vilniy

необхідно визнати недійсним правовстановлюючий документ на предмет іпотеки, тоді не відбувається перехід права власності, а лише анулюється чинний запис в реєстрі; крім того, можна визнати у апеляції недійсною іпотеку, потім (після зняття обтяжень) укласти договір іпотеки цього ж майна з третою особою на один тиждень за правом продати за ст.38 "Про іпотеку"; при невиконанні договору іпотеки звертаємось до суду й отримуємо рішення: .......з правом продати будь-які третій особі продаємо - отримуємо неможливість витребування за ст.388 ЦК головне, щоб касація не стигла

Вчинення ОСОБА_4 договору іпотеки щодо будинку, який належить на праві спільної сумісної власності йому та ОСОБА_1 без згоди ОСОБА_1 могло бути підставою для визнання цього договору недійсним лише в тому разі, якщо б судом було встановлено, що контрагент за цим договором - банк знав або за всіма обставинами не міг не знати про те, що така згода вимагається, а ОСОБА_1 її не дав. Однак, як установлено судом, при укладенні договору іпотеки ОСОБА_4 вказав, що придбав будинок за власні кошти і не перебував під час його придбання ні з ким у шлюбних стосунках. така мотивація касації може мати місце

це рішення незаконне й отримано відомо яким шляхом http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0020600-14 3. У вирішенні спорів про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди суди повинні дослідити, чи могли такі збитки бути реально понесені кредитором та чи вживав кредитор заходів щодо їх відшкодування. Звернувшись до місцевого господарського суду з позовом, Товариство просило стягнути з Комунального підприємства суму упущеної вигоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач безпідставно займає орендовані позивачем приміщення, що позбавляє його можливості використовувати їх у свій господарській діяльності і отримувати прибуток. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином доведено та обґрунтовано понесені ним збитки у вигляді упущеної вигоди внаслідок неправомірного зайняття відповідачем спірних приміщень. Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та приймаючи нове - про відмову у позові, своє рішення мотивував тим, що позивачем не обґрунтовано та не доведено підстав для нарахування збитків у вигляді упущеної вигоди, не подано доказів на підтвердження його реальної можливості щодо отримання доходів від користування орендованими приміщеннями згідно з договором оренди. Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, Вищий господарський суд України залишив постанову апеляційного господарського суду без змін з огляду на таке. Відповідно до приписів статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані. Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі використання зазначених приміщень. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Судом апеляційної інстанції встановлено, що вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди базуються на розрахунку можливого прибутку у разі використання спірних приміщень з урахуванням середньомісячного прибутку за метр квадратний, який отримує позивач, з приміщень, які ним використовуються. Такі розрахунки є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати позивач, якщо б відповідач не здійснював протиправні дії. З огляду на наведене апеляційний господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову у позові (постанова Вищого господарського суду України від 13.06.2012 № 10/27). п.с якщо щось в суді купляти, то й тільки самому писати

Стаття 29. Цивільна процесуальна дієздатність 2. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

скоріш за все пайовик 3 сплатив увесь розмір паю, а пайовик 4 свої зобов'язання не виконував; відтак суд перевів права одного пайовика на права іншого....

Згідно цього листа ВССУ http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n0005740-11 оскаржуються усі ухвали серед тих, що заначені у ст.293 ЦПК, однак ухвала про забезпечення доказів (витребування документів) відсутня у цьому переліку....

1. оскільки порушень торгів немає, покупець став в силу ч.5 ст.12, ч.2 ст.388 ЦК добросовісним набувачем, у якого таке майно не може бути витребувано; 2. через те, що іпотека внаслідок скасування напису не припинилась - кредитор в межах давності може отримати ще один напис або рішення суду (наприклад, з правом передбаченим ст.38 ЗУ "Про іпотеку", реалізувавши яке продасть предмет іпотеки ще раз тому ж самому покупцю) та знов звернути стягнення на витребуване Вами майно; Але в залежності від цінності предмета іпотеки можна отримати рішення про витребування наведеного майна за ст.388 ЦК з тих підстав, що набувач не є добросовісним. Далі ввести це майно в іпотеку на тиждень з правом продажу будь-якій особі, й поки касація буде все скасовувати у майна з'явиться новий власник-іпотекодержатель, який теж буде добросовісним набувачем.

