AlexKharkov

Пользователи
  • Content Count

    214
  • Joined

  • Last visited

Community Reputation

31 Очень хороший

3 Followers

About AlexKharkov

  • Rank
    Активный участник

Информация

  • Пол
    Мужчина

Recent Profile Visitors

4,167 profile views
  1. Спасибо. Это тоже подходит, только в этом случае спор изначально рассматривался в админсуде, а ВАСУ хотел передать в хозсуд. А я ищу случай, когда спор рассматривался в порядке гражданского судопроизводства , а ВСУ отправил в админсуд. Может кто-то видел?
  2. Прошу помочь вот в каком вопросе. ВСУ в 2016 вынес постановление , что споры о перерегистрации подсудны гражданским судам. Через год где-то 27 или 28 апреля 2017 г. ВСУ выносит постановление , что данные споры подсудны админсудам. Может у кого -то есть это постановление. Пытался в реестре найти , но оно исчезло.
  3. Державний герб України ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 01 лютого 2016 року № 826/25748/15 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Нагорянський С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29 липня 2015 року, індексний номер 23244530, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»; - зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968) право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що здійснена приватним нотаріусом 29 липня 2015 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2015 року відкрито провадження у справі. Представник позивача під час судового розгляду справи позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав через канцелярію суду письмові заперечення проти позову. Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав їх необґрунтованості, також подав письмові заперечення проти позову. 12 січня 2016 року суд ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. 24 червня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсибанк») та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11363880000 на суму 40000 дол. США під 15,5 % річних, строком до 24 червня 2015 року. Для забезпечення виконання вказаного Договору, 24 червня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки квартири, зареєстрований в реєстрі за № 305, посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Руденко О.Є., згідно умов якого, ОСОБА_1 передала в іпотеку ПАТ «Укрсибанк» належну їй на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1. У подальшому, ПАТ «Укрсиббанк» на підставі договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року відступило ТОВ «Кей-Колект» право вимоги заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11363880000 від 24 червня 2008 року. Відтак, внаслідок укладення вказаної угоди ТОВ «Кей-Колект» набуло статусу Іпотекодержателя за Договором іпотеки від 24 червня 2008 року квартири за адресою: АДРЕСА_1. Як пояснив позивач, 05 листопада 2015 року вона отримала Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якого, ТОВ «Кей-Колект» звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича із заявою про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень щодо права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1. 29 липня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфіним Борисом Михайловичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від, індексний номер 23244530, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ «Кей-Колект». Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29 липня 2015 року, номер запису 10598029, підставою для виникнення права власності за ТОВ «Кей-Колект» є Договір іпотеки (квартири) від 24 червня 2008 року зареєстрований в реєстрі за №305, посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Руденко О.Є. Не погоджуючись з діями приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича по проведенню державної реєстрації права власності та по прийняттю рішення про реєстрацію права власності на належну їй квартиру, вважаючи, що реєстрація права власності за ТОВ «Кей-Колект» відбулась з порушенням встановлених правил та процедур, позивач звернулась до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було незаконно проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект», оскільки останнім не перевірено чи має ТОВ «Кей-Колект» зареєстроване право власності на вказане майно. Крім того, позивач стверджує, що окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя вона не укладала з жодною юридичною особою, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для реєстрації права власності на належну їй квартиру за ТОВ «Кей-Колект». Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, посилається на те, що правовою підставою для реєстрації права власності за Іпотекодержателем є договір іпотеки, в якому міститься іпотечне застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки, що за правовою силою прирівнюється до Договору про задоволення вимог Іпотекодержателя. Крім того, відповідач зазначив, що на адресу позивача було направлено повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, яке отримане нею належним чином, що свідчить про дотримання встановленої Законом процедури. Третя особа в обґрунтування своїх заперечень проти позову підтримала правову позицію відповідача стосовно спірних правовідносин. Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; заявник - зокрема, іпотекодержатель, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено іпотеку, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом. Відповідно до статті 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. В силу статті 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Згідно статті 24 Закону України «Про іпотеку», відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Частиною 1 статті 36 Закону України «Про іпотеку» визначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону (ч. 2 ст. 36 Закону України «Про іпотеку»). При цьому, можливі способи звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку визначені частиною третьою статті 36 Закону України «Про іпотеку». Так, за приписами ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. Судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до ПАТ «Укрсиббанк» про визнання недійсним договору іпотеки від 24 червня 2008 року і за яким квартира АДРЕСА_1 була передана кредиторові в іпотеку, в якості забезпечення виконання ОСОБА_1 кредитних зобов'язань. