Гоша

Интересно, а документ, подтверждающий оплату нового кредитора по такому договору факторинга (или купли-продажи кредитного портфеля) в обязательном порядке нужен?? (Ведь, как правило, новый кредитор должен выплатить старому по договору N-ю сумму денег).

Я тоже сначала пребывал в состоянии шока, но сейчас уже успокоился. В апреле 2008 года клиентка взяла в "ОТП Банке" валютный кредит 30450 дол. Сначала платила, но постепенно перестала. В дальнейшем 25.11.2011 года Банк подписал с "ОТП Факторингом" договор купли-продажи кредитного портфеля. Долг (28600 дал.) был продан за ... 103000 грн. В декабре Факторинг подал иск в суд и требует с клиентки уже боле 1 млн. 220 тыс. грн. И вот уже почти полтора года воюем в суде.

izmailka примите мои поздравления соседка, с победой

Интересные решения рождаются у Вячеслава Николаевича Вот еще аналогичное решение http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30499676

Юра Адвокат Да, решение судебной коллегии Апелляционного суда Закарпатской области очень интересное. Но в то же время этот же Апелляционный суд Закарпатской области принял по такому же иску совсем другое решение, с которым можно ознакомиться здесь http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14119465 Р І Ш Е Н Н Я Іменем України 25.02.2011 м. Ужгород Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі: головуючого – судді Куштана Б.П. (доповідача), суддів: Леска В.В. та Чужі Ю.Г., при секретарі Янкович К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18 листопада 2010 р. у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК» про визнання правочину частково недійсним, - в с т а н о в и л а : ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк» (надалі – Банк) у березні 2010 р. Після неодноразової зміни предмету позовних вимог (а.с.26-28, 51-52, 59) остаточно просив: - визнати укладений між ним і Банком правочин від 17.05.06 р. у частині визнання невід’ємною частиною договору Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою і тарифами Банку недійсним; - стягнути з Банку на його користь судові витрати. На обґрунтування зазначав, що укладений між ними 17.05.06 р. правочин (заява на видачу дебетно-кредитної картки) в частині визнання невід’ємною частиною договору Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою і тарифами Банку є недійсним через невідповідність формі договору, оскільки він ніяких додатків не підписував. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 18 листопада 2010 р. позов задоволено: правочин, укладений 17.05.2006 р. між ОСОБА_1 і Банком в частині визнання невід’ємною частиною договору про надання ОСОБА_1 банківської послуги у вигляді видачі дебетної банківської пластикової картки «Visa Gold» (№ картки НОМЕР_1) Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою і Тарифів Банку визнано недійсним. Стягнуто з Банку на користь позивача 81 грн. судових витрат. Апелянт просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в позові повністю. Доводить про порушення судом норм матеріального (ст.ст. 526, 527, 530, 1054, 1050 ЦК) та процесуального права. Указує, що між сторонами був укладений договір про надання банківських послуг, що складається із заяви, пам’ятки клієнта, умов і правил надання банківських послуг, тарифів і форма якого врегульована ст. 634 ЦК України. Зазначає також про сплив строку позовної давності та порушення правил підсудності. Письмових заперечень або пояснень на скаргу відповідач не подав, але в судовому засіданні він і його представник Коцур Ю.І. не визнали скарги та просять залишити рішення без змін. Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення – скасуванню з ухваленням нового по суті позовних вимог, з таких мотивів. Суд першої інстанції виходив з того, що 17.05.06 р. сторони уклали правочин у формі підписаної позивачем заяви про надання йому банківської послуги у вигляді видачі дебетної банківської пластикової картки «Visa Gold» (№ картки НОМЕР_1) з кредитним лімітом в сумі 3000 доларів США за базовою відсотковою ставкою у розмірі 1.1% на місяць з розрахунку 360 днів у році, з терміном дії кредитного ліміту до 17.05.16 р., який збігається з терміном дії самої кредитної картки. Інших договорів про умови надання банківських послуг сторони не укладали. Додатки до заяви не відповідають вимогам ст. 654 ЦК. Отже, Банк не мав права в односторонньому порядку змінювати умови раніше укладеного правочину та нараховувати позивачеві непередбачені правочином від 17.05.06 р. витрати. Колегія суддів не погоджується з цим висновком через його невідповідність обставинам справи та порушення норм матеріального права. Так, 17.05.06 р. позивач подав до Банку заяву про відкриття карткового рахунку з видачею картки «Visa Gold» (№ картки НОМЕР_1) з кредитним лімітом в сумі 3000 доларів США за базовою відсотковою ставкою у розмірі 1.1% на місяць з розрахунку 360 днів у році, з терміном дії кредитного ліміту до 17.05.16 р. Як видно з останнього абзацу вказаної заяви, позивач ознайомився та був згодний з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами банку, а також погодився з тим, що заява разом з цими документами складають між ним і Банком договір про надання банківських послуг. Правочин може бути визнаний недійсним лише з визначених законом підстав та із застосуванням передбачених законом наслідків недійсності. Згідно з положеннями ст. 215 ч.1, ч.3 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто вимог щодо волевиявлення учасника правочину, щодо настання реальних правових наслідків правочину, щодо недопустимості порушення правочином, вчинюваним батьками, інтересів малолітніх дітей. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До них належать переважно правочини з дефектами волі та волевиявлення його суб'єктів. Це: правочини, вчинені неповнолітньою особою за межами її цивільної правоздатності без згоди батьків, піклувальника (ст. 222 ЦК), фізичною особою, обмеженою у дієздатності, без згоди піклувальника (ст. 223 ЦК), під впливом помилок (ст. 229 ЦК) та під впливом тяжкої обставини (ст. 233 ЦК). Окремі правочини визнаються судом недійсними лише за умови підтвердження допущених порушень вимог закону. Це: правочини, вчинені під впливом обману (ст. 230 ЦК), у результаті зловмисної домовленості представником однієї сторони з другою стороною (ст. 232 ЦК), а також фіктивні правочини (ст. 234 ЦК). Жодної з наведених підстав для визнання частково недійсним укладеного між сторонами правочину від 17.05.06 р. з матеріалів справи не вбачається. Твердження позивача про недійсність спірного правочину через його невідповідність формі договору з посиланням на ст. 654 ЦК України та висновок суду першої інстанції з цього приводу є помилковими, оскільки ця матеріальна норма регулює питання зміни або розірвання договору, а не відповідність форми додатків до договору формі самого договору, що за своїм правовим змістом є питанням укладення договору. Отже, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що таке підлягає скасуванню як незаконне та необґрунтоване, а позов – відмові в задоволенні як безпідставний. Керуючись ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 146 ч.1, 212, 213, 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.3, п.4, ч.2, 313, 314 ч. 2, 316, 317, 319 ЦПК України, - в и р і ш и л а : 1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК» задовольнити. 2. Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18 листопада 2010 р. скасувати. 3. У позові ОСОБА_1 відмовити. 4. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Судді:

Ну тогда почитайте здесь и убедитесь http://vss.in.ua/news/11-02-09.html

Уважаемый Антирейд Видимо ссылка не та, определение Апелляционного суда Автономной Республики Крым по этому делу здесь http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=802