ці поради неспроможні. вважаю, що одним з дієвих способів блокування виконавчого провадження є, зокрема, оскарження усіх без винятку дій державних виконавців для прикладу: рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки ухвалено у 2009 році у 2011 році зроблено оцінку, проведено рецензування, оскаржено оцінку до суду, поки скаржились строк дії її сплив, "Ощад" призначив оцінювача на повторну, постанова виконавця про призначення оцінювача була скасована, далі звернення до опіки, опіка відмовляє у реалізації, банк до суду виселяти, виселив (але не всіх хто по факту був зареєстрований та й ті, що формально виселені - фактично не зовсім), наклав арешт, оскарження акту та його скасування...тобто постійна робота з оскарженням дій та актів є реальніим результатом тривання виконавчого провадження вже більше 2, 5 років, а не дитячи загравання з цим бидлом деякі скани: http://s004.radikal.ru/i208/1310/47/fcccd922ca31.jpg http://s45.radikal.ru/i109/1310/ff/b0e4e31d362e.jpg http://i037.radikal.ru/1310/51/134e26f03fd0.jpg http://s020.radikal.ru/i706/1310/e5/c6689d42eb07.jpg Далі буде... якщо щось незрозуміло, пишіть...

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2011 року у справі № 5008/1150/2011 стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ПAT «Дельта Банк» заборгованість по Кредитному договору у сумі 156 645, 97 доларів США (а.с. 128-130), і ці вимоги були включені до кредиторської вимоги, з якою Банк звернувся до ліквідатора. Як ствердив представник Банку в судовому засіданні апеляційного суду до державної виконавчої служби для стягнення заборгованості з ОСОБА_3 за вказаним рішенням господарського суду Банк не звертався. ЗАКОН УКРАЇНИ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом Стаття 23. Виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника 1. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. 8. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Стаття 91. Розгляд господарським судом справи про банкрутство фізичної особи - підприємця 1. Одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство фізичної особи - підприємця господарський суд накладає арешт на майно фізичної особи - підприємця, за винятком майна, на яке згідно із законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває в заставі з підстав, не пов’язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності. Стаття 92. Особливості задоволення вимог кредиторів фізичної особи - підприємця, визнаної банкрутом 2. До задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на спеціальний банківський рахунок, відшкодовуються витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця і виконанням постанови господарського суду про визнання фізичної особи - підприємця банкрутом. Вимоги кредиторів задовольняються в такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов’язаннями, забезпеченими заставою майна фізичної особи - підприємця; вимоги громадян, оскільки банк встиг стати забезпеченим кредитором у процесі банкрутства, то він має право на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки процедура банкрутства є особливою формою звернення стягнення

у цьому сервісі відслідковується факт отримання рекомендованого поштового відправлення за номером квітанції. В АР Крим, наприклад, судді самі роблять роздруківку з сайту, як підтвердження отримання повістки (якщо повідолмення не надійшло до суду). Апеляція залишає в силі.

Це недолуге бидло в мантіях.... питання належності доказів вирішено ВАСУ http://www.vasu.gov.ua/ua/generalization_court_practice.html?_m=publications&_t=rec&id=2008 онлайн сервіс http://services.ukrposhta.com/barcodesingle/, деякі ВПЗ засвідчують витяг звідси своєю печаткою. Крім того можна отримати довідку про відсутність листів у мою адресу за певний період від певного адресата.

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v1293600-13 чекаємо на ВССУ

Це питання давно вже вирішено. http://sc.gov.ua/uploads/tinymce/files/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%20%E2%84%96%204-18304-12%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2013.02.2012%D1%80..doc

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А 06.11.2009 N 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними 8. Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК ( 435-15 ).

відповідальність поричителя настає у тому разі, якщо: 1.відбулась заміна боржника, а не кридитора, оскільки при заміні кредитора закон не встановлює можливість припинення поруки у разі відмови поручителя поручитись перед новим кредитором за старого боржника. Поручитель й так вже поручився за боржника. Він ручається за конкретну особу, фінансові можливості якої не повинні змінюватись у бік зменшення у разі заміни кредитора. Тобто, якщо боржник був спроможний платити первісному кредитору, то й нічого не заважає йому платити будь-якому іншому. Відтак, заміна кредитора не може впливати на ставлення (чинність поруки) поручителя до боржника, через те, що це не впливає на майновий стан боржника. Таким чином у разі заміни кредитора порука у будь-якому разі зберігаться незалежно від волі поручителя. 2.поручитель поручився перед кредитором за нового боржника (ч.3 ст.559 ЦК);

право іпотекодержателя продати предмет іпотеки будь-якій особі чинне за наявності відповідного застереження в договорі іпотеки. однак банк має право лише продати без надання жодних інших повноважень (як-от отримання витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу), оскільки це не передбачено законом.