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 березня 2012 року у справі № 2/2029/544/2012 у задоволенні позову відмовлено. Як вбачається з п. 5 Договору іпотеки квартири, зареєстрованого реєстрі за № 305, посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Руденко О.Є., сторони (та ОСОБА_1) досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: 5.2.1 Передача Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку»; 5.2.2 Отримання Іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені Іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку». З урахуванням наведеного слідує висновок, що сторони за договором іпотеки дійшли згоди, що право власності на об'єкт заставленого майна виникає лише у певному випадку, а саме: на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку». Водночас, в матеріалах справи відсутні докази укладання договору між Іпотекодавцем і Іпотекодержателем про задоволення вимог Іпотекодержателя. Таким чином, суд вважає, що дії приватного нотаріуса щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, є протиправними. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що реєструючи право власності на належну позивачу квартиру за Іпотекодержателем, відповідачем порушено вимоги ст.ст. 3, 15, 16 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження», оскільки вчинена ним дія не була пов'язаною із вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном. Крім того, підставою для виникнення права власності за ТОВ «Кей-Колект» приватний нотаріус вказав у оскаржуваному рішенні Договір іпотеки (квартири) від 24 червня 2008 року зареєстрований в реєстрі за № 305, посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Руденко О.Є. З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Відтак, наведені положення Закону дають змогу дійти висновку, що договір іпотеки не є підставою, що підтверджує виникнення, перехід або припинення права власності на нерухоме майно, чого відповідачем при прийнятті відповідного рішення до уваги враховано не було. Окремо суд звертає увагу, що згідно Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку; не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки); кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи. Судом встановлено, що спірна квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позичальника; загальна площа не перевищує 140 кв. метрів. Усі вищенаведені обставини свідчать про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття рішення № 23244530 від 29 липня 2015 року про проведення державної реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що здійснена приватним нотаріусом 29 липня 2015 року. Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити позов у повному обсязі шляхом визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29 липня 2015 року, індексний номер 23244530, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ відповідальністю «Кей-Колект»; зобов'язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію за ТОВ «Кей-Колект» право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що здійснена приватним нотаріусом 29 липня 2015 року. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд присуджує на користь позивача всі понесені нею під час судового розгляду справи судові витрати. Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ : 1. Позов задовольнити. 2. Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29 липня 2015 року, індексний номер 23244530, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект». 3. Зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968) право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що здійснена приватним нотаріусом 29 липня 2015 року. 4. Судові витрати у розмірі 974,40 грн. (дев'ятсот сімдесят чотири грн. 40 коп.) стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) з рахунку приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича. Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя С.І. Нагорянський http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55344663
  4. Ну вот и закончились 2 ,5 месяца стресса . В клопотаннях "про забезпечення позову" нам суд отказывал. Коллекторы пытались ворваться в квартиру , но мы выстояли и победили. Всем успеха!!! И огромное спасибо за умные мысли. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=8144
  5. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2016 року м. Київ Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого Лященко Н.П., суддів:Гуменюка В.І.,Сеніна Ю.Л., Охрімчук Л.І.,Яреми А.Г., розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_6, заінтересована особа - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 7 серпня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 березня 2015 року, в с т а н о в и л а: ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 7 серпня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за споживчим кредитом. Заявник зазначав, що спірні правовідносини щодо стягнення заборгованості за кредитним договором регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», а тому ця справа не підвідомча третейському суду відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», що є підставою для скасування оскаржуваного рішення. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2015 року, у задоволенні заяви ОСОБА_6 відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 березня 2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_6 на підставі пункту 5 частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судових рішень ОСОБА_6 порушує питання про скасування постановлених судами рішень та ухвалення нового рішення про задоволення його заяви з передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України ЦПК України підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме пункту 1 частини другої статті 3895, пункту 2 частини першої статті 38910 цього Кодексу та пункту 14 частини першої статті 6, пункту 2 частини шостої статті 56 Закону України «Про третейські суди». На підтвердження зазначеної підстави подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_6 посилається на постанову Верховного Суду України від 2 вересня 2015 року. Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваних судових рішень підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом. За положеннями пункту 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права. За змістом статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо встановить, що судове рішення є незаконним. У справі, яка переглядається, суди встановили, що 15 вересня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - АКБ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 800/16/13-1/8-374, за умовами якого останній отримав 95 тис. 75 доларів США на інвестування будівництва квартири строком до 10 вересня 2033 року. 7 серпня 2014 року постійно діючим третейський судом при Асоціації українських банків (третейський суддя Ярошовець В.М.) ухвалив рішення, яким позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості задоволено: стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 890 998грн 63 коп. та третейський збір у розмірі 9 039 грн 99 коп. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_6 про скасування рішення третейського суду, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися й суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що третейський суд діяв в межах своєї компетенції. Разом з тим, Верховний Суд України в постанові від 2 вересня 2015 року у справі з аналогічними обставинами за заявою про скасування рішення постійно діючого третейського суду висловив правову позицію, про те, що заявник є споживачем послуг банку, спір виник щодо заборгованості за кредитом, третейському суду в силу положень пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди» така справа не підвідомча. Отже, існує невідповідність оскаржуваного судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування в подібних правовідносинах норм матеріального права. Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди» (частину першу статті 6 цього Закону доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 2983-VI від 3 лютого 2011 року) третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, про скасування якого просив ОСОБА_6, ухвалено 7 серпня 2014 року, тобто після внесення зазначених змін до Закону України «Про третейські суди». Суди, розглядаючи заяву ОСОБА_6, на цю обставину не звернули уваги та відмовили у її задоволенні, помилково пославшись на те, що спір, який виник між сторонами, не є спором щодо захисту прав споживачів. Відповідно до статті 3895 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано, якщо справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону. У справі, яка переглядається, ОСОБА_6 є споживачем послуг банку, спір виник щодо заборгованості за кредитом, третейському суду в силу положень пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди» така справа не підвідомча. Оскільки неправильне застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення справи, то відповідно до частин першої, другої статті 3604 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви. Керуючись пунктом 1 статті 355, пунктом 1 частини першої статті 3603 , частиною першою статті 3604 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України п о с т а н о в и л а : Заяву ОСОБА_6 про перегляд судових рішень задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 листопада 2014 року, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 березня 2015 року скасувати. Заяву ОСОБА_6 задовольнити. Рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 7 серпня 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості скасувати. Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України. Головуючий Н.П. Лященко Судді: В.І. Гуменюк Ю.Л. Сенін Л.І. Охрімчук А.Г. Ярема http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55343353
  6. Так как Кей Коллект менял адрес, думаю написать надо так, на всяк случай Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» 04070, м. Київ, вул. Іллінська,8 Фактична адреса: 04071, м.Київ, вул. Межигірська, 22 Код ЄДРПОУ 37825968 телефон/факс: + 38 (044) 377 77 30 електрон. пошта: inbox@k-kollekt.com
  7. Может кому -то пригодиться. Я категорично не погоджуючись з діями приватного нотаріуса КМНО Суперфіна Б.М. по проведенню державної реєстрації та по прийняттю рішення про реєстрацію права власності на мою квартиру, вважаю, що реєстрація права власності відбулась з порушенням встановлених правил та процедур. Зокрема, згідно п. 5.1 Договору іпотеки, сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Згідно п. 5.2 Договору іпотеки, позасудове врегулювання здійснюється одним із наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: п. 5.2.1 Договору іпотеки, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку"; Я стверджую, що ніякого окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, я не укладала з жодною особою. Саме тому у Відповідача були відсутні підстави для реєстрації прав на мою квартиру за іншою особою. Згідно ст. 36 Закону України «Про іпотеку», в редакції яка діяла на момент укладення Договору іпотеки (24.06.2008 р.),сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними. Згідно ст. 37 Закону України «Про іпотеку», в редакції яка діяла на момент укладення Договору іпотеки (24.06.2008 р.), Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. Право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність. Пізніше, відповідно Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» № 800- VI від 25.12.2008 р.. до ст. 36 та 37 Закону України «Про іпотеку», були внесені зміни зокрема: - друге речення частини першої викладено в такій редакції: "Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки"; частину третю викласти в такій редакції: "Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати"; Частину першу статті 37 викладено в такій редакції: "Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання"; Зазначений вище Закон набув чинності вже після укадення Договору іпотеки, тому його норми не розповсюджуються на правовідносини, що виникли до набуття ним чинності. Таким чином, тільки при укладенні окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя ТОВ «Кей - Колект» мало право зверненути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.
  8. АпПет и Васили, огромное спасибище. Реш судов четко показывают подсудность в окруж. админсуд Киева. Нотариус выступал как госрегистратор. Как я изначально и объяснял. То , что он физлицо никто не оспаривает. , но ведь госрегистратор сам по себе - тоже физлицо, но во время совершения действий он действует от имени государства. П.С. Дух и Я.Воронежский ваше мнение может быть тоже верное, но практики в районном суде Харькова нет, и времени на эксперимент нет. Ещё раз спасибо Васили за подкрепление позиции решениями - это очень грамотно.
