” виконавчий лист на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „ Всеукраїнський фінансовий союз” від 27 листопада 2008 року по справі № 778 Третейського суду. Не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати, посилаючись на те, що її постановлено судом з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апелянт вказує, що правовідносини, які виникли між сторонами та з приводу яких виник даний спір, є господарськими правовідносинами, оскільки ОСОБА_1 уклав договір кредиту, як приватний підприємець , тому питання про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду необхідно вирішувати господарському суду за місцем розгляду справи третейським судом. Апелянт вказує , що в даному випадку має місце порушення предметної та територіальної підсудності. Також апелянт зазначає, що справу було розглянуто за його відсутності , і його суд першої інстанції належним чином не повідомив про час і місце судового засідання. Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, матеріали справи № 778 Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз’’, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції , виходячи з наступного. Відповідно до приписів ч.1 статті 56 Закону України „Про третейські суди ”, сторони повідомляються про час та місце розгляду заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення третейського суду. Як вбачається з матеріалів справи ( а. с. 11, 12) судове засідання по розгляду заяви про видачу виконавчого документа 28 квітня 2009 року відбулося в суді першої інстанції без участі сторін. Заслуговують на увагу апеляційного суду доводи апелянта відносно того, що справу було розглянуто за його відсутності , і він не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про час і місце судового засідання , оскільки матеріали справи не містять будь – яких доказів щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про час і місце судового засідання. Лист суду першої інстанції ( а. с. 10) , направлений за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_1, з врахуванням правил статтей 74 , 75, 76 ЦПК України не можна вважати належним повідомленням особи про час і місце судового засідання. Розписка про одержання судової повістки ОСОБА_1 з поміткою про дату вручення в матеріалах справи відсутня. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку , що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції . Керуючись статтями : 209, 218, 303, 304, 307; ч.1 , п. 3 статті 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд , - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити . Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 квітня 2009 року скасувати , а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції . Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили. Головуючий : Судді: http://reyestr.court.gov.ua/Review/6998779

Справа № 22ц-2024/2009 Головуючий у 1 інстанції – Овсієнко Ю.К. Категорія – цивільна Доповідач – Скрипка А.А. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 жовтня 2009 року м. Чернігів АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі: Головуючого-судді БОЙКО О. В. Суддів: СКРИПКИ А.А., ДЕМЧЕНКО Л.М. при секретарі: КОВАЛЕНКО Ю.В., ПІЛЬГУЙ Н.В. з участю: представника ЗАТ " Альфа - Банк" Барила О.М., ОСОБА_1. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства „Альфа-Банк” на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2009 року по справі за заявою закритого акціонерного товариства „Альфа-Банк” про видачу виконавчого документа на підставі рішення третейського суду, - ВСТАНОВИВ: В березні 2009 року закрите акціонерне товариство „Альфа-Банк” звернулось в суд з даною заявою ( а. с. 1-2), в якій просило видати виконавчий документ на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнський фінансовий союз” № 399 -5/ 09 від 23 лютого 2009 року про стягнення з ОСОБА_1.на користь ЗАТ „ Альфа – Банк „ заборгованості . ЗАТ „ Альфа – Банк” при цьому посилалося на положення статті 2, ч. 1 статті 56 Закону України „Про третейські суди”. Оскаржуваною ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2009 року в задоволенні заяви ЗАТ „Альфа-Банк” про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнський фінансовий союз” по справі № 399 – 5 / 09 про стягнення з ОСОБА_1. на користь ЗАТ „Альфа-Банк” заборгованості за кредитним договором відмовлено. В апеляційній скарзі ЗАТ „Альфа-Банк” просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2009 року і постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про видачу виконавчого документа. При цьому апелянт посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі відносно того , що склад третейського суду, який розглядав справу , не відповідав вимогам статтей 16-19 Закону України „Про третейські суди” . Апелянт зазначає, що склад Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації „ Всеукраїнський фінансовий союз” відповідав вимогам статтей 17, 18 Закону України „Про третейські суди” та статтей 6, 7 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації „ Всеукраїнський фінансовий союз”. Також апелянт вказує, що розгляд справи № 399 -5 / 09 проводився суддею одноособово. Відповідно до чинного законодавства сторона вправі відмовитись від третейської угоди, якщо доведено, що будь-хто з суддів заінтересований в наслідках розгляду справи і що про ці обставини їй не було відомо до укладення угоди, але на даний час, як зазначає апелянт, відповідних заяв від ОСОБА_1 не надходило, що свідчить про відсутність у нього таких даних. Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду , перевіривши доводи апеляційної скарги , дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції, - залишенню без змін, з наступних підстав. Відповідно до положень ч.1, п. 1 статті 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону. Відмовляючи ЗАТ „Альфа-Банк” в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, суд першої інстанції обґрунтовано послався на положення ч. 6 статті 56 Закону України „Про третейські суди”, приписи якої регламентують , за наявності яких обставин компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документу. Як вбачається з матеріалів справи № 399 -5/09 постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” , ЗАТ „Альфа-Банк” звернулось в третейський суд з позовом до ОСОБА_1. про стягнення заборгованості за кредитним договором ( а. с. 4 - 9). Рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 23 лютого 2009 року ( а. с. третейського суду 105 - 108) стягнуто з ОСОБА_1. на користь ЗАТ „Альфа-Банк” заборгованість за договором про надання траншу 1, договором про надання траншу 2, договором про надання траншу 3 в сумі 12 172 660 грн. 33 коп., а також стягнуто судові витрати по сплаті третейського збору в сумі 21 873 грн. 90 коп. Як вбачається з матеріалів справи третейського суду № 399 – 5/09 ( а. с. 89 , 92) , маються клопотання ОСОБА_1. про обов’язкове проведення розгляду справи з проведенням усного слухання та з обов’язковою присутністю представників сторін. Як вбачається з матеріалів справи третейського суду № 399 -5/09 ( а. с. 105 -108) , розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1. І в матеріалах справи відсутні будь - які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 належним чином був сповіщений судом про день та час розгляду справи. Пункт 9 частини 6 статті 56 Закону України „ Про третейські суди” регламентує , що компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа , якщо третейській суд вирішив питання про права і обов’язки осіб , які не брали участь у справі. Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ЗАТ „Альфа-Банк” в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду. Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності обставин , що мають значення для справи , які суд вважав встановленими , не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ЗАТ „ Альфа – Банк” про видачу виконавчого документу. Оскільки в ході судового розгляду даної справи встановлена обставина , зокрема, вирішення третейським судом питання про права і обов’язки особи, яка не брала участь у справі , що відповідно до положень п.9, ч. 6 статті 56 Закону України „ Про третейські суди ’’ є підставою для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа. Керуючись статтями : 209, 218, 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, суд, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Альфа-Банк” відхилити. Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2009 року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили. Головуючий : Судді: http://reyestr.court.gov.ua/Review/6467685