розрізняйте будь-ласка цивільні та інші правовідносини, на які положення ст. 61 Конституції України не поширюються. http://reyestr.court.gov.ua/Review/24068103 http://reyestr.court.gov.ua/Review/24068104

якщо буде знесуть це рішення...ст.37 ЗУ "Про іпотеку" передбачає набуття у власність предмету іпотеки, однак про це іпотекодержатель не просив у позові скориставшись правом передбаченим ст.38 ЗУ "Про іпотеку". Відтак ст.37 ЗУ "Про іпотеку" не підлягає застосуванню. щодо дозволу опіки, то він надається чи не надається на наступній стадії цивільного процессу згідно з п.4.5.9. Інструкції й не вимагається на стадії розгляду справи по суті

где написано, что нельзя? Берут и объединяют, и прописывают даже положения о поруке в нем (т.е. буквально цитируя об увеличении ответственности из 559 ст. ). И все это по одному обязательству. вот так вот. посилання будь-ласка дайте на такий договір....особливо на пункт про предмет: оскільки якщо об'єднати ці два види забезпечення в один, виходить що поручитель (майновий поручитель) відповідає одночасно: а) виключно в межах вартості предмета іпотеки; б) усім своїм майном таких договорів немає.... це 100% абсурд, місце якому на сторінках роману Кафки....

назва не має значення, лише зміст..... об'єднати поруку та іпотеку у один договір неможливо...лише у разі наявності кількох основних зобов'язань

Буквальне тлумачення зазначених положень дозволяє дійти до висновку, що у разі якщо заставодавцем (іпотекодавцем) виступає не боржник, а третя особа, то між третьою особою та заставодержателем мають існувати відносини поруки. це на підставі чого? ніби як тільки іпотекодавцем стає третя особа вона автоматично є поручителем, а не тільки майновим поручителем..... співіснування поруки та іпотеки???? як можуть існувати два різни обсяги відповідальності одночасно? при цьому у разі іпотеки це конкретне майно, а поруки - все, що належить поручителеві. "У спірних правовідносинах необхідно вести мову про наявність трьох зобов’язань: основного (кредитний договір), додаткового, що забезпечує виконання основного зобов’язання (порука), додаткового, що забезпечує виконання зобов’язання з поруки (застава)." якщо б поручитель уклав з банком окремий договір іпотеки із забезпечення виконання ним зобов'язань за договором поруки у разі невиконання основного договору боржником - тоді да, а так несинітниця Це замовне та недолуже підтягування іпотеки під поруку - брєд від Одеского лікнепу можуть сприймати лише люди з одеською свідомістю. порука та іпотека різні правові явища, які регулюються різними правилами, що не допускають жодних аналогій.... як би не хотілось повернути їх на свою користь практика ВССУ та ВСУ не зміниться... автори взагалі не розуміють сутність алеаторних (ризикових) зобов'язань та штампують замовні псевдонаукові висновки....

переподати позов від імені ТОВ «Кредитні Ініціативи» і все....

це питання вирішуватиме вже касація.....й однозначно визнає це питання правовим, оскільки відповідь на нього потребує лише спеціальних знань у галузі права, якими суддя й повинен володіти

http://reyestr.court.gov.ua/Review/26093059

Які вимоги нормативних актів, що регулюють порядок видачі, погашення кредиту, їх обліку та контролю не дотримано Публічним Акціонерним Товариством «Комерційний Банк «Надра» стосовно взаємовідносин з ОСОБА_3, які виникли на підставі кредитного договору № 456\П\27\2008-840 від 05.09.2008 року. ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А N 8 від 30.05.97 м.Київ Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах 2. Вказати судам на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду (зокрема щодо вини, неосудності чи недієздатності особи тощо). http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-97