  9. Поздравляю с победой! Апелляция - это серьёзный аргумент. По вопросу подсудности: Подавать буду в Окружной админ суд Киева. Суд. практика уже есть К Суперфину тоже (ниже в теме.). Победы нам всем!
  10. Я сам юрист))) и ко мне обратились. Иск подаётся к нотариусу, который выступает в данном случае как госрегистратор. Наверное всё-таки Окружной админ суд Киева. Если подавать в Харькове (квартира в Харькове) то во-первых спор не об имуществе, не о его разделе и признании собстаености на него. КТО-ТО УЖЕ ПОДАВАЛ В СУД НА СУПЕРФИНА? У меня вопрос, есть нотариус Суперфин - Голосеевский район Киева, но в данном случае он выступает как госрегистратор - Окружной админ суд Киева. Что думаете?
  11. В нашем случае перерегистрацию провёл нотариус Суперфин. Иск буду подавать к нему в Окруж. админ суд Киева. Находится Суперфин в Киеве, по ул. "Великій Васильківській, 84 , кв. 14 " (была "Червоноармійська") , это метро Олимпийская.
  12. В Харькове тоже началось. Обратилась заёмщица Укрсибба. Кейкалеки переоформили на себя в июле 2015. узнала недедю назад. Форум читаю 3 ночи. Вот сделал вытяжку. Может кому -то пригодиться для написания иска. О ходе дела буду информировать. Удачи нам всем. П.С. в Фбуке и контакте есть группы Финансового майдана и Кредитгого майдана (кажется одно и тоже , но методы разные, одни в судах больше, другие на улицах по митингам выступают ). Позже сброшу названия групп заёмщиков в ФБуке. Групп около 20 разных во всех несколько тысяч людей. Нужна огласка. https://www.facebook.com/groups/gromadskij.kontrol/ https://www.facebook.com/groups/All.Ukrainian.Movement.Financial.Maidan/ https://www.facebook.com/groups/GOKredytnyjMajdan/?ref=browser https://www.facebook.com/groups/postanova662/ https://www.facebook.com/groups/977969255588455/ https://www.facebook.com/groups/razom2014/ https://www.facebook.com/groups/OTPkredit/ https://www.facebook.com/groups/296230943852011/?fref=ts https://www.facebook.com/groups/292227670811454/ https://m.vk.com/kreditmaidan Антир_Форум.doc
  13. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 грудня 2014 року м. Київ Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого Яреми А.Г., суддів: Григор’євої Л.І., Охрімчук Л.І., Гуменюка В.І., Сеніна Ю.Л., Лященко Н.П., Сімоненко В.М., - розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства “Спеціалізоване підприємство Юстиція”, ОСОБА_2, Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, треті особи: публічне акціонерне товариство “Банк Форум”, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акта про проведення прилюдних торгів і свідоцтва про право власності, скасування реєстрації права власності та повернення квартири за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 січня 2014 року, в с т а н о в и л а: У липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що в межах виконавчого провадження про стягнення з нього на користь акціонерного комерційного банку “Форум” (далі – АКБ “Форум”), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство “Банк Форум”, заборгованості за кредитним договором у сумі 59 тис. 619 доларів США 87 центів із прилюдних торгів, що відбулись 15 липня 2013 року, відчужено належну йому квартиру АДРЕСА_1. Переможцем торгів став ОСОБА_2, який придбав квартиру за 189 667 грн 50 коп. Вважає, що вказані торги відбулись із порушенням законодавства, а саме: статей 1, 2, 33, 43, 48 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV “Про іпотеку” (далі – Закон України № 898-IV), положень Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі – Закон України № 606-XIV), пунктів 1.4, 3.11, 4.6 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038 (далі – Тимчасове положення). Так, на його думку, початкова ціна продажу квартири на прилюдних торгах була на 90 % нижчою від її вартості; його не було повідомлено про проведення торгів та уцінку майна; реалізовано квартиру, що була предметом іпотеки, за відсутності рішення суду або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки. ОСОБА_1 просив: визнати недійсними прилюдні торги від 15 липня 2013 року, протокол проведення прилюдних торгів від 15 липня 2013 року, акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 16 липня 2013 року, свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, яке видане ОСОБА_2; скасувати реєстрацію права власності на квартиру та повернути йому квартиру. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 листопада 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 18 грудня 2013 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 січня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вказані судові рішення. У заяві про перегляд зазначеної ухвали суду касаційної інстанції ОСОБА_1 порушує питання про скасування цієї ухвали й направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), – неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права, а саме частини третьої статті 33 Закону України № 898-IV, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_1 посилається на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 серпня 2014 року у справі за позовом про визнання недійсними прилюдних торгів (№ 6-8723св14). Так, постановляючи ухвалу від 6 серпня 2014 року у справі № 6-8723св14, суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду, який, установивши, що в ході прилюдних торгів спірне майно було реалізоване єдиному учаснику торгів, задовольнив позов. При цьому суд виходив із того, що реалізація предмета іпотеки можлива лише у разі наявності відповідного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчого напису нотаріуса чи договору про задоволення вимог іпотекодержателя, а не рішення суду про стягнення заборгованості. У справі, яка переглядається, суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій не знайшли правових підстав для визнання прилюдних торгів із реалізації спірної квартири недійсними, оскільки фактів порушення вимог Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних торгів, а також прав і законних інтересів позивача не встановлено, і, відмовляючи в задоволенні позову, виходили з того, що підставами для визнання прилюдних торгів недійсними може бути лише порушення визначених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням. Заслухавши суддю–доповідача, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав. Як установлено судами у справі, яка переглядається, у порядку виконання виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова 20 грудня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ "Форум" коштів у сумі 59 тис. 619 доларів США 87 центів 25 лютого 2013 року описано й арештовано майно боржника – квартиру АДРЕСА_1. Згідно з іпотечним договором, укладеним 18 червня 2008 року між АКБ "Форум" і ОСОБА_1 з метою забезпечення зобов'язань останнього за кредитним договором від 18 червня 2008 року, зазначена квартира була предметом іпотеки. 31 травня 2013 року між Деснянським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції та приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство Юстиція" укладено договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Прилюдні торги з реалізації спірної квартири, призначені на 24 червня 2013 року, не відбулись через відсутність покупців, у зв'язку з чим 27 червня 2013 року державним виконавцем складено акт уцінки майна, відповідно до якого вартість арештованого майна зменшено з 252 890 грн до 189 667 грн 50 коп. 15 липня 2013 року проведено прилюдні торги з реалізації вказаної квартири за участі двох покупців, один з яких, ОСОБА_2, переміг у торгах і придбав зазначене майно за 189 800 грн. Рішення суду або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки в матеріалах справи відсутні. Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом України № 606-XIV, Цивільним кодексом України (далі – ЦК України) та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону. Загальний порядок реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів визначено нормами Закону України № 606-XIV та Тимчасового положення. Згідно з пунктом 1.4 Тимчасового положення організація та проведення прилюдних торгів із реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України № 898-IV. Отже, Законом України № 898-IV визначено спеціальний порядок для реалізації з прилюдних торгів предмета іпотеки. Аналіз норм з точки зору колізії загальної та спеціальної норм дає підстави для висновку про те, що у разі, коли прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону України № 898-IV до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, – норми Закону України № 606-XIV та Тимчасового положення. Такого по суті висновку дійшов і суд касаційної інстанції у справі, яка переглядається, установивши, що факти порушення вимог Тимчасового положення при проведенні прилюдних торгів та прав і законних інтересів позивача відсутні. За таких обставин судом касаційної інстанції ухвалено законне рішення, тобто підстави, на які посилається заявник, не підтвердились, тому вважати заяву обґрунтованою не можна. Відповідно до статті 360–5 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися. Керуючись статтями 355, 360-3, 360-5 Цивільного процесуального кодексу України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України п о с т а н о в и л а: У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 січня 2014 року відмовити. Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України. Головуючий Судді Верховного Суду України: А.Г. Ярема Л.І. Григор’єва В.І. Гуменюк Н.П. Лященко Л.І. Охрімчук Ю.Л. Сенін В.М. Сімоненко Правова позиція (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 грудня 2014 року № 6-200цс14) Аналіз норм Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі – Закон України № 606-XIV) і Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038 (далі – Тимчасове положення), якими визначено загальний порядок реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, та норм Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV “Про іпотеку” (далі – Закон України № 898-IV), зокрема статей 33, 41-49, якими визначено спеціальний порядок реалізації з прилюдних торгів предмета іпотеки, з точки зору колізії загальної та спеціальної норм дає підстави для висновку про наступне. У разі, коли прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, то при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону України № 898-IV до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, – норми Закону України 606-XIV та Тимчасового положення. Спава № 6-200цс-14 http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/D9E2D3D93D33EF15C2257DBD004C7736
  14. Для присоединения к иску нужно отправить заявление о присоединении (прикрепил во 2 части).. Отправляем с уведомлением и описью. П.С. Труд человек проделал колоссальный.
  15. 3 частина. те, аби суд запросив у Президента його висновки, які стосуються саме правоздатності валютного кредитування. Це клопотання буде одним із моїх прохань до суду. 7777777 Зрозуміло, що Президент не зможе особисто приймати участь в судових засіданнях ні в якості співвідповідача, ні в якості третьої сторони на стороні позивача, але він може прийняти в них участь через свого представника. Таким представником має бути (бажано) прокурор, який, в силу положення частини другої статті 60 КАС України, може здійснювати у суді представництво інтересів як громадянина, тобто всіх осіб, які постраждали від незаконних дій банкірів, так і держави, що рівнозначно участі в судовому розгляді самого Президента в разі, якщо прокурор буде виконувати саме його доручення. 7777777 При цьому прокурор може здійснювати представництво на будь-якій стадії судового процесу, а для всіх учасників розгляду справи, які виступатимуть на стороні позивача, участь в розгляді справи прокурора може значно спростити процес притягнення відповідачів (які не визнають своєї провини) вже до кримінальної відповідальності, в разі, якщо цього потребуватимуть «інтереси справи». 7777777 Зрозуміло, що на роль повноважного представника Президента України в розгляді цієї досить важливої справи може бути залученим керівник відділу представництва інтересів Президента України в судах Короленко Віктор Вікторович. 7777777 Я клопотатимусь перед судом з проханням допомогти мені залучити до розгляду справи представника Президента України ще й з того приводу, що мені особисто цього зробити не вдалось – мої намагання зустрітись хоча б з одним із його радників до бажаного результату так і не привели. 7777777 Я полишаю вирішення цього питання на розсуд суду. Маю впевнену надію на те, що суд мені у вирішенні цього питання допоможе. 7777777 При цьому я прошу суд якось упередити можливість залучення до ролі представника Президента когось із співробітників РНБО, до якої я маю особливі претензії, через що і визначаю її в якості окремого співвідповідача. При цьому я приймаю до уваги саме те, що всі керівники центральних органів державної виконавчої влади є членами РНБО, через що я й не визначаю в якості співвідповідача сам Кабінет Міністрів України. 7777777 Своє прохання до колегії суддів я сформулюю окремим клопотанням наступним чином: (можливо, що я цього і не робитиму - хід справи покаже – що далі і як…) 7777777 1 - в процесі підготовки до судового розгляду позову 7777777 7777771.1 (керуючись положеннями статті 111 «Попереднє судове засідання» КАС України) провести попереднє судове засідання, з метою уточнення складу учасників судового розгляду цієї загальної частини позову, уточнення позовних вимог та заперечень проти позову і проведення інших дії, необхідних для підготовки справи до судового розгляду, з наголосом на використання всіх можливих засобів для примирення сторін в порядку, визначеному статтею 113 «Примирення сторін під час підготовчого провадження» КАСУ. 77777 Відразу заявляю суду клопотання про запрошення для участі в попередньому судовому засіданні: (для вирішення питання про можливість їх участі в розгляді справи на стороні позивача в порядку, визначеному ст. 60 КАСУ). 7777777 - представника Президента України (бажано керівника відділу представництва інтересів Президента України в судах Короленка Віктора Вікторовича); 7777777 - представника Генеральної Прокуратури України (суд може зробити це керуючись правилом, встановленим частиною третьою статті 60 КАС України) --- і далі… 7777777 … – над текстом цього клопотання я ще попрацюю і передам його суду згодом – не пізніше 24 грудня – і якщо ж такого клопотання передано не буде, то нехай сам суддя, який готуватиме справу до розгляду, вирішує це питання самостійно. 7777777 Можливо, що я не зовсім вірно тлумачу собі правові норми, закладені в статтю 60 КАС України, але думаю, що це не стане на перешкоді можливості мирно владнати всі ті спірні питання, які і стали предметами мого позову. А всі питання, які стосуються наших конкретних вимог та претензій до самого Президента України П.О. Порошенка досить детально описані в позові до нього особисто (справа № 800/469/14). Суддя Весельська Т.Ф. може повернути його без розгляду, та ми повернемось до нього в цій справі. 7777777 777 .Співвідповідачі:. .Рада національної безпеки і оборони України. 7777777(більш детально на сторінках 29 – 32 додатку 1а) Формулюючи свої претензії до Ради національної безпеки і оборони України я керуюсь тим, що до її функцій (як головного дорадчого та консультативного органу Президента України з питань, до яких включена і економічна безпека держави) включені саме координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час. 7777777 Незаперечно те, що наразі в нашій державі відбувається, фактично, експансія іноземних валют в нашу економіку. Її використання в грошові розрахунках як між суб’єктами господарювання, так і між споживачами товарів та послуг цих суб’єктів безпосередньо в самій Україні є, фактично, злочинним недбальством тих державних органів і установ, які мають контролювати питання, пов’язані з регулюванням обігу валюти в державі. Безсумнівно те, що ці процеси є одним із досить суттєвих чинників невпинної інфляції нашої національної валюти, яка і так має катастрофічну динаміку свого росту. 7777777 РНБО в своєму Рішенні від 17 листопада 2010 року зобов’язав Кабінету Міністрів України у місячний строк розробити та затвердити концепцію забезпечення національної безпеки України у фінансовій сфері (цей строк минув ще в грудні 2011 року, але такої концепції я ніде в якомусь оприлюдненому вигляді так і не знайшов – її немає навіть на сайті Кабінету Міністрів України) Кабінету Міністрів України разом із Національним банком України були зобов’язані цим рішенням вжити заходів щодо поступового зменшення у 2011 році використання іноземної валюти як засобу платежу на території України. (а до цього завдання моя претензія по темі і є категоричною – Чому це поступового, а не відразу..???, і Чому це зменшення, а не повна заборона..??? ) 7777777 Всі мої претензії до РНБО детально описані мною в додатку 15а, в якому названі інші документи, які стосуються обґрунтування моїх позовних вимог, адресованих РНБО. 7777777 В додаток 15б наведено текст запиту до РНБО від 21.09.2011 про надання інформації. 7777777 Запрошеної інформації я так і не отримав – а відписка прийшла (додаток 15в) – начебто "перенаправили" вони мій запит в Кабмін та в НБУ, а сама РНБО нічого не має. 7777777 Текст моїх заперечень на отриману від РНБО відповідь наведено в додатку 15г. 7777777 І лише в листі 19-008/8209 від 17.10.2011 р. (додаток 15д) я отримав інформацію від НБУ, в якій, зрозуміло, нічого не було вказано на жадану мною «Концепцію забезпечення національної безпеки України у фінансовій сфері». І лише згодом я відшукав щось бажано-подібне за посиланням на веб-сторінку www.ufin.com.ua/koncepcia/008.doc, з якої отримав 30 аркушів з проектом документу під бажаною назвою: «Концепція фінансової безпеки України», розроблена за доручення Міжвідомчої комісії з питань фінансової безпеки при РНБО – ЗАТ «Українське агентство фінансового розвитку» (наводжу її текст в додатку 15е). Ця сторінка відкривається і тепер, а ось чи є такий документ в Україні мені невідомо і я хотів би отримати цю інформацію від РНБО в судовому засіданні. 7777777 А ось інформація, отримана мною від НБУ за підписом Першого заступника Голови Національного банку України Ю.В. Колобова, (додаток 15д) дуже цікава тим, що в ній я прочитав такі дуже цікаві фрази які полишити без уваги ніяк не можу.… 7777777 Переконливо прошу зазирнути на сторінки 30 – 32 додатку 1а, на яких цей лист детально проаналізовано з ілюстраціями сканованих фрагментів його тексту. Тут я обмежусь демонстрацією абзацу четвертого тексту цього надісланого мені «інформативного повідомлення», в якому чорним по білому написано про цей "злополучний" «підпункт "г" пункту 4 статті 5 Декрету», який однозначно вказує на те, що іноземна валюта може використовуватись на території України як засіб платежу на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку України. 77777 Саме через це «підпункт "г"» так старанно "обходять" всі, кому він не до вподоби, і, в тому числі, судді судів всіх чотирьох інстанцій – від першої до найвищої. А ось посадовець Ю.В. Колобов його не "обійшов" може що через те, що мій запит надійшов йому не від якоїсь там "нікчемності", а від самої РНБО, з якою жартувати не варто. 7777777 Я, зрозуміло, вдячний Ю.В. Колобову ще й за те, що він "нагадав" мені про два дуже важливих документи, які напряму стосуються такого «надзвичайно полемічного питання», як обіг готівкової іноземної валюти в якості засобу платежів на території України. 7777777 В тексті позову я вже торкався питання правил використання готівкової іноземної валюти в якості засобу платежів без отримання відповідної індивідуальної ліцензії – із того мого аналізу (сторінки 11 – 12 додатку 1) всім має бути добре зрозумілим, що багатотисячних інвалютних кредитів для цього нашим споживачам фінпослуг не потрібно. 7777777 А ось самого «Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 р. №483, я не торкався. Тож і пропоную належній увазі колегії суддів аналіз його правового змісту (додаток 16), аби оцінити "по заслугам" дії тих, хто працювали над його текстом.7777777 Не можу я поминути ще одної фрази із абзацу четвертого цього «інформативного повідомлення», бо вона занадто цікава… А цей значок3 посилає нас до відповідної примітки в колонтитулі першої сторінки, яка вказує на те, що такими "органами" є дуже поважні установи: Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України та Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, АЛЕ… (питається) куди ж вони дивились, коли моїй донці на ремонт житла було видано $70000, аби вона використала їх на оплату ремонтних робіт в Луганську ? (далі не продовжую, бо видно банкіри просто забули спитатись на це дозволу в цих поважних установах) 7777777 А ось як ці поважні установи допустили те, що сам НБУ став фактично скопом злочинців, які настільки занедбали фінансову систему України, що «далі вже нікуди». 7777777 Вбачаю сенс взагалі проаналізувати описані вище дії посадових осіб названих державних органів та установ – НБУ, комерційних банків, ВСУ та ВССУ під нехлюйським контролем з боку РНБО в світлі відповідних статей Кримінального кодексу України. 7777777 Через це наступною (позачергово) буде --- Особлива частина заяви. (більш детально в додатку 17) 7777777 Із цією частиною я пропоную вам ознайомитись на сторінках 32 -33 додатку 1, а її закінчення я наведу… 7777777 Коротше кажучи… - Без участі представника ГПУ в розгляді заявленої мною справи нам ніяк не обійтись… (а на терезах правосуддя лежить доля дуже багатьох моїх Співвітчизників). 777 77777777777777 Продовжую далі головну тему позовної заяви. 7777777 Не зважаючи на те, що якого б питання ми не торкнулись, "стрілки" знову і знову виявляються "переведеними" на НБУ (яке стало, за влучним висловом одного нашого активіста, дійсно якимсь НБУ-ОЗГ – організованим злочинним угрупуванням, що в умовах нашого сьогодення проявляється все більше і більше), сама головна провина в тому, що відбувається в нашій державі, лягає на контрольні органи і, в першу чергу, саме на Раду національної безпеки та оборони, керовану Президентами України. 7777777 Так що прохання до колегії суддів, формулюванням якого я завершаю обґрунтування позову, стосуються позовних вимог, адресованих саме Президенту України та керованій ним РНБО, я вирішив вписати найпершим, так що переходжу вже безпосередньо до завершальної резолютивної частини позову. 7777777 Формулювання позовних вимог до відповідачів та співвідповідачів. Виходячи із викладених в тексті фактів та наведених мною пояснень я прошу суд: (1)- керуючись правилом, встановленим пунктом 2) частини четвертої статті 162 Кодексу, я ставлю питання про винесення судом постанови стосовно задоволення моєї вимоги, спрямованої до Президента України та очолюваної ним Ради національної безпеки і оборони, щодо їх зобов’язання вчинити певні дії, які конкретизуються мною так:. (зважаючи на те, що я не ставлю перед собою мету неодмінно довести справу до її судового розгляду, а завершити її примиренням сторін в процесі підготовки справи до судового розгляду в порядку, визначеному статтею 113 «Примирення сторін під час підготовчого провадження» КАС України, що є практично неможливим без конкретного розгляду самим Президентом наших колективних звернень до нього, переданих йому 01.08 та 26.08 ц.р. – їх ігнорування і стало предметом поданого мною позову - справа №800/469/14, розгляд якої я і пропоную об’єднати з розглядом цією справи, переслідуючи ту ж мету – конструктивний діалог та примирення) 7777777 - забезпечити розробку проекту та прийняття нормативно-правового документу під бажаною назвою: «Концепція фінансової безпеки України», та опублікувати його на сайті РНБО http://www.rnbo.gov.ua/ (для цього може бути використано проект такої концепції, розроблений за доручення Міжвідомчої комісії з питань фінансової безпеки при РНБО – ЗАТ «Українське агентство фінансового розвитку», текст якої є на веб-сторінці www.ufin.com.ua/koncepcia/008.doc, - мені не відомі інші роботи на цю тему, так що остання фраза є просто рекомендаційною, а рекомендований проект потребує свого доопрацювання на предмет його суттєвого удосконалення); 77777777777777 - належним чином розглянути наше колективне звернення, передане Президенту України 01.08 ц.р., та організувати практичне виконання всіх пропозицій, зміст яких сформульований в тексті цього звернення, відразу ж долучивши до цієї справи представників громадськості, які поіменно будуть названі мною в попередньому судовому засіданні – Громадські Ради, створені при державних установах на зразок такої Ради, яка начебто діє при НБУ, будучи створеною Постановою самого НБУ від 05.06.2014 № 335, у нас довіри не викликають; 7777777 - на базі прийнятої «Концепції фінансової безпеки України», при участі представників громадськості, розробити конкретний план практичних дій по виводу нашої держави із ЗаяваПо-овНБУ.doc Позов_4.doc